0800 30 22 44

8:00 - 20:00. Безкоштовно

БАДи для щитовидної залози

Знайдено 30 товарів
Оновлено
Фільтри
Ціна
-
Взаємодія з алкоголем
Імпортний
Спосіб введення
Рецептурна видача
Форма випуску
Кількість в упаковці
Температура зберігання
Об'єм
Активний інгредієнт
Тиреос капсулы, 30 шт.
261,9грн
Є в наявності
Фитоглистоцид сироп, 100 мл
80,2грн
Немає в наявності
Тиреоклин капсулы, 60 шт.
0,01грн
Немає в наявності

Які функції виконує щитовидна залоза?

Щитовидна залоза управляє безліччю процесів в організмі людини, і якщо даний ендокринний орган виходить з ладу, то збої відбуваються на системному рівні. Люди часто бояться звернутися до ендокринолога, щоб не призначили гормони або з інших причин. Цей страх затримує початок лікування, що у майбутньому посилює перебіг того чи іншого захворювання щитовидної залози.

Щитовидна залоза є маленьким непарним органом, який знаходиться на передній поверхні шиї людини. Вона складається з двох часток і перешийка. Зовні цей орган схожий на метелика або щит, звідки й пішла його назва. Основним продуктом щитовидної залози є гормон Т4, який називається також тетрайодтиронін або тироксин. Цей гормон поширюючись по всьому організму і потрапляючи всередину клітин, перетворюється на активний гормон Т3 — трийодтиронін.

Гормони щитовидної залози працюють у кожній клітині, що має ядро ​​і впливають практично на всі органи та системи організму, таких як:

  • серцево-судинна система;
  • температура тіла;
  • жіночий менструальний цикл;
  • м'язова сила;
  • робота нервової системи;
  • дихальна система;
  • маса тіла.

Щитовидна залоза незалежно від маленького розміру у порівнянні з іншими органами є величезним регулятором обмінних процесів у організмі. Цей орган є непарним, але при цьому працює в парі з ендокринною залозою – гіпофізом, який регулює її роботу. Також слід взяти до уваги той факт, що щитовидна залоза керує роботою гіпофіза. Тиреотропний гормон гіпофіза (ТТГ) стимулює до роботи щитовидну залозу, а вона, своєю чергою, виробляє свій основний гормон Т4, який перетворюється на Т3. Дані два гормони разом із кровотоком, омиваючи головний мозок, інформують гіпофіз про їх кількість у крові. Якщо гормонів щитовидної залози надлишок, то гіпофіз припиняє активно стимулювати залозу. Тобто високий рівень гормонів щитовидної залози призводить до низького ТТГ і навпаки.

Зверніть увагу! Коли ТТГ у межах норми (0,4-4 мед/л) — це є нормальною роботою щитовидної залози.

Попри те, що у жінок хвороби щитовидної залози зустрічаються частіше, вони також бувають і у чоловіків, а також дітей, тобто не є гендерними. Проте саме жінки в 4-7 разів частіше страждають на захворювання щитовидної залози. Тироксин і трийодтиронін необхідні для нормального функціонування практично всіх органів та систем організму, проте у жінок дані гормони відіграють особливу роль. Гормони щитовидної залози надзвичайно важливі для наступних процесів:

  • менструальна функція;
  • фертильність;
  • здатність виносити та народити дитину;
  • статеве дозрівання.

Ознаки поганої роботи щитовидної залози

В основному коли говорять про симптоми поганої роботи щитовидної залози, йдеться про два захворювання — гіпотиреоз (дефіцит гормонів щитовидної залози) та гіпертиреоз (надлишок гормонів щитовидної залози). Дані два захворювання є різними абсолютно у всіх аспектах – симптоматиці, способі лікування та профілактиці.

Симптоми гіпотиреозу є яскравими, але при цьому характеризуються високою різноманітністю клінічних проявів даного захворювання, у зв'язку з чим його часто можна переплутати з будь-якою іншою хворобою навіть не ендокринного характеру. Єдиного комплексу який міг би вказати, що у людини точно гіпотиреоз практично не існує, проте варто звернути увагу на такі ознаки:

  • випадання волосся;
  • набір зайвої ваги;
  • холодна, суха шкіра;
  • запори;
  • депресія;
  • мерзлякуватість, непереносимість холоду;
  • затримка рідини (набряки);
  • загальна втома та пригніченість.

У немовлят та дітей гіпотиреоз може затримувати розумовий та фізичний розвиток. У людей похилого віку з низьким рівнем гормонів щитовидної залози будь-яка стресова подія, будь то інфекція або серцевий напад можуть призвести до гострого зниження Т3 і Т4. Це призводить до невідкладного стану відомого як мікседематозна кома, яке проявляється такими симптомами:

  • різке зниження температури;
  • низька частота серцевих скорочень;
  • знижений артеріальний тиск;
  • сплутаність свідомості;
  • кома.

За кількістю та ступенем вираженості симптомів гіпотиреоз може проявлятися по-різному, наприклад:

  • невелика кількість симптомів (2-5);
  • яскрава клінічна картина чи маніфестний гіпотиреоз;
  • відсутність клінічних проявів — субклінічний перебіг.

З цими симптомами можна потрапити до різних фахівців:

  • ревматолог;
  • дерматолог;
  • уролог;
  • гінеколог;
  • кардіолог.

Дуже часто пацієнти потрапляють із даними симптомами до лікаря-кардіолога. Це з тим, що гіпотиреоз за своєю природою є досить підступним захворюванням, оскільки класичні симптоми властиві даної хвороби з'являються дуже пізно. У пацієнтів починають проявлятися такі стани:

  • тяжка брадикардія;
  • зміна тиску, причому як підвищення і зниження його рівня;
  • накопичення рідини у перикарді;
  • підвищення рівня холестерину — значущий чинник ризику атеросклерозу.

Зовсім іншою проблемою, пов'язаною із щитовидною залозою, є тиреотоксикоз або гіпертиреоз. Гіпертиреоз, своєю чергою, виявляє себе дуже яскраво:

  • збільшення основного метаболізму, внаслідок чого виникає втрата ваги, навіть за високого апетиту;
  • підвищене потовиділення;
  • нервозність та занепокоєння;
  • пришвидшення серцебиття;
  • гіперактивність;
  • збільшення теплопродукції;
  • непереносимість спраги;
  • підвищена температура тіла.

Такі пацієнти завжди, крім ендокринолога, спостерігаються також і у кардіолога, оскільки при цьому захворюванні завжди під ударом серце. Надлишок тироксину має прямий токсичний вплив на серце, а саме міокард. У таких пацієнтів рано з'являються ознаки серцевої недостатності.

Діагностика захворювань щитовидної залози

Патології щитовидної залози можуть бути пов'язані з двома характеристиками — функція (як вона працює) та структура даного органу (як вона влаштована). Насправді немає певної чіткої кореляції між порушенням функції щитовидної залози та порушенням її структури. При ідеальній функції щитовидної залози структурно вона може бути змінена, наприклад:

  • збільшена (зоб);
  • вузлові утворення;
  • зменшення.

Також навпаки, ідеальна візуально-щитовидна залоза зовсім не обов'язково добре працює. Для діагностики щитовидної залози ультразвукове дослідження (УЗД) марне. За ультразвуковим дослідженням можна побачити структуру щитовидної залози та показань для УЗД зовсім небагато:

  • вузли, які можна пропальпувати рукою;
  • значне збільшення обсягів щитовидної залози;
  • раніше перенесені операції на щитовидній залозі.

У решті випадків, достатньо тільки щоб лікар пропальпував щитовидну залозу рукою. Якщо фахівець виявив у щитовидній залозі вузлові утворення від 10 мм і більше, то слід перевіряти, з чого вони складаються. У цьому випадку призначається тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ). Проведення даного дослідження є абсолютно безпечним, і тільки воно дозволить дізнатися про доброякісний або злоякісний вузол у щитовидній залозі. Точність ТАПБ становить близько 98%.

Для вивчення роботи щитовидної залози достатньо провести лише одне дослідження — аналіз крові на ТТГ. Дослідження тиреотропного гормону гіпофіза точно покаже чи є відхилення у роботі щитовидної залози. Нормальні показники ТТГ з високою ймовірністю вказують на те, що проблем із функцією щитовидної залози немає.

Які захворювання виникають у разі порушення роботи щитовидної залози?

Збільшення щитовидної залози (зоб)

Причин та різновидів збільшення щитовидної залози існує безліч. До основних факторів виникнення зоба відносять:

  • дефіцит мікроелементів;
  • погана екологія;
  • гіповітаміноз;
  • спадковість;
  • стреси;
  • патології гіпофіза;
  • бактеріальні інфекції;
  • надмірна фізична активність.

Зоб може бути різних видів, наприклад:

  • дифузний;
  • вузловий;
  • змішаний.

Залежно стану щитовидної залози розрізняють стани:

  • еутиреоїдний;
  • гіпотиреоїдний;
  • гіпертиреоїдний.

Всесвітня організація охорони здоров'я ділить зоб на три величини:

  • нульовий ступінь. Зоб не видно оком і практично не можна пропальпувати;
  • перший ступінь. Зоб пальпується, але не видно на око при нормальному положенні шиї;
  • другий ступінь. Зоб пальпується та добре виявляється візуально.

Зоб, який часто зустрічається в популяції, називається ендемічним, тобто пов'язаним з йодним дефіцитом. Такий зоб не болить, не заважає дихати, ковтати, проте люди, що живуть в умовах йодного дефіциту, мають серйозні проблеми з обміном речовин. Йод є необхідним будівельним матеріалом для гормонів щитовидної залози.

Гіпотиреоз

Це захворювання характеризується зниженою функцією щитовидної залози. Насправді цим терміном називають всі стани, при яких в організмі мало гормонів щитовидної залози. Таке трапляється коли щитовидна залоза може як існувати, так і бути видаленою. Які б визначення не давали гіпотиреозу фахівці, насправді вони однаково приходять до висновку, що це захворювання насамперед обумовлено збільшення ТТГ. Всі побічні зміни, які трапляються під час хвороби, є лише доповнюючими умовами, які характеризують особливості захворювання.

Існує 3 основних типи гіпотиреозу — первинний (тиреогенний), вторинний (гіпофізарний та гіпоталамічний) та третинний (периферичний або постзалозистий). При первинному гіпотиреозі проблеми знаходяться у щитовидній залозі, внаслідок чого вона не виробляє достатньої кількості гормонів. Причиною первинного гіпотиреозу може бути:

  • дефіцит йоду. Оскільки у фолікулярних клітинах немає іонів йоду, необхідних для вироблення Т3 і Т4, гормони просто неспроможні синтезуватися;
  • тиреоїдит Хашимото (у країнах, що збагачують їжу йодом);
  • наслідки лікування гіпертиреозу (найчастіше полягає у видаленні щитовидної залози або її руйнуванні за допомогою радіотерапії);
  • прийом лікарських засобів.

При вторинному чи центральному гіпотиреозі проблема полягає в тому, що організм не виробляє достатньої кількості ТТГ. Зазвичай це відбувається через пухлину в передній частці гіпофізу, яка здавлює його, перешкоджаючи виробленню ТТГ.

А третинний гіпотиреоз пов'язаний з такими патологічними процесами в організмі:

  • втрата активності Т3 та Т4;
  • низька чутливість рецепторів клітин мішеней до гормонів щитовидної залози;
  • втрата організмом йоду.

Щодо природи захворювання гіпотиреоз класифікується на вроджений та набутий.

Гіпертиреоз

Гіпертиреоз — це стан, при якому є надлишок гормонів щитовидної залози. Т3 зв'язується з рецепторами щитовидної залози в ядрі клітини, що призводить до підвищення клітинної активності, внаслідок чого пришвидшується метаболізм. Прискорення обміну речовин або метаболізму впливає на такі процеси в організмі:

  • збільшення витрат вуглеводів та жирів для отримання енергії та виділення більшої кількості тепла;
  • активація симпатичної нервової системи, яка відповідає за реакцію «бий або біжи», збільшуючи частоту серцевих скорочень, дихання та розумової активності;
  • моторика шлунково-кишкового тракту.

Цей стан може виникати з двох основних причин:

  • активізація імунної системи виділення антитіл до рецепторів ТТГ, які стимулюють утворення гормонів клітинами щитовидної залози. Цей стан називається також хворобою Грейвса. Це аутоімунне захворювання при якому B-клітини виробляють антитіла проти рецепторів тиреотропного гормону на фолікулярних клітинах, через що вони синтезують велику кількість гормонів;
  • активізація щитовидної залози периферичною вегетативною нервовою системою під впливом сильного психічного стресу чи інших подразників.

Основним ускладненням гіпотиреозу є офтальмопатія Грейвса, яка є запаленням і набряком тканин очей, що викликає втягування повік, що надає очам опуклий вигляд. Дане ускладнення або симптом є характерною рисою гіпертиреозу, що дозволяє швидко діагностувати це захворювання. До інших порушень гіпертиреозу можна віднести:

  • токсичний багатовузловий зоб;
  • тиреоїдит.

Нелікований гіпотиреоз у поєднанні зі стресовими факторами, такими як інфекція або хвороба, може викликати небезпечне для життя ускладнення — тиреоїдний шторм або тиреотоксичний криз.

Багато симптомів гіпертиреозу прогресують призводячи до таких наслідків:

  • тяжка тахікардія;
  • висока лихоманка;
  • делірій — різка зміна способу мислення та дій людини;
  • кома.

Тиреоїдит

Тиреоїдит є хронічним запальним захворюванням щитовидної залози гострої або хронічної течії. Ця хвороба супроводжується зміною гормонального статусу, тобто вмістом тиреоїдних гормонів щитовидної залози та її збільшенням (зоб). Тиреоїдит, як правило, несе дифузне або локальне ураження органу і класифікується на 4 основні форми — гостра, підгостра, хронічна та аутоімунна.

1. Гострий тиреоїдит – гостре гнійне запальне захворювання щитовидної залози, спричинене інфекцією, що потрапляє з оточуючих залозу органів та тканин. Розрізняють дифузний, осередковий гнійний і негнійний гострий тиреоїдит. 

Гострий тиреоїдит гнійного характеру провокується такими мікробами як стрептокок, стафілокок, пневмокок, кишкова паличка. Як правило, гострий тиреоїдит виникає після перенесених захворювань, що супроводжуються утворенням гною, наприклад, гнійна ангіна або отит. Також до виникнення тиреоїдиту в гострій формі може спричинити деякі запальні захворювання ротової порожнини – карієс, абсцеси. Інфекція лімфогенним шляхом потрапляє до щитовидної залози, де розвивається гостре гнійне запалення. Гострий гнійний тиреоїдит можна дізнатися за такими ознаками:

  • біль у ділянці шиї;
  • гіперемія шкіри;
  • висока температура;
  • гарячка;
  • болі при ковтанні;
  • абсцеси або гній у тканинах щитовидної залози при ультразвуковому дослідженні.

Гострий тиреоїдит також буває негнійним (стерильним). У цьому випадку він проявляється таким чином:

  • незначне підвищення температури;
  • збільшення болючості у щитовидній залозі;
  • при УЗД не знаходять вогнищ розплавлення чи гіпертрофії тканини залози.

2. Підгострий тиреоїдит (де Кервена) — запальне захворювання щитовидної залози, що має вірусну причину. Віруси потрапляють у тканину залози, викликаючи її запалення. Дане захворювання характеризується так:

  • біль у щитовидній залозі або в ділянці шиї;
  • збільшення залози;
  • сильне ущільнення щитовидної залози (вона стає дуже щільною та дерев'янистою на дотик).

3. Аутоімунний тиреоїдит (Хашимото) — хронічне захворювання щитовидної залози, обумовлене руйнуванням клітин даного органу її власними антитілами. Імунна система атакує щитовидну залозу, сприймаючи її як щось чужорідне. Причин виникнення аутоімунного тиреоїдиту багато, проте не одна не є основною. До найпоширеніших можна віднести:

  • стрес;
  • спадковість;
  • погана екологія;
  • осередок інфекції ротової порожнини (карієс зубів або хронічний тонзиліт);
  • тривалий безконтрольний прийом препаратів, що містять йод.

Необхідно відзначити, що ця хвороба часто протікає безсимптомно, тобто виявити її можна лише під час обстеження щитовидної залози. На початку захворювання, часом протягом усього життя може зберігатися нормальна функція щитовидної залози. Орган виробляє необхідну кількість гормонів, тому людині потрібно періодично спостерігатися в ендокринолога. Симптоми захворювання виникають лише внаслідок руйнування клітин щитовидки, через що з'являється зниження її функцій – гіпотиреоз. Також слід наголосити, що аутоімунний тиреоїдит схильний до прогресування, що без відповідного лікування може призвести до повної втрати функції щитовидної залози.

 Для встановлення діагнозу аутоімунного тиреоїдиту потрібно виконати УЗД щитовидної залози та здати аналіз крові на наступні показники:

  • рівень антитіл до тиреопероксидази;
  • рівень тиреотропного гормону (ТТГ) — основного регулятора роботи щитовидної залози, щоб встановити наявність гіпотиреозу.

Чи можна вилікувати захворювання щитовидної залози за допомогою БАДів?

Зрозуміло за допомогою біологічно активних добавок неможливо вилікувати якесь із перелічених вище захворювань. Винятком можуть бути лише незначні відхилення у показаннях щитовидної залози, при яких, приймаючи прописану лікарем добавку можна скоригувати свій стан. Як правило, біологічно активні добавки призначені для щитовидної залози застосовуються лише як допоміжна терапія, а саме в додатку до основного лікування.

Найпопулярніші БАДи для підтримки та покращення роботи щитовидної залози

Біологічні добавки для підтримки або нормалізації роботи щитовидної залози, так само як і в інших системах організму, умовно поділяються на дві категорії — ті що містять один основний компонент у складі або їх комплекс. Також необхідно враховувати, при якому захворюванні або стані застосовуються ті чи інші добавки, а також коли вони можуть допомогти або нашкодити.

Серед вітамінів та мінералів для щитовидної залози найбільше значення мають такі:

  • вітамін D – оптимізує синтез гормонів. Оскільки щитовидка є досить чутливим органом, вона також чутливо реагує на рівень гормону D. Коли показники вітаміну D високі, рівні клітинної енергії та загального обміну збільшуються;
  • вітамін А — сприяє оновленню клітин залози;
  • вітамін Е — призводить до покращення засвоєння корисних речовин;
  • вітаміни групи B — відповідають за концентрацію гормонів;
  • йод — входить до складу структури гормонів, що синтезуються щитовидною залозою. Цей мінерал має вирішальне значення для функції щитовидної залози. Трийодтиронін (Т3) та тироксин (Т4) є гормонами, що містять йод;
  • селен — необхідний для виробництва гормонів щитовидної залози, допомагаючи захистити її від ушкоджень спричинених окисним стресом, нейтралізуючи вільні радикали. Щитовидна залоза містить велику кількість селену, і його дефіцит може призвести до дисфункції щитовидної залози, що нейтралізує вільні радикали;
  • марганець — бере участь в утворенні тироксину та стимулює захисні реакції;
  • цинк – регулює синтез тиреотропного гормону. Необхідний для виробництва гормонів щитовидної залози. Оптимальна концентрація цинку необхідна для здорового рівня Т3, Т4 та тиреотропного гормону;
  • залізо — перетворює Т4 на активну форму гормону щитовидної залози Т3. Дефіцит заліза часто пов'язаний із дисфункцією щитовидної залози.

Зверніть увагу! Дефіцит однієї або кількох з перелічених вище поживних речовин може негативно позначитися на здоров'ї щитовидної залози і збільшити ризик захворювання даного органу.

Звичайно, виходячи з назви цієї статті, при порушеннях або захворюваннях щитовидної залози часто призначають різні біологічно активні добавки. Дані засоби мають велику різноманітність як за своїм складом, так і за призначенням. Перевагою добавок для щитовидної залози є різноманітний, а головне збалансований склад, представлений різними рослинними компонентами, екстрактами, вітамінами та мінералами. Проте основними компонентами добавок для щитовидної залози є йод і селен.

До найпоширеніших добавок для щитовидної залози, які можна придбати в аптеці, відносяться:

  • Ендокринол;
  • Селен;
  • Ламінарія;
  • Йод-актив;
  • Йосен;
  • П'ятипал;
  • Зобофіт;
  • Ендонорм;
  • Альба;
  • Щизарень;
  • Йодо-Селен;
  • Йодофол;
  • Олісід;
  • Натумін Йод;
  • Келп;
  • Тиреоклін;
  • Ламінарії слані;
  • Тиреос;
  • Тироксель;
  • Тернівка.

Зверніть увагу! Попри те, що біологічно активні добавки не є лікарськими препаратами, їх так само як і медикаменти, слід приймати відповідно до інструкції, а головне показання лікаря. Тільки правильне та раціональне застосування тієї чи іншої добавки дозволить досягти очікуваного терапевтичного ефекту, а також не допустити небажаних реакцій.

Немає жодних сумнівів у тому, що дієта або прийом певних добавок є важливим для підтримки здоров'я, або навіть коригування деяких показників щитовидної залози, а дефіцит поживних речовин може призвести до проблем зі здоров'ям. Тим не менш, для людей, які дотримуються добре збалансованої, багатої поживними речовинами дієти і у яких відсутні проблеми зі щитовидною залозою, як правило, нема потреби приймати дані добавки. Це пов'язано з тим, що багато добавок для щитовидної залози містять велику кількість йоду, а також гормони щитовидної залози. Прийом цих добавок може призвести до небезпечних побічних ефектів, викликаючи проблеми зі щитовидною залозою.

Також, слід врахувати, що дана категорія добавок може бути небезпечною і для людей із захворюваннями щитовидної залози, оскільки кожна хвороба має різні причини та прояви.

Які продукти покращують роботу щитовидної залози?

Крім біологічно активних добавок, скоригувати своє здоров'я можна за допомогою повноцінного харчування. Для нормальної роботи щитовидної залози необхідні продукти, до складу яких входять дані вітаміни та мікроелементи. Найкориснішими продуктами для щитовидної залози є такі:

  • яйця — є повноцінним харчовим продуктом, що містить всі необхідні поживні речовини, мікроелементи та вітаміни;
  • м'ясо (особливо яловичина та телятина) – підвищує концентрацію гемоглобіну, що позитивно позначається на функції ендокринних залоз;
  • риба (особливо морська та океанічна) — є постачальником жирних кислот, мікроелементів та вітамінів;
  • морепродукти – містять вітамін B12 та цинк, який стимулює імунітет організму;
  • морська капуста (ламінарія) — багата мікроелементами, особливо йодом за допомогою якого синтезуються гормони щитовидної залози;
  • хурма — крім корисного йоду містить магній, залізо, а також вітаміни А, Р і С;
  • цвітна капуста — багата вітамінами, що легко засвоюються, і клітковиною. Вона також здатна виводити токсини та вільні радикали, які згубно впливають на структуру залози;
  • броколі — постачає важливі мікроелементи та сприяє оновленню клітин;
  • молочні продукти — відмінно заповнюють необхідну кількість кальцію та білків, сприяючи оптимальній роботі не тільки щитовидної залози, а й усього організму;
  • волоські горіхи — містять марганець, селен, цинк та йод;
  • мигдаль — хороший постачальник мікроелементів, що покращує і підтримує нормальну роботу ендокринної системи;
  • листова зелень — поповнює організм багатьма корисними речовинами, особливо важливими мікроелементами, що беруть участь в утворенні гормонів щитовидної залози;
  • чорниця — сприяє обмінним процесам та синтезу гормонів;
  • селера — заповнює запас вітамінів і сприяє оптимальній роботі щитовидної залози;
  • шпинат — містить лютеїн, залізо та каротиноїди, які в організмі перетворюються на вітамін А;
  • волоські горіхи — багаті йодом, мікроелементами та поліненасиченими жирними кислотами;
  • рослинні жири – рекомендують використовувати для приготування їжі;
  • йодована сіль – надійне джерело йоду.

Існують певні норми споживання йоду для людини. Відповідно до всесвітньої організації охорони здоров'я необхідною нормою йоду вважається:

  • 150-200 мкг на добу — для звичайної людини;
  • 250-300 мкг на добу — для вагітних і жінок, що годують;
  • 90 мкг на добу — діти до 2 років (в основному цей йод з молока матері).

Звичайно ж, дані продукти не здатні при хворобі органу відновити його функцію, проте з точною впевненістю можуть підтримати його працездатність.

Що протипоказано при захворюваннях щитовидної залози?

Необхідно розуміти, що багато продуктів корисні для щитовидної залози можуть відразу зашкодити цьому органу. Це пояснюється досить великою різноманітністю захворювань щитовидної залози, зокрема недоліком чи надлишком її гормонів. Внаслідок цього одні продукти можуть допомогти, заповнивши кількість усіх необхідних мікроелементів та вітамінів, а інші навпаки погіршити ситуацію.

1. Йод. Справа в тому, що надлишок йоду є не найкращим станом, ніж його недолік. Насамперед це пов'язано з гіперфункцією щитовидної залози, а саме відтворюваністю нею тиреоїдних гормонів у великій кількості – гіпертиреоз. Саме тому корисний для щитовидної залози йод можна не при всіх порушеннях і захворюваннях даного органу. З цієї причини все необхідне лікування, добавки та дієту при тій чи іншій хворобі щитовидної залози має призначати виключно фахівець – лікар-ендокринолог.

2. Глютен. Про цей рослинний білок ходить багато стереотипів, внаслідок чого більшість дієтологів рекомендує виключити глютен зі свого раціону, оскільки від нього може бути багато шкоди, у тому числі і щитовидної залози. Науково доведено, целіакія — непереносимість глютена має зв'язок із захворюваннями щитовидної залози. Доведено це було шляхом експерименту, коли люди, що мають захворювання з цим ендокринним органом, перейшовши на безглютенову дієту, відчували поліпшення самопочуття.

3. Цукор. Якщо людина має хоч незначні проблеми або відхилення з боку щитовидної залози, то фахівці в обов'язковому порядку закликають обмежити споживання солодощів. До того ж існують дослідження, які демонструють, що проблеми із щитовидною залозою можуть спровокувати і виникнення цукрового діабету через що також не рекомендується вживати цукор людям, у яких є проблеми із щитовидкою.

4. Соя та соєві продукти. Даний вид рослинної їжі у великій кількості має антитиреоїдні властивості, тобто вони сприяють уповільненню в роботі щитовидної залози.

5. Хрестоцвіті овочі. Справа в тому, що споживання овочів із сімейства хрестоцвітих негативно впливає на роботу щитовидної залози. Проблема в тому, що в цих овочах міститься велика кількість глюкозинолатів – клас органічних сполук, які мають у складі сірку, азот та похідні глюкози. Потрапляючи в організм людини, на тлі нестачі йоду глюкозинолати можуть провокувати розвиток зоба. До цих овочів належать такі:

  • ріпа;
  • редис;
  • капуста.

6. Зловживання кавою та іншими продуктами, що містять кофеїн. Надмірне споживання кави провокує підвищене вироблення стресового гормону кортизолу, який у результаті негативно впливає на багато органів та систем організму, у тому числі щитовидну залозу. Звичайно ж від однієї чашки кави з ранку нічого страшного не трапиться, проте проблеми починаються, якщо вживати кофеїн у занадто великих кількостях. Загальноприйняте відносно безпечне дозування кофеїну — 250 мг на добу.

7. Деякі види риб. Насамперед до цих видів риб відноситься тунець, а також скумбрія. Проблема в тому, що в цих рибах міститься ртуть, яка є токсичною і має властивість накопичуватися. Зрозуміло, що кількість ртуті в тунці або скумбрії не така колосальна, щоб завдати шкоди, але споживання цих риб протягом тривалого часу на регулярній основі може негативно позначитися на здоров'ї. До того, вагітним жінкам також не рекомендується вживати тунець, оскільки це може негативно вплинути на дитину. Ртуть за своєю природою, дуже активно поглинається щитовидною залозою і має властивість у ній накопичуватися, все це призводить до порушення вироблення її гормонів у достатній кількості, а також підвищує ризик виникнення аутоімунних захворювань.

Факти про щитовидну залозу

Щитовидна залоза впливає на здоров'я майже всього організму. Найменший збій у роботі щитовидки підвищує ризик інфарктів, безпліддя, зайвої ваги та погіршення розумової активності. Саме тому абсолютно кожна людина незалежно від віку та статі повинна знати деякі факти про цей орган та захворювання пов'язані з нею.

1. Вплив на обмін речовин. Цей факт практично повністю обумовлений гормонами, які виробляє даний орган. Порушення у роботі щитовидної залози може призвести до різкого набору або навпаки сильної втрати ваги. Крім цього неправильна робота щитовидної залози є причиною випадання волосся, ламкості нігтів та сухої шкіри.

2. Вплив на роботу серця. Багато людей можуть роками лікувати різні порушення або захворювання серцево-судинної системи, наприклад тахікардію або гіпертонію, навіть не підозрюючи, що істинною причиною даних проблем криється в щитовидній залозі, а точніше виробленими нею гормонами. Кваліфіковані кардіологи велику увагу приділяють стану щитовидної залози, і за будь-яких проблем серцево-судинної системи прагнуть в обов'язковому порядку з'ясувати як працює цей орган. Як правило, ці проблеми з боку серця виникають при гіперфункції щитовидної залози. Внаслідок підвищеного вироблення гормонів, збільшується метаболізм, завдяки чому скорочення серця стають більш частими та нерегулярними. При тривалих процесах у щитовидній залозі серце може збільшуватись в розмірах і розтягуватися, після чого велика ймовірність виникнення серцевої недостатності або тиреотоксичного серця. 

При зниженні функції щитовидної залози в організмі починає бурхливо розвиватися атеросклероз, що пацієнт може протягом тривалого часу не знати. Даний стан може розвиватися довго, протягом декількох років, внаслідок яких повільно, але впевнено судини забиваються атеросклеротичними бляшками. Це призводить до того, що серцеві судини починають звужуватися, серцевий м'яз не отримує кисень і серце, компенсуючи його дефіцит, посилює свою роботу. Зрештою, закупорка судин призводять до досить сумних наслідків у вигляді порушень серцевого ритму, стенокардії, інфаркту міокарда, а також раптовій зупинці серця.

Всі ці проблеми на початкових стадіях можна вирішити лише правильно поставленим діагнозом та наступним призначенням замісної терапії, внаслідок чого обмінні процеси повернуться до норми.

3. Вплив на вагітність. Патології щитовидної залози є однією з найпоширеніших причин безпліддя. Крім того, дуже важливо стежити за роботою даного органу після зачаття, оскільки гормони щитовидної залози впливають на фізичний, а особливо розумовий розвиток дитини. Це пояснюється тим, що вони беруть участь у закладанні, формуванні та розвитку головного мозку плода. Крім цього, тироксин і трийодтиронін беруть участь у зростанні та дозріванні скелета дитини, а також її статевої системи.

Вагітність є величезним випробуванням для щитовидної залози. У цей період вона працює з підвищеним навантаженням. Під час внутрішньоутробного розвитку тиреоїдний гормон дуже впливає на формування головного мозку плода та його дозрівання. Дуже важливо під час підготовки до вагітності знати рівень тиреотропного гормону.

Дуже часто жінки відмовляються від прийому тиреотропних гормонів, мотивуючи це впливом на масу тіла та іншими надуманими ускладненнями. Якщо жінка відмовляється приймати гормони щитовидної залози, то вона повинна знати, що ризикує своєю вагітністю і в результаті відмови від лікування висока ймовірність народження хворої дитини. Захворювання або порушення щитовидної залози, а конкретніше відсутність її лікування, обіцяє народження дитини з наступними патологіями:

  • вроджені захворювання щитовидної залози;
  • порушення психоемоційної сфери дитини;
  • відхилення у розумовому розвитку дитини.

Якщо гіпотиреоз діагностований під час вагітності, це збільшує ризик передчасних пологів, прееклампсії, а також відшаруванням плаценти. Щодо тиреотоксикозу до настання вагітності, то фахівці в такому разі не рекомендують її планувати до нормалізації показників рівня гормонів. Якщо тиреотоксикоз розвивається в момент самої вагітності, це збільшує ризик передчасних пологів, прееклампсії і серцевої недостатності.

Слід зазначити, що патології щитовидної залози, як тиреотоксикоз, і гіпертиреоз можуть призвести до безпліддя. Тому дуже важливо при зверненні пацієнтки до лікаря акушера-гінеколога обстежити залозу на рівень тиреотропних гормонів та розпочати лікування вчасно. У цьому разі ймовірність наступу вагітності після успішної терапії досить висока.

Щитовидна залоза плода починає працювати не відразу. У перші тижні вагітності цей ендокринний орган працює лише у матері. Саме її залоза у перші 12 тижнів вагітності поки не сформувалася плацента, повністю контролює формування нової людини, а найголовніше, розвиток її центральної нервової системи. А з 14 тижнів починає функціонувати щитовидна залоза у плода.

4. Шкідливі звички та стрес негативно впливають на щитовидну залозу. Щитовидка є вкрай чутливим органом, а особливо до куріння та ненормованого графіку. Регулярний відпочинок, додаткові години сну та відсутність шкідливих звичок допоможуть цьому органу стабільно функціонувати.

Поширені помилки, що стосуються щитовидної залози

Згідно зі статистикою, на різні проблеми пов'язані зі щитовидною залозою страждає близько однієї третини населення, а це практично 2,5 млрд людей. Щитовидна залоза є однією з найважливіших залоз внутрішньої секреції в організмі людини, яка регулює роботу багатьох органів і систем найважливішими з яких є серцево-судинна, репродуктивна, нервова і звичайно ж ендокринна.

Міф 1. При захворюваннях щитовидної залози заборонено засмагати. Безсумнівно ультрафіолетове випромінювання небезпечне виникненням різних шкірних та онкологічних захворювань, проте при різноманітних захворюваннях щитовидної залози, за винятком великих вузлів у даному органі, засмага не завдасть жодної шкоди. Незважаючи на це засмагати необхідно дотримуючись певних правил безпечної засмаги:

  • правильний час доби (з 8 до 10 ранку та з 5 до 7 вечора);
  • використання сонцезахисних засобів.

Ну і звичайно ж за наявності у вас якихось захворювань з боку щитовидної залози, перед тим як приймати сонячні ванни, необхідно порадитися з вашим лікарем.

Міф 2. При захворюваннях щитовидної залози йод протипоказаний. У цьому питанні не слід бути такими категоричними, оскільки не при всіх патологіях даного ендокринного органу протипоказаний йод. Цей елемент вкрай необхідний для правильної роботи щитовидної залози, а точніше продукування гормонів Т3 і Т4. Дійсно, при захворюваннях пов'язаних з гіперфункцією щитовидної залози, застосування йоду та йодовмісних продуктів протипоказано, в інших випадках остаточне рішення залишається за вашим фахівцем.

Міф 3. Ком у горлі є ознакою захворювань щитовидної залози. Збільшення щитовидної залози або зоб дійсно можуть викликати неприємні відчуття в горлі і при ковтанні, проте якщо даний дискомфорт з'являється періодично, то це не може бути пов'язано ніяк із захворюваннями цього органу.

Міф 4. Пункційна біопсія небезпечна. Даний метод є одним із досліджень щитовидної залози, заснований на взяття фрагментів тканин (у даному випадку щитовидної залози). За допомогою тонкої голки лікар робить прокол у шиї, досягає вузлика та бере кілька клітин для обстеження. В даний час дана процедура є абсолютно безпечною, оскільки гла тонка, а перед початком самої пункції пацієнт може попросити анестезію, тим самим зробивши процедуру менш хворобливою.

Міф 5. Гормони щитовидної залози викликають звикання та повноту. Ці гормони не можуть викликати звикання. Найчастіше їх приймають при гіпотиреозі, тобто незворотному стані, при якому ці препарати необхідно приймати на регулярній основі. Щодо набору ваги часто гормони щитовидної залози плутають з іншими не менш популярними гормонами надниркових залоз, які дійсно можуть збільшити масу тіла.

Міф 6. Гіпотиреоз спричиняє безповоротне збільшення маси тіла. Справді, на початку розвитку гіпотиреозу можна набрати вагу, проте це пояснюється дефіцитом гормонів. При правильно підібраній дозі препаратів гормонів щитовидної залози обмін речовин відновлюється і надалі набір ваги не може бути пов'язаний із щитовидкою. Швидше за все, справа в неправильному харчуванні або недостатній фізичній активності.

 

Джерела

Thyroid supplements: Which ones are safe? / Medicalnewstoday (англ.)

Supplements and Thyroid Health: What to Know / Healthline  (англ.)

Minerals: An Untapped Remedy for Autoimmune Hypothyroidism? / NCBI  (англ.)

Iodine — Vitamins and minerals / NHS (англ.)

Role of iodine, selenium and other micronutrients in thyroid function and disorders / Pub Med (англ.)

 

Відмова від відповідальності

apteka24.ua надає вичерпну і надійну інформацію з питань медицини, здоров'я і благополуччя, однак постановка діагнозу і вибір методики лікування можуть здійснюватися тільки вашим лікарем! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров'я. apteka24.ua не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання користувачами apteka24.ua інформації, розміщеної на сайті.

Ціни на БАДи для щитовидної залози

БАДи для щитовидної залозиЦіна
Танікор капсули, 30 шт.
327,8грн
Доппельгерц Актив Селен таблетки, 30 шт.
211,4грн
Ламінарія-морська капуста, 75 г
109,7грн
Щизарен фітоконцентрат для нормалізації обміну речовин та функцій щитовидної залози, 30 мл
53,6грн
Тиреоклін капсули по 370 мг, 60 шт.
410,8грн