Name: Олметек Плюс таблетки, 20 мг/12,5 мг, 28 шт.
Brand: Alvogen
SKU: 4880001
Price: 544.8 UAH
Availability: InStock
Rating: 5 (2 reviews)

Форма випуску

Berlin-Chemie

ЛС общий режим

Кардосал плюс таблетки по 20 мг/25 мг, 28 шт.

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Кардосал плюс таблетки по 20 мг/12,5 мг, 28 шт.

Аналоги в інших формах вупуску

Виробник

Alvogen

Олметек Плюс таблетки, 40мг/12,5мг, 28 шт.

Олметек Плюс таблетки, 40 мг/12,5 мг, 28 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Гідрохлортіазид

Олмесартан медоксоміл

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Імпортний

Міжнародна назва

Лікарська форма

Код Моріон

Кількість в упаковці

Спосіб введення

Код АТС/ATX

Дозування

Только с рецептом

Рецептурна видача

Термін придатності

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным запрещено

Вагітним

Кормящим матерям запрещено

Годуючим матерям

Детям запрещено

Дітям

Кому дозволено

Основні властивості

Олметек Плюс таблетки, 20 мг/12,5 мг, 28 шт.

Олметек

Склад

діючі речовини: олмесартану медоксоміл; гідрохлоротіазид;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить олмесартану медоксомілу 20 мг, гідрохлоротіазиду 12,5 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; гідроксипропілцелюлоза малозаміщена; лактоза, моногідрат; гідроксипропілцелюлоза; магнію стеарат;
плівкова оболонка: Опадрай О2А22352 або Опадрай О2А24576, що містить:
гідроксипропілметилцелюлозу 2910, тальк, титану діоксид (Е171), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: для дозування 20 мг/12,5 мг: червоно-жовті, круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром 8,5 мм, з написом &laquo;C22&raquo; на одному боці.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що впливають на ренін-ангіотензивну систему.
Антагоністи ангіотензину ІІ та діуретики. Код АТХ C09D A08.

Фармакодинаміка

Фармакокінетика

Всасывание и распределение
Олмесартана медоксомил
Олмесартана медоксомил &ndash; это пролекарство. Он быстро превращается в фармакологически активный метаболит олмесартан под действием эстераза в слизистой кишечника и в портальной крови во время всасывания из пищеварительного тракта. Ни в плазме, ни в продуктах выделения медоксомил олмесартана или боковая медоксомильная группа в неизмененном состоянии не обнаруживались.&nbsp;
Средняя абсолютная биодоступность олмесартана в форме таблеток составила 25,6%. Средняя максимальная концентрация (Cmax) олмесартана в плазме крови достигается примерно через 2 ч после применения внутрь. При однократном применении внутрь в дозе до 80 мг концентрация олмесартана в плазме увеличивается примерно пропорционально дозе. Пища оказывает минимальное влияние на биодоступность олмесартана, поэтому медоксомил можно применять независимо от еды. Клинически значимых отличий в фармакокинетике олмесартана у лиц разного пола не выявлено. Олмесартан активно связывается с белками плазмы (99,7%), однако риск клинически значимых взаимодействий с другими препаратами вследствие конкуренции за связывание с белками плазмы невелик (подтверждение тому &ndash; отсутствие клинически значимого взаимодействия между олмесартаном медоксомилом и варфарином). С клетками крови олмесартан связывается в незначительной степени. Средний объем распределения после введения невелик (16&ndash;29 л).
Гидрохлоротиазид
В случае применения внутриолмесартана медоксомила в комбинации с гидрохлоротиазидом медиана времени достижение Сmax гидрохлоротиазида в плазме крови составляло 1,5&ndash;2 часа. Гидрохлоротиазид связывается с белками плазмы крови на 68%, а его кажущийся объем распределения составляет 0,83&ndash;1,14 л/кг.
Биотрансформация и элиминация
Олмесартана медоксомил
Суммарный клиренс олмесартана для плазмы крови составляет примерно 1,3 л/час (коэффициент вариации 19%) и по сравнению с печеночным кровотоком (приблизительно 90 л/час) относительно невысокий. После однократного применения внутрь олмесартана медоксомила, меченного изотопом 14C, 10&ndash;16% радиоактивной метки обнаруживались в моче (большая часть &ndash; в течение 24 часов после приема); оставшаяся радиоактивная метка обнаруживалась в кале. Учитывая, что системная биодоступность препарата составляет 25,6%, можно рассчитать, что всосавшийся олмесартан выводится как почками (приблизительно 40%), так и гепатобилиарной системой (приблизительно 60%). Вся радиоактивная метка, обнаруженная в продуктах выделения, находилась в составе олмесартана. Других значимых метаболитов обнаружено не было. В кишечно-печеночном круговороте олмесартан участия практически не участвует. Поскольку большая часть олмесартана выводится с желчью, применять его пациентам с обструкцией желчных протоков противопоказано. Конечный период полувыведения олмесартана после многократного применения внутренне изменяется в диапазоне от 10 до 15 г. Стационарное состояние достигалось после первых нескольких приемов; после 14 дней многократного применения дальнейшего накопления препарата не наблюдалось. Почечный клиренс составлял примерно 0,5-0,7 л/час и от дозы препарата не зависел.
Гидрохлоротиазид
Гидрохлоротиазид в организме человека не метаболизируется и почти полностью выводится в неизмененном состоянии с мочой. После приема внутрь примерно 60% дозы выводится в неизмененном состоянии в течение 48 часов. Почечный клиренс составляет около 250&ndash;300 мл/мин. Конечный период полувыведения &ndash; около 10&ndash;15 часов.
Комбинация олмесартана медоксомила с гидрохлоротиазидом
В случае применения гидрохлоротиазида в комбинации с олмесартаном медоксомилом системная биодоступность первого снижается примерно на 20%, однако подобное снижение не имеет клинического значения. Фармакокинетика олмесартана при его применении в комбинации с гидрохлоротиазидом не изменяется.
Фармакокинетика у отдельных групп пациентов
Пациенты пожилого возраста (возраст от 65 лет)
У пациентов пожилого возраста (65&ndash;75 лет), больных артериальной гипертензией, площадь под фармакокинетической кривой (AUC) олмесартана в стационарном состоянии была примерно на 35% выше, чем у пациентов младшего возраста, а у пациентов в возрасте &ge;75 лет &ndash; примерно на 44% выше.
Учитывая имеющиеся данные, можно считать, что у лиц пожилого возраста (как здоровых, так и больных артериальной гипертензией) системный клиренс гидрохлоротиазида ниже, чем у здоровых добровольцев.
Нарушение функции почек
У пациентов с нарушением функции почек легкой, средней и тяжелой степени AUC олмесартана в стационарном состоянии была соответственно на 62%, 82% и 179% выше, чем у здоровых добровольцев. Период полувыведения гидрохлоротиазида у пациентов с нарушениями функции почек увеличен.
Нарушение функции печени
После однократного применения внутрь AUC олмесартана у пациентов с нарушениями функции печени легкой и средней степени тяжести была соответственно на 6% и 65% выше, чем у здоровых добровольцев контрольной группы с такими же демографическими показателями. У здоровых добровольцев и у пациентов с нарушениями функции печени легкой и средней степени тяжести несвязанная фракция олмесартана через 2 ч после приема составляла соответственно 0,26%, 0,34% и 0,41%. После многократного применения средняя AUC олмесартана у пациентов с нарушениями функции печени средней степени тяжести была на 65% выше, чем у здоровых добровольцев контрольной группы с такими же демографическими показателями. Значения Cmax олмесартана у пациентов с нарушениями функции печени и здоровых добровольцев были схожими. У пациентов с тяжелым нарушением функции печени эффективность олмесартана медоксомила не определена. На фармакокинетику гидрохлоротиазида нарушение функции печени существенно не влияло.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Лекарственное средство колесевелам, связывающее желчные кислоты
Одновременный прием 40 мг медоксомила олмесартана и 3750 мг гидрохлорида колесевела у здоровых добровольцев приводил к снижению Cmax на 28% и к снижению AUC на 39% для олмесартана. Меньшее влияние, снижение Cmax и AUC на 4% и 15% соответственно, наблюдалось, когда олмесартана медоксомил назначали за 4 часа до приема колесевелого гидрохлорида. Время полувыведения олмесартана снижалось на 50&ndash;52% независимо от того, назначались препараты совместно или прием олмесартана происходил за 4 часа до приема колесевела гидрохлорида.
Доклинические данные по безопасности
Токсическое влияние комбинации олмесартана медоксомила и гидрохлоротиазида оценивали в исследованиях с многократным пероральным введением препарата крысам и собакам (до 6 месяцев).
Как и при применении препарата отдельно, так и при применении с другими лекарственными средствами того же класса, токсическое влияние данной комбинации направлено главным образом на почки. На фоне применения комбинации олмесартана медоксомила и гидрохлоротиазида наблюдались функциональные изменения почек (повышение азота мочевины и креатинина сыворотки). У крыс и собак, которым применяли комбинацию с высокими дозами компонентов, наблюдались дегенерация и регенерация почек, возможно из-за нарушения почечной гемодинамики (снижение почечного кровотока вследствие артериальной гипотензии в сочетании с гипоксией и дегенерацией канальцевых клеток). Кроме того, применение комбинации олмесартана медоксомила и гидрохлоротиазида приводило к снижению показателей эритроцитов (числа эритроцитов, гемоглобина и гематокрита) и уменьшению массы сердца у крыс. Данные результаты наблюдались и при применении других блокаторов АТ1-рецепторов и ингибиторов АПФ. Вероятно, они обусловлены фармакологическим действием медоксомила олмесартана в высоких дозах и не наблюдаются в случае применения препарата в рекомендованных терапевтических дозах.
В исследованиях генотоксического влияния комбинации олмесартана медоксомила и гидрохлоротиазида, а также этих компонентов отдельно никаких признаков клинически значимой генотоксичности не было обнаружено.
Канцерогенное влияние комбинации олмесартана медоксомила и гидрохлоротиазида не изучалось, поскольку в клинической практике признаков канцерогенного воздействия отдельных компонентов препарата не было обнаружено.
У мышей и крыс, которым применяли олмесартану медоксомил в комбинации с гидрохлоротиазидом, признаков тератогенного воздействия не выявлено. Как и следовало ожидать для лекарственных средств данного класса, у крыс, которым применяли комбинацию олмесартана медоксомила и гидрохлоротиазида во время беременности, наблюдалось токсическое действие на плод, что проявлялось в значительном снижении массы тела плода (см. раздел &laquo;Противопоказания&raquo; и &laquo;Применение в период беременности или кормления грудью&raquo;).

Показання

Eсенціальна гіпертензія.
Комбінований препарат Олметек плюс призначений для дорослих пацієнтів, у яких застосування одного лише олмесартану медоксомілу не забезпечує зниження артеріального тиску до необхідного рівня.

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до діючих речовин, до будь-якої з допоміжних речовин або до інших похідних сульфаніламідів (гідрохлоротіазид також є похідним сульфаніламідів).</li>
<li>Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв).</li>
<li>Стійка гіпокаліємія, гіперкальціємія, гіпонатріємія та клінічно виражена гіперурикемія.</li>
<li>Тяжкі порушення функції печінки, холестаз та обструктивні захворювання жовчних шляхів.</li>
<li>Вагітність або планування вагітності.</li>
</ul>
Сумісне застосування лікарського засобу Олметек плюс і препаратів, що містять аліскірен, протипоказано пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням функції нирок (ШКФ &lt;60 мл/хв/1,73 м2).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Потенційно можливі взаємодії пов&rsquo;язані із застосуванням як олмесартану медоксомілу, так і гідрохлоротіазиду.
Одночасне застосування не рекомендується
Препарати літію
При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту та іноді з блокаторами рецепторів ангіотензину II спостерігалося оборотне збільшення концентрації літію у сироватці крові та його токсичної дії. Крім того, за наявності тіазидів нирковий кліренс літію знижується, тому ризик його токсичної дії на тлі застосування гідрохлоротіазиду може збільшуватися. У зв&rsquo;язку з цим застосування препарату Олметек плюс у поєднанні з літієм не рекомендується. У пацієнтів, яким ці препарати необхідно призначати одночасно, під час лікування слід ретельно контролювати концентрацію літію в сироватці.
Одночасне застосування, що вимагає обережності
Баклофен
Може посилюватися гіпотензивна дія.&nbsp;
Нестероїдні протизапальні лікарські засоби (НПЛЗ)
НПЛЗ (наприклад ацетилсаліцилова кислота (&gt;3 г/добу), інгібітори ЦОГ-2 та неселективні НПЛЗ) можуть послабляти антигіпертензивну дію тіазидних діуретиків та блокаторів рецепторів ангіотензину II. У деяких пацієнтів з порушеннями функції нирок (наприклад у зневоднених пацієнтів або пацієнтів літнього віку із захворюваннями нирок) на тлі застосування блокаторів рецепторів ангіотензину II одночасно з препаратами, які інгібують циклооксигеназу, ці порушення можуть посилюватися, зокрема може виникати гостра ниркова недостатність, яка, у більшості випадків має оборотний характер. Тому зазначені препарати в комбінації один з одним слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнти при цьому повинні вживати достатню кількість рідини. Крім того, після початку комбінованої терапії та потім з регулярним інтервалом функцію нирок у пацієнтів потрібно контролювати.
Одночасне застосування, що вимагає особливої уваги
Аміфостин
Може посилюватися антигіпертензивна дія.
Інші гіпотензивні засоб
Антигіпертензивний ефект препарату Олметек плюс може посилюватися у разі його застосування одночасно з іншими препаратами, які знижують артеріальний тиск.
Етиловий спирт, барбітурати, наркотичні аналгетики та антидепресанти
Можуть посилитися прояви ортостатичної гіпотензії.
Потенційно можливі взаємодії з олмесартану медоксомілом.
Одночасне застосування не рекомендується
Інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірен
Дані клінічних випробувань показують, що подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), пов&rsquo;язана зі спільним застосуванням інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскірену, призводить до підвищення частоти небажаних явищ, таких як гіпотензія, гіперкаліємія і зниження функції нирок (в тому числі гостра ниркова недостатність), в порівнянні з використанням одного засобу, який діє на РААС.
Лікарські засоби, що впливають на концентрацію калію в крові
З огляду на досвід застосування інших лікарських засобів, які пригнічують ренін-ангіотензинову систему, концентрація калію в сироватці крові може збільшуватися при одночасному застосуванні калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію, калієвмісних замінників харчової солі та інших препаратів, здатних підвищувати концентрацію калію в крові (таких як гепарин, інгібітори АПФ). При призначенні препарату Олметек плюс одночасно з препаратами, які впливають на рівень калію, рекомендується контролювати сироваткову концентрацію калію.
Лікарський засіб колесевелам, що зв&rsquo;язує жовчні кислоти
Спільне застосування колесевеламу гідрохлориду, що зв&rsquo;язує жовчні кислоти, зменшує системний вплив і пікову концентрацію олмесартану в плазмі, а також знижує період напіввиведення. Прийом олмесартану медоксомілу як мінімум за 4 години до прийому колесевеламу гідрохлориду знижував ефект лікарської взаємодії. Слід розглянути можливість прийому олмесартану медоксомілу як мінімум за 4 години до прийому колесевеламу гідрохлориду.
Додаткова інформація
Відзначалося помірне зниження біодоступності олмесартану медоксомілу після лікування антацидами (магнію-алюмінію гідроксидом). Олмесартану медоксоміл не виявляє значного впливу на фармакокінетику та фармакодинаміку варфарину або фармакокінетику дигоксину. У здорових добровольців, які приймали олмесартану медоксоміл одночасно з правастином, клінічно значущих змін фармакокінетики цих препаратів не відзначалося. У дослідженнях in vitro клінічно значущого пригнічення олмесартаном активності ізоферментів IA1/2, IIA6, IIC8/9, IIC19, IID6, IIE1 та IIIA4 цитохрому Р450 у людини виявлено не було; відносно ізоферментів цитохрому Р450 у тварин олмесартан або чинив незначну індукуючу дію, або не чинив жодної. Таким чином, клінічно значущих взаємодій між олмесартаном та лікарськими засобами, які метаболізуються за участю зазначених ізоферментів системи цитохрому P450, не очікується.
Потенційно можливі взаємодії з гідрохлоротіазидом
Одночасне застосування не рекомендується
Лікарські засоби, що впливають на концентрацію калію в крові
Гіпокаліємічна дія гідрохлоротіазиду може посилюватися при його одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами, що спричинюють втрату калію та гіпокаліємію (наприклад з калійуретичними діуретиками, проносними засобами, кортикостероїдами, АКТГ, амфотерицином, карбеноксолоном, пеніциліном G натрію та похідними саліцилової кислоти). Тому застосовувати гідрохлоротіазид одночасно з цими препаратами не рекомендується.
Одночасне застосування, що вимагає обережності
Cолі кальцію
За рахунок уповільнення екскреції кальцію тіазидні діуретики можуть збільшувати його концентрацію в сироватці крові. Якщо необхідно застосовувати препарати кальцію, рівень його концентрації в сироватці потрібно контролювати, а відповідну дозу кальцію &ndash; коригувати.
Холестирамін та колестипол
На тлі застосування аніонообмінних смол всмоктування гідрохлоротіазиду уповільнюється.
Серцеві глікозиди
Застосування серцевих глікозидів призводить до того, що гіпокаліємія та гіпомагніємія, &nbsp;спричинені тіазидами, збільшують ризик аритмій.
Лікарські засоби, ефективність яких залежить від змін концентрації калію в сироватці крові. У разі застосування препарату Олметек плюс одночасно з лікарськими засобами, ефективність яких залежить від змін концентрації калію в сироватці крові (наприклад із серцевими глікозидами та антиаритмічними засобами), а також із препаратами, що спричинюють аритмію піруетного типу (шлуночкову тахікардію), у тому числі з деякими антиаритмічними засобами, рекомендується проводити регулярний контроль концентрації калію в сироватці крові та ЕКГ:
<ul>
<li>антиаритмічні засоби класу Ia (наприклад хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);</li>
<li>антиаритмічні засоби класу III (наприклад аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);</li>
<li>деякі антипсихотичні засоби (наприклад тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифторперазин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пімозид, галоперидол, дроперидол);</li>
<li>інші (наприклад бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенно, галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, терфенадин, вінкамін внутрішньовенно).</li>
<li>Недеполяризуючі релаксанти скелетних м&rsquo;язів (наприклад тубокурарин).</li>
<li>Гідрохлоротіазид може посилювати ефективність недеполяризуючих релаксантів скелетних м&rsquo;язів.</li>
<li>Антихолінергічні засоби (наприклад атропін та біпериден).</li>
<li>Знижуючи моторику шлунково-кишкового тракту та швидкість спорожнення шлунка, антихолінергічні засоби можуть збільшувати біодоступність тіазидних діуретиків.</li>
<li>Антидіабетичні лікарські засоби (пероральні препарати та інсулін).</li>
<li>Терапія тіазидом може впливати на толерантність до глюкози. Може бути необхідна корекція дози цукрознижувальних засобів.</li>
</ul>
Метформін
Метформін слід застосовувати з обережністю через ризик розвитку лактоацидозу, спричиненого функціональною нирковою недостатністю, яка іноді виникає внаслідок застосування гідрохлоротіазиду.
Бета-блокатори та діазоксид
Гіперглікемічна дія бета-адреноблокаторів та діазоксиду може посилюватися під впливом тіазидів.
Пресорні аміни (наприклад норадреналін)
Ефективність пресорних амінів може знижуватися.
Лікарські засоби, які застосовуються для лікування подагри (пробенецид, сульфінпіразон та алопуринол)
Оскільки гідрохлоротіазид іноді спричиняє збільшення концентрації сечової кислоти в сироватці, може бути необхідна корекція дози урикозуричних препаратів для лікування подагри. Крім того, іноді необхідно збільшити дозу пробенециду або сульфінпіразону. У разі застосування алопуринолу одночасно з тіазидом частота алергічних реакцій на алопуринол може збільшуватися.
Амантадин
Тіазиди можуть збільшувати ризик розвитку побічних реакцій, спричинених амантадином.
Цитостатики (наприклад циклофосфамід, метотрексат)
Тіазиди можуть знижувати виведення нирками протипухлинних препаратів та посилювати їхню пригнічувальну дію на кістковий мозок.
Саліцилати
У разі прийому саліцилатів у високих дозах гідрохлоротіазид може посилювати їхню токсичну дію на центральну нервову систему.
Метилдопа
У публікаціях описано окремі випадки гемолітичної анемії в результаті застосування гідрохлоротіазиду в комбінації з метилдопою.
Циклоспорин
Одночасне застосування тіазидів з циклоспорином може збільшувати ризик гіперурикемії та ускладнень, аналогічних подагрі.
Тетрациклін
Застосування тіазидів одночасно з тетрацикліном збільшує ризик уремії, що спричинюється тетрацикліном.
Доксицикліну цей ефект, ймовірно, не стосується.
Карбамазепін. З огляду на ризик виникнення симптомної гіпонатріємії необхідно проводити клінічний та біологічний моніторинг.
Йодовмісні контрастні засоби. Діуретичні засоби можуть призвести до дегідратації хворого, тому потрібно провести регідратацію пацієнта перед застосуванням великих доз йодовмісних контрастних засобів для зменшення ризику розвитку гострої ниркової недостатності.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат Олметек плюс може спричиняти незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Іноді у хворих, які застосовують антигіпертензивні засоби, можуть спостерігатися запаморочення та підвищена втомлюваність, внаслідок чого може знижуватися реакція.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність
Олмесартану медоксоміл
Застосування блокаторів рецепторів ангіотензину II протипоказане вагітним або жінкам, які планують вагітність
Епідеміологічні дані, що стосуються ризику тератогенної дії, обумовленої застосуванням блокаторів рецепторів ангіотензину II у І триместрі вагітності, не дають змоги зробити певних висновків, проте незначне збільшення ризику не виключено. У контрольованих епідеміологічних дослідженнях жодних даних, що стосуються ризику тератогенної дії блокаторів рецепторів ангіотензину II, отримано не було, проте не можна виключити, що на тлі застосування препаратів цього класу ризик аналогічної дії може збільшуватися. За винятком випадків, коли блокатори рецепторів ангіотензину II застосовуються із життєво важливих причин, пацієнткам, які планують вагітність, рекомендується перейти на інші гіпотензивні засоби, безпека застосування яких при вагітності доведена. У разі діагностування вагітності блокатори рецепторів ангіотензину II слід негайно відмінити і, якщо необхідно, почати лікування іншими препаратами.
Встановлено, що у разі застосування блокаторів рецепторів ангіотензину II під час ІІ і ІІІ триместрів вагітності не виключена поява ефектів фетотоксичності (погіршення ниркової функції, олігогідрамніон, уповільнення осифікації кісток черепа) та неонатальної токсичності (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія).
Якщо блокатори рецепторів ангіотензину II застосовувалися в &nbsp;ІІ триместрі вагітності, рекомендується провести УЗД щодо функції нирок і розвитку черепа у плода.
За новонародженими, матері яких застосовували блокатори рецепторів ангіотензину II, слід пильно спостерігати щодо виникнення артеріальної гіпотензії.
Гідрохлоротіазид
Досвід застосування гідрохлоротіазиду під час вагітності, особливо в І триместрі, обмежений. Результатів експериментальних досліджень на тваринах недостатньо. Гідрохлоротіазид проникає крізь плаценту. З огляду на механізм дії гідрохлоротіазиду, його застосування в ІІ і ІІІ триместрах вагітності може викликати порушення фетоплацентарного кровотоку та шкідливо діяти на плід і новонародженого, викликаючи жовтяницю, електролітні порушення і тромбоцитопенію.
Гідрохлоротіазид не призначений для лікування водянки у вагітних, артеріальної гіпертензії вагітних або прееклампсії, оскільки він може викликати зменшення об&rsquo;єму плазми і гіпоперфузію плаценти та при цьому не приносити належної користі для лікування захворювання.
Гідрохлоротіазид також не рекомендується застосовувати для лікування есенціальної гіпертензії у вагітних, за винятком тих окремих випадків, коли не можна призначати інші препарати.
Комбінований лікарський засіб олмесартану медоксоміл/гідрохлоротіазид протипоказаний вагітним або жінкам, які планують вагітність.
Період годування груддю.
Олмесартану медоксоміл
Інформація щодо застосування препарату Олметек плюс під час годування груддю до цього часу відсутня, тому жінкам, які годують груддю, препарат призначати не слід. Замість нього можна застосовувати інші препарати, безпека яких у період годування груддю доведена, особливо при годуванні груддю новонароджених або недоношених дітей.
Гідрохлоротіазид
Гідрохлоротіазид у невеликих кількостях потрапляє в грудне молоко. Високі дози тіазидів, що викликають інтенсивний діурез, можуть пригнічувати утворення грудного молока. Якщо його застосування вкрай необхідне, годування груддю потрібно припинити.
Застосовувати препарат Олметек плюс в період годування груддю не рекомендується. При застосуванні лікарського засобу Олметек плюс під час годування груддю доза повинна бути максимально низькою.

Спосіб застосування та дози

Дорослі
Олметек плюс не є препаратом першого вибору. Він призначений для пацієнтів, у яких застосування одного лише олмесартану медоксомілу в дозі 20 мг не забезпечує необхідного рівня артеріального тиску.
Таблетки препарату Олметек плюс приймають 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.
За наявності клінічних показань допускається переведення пацієнта з монотерапії олмесартану медоксомілом у дозі 20 мг відразу на комбінований препарат, проте при цьому слід враховувати той факт, що максимальна гіпотензивна дія олмесартану медоксомілу досягається через 8 тижнів після початку лікування.
Рекомендується титрування дози кожного з компонентів
Олмесартану медоксоміл/гідрохлоротіазид у дозі 20/12,5 мг або 40/12,5 мг можна призначати пацієнтам, у яких застосування одного тільки олмесартану медоксомілу в дозі 20 мг або 40 мг не забезпечує досягнення необхідного рівня артеріального тиску.
Олмесартану медоксоміл/ гідрохлоротіазид у дозі 20/25 мг або 40/25 мг можна призначати пацієнтам, у яких застосування олмесартану медоксоміл/ гідрохлоротіазиду в дозі 20/12,5 мг або 40 мг/12,5 мг не забезпечує досягнення необхідного рівня артеріального тиску.
Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)
Пацієнтам літнього віку комбінований препарат рекомендується застосовувати в тій самій дозі, що й дорослим пацієнтам.
Порушення функції нирок
У разі застосування препарату Олметек плюс пацієнтам з порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30&ndash;60 мл/хв) рекомендується періодично контролювати функцію нирок. Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв) Олметек плюс протипоказаний (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo;, &laquo;Фармакодинаміка&raquo;).
Порушення функції печінки
Пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості Олметек плюс слід застосовувати з обережністю. Пацієнтам з порушеннями функції печінки середнього ступеня тяжкості олмесартану медоксоміл рекомендується застосовувати в початковій дозі 10 мг 1 раз на добу, а максимальна доза не повинна перевищувати 20 мг 1 раз на добу. Пацієнтам з порушеннями функції печінки, які вже приймають діуретичні засоби та (або) інші антигіпертензивні засоби, рекомендується ретельно контролювати артеріальний тиск та функцію нирок. Досвід застосування олмесартану медоксомілу пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки відсутній. Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки, а також із холестазом та обструкцією жовчних проток &nbsp;Олметек плюс протипоказаний (див. &nbsp;розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Фармакодинаміка&raquo;).
Спосіб застосування
Таблетки ковтають цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад склянкою води). Таблетки не слід розжовувати. Препарат рекомендується приймати щодня в один і той же час.

Діти

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Олметек плюс дітям (віком до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.

Передозування

Спеціальна інформація, що стосується симптомів або лікування передозування препарату Олметек плюс відсутня.
За пацієнтом слід ретельно спостерігати та проводити симптоматичне підтримуюче лікування. Лікування симптоматичне і залежить від часу, що минув з моменту прийому препарату, та від ступеня тяжкості симптомів. Можуть бути рекомендовані блювотні засоби та/або промивання шлунка. При лікуванні передозування іноді рекомендується активоване вугілля. Слід регулярно контролювати рівень електролітів та креатиніну у сироватці крові. У разі артеріальної гіпотензії пацієнта слід покласти у горизонтальне положення та швидко провести внутрішньовенну інфузію ізотонічного розчину натрію хлориду.
Найімовірнішими проявами передозування олмесартану медоксомілу є артеріальна гіпотензія та тахікардія, крім того, може виникати брадикардія. Передозування гідрохлоротіазидом супроводжується електролітними порушеннями (гіпокаліємією, гіпохлоремією) та зневодненням, обумовленим надмірним діурезом. Найчастішими проявами передозування є нудота та сонливість. Гіпокаліємія може спричинювати м&rsquo;язові спазми та/або посилювати аритмію, що виникає в результаті застосування супутніх препаратів (серцевих глікозидів або деяких антиаритмічних засобів).
Чи виводиться олмесартан або гідрохлоротіазид при гемодіалізі, невідомо.

Побічні реакції

Умови зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

14 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 2 блістери у картонній пачці.

Категорія відпуску

Даічі Санкіо Юроуп ГмбХ.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Луітпольдштрассе 1, 85276 Пфаффенхофен, Німеччина.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.

Фармацевт очень профессионально рассказала о препарате 

Прописал врач от давления, подошло, давление держит + нет отеков

	Кардосал плюс таблетки по 20 мг/25 мг, 28 шт. Форма випуску: Таблетки 625,8грн	625,8грн
	Кардосал плюс таблетки по 20 мг/12,5 мг, 28 шт. Форма випуску: Таблетки 653грн	653грн