Name: Лінпарза таблетки по 100 мг, 56 шт.
Brand: AstraZeneca
SKU: 4727001
Price: 76178.3 UAH
Availability: InStock

Олапариб

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Імпортний

Спосіб введення

Міжнародна назва

Термін придатності

Код АТС/ATX

Температура хранения

Температура зберігання

Дозування

Код Моріон

Кількість в упаковці

Только с рецептом

Рецептурна видача

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям с осторожностью

Годуючим матерям

Детям запрещено

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем нет данных

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

AstraZeneca

ЛС Ограниченного отпуска

Лінпарза

Лінпарза таблетки по 100 мг, 56 шт.

Склад

діюча речовина: олапариб;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 100 мг або 150 мг олапарибу;
допоміжні речовини: коповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, маніт (Е 421), натрію стеарилфумарат;
оболонка таблетки по 100 мг: гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 100 мг: таблетки овальної форми, вкриті плівковою оболонкою, з двоопуклою поверхнею, від жовтого до темно-жовтого кольору, з гравіруванням &ldquo;OP 100&rdquo; з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби, інші антинеопластичні засоби. Код АТХ L01X X46.

Фармакодинаміка

Фармакокінетика

Фармакокінетика олапарибу в лікарській формі таблеток в дозі 300&nbsp;мг характеризується уявним кліренсом з плазми крові, близьким до 7&nbsp;л/год, уявним об&rsquo;ємом розподілу, близьким до 158&nbsp;л, і кінцевим періодом напіввиведення, що становить 15&nbsp;годин. Після введення повторних доз показник AUC щодо накопичення лікарського засобу становив 1,8, ФК деякою мірою залежала від часу.
Абсорбція
Після перорального прийому в лікарській формі таблеток (2 таблетки по 150&nbsp;мг) олапариб швидко всмоктується. Медіана часу до досягнення його максимальної концентрації в плазмі крові після прийому лікарського засобу становить, як правило, 1,5&nbsp;години.
При прийомі олапарибу з їжею його абсорбція уповільнювалася (tmax збільшувався на 2,5&nbsp;години і Cmax зменшувалась приблизно на 21&nbsp;%), але ступінь його абсорбції суттєво не змінювався (показник AUC збільшувався на 8&nbsp;%). Отже, лікарський засіб Лінпарза можна приймати під час прийому їжі або в інший час (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Особливості застосування&raquo;).
Розподіл
Ступінь зв&rsquo;язування олапарибу з білками плазми крові in vitro становить близько 82&nbsp;% при концентрації 10&nbsp;мкг/мл, що є близькою до Cmax.
Ступінь зв&rsquo;язування олапарибу з білками плазми крові людини in vitro залежав від дози. Його зв&rsquo;язана фракція була близькою до 91&nbsp;% при концентрації 1&nbsp;мкг/мл, зменшуючись до 82&nbsp;% при концентрації 10&nbsp;мкг/мл і 70&nbsp;% при концентрації 40&nbsp;мкг/мл. У розчинах очищених білків фракція олапарибу, зв&rsquo;язаного з альбуміном, була близькою до 56&nbsp;% і не залежала від концентрацій олапарибу. За допомогою того самого тесту визначили фракцію олапарибу, зв&rsquo;язаного альфа‑1-кислим глікопротеїном, що становила 29&nbsp;% при концентрації 10&nbsp;мкг/мл і зменшувалась при вищих концентраціях.
Біотрансформація
In vitro показано, що CYP3A4/5 являють собою основні ферменти, які відповідають за метаболізм олапарибу (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Після перорального прийому пацієнтами міченого олапарибу (14C‑) незмінений олапариб, на який припадала більша кількість циркулюючої радіоактивної мітки в плазмі крові (70&nbsp;%), був основним компонентом, присутнім як у сечі, так і в калі (відповідно 15&nbsp;% і 6&nbsp;% дози). Олапариб метаболізується екстенсивно. Основну роль в метаболізмі відігравали реакції окиснення з утворенням низки компонентів, що в подальшому зазнавали глюкуронідної або сульфатної кон&rsquo;югації. У плазмі крові, сечі та калі було виявлено відповідно до 20, 37 і 20 метаболітів, на більшість з яких припадали &lt; 1&nbsp;% введеної дози. Основними циркулюючими компонентами були піперазин‑3‑ол з розкритим циклом і два монооксигеновані метаболіти (на кожний з яких припадали близько 10&nbsp;%). Один з монооксигенованих метаболітів також був основним метаболітом, присутнім в екскретах (у сечі та калі на нього припадали відповідно 6&nbsp;% і 5&nbsp;% радіоактивності).
In vitro олапариб слабко інгібував UGT1A4, UGT1A9, UGT2B7 або ізоформи CYP 1A2, 2A6, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6 чи 2E1 або не інгібував їх зовсім і не повинен викликати жодного клінічно значущого часозалежного інгібування будь-якого з цих ферментів CYP. Олапариб інгібував активність UGT1A1 in vitro, однак результати моделювання із застосуванням фізіологічно обґрунтованої фармакокінетичної моделі свідчать про те, що цей ефект не є важливим з клінічної точки зору. In vitro олапариб являє собою субстрат ефлюксного білка-транспортера P‑глікопротеїну, однак малоймовірно, щоб ця його властивість була клінічно значущою (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
In vitro дані також свідчать про те, що олапариб не є субстратом OATP1B1, OATP1B3, OCT1, BCRP або MRP2 і не є інгібітором OATP1B3, OAT1 або MRP2.
Виведення
Після однократного введення міченого олапарибу (14C) близько 86&nbsp;% введеної радіоактивної мітки виводилися протягом 7-денного періоду забору зразків, з яких близько 44&nbsp;% виводилися з сечею і близько 42&nbsp;%&nbsp;&ndash; з калом. Матеріал в основному виводився у формі метаболітів.
Особливі групи пацієнтів
У популяційному аналізі вік пацієнтів, їхня стать, маса тіла або расова приналежність (включаючи пацієнтів, які належали до європеоїдної раси, і пацієнтів японської національності) не були значущими коваріатами.
Порушення функції нирок
У пацієнтів з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості (з кліренсом креатиніну 51&ndash;80&nbsp;мл/хв) у порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією нирок AUC збільшувалася на 24&nbsp;%, а Cmax&nbsp;&ndash; на 15&nbsp;%. Пацієнти з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості не потребують корекції дози Лінпарзи.
У пацієнтів з порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості (з кліренсом креатиніну 31&ndash;50&nbsp;мл/хв) у порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією нирок AUC збільшувалася на 44&nbsp;%, а Cmax&nbsp;&ndash; на 26&nbsp;%. Для пацієнтів з порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості рекомендується корекція дози лікарського засобу Лінпарза (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).
Даних від пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня або термінальною нирковою недостатністю (з кліренсом креатиніну &lt;30&nbsp;мл/хв) немає.
Порушення функції печінки
У порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією печінки, у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого ступеня тяжкості (класу А за шкалою Чайлда &ndash; П&rsquo;ю) AUC збільшувалася на 15&nbsp;% і Cmax &ndash; на 13&nbsp;%, а в пацієнтів з порушенням функції печінки помірного ступеня тяжкості (класу В за шкалою Чайлда &ndash; П&rsquo;ю) AUC збільшувалася на 8&nbsp;% і Cmax зменшувалася на 13&nbsp;%. Пацієнти з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня тяжкості не потребують корекції дози лікарського засобу Лінпарза (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). Безпека та фармакокінетика лікарського засобу Лінпарза у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (класу&nbsp;С за шкалою Чайлда &ndash; П&rsquo;ю) не вивчалися.

Показання

Рак яєчників
Лінпарза показана як монотерапія для:
<ul>
<li>підтримуючого лікування дорослих пацієнток з поширеним (III і IV стадій за класифікацією Міжнародної федерації акушерства та гінекології [FIGO]) епітеліальним раком яєчників, фаллопієвих труб або первинним перитонеальним раком високого ступеня злоякісності з мутацією гена BRCA1/2 (гермінальною та/або соматичною), в яких досягнута відповідь (повна або часткова) після завершення першої лінії хіміотерапії із застосуванням препаратів платини;</li>
</ul>
<ul>
<li>підтримуючого лікування дорослих пацієнток з чутливим до препаратів платини рецидивуючим епітеліальним раком яєчників, фаллопієвих труб або первинним перитонеальним раком високого ступеня злоякісності, в яких є відповідь (повна або часткова) на хіміотерапію із застосуванням препаратів платини.</li>
</ul>
Рак молочної залози
Лінпарза показана як засіб монотерапії для лікування дорослих пацієнтів з гермінальними мутаціями гена BRCA1/2, в яких є HER2-негативний місцевопоширений або метастатичний рак молочної залози. Пацієнтам раніше мало проводитися лікування антрациклінами і таксанами у складі (нео)ад&rsquo;ювантної терапії або терапії метастатичного ураження, за винятком випадків, коли пацієнти не підходили для такого лікування (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Фармакодинаміка&raquo;).
У пацієнтів з гормон-рецептор-позитивним раком молочної залози також мало бути прогресування захворювання під час або після проведення їм попередньої ендокринної терапії, або вони повинні вважатися такими, кому не підходить ендокринна терапія.

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, вказаних у розділі&nbsp;&laquo;Склад&raquo;.</li>
<li>Годування груддю в період лікування та протягом 1&nbsp;місяця після прийому останньої дози (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Фармакодинамічні взаємодії
Клінічні дослідження олапарибу в комбінації з іншими протипухлинними лікарськими засобами, в тому числі засобами, що спричиняють пошкодження ДНК, свідчать про потенціювання та подовження мієлосупресивної токсичності лікарського засобу.
Доза, рекомендована для застосування Лінпарзи як засобу монотерапії, не підходить для її застосування в комбінації з мієлосупресивними протипухлинними лікарськими засобами.
Комбінації олапарибу з вакцинами або імуносупресорами не досліджувались. Тому слід з обережністю застосовувати ці лікарські засоби одночасно з олапарибом і проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів.
Фармакокінетичні взаємодії
Вплив інших лікарських засобів на дію олапарибу
CYP3A4/5&nbsp;&ndash; це ізоферменти, що в основному відповідають за метаболічний кліренс олапарибу.
Клінічне дослідження, в якому оцінювали вплив ітраконазолу, відомого інгібітора CYP3A, показало, що одночасне застосування з олапарибом зумовлює зростання середньої Cmax олапарибу на 42 % (90 % ДІ: 33&ndash;52 %), а середньої AUC &mdash; на 170 % (90 % ДІ: 144&ndash;197 %). Таким чином, не рекомендується застосовувати відомі потужні (наприклад ітраконазол, телітроміцин, кларитроміцин, інгібітори протеази, бустовані ритонавіром або кобіцистатом, боцепревір, телапревір) або помірні (наприклад еритроміцин, дилтіазем, флуконазол, верапаміл) інгібітори цього ізоферменту одночасно з лікарським засобом Лінпарза (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
У разі необхідності супутнього введення потужних або помірних інгібіторів CYP3A дозу препарату Лінпарза слід зменшити. Дозу лікарського засобу Лінпарза рекомендується зменшити до 100 мг два рази на добу (що є еквівалентним сумарній добовій дозі 200 мг) при введенні разом із потужним інгібітором CYP3A або до 150 мг два рази на добу (що є еквівалентним сумарній добовій дозі 300 мг) при введенні разом з помірним інгібітором CYP3A (див. розділи &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo; і &laquo;Особливості застосування&raquo;). Також під час терапії лікарським засобом Лінпарза не рекомендується споживати грейпфрутовий сік, оскільки він є інгібітором CYP3A.
У клінічному дослідженні з метою оцінки впливу рифампіцину, відомого індуктора CYP3A, при його супутньому введенні з олапарибом середня Cmax олапарибу зменшувалася на 71&nbsp;% (90&nbsp;% ДІ: 76&ndash;67&nbsp;%), а середня AUC&nbsp;&ndash; на 87&nbsp;% (90&nbsp;% ДІ: 89&ndash;84&nbsp;%). Таким чином, застосування відомих потужних індукторів цього ізоферменту (таких як фенітоїн, рифампіцин, рифапентин, карбамазепін, невірапін, фенобарбітал і препарати звіробою) з лікарським засобом Лінпарза не рекомендується з огляду на можливе істотне зниження ефективності лікарського засобу Лінпарза. Величина впливу помірних або потужних індукторів (наприклад ефавірензу, рифабутину) на експозицію олапарибу не встановлена, тому одночасне застосування препарату Лінпарза з цими лікарськими засобами не рекомендується (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Особливості застосування&raquo;).
Вплив олапарибу на дію інших лікарських засобів
Олапариб пригнічує CYP3A4 in vitro та, як прогнозують, є слабким інгібітором CYP3A in vivo. Тому при комбінуванні з олапарибом чутливих субстратів CYP3A або субстратів з вузькими терапевтичними межами (наприклад симвастатину, цизаприду, циклоспорину, алкалоїдів ріжків, фентанілу, пімозиду, сиролімусу, такролімусу та кветіапіну) слід діяти з обережністю. У разі супутнього отримання з олапарибом субстратів CYP3A з вузькими терапевтичними межами рекомендується забезпечити належний клінічний моніторинг пацієнта.
Індукція CYP1A2, 2B6 і 3A4 свідчила, що in vitro CYP2B6 з вищою імовірністю буде індукований до клінічно значущого обсягу. Імовірна здатність олапарибу індукувати CYP2C9, CYP2C19 і P-глікопротеїн (P‑gp) також не може бути виключена. Таким чином, олапариб після одночасного застосування може зумовлювати зниження експозиції до субстратів цих метаболічних ферментів і транспортного білка. Ефективність деяких гормональних контрацептивів при супутньому застосуванні з олапарибом може знижуватись (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; і &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).
In vitro олапариб інгібує активність ефлюксного білка-транспортера P‑глікопротеїну (концентрація напівмаксимального інгібування (IC50) 76 мкмоль/л), тому не можна виключати клінічно значущої взаємодії олапарибу із субстратами P‑глікопротеїну (наприклад симвастатином, правастатином, дабігатраном, дигоксином і колхіцином). Для пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби цього типу, рекомендується забезпечити належний клінічний моніторинг.
Як показано in vitro, олапариб є інгібітором BCRP, OATP1B1, OCT1, OCT2, OAT3, MATE1 і MATE2K. Не можна виключити того, що олапариб здатний збільшувати експозицію субстратів BCRP (наприклад метотрексату, розувастатину), OATP1B1 (наприклад бозентану, глібенкламіду, репаглініду, статинів і валсартану), OCT1 (наприклад метформіну), OCT2 (наприклад креатиніну сироватки крові), OAT3 (наприклад фуросеміду та метотрексату), MATE1 (наприклад метформіну) і MATE2K (наприклад метформіну). Зокрема, з обережністю застосовувати олапариб в комбінації з будь-яким статином.
Комбінація з анастрозолом, летрозолом і тамоксифеном
Проводилося клінічне дослідження застосування олапарибу в комбінації з анастрозолом, летрозолом або тамоксифеном. Істотна взаємодія з анастрозолом або летрозолом не спостерігалося, тоді як тамоксифен знижував експозицію олапарибу на 27&nbsp;%. Клінічна значущість цього впливу невідома. Олапариб не впливає на фармакокінетику тамоксифену.

Особливості застосування

Гематологічна токсичність 
У пацієнтів, які отримують лікування препаратом Лінпарза, повідомляють про прояви гематологічної токсичності, в тому числі клінічного діагнозу та/або результатів лабораторних аналізів, що свідчили про анемію, нейтропенію, тромбоцитопенію і лімфопенію, зазвичай легкого або помірного ступеня тяжкості (ступеня 1 або 2 за загальними критеріями визначення термінології для позначення побічних явищ [CTCAE]). Пацієнтам не слід починати застосування препарату Лінпарза до повного одужання від гематотоксичних ефектів попередньої протипухлинної терапії (рівні гемоглобіну, тромбоцитів і нейтрофілів повинні бути &le; 1-го ступеня за CTCAE). На початковому етапі рекомендується проводити повні дослідження крові щомісяця протягом перших 12 місяців лікування і періодично потім для моніторингу клінічно значущих змін будь-яких показників у період лікування (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
У разі тяжкої гематологічної токсичності або розвитку залежності від переливання крові застосування препарату Лінпарза слід припинити, після чого необхідно провести належне гематологічне дослідження. Якщо показники крові лишаються клінічно патологічними через 4 тижні після того, як застосування лікарського засобу тимчасово припинили, рекомендується зробити аналіз кісткового мозку та/або цитогенетичний аналіз крові.
Мієлодиспластичний синдром / гострий мієлоїдний лейкоз 
Загальна частота випадків мієлодиспластичного синдрому / гострого мієлоїдного лейкозу (МДС/ГМЛ) у пацієнтів, які отримували в клінічних дослідженнях монотерапію лікарським засобом Лінпарза, включаючи подальше спостереження за тривалістю виживаності, становила &lt;1,5 %, і більшість подій мала летальний наслідок.
Терапія олапарибом у пацієнтів з МДС/ГМЛ варіювала від &lt;&nbsp;6&nbsp;місяців до &gt;&nbsp;2&nbsp;років. Дані щодо більш тривалої експозиції є обмеженими. У всіх пацієнтів були наявні фактори, що потенційно могли сприяти розвитку МДС/ГМЛ: всі вони раніше отримували хіміотерапію препаратами платини, багато з них також отримували інші засоби, що пошкоджують ДНК, та більшість повідомлень отримані щодо носіїв гермінальної мутації гена 1 або 2 схильності до раку молочної залози (gBRCA1/2). Частота виникнення МДС/ГМЛ у пацієнтів з гермінальними мутаціями генів BRCA1 і BRCA2 була подібною (відповідно 1,7&nbsp;% і 1,4&nbsp;%). У деяких пацієнтів був рак або дисплазія кісткового мозку в анамнезі. У разі підтвердження МДС та/або ГМЛ у період терапії лікарським засобом Лінпарза рекомендується припинити застосування цього препарату та надати пацієнту належне лікування.
Пневмоніт 
Повідомлялося про випадки пневмоніту, в тому числі з летальним наслідком, у &lt; 1,0&nbsp;% пацієнтів, які отримували терапію лікарським засобом Лінпарза. в клінічних дослідженнях. Випадки пневмоніту не мали чіткої клінічної картини, і його можна було сплутати зі схожими явищами, спричиненими дією численних факторів (рак легень та/або метастази в легені, основне захворювання легень, паління в анамнезі та/або проведення хіміо- і радіотерапії раніше). У разі появи нових або ускладнення вже наявних симптомів з боку дихальної системи, таких як задишка, кашель і підвищення температури тіла, або відхилення на рентгенограмі з боку органів грудної клітки слід припинити лікування Лінпарзою і негайно провести обстеження. У разі підтвердження пневмоніту лікування препаратом Лінпарза слід відмінити та надати хворому належне лікування.
Ембріофетальна токсичність
З огляду на механізм дії (пригнічення полі-[АДФ-рибози]-полімеразиу [PARPPARP]), препарат Лінпарза може шкідливо впливати на плід у разі застосування в період вагітності. У доклінічних дослідженнях олапариб спричиняє побічні ефекти, що впливають на ембріофетальну виживаність у щурів, і значні вади розвитку плода при експозиціях, менших за ті, що очікуються при його застосуванні в рекомендованій для людини (300&nbsp;мг два рази на добу) дозі.
Вагітність / методи контрацепції
Лікарський засіб Лінпарза не слід застосовувати в період вагітності. Перш ніж розпочати терапію лікарським засобом Лінпарза, жінки репродуктивного віку повинні користуватися двома надійними методами контрацепції і продовжувати їх використовувати під час терапії та протягом 1&nbsp;місяця після прийому останньої дози препарату. Рекомендується користуватися двома високоефективними методами контрацепції, що доповнюють один одного. Пацієнти чоловічої статі та їхні партнерки репродуктивного віку в період терапії та протягом 3&nbsp;місяців після останнього прийому лікарського засобу Лінпарза повинні користуватися надійним методом контрацепції (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Взаємодії 
Одночасне застосування з лікарським засобом Лінпарза потужних або помірних інгібіторів CYP3A не рекомендується (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). У разі необхідності супутнього введення сильного або помірного інгібітора CYP3A дозу препарату Лінпарза потрібно зменшити (див.&nbsp;розділи&nbsp;&laquo;Спосіб застосування та дози&raquo; і &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Одночасне застосування препарату Лінпарза із сильними або помірними індукторами CYP3A не рекомендується. Якщо пацієнт вже отримує препарат Лінпарза і потребує лікування сильним або помірним індуктором CYP3A, лікар, який призначає лікування, повинен враховувати, що ефективність лікарського засобу Лінпарза в такому разі може бути значно нижчою (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат Лінпарза помірно впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. У пацієнтів, які приймають препарат Лінпарза, можлива втома, астенія або запаморочення. Пацієнти, в яких виникають ці симптоми, повинні керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами з обережністю.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Жінки репродуктивного віку&nbsp;/&nbsp;контрацепція у жінок
Жінкам репродуктивного віку не слід вагітніти під час прийому лікарського засобу або бути вагітними на початок лікування. Перед початком лікування та регулярно протягом усього періоду лікування всім жінкам репродуктивного віку необхідно проводити тести на вагітність. Перш ніж розпочати терапію лікарським засобом Лінпарза, жінки репродуктивного віку повинні користуватися двома надійними методами контрацепції і продовжувати їх використовувати під час терапії та протягом 1&nbsp;місяця після прийому останньої дози препарату. Якщо обраним методом контрацепції не буде утримання від статевих стосунків, потрібно користуватися двома надійними методами контрацепції (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Особливості застосування&raquo;). Рекомендується користуватися двома високоефективними методами контрацепції, що доповнюють один одного.
Оскільки не можна виключати ймовірність того, що олапариб здатний знижувати експозицію субстратів CYP2C9, індукуючи цей фермент, ефективність деяких гормональних контрацептивів при їх супутньому застосуванні з олапарибом може знижуватися. Тому в період лікування слід розглянути можливість використання додаткових негормональних методів контрацепції (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії&raquo;). Жінкам з гормонозалежним раком потрібно розглянути можливість застосування двох негормональних методів контрацепції.
Методи контрацепції в чоловіків 
Чи виділяється олапариб або його метаболіти в сім&rsquo;яну рідину, невідомо. У період терапії та протягом 3&nbsp;місяців з моменту отримання останньої дози лікарського засобу Лінпарза під час статевого акту з вагітною жінкою або жінкою репродуктивного віку пацієнти чоловічої статі повинні користуватися презервативом. Жінки репродуктивного віку &ndash; партнерки пацієнтів чоловічої статі також повинні користуватися високоефективним методом контрацепції (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Особливості застосування&raquo;). У період терапії та протягом 3&nbsp;місяців з моменту прийому останньої дози лікарського засобу Лінпарза пацієнти чоловічої статі не повинні бути донорами сперми.
Вагітність
У дослідженнях на тваринах спостерігався токсичний вплив на репродуктивну функцію, в тому числі серйозні тератогенні ефекти та ефекти, що впливали на ембріофетальну виживаність у щурів при системних експозиціях лікарського засобу у вагітних самиць, що були нижчими, ніж у людини при введенні терапевтичних доз. Даних про застосування олапарибу вагітним жінкам немає, однак, зважаючи на механізм дії олапарибу, препарат Лінпарза не можна застосовувати в період вагітності, а також жінкам репродуктивного віку, які не користуються надійним методом контрацепції під час терапії та протягом 1&nbsp;місяця з моменту прийому останньої дози лікарського засобу (додатково про методи контрацепції та тести на вагітність див.&nbsp;у попередньому розділі &laquo;Жінки, репродуктивного віку / контрацепція у жінок&raquo;).
Годування груддю
Досліджень щодо проникнення олапарибу в материнське молоко у тварин не проводили. Невідомо, чи проникає олапариб або його метаболіти в грудне молоко людини. Зважаючи на фармакологічні властивості лікарського засобу Лінпарза, його застосування у період грудного вигодовування та протягом 1 місяця після прийому останньої дози протипоказано (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Протипоказання&raquo;).
Фертильність
Клінічні дані щодо впливу на фертильність відсутні. У дослідженнях на тваринах жодного впливу на запліднення не було, але спостерігався небажаний вплив на ембріофетальну виживаність.

Спосіб застосування та дози

Терапію лікарським засобом Лінпарза слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід застосування протипухлинних лікарських засобів.
Виявлення мутацій гена BRCA1/2
Перед призначенням Лінпарзи як препарату першої лінії підтримуючої терапії епітеліального раку яєчників (ЕРЯ), раку фаллопієвих труб (РФТ) або первинного перитонеального раку (ППР) високого ступеня злоякісності в пацієнтів повинні бути підтверджені шкідливі або підозрювані шкідливі гермінальні та/або соматичні мутації гена схильності до раку молочної залози (BRCA) 1 або 2 за допомогою валідованого тесту.
Перед застосуванням препарату Лінпарза для підтримуючої терапії рецидивуючого ЕРЯ, РФТ або ППР у пацієнтів з повною або частковою відповіддю на терапію із застосуванням препаратів платини тест гена BRCA1/2 проводити не потрібно.
У разі метастатичного HER2-негативного раку молочної залози (де HER2&nbsp;&ndash; це рецептор 2 епідермального фактора росту людини) з гермінальною мутацією гена схильності до раку молочної залози (gBRCA1/2) перед призначенням препарату Лінпарза в пацієнтів повинна бути підтверджена шкідлива або підозрювана шкідлива мутація gBRCA1/2. Мутаційний статус gBRCA1/2 повинен визначатися досвідченим персоналом лабораторії за допомогою валідованого методу проведення тесту. Даних, що підтверджували б клінічну валідованість тестів гена BRCA1/2 пухлини при раку молочної залози, наразі немає.
Відповідно до місцевих настанов потрібно проводити генетичні консультації пацієнтам, які проходять тести щодо виявлення мутацій гена BRCA1/2.
Дози
Препарат Лінпарза є доступною у формі таблеток по 100&nbsp;мг і 150&nbsp;мг.
Рекомендована доза препарату Лінпарза&nbsp;&mdash; 300&nbsp;мг (дві таблетки по 150&nbsp;мг) два рази на добу, що є еквівалентним сумарній добовій дозі 600&nbsp;мг. Для зменшення дози можна приймати таблетки по 100&nbsp;мг.
Пацієнтки з чутливим до препаратів платини рецидивуючим епітеліальним раком яєчників, раком фаллопієвих труб чи первинним перитонеальним раком високого ступеня злоякісності, в яких досягнута відповідь (повна або часткова) на хіміотерапію із застосуванням препаратів платини, повинні починати лікування препаратом Лінпарза не пізніше ніж через 8&nbsp;тижнів після прийому препарату платини востаннє.
Тривалість лікування
Підтримуюча терапія першої лінії поширеного раку яєчників із мутацією гена BRCA
Пацієнтки можуть продовжувати лікування до прогресування захворювання, що буде виявлене радіологічним методом, до виникнення неприйнятного токсичного ефекту або протягом не більше 2&nbsp;років, якщо захворювання не підтверджене радіологічним методом через 2&nbsp;роки лікування. Пацієнтки, в яких через 2&nbsp;роки лікування виявлятиметься захворювання і які, на думку лікуючого лікаря, отримають додаткову користь від подальшого лікування, можуть продовжувати отримувати лікування понад 2&nbsp;роки.
Підтримуюча терапія чутливого до препаратів платини рецидивуючого раку яєчників
Пацієнткам із чутливим до препаратів платини рецидивуючим епітеліальним раком яєчників, раком фаллопієвих труб або первинним перитонеальним раком високого ступеня злоякісності рекомендується продовжувати лікування доти, доки не прогресує основне захворювання або не виникне неприйнятний токсичний ефект.
HER2-негативний метастатичний рак молочної залози з гермінальною мутацією гена BRCA1/2 (gBRCA1/2)
Лікування рекомендується продовжувати до прогресування основного захворювання або виникнення неприйнятних токсичних ефектів.
Даних щодо ефективності або безпеки підтримуючої повторної терапії препаратом Лінпарза після першого або наступного рецидиву раку яєчників або повторного лікування раку молочної залози немає (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Фармакодинаміка&raquo;).
Важливі відмінності між дозуванням Лінпарзи, таблеток, та Лінпарзи, капсул 
Препарат Лінпарза, таблетки (по 100&nbsp;мг і 150&nbsp;мг), не повинен застосовуватися замість препарату Лінпарза, капсули (по 50&nbsp;мг). з дозуванням з точністю до міліграма через відмінності в дозуванні та біодоступності кожної лікарської форми. Тому слід дотримуватись конкретних рекомендацій з дозування кожної лікарської форми.
Пропущений прийом
Якщо пацієнт пропустить прийом препарату Лінпарза, наступного разу потрібно прийняти звичайну дозу в призначений час.
Корекція дози при виникненні побічних реакцій
Лікування може бути припинене для контролю побічних реакцій, таких як нудота, блювання, діарея та анемія. Можливо, дозу доведеться зменшити (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Побічні реакції&raquo;).
Дозу рекомендується зменшувати до 250&nbsp;мг (одна таблетка дозуванням 150&nbsp;мг і одна таблетка дозуванням 100&nbsp;мг) два рази на добу (що є еквівалентним сумарній добовій дозі 500&nbsp;мг).&nbsp;
Якщо буде необхідно ще зменшити дозу, її рекомендується зменшити до 200&nbsp;мг (дві таблетки по 100&nbsp;мг) два рази на добу (що є еквівалентним сумарній добовій дозі 400&nbsp;мг).
Корекція дози препарату при супутньому введенні інгібіторів CYP3A
Супутнє застосування сильних або помірних інгібіторів CYP3A не рекомендується. Слід розглянути можливість застосування альтернативних засобів. Якщо буде необхідним супутнє введення сильного інгібітора CYP3A, дозу препарату Лінпарза рекомендується зменшити до 100&nbsp;мг (одна таблетка дозуванням 100&nbsp;мг) два рази на добу (що є еквівалентним сумарній добовій дозі 200&nbsp;мг). Якщо буде необхідним супутнє введення помірного інгібітора CYP3A, дозу препарату Лінпарза рекомендується зменшити до 150&nbsp;мг (одна таблетка дозуванням 150&nbsp;мг) два рази на добу (що є еквівалентним сумарній добовій дозі 300&nbsp;мг) (див. розділи&nbsp;&laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку 
Пацієнти літнього віку не потребують корекції початкової дози. Клінічні дані про пацієнтів віком від 75&nbsp;років є обмеженими.
Порушення функції нирок 
Для пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок (з кліренсом креатиніну 31&ndash;50&nbsp;мл/хв) рекомендована доза препарату Лінпарза&nbsp;&ndash; 200&nbsp;мг (дві таблетки по 100&nbsp;мг) два рази на добу (що є еквівалентним сумарній добовій дозі 400&nbsp;мг) (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Фармакокінетика&raquo;). 
Препарат Лінпарза можуть приймати пацієнти з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості (з кліренсом креатиніну 51&ndash;80&nbsp;мл/хв) без корекції дози.
Лінпарзу не рекомендується призначати пацієнтам з тяжкими порушенням функції нирок або термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну &le;&nbsp;30&nbsp;мл/хв), оскільки у цих пацієнтів безпеку і фармакокінетику препарату не досліджували. Препарат Лінпарза можна призначати пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок лише у разі, коли користь переважатиме ризик. У цьому випадку пацієнт потребуватиме ретельного моніторингу функції нирок і побічних явищ.
Порушення функції печінки 
Препарат Лінпарза можна приймати пацієнтам з легким та помірним порушенням функції печінки (класу А або В за шкалою Чайлда &ndash; П&rsquo;ю) без корекції дози (див.&nbsp;розділ&nbsp;&laquo;Фармакокінетика&raquo;). Препарат Лінпарза не рекомендується призначати пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки (класу С за шкалою Чайлда &ndash; П&rsquo;ю), оскільки в цих пацієнтів безпеку та фармакокінетику препарату не досліджували.
Пацієнти, які не належать до європеоїдної раси
Клінічні дані від пацієнтів, які не належать до європеоїдної раси, є обмеженими. Однак корекція дози з огляду на етнічне походження не потрібна (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;). 
Спосіб застосування 
Для перорального застосування.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід ковтати цілими, не розжовуючи, не подрібнюючи, не розчиняючи та не розділяючи їх на частини. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, можна приймати під час прийому їжі або в інший час.

Діти

Безпеку та ефективність застосування Лінпарзи дітям і підліткам не вивчали. Дані відсутні.

Передозування

Досвід лікування передозування олапарибу є обмеженим. У невеликої кількості пацієнтів, які приймали олапариб в лікарській формі таблеток в добовій дозі не більше 900&nbsp;мг протягом двох днів, не було зафіксовано жодних непередбачуваних побічних реакцій. Симптоми передозування не визначені, лікування на випадок передозування лікарським засобом Лінпарза немає. У разі передозування лікарі повинні вжити загальних заходів терапії супроводження, проводячи симптоматичне лікування пацієнта.

Побічні реакції

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи. Лікарський засіб не потребує особливих умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 8 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, в блістері; по 7 блістерів в картонній коробці.

Категорія відпуску

Виробник

АстраЗенека ЮК Лімітед.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Сілк Роад Бізнес Парк, Макклсфілд, SK10 2NA, Велика Британія.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Линпарза таблетки по 100 мг, 56 шт.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.