Грибок нігтів: симптоми, як визначити, і засоби, якими можна вилікувати

Згідно зі статистикою, 20% усього населення Землі схильні до інфекційного ураження нігтів, що викликається паразитичними грибами. Даний стан носить назву оніхомікоз і його викликає грибок на нігтях.

Захворювання інфекційного характеру, зараження відбувається від людини до людини, а також контактно-побутовим шляхом через предмети загального користування. Грибкова інфекція вражає нігтьову пластину й роз'їдає її, руйнуючи ніготь.

Найчастіше виникає грибок нігтів на ногах, так як стопи більш схильні до негативного впливу. Однак початку розвитку патології передує ослаблення імунітету, приводить до зниження захисних сил організму, що не дозволяє імунній системі бути досить ефективною в боротьбі з патогенами.

Викликають оніхомікоз рук і ніг деякі види мікотичних інфекцій:

• дерматофіти;
• дріжджові;
• цвілеві;
• трихофітії;
• мікроспорії;
• епідермофітії.

Усі грибкові патогени діляться на дві великі категорії:

1. Патогенні.
2. Умовно патогенні.

Патогенними є мікроорганізми, які проникають ззовні й завдають шкоди життєдіяльності людини. Умовно патогенні агенти — ті, які в нормі живуть на шкірі, слизових і кератинових ділянках тіла людини, наприклад, гриби роду Кандида.

У нормі організм по симбіотичному принципу співіснує з умовно патогенними мікроорганізмами. Але при зниженні імунітету та сприятливих умовах ці організми починають неконтрольовано розвиватися, що й призводить до виникнення патологічного процесу.

Часті причини мікозу можуть бути наступними:

• ослаблений імунітет;
• супутні хронічні захворювання (наприклад, екзема, цукровий діабет);
• недотримання правил особистої гігієни;
• відвідування місць зосередження грибкової інфекції (лазня, сауна, басейн, громадський душ, аквапарк);
• носіння закритого взуття, у якому ноги схильні до рясного потовиділення;
• похилий вік (після 65 років природний імунітет знижується);
• умови робочого середовища (робота у вологому середовищі, при підвищеній температурі в приміщенні, коли є випромінювання, пилова та брудна обстановка).

У таких умовах розвивається грибок нігтів на руках і ногах. Помічено, що хвороба розподіляється й за статевою ознакою — чоловіки страждають майже в 3 рази частіше, ніж жінки.

Кератинова пластина сама по собі не вразлива для проникнення мікотичних патогенів. Для того, щоб інфекція почала розвиватися, повинна бути порушена її цілісність. Існує три основних способи проникнення мікотичних організмів:

1. Через нігтьову пластину через травми чи пошкодження кератинового шару.
2. Через піднігтьову виїмку.
3. Через проксимальний нігтьової валик.

Умовно патогенні організми часто викликають запалення саме кутикули.

Захворювання буває трьох типів або стадій, кожна з яких відрізняється важкістю перебігу:

1. Нормотрофічний тип. На нігтьовій платівці з'являються жовтувато-сірі тонкі смуги, з'являється ламкість і крихкість, але потовщення і піднігтьового гіперкератозу не відбуваються.
2. Гіпертрофічний тип. Виявляється тоді, коли було відсутнє лікування або було невірно підібраним й неефективним. У першу чергу виникає явище піднігтьового гіперкератозу, що призводить до потовщення, яке зберігається ще довгий час після успішного лікування.
3. Атрофічний тип. Найскладніша стадія захворювання. Ніготь стоншується, стає крихким і ламким, змінює свій колір на темний сірувато-бурий, з часом порушується його зростання і відбувається повне відділення від нігтьового ложа.

З'ясування типу захворювання дозволить визначитися, чим лікувати грибок на нігті.

Ознаки, які свідчать про грибкове ураження:

• поява світло-жовтих або сірих смужок і плям на нігтьовій пластині, через що її зовнішній вигляд виглядає хворобливим;
• зміна кольору пластини на жовтий, бурий й коричневий колір, який з часом темніє аж до чорного;
• запалюється кутикула й проксимальний валик;
• пластина потовщується та стає крихкою, ламкою;
• з'являється характерний специфічний запах;
• згодом нігтьова пластина повністю відшаровується.

Запідозрити оніхомікоз може допомогти зміна кольору, огрубіння й відколи. Однак подібна симптоматика властива й багатьом іншим захворюванням (наприклад, екземі, псоріазу, червоному плоскому лишаю). Тому одного огляду в лікаря недостатньо.

З даною проблемою потрібно звертатися до дерматолога, подолоага або мікологова. У разі, якщо складно диференціювати причину захворювання, необхідно звернутися до терапевта або сімейного лікаря, який направить до вузького спеціаліста. Для коригування лікування може знадобитися консультація хірурга.

При постановці діагнозу виникає потреба в тому, щоб переконатися в мікотичному походжені інфекції. Для цього проводиться мікроскопічне дослідження кератинового потовщення. Однак для визначення типу збудника необхідно зробити бактеріальний посів на аналіз.

Лікування є тривалим процесом, що займає від кількох місяців до року і вимагає від пацієнта значних зусиль.

Антимікотична терапія залежить від шляху впливу на уражену ділянку й може бути:

• місцевою — застосування тільки місцевих мазей та кремів, які впливають на патоген у місці ураження;
• системною — застосування пероральних протигрибкових препаратів системної дії, яке необхідне в тому випадку, якщо інфекція проникла в уражену ділянку з потоком крові;
• комбінованою — поєднання місцевої та системної терапії, що дає найкращий результат.

В якості найбільш ефективного засобу від грибка нігтів використовують такі препарати системного впливу:

• кетоконазол —  ефективність лікування цим засобом досягається в половині випадків, приблизний курс становить від 8 до 12 місяців;
• ітраконазол — популярний протигрибковий препарат, який виявляється ефективний в 85% випадків. Його однозначним плюсом є короткий курс прийому — усього 10 днів;
• тербінафін — один з найкращих засобів, яки допомагає в 90% випадків. Курс прийому триває до 4 місяців при оніхомікозі на кистях і від 6 місяців на стопах. Однак змінений мікозом зовнішній вигляд може зберігатися тривалий час — до 50 тижнів.

Системна терапія застосовується у випадках перебігу середньої тяжкості й більшої. Зазвичай прийом пероральних антимікотиків поєднують з використанням місцевих мазей. Однак системні засоби мають ряд побічних ефектів і можуть бути токсичними. Тому їх застосування не практикується у вагітних і годуючих жінок, а також у людей з хронічними захворюваннями метаболічного характеру та печінки.

Місцеві засоби у вигляді кремів і мазей не надають токсичного ефекту, але лікують тільки в легких випадках — коли змінена лише ⅓ нігтьової пластини й коли немає глибокого проникнення патогена в кератинову тканину. Пов'язано це з тим, що місцеві засоби не здатні проникати глибоко в кератиновий шар.

У легких випадках, коли лікування було своєчасно розпочато, можна обійтися без системних засобів. Однак при запущеній клінічній картині деколи потрібно хірургічно позбутися пошкодженої ділянки, і тільки після цього проводиться місцева терапія. Видалення безболісне й з подальшим протигрибковим лікуванням призводить до повного одужання.

Читайте також про те, що таке пневмонія і як лікувати це захворювання. Виявляється, є певні симптоми, за якими можна зрозуміти, у який конкретно момент уже пора викликати «швидку допомогу».

А також ми проводимо новий освітній проєкт «Жіноча самоосвіта», у рамках якого будемо зустрічатися з висококваліфікованими лікарями й задавати їм ті питання, які цікавлять наших читачів, але вони соромляться поставити їх особисто. Читайте перше інтерв'ю про 5 найбільш незручних питань гінекологу, які хвилюють усіх жінок, але їх соромно поставити!

apteka24.ua — перша інтернет-аптека, якій можна довіряти.

Цей редакційний матеріал пройшов перевірку на достовірність лікарем дерматовенерологом медичного центру Medical Plaza – Нефедова Татьяна Николаевна.

Джерела

Онихомикозы: современные представления об этиологии, эпидемиологии, методах терапии / Микология

Виды грибка ногтей и эффективные меры устранения недуга / Грибок ногтей

Местная и комбинированная терапия онихомикозов / Mycology

Онихомикоз: современные подходы к решению проблемы / Аптека.online.ua 

Терапия онихомикозов с применением тербинафина по схеме пульс-терапии / Український медичний часопис