www.apteka24.ua АПТЕКА 24 №❶ в Украине!
22-44

Левофлокс 500 мг №5 таблетки

  • Купить Левофлокс 500 мг №5 таблетки в Украине: цена, инструкция, применение, отзывы
Артикул: 5456005
Нет в наличии
сообщить о появлении
Основные физико-химические свойства:
Аналоги

Описание Левофлокс 500 мг №5 таблетки

Таблетки Левофлокс 500 мг – антибактериальный препарат хинолон с широким антибактериальным действием. Высокоактивен против грамнегативных и грамположительных бактерий, включая анаэробы, атипичные микроорганизмы и неферментирующие бактерии.

Таблетки Левофлокс употребляются при бактериемии, септицемии, инфекциях мягкой ткани и кожного покрова, интраабдоминальной инфекции, инфекциях путей мочевыведения осложненных, пневмонии. Длительность лечения Левофлокс 5 таблеток зависит от того как протекает патологический процесс. Желательно продолжать лечение Левофлоксом еще хотя бы двое суток после выведения возбудителя болезни и нормализации температурных показателей.

Цена Левофлокс 500 мг №5 таблетки актуальна при заказе на сайте. Купить Левофлокс 500 мг №5 таблетки в городах Украины: Киев, Харьков, Днепр, Одесса, Ровно, Винница, Запорожье, Ивано-Франковск, Краматорск, Кременчуг, Кривой Рог, Львов, Николаев, Полтава, Сумы, Тернополь, Херсон, Черкассы, Черновцы, Южноукраинск.

Левофлокс 500 мг №5 таблетки Инструкция

ІНСТРУКЦІЯ

для  медичного застосування препарату

ЛЕВОФЛОКС

(LEVOFLOKC)

Склад:

діюча речовина: левофлоксацин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить  левофлоксацину напівгідрат, еквівалентно левофлоксацину 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат; оболонка – Opadry 03В565038 (кислота сорбінова, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид (Е 171), гіпромелоза, ванілін, хіноліновий жовтий алюмінієвий лак (Е 104), полісорбати, пропіленгліколь).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Левофлоксацин. Код АТС J01М А12.

Клінічні характеристики.

Показання. Левофлокс призначають дорослим для лікування інфекцій легкого або помірного ступеня тяжкості, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: гострі синусити,  загострення хронічного бронхіту, пневмонії, ускладнені та неускладнені інфекції сечовивідного тракту (у тому числі пієлонефрити), інфекції шкіри і м’яких тканин, хронічний бактеріальний простатит.

Протипоказання. Підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів, епілепсія; побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів.

Спосіб застосування та дози.

 Таблетки левофлоксацину приймають 1 або 2 рази на добу. Доза залежить від типу і тяжкості інфекції та чутливості ймовірного збудника. Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Рекомендовано продовжувати лікування препаратом принаймні протягом 48-72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.

 * Застосовувати у відповідному дозуванні.

1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні. 

Дозування  для  пацієнтів  з  порушеною  функцією  печінки. Корекція  дози не потрібна, оскільки  левофлоксацин  незначною мірою метаболізується у печінці.

Дозування  для  пацієнтів  літнього  віку. Якщо  ниркова  функція  не  порушена,  немає  потреби  в  корекції  дози.

Спосіб застосування

Таблетки Левофлоксу слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Приймати їх можна як разом з їжею, так і в інший час.

Левофлоксу, таблетки, слід приймати щонайменше за 2 години до або через 2 години після прийому препаратів, до складу яких входять солі заліза, солі цинку, антацидів чи диданозину, що містять магній або алюміній, та сукральфатів, оскільки зазначені препарати можуть знижувати абсорбцію.

Побічні реакції.

Інфекції та інвазії: грибкові інфекції, у т.ч. гриби роду Candida,  проліферація інших резистентних мікроорганізмів.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, еозинофілія, нейтропенія,  агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, яка може призвести до підвищеної схильності до крововиливів або кровотеч.

Розлади імунної системи: реакції гіперчутливості, у т.ч. анафілактичний шок, анафілактоїдний шок, ангіоневротичний набряк (див. розділ «Особливості застосування»), анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після застосування  першої дози.

Розлади метаболізму та харчування: анорексія, гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на діабет (див. розділ «Особливості застосування»), гіперглікемія, гіпоглікемічна кома. Ознаками гіпоглікемії можуть бути підвищений апетит, нервозність, пітливість, тремтіння кінцівок.

Психічні розлади:  безсоння, ажитація, сплутаність свідомості, нервовість, психотичні розлади (в т.ч. галюцинації, параноя), депресія, тривожність, неспокій, стани страху, патологічні сновидіння, нічні марення, психотичні реакції з самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення чи дій (див. розділ «Особливості застосування»).

Розлади нервової системи: головний біль, запаморочення/заклякнення, сонливість, тремор, дисгевзія,  судоми, парестезія, периферична сенсорна чи сенсомоторна нейропатія, знижене відчуття дотику, паросмія, включаючи аносмію, агевзія, дискінезія, екстрапірамідні розлади інші порушення координації рухів, у т.ч. під час ходьби, непритомність, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.

Розлади зору:  зорові порушення, затуманення зору, тимчасова втрата зору.

Розлади слуху та вушного лабіринту:  вертиго, шум у вухах, порушення слуху, втрата слуху.

Серцеві розлади:  тахікардія, відчуття серцебиття, шлуночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця, шлуночкова аритмія і аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділ «Особливості застосування» (Подовження інтервалу QT) та розділ «Передозування»).

Судинні  розлади: артеріальна гіпотензія, васкуліт,  колапс.

Дихальні, грудні та медіастинальні розлади: задишка,  бронхоспазм,  алергічний пневмоніт.

Шлунково-кишкові розлади: діарея, нудота,  блювання, біль у животі, диспепсія, здуття живота, запор, геморагічна діарея, що може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт; панкреатит.

Гепатобіліарні розлади:  підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП), підвищення рівня білірубіну, гепатит, жовтяниця  та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»).

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:  висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янка, гіпергідроз, ексудативна мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, реакції фоточутливості, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, лейкоцитопластичний васкуліт, стоматит. Такі реакції можуть з’явитися вже після прийому першої дози препарату.

Порушення з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: артралгія, міалгія, ураження сухожиль, наприклад, ахіллового сухожилля (див. розділ «Особливості застосування), у тому числі їх запалення (тендиніт), м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на тяжку міастенію гравіс, рабдоміоліз, розрив сухожилля, зв’язок, м’язів,  артрит.

Порушення з боку нирок та сечовидільної системи: підвищені показники креатиніну в сироватці крові, гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).

Загальні розлади: астенія, загальна слабкість, підвищення температури тіла,  біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках),  як і при застосуванні інших фторхінолонів, можливі напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.

Застосування будь-яких антибактеріальних засобів може призвести до порушень, пов'язаних з їх впливом на нормальну мікрофлору людського організму. З цієї причини може розвинутись вторинна інфекція, яка вимагатиме додаткового лікування.

Передозування.

Найважливіші передбачувані симптоми передозування левофлоксацину стосуються центральної нервової системи (запаморочення, порушення/сплутаність свідомості, судомні напади, тремор); реакції з боку травної системи, такі як нудота та ерозія слизових оболонок; подовження інтервалу QT чи посилення проявів інших побічних реакцій. У випадках передозування необхідно проводити ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи контроль ЕКГ.

Лікування симптоматичне. У разі очевидного передозування призначають промивання шлунка. Для захисту слизової шлунка використовують антацидні засоби.

Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину. Специфічного антидоту не існує.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказано призначати у період вагітності та годування груддю через відсутність досліджень і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте. Якщо під час лікування препаратом настала вагітність, про це слід повідомити лікарю.

Діти.

Дітям (віком до 18 років) протипоказано застосовувати препарат Левофлокс, оскільки не виключено ушкодження суглобового хряща.

Особливості застосування.

Хворим з вираженими порушеннями функції нирок, а також з вираженим атеросклерозом судин головного мозку, порушеннями  мозкового кровообігу слід бути обережними при застосуванні препарату.

Протягом усього курсу лікування необхідно контролювати функцію нирок і печінки.

При застосуванні препарату слід утримуватись від вживання алкоголю.

Левофлоксацин рекомендовано застосовувати для лікування гострого бактеріального синуситу і загострення хронічного бронхіту за умови належного підтвердження діагнозу.

Госпітальні інфекції, спричинені P.aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.

При призначенні препарату для лікування інфекцій сечовивідного тракту рекомендовано брати до уваги можливу резистентність до фторхінолонів  найбільш поширеного збудника інфекцій E.сoli.

Левофоксацин рекомендується призначати для лікування інфекцій, спричинених метицилінрезистентним золотистим стафілококом (МРЗС), у разі, якщо підтверджена чутливість мікроорганізму до левофлоксацину.

Тендиніт і розрив сухожиль.

При лікуванні хінолонами рідко можливі випадки тендиніту, що можуть призводити до розриву сухожиль, включаючи ахіллове сухожилля. Тендиніти і розриви сухожиль, іноді білатеральні, можуть виникати через 48 годин після застосування левофлоксацину і навіть через декілька місяців після припинення застосування левофлоксацину. Найбільш схильні до тендинітів і розривів сухожиль пацієнти віком від 60 років, пацієнти, які отримують добову дозу 1000 мг левофлоксацину, та при лікуванні кортикостероїдами. Добову дозу необхідно коригувати пацієнтам літнього віку, зважаючи на кліренс креатиніну. Таким чином, необхідно проводити  контроль  за станом пацієнтів літнього віку, призначаючи їм левофлоксацин. При підозрі на тендиніт лікування левофлоксацином слід негайно припинити та розпочати  належне лікування (наприклад, забезпечити  іммобілізацію  сухожилля).

Захворювання, спричинені Clostridium difficile.

Діарея, особливо тяжка, стійка або з домішками крові упродовж або після лікування (включаючи декілька тижнів після лікування)  левофлоксацином може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile, найбільш тяжкою формою якої є псевдомембранозний коліт. При підозрі на псевдомембранозний коліт левофлоксацин слід негайно відмінити і без затримки розпочати симптоматичне та специфічне лікування (наприклад, ванкоміцином). При такій ситуації протипоказані препарати, що пригнічують перистальтику кишечнику.

Пацієнти зі схильністю до судом.

Хінолони можуть знижувати судомний поріг і провокувати розвиток судом. Левофлоксацин  протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі.

Як і інші хінолони, препарат слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, наприклад із уже існуючими ураженнями центральної нервової системи,  при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього нестероїдними протизапальними лікарськими засобами чи ліками, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), такими як теофілін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У випадку появи судом  лікування левофлоксацином слід припинити.

Недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Пацієнти з латентною або розвинутою недостатністю активності глюкозо-6-фосфат- дегідрогенази можуть мати схильність до гемолітичних реакцій, якщо їх лікують хінолоновими антибактеріальними препаратами. Тому даним пацієнтам слід з обережністю застосовувати левофлоксацин.

Ниркова недостатність.

Левофлоксацин виводиться в основному нирками, тому пацієнтам з нирковою недостатністю  потрібна корекція дози.

Реакції гіперчутливості.

Левофлоксацин може іноді спричиняти серйозні потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (в тому числі ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), навіть  після першого застосування. При виникненні реакцій гіперчутливості необхідно відмінити прийом левофлоксацину, звернутись до лікаря і розпочати відповідне лікування.

Тяжкі бульозні реакції.

При застосуванні левофлоксацину повідомлялося про тяжкі бульозні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. При виникненні бульозних реакцій  необхідно негайно відмінити прийом левофлоксацину, звернутись до лікаря і розпочати відповідне лікування.

Зміна рівня глюкози в крові.

При застосуванні  хінолонів повідомлялося про зміни рівня глюкози в крові (як гіперглікемію, так і гіпоглікемію) особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби  (в т.ч. глібенкламід) чи інсулін. Повідомлялося про випадки гіпоглікемічної коми. Під час лікування препаратом необхідно проводити контроль рівня цукру в крові у пацієнтів з цукровим діабетом.

Профілактика реакцій  фоточутливості.

Під час лікування левофлоксацином повідомлялося про реакції фоточутливості.

З метою попередження виникнення реакцій фоточутливості пацієнтам, які приймають левофлоксацин, слід уникати сонячного опромінення та УФ-променів (лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій) під час лікування препаратом  і ще протягом 48 годин після припинення застосування левофлоксацину. 

Пацієнтам, які приймають антагоністи вітаміну K, слід контролювати показники згортання крові при одночасному прийомі левофлоксацину та антагоністів вітаміну K (варфарин) через потенційний ризик збільшення показників згортання крові (протромбіновий час/МНВ) та/або кровотечі.

Психотичні реакції.

Повідомлялося про виникнення психотичних реакцій у пацієнтів, які отримували хінолони, включаючи левофлоксацин. Дуже рідко вони призводили до суїцидальних думок та  самодеструктивної поведінки,  іноді навіть після прийому  єдиної дози  левофлоксацину.  У разі, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин  пацієнтам із психотичними розладами чи  пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.

Подовження інтервалу QT.

 Слід дотримуватися обережності при призначенні фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT:

- синдром вродженого або набутого подовженого інтервалу QT;

- одночасне застосування лікарських засобів, що подовжують інтервал QT (таких як антиаритмічні засоби класу ІА і ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотичні лікарські засоби);

- порушення балансу електролітів (зокрема гіпокаліємія, гіпомагніємія);

- захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

 Пацієнти літнього віку і жінки більш чутливі до лікарських засобів, що подовжують інтервал  QT. Тому застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, цій групі пацієнтів слід з обережністю.

Периферична нейропатія.

Повідомлялося про випадки сенсорної чи сенсомоторної периферичної нейропатії, що може швидко наставати, у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану.

Гепатобіліарні розлади.

При застосуванні левофлоксацину  повідомлялося про випадки некрозу печінки аж до печінкової недостатності,  що загрожує життю, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом. Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж чи болі в ділянці живота.

Mіастенія гравіс

Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м’язову передачу і можуть провокувати м’язову слабкість у пацієнтів з міастенією гравіс. При прийомі фторхінолонів у післяреєстраційному періоді повідомлялося про серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки і необхідність підтримки дихання,  у пацієнтів з міастенією гравіс. Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс в анамнезі. 

Розлади зору.

Якщо спостерігається порушення зору або інший вплив на очі, слід негайно звернутися до офтальмолога (див.розділи «Побічні реакції», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами»).

Суперінфекція.

При застосуванні левофлоксацину, особливо довготривалому, можливий розвиток  опортуністичних інфекцій та ріст резистентних мікроорганізмів. При розвитку вторинної інфекції необхідно вжити відповідних заходів.

Лабораторні дослідження.

У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати на опіати за допомогою більш специфічних методів.

Левофлоксацин пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis, через що можливий хибно-негативний результат при проведенні бактеріологічного дослідження у пацієнтів з туберкульозом.

Необхідно брати до уваги офіційні настанови щодо доцільного застосування антибактеріальних засобів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з  іншими механізмами.

При застосуванні Левофлоксу слід утримуватись від керування транспортом і виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості реакції, враховуючи можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи (запаморочення, заклякнення, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, розлади процесів руху, у т.ч. під час ходьби).

Загальмованість реакцій посилюється у разі вживання алкоголю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не слід приймати Левофлокс одночасно з антацидними препаратами, які містять магній та алюміній, та препаратами, які містять солі заліза, цинку та диданозин, для запобігання зменшенню ефективності від прийому препарату. Біодоступність препарату зменшується при одночасному прийомі із сукральфатом. Рекомендований інтервал між прийомами левофлоксацину та вищезазначених препаратів повинен становити не менше 2 годин.

Tеофілін, фенбуфен чи подібні нестероїдні протизапальні препарати 

Можливе суттєве зниження  судомного  порога  при  одночасному  застосуванні  хінолонів  з  теофіліном, нестероїдними протизапальними  препаратами  та  іншими речовинами, що зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину в присутності  фенбуфену приблизно на 13 % вища, ніж  при прийомі лише  левофлоксацину.

Пробеніцид  і  циметидин 

Пробеніцид  і  циметидин  статистично  достовірно  впливають  на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується  в  присутності  пробеніциду  на  34 %, а циметидину –  на  24 %. Завдяки  цьому  обидва  препарати  здатні  блокувати  канальцеву  екскрецію  левофлоксацину.

Циклоспорин. Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при введенні його одночасно з левофлоксацином.

Антагоністи вітаміну К. При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К, наприклад варфарином,  підвищуються коагуляційні тести (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення)  та/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, пацієнтам, які  одержують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідний контроль показників коагуляції.

Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT

Левофлоксацин, як і інші фторхінолони, слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують лікарські засоби, що подовжують інтервал QT (у т.ч.антиаритмічні засоби класу ІА і ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотичні лікарські засоби).

Левофлоксацин не впливає на фармакокінетику теофіліну, який переважно метаболізується за допомогою CYP1A2, тому можна вважати, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2

Інша  інформація

На фармакокінетику левофлоксацину не відмічається ніякого клінічно значущого впливу при прийомі левофлоксацину разом з такими лікарськими засобами: карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином.

Не рекомендується застосування левофлоксацину одночасно з алкоголем.

При одночасному застосуванні із глюкокортикоїдами підвищується ризик розриву сухожилля.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.

Як антибактеріальний препарат групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.

Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (Сmax) чи площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальною інгібуючою (подавляючою) концентрацією (МІК (МПК)).

Основний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-A. In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.

Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів.

Рекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) граничні значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від помірно чутливих (помірно резистентних) та помірно чутливі від резистентних організмів, представлено у нижче наведеній таблиці 3 тестування МІК (мг/л).

Антибактеріальний спектр

Поширеність резистентності для вибраних видів може варіювати географічно та з часом. Бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність препарату, щонайменше  при деяких типах інфекцій, є сумнівною.

Зазвичай чутливі види

Аеробні грампозитивні бактерії

Staphylococcus aureus метицилінчутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G,  Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.

Аеробні грамнегативні бактерії

Burkholderia cepacia, Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae, Haemophilus para- influenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

Анаеробні бактерії

Peptostreptococcus.

Інші

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila,  Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum.

Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною

Аеробні грампозитивні бактерії

Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus метицилінрезистентний, Staphylococcus coagulase spp.

Аеробні грамнегативні бактерії

Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.

Анаеробні бактерії

Bacteroides fragilis,   Bacteroides ovatus,   Bacteroides thetaiotamicron,  Bacteroides vulgatus, Clostridium difficile.

Інші дані

Госпітальні  інфекції,  спричинені  P. aeruginosa,  можуть потребувати комбінованої терапії.

Фармакокінетика

Абсорбція

Після перорального прийому левофлоксацин швидко і практично повністю абсорбується, досягаючи піку концентрації у плазмі крові протягом 1 години. Абсолютна біодоступність становить майже 100 %.

Прийом їжі практично не впливає на всмоктування.

Розподіл

Приблизно 30-40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Кумуляційний ефект багаторазового застосування левофлоксацину у дозі 500 мг 1 раз на добу практично відсутній. Існує незначний, але передбачуваний кумуляційний ефект після застосування доз по 500 мг двічі на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.

Проникнення у тканини та рідини організму

Проникнення у слизову оболонку  бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів (БСТЛ)

Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після застосування  500 мг перорально становила 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом 1 години після прийому препарату.

Проникнення у  тканини легенів

Максимальна концентрація левофлоксацину у тканинах легенів після  застосування  500 мг перорально становила приблизно 11,3 мкг/г та досягалася через 4-6 годин після прийому препарату. Концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові.

Проникнення у вміст міхура

Максимальні концентрації левофлоксацину 4,0-6,7 мкг/мл у вмісті міхура  досягалися через 2-4 години після застосування препарату протягом 3 днів  застосування  у дозах   500 мг  1 раз чи 2 рази на добу відповідно.

Проникнення у  цереброспінальну (спинномозкову) рідину

Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.

Проникнення у  тканини простати

Після  перорального прийому  500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів  середня концентрація у тканині простати досягала 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин та 24 години; середній коефіцієнт концентрацій простата/плазма становив 1,84.

Концентрація у сечі

Середня концентрація у сечі через 8-12 годин після однократного прийому перорально дози 150 мг або 300 мг, або 500 мг левофлоксацину  становила 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.

Біотрансформація

Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил- левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає інверсії хіральної структури.

Виведення

Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6-8 годин). Виведення        здійснюється зазвичай нирками (понад 85 % введеної дози).

Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та внутрішньовенний) є взаємозамінними.

Лінійність

Левофлоксацин має лінійну фармакокінетику у діапазоні доз 50-600 мг.

Пацієнти з нирковою недостатністю

На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються, як видно з таблиці 5.

Пацієнти літнього віку

Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів  літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.

Гендерні відмінності

Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності у фармакокінетиці є клінічно значущими.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: коричневого кольору, продовгуваті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з відтиском «В500» з одного боку і гладкі з іншого боку.

Термін придатності. 3 роки.

Умови  зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 оС  у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

5 таблеток у блістері, 1 блістер у картонній упаковці (упаковка № 5); 10 таблеток у блістері, 1 блістер у картонній упаковці (упаковка № 10).

Категорія  відпуску. За рецептом.

Виробник.                                                                            

ШАРОН БІО-МЕДСИН ЛІМІТЕД, Індія / Sharon Bio-Medicine Limited,  India .                 

Місцезнаходження.

Сентрал Хоуп Таун, Селакві Індастріел Еріа, Дехрадун, Уттаракханд, 248001, Індія / Central Hope Town, Selaqui Industrial Area, Dehradun, Uttarakhand, 248001, India.

Заявник. СКАН БІОТЕК ЛТД, Індія / SCAN BIOTECH LTD, India.

Місцезнаходження. E-4/300, Arera Colony Extension, 462016, Bhopal, (М.Р.) India / E-4/300,  Арера Колоні Екстеншн, 462016, Бхопал, (М.П.) Індія.

Левофлокс 500 мг №5 таблетки Все формы препарата

Левофлокс 500 мг №5 таблетки Отзывы (0)

Все отзывы Все вопросы
Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Левофлокс 500 мг №5 таблетки Видеообзор

Левофлокс 500 мг №5 таблетки Характеристики

Лікарська форма Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг № 5 (5х1) у блістерах
Виробник Бафна Фармасьютикалс Лтд, Індія; ШАРОН БІО-МЕДСИН ЛІМІТЕД, Індія
Вік не застосовувати дітям
Міжнародне найменування Levofloxacin
Показання Левофлокс призначають дорослим для лікування інфекцій легкого або помірного ступеня тяжкості, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: гострі синусити, загострення хронічного бронхіту, пневмонії, ускладнені та неускладнені інфекції сечовивідного тракту (у тому числі пієлонефрити), інфекції шкіри і м’яких тканин, хронічний бактеріальний простатит.
Протипоказання Підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів, епілепсія; побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів.
Склад діюча речовина: левофлоксацин; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить левофлоксацину напівгідрат, еквівалентно левофлоксацину 500 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат; оболонка – Opadry 03В565038 (кислота сорбінова, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид (Е 171), гіпромелоза, ванілін, хіноліновий жовтий алюмінієвий лак (Е 104), полісорбати, пропіленгліколь).
Термін придатності 3 роки
Українська назва ЛЕВОФЛОКС
Упаковка блістер
Фармакотерапевтична група Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Левофлоксацин. Код АТС J01М А12.

Сертификаты

Если Вам необходим сертификат качества*, обязательно укажите это при оформлении заказа в корзине (поставьте отметку "Добавить к товарам сертификат") или озвучьте данное требование оператору, принимающему заказ.

  • *или заключение о качестве ввезенных в Украину лекарственных средств иностранного производства, заключение о соответствии требованиям государственным и международным стандартам медицинских иммунобиологических препаратов или сведений о государственной регистрации лекарственного средства. Виды документов о качестве могут отличаться в зависимости от приобретаемого Вами товара.