Name: Эспа-Празол таблетки гастрорезистентные по 40 мг, 28 шт.
Brand: Sandoz
SKU: 5780003
Price: 366.6 UAH
Availability: InStock

ProPharma

ЛС общий режим

Проксіум порошок, 40 мг

Проксиум порошок, 40 мг

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Форма випуску

Проксіум пігулки по 40 мг, 32 шт.

Проксиум таблетки по 40 мг, 32 шт.

Ananta

Паноцид порошок для розчину для ін'єкцій, флакон 40мг, 1 шт.

Паноцид порошок для раствора для инъекций, флакон 40мг, 1 шт.

Виробник

Паноцид 40 мг №30 таблетки

Пантопразол-Гетеро таблетки 40 мг N30

Acino

Контролок таблетки по 20 мг, 14 шт.

Sandoz

Эспа-Празол таблетки гастрорезистентные по 20 мг, 28 шт.

Alvogen

Пангастріт таблетки гастрорезистентні 40 мг №28

Пангастро таблетки гастрорезистентные 40 мг N28

Пангастро таблетки по 20 мг, 14 шт.

Пангастро таблетки гастрорезистивные 20 мг №14

Пангастріт таблетки гастрорезистентні 40 мг №14

Пангастро таблетки гастрорезистентные 40 мг N14

Пангастро таблетки гастрорезистентні по 20 мг, 28 шт.

Пангастро таблетки гастрорезистивные по 20 мг, 28 шт.

Macleods

Пантамак таблетки по 40 мг, 30 шт.

Kusum

Золопент таблетки по 40 мг, 30 шт.

Золопент таблетки по 20 мг, 14 шт.

Золопент таблетки по 40 мг, 14 шт.

KRKA

Нольпаза таблетки по 40 мг, 28 шт.

Нольпаза таблетки по 40 мг, 14 шт.

Нольпаза таблетки від гастриту по 20 мг, 28 шт.

Нольпаза таблетки от гастрита по 20 мг, 28 шт.

Нольпаза Контрол таблетки по 20 мг, 14 шт.

Нольпаза ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 40 мг, 1 шт.

Нольпаза лиофилизат для раствора для инъекций по 40 мг, 1 шт.

Нольпаза таблетки по 20 мг, 14 шт.

Nobel

Пульцет 40 мг №28 таблетки

Пантопразол-Тева табл.гастрорез.40мг №28 (14х2) блист.в уп.

Улсепан 40 мг №1 ліофілізат

Улсепан 40 мг №1 лиофилизат

Улсепан 40 мг №28 таблетки кишковорозчинні

Улсепан 40 мг №28 таблетки кишечнорастворимые

Пульцет 40 мг №14 таблетки

Dr. Reddy`s

Пантор 40 мг №30 таблетки

Фармекс Груп

Пантопразол-Фармекс 40 мг N1 ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій

Пантопразол-Фармекс 40 мг N1 лиофилизат для приготовления раствора для инъекций

Пантопразол-Фармекс 40 мг N5 ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій

Пантопразол-Фармекс 40 мг N5 лиофилизат для приготовления раствора для инъекций

Пантасан 40 мг 10 мл N1 із розчинником порошок

Пантасан 40 мг 10 мл N1 с растворителем порошок

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Пантопразол

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Оригінальний препарат

Імпортний

Температура хранения

Температура зберігання

Код АТС/ATX

Только с рецептом

Рецептурна видача

Код Моріон

Спосіб введення

Міжнародна назва

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям разрешено

Водіям

Беременным запрещено

Вагітним

Кормящим матерям с осторожностью

Годуючим матерям

Детям с осторожностью

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем нет данных

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Эспа-Празол таблетки гастрорезистентные по 40 мг, 28 шт.

Эспа-Празол

Склад

діюча речовина: pantoprazole;&nbsp;
&nbsp;
1 таблетка &nbsp;містить 45,17 мг пантопразолу натрію сесквігідрату (що еквівалентно 40,0 мг пантопразолу);
&nbsp;
допоміжні речовини: мальтит; натрію карбонат безводний; кросповідон (тип В); натрію кармелоза; кальцію стеарат;
&nbsp;
оболонка таблетки: Opadry II Yellow 85G52042 (полівініловий спирт, тальк, титану діоксид (Е171), макрогол 3350, лецитин, заліза оксид жовтий (Е172)), натрію карбонат, метакрилової кислоти та етилакрилату сополімера (1:1) дисперсія 30%, триетилацетат. &nbsp;

Лікарська форма

Таблетки гастрорезистентні.
Основні фізико-хімічні властивості:&nbsp;жовті таблетки овальної форми.

Фармакотерапевтична група

Препарат для лікування кислотозалежних захворювань. Інгібітори протонної помпи.&nbsp;Код АТХ А02В С02.

Фармакодинаміка

Фармакодинаміка. Механізм дії.&nbsp;Пантопразол &ndash; заміщений бензимідазол, який інгібує секрецію соляної кислоти у шлунку шляхом специфічної блокади протонних помп парієтальних клітин. Пантопразол трансформується в активну форму у кислотному середовищі в парієтальних клітинах, де інгібує фермент H+-K+-АТФазу, тобто блокує кінцевий етап вироблення соляної кислоти у шлунку. Інгібування залежить від дози та пригнічує як базальну, так і стимульовану секрецію кислоти. Більшість пацієнтів звільняються від симптомів протягом 2 тижнів. Застосування пантопразолу, як і інших інгібіторів протонної помпи (ІПП) та інгібіторів H2-рецепторів, знижує кислотність у шлунку і таким чином збільшує секрецію гастрину пропорційно до зменшення кислотності. Збільшення секреції гастрину є оборотним. Оскільки пантопразол зв&rsquo;язує фермент дистально відносно до клітинного рецептора, він може інгібувати секрецію соляної кислоти незалежно від стимуляції іншими речовинами (ацетилхолін, гістамін, гастрин). Ефект при пероральному та внутрішньовенному застосуванні препарату однаковий.
При застосуванні пантопразолу збільшується рівень гастрину натще.&nbsp;При короткотерміновому застосуванні препарату рівень гастрину у більшості випадків не перевищує верхньої межі норми.&nbsp;При довготривалому лікуванні рівні гастрину у більшості випадків зростають вдвічі.&nbsp;Надмірне їхнє збільшення, однак, виникає лише у поодиноких випадках.&nbsp;Як наслідок, іноді при довготривалому лікуванні спостерігається слабке або помірне збільшення специфічних ендокринних (ECL) клітин у шлунку (подібно до аденоматоїдної гіперплазії).&nbsp;Однак, згідно з проведеними на даний момент дослідженнями, утворення клітин-попередників нейроендокринних пухлин (атипова гіперплазія) або нейроендокринних пухлин шлунка, які було виявлено в дослідженнях на тваринах, у людей не спостерігалося.
Виходячи з результатів досліджень на тваринах, не можна повністю виключити вплив довготривалого (більше одного року) лікування пантопразолом на ендокринні параметри щитовидної залози.
На фоні лікування антисекреторними лікарськими засобами рівень гастрину в сироватці крові зростає у відповідь на зниження секреції кислоти. Крім того, через зниження кислотності шлунка підвищується рівень хромограніну А (CgA). Підвищений рівень CgA може впливати на результати досліджень при діагностиці нейроендокринних пухлин. Наявні опубліковані дані свідчать про те, що лікування інгібіторами протонної помпи слід припинити протягом періоду від 5 днів до 2 тижнів до вимірювань рівня CgA. Це дозволяє рівню CgA повернутися в діапазон нормальних значень, які можуть бути помилково підвищеними після лікування ІПП.

Фармакокінетика

Фармакокінетика.&nbsp;Всмоктування.&nbsp;Пантопразол всмоктується швидко, а максимальна концентрація в плазмі досягається вже після одноразового перорального прийому дози&nbsp;40&nbsp;мг. В середньому через 2-2,5&nbsp;години після прийому досягається максимальна концентрація в сироватці на рівні близько&nbsp;2-3&nbsp;мкг/мл; концентрація залишається постійною після багаторазового прийому. Фармакокінетичні властивості не змінюються після одноразового чи повторного прийому.&nbsp;В діапазоні доз від 10&nbsp;до 80&nbsp;мг фармакокінетика пантопразолу в плазмі залишається лінійною як при пероральному прийомі, так і при внутрішньовенному введенні. Встановлено, що абсолютна біодоступність таблеток становить близько 77 %. Одночасний прийом їжі не впливає на AUC (площа під кривою &laquo;концентрація-час&raquo;) чи максимальну концентрацію в сироватці, а відповідно, і на біодоступність. При одночасному прийомі їжі збільшується лише варіативність латентного періоду.
Розподіл.&nbsp;Зв&rsquo;язування пантопразолу з білками сироватки становить близько 98 %. Об&rsquo;єм розподілу становить близько 0,15&nbsp;л/кг.
Біотрансформація.&nbsp;Речовина метаболізується майже виключно у печінці. Основним метаболічним шляхом є деметилування за допомогою CYP2C19 з подальшою сульфатною кон&rsquo;югацією; до інших метаболічних шляхів належить окислення за допомогою CYP3A4.
Виведення.&nbsp;Кінцевий період напіввиведення становить близько 1&nbsp;години, а кліренс &ndash; 0,1&nbsp;л/год/кг. Було відмічено декілька випадків затримки виведення. Завдяки специфічному зв&rsquo;язуванню пантопразолу з протонними помпами парієтальних клітин період напіввиведення не відповідає набагато більшій тривалості дії (пригніченню секреції кислоти).
Основна частина метаболітів пантопразолу виводиться із сечею (близько 80 %), решта виводиться з калом. Основним метаболітом як в сироватці, так і в сечі є десметилпантопразол, кон&rsquo;югований з сульфатом. Період напіввиведення основного метаболіту (близько 1,5&nbsp;години) ненабагато перевищує період напіввиведення пантопразолу.
Особливі групи пацієнтів.
Повільні метаболізатори. Близько 3 % європейців мають низьку функціональну активність ферменту CYP2C19; їх називають повільними метаболізаторами. В організмах таких осіб метаболізм пантопразолу, ймовірно, головним чином каталізується ферментом CYP3A4. Після прийому однієї дози 40&nbsp;мг пантопразолу середня площа, обмежена фармакокінетичною кривою &laquo;концентрація в плазмі &ndash; час&raquo;, була приблизно в 6 разів більшою у повільних метаболізаторів, ніж у осіб, які мають функціонально активний фермент CYP2C19 (швидкі метаболізатори). Середня пікова концентрація в плазмі зросла приблизно на 60 %. Ці результати не впливають на дозування пантопразолу.
Порушення функції нирок. Рекомендацій щодо зниження дози при призначенні пантопразолу пацієнтам з погіршеною функцією нирок (у тому числі пацієнтам на діалізі) немає.&nbsp;Як і в здорових людей, період напіввиведення пантопразолу в них є коротким.&nbsp;Діалізуються лише дуже невеликі кількості пантопразолу.&nbsp;Попри те, що в основного метаболіту помірно тривалий період напіввиведення (2-3&nbsp;години), виведення все одно є швидким, тому кумуляції не відбувається.
Порушення функції&nbsp;печінки.&nbsp;Хоча у пацієнтів із цирозом печінки (класи А та&nbsp;B&nbsp;за шкалою Чайлда‒П&rsquo;ю) період напіввиведення зростає до 3-6&nbsp;годин, а AUC збільшується в 3-5 разів, максимальна концентрація в сироватці збільшується лише незначним чином &ndash; у 1,3&nbsp;раза&nbsp;порівняно з такою у здорових добровольців.
Пацієнти літнього віку.&nbsp;Незначне збільшення AUC та Cmax&nbsp;у добровольців літнього віку порівняно з відповідними показниками у більш молодих добровольців також не має клінічного значення.
Діти.&nbsp;Після одноразового прийому дози 20 або 40&nbsp;мг пантопразолу перорально AUC та Cmax&nbsp;у дітей&nbsp;віком&nbsp;від 5&nbsp;до 16 років знаходилися в межах відповідних значень у дорослих. Після одноразового внутрішньовенного введення пантопразолу в дозах 0,8 або 1,6&nbsp;мг/кг дітям віком від 2 до 16 років не було відмічено значимого зв&rsquo;язку між кліренсом пантопразолу й віком або масою тіла пацієнта. AUC та об&rsquo;єм розподілу відповідали даним, одержаним під час досліджень за участю дорослих.

Показання

Дорослі та діти віком від 12 років.
<ul>
<li>Рефлюкс-езофагіт.</li>
</ul>
Дорослі.
<ul>
<li>Ерадикація Helicobacter pylori (H. рylori) у пацієнтів з H. рylori-асоційованими виразками шлунка та дванадцятипалої кишки у комбінації з відповідними антибіотиками.</li>
<li>Виразка дванадцятипалої кишки.</li>
<li>Виразка шлунка.</li>
<li>Синдром Золлінгера ‒ Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні &nbsp;стани.</li>
</ul>

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини, похідних бензимідазолу&nbsp;або будь-якого компонента&nbsp;препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Лікарські засоби, абсорбція яких залежить від рН. Унаслідок повного та довготривалого інгібування секреції соляної кислоти пантопразол може впливати на абсорбцію препаратів, для яких значення рН шлункового соку є важливим фактором їх біодоступності (наприклад, деяких протигрибкових препаратів, таких як кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, або інших препаратів, таких як ерлотиніб).
Інгібітори протеази ВІЛ.&nbsp;Не рекомендується сумісне застосування пантопразолу з інгібіторами протеази ВІЛ (такими як атазанавір), абсорбція яких залежить від внутрішньошлункового рН, через суттєве зниження їх біодоступності (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).&nbsp;
У випадку, коли сумісного застосування інгібіторів протеази ВІЛ з інгібіторами протонної помпи не можна уникнути, рекомендується ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вірусного навантаження). Не слід перевищувати добову дозу пантопразолу 20 мг. Може виникнути необхідність коригування дози інгібіторів протеази ВІЛ.
Кумаринові антикоагулянти (фенпрокумон і варфарин).
Сумісне застосування пантопразолу з варфарином або фенпрокумоном не впливало на фармакокінетику варфарину, фенпрокумону або МНІ (міжнародний&nbsp;нормалізований&nbsp;індекс).&nbsp;&nbsp;Однак повідомлялось про підвищення МНІ та подовження протромбінового часу у пацієнтів, які сумісно застосовували ІПП та варфарин або фенпрокумон. Підвищення МНІ та подовження протромбінового часу можуть призвести до розвитку патологічної кровотечі та навіть смерті. У разі такого сумісного застосування необхідно проводити моніторинг МНІ та протромбінового часу.
Метотрексат.&nbsp;Повідомлялося, що одночасне застосування високих доз метотрексату (наприклад, 300 мг) та інгібіторів протонної помпи збільшує рівні метотрексату в крові у деяких пацієнтів. Пацієнтам, які застосовують високі дози метотрексату, наприклад, хворим на рак або псоріаз, рекомендується тимчасово припинити лікування пантопразолом.
Інші взаємодії.&nbsp;Пантопразол значною мірою метаболізується в печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Основний шлях метаболізму &ndash; деметилування&nbsp;&nbsp;за допомогою CYP2С19 та інших метаболічних шляхів, у тому числі окиснення ферментом CYP3А4. Дослідження з лікарськими засобами, які також метаболізуються за допомогою цих шляхів, такими як карбамазепін, діазепам, глібенкламід, ніфедипін та пероральні контрацептиви, які містять левоноргестрел і етинілестрадіол, не виявили клінічно значущих взаємодій.
Не можна виключати взаємодію пантопразолу з іншими препаратами, які метаболізуються через цю ж ферментну систему.
Результати цілого ряду досліджень щодо можливих взаємодій вказують, що пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин, що метаболізуються за допомогою CYP1A2 (наприклад, кофеїн, теофілін), CYP2С9 (наприклад, піроксикам, диклофенак, напроксен), CYP2D6 (наприклад, метопролол), CYP2Е1 (наприклад, етанол), не впливає на р-глікопротеїн, що асоціюється зі всмоктуванням дигоксину.
Не виявлено взаємодії з одночасно призначеними антацидами.
Були проведені дослідження з вивчення взаємодії пантопразолу з одночасно призначеними певними антибіотиками (кларитроміцин, метронідазол, амоксицилін). Клінічно значущих взаємодій між цими препаратами не виявлено.
Лікарські засоби, що інгібують або індукують CYP2C19.&nbsp;Інгібітори CYP2C19, такі як флувоксамін, можуть збільшувати системний вплив пантопразолу. Слід розглянути необхідність зниження дози препарату для пацієнтів, які отримують довготривалу терапію пантопразолом у високих дозах, та для пацієнтів із порушеннями функції печінки. Індуктори ферментів, що впливають на CYP2C19 та CYP3A4, такі як рифампіцин та звіробій звичайний (Hypericum&nbsp;perforatum), можуть знижувати плазмові концентрації ІПП, які метаболізуються через ці ферментні системи.

Особливості застосування

Порушення функції печінки. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки необхідно регулярно контролювати рівень печінкових ферментів, особливо під час довготривалого лікування. У разі підвищення рівня печінкових ферментів лікування препаратом необхідно припинити (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).
Сумісне застосування з НПЗЗ.
Застосування препарату Еспа-празол&reg;, таблетки по 40 мг, для профілактики виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, спричинених прийомом НПЗЗ довгий час слід обмежити пацієнтам, які схильні до частих загострень виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.
Оцінка рівня ризику проводиться з урахуванням індивідуальних факторів ризику, включаючи вік (&gt; 65 років), анамнез розвитку виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, а також шлунково-кишкових кровотеч.
Злоякісні новоутворення шлунка.&nbsp;Симптоматична відповідь на застосування пантопразолу&nbsp;може маскувати симптоми&nbsp;злоякісних новоутворень шлунка&nbsp;та відтерміновувати їх діагностику. При наявності тривожних симптомів (наприклад, у разі суттєвої втрати маси тіла, періодичного блювання, дисфагії, блювання із кров&rsquo;ю, анемії, мелени), а також при підозрі або наявності виразки шлунка потрібно виключити наявність злоякісного процесу.
Якщо симптоми зберігаються при адекватному лікуванні, необхідно провести додаткове обстеження.
Інгібітори протеази ВІЛ.&nbsp;Не рекомендується сумісне застосування пантопразолу з інгібіторами протеази ВІЛ (такими як атазанавір), абсорбція яких залежить від внутрішньошлункового рН, через суттєве зниження їх біодоступності (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).&nbsp;
Абсорбція вітаміну В12.&nbsp;Пантопразол може зменшувати всмоктування вітаміну В12&nbsp;(ціанокобаламіну) у зв&rsquo;язку з виникненням гіпо- і ахлоргідрії. Це слід враховувати у разі зниженої маси тіла у пацієнтів або наявності факторів ризику щодо зниження поглинання вітаміну В12&nbsp;при довготривалому лікуванні, або наявності відповідних клінічних симптомів.
Довготривале лікування.&nbsp;При довготривалому періоді лікування, особливо більше 1 року, пацієнти повинні знаходитись під регулярним наглядом лікаря.
Інфекції шлунково-кишкового тракту, спричинені бактеріями.&nbsp;Лікування препаратом Еспа-празол&reg; може незначною мірою підвищити ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями, як&nbsp;&nbsp;Salmonella&nbsp;і&nbsp;Campylobacter&nbsp;або&nbsp;C.&nbsp;Difficile.
Гіпомагніємія.&nbsp;Cпостерігались випадки тяжкої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримували ІПП, такі як пантопразол, протягом не менше трьох місяців, та в більшості випадків протягом року. Можуть виникнути та спочатку непомітно розвиватися наступні серйозні клінічні прояви гіпомагніємії: втома, тетанія, делірій, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія. У разі гіпомагніємії в більшості випадків стан пацієнтів покращувався після замісної коригуючої терапії препаратами магнію та припинення прийому ІПП.
Пацієнтам, які потребують довготривалої терапії,&nbsp;&nbsp;або пацієнтам, які приймають ІПП одночасно з дигоксином або препаратами, що можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), потрібно визначати рівень магнію перед початком лікування ІПП та періодично під час лікування.
Переломи кісток.&nbsp;Довготривале лікування (більше 1 року) високими дозами інгібіторів протонної помпи може помірно збільшити ризик перелому стегна, запʼястя та хребта, переважно у людей літнього віку або при наявності інших факторів ризику. Спостережні дослідження вказують на те, що застосування інгібіторів протонної помпи може збільшити загальний ризик переломів на 10-40 %. Деякі з них можуть бути обумовлені іншими факторами ризику. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні отримувати лікування відповідно до діючих клінічних рекомендацій та споживати достатню кількість вітаміну D та кальцію.
Підгострий шкірний червоний вовчак.&nbsp;Застосування інгібіторів протонної помпи повʼязують із дуже рідкими випадками розвитку підгострого шкірного червоного вовчака. Якщо виникає ураження, особливо на ділянках,&nbsp;&nbsp;що зазнають впливу сонячного світла, і це супроводжується артралгією, пацієнту необхідно негайно звернутися до лікаря, який розгляне необхідність припинення застосування препарату Еспа-празол&reg;. Виникнення підгострого шкірного червоного вовчака у пацієнтів під час попередньої терапії інгібіторами протонної помпи може підвищити ризик його розвитку при застосуванні інших інгібіторів протонної помпи.
Вплив на результати лабораторних досліджень.
Підвищений рівень хромограніну А (CgA) може впливати на результати досліджень&nbsp;при діагностиці нейроендокринних пухлин. Щоб уникнути такого впливу, лікування препаратом Еспа-празол&reg; слід тимчасово припинити принаймні за 5 днів до проведення оцінки рівня CgA (див. розділ &laquo;Фармакодинаміка&raquo;). Якщо рівні CgA та гастрину не повернулися в діапазон нормальних значень після початкового вимірювання, слід провести повторні вимірювання через 14 днів після відміни лікування інгібіторами протонної помпи.
&nbsp;
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.&nbsp;Наявні дані щодо застосування препарату&nbsp;Еспа-празол&reg;&nbsp;вагітним жінкам (приблизно 300-1000&nbsp;повідомлень про результати вагітності) вказують на відсутність ембріональної або фето/неонатальної токсичності препарату.&nbsp;У&nbsp;ході&nbsp;досліджень на тваринах&nbsp;&nbsp;спостерігалася&nbsp;&nbsp;репродуктивна&nbsp;&nbsp;токсичність.&nbsp;&nbsp;Як запобіжний захід, слід уникати
застосування препарату Еспа-празол&reg;&nbsp;вагітним жінкам.
Годування груддю.&nbsp;Дослідження на тваринах показали екскрецію пантопразолу в грудне молоко. Недостатньо даних щодо екскреції пантопразолу у грудне молоко людини, проте про таку екскрецію повідомлялось. Не можна виключати ризик для новонароджених/немовлят.&nbsp;Рішення про припинення годування груддю або припинення/утримання від лікування препаратом&nbsp;Еспа-празол&reg;&nbsp;потрібно приймати з урахуванням користі від годування груддю для дитини і користі від лікування препаратом&nbsp;Еспа-празол&reg;&nbsp;для жінки.
Фертильність. Пантопразол не порушував фертильність у дослідженнях на тваринах.
&nbsp;
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.&nbsp;Пантопразол не впливає або має дуже незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.&nbsp;Необхідно&nbsp;брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій, таких як запаморочення та розлади зору (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). У таких випадках не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Пантопразол не впливає або має дуже незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Необхідно брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій, таких як запаморочення та розлади зору (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). У таких випадках не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.&nbsp;

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Наявні дані щодо застосування препарату Еспа-празол&reg; вагітним жінкам (приблизно 300-1000 повідомлень про результати вагітності) вказують на відсутність ембріональної або фето/неонатальної токсичності препарату. У ході досліджень на тваринах &nbsp;спостерігалася &nbsp;репродуктивна &nbsp;токсичність. &nbsp;Як запобіжний захід, слід уникати застосування препарату Еспа-празол&reg; вагітним жінкам.
&nbsp;
Годування груддю. Дослідження на тваринах показали екскрецію пантопразолу в грудне молоко. Недостатньо даних щодо екскреції пантопразолу у грудне молоко людини, проте про таку екскрецію повідомлялось. Не можна виключати ризик для новонароджених/немовлят. Рішення про припинення годування груддю або припинення/утримання від лікування препаратом Еспа-празол&reg; потрібно приймати з урахуванням користі від годування груддю для дитини і користі від лікування препаратом Еспа-празол&reg; для жінки.&nbsp;
&nbsp;
Фертильність. Пантопразол не порушував фертильність у дослідженнях на тваринах.

Спосіб застосування та дози

Еспа-празол&reg;, таблетки гастрорезистентні, слід приймати за 1 годину до їди цілими, не розжовувати та не подрібнювати, запивати водою.
&nbsp;
Рекомендоване дозування.
&nbsp;
Дорослі та діти віком від 12 років.
Лікування рефлюкс-езофагіту.
&nbsp;
Рекомендована доза становить 1 таблетку препарату Еспа-празол&reg; 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки препарату Еспа-празол&reg; 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів для лікування рефлюкс-езофагіту. Для лікування рефлюкс-езофагіту, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, заживлення можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.
&nbsp;
Дорослі.
Ерадикація H. рylori у комбінації з двома антибіотиками.&nbsp;
&nbsp;
У дорослих пацієнтів з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки та з позитивним результатом на H. pylori необхідно досягти ерадикації мікроорганізму за допомогою комбінованої терапії. Слід зважати на локальні дані щодо бактеріальної резистентності та національні рекомендації щодо використання і призначення відповідних антибактеріальних засобів. Залежно від чутливості, для ерадикації H. pylori у дорослих можуть бути призначені такі терапевтичні комбінації:
а) 1 таблетка препарату Еспа-празол&reg; 40 мг 2 рази на добу
&nbsp; &nbsp; + 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу
&nbsp; &nbsp; + 500 мг кларитроміцину 2 рази на добу;
б) 1 таблетка препарату Еспа-празол&reg; 40 мг 2 рази на добу
&nbsp; &nbsp; + 400&ndash;500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на добу
&nbsp; &nbsp; + 250&ndash;500 мг кларитроміцину 2 рази на добу;
в) 1 таблетка препарату Еспа-празол&reg; 40 мг 2 рази на добу
&nbsp; &nbsp; + 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу
&nbsp; &nbsp; + 400&ndash;500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на добу.
При застосуванні комбінованої терапії для ерадикації H. pylori другу таблетку препарату Еспа-празол&reg; 40 мг слід приймати ввечері за 1 годину до їди. Тривалість лікування становить 7 днів і може бути продовжена ще на 7 днів. Загальна тривалість лікування &ndash; не більше двох тижнів. Якщо для забезпечення загоєння виразки показане подальше лікування пантопразолом, слід розглянути рекомендації щодо дозування при виразках шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо комбінована терапія не показана, наприклад, пацієнтам з негативним результатом на H. рylori, для монотерапії препарат Еспа-празол&reg; 40 мг застосовують у нижчезазначеному дозуванні.
&nbsp;
Лікування виразки шлунка.&nbsp;
1 таблетка препарату Еспа-празол&reg; 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти &nbsp;(2 таблетки препарату Еспа-празол&reg; 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.
&nbsp;
Для лікування виразки шлунка, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, загоєння виразки можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.
&nbsp;
Лікування виразки дванадцятипалої кишки. &nbsp;&nbsp;
1 таблетка препарату Еспа-празол&reg; 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти &nbsp;(2 таблетки препарату Еспа-празол&reg; 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.
&nbsp;
Для лікування виразки дванадцятипалої кишки, як правило, потрібно 2 тижні. Якщо цього недостатньо, загоєння виразки можна очікувати протягом наступних 2 тижнів.
&nbsp;
Лікування синдрому Золлінгера ‒ Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних &nbsp;станів. &nbsp;Для тривалого лікування синдрому Золлінгера ‒ Еллісона та інших патологічних гіперсекреторних станів &nbsp;початкова добова доза становить 80 мг (2 таблетки препарату Еспа-празол&reg; 40 мг). При необхідності після цього дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи, &nbsp;залежно від показників кислотності шлункового соку. Дозу, що перевищує 80 мг на добу, необхідно розподілити на два прийоми. Можливе тимчасове збільшення дози до понад 160 мг пантопразолу, але тривалість &nbsp;застосування повинна обмежуватися тільки періодом, потрібним для адекватного контролю кислотності.
&nbsp;
Тривалість лікування синдрому Золлінгера ‒ Еллісона та інших патологічних станів не обмежена і залежить від клінічної необхідності.
&nbsp;
Порушення функцій печінки. Пацієнтам з тяжкими порушеннями функцій печінки не слід перевищувати дозу 20 мг (1 таблетка Еспа-празол&reg; 20 мг) на добу.&nbsp;
&nbsp;
Не слід застосовувати препарат Еспа-празол&reg; для ерадикації H. рylori у комбінованій терапії пацієнтам із порушеною функцією печінки середнього та тяжкого ступеня, оскільки на сьогодні немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів
&nbsp;
Порушення функцій нирок. Пацієнти з порушеннями функцій нирок не потребують коригування дози. Не слід застосовувати препарат Еспа-празол&reg; для ерадикації &nbsp;H. рylori у комбінованій терапії пацієнтам із порушеною функцією нирок, оскільки на сьогодні немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.
&nbsp;
Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Діти

Діти.&nbsp;Еспа-празол&reg;&nbsp;40 мг показаний дітям віком від 12 років для лікування рефлюкс-езофагіту. Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років, оскільки дані щодо безпеки і ефективності препарату для цієї вікової категорії обмежені.

Передозування

Симптоми передозування невідомі.
Дози до 240 мг, введені&nbsp;внутрішньовенно протягом 2 хвилин, добре переносилися. Оскільки пантопразол екстенсивно зв&rsquo;язується з білками, він не відноситься до препаратів, що можуть бути легко виведеними за допомогою діалізу.
У разі передозування з появою клінічних ознак інтоксикації застосовують симптоматичну та підтримуючу терапію. Рекомендацій щодо специфічної терапії немає.

Побічні реакції

Виникнення побічних реакцій може очікуватись у близько 5 % пацієнтів. Найчастіші побічні реакції &ndash; діарея і головний біль (виникали близько у 1 % пацієнтів).
&nbsp;
Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (&ge; 1/10), часто (&ge; 1/100 і &lt; 1/10), нечасто (&ge; 1/1000 і &lt; 1/100), &nbsp;рідко (&ge; 1/10000 і &lt; 1/1000), &nbsp;дуже рідко &nbsp;(&lt; 1/10000), невідомо (частота не визначена за наявними даними).
&nbsp;
Для всіх побічних реакцій, про які повідомлялось під час постмаркетингового періоду, неможливо визначити частоту, тому вони зазначаються з вказівкою &laquo;частота невідома&raquo;.&nbsp;
&nbsp;
В межах кожної категорії частоти побічні реакції зазначені в порядку зменшення серйозності.
&nbsp;
З боку крові та лімфатичної системи.
Рідко: агранулоцитоз.
Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.
&nbsp;
З боку імунної системи.
Рідко: реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок).
&nbsp;
Метаболізм та розлади обміну речовин.
Рідко: гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди, холестирол), зміни маси тіла.&nbsp;
Невідомо: гіпонатріємія, гіпомагніємія (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), гіпокальціємія 1, гіпокаліємія.
&nbsp;
Психічні розлади.
Нечасто: розлади сну.
Рідко: депресія (в тому числі загострення).
Дуже рідко: дезорієнтація (в тому числі загострення).
Невідомо: галюцинація, сплутаність свідомості (особливо у пацієнтів зі схильністю до таких розладів, а також загострення цих симптомів у разі їх передіснування). &nbsp;
&nbsp;
З боку нервової системи.
Нечасто: головний біль, запаморочення.
Рідко: розлади смаку.
Невідомо: парестезія.
&nbsp;
З боку органів зору.&nbsp;
Рідко: порушення зору/затуманення зору.
&nbsp;
З боку травного тракту.
Часто: поліпи з фундальних залоз (доброякісні).
Нечасто: діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор, сухість у роті, абдомінальний біль і дискомфорт.&nbsp;
Невідомо: мікроскопічний коліт.
&nbsp;
З боку гепатобіліарної системи.
Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ).
Рідко: підвищення рівня білірубіну.
Невідомо: ураження гепатоцитів, жовтяниця, гепатоцелюлярна недостатність.&nbsp;
&nbsp;
З боку шкіри та підшкірних тканин.
Нечасто: шкірні висипання, екзантема, свербіж.
Рідко: кропив&rsquo;янка, ангіоневротичний набряк.
Невідомо: синдром Стівенса‒Джонсона, синдром Лайєлла, мультиформна еритема, фоточутливість, підгострий шкірний червоний вовчак (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).&nbsp;
&nbsp;
З боку кістково-м&rsquo;язової системи та сполучної тканини.
Нечасто: переломи стегна, зап&rsquo;ястя, хребта (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Рідко: артралгія, міалгія.
Невідомо: спазм мʼязів 2.
&nbsp;
З боку нирок та сечовидільної &nbsp;системи.
Невідомо: інтерстиціальний нефрит (з можливим розвитком ниркової недостатності).
&nbsp;
З боку репродуктивної системи &nbsp;та молочних залоз.
Рідко: гінекомастія.
&nbsp;
Загальні розлади.
Нечасто: астенія, втома, нездужання.&nbsp;
Рідко: підвищення температури тіла, периферичні набряки.
&nbsp;
1Гіпокальціємія одночасно з гіпомагніємією.
2Спазм мʼязів як наслідок порушення балансу електролітів.

Термін придатності

Блістери з алюмінієвої фольги з обох боків &ndash; 60 місяців.
Блістери з алюмінієвої фольги з одного боку та плівки PVC/PE/PVdC з іншого боку &ndash; 30 місяців.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С. Зберігати &nbsp;у недоступному для дітей місці!

Упаковка

По 14 таблеток в блістері (алюмінієва фольга з обох боків, або алюмінієва фольга з одного боку та плівка PVC/PE/PVdC з іншого), по 2 блістери в картонній упаковці.

Категорія відпуску

Адванс Фарма ГмбХ, Німеччина.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Валленродер Штр. 8 - 14, 13435, Берлін, Німеччина.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.