Name: Топраз таблетки гастрорезистентні по 40 мг, 30 шт.
Brand: Aurobindo Pharma
SKU: 1666009
Price: 204.7 UAH
Availability: InStock

Виробник

Форма випуску

Kusum

ЛС общий режим

Золопент таблетки по 40 мг, 14 шт.

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

KRKA

Нольпаза ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 40 мг, 1 шт.

Нольпаза лиофилизат для раствора для инъекций по 40 мг, 1 шт.

Polifarma

Зігозіс порошок для розчину для ін'єкцій у флаконі, 40 мг

Зигозис порошок для раствора для инъекций в флаконе, 40 мг

Пантасан 40 мг 10 мл N1 із розчинником порошок

Пантасан 40 мг 10 мл N1 с растворителем порошок

Takeda

Контролок порошок 40 мг, 1 шт.

Аналоги в інших формах вупуску

ProPharma

Проксіум порошок, 40 мг

Проксиум порошок, 40 мг

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Проксіум пігулки по 40 мг, 32 шт.

Проксиум таблетки по 40 мг, 32 шт.

Ananta

Паноцид порошок для розчину для ін'єкцій, флакон 40мг, 1 шт.

Паноцид порошок для раствора для инъекций, флакон 40мг, 1 шт.

Паноцид 40 мг №30 таблетки

Пантопразол-Гетеро таблетки 40 мг N30

Acino

Контролок таблетки по 20 мг, 14 шт.

Sandoz

Эспа-Празол таблетки гастрорезистентные по 20 мг, 28 шт.

Эспа-Празол таблетки гастрорезистентные по 40 мг, 28 шт.

Alvogen

Пангастріт таблетки гастрорезистентні 40 мг №28

Пангастро таблетки гастрорезистентные 40 мг N28

Пангастро таблетки по 20 мг, 14 шт.

Пангастро таблетки гастрорезистивные 20 мг №14

Пангастріт таблетки гастрорезистентні 40 мг №14

Пангастро таблетки гастрорезистентные 40 мг N14

Пангастро таблетки гастрорезистентні по 20 мг, 28 шт.

Пангастро таблетки гастрорезистивные по 20 мг, 28 шт.

Macleods

Пантамак таблетки по 40 мг, 30 шт.

Золопент таблетки по 40 мг, 30 шт.

Золопент таблетки по 20 мг, 14 шт.

Нольпаза таблетки по 40 мг, 28 шт.

Нольпаза таблетки від гастриту по 20 мг, 28 шт.

Нольпаза таблетки от гастрита по 20 мг, 28 шт.

Нольпаза таблетки по 40 мг, 14 шт.

Нольпаза Контрол таблетки по 20 мг, 14 шт.

Нольпаза таблетки по 20 мг, 14 шт.

Nobel

Пульцет 40 мг №28 таблетки

Улсепан 40 мг №1 ліофілізат

Улсепан 40 мг №1 лиофилизат

Пантопразол-Тева табл.гастрорез.40мг №28 (14х2) блист.в уп.

Улсепан 40 мг №28 таблетки кишковорозчинні

Улсепан 40 мг №28 таблетки кишечнорастворимые

Пульцет 40 мг №14 таблетки

Dr. Reddy`s

Пантор 40 мг №30 таблетки

Фармекс Груп

Пантопразол-Фармекс 40 мг N1 ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій

Пантопразол-Фармекс 40 мг N1 лиофилизат для приготовления раствора для инъекций

Пантопразол-Фармекс 40 мг N5 ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій

Пантопразол-Фармекс 40 мг N5 лиофилизат для приготовления раствора для инъекций

Контролок таблетки 40 мг, 14 шт.

Контролок таблетки по 40 мг, 14 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Пантопразол

Діюча речовина

Торгівельна назва

Країна виробник

Оригінальний препарат

Імпортний

Міжнародна назва

Спосіб введення

Код АТС/ATX

Дозування

Температура хранения

Температура зберігання

Термін придатності

Кількість в упаковці

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям разрешено

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям с осторожностью

Годуючим матерям

Детям с осторожностью

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем нет данных

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Aurobindo Pharma

Топраз

Топраз таблетки гастрорезистентні по 40 мг, 30 шт.

Склад

дiюча речовина: pantoprazole;
1 таблетка гастрорезистентна містить пантопразол натрію сесквігідрат еквівалентно пантопразолу 40 мг;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), кросповідон, натрію карбонат безводний, гідроксипропілцелюлоза, кальцію стеарат, гіпромелоза, заліза оксид жовтий (Е 172), метакрилатного сополімеру дисперсія, триетилцитрат.

Лікарська форма

Таблетки гастрорезистентні.
Основні фізико-хімічні властивості: жовтого кольору, вкриті кишковорозчинною оболонкою, овальні двоопуклі таблетки, гладенькі з обох боків.

Фармакотерапевтична група

Препарат для лікування кислотозалежних захворювань. Інгібітори протонної помпи. Код АТХ А02В С02.

Фармакодинаміка

Механізм дії. Пантопразол &ndash; заміщений бензимідазол, який інгібує секрецію соляної кислоти у шлунку шляхом специфічної блокади протонних помп парієтальних клітин. Пантопразол трансформується в активну форму у кислотному середовищі в парієтальних клітинах, де інгібує фермент H+-K+-АТФазу, тобто блокує кінцевий етап вироблення соляної кислоти у шлунку. Інгібування є дозозалежним та стосується як базальної, так і стимульованої секреції кислоти. Більшість пацієнтів звільняються від симптомів протягом 2 тижнів. Застосування пантопразолу, як і інших інгібіторів протонної помпи (ІПП) та інгібіторів H2-рецепторів, знижує кислотність у шлунку і таким чином збільшує секрецію гастрину пропорційно до зменшення кислотності. Збільшення секреції гастрину є оборотним. Оскільки пантопразол зв&rsquo;язує фермент дистально по відношенню до клітинного рецептора, він може інгібувати секрецію соляної кислоти незалежно від стимуляції іншими речовинами (ацетилхолін, гістамін, гастрин). Ефект при пероральному та внутрішньовенному застосуванні препарату однаковий.
При застосуванні пантопразолу збільшується рівень гастрину натщесерце. При короткостроковому застосуванні він у більшості випадків не перевищує верхньої межі норми. При довготривалому лікуванні рівень гастрину у більшості випадків зростає вдвічі. Його надмірне збільшення виникає лише у поодиноких випадках. Як наслідок, у незначної кількості пацієнтів при довготривалому лікуванні спостерігається слабке або помірне збільшення специфічних ендокринних (ECL) клітин у шлунку (подібно до аденоматоїдної гіперплазії). Однак, згідно з проведеними дослідженнями, утворення клітин-попередників нейроендокринних пухлин (атипова гіперплазія) або нейроендокринних пухлин шлунка, які було виявлено в дослідженнях на тваринах, у людей не спостерігалося.
Виходячи з результатів досліджень на тваринах, не можна повністю виключити вплив довготривалого (більше одного року) лікування пантопразолом на ендокринні параметри щитовидної залози.
На тлі лікування антисекреторними лікарськими засобами рівень гастрину в сироватці крові зростає у відповідь на зниження секреції кислоти. Крім того, через зниження кислотності шлунка підвищується рівень хромограніну А (CgA). Підвищений рівень CgA може впливати на результати досліджень при діагностиці нейроендокринних пухлин. Наявні опубліковані дані свідчать про те, що лікування ІПП слід припинити протягом періоду від 5 днів до 2 тижнів до вимірювань рівня CgA. Це дозволяє рівню CgA повернутися в діапазон нормальних значень, які можуть бути помилково підвищеними після лікування ІПП.

Фармакокінетика

Всмоктування. Пантопразол всмоктується швидко, а максимальна концентрація в плазмі (Сmax) досягається вже після одноразового перорального прийому дози 40 мг. В середньому через 2,5 години після прийому досягається Сmax на рівні близько 2-3 мкг/мл; концентрація не змінюється після багаторазового прийому препарату. Фармакокінетичні властивості не змінюються після одноразового чи повторного прийому. В діапазоні доз від 10 до 80 мг фармакокінетика пантопразолу в плазмі залишається лінійною як при пероральному прийомі, так і при внутрішньовенному введенні. Встановлено, що абсолютна біодоступність таблеток становить близько 77 %. Одночасне вживання їжі не впливає на AUC (площа під кривою &laquo;концентрація-час&raquo;) чи Сmax, а, відповідно, ‒ і на біодоступність. При одночасному вживанні їжі збільшується лише варіативність латентного періоду.
Розподіл. Зв&rsquo;язування пантопразолу з білками сироватки становить близько 98 %. Об&rsquo;єм розподілу становить близько 0,15 л/кг.
Біотрансформація. Речовина метаболізується майже виключно у печінці. Основним метаболічним шляхом є деметилування за допомогою CYP2C19 з подальшою сульфатною кон&rsquo;югацією; до інших метаболічних шляхів належить окиснення за допомогою CYP3A4.
Виведення. Кінцевий період напіввиведення (Т1/2) становить близько 1 години, а кліренс &ndash; 0,1 л/год/кг. Було відмічено декілька випадків затримки виведення. Внаслідок специфічного зв&rsquo;язування пантопразолу з протонними помпами парієтальних клітин Т1/2 не корелює з набагато довшою тривалістю дії (інгібування секреції кислоти).
Основна частина метаболітів пантопразолу виводиться із сечею (близько 80 %), решта виводиться з калом. Основним метаболітом як у сироватці, так і в сечі є десметилпантопразол, кон&rsquo;югований із сульфатом. Т1/2 основного метаболіту (близько 1,5 години) ненабагато перевищує Т1/2 пантопразолу.
Особливі групи пацієнтів.&nbsp;
Повільні метаболізатори.
Близько 3 % європейців мають низьку функціональну активність ферменту CYP2C19; таких людей називають повільними метаболізаторами. В організмах таких осіб метаболізм пантопразолу, ймовірно, головним чином каталізується ферментом CYP3A4. Після прийому однієї дози 40 мг пантопразолу середня AUC була приблизно в 6 разів більшою у повільних метаболізаторів, ніж у осіб, які мали функціонально активний фермент CYP2C19 (швидкі метаболізатори). Середня Сmax зростала приблизно на 60 %. Ці результати не впливають на дозування пантопразолу.
Пацієнти з нирковою недостатністю.
Рекомендацій щодо зменшення дози пантопразолу пацієнтам зі зниженою функцією нирок, у тому числі пацієнтам, які перебувають на діалізі, немає. Як і у здорових людей, Т1/2 пантопразолу в них є коротким. Діалізуються лише дуже невеликі кількості пантопразолу. Незважаючи на те, що в основного метаболіту помірно тривалий Т1/2 (2-3 години), виведення є швидким, тому кумуляція не відбувається.
Пацієнти з печінковою недостатністю.
Хоча у пацієнтів із цирозом печінки (класи А та В за шкалою Чайлда‒П&rsquo;ю) Т1/2 зростає до 7-9 годин, а AUC збільшується у 5-7 разів, Сmax збільшується лише незначною мірою &ndash; у 1,5 раза порівняно з такою у здорових добровольців.&nbsp;
Пацієнти літнього віку.
Невелике збільшення AUC та Cmax у добровольців літнього віку порівняно з більш молодими добровольцями також не має клінічного значення.
Діти.&nbsp;
Після одноразового прийому дози 20 або 40 мг пантопразолу перорально AUC та Cmax у дітей віком від 5 до 16 років знаходилися в межах відповідних значень у дорослих. Після одноразового внутрішньовенного введення пантопразолу в дозах 0,8 або 1,6 мг/кг дітям віком від 2 до 16 років не було відмічено значущого зв&rsquo;язку між кліренсом пантопразолу й віком або масою тіла. AUC та об&rsquo;єм розподілу відповідали даним, одержаним при дослідженнях на дорослих.

Показання

Дорослі та діти віком від 12 років.
<ul>
<li>Рефлюкс-езофагіт.</li>
</ul>
Дорослі.
<ul>
<li>Ерадикація Helicobacter pylori (H. рylori) у пацієнтів з H. рylori-асоційованими виразками шлунка та дванадцятипалої кишки у комбінації з відповідними антибіотиками.</li>
<li>Виразка дванадцятипалої кишки.</li>
<li>Виразка шлунка.</li>
<li>Синдром Золлінгера‒Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні стани.</li>
</ul>

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини, похідних бензимідазолу або до будь-якого іншого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дія пантопразолу на абсорбцію інших лікарських препаратів.&nbsp;
Унаслідок повного та довготривалого інгібування секреції соляної кислоти пантопразол може зменшувати всмоктування препаратів, біодоступність яких залежить від рН шлункового соку (наприклад, деяких протигрибкових препаратів, таких як кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, або інших препаратів, таких як ерлотиніб).
Інгібітори протеази ВІЛ.&nbsp;
Не рекомендується сумісне застосування пантопразолу з інгібіторами протеази ВІЛ (такими як атазанавір), абсорбція яких залежить від внутрішньошлункового рН, через суттєве зниження їх біодоступності (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).&nbsp;
У випадку, коли сумісного застосування інгібіторів протеази ВІЛ з ІПП не можна уникнути, рекомендується ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вірусне навантаження). Не слід перевищувати добову дозу пантопразолу 20 мг. Може виникнути необхідність коригування дози інгібіторів протеази ВІЛ.
Кумаринові антикоагулянти (фенпрокумон і варфарин).
Сумісне застосування пантопразолу з варфарином або фенпрокумоном не впливало на фармакокінетику варфарину, фенпрокумону або МНІ (міжнародний нормалізований індекс). Однак зафіксовано підвищення МНІ та подовження протромбінового часу у пацієнтів, які сумісно застосовували ІПП та варфарин або фенпрокумон. Підвищення МНІ та подовження протромбінового часу може призвести до розвитку патологічної кровотечі та навіть до летального наслідку. У разі такого сумісного застосування необхідно проводити моніторинг МНІ та протромбінового часу.
Метотрексат.
Зафіксовано, що одночасне застосування високих доз метотрексату (наприклад, 300 мг) та ІПП збільшує рівень метотрексату в крові у деяких пацієнтів. Пацієнтам, які застосовують високі дози метотрексату, наприклад хворим на рак або псоріаз, рекомендується тимчасово припинити лікування пантопразолом.
Інші взаємодії.
Пантопразол значною мірою метаболізується в печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Основний шлях метаболізму &ndash; деметилювання за допомогою CYP2С19 та інших метаболічних шляхів, у тому числі окиснення ферментом CYP3А4. Дослідження з лікарськими засобами, які також метаболізуються за допомогою цих шляхів, такими як карбамазепін, діазепам, глібенкламід, ніфедипін та оральними контрацептивами, які містять левоноргестрел і етинілестрадіол, не виявили клінічно значущих взаємодій.
Не можна виключати взаємодію пантопразолу з іншими препаратами, які метаболізуються через цю ж ферментну систему.
Результати цілого ряду досліджень щодо можливих взаємодій вказують, що пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин, що метаболізуються за допомогою CYP1A2 (наприклад, кофеїн, теофілін), CYP2С9 (наприклад, піроксикам, диклофенак, напроксен), CYP2D6 (наприклад, метопролол), CYP2Е1 (наприклад, етанол), не впливає на р-глікопротеїн, який забезпечує всмоктування дигоксину.&nbsp;
Не виявлено взаємодії з одночасно призначеними антацидами.
Були проведені дослідження щодо взаємодії пантопразолу з одночасно призначеними певними антибіотиками (кларитроміцин, метронідазол, амоксицилін). Клінічно значущих взаємодій між цими препаратами не виявлено.
Лікарські засоби, що інгібують або індукують CYP2C19.&nbsp;
Інгібітори CYP2C19, такі як флувоксамін, можуть збільшувати системний вплив пантопразолу. Слід розглянути необхідність зниження дози препарату для пацієнтів, які отримують довготривалу терапію пантопразолом у високих дозах, та для пацієнтів із порушеннями функції печінки. Індуктори ферментів, що впливають на CYP2C19 та CYP3A4, такі як рифампіцин та звіробій звичайний (Hypericum perforatum), можуть знижувати плазмові концентрації ІПП, які метаболізуються через ці ферментні системи.

Особливості застосування

Порушення функції печінки. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки необхідно регулярно контролювати рівень печінкових ферментів, особливо під час довготривалого лікування. У разі підвищення рівня печінкових ферментів лікування препаратом необхідно припинити.
Комбінована терапія. Під час комбінованої терапії необхідно дотримуватись інструкцій для медичного застосування відповідних лікарських засобів.
Злоякісні новоутворення шлунка. Симптоматична відповідь на застосування пантопразолу може маскувати симптоми злоякісних новоутворень шлунка та відтерміновувати їх діагностику. При наявності тривожних симптомів (наприклад, у разі суттєвої втрати маси тіла, періодичного блювання, дисфагії, блювання із кров&rsquo;ю, анемії, мелени), а також при підозрі або наявності виразки шлунка потрібно виключити наявність злоякісного процесу.&nbsp;
Якщо симптоми зберігаються при адекватному лікуванні, необхідно провести додаткове обстеження.
Інгібітори протеази ВІЛ. Не рекомендується сумісне застосування пантопразолу з інгібіторами протеази ВІЛ (такими як атазанавір), абсорбція яких залежить від внутрішньошлункового рН, через суттєве зниження їх біодоступності (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Абсорбція вітаміну В12. У пацієнтів із синдромом Золлінгера‒Еллісона та іншими гіперсекреторними патологічними станами, що потребують тривалого лікування, пантопразол, як і інші препарати, що блокують продукцію соляної кислоти, може зменшувати всмоктування вітаміну В12 (ціанокобаламіну) у зв&rsquo;язку з виникненням гіпо- та ахлоргідрії. Це слід враховувати у разі зниженої маси тіла у пацієнтів або наявності факторів ризику щодо зниження поглинання вітаміну В12 при довготривалому лікуванні, або наявності відповідних клінічних симптомів.&nbsp;
Довготривале лікування. При довготривалому лікуванні, особливо більше одного року, пацієнти повинні знаходитися під регулярним наглядом лікаря.&nbsp;
Інфекції шлунково-кишкового тракту, спричинені бактеріями. Лікування препаратом може незначною мірою підвищити ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями, як Salmonella і Campylobacter або Clostridium Difficile.
Гіпомагніємія. Cпостерігались випадки тяжкої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримували ІПП, такі як пантопразол, протягом не менше 3 місяців, та в більшості випадків ‒ протягом одного року. Можуть виникнути та спочатку непомітно розвиватися такі серйозні клінічні прояви гіпомагніємії: втома, тетанія, делірій, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія. У разі гіпомагніємії в більшості випадків стан пацієнтів покращувався після замісної коригуючої терапії препаратами магнію та припинення прийому ІПП.
Пацієнтам, які потребують довготривалої терапії, або пацієнтам, які приймають ІПП одночасно з дигоксином або препаратами, що можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), потрібно визначати рівень магнію перед початком лікування ІПП та періодично під час лікування.
Переломи кісток. Довготривале лікування (більше одного року) високими дозами ІПП може незначною мірою збільшити ризик перелому стегна, зап&rsquo;ястя та хребта, переважно у людей літнього віку або при наявності інших факторів ризику. Спостережні дослідження вказують на те, що застосування ІПП може збільшити загальний ризик переломів на 10-40 %. Деякі з них можуть бути обумовлені іншими факторами ризику. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні отримувати лікування відповідно до діючих клінічних рекомендацій та споживати достатню кількість вітаміну D та кальцію.
Підгострий шкірний червоний вовчак. Застосування ІПП повʼязують із дуже рідкими випадками розвитку підгострого шкірного червоного вовчака. Якщо виникає ураження, особливо на ділянках, що зазнають впливу сонячного світла, і це супроводжується артралгією, пацієнту необхідно негайно звернутися до лікаря, який розгляне необхідність припинення застосування препарату. Виникнення підгострого шкірного червоного вовчака у пацієнтів під час попередньої терапії ІПП може підвищити ризик його розвитку при застосуванні інших ІПП.
Вплив на результати лабораторних досліджень.
Підвищений рівень хромограніну А (CgA) може впливати на результати досліджень при діагностиці нейроендокринних пухлин. Щоб уникнути такого впливу, лікування препаратом слід тимчасово припинити принаймні за 5 днів до проведення оцінки рівня CgA (див. розділ &laquo;Фармакодинаміка&raquo;). Якщо рівні CgA та гастрину не повернулися в діапазон нормальних значень після початкового вимірювання, слід провести повторні вимірювання через 14 днів після відміни лікування ІПП.
Допоміжні речовини.
Таблетки містять маніт, який може чинити м&rsquo;яку проносну дію.&nbsp;

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Пантопразол не впливає або має дуже незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Необхідно враховувати можливий розвиток побічних реакцій, таких як запаморочення та розлади зору. У таких випадках не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.&nbsp;

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Наявні дані щодо застосування препарату пантопразолу вагітним жінкам (приблизно 300‒1000 повідомлень про результати вагітності) вказують на відсутність ембріональної або фето-неонатальної токсичності препарату. У ході досліджень на тваринах спостерігалася репродуктивна токсичність. Як запобіжний захід, слід уникати застосування препарату вагітним жінкам.
Період годування груддю. Дослідження на тваринах показали екскрецію пантопразолу в грудне молоко. Недостатньо даних щодо екскреції пантопразолу у грудне молоко людини, проте про таку екскрецію повідомлялось. Не можна виключати ризик для новонароджених/немовлят. Рішення про припинення годування груддю або припинення/утримання від лікування препаратом потрібно приймати з урахуванням співвідношення користь від лікування матері/ризик для дитини.
Фертильність. Пантопразол не порушував фертильність у дослідженнях на тваринах.

Спосіб застосування та дози

Топраз, гастрорезистентні таблетки, слід приймати за 1 годину до їди цілими, не розжовувати та не подрібнювати, запивати водою.
Рекомендоване дозування.
Дорослі та діти віком від 12 років.
Лікування рефлюкс-езофагіту.
Рекомендована доза становить 1 таблетку препарату Топраз 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки препарату Топраз 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів для лікування рефлюкс-езофагіту. Для лікування рефлюкс-езофагіту, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, одужання можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.
Дорослі.
Ерадикація H. рylori у комбінації з двома антибіотиками.&nbsp;
У дорослих пацієнтів із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки та з позитивним результатом на H. pylori необхідно досягти ерадикації мікроорганізму за допомогою комбінованої терапії. Слід зважати на локальні дані щодо бактеріальної резистентності та на національні рекомендації щодо застосування і призначення відповідних антибактеріальних засобів. Залежно від чутливості, для ерадикації H. pylori у дорослих можуть бути призначені такі терапевтичні комбінації:
<ul>
<li>1 таблетка препарату Топраз 40 мг 2 рази на добу</li>
</ul>
&nbsp;+ 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу
&nbsp;+ 500 мг кларитроміцину 2 рази на добу;
<ul>
<li>1 таблетка препарату Топраз 40 мг 2 рази на добу</li>
</ul>
&nbsp;+ 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на добу&nbsp;
&nbsp;+ 250-500 мг кларитроміцину 2 рази на добу;
<ul>
<li>1 таблетка препарату Топраз 40 мг 2 рази на добу</li>
</ul>
&nbsp;+ 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу
&nbsp;+ 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на добу.
При застосуванні комбінованої терапії для ерадикації H. pylori другу таблетку препарату Топраз 40 мг слід приймати ввечері за 1 годину до їди. Термін лікування становить 7 днів і може бути продовжений ще на 7 днів із загальною тривалістю лікування не більше двох тижнів. Якщо для забезпечення загоєння виразки показане подальше лікування пантопразолом, слід розглянути рекомендації щодо дозування при виразках шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо комбінована терапія не показана, наприклад у пацієнтів з негативним результатом на H. рylori, як монотерапію препарат Топраз 40 мг застосовують у нижчезазначеному дозуванні.
Лікування виразки шлунка.
1 таблетка препарату Топраз 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки препарату Топраз 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.
Для лікування виразки шлунка зазвичай потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, загоєння виразки можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.
Лікування виразки дванадцятипалої кишки.
1 таблетка препарату Топраз 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки препарату Топраз 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.
Для лікування виразки дванадцятипалої кишки зазвичай потрібно 2 тижні. Якщо цього недостатньо, загоєння виразки можна очікувати протягом наступних 2 тижнів.
Лікування синдрому Золлінгера‒Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів. Для тривалого лікування синдрому Золлінгера‒Еллісона та інших патологічних гіперсекреторних станів початкова добова доза становить 80 мг (2 таблетки препарату Топраз 40 мг). При необхідності після цього дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи, залежно від показників кислотності шлункового соку. Дозу, що перевищує 80 мг на добу, необхідно розподілити на два прийоми. Можливе тимчасове збільшення дози понад 160 мг пантопразолу, але тривалість застосування повинна обмежуватися тільки періодом, потрібним для адекватного контролю кислотності.
Тривалість лікування синдрому Золлінгера‒Еллісона та інших патологічних станів не обмежена і залежить від клінічної необхідності.
Пацієнти з порушеннями функції печінки. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки не слід перевищувати добову дозу 20 мг (1 таблетка препарату Топраз 20 мг). Не слід застосовувати препарат Топраз для ерадикації H. рylori у комбінованій терапії пацієнтам із порушеною функцією печінки середнього та тяжкого ступеня, оскільки дотепер немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.&nbsp;
Пацієнти з порушеннями функції нирок. Для пацієнтів із порушеннями функції нирок коригування дози не потрібно. Не слід застосовувати препарат Топраз для ерадикації H. рylori у комбінованій терапії пацієнтам із порушеннями функції нирок, оскільки дотепер немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.&nbsp;
Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Діти

Топраз 40 мг показаний дітям віком від 12 років для лікування рефлюкс-езофагіту. Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років, оскільки дані щодо безпеки і ефективності застосування препарату для цієї вікової категорії обмежені.

Передозування

Симптоми передозування невідомі.
Дози до 240 мг, введені внутрішньовенно протягом 2 хвилин, добре переносилися. Оскільки пантопразол екстенсивно зв&rsquo;язується з білками, він не належить до препаратів, які можуть бути легко виведеними за допомогою діалізу.
У разі передозування з появою клінічних ознак інтоксикації застосовують симптоматичну та підтримуючу терапію. Рекомендацій щодо специфічної терапії немає.

Побічні реакції

Виникнення побічних реакцій спостерігалось у близько 5 % пацієнтів. Найчастіші побічні реакції &ndash; діарея і головний біль (близько 1 %).
Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (&ge; 1/10), часто (&ge; 1/100 і &lt; 1/10), нечасто (&ge; 1/1000 і &lt; 1/100), рідко (&ge; 1/10000 і &lt; 1/1000), дуже рідко (&lt; 1/10000), невідомо (частота не визначена за наявними даними).
Для всіх побічних реакцій, про які повідомлялось під час постмаркетингового періоду, неможливо визначити частоту, тому вони зазначаються з вказівкою &laquo;частота невідома&raquo;.&nbsp;
У межах кожної категорії частоти побічні реакції зазначені в порядку зменшення серйозності.
З боку крові та лімфатичної системи.
Рідко: агранулоцитоз.
Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.
З боку імунної системи.
Рідко: реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок).
Метаболізм та розлади обміну речовин.
Рідко: гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди, холестирол), зміна маси тіла.&nbsp;
Невідомо: гіпонатріємія, гіпомагніємія (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), гіпокальціємія1, гіпокаліємія.
Психічні розлади.
Нечасто: розлади сну.
Рідко: депресія (у тому числі загострення).
Дуже рідко: дезорієнтація (у тому числі загострення).
Невідомо: галюцинація, сплутаність свідомості (особливо у пацієнтів зі схильністю до таких розладів, а також загострення цих симптомів у разі їх передіснування).&nbsp;
З боку нервової системи.
Нечасто: головний біль, запаморочення.
Рідко: розлади смаку.
Невідомо: парестезія.
З боку органів зору.&nbsp;
Рідко: порушення зору/затуманення зору.
З боку травного тракту.
Нечасто: діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор, сухість у роті, абдомінальний біль і дискомфорт.&nbsp;
Невідомо: мікроскопічний коліт.
З боку гепатобіліарної системи.
Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ).
Рідко: підвищення рівня білірубіну.
Невідомо: ураження гепатоцитів, жовтяниця, гепатоцелюлярна недостатність.&nbsp;
З боку шкіри та підшкірних тканин.
Нечасто: шкірні висипання, екзантема, свербіж.
Рідко: кропив&rsquo;янка, ангіоневротичний набряк.
Невідомо: синдром Стівенса‒Джонсона, синдром Лайєлла, мультиформна еритема, фоточутливість, підгострий шкірний червоний вовчак (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).&nbsp;
З боку кістково-м&rsquo;язової системи та сполучної тканини.
Нечасто: переломи стегна, зап&rsquo;ястя, хребта (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Рідко: артралгія, міалгія.
Невідомо: спазм мʼязів2.
З боку нирок та сечовидільної системи.
Невідомо: інтерстиціальний нефрит (з можливим розвитком ниркової недостатності).
З боку репродуктивної системи та молочних залоз.
Рідко: гінекомастія.
Загальні розлади.
Нечасто: астенія, втома, нездужання.
Рідко: підвищення температури тіла, периферичні набряки.
1 Гіпокальціємія одночасно з гіпомагніємією.
2 Спазм мʼязів як наслідок порушення балансу електролітів.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.&nbsp;
Повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу важливо. Це дасть змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик. Прохання до медичних працівників повідомляти про підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 &deg;C.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

1.Ауробіндо Фарма Лімітед - Юніт VІІ. &nbsp;&nbsp;
2. Ауробіндо Фарма Лтд, Формулейшн Юніт XV.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

1. Спеціальна економічна зона, ТСІІК, Плот № S1, Sy. №411/P, 425/P, 434/P, 435/P та 458/P, Грін Індастріал Парк, Полепаллі Віладж, Джедчерла Мандал, Махабубнагар Дістрікт, Штат Телангана, 509302, Індія
2. Плот № 17А, Е.Бонангі (Віладж), Паравада (Мандал), Вісакхапатнам, Андхра Прадеш, 531021, Індія

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Топраз таблетки гастрорезистентные по 40 мг, 30 шт.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.

Немає в наявності