Що таке артеріальна гіпертензія: чому виникає, як допомагають діуретики та чи можна вилікуватись?

Артеріальна гіпертензія — одне з найпоширеніших серцево-судинних захворювань серед дорослого населення. Перебуває у тісному зв'язку з ризиком виникнення великої кількості патологічних станів (інфаркт міокарда, серцева недостатність, інсульт, периферичне ураження артерій, ниркова недостатність). Чим характеризується дане захворювання та які причини його розвитку?

Артеріальний тиск – це тиск крові у великих артеріях людини.

Розрізняють два показники артеріального тиску:

• систолічний (верхній) артеріальний тиск (ЦД) – це рівень тиску крові в момент максимального скорочення серця;
• діастолічний (нижній) артеріальний тиск (ДД) – це рівень тиску крові в момент максимального розслаблення серця.

Артеріальна гіпертензія – стійке підвищення цифр систолічного артеріального тиску  до 140 мм рт. ст. і вище та/або діастолічного артеріального тиску до 90 мм рт. ст. і вище. Належить до захворювань, які призводять до інвалідності та є основною причиною смертності від серцево-судинних захворювань у всьому світі.

Величина кров'яного тиску залежить від трьох основних факторів:

• частоти та сили серцевих скорочень;
• величини периферичного опору, тобто тонусу стінок судин;
• обсягу циркулюючої крові.

У дітей артеріальний тиск нижчий, ніж у дорослих, тому що стінки судин більш еластичні.

Артеріальна гіпертензія є одним із головних факторів ризику розвитку таких ускладнень:

• ішемічної хвороби серця (недостатність кровообігу в коронарних судинах серця);
• інсульту (порушення мозкового кровообігу);
• хронічної серцевої недостатності;
• хронічна хвороба нирок.

Підвищення артеріального тиску 10 мм рт. ст. збільшує ризик розвитку захворювань серця на 45% та виникнення такого ускладнення як порушення мозкового кровообігу (ішемічного інсульту) на 65% у пацієнтів 55-64 років.

Зниження АТ на 10 мм рт. ст. зменшує можливість розвитку серцево-судинних ускладнень (серцевої недостатності на 40%, інсульту на 35%, захворювань серця на 15%).

На початкових стадіях артеріальна гіпертензія може не проявлятися і не впливати на самопочуття. Але підвищений артеріальний тиск запускає цілу низку патологічних змін у серці, судинах, нирках, сітківці ока, головному мозку.

Основні симптоми артеріальної гіпертензії:

• підвищення артеріального тиску до 140/90 та вище;
• головний біль, переважно у потиличній ділянці;
• запаморочення;
• шум у вухах;
• утруднене дихання;
• біль у грудній клітці.

Артеріальну гіпертензію поділяють на види:

• первинну (есенціальну чи гіпертонічну хворобу);
• вторинну (симптоматичну).

Класифікація артеріальної гіпертензії в залежності від рівня артеріального тиску

Існують фактори ризику, які збільшують ризик розвитку артеріальної гіпертензії:

• куріння;
• надлишкова маса тіла;
• недостатня фізична активність;
• зловживання алкоголем;
• гіперхолестеринемія (підвищення холестерину крові).

При первинній артеріальній гіпертензії відсутні будь-які причини виникнення. Вторинна артеріальна гіпертензія розвивається  на фоні будь-яких змін з боку нирок, ендокринних, неврологічних порушень, стресових ситуацій.

Причини вторинної артеріальної гіпертензії можуть бути:

1. Гострі та хронічні захворювання нирок:

• гломерулонефрит (запалення клубочків нирок, що беруть участь у фільтрації крові);
• пієлонефрит (захворювання нирок, у якому відбувається ураження паренхіми нирок).

2. Пухлини нирок.
3. Ураження нирок при цукровому діабеті, променевій хворобі.
4. Захворювання щитоподібної залози.
5. Вада серця.
6. Пухлини, кісти, травми мозку.
7. Прийом лікарських засобів, таких як оральні контрацептиви, високі дози глюкокортикоїдів.
8. Атеросклероз судин (захворювання артерій, при якому відбувається відкладення у внутрішній оболонці судини холестерину та формування атеросклеротичних бляшок).
9. Ожиріння.

Базові рекомендації - цільове зниження артеріального тиску менше ніж 140/90. У пацієнтів молодше 65 років - до 130/80 (не нижче 120/70), старше 65 років - до 130-140/80-90 мм. рт. ст.

Основні принципи лікування артеріальної гіпертензії включають медикаментозне і немедикаментозне лікування.

Медикаментозне лікування гіпертонії: які таблетки приймати?

Медикаментозне лікування призначається лікарем з огляду на супутню патологію, цифри АТ, показники ризику.

Для стартової та підтримуючої медикаментозної терапії гіпертензії призначають основні 5 класів препаратів:

• діуретики (лікарські препарати, що посилюють виведення води з організму). Тіазидні (гідрохлортіазид), тіазидоподібні (індапамід), калійзберігаючі (спіронолактон), петльові (фуросемід, торасемід);
• блокатори кальцієвих каналів (блокують рух іонів кальцію через кальцієві канали клітинних мембран, тим самим знижують тонус кровоносних судин, що знижує артеріальний тиск). Наприклад, дигідроперидинові (амлодипін, фелодипін, лерканідипін);
• інгібітори АПФ (блокують дію гормону ангіотензину 2, який виробляється у нирках та звужує артерії та вени, таким чином розслаблюють кровоносні судини та знижують артеріальний тиск). Еналаприл, раміприл, лізиноприл;
• антагоністи рецепторів ангіотензину 2 (блокують рецептори до ангіотензину 2, перешкоджають рефлекторному звуженню судин). Валсартан, лозартан, телмісартан;
• бета-адреноблокатори (впливають на бета-адренорецептори, що знаходяться в серці, знижують частоту та силу серцевих скорочень, таким чином знижують артеріальний тиск). Наприклад, кардіоселективні (бісопролол, небівалол, метопролол).

Перевага надається застосуванню 2-компонентної комбінованої терапії для первинного лікування АГ.

Залежно від супутньої патології призначають такі комбінації препаратів:

• пацієнтам з цукровим діабетом рекомендується лікування комбінації препаратів блокаторами рецепторів ангіотензину 2 з антагоністами кальцію/або тіазидоподібного діуретика;
• пацієнти, які мають серцеву недостатність, рекомендують петлеві діуретики;
• пацієнтам з АГ, які перенесли інсульт, рекомендовано лікування тіазидними діуретиками, інгібіторами АПФ (блокують дію гормону ангіотензину 2, який виробляється у нирках і звужує артерії та вени, таким чином розслаблюються кровоносні судини та знижується артеріальний тиск).

Лікування вторинної гіпертензії базується на лікуванні основного захворювання

При неефективності двокомпонентної комбінованої терапії додають

Третій препарат, один із препаратів у комбінації повинен бути діуретиком.

Немедикаментозні методи лікування (модифікація способу життя)

1. Надмірна вага – один із факторів ризику розвитку артеріальної гіпертензії. Необхідно знизити вагу при його надлишку, оскільки збільшення маси тіла пов'язано з підвищенням систолічного і діастолічного артеріального тиску. Для оцінки своєї ваги використовуйте просту формулу визначення індексу маси тіла (вага (кг)/зріст (м2) = індекс маси тіла). Відповідно до ВООЗ діагноз «надлишкова вага» або «ожиріння» у дорослих ставиться у таких випадках:

• ІМТ більше або дорівнює 25 - надмірна вага;
• ІМТ більше або дорівнює 30 – ожиріння.

2. Обмежити вживання солі – не більше 5 грамів на добу.
3. Регулярно проводити тренування. Фізична активність призводить до зменшення артеріального тиску, маси тіла. Обов'язково проконсультуйтеся з лікарем про допустимий рівень навантаження.
4. Вживати продукти, багаті калієм, кальцієм, магнієм.
5. Визначайте свій рівень крові холестерину. Порушення обміну ліпідів та холестерину – основний фактор розвитку такого захворювання як атеросклероз, що призводить до розвитку інфаркту та інсульту. Загальний холестерин не повинен перевищувати 5 ммоль/л.
6. Відмова від куріння. Під впливом нікотину прискорюється пульс, виникає спазм судин та підвищується артеріальний тиск. Ішемічна хвороба серця виникає вчетверо частіше у курців порівняно з тими, хто не курить.

Пацієнти з артеріальною гіпертензією потребують щоденного лікування протягом усього життя, рішення про вибір лікарських засобів залежить від рівня систолічного та діастолічного тиску, а також сумарного серцево-судинного ризику.

Які ризики бувають при підвищеному тиску?

Європейські рекомендації щодо профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) пропонують використовувати шкалу SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation). Так звана шкала дозволяє оцінити ризик смерті людини від серцево-судинних захворювань протягом найближчих 10 років. Рекомендується використовувати шкалу SCORE у людей віком 40 років та старших. Для визначення серцево-судинного ризику за шкалою необхідно знати вік та стать людини, рівень загального холестерину та рівень систолічного (верхнього) артеріального тиску, а також курить людина чи ні. 

Оцінка ризику:

• ризик менше 1% вважається низьким;
• у межах ≥ 1 до 5 % – помірним;
• ≥ 5 до 10 % – високим;
• ≥10% – дуже високим.

Шкала SCORE не використовується, якщо у пацієнта:

• серцево-судинні захворювання, в основі яких атеросклероз судин;
• цукровий діабет І та ІІ типу;
• дуже високі рівні артеріального тиску та/або загального холестерину;
• хронічна хвороба нирок.

За наявності цих станів ризик вважається ВИСОКИМ та ДУЖЕ ВИСОКИМ.

Сечогінні засоби або діуретики впливають на водно-сольовий обмін, збільшуючи виділення нирок води та солей.

Для лікування артеріальної гіпертензії застосовують такі групи діуретичних препаратів:

• тіазидні та тіазидоподібні (гідрохлортіазид);
• петльові (фуросемід, торасемід);
• калійзберігаючі (спіронолактон);
• з вазодилатуючими (судиннорозширювальними) властивостями (індапаміду гемігідрат);

Тіазидні та тіазидоподібні діуретики характеризуються більш помірною натрійуретичною (і діуретичною) та більш тривалою дією, ніж петлеві діуретики.

Діуретики посилюють дію інших препаратів, що знижують артеріальний тиск. На відміну від інших препаратів, що застосовуються при артеріальній гіпертензії, немає різкого підвищення артеріального тиску після відміни прийому діуретиків.

Механізм гіпотензивної дії:

• посилюють діурез (обсяг сечі, виділений за певний проміжок часу);
• зменшують вміст натрію та води в судинному руслі, тим самим знижують обсяг циркулюючої крові;
• видаляють натрій із судинної стінки та зменшують судинний тонус;
• зменшують вміст кальцію в гладком'язових клітинах судин.

Основні показання діуретиків:

• артеріальна гіпертензія;
• застійна серцева недостатність;
• поєднання артеріальної гіпертензії з нирковою недостатністю (крім калійзберігаючих).

Організм кожної людини індивідуальний, тому остаточний вердикт може винести лише лікар. Він вивчає анамнез хворого та призначає йому додаткові обстеження для підтвердження діагнозу. У більшості випадків лікування гіпертонії триває все життя, оскільки це хронічне захворювання і це означає, що для підтримки стабільного кров'яного тиску та запобігання ускладненням ліки слід приймати постійно відповідно до плану лікування лікаря.

Окрім медикаментозного лікування важливою складовою лікування артеріальної гіпертензії є дієта, яка сприяє зниженню артеріального тиску, зменшує потребу у лікарських препаратах, уповільнює прогресування хвороби.

Існує велика кількість дієтичних рекомендацій, спрямованих на зниження серцево-судинного ризику.

Основні принципи лікувального харчування при гіпертонічній хворобі є:

• зниження вмісту кухонної солі - не більше 5 грамів на добу. Сіль затримує рідину, таким чином збільшує артеріальний тиск;
• виключення насичених жирів та збагачення раціону ненасиченими жирами, особливо мононенасичений жир (оливкова олія), омега-3 жири (морська риба, 1-2 рази на тиждень, горіхи, насіння льону) – це сприяє помірному зниженню артеріального тиску;
• збагачення раціону продуктами, які містять магній. Це сприяє нормалізації судинного тонусу, артеріального тиску. До продуктів, багатих магнієм, відносяться: квасоля, горох, соя, зелений горошок, родзинки, інжир, фініки, шипшина, курага, вівсяна та гречана крупи, хліб із борошна грубого помелу, горіхи, кунжут;
• у раціоні має бути багато продуктів, що містять калій, оскільки калій сприяє виведенню натрію та зниженню артеріального тиску. Продукти, що містять калій: ізюм, курага, чорнослив, гриби, горіхи, авокадо, банани, морепродукти, картопля, гарбуз;
• виключення продуктів, що надають стимулюючу дію на центральну нервову та серцево-судинну системи (міцний чай, кава);
• вживання морської риби, що містить жирні кислоти омега-3, дозволяє знизити рівень холестерину, який може бути однією з причин розвитку атеросклерозу при артеріальній гіпертензії;
• включення до раціону зелені, оскільки вона містить велику кількість фолатів, які захищають судини;
• додавання клітковини (листова зелень, різнокольорові овочі, каші, фрукти, ягоди) до раціону харчування знижує рівень холестерину, що у свою чергу призводить до зниження систолічного та діастолічного тиску. Жінкам зазвичай потрібно близько 25 грамів клітковини на день, а чоловікам – 35 грамів на день;
• при супутньому ожирінні необхідно обмежити добову калорійність.

Існує велика кількість дієт та дієтичних рекомендацій, спрямованих на зниження серцево-судинного ризику. Найпопулярніші – це середземноморська дієта та DASH-дієта. Американські лікарі Національного інституту здоров'я розробили систему харчування для профілактики гіпертонічної хвороби. Методиці було присвоєно назву DASH.

Дієта DASH включає різноманітні продукти, багаті на поживні речовини, які можуть допомогти знизити кров'яний тиск, наприклад, калій, кальцій і магній.

Основні принципи DASH-дієти:

• їжте багато овочів, фруктів та знежирених або нежирних молочних продуктів;
• додайте до раціону цільнозернові, боби, насіння, горіхи та рослинні олії.
• їжте нежирне м'ясо, птицю та рибу;
• зменшіть споживання солі, червоного м'яса, солодощів та солодких напоїв;
• обмежте вживання алкогольних напоїв.

Частота серцевих скорочень може змінюватись у різних людей, але яка ЧСС нормальна? І що робити, якщо ви не вперше відзначаєте прискорене серцебиття? Про це ми розповімо у нашій статті.

Дізнайтесь більше про здоров'я на apteka24.ua.

Цей редакційний матеріал пройшов перевірку на достовірність лікарем-кардіологом медичного центру Medical Plaza — Кутовою Вікторією Олександрівною.

Джерела

DASH diet to lower high blood pressure / Medlineplus

High Blood Pressure / Medlineplus

High Blood Pressure Symptoms and Causes / СDC

УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ЕКСТРЕНОЇ ТА ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ / Dec.gov.ua