Name: Епірубіцин Амакса розчин для ін'єкцій, 2 мг/мл, 25 мл
Brand: Amaxa
SKU: 4710006
Price: 0.01 UAH
Availability: InStock

Форма випуску

Виробник

Mistral

ЛС холод от +2 до +8

Епірубіцин-Віста розчин для ін'єкцій по 2 мг/мл, 25 мл

Эпирубицин-Виста раствор для инъекций по 2 мг/мл, 25 мл

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Епірубіцин

Діюча речовина

Торгівельна назва

Країна виробник

Імпортний

Об'єм

Термін придатності

Код АТС/ATX

Міжнародна назва

Дозування

Кількість в упаковці

Спосіб введення

Температура хранения

Температура зберігання

Код Моріон

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным запрещено

Вагітним

Кормящим матерям запрещено

Годуючим матерям

Детям запрещено

Дітям

Кому дозволено

Основні властивості

Amaxa

Епірубіцин Амакса розчин для ін'єкцій, 2 мг/мл, 25 мл

Склад

діюча речовина: епірубіцину гідрохлорид;
1 мл розчину містить 2 мг епірубіцину гідрохлориду;
допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію (S)-лактату розчин (50 %), кислота хлористоводнева (1 М розчин), вода для ін&rsquo;єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін&rsquo;єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин темно-червоного кольору, вільний від видимих підозрілих часток.

Фармакотерапевтична група

Антрацикліни і споріднені сполуки.
Код ATХ L01D B03.

Фармакодинаміка

Епірубіцин являє собою 4&rsquo;-епімер антрациклінового антибіотика доксорубіцину. Його фармакологічні властивості відповідають властивостям інших антрациклінів. Епірубіцин активний у всіх фазах клітинного циклу та демонструє максимальні цитотоксичні ефекти у фазі S і G2 клітинного циклу. Точний механізм протипухлинної дії повністю не відомий, але, швидше за все, пов&rsquo;язаний з його здатністю зв&rsquo;язуватися з ДНК шляхом інтеркаляції між парами основ ДНК. Це призводить до стеричного пригнічення синтезу ДНК і РНК.
Інтеркаляція епірубіцину також створює перешкоду топоізомеразі ДНК &laquo;комплексу, що швидко розщеплюється&raquo;. Подальшими механізмами дії є утворення вільних радикалів, безпосередній вплив на мембрану, а також утворення хелатних сполук з іонами металів.
Епірубіцин є активним до широкого спектра експериментальних пухлин, включаючи лейкемії L1210 і P388, саркоми SA180 (тверда та асцетична форми), меланоми В16, карциному молочної залози, карциному легенів Льюїса та карциному ободової кишки 38. Також була продемонстрована ефективність на людських пухлинах, трансплантованих безтимусним &laquo;голим&raquo; мишам (меланома, рак молочної залози, легенів, карцинома простати та яєчників).

Фармакокінетика

Невдовзі після внутрішньовенного введення концентрації епірубіцину проявляються в більшості тканин. Незважаючи на великий об&rsquo;єм розподілу епірубіцину, експериментальні випробування на тваринах показують, що епірубіцин проникає крізь гематоенцефалічний бар&rsquo;єр в дуже обмеженій кількості.
Зниження рівнів епірубіцину в плазмі має три експоненційні фази: дуже швидка перша фаза розподілу (t1/2&alpha; 3,0&ndash;4,8 хвилини), середня фаза виведення (t1/2&beta; 1,1&ndash;2,6 години) та повільна остання фаза виведення (t1/2&gamma; 18&ndash;45 годин).
Об&rsquo;єм розподілу (Vd) епірубіцину становить 32&ndash;46 л/кг.
Плазмовий кліренс змінюється в межах 30&ndash;100 л/год.
В основному епірубіцин виводиться через печінку. Основні ідентифіковані метаболіти: 1 активний метаболіт (епірубіцинол) і 6 неактивних метаболітів (глюкуронід епірубіцинолу, а також 4 аглікони). Епірубіцинол демонструє у десять разів меншу цитотоксичну активність in vitro, ніж епірубіцин. Помітна активність або токсичність інших метаболітів не виявлялась.
Приблизно 6&ndash;7 % введеної дози виводиться в незміненому вигляді нирками, менше ніж 5 % виводиться у вигляді глюкуронідів і ще менша кількість &ndash; у вигляді епірубіцинолу. Після виведення печінкою близько 35 % введеної дози виводяться з жовчю. Кліренс печінки та нирок становить 8&ndash;33 і 4&ndash;15 л/год відповідно.

Показання

Внутрішньовенне введення:
<ul>
<li>карцинома молочної залози;</li>
<li>прогресуючий рак яєчників;</li>
<li>прогресуючий рак шлунка;</li>
<li>прогресуючий дрібноклітинний рак легенів;</li>
<li>прогресуюча саркома м&rsquo;яких тканин.</li>
</ul>
Крім того, внутрішньоміхурове введення епірубіцину гідрохлориду показане для:
<ul>
<li>профілактики рецидивів (ад&rsquo;ювантна терапія) поверхневої карциноми сечового міхура (Ta, T1) після</li>
<li>трансуретральної резекції.</li>
</ul>

Протипоказання

<ul>
<li>Гіперчутливість до епірубіцину гідрохлориду, інших антрациклінів/антрацендіонів або будь-яких допоміжних речовин препарату.</li>
<li>Період годування груддю (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).</li>
<li>Внутрішньовенне введення епірубіцину гідрохлориду протипоказане при:
<ul>
<li>персистуючій мієлосупресії;</li>
<li>тяжкому ураженні печінки;</li>
<li>тяжкій серцевій недостатності, міокардіопатії, нещодавно перенесеному інфаркті міокарда;</li>
<li>тяжких аритміях;</li>
<li>попередньому лікуванні максимальними кумулятивними дозами епірубіцину та/або іншими антрациклінами і антрацендіонами (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;);</li>
<li>гострих системних інфекціях;</li>
<li>нестабільній стенокардії.</li>
</ul>
</li>
<li>Внутрішньоміхурове введення епірубіцину гідрохлориду протипоказане при:
<ul>
<li>інфекціях сечовивідних шляхів;</li>
<li>запаленні сечового міхура;</li>
<li>великому об&rsquo;ємі залишкової сечі;</li>
<li>зморщеному сечовому міхурі;</li>
<li>гематурії;</li>
<li>інвазивних пухлинах, що проростають у стінку сечового міхура;</li>
<li>труднощах катетеризації.</li>
</ul>
</li>
</ul>
Необхідний постійний контроль функції нирок, якщо спостерігається зворотній потік сечі з сечового міхура у ниркову миску (міхурово-сечовідний рефлюкс).
&nbsp;
Особливі заходи безпеки
Готовий до використання розчин має рН 2,5-3,5. Розчин перед введенням повинен бути кімнатної температури. Препарат не містить консервантів, тому не призначений для багаторазового використання.
Перед застосуванням розчин для ін&rsquo;єкцій має бути вільним від підозрілих часток. Розчини для ін&rsquo;єкцій, які містять підозрілі частки, не повинні використовуватися і повинні бути утилізовані відповідно до діючих настанов щодо утилізації цитостатичних агентів.
При поводженні з лікарським засобом необхідно дотримуватися відповідних запобіжних заходів, як і з іншими цитостатичними речовинами (слід уникати контакту шкіри і слизових оболонок з препаратом). Персонал, який працює з препаратом, повинен використовувати захисний одяг. У разі потрапляння препарату на шкіру або слизові оболонки рекомендується обережно промити їх водою з милом. При контакті зі шкірою або очима слід негайно промити їх великою кількістю води або води з милом чи розчином натрію бікарбонату та звернутися за медичною допомогою.
Інформація щодо утилізації невикористаного розчину
Невикористаний лікарський засіб і всі матеріали, що контактували з ним, повинні бути належним чином утилізовані відповідно до чинних настанов щодо утилізації цитостатичних речовин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Епірубіцин головним чином застосовують у комбінації з іншими цитотоксичними препаратами. Може виникнути адитивна токсичність, особливо пов&rsquo;язана із впливом на кістковий мозок/ інші органи кровотворення і травний тракт (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Кардіотоксичність епірубіцину посилюється у пацієнтів, яким одночасно застосовували епірубіцин та інші кардіотоксичні препарати (наприклад 5-фторурацил, циклофосфамід, цисплатин, таксани) або супутню (чи попередню) променеву терапію середостіння.
Застосування епірубіцину у комбінованій хіміотерапії з іншими потенційно кардіотоксичними лікарськими засобами, а також сумісне застосування з іншими кардіоактивними речовинами (наприклад блокаторами кальцієвих каналів) потребує контролю функції серця протягом усього курсу лікування.
Епірубіцин екстенсивно метаболізується печінкою. Зміни функцій печінки внаслідок супутніх терапій можуть впливати на метаболізм, фармакокінетику, терапевтичну ефективність та/або токсичність епірубіцину (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Не слід застосовувати антрацикліни, включаючи епірубіцин, у комбінації з іншими кардіотоксичними лікарськими засобами, якщо не проводиться ретельний контроль серцевої функції пацієнта. Пацієнти, які приймають антрацикліни після припинення лікування іншими кардіотоксичними лікарськими засобами, особливо такими, що мають тривалий період напіввиведення, наприклад трастузумабом, можуть також належати до групи підвищеного ризику розвитку кардіотоксичності. Період напіввиведення трастузумабу становить приблизно 28,5 дня, і препарат може залишатися у кровообігу до 24 тижнів. Таким чином, лікарям слід уникати призначення терапії на основі антрациклінів протягом 24 тижнів після припинення прийому трастузумабу, якщо це можливо. Якщо антрацикліни застосовують раніше зазначеного строку, рекомендується ретельний моніторинг серцевої функції.
Слід уникати вакцинації з використанням живої вакцини пацієнтами, які приймають епірубіцин. Убиті або інактивовані вакцини можна застосовувати, однак відповідь на такі вакцини може бути ослабленою.
Циметидин збільшує АUС епірубіцину на 50 %, тому застосування циметидину слід припинити при лікуванні епірубіцином.
Застосування паклітакселу до початку лікування епірубіцином може збільшувати концентрації незміненого епірубіцину і його метаболітів у плазмі, причому останні не є токсичними або активними. Одночасне застосування паклітакселу або доцетакселу не впливає на фармакокінетику епірубіцину, якщо епірубіцин застосовували до прийому таксану.
Цю комбінацію можна застосовувати за умови зміщеного графіка прийому двох лікарських засобів. Слід проводити інфузію епірубіцином і паклітакселом щонайменше з 24-годинним інтервалом між двома препаратами.
В одному з досліджень було виявлено, що доцетаксел може підвищувати плазмові концентрації метаболітів епірубіцину у разі безпосереднього прийому після епірубіцину.
Дексверапаміл може змінювати фармакокінетику епірубіцину і, можливо, посилює пригнічувальну дію на кістковий мозок.
Хінін може прискорювати початковий розподіл епірубіцину з крові у тканини і впливати на розподіл епірубіцину в еритроцитах.
Одночасне застосування &alpha;2b-інтерферону може зменшувати як кінцевий період напіввиведення, так і загальний кліренс епірубіцину.
Можливе виражене порушення кровотворення при попередньому лікуванні препаратами, що впливають на кістковий мозок (такими як цитостатичні засоби, сульфонаміди, хлорамфенікол, дифенілгідантоїн, похідні амідопірину, антиретровірусні засоби).
У пацієнтів, які отримують комбіновану терапію антрацикліном і дексразоксаном існує підвищений ризик виникнення мієлосупресії.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вплив епірубіцину на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не оцінювався систематично. Епірубіцин може спричиняти напади нудоти і блювання, які можуть призводити до порушення здатності керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Спосіб застосування та дози

Лікування слід проводити лише під наглядом компетентних лікарів, які мають досвід проведення цитотоксичної терапії в умовах стаціонару. Лікування високими дозами, зокрема, вимагає особливої уваги до пацієнта через можливі клінічні ускладнення, пов&rsquo;язані з вираженою мієлосупресією. Введення необхідно проводити строго відповідно до показань.
Перед початком терапії епірубіцином необхідно провести ретельну перевірку лабораторних показників та серцевої функції; протягом кожного циклу лікування слід проводити детальний та частий контроль стану пацієнта.
Тривалість застосування визначається планом лікування. Немає обмеження стосовно терміну застосування препарату.
Максимальна кумулятивна доза (900 мг/м2 площі поверхні тіла) може бути перевищена лише після ретельної оцінки користі та ризиків.
Монотерапія
Стандартний дозовий режим
Терапія одноразовою дозою 75&ndash;90 мг/м2 площі поверхні тіла кожен третій тиждень.
Посилений дозовий режим лікування прогресуючого дрібноклітинного раку легенів
Терапія одноразовою дозою 120 мг/м2 площі поверхні тіла кожен третій тиждень.
Примітка: зниження дози до 105 мг/м2 площі поверхні тіла рекомендують пацієнтам, у яких порушена функція кісткового мозку в результаті попередньої хіміотерапії або променевої терапії, або неопластичної інфільтрації кісткового мозку.
Посилений дозовий режим лікування карциноми молочної залози (не розглядається як стандартна терапія) для лікування прогресуючої карциноми молочної залози:
<ul>
<li>135 мг/м2 площі поверхні тіла при монотерапії або 120 мг/м2 площі поверхні тіла при комбінованій терапії кожні 3&ndash;4 тижні;</li>
<li>ад&rsquo;ювантної терапії початкової стадії карциноми молочної залози з ураженням регіональних лімфатичних вузлів:
<ul>
<li>100&ndash;120 мг/м2 площі поверхні тіла кожні 3&ndash;4 тижні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
Гематологічні та кардіологічні параметри, а також важливі функції органів пацієнта слід контролювати більшою мірою під час ад&rsquo;ювантної терапії та терапії карциноми молочної залози з метастазами.
Необхідний ретельний гематологічний моніторинг під час лікування з інтенсифікацією доз, оскільки часто спостерігається депресія кісткового мозку. Тяжка нейтропенія (рівень нейтрофілів нижче 500/мкл протягом не більше 7 днів) спостерігається, як правило, лише протягом 10&ndash;14 днів від початку лікування і є тимчасовою. Загалом, кістковий мозок відновлюється на 21 день. За такий короткий період, як правило, лише декілька пацієнтів потребують госпіталізації або спеціальних заходів для лікування тяжких інфекцій.
Тромбоцитопенія (рівень тромбоцитів нижче 100000/мкл) спостерігається лише у декількох пацієнтів і рідко має тяжку форму.
Поліхіміотерапія
Якщо епірубіцин застосовують у комбінації з іншими цитостатичними агентами, дозу слід відповідно зменшити через токсичність інших цитотоксичних лікарських засобів.
Зниження дози (60&ndash;75 мг/м2 або 105&ndash;120 мг/м2 у разі лікування високими дозами) або збільшення інтервалів між циклами лікування може бути необхідним пацієнтам літнього віку, пацієнтам з неопластичною інфільтрацією кісткового мозку, а також пацієнтам, у яких функція кісткового мозку ослаблена внаслідок попередньої хіміотерапії або променевої терапії.
При паліативному лікуванні для зниження ризику виникнення побічних реакцій або у разі неможливості вводити епірубіцину гідрохлорид у зазначеному вище дозуванні через медичні причини рекомендується застосовувати: 20-30 мг/м2 площі поверхні тіла на тиждень.
Профілактика рецидиву (ад&rsquo;ювантна терапія) поверхневої карциноми сечового міхура
Інстиляційну терапію слід починати через 7&ndash;10 днів після трансуретральної резекції (TUR).
Доза &ndash; 50 мг епірубіцину гідрохлориду (що відповідає 25 мл розчину препарату). Після введення катетер промивають 5 мл фізіологічного розчину. За необхідності додаткового розбавлення концентрація епірубіцину в середовищі введення повинна бути не нижче 1,0 мг/мл.
Нижчезазначена схема введення є найбільш ефективною:
12 введень з такими інтервалами:
<ul>
<li>3 введення з інтервалом один тиждень;</li>
<li>6 введень з інтервалом два тижні;</li>
<li>3 введення з інтервалом чотири тижні.</li>
<li>Загальна тривалість терапії становить 28 тижнів.</li>
</ul>
Печінкова недостатність
Виведення епірубіцину здійснюється, в основному, з жовчю та через печінку. При печінковій недостатності або порушеннях виділення жовчі час виведення лікарського засобу може бути подовжений з подальшим підвищенням загальної токсичності. Необхідно оцінювати функцію печінки (рівень білірубіну, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази) перед лікуванням епірубіцином та зменшувати дозу для пацієнтів з печінковою недостатністю.
При печінковій недостатності дозу слід зменшувати залежно від рівня білірубіну в плазмі:
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 37.6594%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Рівень білірубіну</td>
<td style="width: 48.3452%;">Зменшення дози на</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">1,2&ndash;3,0 мг/100 мл</td>
<td style="width: 48.3452%;">50 %</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">3,1&ndash;5,0 мг/100 мл</td>
<td style="width: 48.3452%;">75 %</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
 Ниркова недостатність
Через відсутність даних клінічних досліджень не можна надати рекомендації щодо дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю.
У разі тяжкої ниркової недостатності (швидкість клубочкової фільтрації &lt; 10 мл/хв або рівень креатиніну у сироватці &gt; 5 мг/дл) може бути потрібне зниження дози до 75 % в окремих випадках.
Внутрішньовенне введення
Епірубіцин призначений для внутрішньовенного введення. Випадкове внутрішньоартеріальне або паравенозне введення препарату виключається під час системного введення. Лікарський засіб не можна вводити перорально, підшкірно, внутрішньом&rsquo;язово або інтратекально!
Паравазальна ін&rsquo;єкція епірубіцину може призвести до серйозного ураження тканин і навіть некрозу, тому рекомендується вводити лікарський засіб через катетер шляхом струминної внутрішньовенної інфузії із 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози. Для того щоб переконатись, що інфузійна голка введена правильно, заздалегідь вводять декілька мілілітрів інфузійного розчину (наприклад, 0,9 % розчину хлориду натрію або 5 % розчину глюкози).
Внутрішньовенне введення препарату має тривати протягом 10&ndash;15 хвилин. Ін&rsquo;єкції у судини дрібного калібру або декілька ін&rsquo;єкцій в одну і ту ж саму вену можуть спричиняти склероз вени. Після введення вени промивають інфузійним розчином, що залишився.
Внутрішньоміхурове введення
Розчин повинен залишатися у сечовому міхурі 1&ndash;2 години, але не менше ніж 30 хвилин. Для запобігання надмірному розбавленню з сечею пацієнта необхідно проінформувати про вживання якомога меншої кількості рідини за декілька годин до введення препарату.

Діти

Безпека та ефективність застосування епірубіцину дітям не встановлені.

Передозування

Гостре передозування епірубіцином може спричинити тяжку мієлосупресію (найчастіше &ndash; лейкопенію і тромбоцитопенію) протягом 10&ndash;14 днів, токсичні прояви з боку шлунково-кишкового тракту (найчастіше мукозит) і гострі порушення серцевої діяльності (протягом 24 годин). Спостерігається латентна серцева недостатність, пов&rsquo;язана із застосуванням антрациклінів, через кілька місяців або років після завершення лікування (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Необхідний ретельний моніторинг стану пацієнтів. Якщо з&rsquo;являються ознаки серцевої недостатності, лікування необхідно проводити згідно зі стандартними рекомендаціями.
Лікування передозування
Симптоматичне. Епірубіцин не можна видалити за допомогою діалізу.

Побічні реакції

<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 85.1681%; height: 1431px;" border="1px">
<tbody>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Інфекції та інвазії</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Часто</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Інфекція</td>
</tr>
<tr style="height: 89px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 89px;">Невідомо</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 89px;">Септичний шок, сепсис, пневмонія</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;" colspan="2">Доброякісні, злоякісні та невизначені новоутворення (включаючи кісти та поліпи)</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 44px;">Рідко</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 44px;">Гострий лімфолейкоз, гострий мієлогенний лейкоз</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 44px;" colspan="2">З боку кровотворної та лімфатичної системи</td>
</tr>
<tr style="height: 67px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 67px;">Дуже часто</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 67px;">Мієлосупресія (лейкоцитопенія, гранулоцитопенія і нейтропенія, анемія і фебрильна нейтропенія)</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Нечасто</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Тромбоцитопенія</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 44px;">Невідомо</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 44px;">Геморагія і тканинна гіпоксія внаслідок мієлосупресії</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 22px;" colspan="2">З боку імунної системи</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Рідко</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Анафілаксія (анафілактичні/анафілактоїдні реакції з чи без шоку)</td>
</tr>
<tr style="height: 10px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 10px;" colspan="2">З боку обміну речовин і харчування</td>
</tr>
<tr style="height: 40px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 40px;">Часто</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 40px;">Анорексія, дегідратація</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Рідко</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Гіперурикемія (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;)</td>
</tr>
<tr style="height: 54px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 10px;" colspan="2">З боку нервової системи</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Рідко</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Запаморочення</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 22px;" colspan="2">З боку органів зору</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Невідомо</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Кон&rsquo;юнктивіт, кератит</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 22px;" colspan="2">З боку серцевої системи</td>
</tr>
<tr style="height: 111px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 111px;">Рідко</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 111px;">Застійна серцева недостатність (диспное, набряк, гепатомегалія, асцит, набряк легенів, плевральний випіт і ритм галопу), кардіотоксичність (патологічні зміни на ЕКГ, аритмія, кардіоміопатія), вертрикулярна тахікардія, брадикардія, атріовентрикулярна блокада, блокада ніжок пучка Гіса</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 22px;" colspan="2">З боку судинної системи</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Часто</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Припливи</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Нечасто</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Флебіт, тромбофлебіт</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Невідомо</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Шок, тромбоемболія, у тому числі емболія легеневих артерій</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 22px;" colspan="2">З боку травного тракту</td>
</tr>
<tr style="height: 67px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 67px;">Часто</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 67px;">Мукозит, езофагіт, стоматит, що характеризуються болем, відчуття печії, ерозії, виразки, кровотечі, блювання, діарея, нудота</td>
</tr>
<tr style="height: 67px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 67px;">Невідомо</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 67px;">Ерозія слизової оболонки ротової порожнини, виразки у роті, біль у ротовій порожнині, відчуття печії слизової оболонки, кровотеча з ротової порожнини та пігментація щік</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 22px;" colspan="2">З боку шкіри та підшкірної клітковини</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Дуже часто</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Алопеція</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Рідко</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Кропив&rsquo;янка</td>
</tr>
<tr style="height: 89px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 89px;">Невідомо</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 89px;">Локальна токсичність, висипання, свербіж, зміни в шкірі, еритема, припливи, гіперпігментація шкіри і нігтів, чутливість до світла, підвищена чутливість до опроміненої шкіри (ретроспективна реакція на опромінення)</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 44px;" colspan="2">З боку нирок та сечовивідних шляхів</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Дуже часто</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Забарвлення сечі у червоний колір на 1-2 доби після введення</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 44px;" colspan="2">З боку репродуктивної системи та молочних залоз</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Рідко</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Аменорея, азооспермія</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 44px;" colspan="2">Загальні порушення та місцеві реакції</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Часто</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Еритема у місці інфузії</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Рідко</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Нездужання, астенія, гарячка, озноб</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 44px;">Невідомо</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 44px;">Флебосклероз, місцевий біль, целюліт тяжкого ступеня, некроз тканин після випадкового паравенозного введення</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 96.6904%; height: 22px;" colspan="2">Дослідження</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 22px;">Рідко</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 22px;">Зміни рівнів трансаміназ</td>
</tr>
<tr style="height: 23px;">
<td style="width: 31.6105%; height: 23px;">Невідомо</td>
<td style="width: 65.0799%; height: 23px;">Безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка</td>
</tr>
</tbody>
</table>
&nbsp;
</div>
Доброякісні, злоякісні та невизначені новоутворення (включаючи кісти та поліпи)
Вторинний гострий мієлоїдний лейкоз з чи без прелейкозної фази спостерігається у пацієнтів, які лікувалися епірубіцином у комбінації з ДНК-пошкоджуючими антинеопластичними засобами.
Такі лейкози мають короткий період латентності (1&ndash;3 роки).
З боку кровотворної та лімфатичної системи
Високі дози епірубіцину безпечно вводили великій кількості пацієнтів, які не приймали лікарські засоби і мали різні за щільністю пухлини; введення спричиняло виникнення побічних реакцій, які не відрізнялися від побічних реакцій при застосуванні традиційних доз, за винятком оборотної тяжкої нейтропенії (&lt; 500 нейтрофілів/мм3 протягом &lt; 7 днів), яка спостерігалася у більшості пацієнтів. Тільки декілька пацієнтів потребували госпіталізації і підтримувальної терапії внаслідок тяжких інфекцій при застосуванні високих доз.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Алопеція, зазвичай оборотна, проявляється у 60&ndash;90 % пацієнтів, що лікувалися; вона супроводжується відсутністю росту бороди у чоловіків.
Загальні порушення та місцеві реакції
Через 5&ndash;10 днів після початку лікування може розвинутися мукозит, який зазвичай супроводжується стоматитом з ділянками болісних ерозій, виразок і кровотеч, в основному уздовж язика і сублінгвальної слизової оболонки.
Можливі локальний біль і некроз (після випадкової паравенозної ін&rsquo;єкції).
Побічні реакції після внутрішньоміхурового введення
Оскільки після внутрішньоміхурового введення реабсорбується лише невелика кількість активного інгредієнта, тяжкі системні побічні реакції можливі дуже рідко. Системні побічні ефекти можуть виникати в одиничних випадках при початковому введенні (протягом 24 годин після TUR), великих інвазивних пухлинах сечового міхура або запальних процесах у сечовому міхурі. Місцевих побічних реакцій можна уникнути шляхом зниження концентрації при введенні (до 1 мг/мл) в зазначених дозах або як альтернатива шляхом збільшення інтервалу між введеннями.
Місцеві побічні реакції після внутрішньоміхурового введення
Часто: Хімічний цистит (прибл. 20 %) разом з дизурією, болем і нечасто гематурією. Бактеріальний цистит (прибл. 17 %) може виникати через застосування, наприклад, нестерильних катетерів.
Рідко: алергічні реакції.
Звіти про побічні реакції
Звіти про небажані лікарські реакції після реєстрації лікарського засобу є дуже важливими. Вони дають змогу продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. У разі виникнення будь-яких лікарських реакцій слід повідомити працівників охорони здоров&rsquo;я.

Умови зберігання

Зберігати в холодильнику (2&ndash;8 &deg;C) в оригінальній упаковці для захисту від світла у недоступному для дітей місці.
Після розчинення препарат слід вводити одразу.
Несумісність
Епірубіцину гідрохлорид не слід змішувати з гепарином через їх хімічну несумісність. Якщо препарат застосовується у комбінації з іншими цитостатичними лікарськими засобами, їх не можна змішувати. Слід уникати контакту лікарського засобу з лужними розчинами (оскільки в цьому випадку можливий гідроліз).

Упаковка

По 5 мл, 10 мл, 25 мл або 100 мл у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

31 Джон Ісліп Стріт, Лондон, SW1P 4FE, Велика Британія.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Эпирубицин Амакса раствор для инъекций, 2 мг/мл, 25 мл

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.