Name: Кларитроміцин Ананта таблетки по 500 мг, 10 шт.
Brand: Ananta
SKU: 4321018
Price: 191 UAH
Availability: InStock

Виробник

Форма випуску

KRKA

ЛС общий режим

Фромілід Уно таблетки 500 мг, 5 шт.

Фромилид Уно таблетки 500 мг, 5 шт.

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Киевмедпрепарат

Arterium

Кларитроміцин протимікробні таблетки по 500 мг, 10 шт.

Кларитромицин таблетки противомикробные по 500 мг, 10 шт.

Кларитроміцин таблетки по 250 мг, 10 шт. - Артеріум

Кларитромицин таблетки противомикробные по 250 мг, 10 шт.

Ananta

Азиклар 500 таблетки по 500 мг, 10 шт.

World Medicine

Орадро таблетки вкриті плівковою оболонкою по 500 мг, 14 шт.

Орадро таблетки покрытые пленочной оболочкой по 500 мг, 14 шт.

Astrapharm

Кларитроміцин-Астрафарм таблетки по 500 мг, 14 шт.

Кларитромицин-Астрафарм таблетки по 500 мг, 14 шт.

Дарница

Дарниця

Кларитроміцин-Дарниця таблетки по 500 мг, 14 шт.

Кларитромицин-Дарница таблетки по 500 мг, 14 шт.

Фромілід Уно таблетки по 500 мг, 7 шт.

Фромилид Уно таблетки по 500 мг, 7 шт.

Фромілід гранули для суспензії у флаконі, 250 мг/5 мл, 60 мл

Фромилид гранулы для суспензии во флаконе, 250 мг/5 мл, 60 мл

Фромілід таблетки протимікробні по 250 мг, 14 шт.

Фромилид таблетки противомикробные по 250 мг, 14 шт.

Фромілід гранули для оральної суспензії по 60 мл, 125 мг / 5 мл, 1 шт.

Фромилид гранулы для оральной суспензии по 60 мл, 125 мг/5 мл, 1 шт.

Фромілід таблетки протимікробні по 500 мг, 14 шт.

Фромилид таблетки противомикробные  по 500 мг, 14 шт.

Sun Pharma

Клабакс ОД таблетки по 500 мг, 5 шт.

Nobel

Клабел таблетки по 500 мг, 14 шт.

Здоровье

Кларитроміцин-Здоров'я таблетки по 500 мг, 14 шт.

Кларитромицин-Здоровье таблетки по 500 мг, 14 шт.

Кларитроміцин-Здоров'я таблетки по 500 мг, 10 шт.

Кларитромицин-Здоровье таблетки 500 мг, 10 шт.

Кларитроміцин-Здоров'я таблетки протимікробні по 250 мг, 10 шт.

Кларитромицин-Здоровье таблетки противомикробные по 250 мг, 10 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Кларитроміцин

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Імпортний

Код АТС/ATX

Міжнародна назва

Спосіб введення

Дозування

Код Моріон

Термін придатності

Температура хранения

Температура зберігання

Кількість в упаковці

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям с осторожностью

Годуючим матерям

Детям с осторожностью

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем нет данных

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Кларитромицин Ананта таблетки по 500 мг, 10 шт.

Кларитроміцин Ананта таблетки по 500 мг, 10 шт.

Склад

діюча речовина:&nbsp;кларитроміцин;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить кларитроміцину 500 мг;
допоміжні речовини:&nbsp;крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, повідон, магнію стеарат, кросповідон, натрію лаурилсульфат, гіпромелоза, спирт ізопропіловий, дихлорметан, тальк, поліетиленгліколь 6000, барвник хіноліновий жовтий (Е 104), барвник жовтий захід FCF (Е 110), титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
Кларитроміцин Ананта, таблетки по&nbsp;500 мг:&nbsp;світло-оранжевого кольору, продовгуваті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з лінією розлому.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди. Код АТХ J01F А09.

Фармакодинаміка

Протибактеріальний, бактеріостатичний препарат. Пригнічує синтез білка за рахунок зв&rsquo;язування з рибосомальною одиницею. Кларитроміцин високоактивний щодо широкого спектра аеробних та анаеробних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Pasteurella multocid, Borelliaburgdorferi, Mycobacterіum (у т.ч. Mycobacterіum avіum, Mycobacterіum leprae, іntracellulare, kansasіі, fortuіtum), Clostridium perfringens, Streptococcus agalactіae, Str. Pyogenes, Str. vіrіdans, Str. pneumonіae, Haemophіlus іnfluenzae (paraіnfluenzae), Neіsserіa gonorrhoeae, Lіsterіa monocytogenes, Legіonella pneumophіla, Mycoplasma pneumonіae, Helіcobacter (Campilobacter) pylorі, Campylobacter jejunі, Chlamydіa pneumonіae (trachomatіs), Moraxella (Branhamella) catarrhalіs, Bordella pertussis, Propionibacterium acnes, Staphylococcus aureus, Ureaplasma urealyticum, Toxoplasma gondii.
Мікробіологія
Кларитроміцин активний&nbsp;in vitro&nbsp;і в клінічній практиці відносно більшості штамів таких мікроорганізмів.
Аеробні грампозитивні мікроорганізми:&nbsp;Staphylococcus&nbsp;aureus,&nbsp;Streptococcus&nbsp;pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Listeria monocytogenes.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми:&nbsp;Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhаlis, Neisseria gonorrhоeae,&nbsp;Legionella pneumophila.
Інші мікроорганізми:&nbsp;Mycoplasma pneumoniae,&nbsp;Chlamydia pneumoniae&nbsp;(TWAR).
Мікобактерії:&nbsp;Mycobacterium leprae, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium chelonae,&nbsp;Mycobacterium fortuitum,&nbsp;Mycobacterium avium сomplex (MAC),&nbsp;які включають&nbsp;Mycobacterium avium, Mycobacterium intracellulare.
Бета-лактамази мікроорганізмів не впливають на ефективність кларитроміцину.
Більшість метицилін- та оксацилінрезистентних штамів стафілококів не чутливі до кларитроміцину.
Helicobacter:&nbsp;H.&nbsp;Pylori.
Кларитроміцин активний&nbsp;in vitro&nbsp;відносно більшості штамів таких мікроорганізмів, однак клінічна ефективність та безпека його застосування не встановлені.
Аеробні грампозитивні мікроорганізми:&nbsp;Streptococcus agalactiae, Streptococci (групи C,F,G), Viridans group streptococci.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми:&nbsp;Bordetella pertussis, Pasteurella multocida.
Анаеробні грампозитивні мікроорганізми:&nbsp;Clostridium perfringens, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes.
Анаеробні грамнегативні мікроорганізми:&nbsp;Bacteriodes melaninogenicus.
Спірохети:&nbsp;Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum.
Кампілобактерії:&nbsp;Campylobacter jejuni.
Кларитроміцин чинить бактерицидну дію проти кількох штамів бактерій:&nbsp;Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, H. pylori&nbsp;та&nbsp;Campylobacter spp.
Основним метаболітом кларитроміцину в організмі людини є мікробіологічно активний 14-гідроксикларитроміцин (14-ОН-кларитроміцин). Для більшості мікроорганізмів мікробіологічна активність метаболіту дорівнює або в 1&ndash;2 рази слабша за материнську субстанцію, за винятком&nbsp;H. influenzae, проти якого ефективність метаболіту в 2 рази вища. В умовах&nbsp;in vitro&nbsp;та&nbsp;in vivo&nbsp;материнська субстанція і її основний метаболіт виявляють або адитивний, або синергічний ефект проти&nbsp;H. іnfluenzae,&nbsp;залежно від штаму мікроорганізму.
Тести на чутливість
Кількісні методи, що вимагають вимірювання діаметра зони, дають найбільш точні оцінки чутливості бактерій до протимікробних препаратів. В одній з рекомендованих процедур для тестування чутливості використовують диски, імпрегновані 15 мкг кларитроміцину (дифузійний тест Кірбі &ndash; Бауера); при інтерпретації співвідносять діаметр зони пригнічення для цього диска зі значеннями МПК для кларитроміцину. МПК визначається методом розведення в бульйоні або агарі.
При проведенні цих процедур висновок лабораторії &laquo;чутливість&raquo; вказує на те, що інфікуючий мікроорганізм, найімовірніше, відповість на терапію. Висновок &laquo;резистентний&raquo; вказує на те, що інфікуючий мікроорганізм, найімовірніше, не відповість на терапію. Висновок &laquo;проміжна чутливість&raquo; говорить про те, що терапевтичний ефект даного препарату може бути сумнівним або ж мікроорганізм буде чутливим, якщо використовувати більш високі дози (про проміжну чутливість говорять також як про помірну чутливість).
Необхідно брати до уваги специфічні для країни або регіону відомості щодо абсолютних меж діапазону чутливості, резистентності і проміжної чутливості.

Фармакокінетика

Кларитроміцин швидко та добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту після перорального застосування препарату у формі таблеток. Мікробіологічно активний метаболіт 14-гідроксикларитроміцин утворюється шляхом метаболізму першого проходження. Кларитроміцин можна застосовувати незалежно від прийому їжі, оскільки їжа не впливає на біодоступність таблеток кларитроміцину. Їжа незначно затримує початок абсорбції кларитроміцину та утворення 14-гідроксиметаболіту. Фармакокінетика кларитроміцину нелінійна, проте рівноважна концентрація досягається в межах 2 днів застосування препарату. При застосуванні 250 мг два рази на добу 15-20 % незміненого препарату виводиться із сечею. При дозі 500 мг два рази на добу виведення препарату із сечею інтенсивніше (приблизно 36 %). 14-гідроксикларитроміцин є основним метаболітом, що виводиться з сечею у кількості 10-15 % застосованої дози. Більша частина залишку дози виводиться із фекаліями, переважно жовчю.
5-10 % вихідної сполуки виявляється у фекаліях.
При застосуванні 500 мг кларитроміцину три рази на добу концентрації кларитроміцину в плазмі крові підвищуються порівняно з такими при застосуванні дози 500 мг два рази на добу.
Концентрації кларитроміцину в тканинах у кілька разів перевищують концентрацію препарату у крові. Підвищені концентрації були виявлені як у тонзилярній, так і в легеневій тканинах. Кларитроміцин при терапевтичних дозах на 80 % зв&rsquo;язується з білками плазми крові.
Кларитроміцин проникає в слизову оболонку шлунка. Вміст кларитроміцину в слизовій оболонці та тканині шлунка вищий при застосуванні кларитроміцину разом з омепразолом, ніж при монотерапії кларитроміцином.

Показання

<ul>
<li>Лікування інфекцій, спричинених чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами:</li>
<li>Інфекції верхніх дихальних шляхів, тобто носоглотки (тонзиліт, фарингіт), та інфекції придаткових пазух носа. Інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, гостра крупозна пневмонія та первинна атипова пневмонія) (див. &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка&raquo; щодо тестування на чутливість). Інфекції шкіри та м&rsquo;яких тканин (імпетиго, фолікуліт, еризипелоїд, фурункульоз, інфіковані рани) (див. &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка&raquo; щодо тестування на чутливість). Гострі та хронічні одонтогенні інфекції.</li>
<li>Дисеміновані або локалізовані мікобактеріальні інфекції, спричинені Mycobacterium avium&nbsp;або&nbsp;Mycobacterium intracellulare.&nbsp;Локалізовані інфекції, спричинені&nbsp;Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum&nbsp;або&nbsp;Mycobacterium kansasii.</li>
<li>Ерадикація H. pylori&nbsp;у пацієнтів із виразкою дванадцятипалої кишки при пригніченні секреції соляної кислоти (активність кларитроміцину проти&nbsp;H. pylori&nbsp;при нейтральному pH є вищою, ніж при кислому pH).</li>
</ul>

Протипоказання

Підвищена чутливість до макролідних антибіотиків та до інших компонентів препарату. Одночасне застосування кларитроміцину та будь-якого з нижчезазначених препаратів: астемізол, цизаприд, пімозид, терфенадин (оскільки це може призвести до подовження інтервалу QT та розвитку серцевих аритмій, включаючи шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків та torsades de pointes), алкалоїди ріжків, наприклад, ерготамін, дигідроерготамін (оскільки це може призвести до ерготоксичності), інгібітори
ГМГ-КоА-редуктази (статини), що значною мірою метаболізуються CYP3A4 (ловастатин або симвастатин), через підвищений ризик виникнення міопатії, включаючи рабдоміоліз (див. &laquo;Особливості застосування&raquo;, &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Одночасне застосування кларитроміцину та перорального мідазоламу (див. &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). Одночасне застосування кларитроміцину та ломітапіду (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). Вроджене або встановлене набуте подовження інтервалу QT або шлуночкові серцеві аритмії в анамнезі, включаючи torsades de pointes (див. &laquo;Особливості застосування&raquo;, &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). Кларитроміцин не слід застосовувати пацієнтам з електролітним дисбалансом (гіпокаліємія або гіпомагніємія, через ризик подовження інтервалу QT). Тяжка печінкова недостатність та супутня ниркова недостатність. Одночасне застосування кларитроміцину та інших сильних інгібіторів CYP3A4 з колхіцином (див. &laquo;Особливості застосування&raquo;, &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). Одночасне застосування кларитроміцину з тикагрелором або ранолазином.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Особливості застосування

Застосування будь-якої антимікробної терапії, в т. ч. кларитроміцину, для лікування інфекції&nbsp;H.&nbsp;pylori&nbsp;може призвести до виникнення мікробної резистентності.
Кларитроміцин не слід призначати вагітним без ретельної оцінки співвідношення користь/ризик, особливо у І триместрі вагітності.
Тривале застосування кларитроміцину, як і інших антибіотиків, може спричиняти надмірний ріст нечутливих бактерій і грибів. При виникненні суперінфекції слід почати відповідну терапію.
З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю.
Під час застосування кларитроміцину повідомлялося про порушення функції печінки, включаючи підвищений рівень печінкових ферментів, і про гепатоцелюлярний та/або холестатичний гепатит із жовтяницею або без неї. Це порушення функції печінки може бути тяжкого ступеня, зазвичай оборотне. В деяких випадках повідомлялося про печінкову недостатність з летальним наслідком, яка в основному була асоційована з серйозними основними хворобами та/або супутнім медикаментозним лікуванням. Необхідно негайно припинити застосування кларитроміцину при виникненні таких ознак і симптомів гепатиту, як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж або чутливість у ділянці живота.
Про розвиток псевдомембранозного коліту від помірного до загрожуючого життю ступеня тяжкості повідомлялося при застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі макролідів. Про розвиток діареї, спричиненої&nbsp;Clostridium difficile&nbsp;(CDAD), від легкого ступеня тяжкості до коліту з летальним наслідком, повідомлялося при застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі кларитроміцину. Терапія антибактеріальними препаратами порушує нормальну мікрофлору кишечнику, що може призвести до надмірного росту&nbsp;Clostridium difficile.&nbsp;Слід завжди пам'ятати про можливість розвитку діареї, спричиненої&nbsp;Clostridium difficile,&nbsp;у всіх пацієнтів з діареєю після застосування антибіотиків. Необхідно ретельно зібрати анамнез, оскільки про розвиток діареї, спричиненої&nbsp;Clostridium difficile, повідомлялося через 2 місяці після застосування антибактеріальних препаратів.
Кларитроміцин виводиться головним чином через печінку. Тому слід бути обережним при застосуванні препарату пацієнтам із порушенням функції печінки, а також пацієнтам з помірною та тяжкою нирковою недостатністю.
Колхіцин
Повідомлялося про розвиток колхіцинової токсичності (у тому числі з летальним наслідком) при одночасному застосуванні кларитроміцину і колхіцину, особливо у пацієнтів літнього віку, у тому числі на тлі ниркової недостатності (див. &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). Одночасне застосування кларитроміцину з колхіцином протипоказане (див. &laquo;Протипоказання&raquo;).
З обережністю слід застосовувати одночасно кларитроміцин та триазолбензодіазепіни, такі як триазолам, внутрішньовенний або оромукозний мідазолам (див. &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Подовження інтервалу&nbsp;QT
Подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що свідчить про ризик розвитку серцевої аритмії та torsades de pointes, спостерігалося при лікуванні макролідами, включаючи кларитроміцин (див. &laquo;Побічні реакції&raquo;). Оскільки нижчезазначені ситуації можуть призвести до підвищеного ризику шлуночкових аритмій (включаючи torsades de pointes), кларитроміцин слід з обережністю застосовувати нижчезазначеним групам пацієнтів.
&middot; Пацієнти з ішемічною хворобою серця, тяжкою серцевою недостатністю, порушеннями провідності або клінічно значущою брадикардією.
&middot; Пацієнти з порушеннями електролітного балансу (див. &laquo;Протипоказання&raquo;).
&middot; Пацієнти, які одночасно приймають інші препарати, що асоціюються з подовженням інтервалу QT (див. &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Одночасне застосування кларитроміцину з астемізолом, цизапридом, пімозидом і терфенадином протипоказане (див. &laquo;Протипоказання&raquo;).
Кларитроміцин не можна застосовувати пацієнтам з вродженим або встановленим набутим подовженням інтервалу QT або зі шлуночковою аритмією в анамнезі (див. &laquo;Протипоказання&raquo;).
Пневмонія
З огляду на те, що розвивається резистентність&nbsp;Streptococcus&nbsp;pneumoniae&nbsp;до макролідів, важливо проводити тест на чутливість при призначенні кларитроміцину для лікування негоспітальної пневмонії. У разі госпітальної пневмонії кларитроміцин потрібно застосовувати у комбінації з іншими відповідними антибіотиками.
Інфекції шкіри та м&rsquo;яких тканин від легкого до помірного ступеня
Ці інфекції найчастіше спричинені мікроорганізмами&nbsp;Staphylococcus&nbsp;aureus&nbsp;та&nbsp;Streptococcus&nbsp;pyogenes,&nbsp;кожен з яких може бути резистентним до макролідів. Тому важливо проводити тест на чутливість. У разі, коли неможливо застосувати бета-лактамні антибіотики (наприклад, при алергії), як препарати першого вибору можна застосовувати інші антибіотики, такі як кліндаміцин. На цей час макроліди відіграють роль тільки у лікуванні деяких інфекцій шкіри та м&rsquo;яких тканин (наприклад інфекцій, спричинених&nbsp;Corynebacterium&nbsp;minutissimum, acne vulgaris, бешихового запалення) та у ситуаціях, коли не можна застосовувати пеніциліни.
У разі розвитку тяжких гострих реакцій гіперчутливості, таких як анафілаксія, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, DRESS, хвороба Шенляйна - Геноха, терапію кларитроміцином слід негайно припинити та одразу ж розпочати відповідне лікування.
Кларитроміцин потрібно застосовувати з обережністю при одночасному призначенні з індукторами ферменту цитохрому СYP3A4 (див. &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Слід звернути увагу на можливість перехресної резистентності між кларитроміцином і іншими макролідами, а також лінкоміцином і кліндаміцином.
Інгібітори Гмг-КоА-редуктази (статини)
Одночасне застосування кларитроміцину з ловастатином або симвастатином протипоказане (див. &laquo;Протипоказання&raquo;). Слід з обережністю призначати кларитроміцин одночасно з іншими статинами. Повідомлялося про розвиток рабдоміолізу у пацієнтів при одночасному застосуванні кларитроміцину і статинів. Необхідний моніторинг стану пацієнтів щодо виявлення ознак і симптомів міопатії. В ситуаціях, коли одночасного застосування кларитроміцину зі статинами уникнути неможливо, рекомендується призначати найменшу зареєстровану дозу статину. Можливе застосування статину, який не залежить від метаболізму CYP3A (наприклад, флувастатину) (див. &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Пероральні гіпоглікемічні засоби/інсулін
Одночасне застосування кларитроміцину та пероральних гіпоглікемічних засобів (таких як похідні сульфонілсечовини) та/або інсуліну може спричиняти виражену гіпоглікемію. Рекомендований ретельний моніторинг рівня глюкози.
Пероральні антикоагулянти
Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні кларитроміцину з пероральними антикоагулянтами прямої дії, такими як дабігатран, ривароксабан та апіксабан, особливо пацієнтам із високим ризиком кровотечі (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
При одночасному застосуванні кларитроміцину з варфарином існує ризик виникнення серйозної кровотечі, значного підвищення показника МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення) та протромбінового часу. Доки пацієнти отримують одночасно кларитроміцин та пероральні антикоагулянти, потрібно часто контролювати показник МНС та протромбіновий час.
Містить барвник жовтий захід FSF (Е 110), що може спричиняти алергічні реакції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дані про вплив відсутні. Однак при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід зважати на можливе виникнення побічних реакцій з боку нервової системи, таких як судоми, запаморочення, вертиго, галюцинації, сплутаність свідомості, дезорієнтація.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Безпека застосування кларитроміцину у період вагітності не встановлена. Спираючись на результати проведених досліджень на тваринах, та досвід застосування у людей, можливість шкідливого впливу на розвиток ембріона і плода не може бути виключений. Деякі обсерваційні дослідження, в яких оцінювався вплив кларитроміцину під час першого або другого триместра вагітності встановили підвищений ризик невиношування вагітності порівняно з відсутністю антибактеріальної терапії або використання інших антибактеріальних засобів у цей самий період. Доступні епідеміологічні дослідження ризику виникнення вроджених вад розвитку при застосуванні макролідів включно з кларитроміцином під час вагітності показали суперечливі результати.
Кларитроміцин не слід застосовувати у період вагітності без ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Кларитроміцин проникає в грудне молоко людини в невеликих кількостях. Було встановлено, що кількість кларитроміцину, що вживає немовля, яке заходиться виключно на грудному вигодовуванні, становить приблизно 1,7 % від дози для матері з поправкою на її вагу.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза кларитроміцину для дорослих та дітей віком від 12 років становить 250 мг кожні 12 годин, при більш тяжких інфекціях дозу можна збільшити до 500 мг кожні 12 годин. Звичайна тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості інфікування та становить від 6 до 14 днів.
Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі, оскільки їжа не впливає на біодоступність кларитроміцину.
Лікування одонтогенних інфекцій.
Рекомендована доза становить 250 мг кожні 12 годин протягом 5 днів.
Застосування пацієнтам із мікобактеріальною інфекцією.
Початкова доза для дорослих становить 500 мг два рази на добу. Якщо протягом 3-4 тижнів лікування не спостерігається покращення клінічних ознак або бактеріологічних показників, дозу кларитроміцину можна підвищити до 1000 мг два рази на добу.
Лікування дисемінованих інфекцій, спричинених МАК, у хворих на СНІД продовжується стільки, скільки триває клінічна та мікробіологічна ефективність препарату, що має медичне підтвердження. Кларитроміцин можна застосовувати у комплексі з іншими антимікобактеріальними засобами.
Ерадикація H. pylori у пацієнтів із виразкою дванадцятипалої кишки (дорослі).
Потрійна терапія (7-10 днів)
Кларитроміцин (500 мг) два рази на день слід застосовувати разом з амоксициліном 1000 мг два рази на добу та омепразолом 20 мг на добу упродовж 7&ndash;10 днів.
Потрійна терапія (10 днів)
Кларитроміцин (500 мг) два рази на добу, ланзопразол 30 мг два рази на добу та амоксицилін 1000 мг два рази на добу упродовж 10 днів.
Подвійна терапія (14 днів)
Кларитроміцин (500 мг) три рази на добу разом з омепразолом 40 мг один раз на день внутрішньо упродовж 14 днів, далі - омепразол 20 мг або 40 мг один раз на добу внутрішньо упродовж наступних 14 днів.
Подвійна терапія (14 днів)
Кларитроміцин (500 мг) три рази на добу разом із ланзопразолом 60 мг один раз на добу внутрішньо упродовж 14 днів. Може потребуватися подальше пригнічення секреції соляної кислоти для зменшення проявів виразки.
Кларитроміцин також застосовували у таких терапевтичних схемах:
<ul>
<li>кларитроміцин + тинідазол та омепразол або ланзопразол;</li>
<li>кларитроміцин + метронідазол та омепразол або ланзопразол;</li>
<li>кларитроміцин + тетрациклін, вісмуту субсаліцилат та ранітидин;</li>
<li>кларитроміцин + амоксицилін та ланзопразол;</li>
<li>кларитроміцин + ранітидин вісмуту цитрат.</li>
</ul>
Застосування пацієнтам літнього віку:&nbsp;як для дорослих.
Застосування пацієнтам із&nbsp;нирковою недостатністю:&nbsp;для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну &nbsp;
250 мг один раз на добу або 250 мг два рази на день при більш тяжких інфекціях. У таких пацієнтів тривалість лікування не повинна перевищувати 14 днів.

Діти

Дітям віком до 12 років слід застосовувати препарат у формі суспензії, оскільки застосування таблеток кларитроміцину дітям цього віку не вивчалося.

Передозування

Симптоми.&nbsp;Зафіксовано, що передозування кларитроміцином може спричинити появу симптомів з боку шлунково-кишкового тракту. У одного пацієнта з біполярним психозом в анамнезі, який прийняв 8 грамів кларитроміцину, розвинулися зміни розумового стану, параноїдна поведінка, гіпокаліємія та гіпоксемія.
Лікування.&nbsp;Побічні реакції, що супроводжують передозування, слід лікувати за допомогою промивання шлунка та симптоматичної терапії. Як і у випадку з іншими макролідами, малоймовірно, щоб гемодіаліз або перитонеальний діаліз суттєво впливали на вміст кларитроміцину в сироватці крові.

Побічні реакції

Найчастішими та найпоширенішими побічними реакціями при лікуванні кларитроміцином дорослих та дітей є біль у животі, діарея, нудота, блювання та спотворення смаку. Ці побічні реакції зазвичай незначно виражені та узгоджуються із відомим профілем безпеки макролідних антибіотиків. Під час клінічних досліджень не було виявлено суттєвої різниці у частоті цих побічних реакцій з боку травної системи між групами пацієнтів, у яких були наявні або відсутні мікобактеріальні інфекції.
Нижче представлені побічні реакції, що виникли під час клінічних досліджень та при постмаркетинговому застосуванні різних лікарських форм і дозувань кларитроміцину, у тому числі таблеток негайного вивільнення. Побічні реакції, що принаймні можливо пов&rsquo;язані з кларитроміцином, розподілені за системами органів і за частотою виникнення: дуже часті (&ge;1/10), часті (&ge;1/100 до ˂1/10), нечасті (&ge;1/1000 до ˂1/100) і з невідомою частотою* (побічні реакції з постмаркетингового спостереження; частоту визначити неможливо з наявних даних). У межах кожної групи побічні реакції представлені в порядку зменшення тяжкості проявів, якщо тяжкість вдалося оцінити.
Інфекції та інвазії:&nbsp;нечасті &ndash; целюліт1, кандидоз, гастроентерит2, інфекція3, вагінальна інфекція; з невідомою частотою &ndash; псевдомембранозний коліт, бешихове запалення.
З боку крові і лімфатичної системи:&nbsp;нечасті &ndash; лейкопенія, нейтропенія4, тромбоцитемія3, еозинофілія4; з невідомою частотою &ndash; агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи:&nbsp;нечасті &ndash; анафілактоїдні реакції1, гіперчутливість; з невідомою частотою &ndash; анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк.
З боку метаболізму і живлення:&nbsp;нечасті &ndash; анорексія, зниження апетиту; з невідомою частотою &ndash; гіпоглікемія.
З боку психіки:&nbsp;часті &ndash; безсоння; нечасті &ndash; тривожність, нервозність3; з невідомою частотою &ndash; психози, сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, кошмарні сновидіння, манія.
З боку ЦНС:&nbsp;часті &ndash; дисгевзія (порушення смакової чутливості), головний біль, спотворення смаку; нечасті &ndash; втрата свідомості1, дискінезія1, запаморочення, сонливість, тремор; з невідомою частотою &ndash; судоми, агевзія (втрата смакової чутливості), паросмія, аносмія, парестезія.
З боку органів слуху і лабіринту:&nbsp;нечасті &ndash; вертиго, погіршення слуху, дзвін у вухах; з невідомою частотою &ndash; втрата слуху.
Кардіальні порушення:&nbsp;нечасті &ndash; зупинка серця1, фібриляція передсердь1, подовження інтервалу QT, екстрасистоли1, відчуття серцебиття; з невідомою частотою &ndash; torsades de pointes, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків.
Судинні порушення:&nbsp;часті &ndash; вазодилатація1; з невідомою частотою &ndash; крововилив.
З&nbsp;боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:&nbsp;нечасті &ndash; астма1, носова кровотеча2, емболія судин легенів1.
З боку травної системи:&nbsp;часті &ndash; діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у животі; нечасті &ndash; езофагіт1, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба2, гастрит, прокталгія2, стоматит, глосит, здуття живота4, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм; з невідомою частотою &ndash; гострий панкреатит, зміна кольору язика, зміна кольору зубів.
З боку гепатобіліарної системи:&nbsp;часті &ndash; відхилення від норми функціональних тестів печінки; нечасті &ndash; холестаз4, гепатит4, підвищення рівня АЛТ, АСТ, ГГТ4; з невідомою частотою &ndash; печінкова недостатність, гепатоцелюлярна жовтяниця.
З боку шкіри і підшкірної клітковини:&nbsp;часті &ndash; висипання, гіпергідроз; нечасті &ndash; бульозний дерматит1, свербіж, кропив&rsquo;янка, макуло-папульозний висип3; з невідомою частотою &ndash; синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозна шкірна реакція, що супроводжується еозинофілією та системними проявами (DRESS), акне, хвороба Шенляйна- Геноха.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини:&nbsp;нечасті &ndash; м&rsquo;язові спазми3, скелетно-м&rsquo;язова ригідність1, міалгія2; з невідомою частотою &ndash; рабдоміоліз2**, міопатія.
З боку нирок і сечовидільної системи:&nbsp;нечасті &ndash; підвищення креатиніну крові1, підвищення сечовини крові1; з невідомою частотою &ndash; ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит.
Загальні порушення та реакції у місці введення:&nbsp;дуже часті &ndash; флебіт у місці введення1; часті &ndash; біль у місці введення1, запалення у місці введення1; нечасті &ndash; нездужання4, гарячка3, астенія, біль у грудях4, озноб4, стомленість4.
Лабораторні дослідження:&nbsp;нечасті &ndash; зміна співвідношення альбумін&ndash;глобулін1, підвищення рівня лужної фосфатази в крові4, підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові4; з невідомою частотою &ndash; підвищення МНС, збільшення протромбінового часу, зміна кольору сечі.
* Оскільки про ці реакції повідомляли добровільно та величина популяції пацієнтів невстановлена, не завжди можна точно встановити їх частоту або причинний зв&rsquo;язок з прийомом препарату. Загальний досвід застосування кларитроміцину становить більше ніж 1 мільярд пацієнто-днів.
** У деяких повідомленнях про рабдоміоліз кларитроміцин був призначений одночасно з іншими лікарськими засобами, про які відомо, що вони асоціюються з рабдоміолізом (такі як статини, фібрати, колхіцин або алопуринол).
1,2,3,4Про ці побічні реакції повідомлялося тільки при застосуванні препарату у формі: 1 &ndash; порошку ліофілізованого для приготування розчину для інфузій, 2 &ndash; таблеток пролонгованої дії, 3 &ndash; суспензії, 4 &ndash; таблеток негайного вивільнення.
Очікується, що частота, тип та тяжкість побічних реакцій у дітей будуть такими ж, як і у дорослих.
Пацієнти з порушенням імунної системи.
У хворих на СНІД та інших пацієнтів з порушенням імунної системи, які застосовували високі дози кларитроміцину протягом тривалого часу для лікування мікобактеріальних інфекцій, не завжди можна відрізнити побічні реакції, пов&rsquo;язані із застосуванням препарату, та симптоми основного або супутніх захворювань.
У дорослих пацієнтів, які отримували кларитроміцин у добовій дозі 1000 мг, найчастішими побічними ефектами були нудота, блювання, спотворення смаку, біль у животі, діарея, висипання, здуття живота, головний біль, запор, порушення слуху, підвищення вмісту АЛТ та АСТ в сироватці крові. Нечасто виникали диспное, безсоння та сухість у роті.
У цих пацієнтів з порушенням імунної системи проводили оцінку лабораторних показників, аналізуючи ті показники, що виходять за межі значного аномального рівня (тобто крайньої верхньої або нижньої межі) для визначеного тесту. За цим критерієм, у 2-3 % цих пацієнтів, які приймали 1000 мг кларитроміцину на добу, спостерігалося значне аномальне підвищення рівнів АЛТ та АСТ і аномальне зниження кількості лейкоцитів та тромбоцитів у крові. У меншого відсотка пацієнтів спостерігалося підвищення рівнів азоту сечовини крові.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25&deg; С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері з алюмінієвої фольги. По 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

Артура Фармасьютікалз Пвт. Лтд.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

505 Портія Роуд, Шрі Сіті СЕЗ, Сетяведу Мандал, Pайон Чіттор - 517 588, штат Андхра Прадеш, Індія.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.