ІНСТРУКЦІЯ
для медичного імунобіологічного препарату
СІМПОНІ®
(SIMPONI®)
Склад:
діюча речовина: golimumab;
1 попередньо наповнений шприц або 1 попередньо наповнена ручка містить: голімумабу 50 мг в 0,5 мл;
допоміжні речовини: сорбітол (E 420), L–гістидин, L–гістидину моногідрохлориду моногідрат, полісорбат 80, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або злегка опалесцюючий, безбарвний або світло-жовтий розчин, який може містити невелику кількість прозорих або білих білкових частинок, що допустимо для розчинів, що містять білок.
Фармакотерапевтична група. Інгібітори фактору некрозу пухлин альфа (TNF‑α).
Код АТХ L04AB06.
Імунологічні і біологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Голімумаб є людським моноклональним антитілом, яке формує високоафінні стабільні комплекси з розчинними та трансмембранними біоактивними формами фактору некрозу пухлин альфа (TNF-α) людини, що попереджує зв’язування TNF-α з власними рецепторами.
Зв’язування людського TNF з голімумабом призводить до нейтралізації TNF-α індукованої експресії на поверхні клітин молекул адгезії Е-селектину, молекули адгезії судинного ендотелію 1 типу (VCAM-1) та молекул міжклітинної адгезії (ICAM-1) ендотеліальними клітинами людини. In vitro, TNF - індукована секреція інтерлейкіну - 6 (IL-6), інтерлейкіну - 8 (IL-8) та гранулоцито-макрофаго-колонієстимулюючого фактору (GM-CSF) ендотеліальними клітинами людини також інгібувалася голімумабом.
На фоні терапії СІМПОНІ® відмічалося зменшення рівня С-реактивного білка (CRP) в порівнянні з групами плацебо, що призводило до значного зменшення в сироватці крові рівня IL-6, ICAM-1, матриксної металопротеїнази-3 (MMP-3) та фактору росту ендотелію судин (VEGF), у порівнянні з контрольною групою. Було продемонстровано зниження рівнів TNF у пацієнтів з ревматоїдним артритом та анкілозивним спондилітом, та рівнів IL-6 у пацієнтів з псоріатичним артритом. Ці зміни спостерігалися при першому обстеженні після введення першої дози препарату СІМПОНІ® (4-й тиждень) і зберігалися до 24 тижня.
Імуногенність
Антитіла до голімумабу були виявлені у 5 % пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом і анкілозивним спондилітом, які отримували препарат СІМПОНІ® протягом 52 тижнів у дослідженнях ІІІ фази. Майже всі антитіла нейтралізувалися in vitro. Частота утворення антитіл була зіставною у пацієнтів з різними ревматичними захворюваннями. У пацієнтів, які отримували супутню терапію метотрексатом, частота утворення антитіл була нижчою, ніж у пацієнтів, які приймали препарат СІМПОНІ® без метотрексату (3 % і 8 % відповідно).
Антитіла до голімумабу виявлялися у 3 % пацієнтів з виразковим колітом, які отримували голімумаб протягом 54 тижнів під час ІІ та ІІІ фази клінічних досліджень. У пацієнтів, які отримували супутню терапію імуномодуляторами (азатіоприном, 6-меркаптопурином та метотрексатом), частота утворення антитіл до голімумабу була нижчою, ніж у пацієнтів, які приймали препарат СІМПОНІ® без імуномодуляторів (1 % і 3 % відповідно).
Присутність антитіл до голімумабу може збільшувати ризик розвитку реакцій у місці ін’єкції. Невелика кількість пацієнтів з антитілами до голімумабу не дозволяє точно оцінити зв’язок між імуногенністю та клінічною ефективністю або безпекою.
Оскільки аналіз імуногенності є продукт- і метод-специфічним, порівняння рівня антитіл при лікуванні іншими препаратами не є коректним.
Фармакокінетика
Всмоктування. Після одноразового підшкірного введення голімумабу здоровим добровольцям або пацієнтам з ревматоїдним артритом середній час досягнення максимальної концентрації (Tmax) у сироватці крові становив від 2 до 6 днів. Після підшкірного введення 50 мг голімумабу здоровим добровольцям Cmax становила 3,1 ± 1,4 мкг/мл (середнє ± стандартне відхилення).
Всмоктування голімумабу було подібним після одноразового підшкірного введення в дозі 100 мг в область плеча, живота і стегна, а середня абсолютна біодоступність дорівнювала 51 %. Враховуючи практично пропорційну дозі фармакокінетику голімумабу після підшкірного введення, абсолютна біодоступність голімумабу в дозі 50 мг або 200 мг повинна бути подібною.
Розподіл. Після одноразового внутрішньовенного введення препарату середній об’єм розподілу становив 115 ± 19 мл/кг.
Виведення. Системний кліренс голімумабу складав 6,9 ± 2,0 мл/день/кг. Кінцевий період напіввиведення у здорових добровольців і пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом, анкілозивним спондилітом або виразковим колітом був подібним і складав 12 ± 3 днів.
У пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом або анкілозивним спондилітом, які отримували підшкірне введення голімумабу в дозі 50 мг кожні 4 тижні, сироваткові концентрації досягали рівноважного стану до 12 тижня. При одночасному застосуванні метотрексату з голімумабом підшкірно в дозі 50 мг кожні 4 тижні середня мінімальна залишкова концентрація в рівноважному стані складала 0,6 ± 0,4 мкг/мл
(± стандартне відхилення) у пацієнтів з активним ревматоїдним артритом, незважаючи на терапію метотрексатом, приблизно 0,5 ± 0,4 мкг/мл у пацієнтів з активним псоріатичним артритом і близько 0,8 ± 0,4 мкг/мл у пацієнтів з анкілозивним спондилітом. У пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом або анкілозивним спондилітом, які не отримували супутню терапію метотрексатом, мінімальна залишкова концентрація голімумабу в рівноважному стані була приблизно на 30 % нижче, ніж у пацієнтів, які отримували голімумаб з метотрексатом. У обмеженої кількості пацієнтів з ревматоїдним артритом, які отримували лікування голімумабом підшкірно протягом 6-місячного періоду, одночасне застосування метотрексату знижувало уявний кліренс голімумабу на 36 %. Однак, при популяційному фармакокінетичному аналізі було показано, що поєднане застосування NSAID, пероральних кортикостероїдів або сульфасалазину не впливає на удаваний кліренс голімумабу.
Після введення індукційних доз 200 мг та 100 мг голімумабу на 0 та 2 тижні відповідно, та надалі підтримуючих доз 50 мг та 100 мг підшкірно кожні 4 тижні пацієнтам з виразковим колітом, сироваткові концентрації голімумабу досягали рівноважного стану приблизно на 14 тижні після початку терапії. При застосуванні 50 мг або 100 мг голімумабу підшкірно кожні 4 тижні рівноважна залишкова концентрація у сироватці крові становила 0,9 ± 0,5 мкг/мл та 1,8 ± 1,1 мкг/мл відповідно.
У пацієнтів з виразковим колітом, яким застосовували дози 50 мг та 100 мг голімумабу підшкірно кожні 4 тижні, одночасне застосування імуномодуляторів не мало значного впливу на рівноважні концентрації голімумабу.
Поява антитіл до голімумабу зазвичай супроводжувалася зниженням мінімальної залишкової концентрації в рівноважному стані.
Лінійність. У пацієнтів з ревматоїдним артритом фармакокінетика голімумабу була пропорційною дозі в діапазоні від 0,1 до 10,0 мг/кг після одноразового внутрішньовенного введення. Після одноразового підшкірного введення здоровим добровольцям доз у діапазоні від 50 мг до 400 мг спостерігалася дозопропорційна фармакокінетика.
Вплив ваги на фармакокінетику. При популяційному фармакокінетичному аналізі виявлена тенденція до збільшення уявного кліренсу голімумабу при підвищенні маси тіла.
Клінічні характеристики.
Показання.
Ревматоїдний артрит
СІМПОНІ® у комбінації з метотрексатом показаний для:
· лікування ревматоїдного артриту в активній формі, від середнього до тяжкого ступеня у дорослих, у яких відмічається незадовільна відповідь на терапію DMARD, в тому числі метотрексатом.
· лікування тяжкого, активного та прогресуючого ревматоїдного артриту у дорослих, які раніше не отримували терапію метотрексатом.
Було продемонстровано, що СІМПОНІ® в комбінації з метотрексатом зменшує частоту прогресування пошкодження суглобів за даними рентгенографії, а також покращує їх функціонування.
Псоріатичний артрит
СІМПОНІ®, у якості монотерапії або у комбінації з метотрексатом, показаний для лікування активного та прогресуючого псоріатичного артриту у дорослих, у яких раніше відмічалася незадовільна відповідь на терапію DMARD. СІМПОНІ® знижує частоту прогресування патології периферичних суглобів, що було продемонстровано за допомогою рентгенографії у пацієнтів, що мають підтипи захворювання із симетричним ураженням більшості суглобів, а також покращує фізичне функціонування.
Анкілозивний спондиліт
СІМПОНІ® показаний для лікування тяжкого активного анкілозивного спондиліту у дорослих, у яких раніше відмічалася незадовільна відповідь на традиційну терапію.
Виразковий коліт
СІМПОНІ® показаний для лікування активної форми виразкового коліту середнього або тяжкого ступеня у дорослих, у яких відмічається незадовільна відповідь на традиційну терапію, включаючи кортикостероїди, 6-меркаптопурин (6-МП) або азатіоприн (АЗА), або при непереносимості чи медичних протипоказаннях до застосування даних видів терапії.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до голімумабу або до інших компонентів лікарського засобу. Туберкульоз в активній формі або інші тяжкі інфекції, такі як сепсис та опортуністичні інфекції.
Помірна або тяжка серцева недостатність (класу ІІІ/ІV за NYHA).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження взаємодії не проводилися.
Одночасне застосування з іншими біологічними лікарськими засобами
Одночасне застосування з іншими біологічними лікарськими засобами для лікування тих самих захворювань, для лікування яких застосовується СІМПОНІ®, включаючи анакінру та абатацепт, не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування»).
Живі вакцини/терапевтичні інфекційні речовини
Одночасне застосування живих вакцин або терапії іншими збудниками інфекцій із СІМПОНІ® не рекомендоване (див. розділи «Особливості застосування» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Метотрексат
Незважаючи на те, що супутнє застосування метотрексату призводить до більш високих рівноважних мінімальних концентрацій СІМПОНІ® у пацієнтів з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом і анкілозивним спондилітом, ці дані не свідчать про необхідність корекції дози СІМПОНІ® або метотрексату (див. розділ «Фармакокінетика»).
Особливості застосування.
Інфекції
Пацієнтів потрібно ретельно обстежувати на інфекції, включаючи туберкульоз, до, під час та після лікування СІМПОНІ®. Оскільки виведення голімумабу може тривати до 5 місяців, моніторинг необхідно продовжувати протягом цього періоду. Подальше лікування СІМПОНІ® потрібно зупинити у випадку розвитку серйозної інфекції або сепсису (див. розділ «Протипоказання»).
Не слід проводити терапію СІМПОНІ® у пацієнтів з клінічно значущими активними формами інфекцій. Необхідно проявляти обережність при вирішенні питання про застосування СІМПОНІ® у пацієнтів з хронічними інфекціями або наявністю рецидивуючих інфекцій в анамнезі. Необхідно рекомендувати пацієнтам по можливості уникати впливу потенційних факторів ризику розвитку інфекцій.
Пацієнти, що приймають блокатори TNF, більшою мірою схильні до розвитку серйозних інфекцій. Повідомлялося про випадки бактеріальних (в т. ч. сепсис та пневмонію), мікобактеріальних (в т. ч. туберкульоз), інвазивних грибкових та опортуністичних інфекцій, включаючи летальні випадки, у пацієнтів, які отримували лікування СІМПОНІ®. Деякі з цих серйозних інфекцій відмічалися у пацієнтів, які отримували супутню імуносупресивну терапію, що, на фоні основного захворювання, могло підвищити схильність до розвитку інфекцій. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів та проводити повну діагностичну оцінку при появі симптомів розвитку нової інфекції. Терапію СІМПОНІ® необхідно припинити при розвитку у пацієнта нової серйозної інфекції або сепсису, розпочати відповідну протимікробну чи протигрибкову терапію та проводити її до досягнення контролю захворювання. У пацієнтів, котрі проживали або подорожували до регіонів, у яких інвазивні грибкові інфекції (наприклад, гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз або бластомікоз) є ендемічними, слід ретельно оцінити співвідношення ризику та користі перед початком терапії СІМПОНІ ®.
Туберкульоз
Повідомлялося про випадки туберкульозу у пацієнтів, які отримували терапію СІМПОНІ®. В більшості випадків туберкульоз був позалегеневим, в локальній або дисемінованій формі.
Перед початком терапії СІМПОНІ® слід провести обстеження пацієнтів для виключення активних та неактивних (латентних) форм туберкульозу. Обстеження має включати детальний анамнез, у тому числі відомості про захворювання на туберкульоз у минулому, можливі контакти з хворими на туберкульоз та попередню та/або супутню імуносупресивну терапію. Обов’язковим є проведення всім пацієнтам до початку терапії шкірного туберкулінового тесту і рентгенографії грудної клітки. Слід враховувати, що у тяжких хворих та імуноскомпрометованих пацієнтів може бути отримана псевдонегативна туберкулінова проба.
У разі встановлення діагнозу активної форми туберкульозу починати терапію СІМПОНІ® не можна (див. розділ «Протипоказання»).
При підозрі на наявність латентної форми туберкульозу необхідно проконсультуватися з фтизіатром. У всіх ситуаціях, описаних нижче, необхідно ретельно оцінювати співвідношення користі/ризику терапії препаратом СІМПОНІ®.
Якщо встановлено діагноз неактивної (латентної) форми туберкульозу, перед початком терапії СІМПОНІ® необхідно провести специфічне протитуберкульозне лікування.
У пацієнтів з кількома або багатьма значними факторами ризику розвитку туберкульозу, а також негативними результатами тесту на латентну форму туберкульозу, необхідно розглянути питання про призначення протитуберкульозної терапії перед початком лікування СІМПОНІ®. Застосування протитуберкульозної терапії також необхідно розглянути перед початком лікування СІМПОНІ ® у пацієнтів, у яких раніше відзначалася латентна або активна форма туберкульозу і немає підтвердження про проведений повний та адекватний курс протитуберкульозного лікування.
Повідомлялося про випадки розвитку активної форми туберкульозу у пацієнтів, які отримували СІМПОНІ® під час та після проведення лікування латентної форми туберкульозу. За пацієнтами, які лікуються СІМПОНІ®, слід ретельно спостерігати на предмет ознак та симптомів активної форми туберкульозу, включно з пацієнтами, результати обстеження яких на латентну форму були негативними, а також пацієнтами, які проходять лікування латентної форми туберкульозу, або раніше проходили протитуберкульозне лікування.
Усіх пацієнтів слід попередити про необхідність консультації лікаря при появі ознак/симптомів, що нагадують туберкульоз (наприклад постійний кашель, зменшення маси тіла, субфебрилітет), під час або після лікування СІМПОНІ®.
Реактивація вірусу гепатиту B (HBV)
Є повідомлення про реактивацію гепатиту В у пацієнтів, які отримували терапію антагоністами TNF, включаючи СІМПОНІ®, та були хронічними носіями вірусу (тобто мали позитивну реакцію на поверхневий антиген вірусу). Деякі з випадків були летальними.
Перед початком лікування СІМПОНІ® необхідно провести обстеження на наявність вірусу гепатиту В. Пацієнтам з позитивними результатами аналізу на вірус гепатиту В рекомендовано звернутися до лікаря з досвідом лікування гепатиту В.
Носіям вірусу гепатиту В, які потребують терапії з використанням СІМПОНІ®, слід проводити ретельний моніторинг ознак та симптомів активного гепатиту В протягом періоду лікування та декількох місяців після його закінчення. Даних щодо лікування пацієнтів, які є носіями вірусу гепатиту В, із застосуванням антивірусної терапії у комбінації з TNF-антагоністом для запобігання реактивації вірусу гепатиту В, немає. Пацієнтам, у яких спостерігається реактивація вірусу гепатиту В, потрібно припинити лікування СІМПОНІ® та розпочати ефективну антивірусну та підтримувальну терапію.
Злоякісні новоутворення та лімфопроліферативні порушення
Потенційна роль терапії блокаторами TNF у розвитку злоякісних пухлин невідома. Згідно з наявними даними, не можна виключити ризик розвитку лімфом, лейкемії або інших злоякісних новоутворень у пацієнтів, які отримують терапію антагоністами TNF. Необхідно з обережністю приймати рішення щодо застосування TNF-блокуючої терапії пацієнтам з анамнезом злоякісного новоутворення або при вирішенні продовжувати терапію у пацієнтів, у яких розвинулися злоякісні новоутворення.
Злоякісні пухлини у дітей
При проведенні постмаркетингового спостереження застосування TNF-блокаторів, зафіксовані випадки злоякісних новоутворень, деякі з яких були летальними у дітей, підлітків та молодих людей (віком до 22 років), які приймали TNF-блокатори (терапію було розпочато у дітей віком ≤ 18 років). Приблизно половину випадків становили лімфоми. Інші випадки були пов’язані з різноманітними іншими злоякісними новоутвореннями, включаючи рідкісні злоякісні новоутворення, що пов’язані з імуносупресією. Роль TNF-блокаторів у розвитку злоякісних новоутворень не може бути виключена.
Лімфома і лейкемія
У контрольованих фазах клінічних досліджень всіх TNF-блокаторів, включаючи СІМПОНІ®, випадки лімфоми спостерігалися частіше серед пацієнтів, які отримували терапію блокаторами TNF у порівнянні з контрольною групою пацієнтів. У клінічних дослідженнях СІМПОНІ® IIb і III фази частота розвитку лімфом у пацієнтів, які отримували терапію СІМПОНІ®, була вищою, ніж очікувана частота в загальній популяції. У постмаркетинговому періоді відзначалися випадки лейкемії у пацієнтів, які отримували терапію антагоністами TNF. Існує підвищений ризик виникнення лімфоми та лейкемії у пацієнтів з ревматоїдним артритом, які страждають довготривалим, високоактивним запальним захворюванням, яке ускладнює проведення оцінки ризику.
У постмаркетинговому періоді повідомлялося про поодинокі випадки гепатолієнальної Т-клітинної лімфоми у пацієнтів, які отримували лікування TNF-блокаторами (див. розділ «Побічні реакції»). Цей рідкісний вид Т-клітинної лімфоми зазвичай має дуже агресивний перебіг з летальними наслідками. Більшість таких випадків виникали у підлітків та молодих чоловіків, які одночасно з СІМПОНІ® застосовували азатіоприн (АЗА) або 6-меркаптопурин (6-МП) для лікування запального захворювання кишечнику. Слід ретельно зважити усі ризики одночасного застосування АЗА та 6-МП з СІМПОНІ®. Не можна виключити ризику розвитку гепатолієнальної Т-клітинної лімфоми у пацієнтів, які лікуються TNF-блокаторами.
Інші злоякісні новоутворення
У контрольованих фазах клінічних досліджень СІМПОНІ®, в яких брали участь пацієнти з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом, анкілозивним спондилітом та виразковим колітом, частота розвитку злоякісних пухлин (крім лімфоми і немеланоматозних злоякісних пухлин шкіри), була подібною в групі терапії СІМПОНІ® і контрольній групі.
Дисплазія/карцинома товстої кишки
Невідомо, чи впливає лікування голімумабом на ризик розвитку дисплазії або раку товстої кишки. Усі пацієнти з виразковим колітом, що мають підвищений ризик дисплазії/раку кишечника (наприклад пацієнти з довготривалим виразковим колітом або первинним склерозуючим холангітом) або пацієнти з дисплазією чи раком товстої кишки в анамнезі, повинні регулярно проходити обстеження на предмет дисплазії перед початком та протягом терапії. Обстеження має включати колоноскопію та біопсію. Слід ретельно зважити усі ризики та переваги лікування СІМПОНІ®, а також необхідність продовжувати лікування пацієнтів, у яких на фоні терапії діагноз дисплазії товстої кишки встановлюється вперше.
У пошуковому клінічному дослідженні, в якому оцінювали застосування СІМПОНІ® пацієнтам з тяжкою персистуючою астмою, злоякісні пухлини частіше відзначалися у пацієнтів, які отримували терапію СІМПОНІ®, порівняно з пацієнтами з контрольної групи (див. розділ «Побічні реакції»). Значимість цих даних невідома.
У пошуковому клінічному дослідженні, у якому оцінювали застосування іншого блокатора TNF – інфліксимабу, у пацієнтів з помірними та важкими хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ), злоякісні пухлини (особливо пухлини легень, голови і шиї) частіше відзначалися у пацієнтів, які отримували терапію інфліксимабом, порівняно з пацієнтами контрольної групи. У всіх пацієнтів в анамнезі відзначалося інтенсивне куріння. Таким чином, необхідно дотримуватися обережності при застосуванні будь-якого антагоніста TNF пацієнтам з ХОЗЛ, а також пацієнтам з підвищеним ризиком злоякісних пухлин через інтенсивне куріння.
Рак шкіри
Були отримані повідомлення про випадки меланоми у пацієнтів, що отримували терапію TNF-блокаторами, включаючи СІМПОНІ®. Пухлина Меркеля реєструвалася у пацієнтів, які отримували інші антагоністи TNF (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам рекомендовано періодично проводити обстеження шкіри, особливо при наявності факторів ризику розвитку раку шкіри.
Застійна серцева недостатність
На тлі терапії блокаторами TNF (включаючи СІМПОНІ®) відзначалися випадки декомпенсації застійної серцевої недостатності, а також нові випадки застійної серцевої недостатності. У клінічному дослідженні іншого антагоніста TNF відзначалися випадки декомпенсації застійної серцевої недостатності та підвищення смертності через застійну серцеву недостатність. Застосування СІМПОНІ® пацієнтам із застійною серцевою недостатністю не вивчалося. СІМПОНІ® необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів з легкою серцевою недостатністю (класу I/II NYHA). Необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнтів та припинити терапію СІМПОНІ® при прогресуванні симптомів серцевої недостатності або їх первинному розвитку (див. розділ «Протипоказання»).
Неврологічні ефекти
Застосування блокаторів TNF, включаючи СІМПОНІ®, було асоційовано з появою або загостренням клінічних симптомів та/або радіографічними ознаками демієлінізуючих захворювань центральної нервової системи, включаючи розсіяний склероз і периферичні демієлінізуючі порушення. У пацієнтів з демієлінізуючими розладами, в тому числі в анамнезі, необхідно ретельно оцінити співвідношення користі і ризику терапії блокаторами TNF. При появі симптомів даних порушень необхідно вирішити питання про припинення терапії СІМПОНІ® (див. розділ «Побічні реакції»).
Хірургічні втручання
Є обмежений досвід застосування препарату пацієнтам, яким проводились хірургічні процедури, включаючи артропластику. Необхідно враховувати тривалий період напіввиведення голімумабу у випадку планування будь-яких хірургічних процедур. Пацієнтам, які потребують проведення хірургічної операції під час лікування препаратом, слід перебувати під ретельним контролем виникнення інфекцій.
Імуносупресія
Не виключена роль блокаторів TNF, включаючи СІМПОНІ®, у впливі на імунологічні механізми, що захищають від інфекцій та злоякісних пухлин, оскільки TNF є медіатором запалення і модулятором клітинної імунної відповіді.
Аутоімунні процеси
Відносний дефіцит TNFα, спричинений анти-TNF-терапією, може ініціювати розвиток аутоімунного процесу. Якщо у хворого виникають симптоми, що нагадують вовчаковий синдром, а також виявляються антитіла до двоспіральної ДНК, лікування треба припинити (див. розділ «Побічні реакції»).
Гематологічні реакції
Повідомлялося про випадки панцитопенії, лейкопенії, нейтропенії, апластичної анемії та тромбоцитопенії у пацієнтів, які отримували TNF-блокатори. У рідкісних випадках в клінічних дослідженнях на тлі терапії СІМПОНІ® відзначалася цитопенія, включаючи панцитопенію. Усі пацієнти повинні одразу звернутися за медичною допомогою при появі симптомів гематологічних порушень (наприклад, тривала лихоманка, утворення синців, кровотеча, блідість). Необхідно припинити застосування препарату пацієнтам із підтвердженими істотними гематологічними патологіями.
Одночасне застосування інгібітору TNF та анакінри
Спостерігалися серйозні інфекції та нейтропенія у ході клінічних випробувань при супутньому застосуванні анакінри та етанерсепту (інгібітору TNF), що не мало терапевтичних переваг порівняно з монотерапією етанерсептом. Враховуючи характер небажаних реакцій, які спостерігалися на фоні такої комбінованої терапії, подібні токсичні ефекти можуть спостерігатися при застосуванні анакінри у комбінації з іншими блокаторами TNF. Тому не рекомендується застосовувати СІМПОНІ® у комбінації з анакінрою.
Одночасне застосування інгібітору TNF та абатацепту
У ході клінічних випробувань супутнє застосування TNF-блокуючих агентів та абатацепту асоціювалося з підвищенням ризику виникнення інфекцій, включаючи тяжкі інфекції, порівняно з монотерапією TNF-блокуючими агентами, без підвищення клінічної користі. Не рекомендується застосовувати СІМПОНІ® в комбінації з абатацептом.
Одночасне застосування з іншими біологічними лікарськими засобами
Інформації щодо одночасного застосування голімумабу з іншими біологічними лікарськими засобами, які використовують для лікування тих самих станів, що і голімумаб, недостатньо. Не рекомендовано застосовувати СІМПОНІ® одночасно з біологічними терапевтичними лікарськими засобами через можливість підвищення ризику виникнення інфекції та інших потенційних фармакологічних взаємодій.
Перехід з одного біологічного базисного модифікуючого протиревматичного препарату на інший
Під час переходу з одного біологічного препарату на інший слід ретельно спостерігати за клінічним станом пацієнта, оскільки перехресна біологічна активність може підвищувати ризик побічних реакцій, включаючи інфекції.
Вакцинації/ терапія збудниками інфекцій
Пацієнти, які отримують терапію СІМПОНІ®, можуть проводити вакцинацію, за винятком вакцинації живими вакцинами (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Доступні лише обмежені дані результатів вакцинації або вторинного інфікування живими вакцинами пацієнтів, що отримують анти-TNF-терапію. Використання живих вакцин може призвести до клінічних проявів інфекцій, включаючи дисеміновані. Застосування терапії іншими збудниками інфекцій, такими як живі ослаблені бактерії (наприклад, інстиляції сечового міхура БЦЖ для лікування раку) може призвести до клінічних проявів інфекцій, включаючи дисеміновані. Не рекомендується призначати терапію збудниками інфекції одночасно з СІМПОНІ®.
Алергічні реакції
З досвіду післяреєстраційного застосування, після введення СІМПОНІ® відзначалися випадки серйозних системних реакцій гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції). Деякі з цих реакцій відзначалися після першого введення СІМПОНІ®. При розвитку анафілактичної реакції або інших серйозних алергічних реакцій необхідно негайно припинити терапію СІМПОНІ® і розпочати відповідне лікування.
Чутливість до латексу
Ковпачок голки ручки для ін’єкцій виготовлено з сухого натурального каучуку, що містить латекс, і може викликати алергічні реакції в осіб, чутливих до латексу.
Особливості застосування у деяких категорій пацієнтів.
Пацієнти похилого віку (≥ 65 років)
У дослідженнях ІІІ фази, у яких брали участь пацієнти з ревматоїдним артритом, псоріатичним артритом, анкілозивним спондилітом та виразковим колітом, не було відмінностей у небажаних реакціях, серйозних небажаних реакціях та серйозних інфекціях між пацієнтами у віці 65 років і старше, які отримували лікування препаратом СІМПОНІ®, та молодшими пацієнтами. Однак, слід бути обережними при лікуванні пацієнтів похилого віку та приділяти увагу можливості розвитку інфекції.
Пацієнти з порушеннями функції нирок і печінки
У пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки специфічних досліджень СІМПОНІ® не проводилося. У пацієнтів з порушенням функції печінки СІМПОНІ® необхідно застосовувати з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнти з непереносимістю фруктози
СІМПОНІ® містить сорбітол (E 420). Пацієнти з рідкісними спадковими порушеннями, пов’язаними з непереносимістю фруктози, не повинні приймати СІМПОНІ®.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Жінки дітородного віку. Жінки дітородного віку мають використовувати адекватні методи контрацепції для попередження вагітності до, під час лікування та протягом 6 місяців після завершення лікування голімумабом.
Вагітність. Дані щодо застосування голімумабу під час вагітності відсутні. Внаслідок пригнічення TNF, введення голімумабу підчас вагітності може впливати на імунну відповідь у новонародженого. В дослідженнях на тваринах не відмічалося прямих або опосередкованих ознак впливу на вагітність, розвиток ембріона/плоду, пологи чи постнатальний розвиток. Застосування голімумабу під час вагітності не рекомендоване. Застосування голімумабу можливе лише у випадку ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Голімумаб проникає через плаценту. Після лікування матері TNF-блокаторами під час вагітності, антитіла виявлялися у сироватці немовлят до 6-місячного віку. Відповідно, ці немовлята можуть мати підвищений ризик розвитку інфекцій. Введення живих вакцин немовлятам, які в утробі матері підлягали впливу голімумабу, не рекомендується протягом 6 місяців після останньої інфузії матері голімумабу під час вагітності (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Годування груддю. Невідомо чи екскретується голімумаб у молоко людини, або абсорбується після прийому всередину. Жінки мають утримуватися від годування груддю під час та протягом 6 місяців після припинення лікування голімумабом.
Фертильність. Дослідження фертильності у тварин на фоні введення голімумабу не проводилося. Дослідження фертильності з використанням аналогічних антитіл, що вибірково пригнічують функціональну активність TNF мишей, не виявили ефекту на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
СІМПОНІ® може мати незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та при роботі з іншими механізмами. Після застосування СІМПОНІ® може виникати запаморочення (див. розділ «Побічні реакції»).
Спосіб застосування та дози.
Терапію СІМПОНІ® необхідно розпочинати та проводити під наглядом кваліфікованих лікарів, які мають досвід діагностики та лікування ревматоїдного артриту, псоріатичного артриту, анкілозивного спондиліту або виразкового коліту.
