www.apteka24.ua АПТЕКА 24 №❶ в Украине!

Совалди Софосбувир 400 мг N28 таблетки

Loading...
    Купить Совалди Софосбувир 400 мг N28 таблетки в Украине: цена, инструкция, применение, отзывы
Нет в наличии
Продавец этого товара: Аптека24 Аптека24
Аналоги

Описание Совалди Софосбувир 400 мг N28 таблетки

Sovaldi (софосбувир) Sovaldi 400 мг таблетки, покрытые оболочкой содержат активный ингредиент Sofosbuvir. Sofosbuvir используется в сочетании с другими вирусами, ингибирующих агентов, таких как рибавирин и / или пегинтерфероном альфа для лечения хронической печеночной инфекции гепатита С у взрослых.  

Лечение препаратом следует проводить только у врача,имеющего опыт лечения хронических заболеваниях печени гепатит C  Рекомендуемая доза составляет 400 мг один таблетке в день, который принимается вместе с едой. Эта доза не должна быть превышена.  Препарат применяется в комбинации с другими препаратами; единственная терапия не рекомендуется. 

В этом смысле, препарат следует прекратить, если лечение закончил с сочетанием ее партнеров.  Только Рибавирин или рибавирин / пэгинтерферон альфа будет вместе приниматься с лекарственным средством, зависит от вида возбудителей гепатита. В целом, лечение длится от 12 до 24 недель.  Какова доза рибавирина в комбинированном использовании с медицины зависит от веса пациента и должен быть разделен на две дозы. Дозы, каждый вместе с едой.  

Побочные эффекты: Побочные эффекты различаются по типу и частоте в зависимости от комбинации партнеров Sofosbuvir:  Комбинация с рибавирином:  Очень распространенные побочные эффекты:  снижается концентрация красного пигмента крови, бессонница, головная боль, тошнота, повышение уровня билирубина в крови, усталость, раздражительность.  

Общие побочные эффекты:  Ринит, анемия, депрессия, расстройства с дефицитом внимания, проблемы с дыханием, затрудненное дыхание во время тренировки, кашель, неприятные ощущения в животе, запор, диспепсия, потеря волос, сухость кожи, зуд, боли в суставах, боль в спине, мышечные судороги, мышечные боли, лихорадка, слабость.  

Очень распространенные побочные эффекты:  

  • Анемия; 

  • недостаток нейтрофилов клеток крови; 

  • уменьшение количества лимфоидных клеток; 

  • снижение количества тромбоцитов; 

  • снижение аппетита;

  • бессонница;

  • головокружение;

  • головные боли;

  • проблемы с дыханием;

  • кашель;

  • диарея;

  • тошнота;

  • рвота; 

  • повышение уровня билирубина в крови; 

  • кожная сыпь; 

  • зуд;

  • боли в суставах;

  • боли в мышцах; 

  • озноб; 

  • усталость; 

  • гриппоподобные симптомы;

  • раздражительность;

  • боль; 

  • лихорадка.  

Общие побочные эффекты:  Потеря веса, депрессия, тревога, беспокойство, мигрени, ухудшение памяти, нарушения дефицита внимания, ухудшение зрения, затруднение дыхания во время тренировки, запор, сухость во рту, изжога, выпадение волос, сухость кожи, боли в спине, мышечные спазмы, боли в груди, слабость.  Взаимодействия  Sofosbuvir метаболизируется в ферментной системе, что может быть легко увеличена путем другими лекарственными средствами в его активности.  Активация системы фермента, может привести к снижению концентрации Sofosbuvir в крови. Характеризуется его влияние уменьшается. Таким образом, туберкулез агент рифампицин, модафинил стимуляторы, карбамазепин противоэпилептических препаратов, фенитоин, фенобарбитал, и окскарбазепин и зверобой не должны использоваться (депрессии), а также Sofosbuvir. 

Противопоказания: При повышенной чувствительности к активному веществу Sofosbuvir не могут быть использованы.  Если пациент инфицирован кроме гепатитом C еще и дополнительно Гепатитом B, применение не рекомендуется в этом случаи, исследования не были проведены с Sofosbuvir.  При беременности и кормлении грудью:  Если Sofosbuvir используется в комбинации с рибавирином или пегинтерфероном альфа / рибавирином, пациентки и женщины-партнеры мужчины пациентов должны избегать определенных или отказаться период лечения на время полового акта. 

Причина: Рибавирин может поставить под угрозу беременность. Эксперименты на животных показали, для Sofosbuvir не указывают прямые или косвенные вредное воздействие на потомство. Однако, поскольку вы не можете одинаково передается человеку, дозы протестированы, применение Sofosbuvir во время беременности следует избегать по соображениям благоразумия.  Не известно Sofosbuvir и его продукты распада, такие как в исследованиях на животных в случае в грудном молоке. Риск для новорожденных / детей не могут быть исключены. Таким образом, препарат не следует использовать во время кормления грудью. Меры предостороженности для детей: Sofosbuvir не рекомендуется для применения у детей и подростков в возрасте до 18 лет, поскольку безопасность и эффективность не установлены для этой группы пациентов.  

Предупреждения  Лечение с лекарствами должны проводиться только врачом, который имеет опыт в лечении гепатита C.  Лекарства могут вызывать аллергические реакции. Признаки могут включать: сыпь, насморк, зуд, слизистые оболочки отек, зуд и покраснение глаз, сужение дыхательных путей (астма). В редких случаях это может привести к анафилактического шока с бессознательного.  Если вы испытываете признаки аллергической реакции, сразу же обратитесь к лечащему врачу Препарат Совалди/ Sovaldi (софосбувир/ sofosbuvir) фармацевтической компании Gilead получил одобрение FDA в качестве средства для лечения хронического гепатита С. 

Софосубвир представляет собой новый пероральный нуклеозидный ингибитор РНК-полимеразы NS5B, который способен подавлять репликацию вируса гепатита С. Препарат Совалди (софосбувир) может применяться в сочетании с рибавирином, если у пациента диагностирован гепатит С 2 и 3 генотипа, либо с рибавирином и интерфероном, если больной страдает гепатитом С 1 и 4 генотипов.  

Одобрение препарата основано на положительных результатах шести клинических исследований с участием 1947 пациентов, которые ранее не получали лечения либо не отвечали на предыдущую терапию. Софосубвир продемонстрировал эффективность у пациентов, страдающих гепатитом С 1,2,3 и 4 генотипов, а также у тех, кто помимо гепатита страдает ВИЧ-инфекцией. У 50-90% участников с гепатитом С был достигнут устойчивый вирусологический ответ, у ВИЧ-инфицированных пациентов с гепатитом С шкала устойчивого вирусологического ответа достигла 76-92%.

Цена Совалди Софосбувир 400 мг №28 актуальна при заказе на сайте. Купить Совалди Софосбувир 400 мг №28 в городах Украины: Киев, Харьков, Днепр, Одесса, Ровно, Винница, Запорожье, Ивано-Франковск, Краматорск, Кременчуг, Кривой Рог, Львов, Николаев, Полтава, Сумы, Тернополь, Херсон, Черкассы, Черновцы, Южноукраинск.

Совалди Софосбувир 400 мг N28 таблетки Инструкция

a:2:{s:4:"TEXT";s:94754:"

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу 

СОВАЛДІ

(SOVALDI™)

 

Склад:

діюча речовина: софосбувір;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 400 мг софосбувіру;

допоміжні речовини: маніт (E 421), целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

оболонка таблетки: спирт полівініловий, титану діоксид, макрогол, тальк.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору у формі капсули, вкриті плівковою оболонкою, з гравіруванням «GSI» з одного боку та «7977» – з іншого.

Фармакотерапевтична група.

Противірусні засоби прямої дії.

Код АТХ J05A X15.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка

Механізм дії

Софосбувір – пангенотипний інгібітор РНК‑полімерази NS5B вірусу гепатиту С, яка є важливою для реплікації вірусу. Софосбувір – нуклеотидна депо-форма, яка після участі у внутрішньоклітинному обміні речовин формує фармакологічно активний уридинаналоговий трифосфат (GS‑461203), який можна ввести в РНК вірусу гепатиту С полімеразою NS5B, і діє, як агент, який обриває ланцюг. В біохімічному аналізі GS‑461203 інгібував полімеразну активність рекомбінанту NS5B у вірусу гепатиту С генотипів 1b, 2a, 3a та 4a зі значеннями 50% інгібіторної концентрації (IC50) в межах 0,7 - 2,6 мкМ. GS‑461203 (активний метаболіт софосбувіру) не є інгібітором ДНК- та РНК-полімераз людини, а також не є інгібітором мітохондріальної РНК-полімерази.

Противірусна дія

В аналізах реплікації HCV величини ефективної концентрації (EC50) суфосбувіру проти повнорозмірних репліконів генотипів 1a, 1b, 2a, 3a та 4a становили 0,04, 0,11, 0,05, 0,05 та 0,04 мкМ відповідно, а величини EC50 софосбувіру проти гібридних репліконів 1b, які кодують NS5B з генотипу 2b, 5a чи 6a, становили від 0,014 до 0,015 мкМ. Середня ± SD EC50 софосбувіру проти гібридних репліконів, які кодують послідовності NS5B з клінічних штамів, становила 0,068 ± 0,024 мкМ для генотипу 1a (n = 67), 0,11 ± 0,029 мкМ для генотипу 1b (n = 29), 0,035 ± 0,018 мкМ для генотипу 2 (n = 15) і 0,085 ± 0,034 мкМ для генотипу 3a (n = 106). У цих аналізах противірусна дія софосбувіру in vitro проти менш поширених генотипів 4, 5 і 6 була схожою на ту, яка спостерігалася щодо генотипів 1, 2 й 3.

Наявність 40% сироватки крові людини не мала впливу на противірусну дію софосбувіру на HCV.

Стійкість

Клітинна культура. Реплікони HCV зі зниженою чутливістю до софосбувіру було вибрано в культурі клітини для багатьох генотипів, включаючи 1b, 2a, 2b, 3a, 4a, 5a та 6a. Знижена чутливість до софосбувіру була пов’язана з первинною NS5B заміною S282T в усіх генотипах репліконів аналізу. Направлений мутагенез заміни S282T у репліконах 8 генотипів забезпечив 2‑18‑кратне зниження чутливості до софосбувіру та зменшення можливості вірусної реплікації на 89‑99% порівняно з відповідним диким типом. В біохімічних аналізах рекомбінант NS5B полімерази з генотипів 1b, 2a, 3a та 4a, який виражає заміну S282T, показав знижену чутливість до GS‑461203 в порівнянні з відповідними дикими типами.

Клінічні дослідження. В об’єднаному аналізі з 991 пацієнта, які приймали софосбувір в фазі 3 дослідження, 226 пацієнтів пройшли відбір для аналізу стійкості щодо вірусологічної неефективності та раннього припинення прийому препарату, вони мали РНКHCV>1000 МЕ/мл. Після початкові послідовності NS5B були доступні для 225 з 226 пацієнтів з даними глибокого секвенування (відсів аналізу 1%) від 221 із цих пацієнтів. Заміну S282T пов’язану зі стійкістю до софосбувіру не було виявлено в жодного з цих пацієнтів при глибокому секвенуванні чи секвенуванні популяції. Заміну S282T в NS5B було виявлено в одного пацієнта, який отримував монотерапію Совалді у фазі 2 дослідження. Цей пацієнт мав <1% HCV S282T на початковій стадії та S282T (>99%) на четвертому тижні після лікування, що дало 13.5 кратну зміну в EC50 софосбувіру та зменшило можливість вірусної реплікації. Заміна S282T повернулася до дикого типу за наступні 8 тижнів і її більше не було виявлено глибоким секвенуванням на 12 тижні після лікування.

Дві заміни NS5B, – L159F і V321A було виявлено в повторних зразках, взятих після лікування, з багатьох генотипів 3 пацієнтів, інфікованих HCV у фазі 3 клінічних досліджень. Жодної зміни фенотипної чутливості до софосбувіру чи рибавірину не було виявлено в ізольованих пацієнтів з цими замінами. До того ж заміни S282R та L320 було виявлено під час лікування глибоким секвенуванням в пацієнта до пересадки з частковим реагуванням на лікування. Клінічна важливість цих відкриттів невідома.

Вплив вихідних поліморфізмів HCV на результат лікування

Вихідні послідовності NS5B було отримано для 1292 пацієнтів у фазі 3 дослідження за допомогою секвенування популяції, і заміну S282T не було виявлено в жодного пацієнта з наявністю вихідної послідовності. Під час оцінювання аналізу впливу вихідних поліморфізмів на результат оцінювання не було виявлено статистично значного зв’язку між наявністю варіанту NS5B HCV на початку та після лікування.

Перехресна стійкість

Реплікони HCV, які виражають заміну S282T, пов’язану зі стійкістю до софосбувіру, були повністю чутливими до інших класів противірусних агентів HCV. Софосбувір зберігав активність проти замін NS5B, – L159F і L320F, пов’язаних зі стійкістю до інших інгібіторів нуклеозиду. Софосбувір був повністю активним проти замін, пов’язаних зі стійкістю до інших противірусних засобів прямої дії з різними механізмами дії, як-от ненуклеозидні інгібітори NS5B, інгібітори протеази NS3 та інгібітори NS5A.

Фармакокінетика

Софосбувір – нуклеотидна депо-форма, яка інтенсивно бере участь в обміні речовин. Активний метаболіт формується в гепатоцитах та не виявляється в плазмі. Головний (>90%) метаболіт GS‑331007 є неактивним. Він формується секвентними та паралельними шляхами, що ведуть до утворення активного метаболіту.

Абсорбція

Фармакокінетичні властивості софосбувіру та головного циркулюючого метаболіту GS‑331007 оцінювалися в здорових дорослих пацієнтів та пацієнтів із хронічним гепатитом C. Після перорального прийому софосбувір швидко всмоктувався, а найбільшу концентрацію в плазмі було виявлено через ~0,5‑2 год після прийому дози незалежно від її рівня. Найбільшу концентрацію GS‑331007 в плазмі було виявлено через 2‑4 год після прийому дози. На основі фармакокінетичного аналізу популяції в пацієнтів з генотипами 1‑6 інфекція HCV (n = 986), стаціонарна AUC0-24 для софосбувіру та GS‑331007 була 1010 нг•год/мл і 7200 нг•год/мл відповідно. Щодо здорових пацієнтів (n = 284), то софосбувір і GS‑331007 AUC0-24 були на 57% вищим і на 39% нижчим відповідно ніж у пацієнтів, інфікованих HCV.

Вплив їжі. Відповідно до умов дієти, прийом однієї дози софосбувіру зі звичайною, з високим вмістом жирів їжею сповільнив швидкість всмоктування софосбувіру. Об’єм всмоктування софосбувіру був збільшений приблизно в 1,8 раза з незначним впливом на максимальну концентрацію. Дія GS‑331007 не змінилася у разі прийому їжі з високим вмістом жирів.

Поширення

Софосбувір не є субстратом для транспортерів всмоктування лікарських засобів, які діють на печінку, поліпептидів, що транспортують органічні аніони (OATP) 1B1 чи 1B3, та транспортерів органічних катіонів (OCT) 1. Щодо активної трубчастої секреції, GS‑331007 не є субстратом для ниркових транспортерів, транспортерів органічних аніонів (OAT) 1 чи 3, OCT2, MRP2, P‑gp, BCRP чи MATE1 включно. Софосбувір і GS‑331007 не є інгібіторами транспортерів лікарських засобів P-gp, BCRP, MRP2, BSEP, OATP1B1, OATP1B3 та OCT1. GS‑331007 не є інгібітором OAT1, OCT2, та MATE1.

Софосбувір приблизно на 85% зв’язується з протеїнами плазми людини (дані ex vivo) і цей зв’язок не залежить від концентрації препарату поза діапазоном 1‑20 мкг/мл. Зв’язок GS‑331007 з протеїнами плазми людини був мінімальним. Після однієї 400 мг дози [14C]‑софосбувіру у здорових пацієнтів відношення радіоактивності 14C крові до плазми становило приблизно 0,7.

Біотрансформація

Софосбувір активно метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активного нуклеозидного аналогу, трифосфату GS‑461203. До шляху метаболічної активації належить послідовний гідроліз частини ефіру карбонової кислоти, яка каталізується людським катепсином A (CatA) або карбоксилестеразою 1 (CES1), та відщеплення фосфорамідату протеїном, який зв’язує тривалентний гістидиннуклеотид 1 (HINT1), що супроводжується фосфорилюванням шляхом біосинтезу піримідинового нуклеотиду. Дефосфорилювання призводить до формування метаболіту нуклеозиду GS‑331007, який неможливо ефективно рефосфорилювати та якому бракує активності антитіл до HCV in vitro. Софосбувір та GS‑331007 не є субстратами чи інгібіторами ензиму UGT1A1 або CYP3A4, CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, та CYP2D6.

Після однієї пероральної дози 400 мг [14C]‑софосбувіру, софосбувіру та GS‑331007, що відповідають за приблизно 4 та >90% систематичного впливу матеріалів-похідних препарату (сума AUC софосбувіру та його метаболітів, скоригована на молекулярну масу), відповідно.

Виведення з організму

Після однієї пероральної дози 400 мг [14C]‑софосбувіру середнє виведення дози в середньому складало більше 92%, що складалися приблизно з 80%, 14% і 2,5%, що виводяться з сечею, калом та повітрям, що видихається. Більшість дози софосбувіру, яка виводилася з сечею у вигляді GS‑331007 (78%), тоді як 3,5% – у вигляді софосбувіру. Ця інформація вказує на те, що очищення нирками – основний шлях виведення GS‑331007 і більша його частина активно виділяється. В середньому період напіврозпаду софосбувіру та GS‑331007 тривав 0,4 та 27 год відповідно.

Лінійність/нелінійність

Лінійність дози софосбувіру та його основного метаболіту, GS‑331007, було оцінено у здорових пацієнтів, які дотримуються дієти. Значення AUC софосбувіру та GS‑331007 майже пропорційні дозам при прийомі дозами від 200 до 400 мг.

Вік, стать та раса

Ніяких клінічно значущих фармакокінетичних відмінностей відповідно до статі чи раси не було виявлено для софосбувіру та GS‑331007.

Фармакокінетика софосбувіру та GS 331007 в дітей не досліджувалася.

Популяційний фармакокінетичний аналіз у пацієнтів, інфікованих HCV, показав, що в межах проаналізованого вікового діапазону (19‑75 років) вік не мав клінічного ефекту на вплив софосбувіру та GS‑331007. У клінічних дослідженнях взяло участь 65 пацієнтів віком від 65 років. Швидкість реагування, яку спостерігали у пацієнтів, віком понад 65 років, була така ж, як і в молодших пацієнтів.

Порушення функції нирок

Фармакокінетику софосбувіру було досліджено у пацієнтів, не інфікованих HCV, зі слабким (рШКФ ≥50 і <80 мл/хв/1,73 м2), середнім (рШКФ ≥30 і <50 мл/хв/1,73 м2), важким порушенням функції нирок (рШКФ <30 мл/хв/1,73 м2) та пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, яка потребує гемодіалізу, після прийому однієї дози 400 мг софосбувіру. Порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок (рШКФ>80 мл/хв/1,73 m2) AUC0-inf софосбувіру була на 61%, 107% та 171% більша у разі слабкого, середнього та важкого порушення, AUC0-inf GS-331007 була на 55%, 88% і 451% більша відповідно. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю порівняно з пацієнтами з нормальним функціонуванням нирок AUC0-inf софосбувіру була на 28% більша у разі прийому дози софосбувіру за 1 год до гемодіалізу і більша на 60%, коли дозу приймали за 1 год. після нього. AUC0-inf GS‑331007 у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю неможливо достовірно визначити. Хоча дані вказують на вплив GS‑331007 як мінімум у 10 і 20 разів більший у разі хронічної ниркової недостатності порівняно зі здоровими пацієнтами, якщо Совалді приймали за 1 год до і за 1 год після гемодіалізу відповідно.

Гемодіаліз може ефективно вивести (53% коефіцієнт очищення) головний циркулюючий метаболіт GS‑331007. Під час 4‑годинної процедури гемодіалізу було виведено приблизно 18% прийнятої дози. Для пацієнтів із легким і середнім порушенням нирок не потрібне коригування дози. Безпеку Совалді не було оцінено для пацієнтів із важким порушенням функції нирок чи хронічною нирковою недостатністю (див. розділ «Особливі застереження»).

Печінкова недостатність

Фармакокінетика софосбувіру вивчалась після 7‑денного застосування 400 мг дози софосбувіру пацієнтами, інфікованими HCV, із середньою і важкою печінковою недостатністю (клас B та C за класифікацією Чайлда-П’ю-Туркота). Порівняно з пацієнтами з нормальним функціонуванням печінки AUC0-24 софосбувіру була на 126% та 143% більша у разі середньої та важкої печінкової недостатності, а AUC0-24 GS‑331007 була на 18% та 9% більша відповідно. Популяційний фармакокінетичний аналіз за участю пацієнтів, інфікованих HCV, показав, що цироз не мав клінічного ефекту на вплив софосбувіру та GS‑331007. Для пацієнтів із легким, середнім та важким порушенням функції печінки не рекомендовано коригувати дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Фармакокінетичний/фармакодинамічний зв'язок

Ефективність в плані швидкої вірусної реакції виявилась пов’язаною з впливом софосбувіру та GS 331007. Проте жоден з цих показників не був обраний як загальний сурогатний маркер ефективності (SVR12) за терапевтичної дози 400 мг.

Дані доклінічних досліджень безпеки.

В ході повторних досліджень токсичності дози на щурах та собаках високі дози діастереоізомерної (1:1) суміші негативно впливали на печінку (собака) та серце (щур) та викликали негативні шлунково-кишкові реакції (собака). Вплив софосбувіру не можна було виявити в ході досліджень на гризунах, ймовірно, через високу активність естераз, хоча доза основного метаболіту GS‑331007, яка мала негативний вплив, була в 29 разів (щур) та 123 рази (собака) більшою за 400 мг софосбувіру. Жодних порушень печінки чи серця не було виявлено під час дослідження хронічної токсичності в разі впливу, в 9 разів (щур) та 27 разів (собака) більшому, ніж клінічний вплив.

Софосбувір не був генотоксичним у тестах in vitro чи in vivo, у т.ч. на  бактеріальну мутагенність, хромосомну аберацію, із використанням периферійних лімфоцитів крові людини та мікронуклеарних аналізів мишей in vivo.

Дослідження канцерогенності на мишах та щурах не вияв

Совалди Софосбувир 400 мг N28 таблетки Все формы препарата

Отзывы и вопросы

Отзывы:
Оставить отзыв
Как Вы оцениваете этот товар
Вопросы:
Задать вопрос

Совалди Софосбувир 400 мг N28 таблетки Видеообзор

Основные физико-химические свойства:

Совалди Софосбувир 400 мг N28 таблетки Характеристики

Сертификаты

Если Вам необходим сертификат качества*, обязательно укажите это при оформлении заказа в корзине (поставьте отметку "Добавить к товарам сертификат") или озвучьте данное требование оператору, принимающему заказ.

  • *или заключение о качестве ввезенных в Украину лекарственных средств иностранного производства, заключение о соответствии требованиям государственным и международным стандартам медицинских иммунобиологических препаратов или сведений о государственной регистрации лекарственного средства. Виды документов о качестве могут отличаться в зависимости от приобретаемого Вами товара.