Name: Солу-кортеф порошок для приготування розчину для ін'єкцій 2-ємк по 100 мг, 1 шт.
Brand: Pfizer
SKU: 327.0057
Price: 470.3 UAH
Availability: InStock

Форма випуску

Виробник

Фармак

ЛС общий режим

Гідрокортизону Ацетат суспензія для ін'єкцій 2,5%, по 2 мл в ампулі, 10 шт.

Гидрокортизона Ацетат суспензия для инъекций 2,5 %, по 2 мл в ампуле, 10 шт.

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Pfizer

Солу-кортеф порошок для розчину для ін'єкцій по 100 мг, 1 шт.

Солу-кортеф порошок для раствора для инъекций по 100 мг, 1 шт.

Rompharm Co

Гідрокортизон Ромфарм порошок для розчину для інфузій у флаконі 100мг N1

Гидрокортизон Ромфарм порошок для раствора для инфузий в флаконе 100мг N1

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Гідрокортизон

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Оригінальний препарат

Імпортний

Температура хранения

Температура зберігання

Лікарська форма

Код Моріон

Міжнародна назва

Спосіб введення

Кількість в упаковці

Термін придатності

Дозування

Код АТС/ATX

Упаковка

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям с осторожностью

Годуючим матерям

Детям с рождения

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем нет данных

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Солу-кортеф

Солу-кортеф порошок для приготування розчину для ін'єкцій 2-ємк по 100 мг, 1 шт.

Склад

діюча речовина: hydrocortisone;
1 флакон містить 100 мг гідрокортизону у вигляді натрію гідрокортизону сукцинату;
допоміжні речовини: натрію дигідрофосфат, моногідрат; натрію гідрофосфат безводний.

Порошок для розчину для ін&rsquo;єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: від білого до майже білого кольору ліофілізат.

Фармакотерапевтична група

Прості препарати кортикостероїдів для системного застосування. Глюкокортикоїди. Гідрокортизон. Код АТХ H02A B09.

Фармакодинаміка

Глюкокортикоїди природнього та синтетичного походження є стероїдними гормонами кори надниркових залоз.
Природні глюкокортикоїди (гідрокортизон та кортизон), які також мають властивість затримувати сіль, застосовуються як замісна терапія при недостатності кори надниркових залоз. Їх синтетичні аналоги використовуються при розладах багатьох систем органів в першу чергу через їх протизапальний ефект.
Гідрокортизону натрію сукцинат має таку ж саму метаболічну та протизапальну дію, як гідрокортизон. При парентеральному введенні еквімолярних кількостей обидві сполуки демонструють однакову біологічну активність. Ефір гідрокортизону натрію сукцинат має високу розчинність у воді, що дає змогу негайно ввести внутрішньовенно високі дози гідрокортизону в малому об&rsquo;ємі розчинника. Це особливо важливо, коли необхідно швидко досягти високого рівня гідрокортизону в крові. Після внутрішньовенного введення гідрокортизону натрію сукцинату помітний ефект проявляється впродовж однієї години та зберігається протягом змінного періоду.
Глюкокортикоїди виявляють значні та різноманітні метаболічні ефекти. Крім того, ці препарати змінюють імунну відповідь організму на різні збудники.
Після внутрішньовенного введення показник відносної активності метилпреднізолону натрію сукцинату та гідрокортизону натрію сукцинату, що характеризується зменшенням кількості еозинофілів, становить п&rsquo;ять до одного. Цей показник відповідає показнику відносної активності пероральних форм метилпреднізолону та гідрокортизону.
Солу-Кортеф має такі ж самі якісні терапевтичні ефекти, що й гідрокортизон.
&nbsp;
Механізм дії
Після проникнення крізь клітинну мембрану глюкокортикоїди утворюють комплекси зі специфічними рецепторами в цитоплазмі. Ці комплекси надходять до ядра, зв&rsquo;язуються з ДНК (хроматином) і стимулюють транскрипцію мРНК, після цього відбувається подальший синтез білків різними ферментами; вважається, що цей механізм відповідає за системні ефекти глюкокортикоїдів. Максимальні фармакологічні ефекти лікарського засобу можна спостерігати до досягнення його пікової концентрації у плазмі крові, що вказує на те, що його ефективність більше обумовлена модифікацією ферментів, а не його безпосередньою дією.
&nbsp;

Фармакокінетика

Після внутрішньовенного введення здоровим чоловікам разової дози гідрокортизону натрію сукцинату, що перевищує 20 мг, спостерігалася нелінійна фармакокінетика гідрокортизону. Відповідні параметри фармакокінетики гідрокортизону представлено у таблиці нижче.
Середні показники фармакокінетики гідрокортизону після внутрішньовенного введення разових доз
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 34.9306%; height: 126px;" border="1px">
<tbody>
<tr style="height: 21px;">
<td style="width: 33.8533%; height: 21px;">Показники</td>
<td style="width: 56.2731%; height: 21px;" colspan="4">Здорові дорослі чоловіки (вік 21&ndash;29 років, N = 6)</td>
</tr>
<tr style="height: 21px;">
<td style="width: 33.8533%; height: 21px;">Доза (мг)</td>
<td style="width: 8.22147%; height: 21px;">5</td>
<td style="width: 11.8316%; height: 21px;">10</td>
<td style="width: 18.11%; height: 21px;">20</td>
<td style="width: 18.11%; height: 21px;">40</td>
</tr>
<tr style="height: 21px;">
<td style="width: 33.8533%; height: 21px;">Загальна концентрація (AUC0-&infin;; нг&middot;год/мл)</td>
<td style="width: 8.22147%; height: 21px;">410 (80)</td>
<td style="width: 11.8316%; height: 21px;">790 (100)</td>
<td style="width: 18.11%; height: 21px;">1480 (310)</td>
<td style="width: 18.11%; height: 21px;">2290 (260)</td>
</tr>
<tr style="height: 21px;">
<td style="width: 33.8533%; height: 21px;">Кліренс (мл/хв/м2)</td>
<td style="width: 8.22147%; height: 21px;">209 (42)</td>
<td style="width: 11.8316%; height: 21px;">218 (23)</td>
<td style="width: 18.11%; height: 21px;">239 (44)</td>
<td style="width: 18.11%; height: 21px;">294 (34)</td>
</tr>
<tr style="height: 21px;">
<td style="width: 33.8533%; height: 21px;">Об&rsquo;єм розподілу у стані рівноваги (Vdss; л)</td>
<td style="width: 8.22147%; height: 21px;">20,7 (7,3)</td>
<td style="width: 11.8316%; height: 21px;">20,8 (4,3)</td>
<td style="width: 18.11%; height: 21px;">26,0 (4,1)</td>
<td style="width: 18.11%; height: 21px;">37,5 (5,8)</td>
</tr>
<tr style="height: 21px;">
<td style="width: 33.8533%; height: 21px;">Період напіввиведення (t1/2; год)</td>
<td style="width: 8.22147%; height: 21px;">1,3 (0,3)</td>
<td style="width: 11.8316%; height: 21px;">1,3 (0,2)</td>
<td style="width: 18.11%; height: 21px;">1,7 (0,2)</td>
<td style="width: 18.11%; height: 21px;">1,9 (0,1)</td>
</tr>
</tbody>
</table>
AUC0-&infin; ‒ площа під кривою від нуля до нескінченності.
&nbsp;
Абсорбція
На 10 хвилині після внутрішньовенного введення здоровим чоловікам разових доз гідрокортизону натрію сукцинату 5, 10, 20 і 40 мг максимальні концентрації препарату становили 312, 573, 1095 і 1854 нг/мл відповідно. Гідрокортизону натрію сукцинат швидко абсорбується після внутрішньом&rsquo;язового введення.&nbsp;
&nbsp;
Розподіл
Гідрокортизон широко розповсюджується у тканинах організму, проходить через гематоенцефалічний бар&rsquo;єр та проникає у грудне молоко. Об&rsquo;єм розподілу гідрокортизону у стані рівноваги становить приблизно від 20 до 40 л (див.таблицю). Гідрокортизон зв&rsquo;язується з глікопротеїном транскортином (кортикостероїдзв&rsquo;язуючий глобулін) та альбуміном. У людей зв&rsquo;язування гідрокортизону з білками плазми становить приблизно 92%.
&nbsp;
Біотрансформація
Гідрокортизон (тобто кортизол) метаболізується речовиною 11&beta;-HSD2 до кортизону і далі до дигідрокортизону та тетрагідрокортизону. До інших метаболітів належать дигідрокортизол, 5&alpha;‑дигідрокортизол, тетрагідрокортизол та 5&alpha;‑тетрагідрокортизол. Кортизон може перетворюватися на кортизол за допомогою 11&beta;‑гідроксистероїд дегідрогенази 1 типу (11&beta;‑HSD1).
Гідрокортизон також метаболізується зa допомогою CYP3A4 до 6&beta;‑гідроксикортизолу (6&beta;‑OHF) та 6&beta;‑OHF, що складають 2,8&ndash;31,7% від усіх утворених метаболітів. Цей показник демонструє високу міжіндивідуальну мінливість біотрансформації.
&nbsp;
Виведення
Введена доза майже повністю виводиться протягом 12 годин. У разі введення гідрокортизону натрію сукцинату шляхом внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції виведення препарату є подібним до виведення після внутрішньовенної ін&rsquo;єкції.&nbsp;
</div>

Показання

Cтани, при яких бажано отримати швидкий і інтенсивний ефект від дії кортикостероїдів.
&nbsp;
Ендокринні розлади:
<ul>
<li>первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз;&nbsp;</li>
<li>гостра недостатність кори надниркових залоз;&nbsp;</li>
<li>застосування у передопераційний період, у разі тяжкої травми або захворювання</li>
<li>пацієнтам з недостатністю кори надниркових залоз або у разі сумнівів щодо резервних функцій кори надниркових залоз;&nbsp;</li>
<li>шок, нечутливий до традиційної терапії, коли є або підозрюється недостатність кори</li>
<li>надниркових залоз;&nbsp;</li>
<li>вроджена гіперплазія надниркових залоз;&nbsp;</li>
<li>негнійний тиреоїдит;&nbsp;</li>
<li>гіперкальціємія, пов&rsquo;язана зі злоякісним новоутворенням.&nbsp;</li>
</ul>
&nbsp;
Розлади неендокринного походження
Ревматичні захворювання, як допоміжна терапія для короткочасного застосування (щоб допомогти пацієнтові пережити гострий епізод або загострення) при таких захворюваннях:
<ul>
<li>гострий і підгострий бурсит;&nbsp;</li>
<li>гострий подагричний артрит;&nbsp;</li>
<li>гострий неспецифічний тендосиновіт;&nbsp;</li>
<li>анкілозуючий спондиліт;&nbsp;</li>
<li>епікондиліт;&nbsp;</li>
<li>посттравматичний остеоартрит;&nbsp;</li>
<li>псоріатичний артрит;&nbsp;</li>
<li>ревматоїдний артрит, у тому числі ювенільний ревматоїдний артрит (окремі випадки можуть вимагати призначення підтримуючої терапії низькими дозами препарату);&nbsp;</li>
<li>синовіт при остеоартриті.&nbsp;</li>
</ul>
&nbsp;
Колагенози, під час загострення або як підтримуюча терапія в окремих випадках таких захворювань:
<ul>
<li>гострий ревматичний кардит;&nbsp;</li>
<li>системний дерматоміозит (поліміозит);&nbsp;</li>
<li>системний червоний вовчак.&nbsp;</li>
</ul>
&nbsp;
Дерматологічні захворювання:
<ul>
<li>бульозний герпетиформний дерматит;&nbsp;</li>
<li>ексфоліативний дерматит;&nbsp;</li>
<li>фунгоїдний мікоз;&nbsp;</li>
<li>пухирчатка;&nbsp;</li>
<li>тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса ‒ Джонсона);&nbsp;</li>
<li>тяжка форма псоріазу;&nbsp;</li>
<li>тяжка форма себорейного дерматиту.&nbsp;</li>
</ul>
Алергічні стани: контроль тяжких алергічних станів або алергічних станів, що призводять до втрати працездатності та не піддаються традиційному лікуванню, при таких захворюваннях:
<ul>
<li>гострий неінфекційний набряк гортані;&nbsp;</li>
<li>атопічний дерматит;&nbsp;</li>
<li>бронхіальна астма;&nbsp;</li>
<li>контактний дерматит;&nbsp;</li>
<li>реакції гіперчутливості до лікарських препаратів;&nbsp;</li>
<li>сезонний або постійний алергічний риніт;&nbsp;</li>
<li>сироваткова хвороба;&nbsp;</li>
<li>трансфузійні реакції типу кропив&rsquo;янки.&nbsp;</li>
</ul>
 Офтальмологічні захворювання: тяжкі гострі і хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей, такі як:
<ul>
<li>алергічний кон&rsquo;юнктивіт;&nbsp;</li>
<li>алергічні крайові виразки рогівки;&nbsp;</li>
<li>запалення переднього сегмента ока;&nbsp;</li>
<li>хоріоретиніт;&nbsp;</li>
<li>дифузний задній увеїт і хоріоїдит;&nbsp;</li>
<li>очна форма оперізуючого лишаю;&nbsp;</li>
<li>ірит та іридоцикліт;&nbsp;</li>
<li>кератит;&nbsp;</li>
<li>неврит зорового нерва;&nbsp;</li>
<li>симпатична офтальмія.&nbsp;</li>
</ul>
&nbsp;
Шлунково-кишкові захворювання, щоб допомогти пацієнтові пережити критичний період при таких захворюваннях:
<ul>
<li>виразковий коліт (системна терапія);</li>
<li>регіональний ентерит (системна терапія).&nbsp;</li>
</ul>
&nbsp;
Респіраторні захворювання:
<ul>
<li>аспіраційний пневмоніт;&nbsp;</li>
<li>бериліоз;&nbsp;</li>
<li>фульмінантний або дисемінований туберкульоз легень, при одночасному застосуванні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією;&nbsp;</li>
<li>синдром Лефлера, який не піддається лікуванню іншими засобами;</li>
<li>саркоїдоз.&nbsp;</li>
</ul>
&nbsp;
Гематологічні захворювання:
<ul>
<li>набута (аутоімунна) гемолітична анемія;&nbsp;</li>
<li>вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія;&nbsp;</li>
<li>еритробластопенія (еритроцитарна анемія);&nbsp;</li>
<li>ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура дорослих (лише внутрішньовенно;</li>
<li>внутрішньом&rsquo;язове застосування протипоказане);&nbsp;</li>
<li>вторинна тромбоцитопенія дорослих.&nbsp;</li>
</ul>
Неопластичні захворювання, паліативне лікування таких захворювань:
<ul>
<li>гострий лейкоз у дітей;&nbsp;</li>
<li>лейкози і лімфоми у дорослих.&nbsp;</li>
</ul>
&nbsp;
Стани, що супроводжуються набряком: для індукції діурезу або ремісії протеїнурії при нефротичному синдромі, без уремії, ідіопатичного типу або внаслідок червоного вовчака.
&nbsp;
Невідкладні стани:
<ul>
<li>шок, який розвинувся внаслідок недостатності кори надниркових залоз, або шок, нечутливий до традиційної терапії, у разі можливої недостатності кори надниркових залоз;&nbsp;</li>
<li>гострі алергічні стани (астматичний статус, анафілактичні реакції, укуси комах тощо), які не проходять після застосування епінефрину.&nbsp;</li>
</ul>
&nbsp;
Інше:
<ul>
<li>трихінельоз із залученням нервів або міокарда;&nbsp;</li>
<li>туберкульозний менінгіт із субарахноїдальною блокадою або загрозою блокади, при якому застосовується сумісно з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією.&nbsp;</li>
</ul>

Протипоказання

Гідрокортизону натрію сукцинат протипоказаний:
<ul>
<li>пацієнтам із підвищеною чутливістю до діючої речовини або будь-якої із допоміжних речовин, зазначених у розділі &laquo;допоміжні речовини&raquo;;</li>
<li>пацієнтам із системною грибковою інфекцією;</li>
<li>для інтратекального введення, якщо препарат не входить до складу деяких схем хіміотерапії (у таких випадках не можна використовувати розчинники, що містять бензиловий спирт);</li>
<li>для епідурального введення;&nbsp;</li>
<li>пацієнтам, які отримують імуносупресивні дози кортикостероїдів, протипоказане застосування живих або атенуйованих вакцини (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).</li>
</ul>
При ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі дорослих внутрішньом&rsquo;язове застосування протипоказане. Для цього показання можливе лише внутрішньовенне застосування.
&nbsp;

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Гідрокортизон метаболізується 11&beta;‑гідроксистероїд дегідрогеназою 2 типу (11&beta;‑HSD2) та ферментом цитохрому P450 3A4 (CYP3A4). Фермент CYP3A4 каталізує 6&beta;-гідроксилювання стероїдів, що є важливим етапом метаболізму фази І ендогенних і синтетичних кортикостероїдів. Багато інших сполук також є субстратами CYP3A4. Деякі з них проявляли вплив на метаболізм глюкокортикоїдів шляхом індукції (активації) або пригнічення ферменту CYP3A4.
&nbsp;
ІНГІБІТОРИ CYP3A4. Препарати, що можуть знижувати печінковий кліренс та підвищувати плазмову концентрацію гідрокортизону. При застосуванні інгібітора CYP3A4 (наприклад кетоконазолу, ітраконазолу, кларитроміцину або грейпфрутового соку), включаючи інгібітори ВІЛ ‑ протеази (наприклад ритонавір) та препарати, що посилюють фармакокінетику гідрокортизону (наприклад лікарські засоби, які містять кобіцистат та використовуються для лікування ВІЛ), може бути потрібним зменшити дозу гідрокортизону, щоб уникнути явищ токсичності стероїду.&nbsp;
&nbsp;
ІНДУКТОРИ CYP3A4. Препарати, що можуть підвищувати печінковий кліренс та знижувати плазмову концентрацію гідрокортизону. При застосуванні індуктора CYP3A4 (наприклад рифампіну, карбамазепіну, фенобарбіталу та фенітоїну) може бути потрібне підвищення дози гідрокортизону, щоб досягти бажаної терапевтичної відповіді на лікування.
&nbsp;
СУБСТРАТИ CYP3A4. У присутності іншого субстрату CYP3A4 печінковий кліренс гідрокортизону може змінюватися, що потребує відповідного коригування дози препарату. Небажані явища, що виникають при окремому застосуванні кожного із препаратів, можуть частіше виникати при їх сумісному застосуванні.
&nbsp;
ЕФЕКТИ, ЩО НЕ ЗУМОВЛЕНІ CYP3A4. Інші взаємодії між лікарськими засобами та ефекти, що виникають на фоні застосування гідрокортизону, описані нижче та складають перелік і опис найпоширеніших та/або клінічно важливих взаємодій між лікарськими засобами або ефектів, які спостерігаються під час застосування гідрокортизону.
&nbsp;
Антибактеріальні препарати: ізоніазид ‒ ІНГІБІТОР CYP3A4.
&nbsp;
Антибіотики, протитуберкульозні препарати: рифампін ‒ ІНДУКТОР CYP3A4.
&nbsp;
Пероральні антикоагулянти: - вплив кортикостероїдів на пероральні антикоагулянти може варіювати. Існують повідомлення про підсилення та послаблення дії антикоагулянтів при їх сумісному застосуванні з кортикостероїдами. Для підтримання бажаного ефекту антикоагулянтів необхідно контролювати показники згортання крові.
&nbsp;
Протисудомні препарати: карбамазепін ‒ ІНДУКТОР CYP3A4 (і СУБСТРАТ); фенобарбітал, фенітоїн ‒ ІНДУКТОРИ CYP3A4.
&nbsp;
Антихолінергічні препарати: блокатори нервово-м&rsquo;язової передачі ‒ кортикостероїди можуть впливати на дію антихолінергічних препаратів.
1) Під час сумісного застосування високих доз кортикостероїдів і антихолінергічних препаратів, наприклад блокаторів нервово-м&rsquo;язової передачі, спостерігалися випадки гострої міопатії (див. розділ &laquo;Особливості застосування. Вплив на опорно-руховий апарат&raquo;).&nbsp;
2) У пацієнтів, які отримували кортикостероїди, зафіксований антагонізм ефектів блокування нервово-м&rsquo;язової передачі панкуронію і векуронію. Ця взаємодія може спостерігатися при застосуванні всіх конкурентних блокаторів нервово-м&rsquo;язової передачі.
&nbsp;
Антихолінестеразні препарати: - стероїди можуть послаблювати дію антихолінестеразних препаратів при міастенії гравіс.
&nbsp;
Протидіабетичні препарати: - кортикостероїди можуть підвищувати концентрацію глюкози в крові, тому пацієнтам може бути потрібна корекція дози протидіабетичних препаратів.
&nbsp;
Протиблювотні препарати: апрепітант, фозапрепітант ‒ ІНГІБІТОРИ CYP3A4 (і СУБСТРАТИ).
&nbsp;
Протигрибкові препарати: ітраконазол, кетоконазол ‒ ІНГІБІТОРИ CYP3A4 (і СУБСТРАТИ).
&nbsp;
Противірусні препарати: інгібітори ВІЛ ‑ протеази ‒ ІНГІБІТОРИ CYP3A4 (і СУБСТРАТИ).
1) Інгібітори протеази, наприклад індинавір та ритонавір, можуть підвищувати концентрації кортикостероїдів у плазмі крові.
2) Кортикостероїди можуть індукувати метаболізм інгібіторів ВІЛ ‑ протеази, що призводить до зниження концентрацій інгібіторів у плазмі крові.
&nbsp;
Інгібітори ароматази: аміноглютетимід ‒ пригнічення надниркових залоз, викликане аміноглютетимідом, може призводити до загострення ендокринних порушень, що виникли на фоні тривалої терапії глюкокортикоїдами. &nbsp;
&nbsp;
Блокатори кальцієвих каналів: дилтіазем ‒ ІНГІБІТОР CYP3A4 (і СУБСТРАТ).
&nbsp;
Серцеві глікозиди: дигоксин ‒ сумісне застосування кортикостероїдів та серцевих глікозидів може підвищувати ризик аритмій або токсичності глікозидів групи наперстянки, що пов&rsquo;язано із гіпокаліємією. У всіх пацієнтів, які отримують будь-які варіанти цієї комбінації препаратів, слід ретельно контролювати рівень сироваткових електролітів, особливо показники калію.
&nbsp;
Естрогени (включаючи пероральні контрацептиви, що містять естрогени) ‒ ІНГІБІТОР CYP3A4 (і СУБСТРАТ). Естрогени можуть потенціювати ефекти гідрокортизону шляхом підвищення концентрації транскортину, що в свою чергу зменшує кількість гідрокортизону, доступного для метаболізму. Може бути потрібне коригування дози гідрокортизону, якщо до постійного режиму дозування додають або вилучають естрогени.&nbsp;
&nbsp;
Грейпфрутовий сік ‒ ІНГІБІТОР CYP3A4.
&nbsp;
Імуносупресанти: циклоспорин ‒ ІНГІБІТОР CYP3A4 (і СУБСТРАТ). При сумісному застосуванні циклоспорину та кортикостероїдів можливе підвищення активності обох препаратів. У пацієнтів, що отримували таку комбінацію препаратів, спостерігалися судоми.
&nbsp;
Імуносупресанти: циклофосфамід, такролімус ‒ СУБСТРАТИ CYP3A4.
&nbsp;
Макролідні антибіотики: кларитроміцин, еритроміцин ‒ ІНГІБІТОРИ CYP3A4 (і СУБСТРАТИ).
&nbsp;
Макролідні антибіотики: тролеандоміцин ‒ ІНГІБІТОР CYP3A4.
&nbsp;
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП): ацетилсаліцилова кислота у високих дозах.
1) При сумісному застосуванні НПЗП та кортикостероїдів може підвищуватися частота кровотеч і виразок шлунково-кишкового тракту.&nbsp;
2) Кортикостероїди здатні підвищувати кліренс високих доз аспірину, що може спричинити низькі рівні саліцилатів у сироватці крові.&nbsp;
Припинення застосування кортикостероїдів може спричинити підвищення сироваткового рівня саліцилатів, що може призвести до зростання ризику інтоксикації саліцилатами.
&nbsp;
Калійнезберігаючі діуретики: у пацієнтів, які отримують кортикостероїди сумісно з калій-незберігаючими діуретиками, необхідно ретельно відстежувати можливий розвиток гіпокаліємії. Також підвищений ризик гіпокаліємії існує при комбінованому застосуванні кортикостероїдів з амфотерицином В, ксантинами або антагоністами &beta;2-адренорецепторів. При сумісному застосуванні амфотерицину В та гідрокортизону зафіксовано випадки збільшення міокарда та застійної серцевої недостатності.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вплив кортикостероїдів на здатність керувати транспортними засобами або використовувати інші механізми не оцінювався. Після лікування кортикостероїдами можливий розвиток таких небажаних ефектів, як синкопе, вертиго і судоми. У разі наявності вищезгаданих ефектів пацієнтам не слід керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосування у період вагітності
Дослідженнях на тваринах показали, що введення високих доз кортикостероїдів, включаючи гідрокортизон, вагітним самицям може спричинити вади розвитку плода. Однак, кортикостероїди не спричиняють вроджених аномалій плода при застосуванні вагітним жінкам. Оскільки належні дослідження впливу кортикостероїдів на репродуктивну функцію людини не проводилися, цей препарат можна застосовувати під час вагітності тільки після ретельної оцінки співвідношення користі та ризиків лікування для матері і плода.
Деякі кортикостероїди легко проходять крізь плаценту. У деяких ретроспективних дослідженнях спостерігали підвищення частоти народження дітей з низькою масою тіла у матерів, які отримували кортикостероїди. У людей ризик низької маси тіла новонароджених залежить від дози препарату. Цей ризик можна мінімізувати шляхом застосування низьких доз кортикостероїдів. Стан дітей, матері яких отримували високі дози кортикостероїдів, слід ретельно моніторити щодо виявлення ознак недостатності кори надниркових залоз.
У малюків, матері яких отримували тривалу терапію кортикостероїдами під час вагітності, спостерігали випадки катаракти.
&nbsp;
Застосування у період годування груддю
Кортикостероїди виділяються у грудне молоко. Цей препарат слід застосовувати під час годування груддю тільки після ретельної оцінки співвідношення переваг і ризиків лікування для матері та дитини.
&nbsp;
Репродуктивна функція
У дослідженнях на тваринах було виявлено негативний вплив кортикостероїдів на репродуктивну функцію.&nbsp;

Спосіб застосування та дози

Шлях введення: для внутрішньовенного (болюсно, краплинно) або внутрішньом&rsquo;язового застосування.
&nbsp;
Для внутрішньовенної або внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції приготувати розчин, додаючи у флакон (дотримуючись правил антисептики) 2 мл бактеріостатичної води для ін&rsquo;єкцій або 0,9 % розчину NaCl для ін&rsquo;єкцій. У разі внутрішньовенної або внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції подальше розведення не потрібне.
&nbsp;
Для внутрішньовенної інфузії розчин, приготований як описано вище, можна у разі потреби розвести 5 % водним розчином декстрози (або ізотонічним розчином хлориду натрію, або 5 % розчином декстрози в ізотонічному розчині хлориду натрію, якщо у пацієнта немає затримки натрію в організмі). Розчин, який містить 100 мг гідрокортизону натрію сукцинату, можна розводити до 100‒1000 мл. З мікробіологічної точки зору приготований розчин для інфузії слід застосовувати негайно.
&nbsp;
У разі коли бажано вводити невеликий об&rsquo;єм рідини, гідрокортизону натрію сукцинат, еквівалентний 100‒3000 мг гідрокортизону, можна розвести до 50 мл вищезгаданими розчинниками. Отриманий розчин є стабільним впродовж мінімум 4 годин.
&nbsp;
Препарати для парентерального введення слід перевіряти візуально щодо зміни кольору розчину або появи часток у приготованому розчині. Якщо у приготованому розчині спостерігається зміна кольору розчину або поява часток, даний препарат слід відбракувати.
&nbsp;
Для первинної невідкладної допомоги перевага надається застосуванню шляхом внутрішньовенної ін&rsquo;єкції. Після проведення первинної невідкладної допомоги рекомендується застосовувати ін&rsquo;єкційні засоби більш тривалої дії або пероральні засоби. Лікування слід починати з внутрішньовенного введення засобу впродовж періоду від 30 секунд до 10 хвилин (наприклад, початкове введення гідрокортизону натрію сукцинату у дозі, еквівалентній 100 мг гідрокортизону, або до 500 мг і більше). Високодозову кортикостероїдну терапію потрібно проводити до стабілізації стану пацієнта &ndash; зазвичай не довше ніж 48‒72 години. І хоча небажані ефекти високою мірою пов&rsquo;язані з застосуванням високих доз, у поодиноких випадках пептична виразка також може виникати під час короткочасної терапії кортикостероїдами. Тому можна рекомендувати застосування профілактичної терапії антацидними засобами.
&nbsp;
У разі необхідності проведення терапії високими дозами гідрокортизону впродовж періоду більше ніж 48‒72 години може розвиватися гіпернатріємія. За таких умов бажано замінити гідрокортизону натрію сукцинат кортикостероїдним засобом, що містить метилпреднізолону натрію сукцинат, який спричиняє незначну або зовсім не спричиняє затримку натрію в організмі.
&nbsp;
Початкова доза гідрокортизону, що еквівалентна гідрокортизону натрію сукцинату, становить від 100 мг до 500 мг (або більше) залежно від тяжкості стану.&nbsp;
&nbsp;
Застосування такої дози можна повторювати з інтервалами 2, 4 або 6 годин, що визначається відповіддю пацієнта на лікування і його клінічним станом.
&nbsp;
Пацієнти, які перенесли тяжкий стрес після проведення кортикостероїдної терапії, повинні підлягати ретельному спостереженню на предмет виявлення ознак та симптомів недостатності кори надниркових залоз.
&nbsp;
Терапія кортикостероїдами застосовується як допоміжна і не замінює традиційну терапію.
&nbsp;
У пацієнтів із захворюванням печінки ефект може бути підсиленим (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), і для таких пацієнтів може бути розглянуто зменшення дози.

Діти

Дітям, у т.ч. немовлятам, дозу лікарського засобу можна зменшити, однак при визначенні дози слід керуватися більшою мірою тяжкістю стану і відповіддю пацієнта на лікування, а не його віком або масою тіла. Добова доза повинна становити не менше 25 мг.
При тривалому застосуванні кортикостероїдів слід ретельно спостерігати за ростом та розвитком організму дитини.
У дітей, які отримують тривале лікування глюкокортикоїдами по декілька разів на добу, може спостерігатися затримка росту. Застосування такої схеми лікування повинно обмежуватися найбільш серйозними показаннями.&nbsp;
Діти, які отримують тривале лікування кортикостероїдами, мають особливий ризик, пов&rsquo;язаний із підвищенням внутрішньочерепного тиску.
Високі дози кортикостероїдів можуть спричиняти розвиток панкреатиту у дітей

Передозування

Клінічного синдрому передозування гідрокортизону натрію сукцинатом не існує.
Гідрокортизон виводиться шляхом діалізу.

Побічні реакції

Наведені нижче побічні реакції є типовими для всіх системних кортикостероїдів. Їхнє включення до цього переліку не обов&rsquo;язково означає, що конкретне явище спостерігалося при застосуванні цієї конкретної лікарської форми.
Інформація щодо частоти виникнення побічних реакцій відсутня.
Інфекції та інвазії: опортуністичні інфекції, інфекційні захворювання.
Новоутворення доброякісні, злоякісні та невстановлені (включаючи кісти та поліпи): повідомлялося про розвиток саркоми Капоші у пацієнтів, які отримували кортикостероїди.
&nbsp;
З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкоцитоз.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції.
З боку ендокринної системи: кушингоїдний стан, гіпопітуітарізм, синдром відміни стероїдів.
З боку метаболізму та харчування: метаболічний ацидоз, затримка натрію, затримка рідини, гіпокаліємічний алкалоз, дисліпідемія, порушення толерантності до глюкози, підвищена потреба в інсуліні (або в пероральних гіпоглікемічних препаратах при цукровому діабеті), погіршення стану існуючого цукрового діабету, ліпоматоз, підвищення апетиту (що може призводити до збільшення маси тіла).
З боку психіки: афективні розлади (включаючи депресію, ейфорію, афективну лабільність, медикаментозну залежність, суїцидальне мислення), психотичні розлади (включаючи манію, марення, галюцинації та шизофренію), психічні розлади, зміна особистості, тривога, перепади настрою; патологічна поведінка, безсоння, дратівливість.
З боку нервової системи: епідуральний ліпоматоз, підвищення внутрішньочерепного тиску, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, судоми, амнезія, когнітивні розлади, запаморочення, головний біль.
Розлади з боку органів зору: центральна серозна хоріоретинопатія; катаракта, глаукома, екзофтальм, розпливчастий зір (див. розділ &nbsp;&laquo;Особливості застосування&raquo;).
Розлади з боку органів слуху та рівноваги: вертиго.
З боку серця: застійна серцева недостатність (у пацієнтів зі схильністю до цього).
З боку судин: тромбоз, артеріальна гіпертензія та гіпотензія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: легенева емболія, гаспінг-синдром, гикавка.
З боку шлунково-кишкового тракту: пептична виразка (з можливою перфорацією і кровотечею), перфорація кишечнику, шлункова кровотеча, панкреатит, езофагіт, здуття живота, біль у животі, діарея, диспепсія, нудота.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: ангіоневротичний набряк, гірсутизм, петехії, екхімоз, атрофія шкіри, еритема, гіпергідроз, стриї на шкірі, висип, свербіж, кропив&rsquo;янка, акне, гіпопігментація шкіри.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: м&rsquo;язова слабкість, міалгія, міопатія, атрофія м&rsquo;язів, остеопороз, остеонекроз, патологічні переломи, нейропатична артропатія, артралгія; затримка росту.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нерегулярний менструальний цикл.
Загальні розлади та реакції у місці введення: порушення одужання, периферійний набряк, втома, слабкість, реакції в місці ін&rsquo;єкції.
Дослідження: підвищення внутрішньоочного тиску, зниження толерантності до вуглеводів, підвищення рівня цукру в крові, зниження рівня калію у крові, підвищення рівня кальцію в сечі, підвищення рівня аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази крові, підвищення рівня сечовини крові; пригнічення реакцій на шкірні проби*.
Травми, отруєння та ускладнення процедур: компресійний перелом хребта, розрив сухожилля.
*Не належить до визначених термінів Медичного словника для уповноважених регуляторних органів.
Звітування про підозрювані побічні реакції
Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користі і ризику, пов&rsquo;язаних із застосуванням лікарського засобу. Медичних працівників просять звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до локальних вимог.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 &deg;С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Порошок у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску

Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія НВ.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Рейксвег 12, Пуурс, 2870, Бельгія.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Солу-кортеф порошок для приготовления раствора для инъекций 2-емк по 100 мг, 1 шт.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.