Чим небезпечна пневмонія? Детальне керівництво, як лікувати запалення легенів

Пневмонія — це запалення легенів, гостре й тяжке захворювання нижніх дихальних шляхів інфекційного характеру, при якому уражаються альвеоли, а температура при пневмонії часто підвищується вище субфебрильних значень.

Через стінки альвеол здійснюється газообмін, але в разі важкого запального процесу альвеоли заповнюються рідинним або гнійним вмістом, що викликає мокрий кашель з мокротою, часом з кровохарканням. Симптоми, які супроводжують хворобу, важкі й вимагають госпіталізації.

Причиною виникнення стають патогенні мікроорганізми:

• бактерії (найчастіше стрептококові, пневмококові й стафілококові збудники);
• бактеріоподобні організми (мікоплазма, кандиди);
• віруси (вірус герпесу, аденовірус, риновірус);
• гриби й цвіль.

Найбільш частою причиною даної патології в дорослих стають бактерії, діти ж до 5 років частіше стикаються з вірусною етіологією патологічного стану.

Захворювання властиво людям з ослабленим імунітетом і часто стає ускладненням гострої респіраторної вірусної інфекції, до якої приєднується бактеріальний збудник, здатний проникати в нижні відділи повітроносних шляхів.

Виділяють 4 основні механізми, що запускають початок хвороби:

1. Хворий з ГРВІ не очищає носові ходи від  секрету,що скупчився, а втягує його в себе.
2. Зараження через вдихання зараженого повітря при контакті з хворою людиною.
3. Транспортування патогенних агентів за допомогою крові з вогнища інфекційного позалегеневого запалення.
4. Проникнення патогена в легені із сусідніх інфікованих органів, а також при операціях і наскрізних пораненнях.

У групі ризику знаходяться люди з наступних категорій:

• немовлята й діти дошкільного віку (до 5 років);
• люди старше 65 років;
• люди з імунодефіцитом;
• курці;
• хворі на цукровий діабет.

Даним групам притаманний ослаблений імунітет, який не здатний придушити патогенні збудники на самому початку, що й призводить до розвитку важкої клінічної картини.

До розвитку патологічного легеневого процесу стимулюють такі фактори:

• куріння;
• часті стреси;
• недостатнє харчування;
• виснаження організму;
• зловживання алкоголем;
• проблеми з серцем і судинною системою;
• черепно-мозкові травми;
• епілепсія;
• надмірні дози снодійних;
• передозування знеболювальними наркотичними речовинами й наркозом;
• хронічна обструкція органів дихання;
• післяопераційний період;
• підтримуюча життєзабезпечення штучна вентиляція більше доби;
• холодна пора року;
• різке похолодання в теплий сезон.

Більшість із зазначених факторів призводять до аспірації, при якій відбувається всмоктування покритих бактеріями частинок їжі, слини, секрету носоглотки та інших дрібних предметів у дихальні шляхи.

Погіршення стану відбувається поступово при розвитку патологічного процесу. На самому початку захворювання виникає сухий кашель, підвищення температури до субфебрильних значень (близько 37,5 °) і тяжкість у грудях з відчуттям нестачі повітря.

У міру розвитку виникають такі симптоми:

• мокрий кашель з відходженням слизового мокротиння, гнійного й рідше кровянистого характеру;
• тяжкість у грудях і хворобливі відчуття в області діафрагми;
• задишка й ускладнення дихання, що виникають при незначних навантаженнях (наприклад, при розмові);
• тахікардія (прискорене серцебиття понад 90 ударів на хвилину);
• ломота в тілі, біль у м'язах;
• відчуття загальної слабкості, нездужання, стомлюваності та сонливості;
• зниження артеріального тиску до 90/60 і нижче;
• температура тіла може підніматися до 40 °, проте в дітей молодшого віку може бути знижена температура (35 ° і нижче);
• сплутаність свідомості й непритомність.

Серед усіх інфекційних захворювань це одне з найнебезпечніших, оскільки володіє високим ризиком смертності. Пов'язано це з тим, що запалення вражає альвеолярні бульбашки й бронхи, у яких накопичується ексудат, що утруднює газообмін. Виникає загальне кисневе голодування всіх органів і тканин. Може виникнути спазм, що призводить до задухи, викликаний набряком легеневої тканини.

При своєчасному лікуванні даних ускладнень можна уникнути.

На розвиток захворювання при нормальному перебігу йде близько 7-8 днів. До закінчення цього періоду виникають такі прояви:

• підвищення температури тіла вище субфебрилітету (часом до 39-40 °);
• кашель з відділенням жовтуватого або іржавого мокротиння;
• хрипи й свист при диханні відчуваються людиною та чутні при прослуховуванні стетоскопом;
• біль у грудній клітці;
• задишка й поверхневе дихання;
• головний та м'язовий біль;
• слабкість, млявість, сонливість;
• прискорений пульс;
• надмірна пітливість;
• знижений апетит;
• зниження кров'яного тиску;
• блідість шкірних покривів;
• напад кашлю при вдиху;
• неможливість глибокого вдиху;
• безрезультатність прийому жарознижуючих засобів.

1. Типова. Зустрічається найчастіше, властива переважно дорослим і викликається бактеріальними агентами: стафілококами, стрептококами, гемофільною паличкою.
2. Атипова. Інфекційна патологія, що передається від хворої людини до здорової. Викликається специфічними бактеріями: хламідіями, легіонелами, мікоплазмами, клебсієлою.
3. Вірусна. Викликана вірусами. Найчастіше буває у дітей до 5 років.
4. Аспіраційна. Також «дитяча» хвороба, викликана бактеріями, які проникли в легеневу тканину при попаданні в дихальні шляхи сторонніх предметів (дрібні предмети, частинки їжі), на яких вони містилися.
5. Вогнищева. Локалізується в одній обмеженій ділянці.
6. Прикоренева. Вражає виключно легеневий корінь.
7. Двостороння. Повітроносні шляхи уражені з двох сторін.
8. Одностороння (лівостороння або правостороння). Уражається тільки одна легеня.
9. Первинна. Виникає до звернення до лікаря як самостійне захворювання.
10. Вторинна. Розвивається як ускладнення вже придбаних інфекційних процесів.
11. Позалікарняна. Прогресує самостійно до звернення в лікарню.
12. Лікарняна. З'являється під час перебування в стаціонарних умовах.
13. На тлі імунодефіцитного стану. Є наслідком зниженого імунітету.

Прогресуючий патологічний запальний гострий інфекційний легеневий процес підлягає лікуванню в стаціонарних умовах. Якщо звернення до лікаря було своєчасним на початкових стадіях, то можливе проведення амбулаторного лікування.

Звертатися за консультацією до свого лікаря необхідно при перших симптомах, які вказують на запальний процес легеневої тканини, так як своєчасно розпочате лікування підвищує шанси на легкий перебіг хвороби.

Небезпечні ознаки пневмонії, які говорять про те, що потрібно терміново викликати «швидку допомогу»:

• пацієнт є дитиною до 5 років або дорослим старше 65 років;
• лихоманка понад 40 °, яка не збивається жарознижувальними засобами;
• знижена температура тіла (нижче 35 °);
• стан зміненої свідомості;
• збільшення швидкості серцебиття (понад 100 ударів в хвилину) і уповільнення серцебиття (менше 50 ударів в хвилину);
• критичне зниження артеріального тиску нижче 90/60;
• дихальна недостатність, що супроводжується ознаками кисневого голодування;
• зниження функції нирок, що виявляється рідкісним сечовипусканням.

При відсутності лікування порушуються життєво важливі функції, що призводить до дихальної недостатності, а також у деяких випадках до сепсису й гангрени. Особливістю виникнення патологічного процесу є те, що він виникає на тлі зниженого імунітету. Це означає, що без застосування медикаментозного лікування організм не може впоратися з патогенним збудником.

Саме відсутність лікування та його несвоєчасний початок призводять до виникнення серйозних ускладнень (рубцювання легеневої тканини, абсцес, плеврит). Застосування неадекватно підібраною лікарської терапії, відмова від лікування і стан імунодефіциту можуть стати причиною смерті пацієнта.

Згідно зі статистикою, пневмонія є четвертою в списку інфекційною хворобою дихальних шляхів, що призводить до летального результату.

Лікуванням запалення органів дихання займається лікар пульмонолог. Після початкового візиту до терапевта або сімейного лікаря хворий буде перенаправлений до пульмонолога за уточненням діагнозу і призначенням медикаментозної терапії з можливим напрямком в стаціонар.

Для діагностики пацієнтові можуть бути призначені наступні діагностичні аналізи й дослідження:

• первинний огляд у лікаря;
• загальний та біохімічний аналіз крові при пневмонії;
• рентгенографія;
• бактеріологічний посів мокротиння для визначення типу збудника;
• комп'ютерна томографія;
• фібробронхоскопія;
• пульсоксиметрія для визначення насичення крові киснем;
• пункція плевральної порожнини при виявленні рідини в плеврі.

Обов'язковою умовою є визначення патогенного збудника — саме цей діагностичний метод визначає тип препаратів, необхідних для лікування.

Медикаментозна терапія має на увазі використання:

1. Антибіотиків. У разі визначення бактеріальної етіології в обов'язковому порядку показана антибактеріальна терапія. Перевагу надають антибіотикам широкого спектру дії, а з цілеспрямованим впливом на конкретний вид бактеріальних агентів — ефективність даних препаратів набагато вища, а клінічний ефект настає швидше.
2. Противірусної терапії при вірусній етіології хвороби.
3. Жарознижуючих засобів. При високій температурі для її зниження використовують ібупрофен або парацетамол. Якщо ці засоби не надають ефект, то використовується внутрішньом'язова ін'єкція комбінації трьох препаратів — анальгіну, димедролу й папаверину.
4. Ліків від кашлю. При вологому кашлі не прийнято застосовувати протикашльові засоби, так як при продуктивному кашлі відбувається очищення від мокроти, що містить бактерії. Тому показано застосування препаратів з відхаркувальним ефектом, які розріджують слиз і полегшують її відділення та відходження.

При ускладненнях у вигляді кисневої недостатності в умовах стаціонару виявляється респіраторна підтримка й екстракорпоральна мембранна оксигенація для поповнення рівня кисню в тканинах організму.

Лікування обов'язково супроводжується зміною способу життя та режиму дня. Показані:

• виключно постільний режим;
• рясне тепле пиття;
• калорійна їжа, що легко засвоюється;
• вологе прохолодне повітря в приміщенні (в межах 18-22 °);
• регулярне провітрювання.

Після того, як лихоманка спаде, для якнайшвидшого відновлення легеневої тканини й загального стану можливе застосування фізіотерапії, що включає в себе електрофорез, інгаляції, ЛФК, УВЧ і масажі.

Одужання, при якому відбувається виписка із стаціонару, настає приблизно через 4 тижні. Відновлення тривале й може продовжуватися до півроку. Ознаки відновлення при пневмонії наступні:

1. Підвищена температура спадає через 7 днів.
2. Після 4 тижнів від початку захворювання зменшується кількість мокротиння та слабшають болі в грудній клітці.
3. Брак повітря й кашель тривають до 6 тижнів, але по закінченню цього терміну вони не зникають повністю, а лише суттєво зменшується їх інтенсивність.
4. Через 3 місяці повністю проходять усі симптоми, крім підвищеної слабкості й стомлюваності.
5. Тільки через 6 місяців людина повністю відновлюється й повертається до свого нормального стану.

Небезпека полягає в тому, що відбувається глибоке ураження легеневої тканини, що порушує її функціонування, а також відбуваються патологічні процеси в багатьох інших тканинах та системах організму. З огляду на серйозність ускладнень, те, що не можна робити при пневмонії — це відкладати візит до лікаря або виклик «швидкої допомоги».

Найбільш часті ускладнення:

• рубці на легеневій тканині;
• набряк органів дихання;
• гострий набряк з дифузною інфільтрацією;
• абсцес легенів;
• ателектаз (спадання легеневої тканини);
• гостра недостатність дихання;
• плеврит різної етіології;
• поліорганна недостатність;
• запалення нирок;
• менінгіт.

У якості профілактики пневмонії можна використовувати такі методи:

• вакцинація від грипу, що знижує ризик критичного ослаблення організму й можливості приєднання бактеріальної інфекції;
• вакцинація від пневмококової інфекції, яка часто стає причиною хвороби;
• зміцнення імунної системи за допомогою ведення здорового способу життя, правильного, багатого на вітаміни й мікроелементи харчування, фізичної активності;
• своєчасне й адекватне лікування будь-яких гострих і хронічних вірусних і бактеріальних інфекцій відіграє важливу роль;
• дотримання правил гігієни та утримання житла в чистоті;
• соціальне дистанціювання від людей з ознаками застуди й кашлем.

А ще ви можете дізнатися буквально все про сезонну алергію (поліноз), отримати життєво важливу пам'ятку для алергіка й ознайомитися з календарем цвітіння алергенних рослин в Україні, щоб завжди бути у всеозброєнні.

А також ми проводимо новий освітній проект «Жіноча самоосвіта», у рамках якого будемо зустрічатися з висококваліфікованими лікарями й задавати їм ті питання, які цікавлять наших читачів, але вони соромляться поставити їх особисто. Читайте перше інтерв'ю про 5 найбільш незручні питання гінекологу, які хвилюють усіх жінок, але їх соромно поставити.

apteka24.ua — перша інтернет-аптека, якій можна довіряти.

Джерела

Пневмония / ВОЗ

Патогенные механизмы пневмонии / Cyberleninka

Пневмония. Классификация и диагностика / Bookvamed

Пневмония (воспаление легких) / Medicina

Пневмония / Smclinic-ryazan

Госпитализация при воспалении легких / Expressmed

Чем опасна пневмония / Aif

Чем опасна пневмония? / Medikom

Як вберегтися від пневмонії / МОЗ