Ваш город:
Среди нас есть немало свидетелей того, как коллега по работе, или сосед, или незнакомый человек среди полного здоровья вдруг посинел, задохнулся, упал и умер, а врачи прибывшей на место происшествия скорой помощи причину этой смерти объясняют коротко - "Оторвался тромб". И на самом деле у него оторвался тромб, который через сердце попал в легкое, где закупорил легочную артерию (чем нарушил процесс кровообращения) что и привело к внезапной смерти.
Многие из нас слышали и об инсульте и об инфаркте, и о тромбоэмболии легочной артерии, но далеко не каждый знает, что эти заболевания связаны именно с образованием тромба. По своей сути тромб - это сгусток крови, который образуется или в кровеносном сосуде (артерии или вене), или в полости сердца вследствие нарушения функции свертывания крови. С возникновением тромба возникает следующая ситуация - когда он образовался, то защищает организм от потери крови при повреждении сосуда (пока сосуд заживет), а с другой - после заживления сосуда он не рассасывается и, передвигаясь с током крови по кровеносной системе делится на мелкие части (эмболы), которые закупоривают сосуды и вызывают внезапную смерть человека.
Для предупреждения возникновения тромба, необходимо 1 раз в год обследоваться в больнице с выполнением анализов на холестерин, свертываемость крови, биохимический анализ, сделать кардиограмму, пройти рентген, и если возникнет необходимость, не теряя времени приступить к лечению заболеваний, приводящие к образованию тромбов (ишемическую болезнь сердца, влекущую инфаркт миокарда, пороки сердца, мерцательную аритмию, тромбофлебит, варикозное расширение вен, и др). При комплексном лечении врачи-флебологи назначают лекарственные препараты, замедляющие свертывание крови - оральные антикоагулянты (OAK).
Одним из самых эффективных таких препаратов есть антикоагулянт последнего поколения, с мощной фармакологической поддержкой при венозном тромбозе (в том числе и с профилактикой инсульта) - КСАРЕЛТО. Форма выпуска препарата - таблетки, содержащие 10, 15 и 20 миллиграммов активного вещества удобна для приема через рот. При этом таблетки по 10 мг назначаются для профилактики венозной тромбоэмболии после ортопедических операций на ногах, а таблетки по 15 и 20 мг - для профилактики нарушений ритма сердца (мерцательная аритмия, т.е. беспорядочные сокращения предсердий приводит к образованию тромбов на их стенках), тем самым ограждая пациента от инсульта. Кроме того, если прием антикоагулянтов всегда связан с риском кровотечения (так как они разжижают кровь доза подбирается индивидуально) и проводится с обязательным контролем свёртываемости крови, то Ксарелто этого не требует - его можно принимать по схеме, которая для всех стандартная.
Препарат довольно дорогой, однако на антикоагулянтах не стоит экономить: тот же аналог Варфарин хоть и стоит намного дешевле Ксарелто, но, используя его, Вам будет необходимо 1 раз в неделю сдавать кровь на анализ показателей свертываемости (МНО). Чтобы это сделать бесплатно - надо посещать поликлинику, для чего придется потратить массу времени на получение у врача направления в лабораторию для проведения анализа, которое он должен будет выписывать при каждом посещении, а потом еще дождаться заключения по этому анализу. Если же Вы захотите делать анализы в частной лаборатории, то их стоимость быстро сведет всю Вашу экономию к нулю.
Поэтому, при необходимости приобретайте антикоагулянт КСАРЕЛТО в сети Аптека24, где цена на него значительно ниже, чем в других аптеках.
Купить Ксарелто 10 мг №10 в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, Николаев и многих других можно в нашей интернет-аптеке. Цена на Ксарелто 10 мг №10 при этом будет везде одинаковая.
для медичного застосування лікарського засобу
КСАРЕЛТО®
(XARELTO®)
Склад:
діюча речовина: ривароксабан;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 10 мг ривароксабану;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, гіпромелоза 5 ср, лактози моногідрат, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, макрогол 3350, заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, світло-червоного кольору з трикутником та цифрою 10 з одного боку та хрестовидним написом BAYER – з іншого.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Код АТХ B01A F01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Ривароксабан - високоселективний прямий інгібітор фактора Ха, що має достатньо високу біодоступність при пероральному застосуванні. Блокування активності фактору Ха перериває внутрішній та зовнішній шляхи коагуляційного каскаду, і, як наслідок, пригнічується формування тромбіну та утворення тромба. Ривароксабан безпосередньо не пригнічує активність тромбіну (активованого фактора ІІ) та не впливає на тромбоцити.
Фармакодинамічні ефекти
При застосуванні у людей відмічено дозозалежне інгібування активності фактора Ха. При використанні тесту Neoplastin ривароксабан виявляє дозозалежний вплив на протромбіновий час, що достовірно корелює з концентраціями у плазмі крові (r=0,98). При використанні інших тестів/наборів результати будуть іншими. Показання приладу варто знімати у секундах, оскільки МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) відкаліброване та провалідоване тільки для кумаринів і його не можна застосовувати для інших антикоагулянтів. У пацієнтів, яким проводять великі ортопедичні втручання, 5/95 процентилів для протромбіну (тест Neoplastin) через 2-4 години після прийому таблетки (тобто під час досягнення максимального ефекту) коливаються від 13 до 25 секунд (вихідні значення до проведення втручання: 12 - 15 секунд).
У ході клініко-фармакологічного дослідження з вивчення пригнічення фармакодинаміки ривароксабану у здорових дорослих добровольців (n=22) проводилась оцінка впливу одноразових доз (50 МО/кг) концентратів протромбінового комплексу (РСС) двох різних типів: РСС із 3 факторів (фактори ІІ, ІХ та Х) та РСС із 4 факторів (фактори ІІ, VІІ, ІХ та Х). При застосуванні РСС із 3 факторів спостерігалося зниження середніх значень ПЧ (Neoplastin) приблизно на 1,0 секунду за 30 хвилин, а на тлі РСС із 4 факторів такі значення знизились на близько 3,5 секунди. Натомість РСС із 3 факторів виявляли потужніший та швидший загальний вплив на пригнічення змін в утворенні ендогенного тромбіну, ніж РСС із 4 факторів (див. розділ «Передозування»).
Також ривароксабан дозозалежно збільшує активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) і результат HepTest; однак ці параметри не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічних ефектів ривароксабану. У період лікування ривароксабаном проводити моніторинг параметрів згортання крові не потрібно.Проте, у разі клінічної необхідності, рівень ривароксабану може бути виміряний за допомогою каліброваних кількісних анти-фактор-Ха тестів (див. розділ «Фармакокінетика»).
Клінічна ефективність і безпека
Клінічна програма розробки ривароксабану планувалася з метою демонстрації ефективності ривароксабану, що застосовується для профілактики венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто проксимального та дистального тромбозу глибоких вен (ТГВ) і ТЕЛА у хворих, яким проводяться великі ортопедичні втручання на нижній кінцівці. У рамках програми RECORD, що включала контрольовані, рандомізовані, подвійні сліпі клінічні дослідження фази III, спостерігали понад 9500 пацієнтів (7050 пацієнтів, яким проводилося тотальне протезування кульшового суглоба та 2531 пацієнт, якому проводилося тотальне протезування колінного суглоба). Ривароксабан у дозі 10 мг 1 раз на добу призначали як мінімум через 6 годин після операції. При цьому його ефективність порівнювали з еноксапарином 40 мг 1 раз на добу, першу дозу якого призначали за 12 годин до операції.
В усіх дослідженнях фази III (див. таблицю 1) ривароксабан достовірно знижував частоту усіх випадків ВТЕ (виявленого венографічно або симптомного ТГВ, нелетальної ТЕЛА або летального наслідку) та серйозних ВТЕ (проксимального ТГВ, нелетальної ТЕЛА та летального наслідку, пов’язаного з ВТЕ) – заздалегідь запланованих первинних кінцевих точок ефективності. Окрім того, у всіх трьох дослідженнях частота симптомної ВТЕ (симптомного ТГВ, нелетальної ТЕЛА та летального наслідку, пов’язаного з ВТЕ) була нижчою у пацієнтів групи ривароксабану порівняно з пацієнтами, які отримували еноксапарин. Первинна кінцева точка безпеки – масивні кровотечі – була подібною у пацієнтів, які отримували ривароксабан
10 мг та еноксапарин 40 мг.
Таблиця 1. Результати клінічних досліджень фази ІІІ стосовно ефективності та безпеки
|
|
RECORD 1 |
RECORD 2 |
RECORD 3 | ||||||
|
Популяція, що досліджу-валась |
4541 пацієнт, яким проводилось тотальне ендопротезування кульшового суглобу |
2509 пацієнтів, яким проводилось тотальне ендопротезування кульшового суглобу |
2531 пацієнт, яким проводилось тотальне ендопротезування колінного суглобу | ||||||
|
Доза та тривалість лікування після операції |
Риварок-сабан 10 мг 1 р/д
35±4 дні |
Енокса-парин 40 мг 1 р/д
35±4 дні |
Р |
Риварок-сабан 10 мг 1 р/д
35±4 дні |
Енокса-парин 40 мг 1 р/д
12±2 дні |
Р |
Риварок-сабан 10 мг 1 р/д
12±2 дні |
Енокса-парин 40 мг 1 р/д
12±2 дні |
Р |
|
Всі випадки ВТЕ |
18 (1,1%) |
58 (3,7%) |
<0,001 |
17 (2,0%) |
81 (9,3%) |
<0,001 |
79 (9,6%) |
166 (18,9%) |
<0,001 |
|
Серйозна ВТЕ |
4 (0,2%) |
33 (2,0%) |
<0,001 |
6 (0,6%) |
49 (5,1%) |
<0,001 |
9 (1,0%) |
24 (2,6%) |
0,01 |
|
Симптомна ВТЕ |
6 (0,4%) |
11 (0,7%) |
|
3 (0,4%) |
15 (1,7%) |
|
8 (1,0%) |
24 (2,7%) |
|
|
Масивні кровотечі |
6 (0,3%) |
2 (0,1%) |
|
1 (0,1%) |
1 (0,1%) |
|
7 (0,6%) |
6 (0,5%) |
|
Аналіз узагальнених результатів досліджень фази ІІІ підтвердив дані, отримані в ході окремих досліджень з порівняння ефективності ривароксабану 10 мг 1 раз на добу та еноксапарину 40 мг 1 раз на добу, стосовно зниження частоти усіх випадків ВТЕ, серйозних ВТЕ та симптомних ВТЕ.
Застосування дітям
Європейська Медична Агенція відклала зобов’язання стосовно подання результатів досліджень із застосування Ксарелто® в одній або декількох підгрупах представників дитячої популяції для лікування тромбоемболічних станів.
Європейська Медична Агенція відмовилась від права вимагати виконання зобов’язання стосовно подання результатів досліджень із застосування Ксарелто® в усіх підгрупах представників дитячої популяції для лікування тромбоемболічних станів. Для ознайомлення з інформацією про використання препарату у дітей дивись розділ «Діти».
Фармакокінетика.
Всмоктування
Ривароксабан швидко всмоктується; максимальні
концентрації (Смax) досягаються через
2-4 години після прийому
таблетки.
При пероральному застосуванні ривароксабан майже повністю всмоктується і його біодоступність після перорального застосування дози 10 мг є високою (80-100 %) незалежно від прийому їжі. Застосування таблетки ривароксабану 10 мг під час вживання їжі не впливає на AUC (площа під кривою залежності концентрація – час) та Cмax ривароксабану. Ксарелто®, таблетки 10 мг можна приймати незалежно від вживання їжі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Ривароксабан характеризується майже лінійною фармакокінетикою до дози близько 15 мг (один раз на добу). У випадку застосування вищих доз абсорбція ривароксабану обмежується параметрами розчинності, при цьому на фоні вищих доз відмічається зниження біодоступності та швидкості всмоктування. Це явище є більш вираженим при прийомі препарату натщесерце, ніж при використанні після їжі. Фармакокінетика ривароксабану характеризується помірною мінливістю; індивідуальна мінливість (варіаційний коефіцієнт) становить від 30 % до 40 %, за винятком дня проведення оперативного втручання та наступного дня, коли мінливість експозиції є високою (70 %).
Всмоктування ривароксабану залежить від місця вивільнення лікарського засобу в шлунково-кишковому тракті. Відзначається 29 % і 56 % зниження AUC і Cmax при застосуванні гранулята ривароксабану, з вивільненням діючої речовини в проксимальному відділі тонкого кишківника, у порівнянні з таблетованою формою. Експозиція зменшується ще більше при вивільненні діючої речовини в дистальному відділі тонкого кишківника чи висхідній частині ободової кишки. Необхідно уникати введення ривароксабану дистальніше шлунка, оскільки це може призвести до зниження всмоктування та відповідного впливу на експозицію.
Біодоступність (AUC і Cmax) була співставною для ривароксабану 20 мг призначеного перорально у вигляді подрібненої таблетки змішаної з яблучним пюре чи водою, введеного через шлунковий зонд одразу після рідкої їжі, та для прийому цілої таблетки. Враховуючи, передбачуваний, дозо-пропорційний фармакокінетичний профіль ривароксабану, результати даного дослідження з біодоступності, ймовірно, можуть стосуватися і нижчих доз ривароксабану.
Розподіл
Зв’язування з білками плазми у людини є високим і становить близько 92 % - 95 %, при цьому основними зв’язуючим компонентом є сироватковий альбумін. Об’єм розподілу – помірний, показник Vss (об’єм розподілу в рівноважному стані) становить майже 50 л.
Метаболізм і виведення з організму
Майже 2/3 прийнятої дози ривароксабану метаболізується з наступним виведенням половини метаболітів нирками, а іншої половини - з калом. Решта (1/3) прийнятої дози виводиться безпосередньо нирками у вигляді незміненої діючої речовини із сечею переважно шляхом активної ниркової секреції.
Метаболізм ривароксабану забезпечується ізоферментами CYP3A4, CYP2J2 та незалежними від системи цитохрому CYP механізмами. Основними ділянками біотрансформації є морфолінова група, що зазнає окисного розкладання, та амідні групи, які підлягають гідролізу. Виходячи з отриманих in vitro даних, ривароксабан є субстратом транспортних білків Р-gp (Р-глікопротеїн) та Bcrp (білок резистентності до раку молочної залози).
Найважливішою сполукою в плазмі крові людини є незмінений ривароксабан, при цьому значні або активні циркулюючі метаболіти не виявлені. Ривароксабан, системний кліренс якого становить близько 10 л/год, може бути віднесений до лікарських засобів з низьким рівнем кліренсу. Після внутрішньовенного застосування дози 1 мг період напіввиведення становить близько 4,5 годин. При пероральному застосуванні виведення обмежується швидкістю абсорбції. При виведенні ривароксабану з плазми термінальний період напіввиведення становить від 5 до 9 годин у молодих пацієнтів та від 11 до 13 годин у осіб літнього віку.
Особливі групи хворих
Стать. У чоловіків і жінок клінічно значущі розходження фармакокінетики не виявлені (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку концентрації ривароксабану у плазмі вищі, ніж у молодих пацієнтів, середнє значення AUC приблизно у 1,5 раза перевищує відповідні значення у молодих пацієнтів головним чином унаслідок зниженого загального та ниркового кліренсу. Немає потреби в корекції дози.
Різні вагові категорії. Занадто мала або велика маса тіла (менше 50 кг і більше 120 кг) лише незначною мірою впливає на концентрації ривароксабану у плазмі (менше 25 %). Немає потреби в корекції дози.
Міжетнічні особливості. Клінічно значущі розходження фармакокінетики (ФК) та фармакодинаміки (ФД) у пацієнтів європеоїдної, афроамериканської, латиноамериканської, японської або китайської етнічної приналежності не спостерігалися.
Печінкова недостатність. У хворих на цироз печінки з легкою печінковою недостатністю (клас А за класифікацією Чайлда-П’ю) фармакокінетика ривароксабану лише незначно відрізнялася від відповідних показників (у середньому 1,2-разове збільшення AUC ривароксабану) у контрольній групі здорових добровольців. У хворих на цироз печінки із середньотяжкою печінковою недостатністю (клас В за класифікацією Чайлда-П’ю) середня AUC ривароксабану була значно підвищена (у 2,3 раза) порівняно з такою у здорових добровольців. AUC незв’язаної речовини підвищувалася у 2,6 раза. У цих пацієнтів також зареєстровано зниження виведення ривароксабану з сечею, подібне до того, що характерне для пацієнтів з нирковою недостатністю помірного ступеня.
Немає даних щодо пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки.
Пригнічення активності фактора Ха було виражене сильніше (2,6-кратне розходження) у пацієнтів із середньотяжким порушенням функції печінки, ніж у здорових добровольців; ПЧ також (2,1-кратно) подовжувався. Пацієнти з середньотяжким порушенням функції печінки були більш чутливими до ривароксабану, що призводило до більш крутої кривої залежності ФК/ФД між концентрацією та ПЧ.
Ксарелто® протипоказаний пацієнтам з хворобами печінки, що супроводжуються коагулопатією з клінічно значимим ризиком виникнення кровотечі, в тому числі хворим на цироз печінки класу В та С за класифікацією Чайлда-П’ю (див. розділ «Протипоказання»).
Ниркова недостатність. Відзначалося збільшення експозиції ривароксабану, яке обернено пропорційно корелює зі зниженням функції нирок, що визначали за кліренсом креатиніну. В осіб з легким (кліренс креатиніну 50–80 мл/хв), середньотяжким (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) або тяжким (кліренс креатиніну 15-29 мл/хв) порушенням функції нирок, концентрації ривароксабану у плазмі (AUC) були в 1,4, 1,5 та 1,6 раза більші порівняно з такими у здорових добровольців. Відповідно спостерігалося збільшення фармакодинамічних ефектів. В осіб з легким, с
| Лікарська форма | Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг № 5 (5х1): по 5 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній пачці, № 10 (10х1), № 100 (10х10): по 10 таблеток у блістері; по 1 або по 10 блістерів у картонній пачці |
| Виробник | Байєр Фарма АГ, Німеччина |
| Вік | від 18 років. |
| Міжнародне найменування | Rivaroxaban |
| Показання | Профілактика венозної тромбоемболії (ВТЕ) у дорослих пацієнтів, яким проводять оперативні втручання з ендопротезування кульшового чи колінного суглобів. |
| Протипоказання | Підвищена чутливість до ривароксабану або до допоміжних речовин препарату. Клінічно значуща активна кровотеча. Ушкодження або стани, що супроводжуються значним ризиком розвитку кровотеч, які можуть включати наявні на даний момент або нещодавно виявлені виразки шлунково-кишкового тракту, злоякісні новоутворення з високим ризиком кровотеч, нещодавно перенесену травму головного або спинного мозку, нещодавно перенесене оперативне втручання на головному, спинному мозку чи очах, нещодавній внутрішньочерепний крововилив, виявлене чи підозрюване варикозне розширення вен стравоходу, артеріовенозні мальформації, аневризми судин або значні внутрішньоспинальні чи внутрішньоцеребральні судинні аномалії. Одночасне застосування з будь-якими іншими антикоагулянтами, наприклад з нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепаринами (еноксапарин, дальтепарин), похідними гепарину (фондапаринукс), пероральними антикоагулянтами (варфарин, дабігатрану етексилат, апіксабан), окрім специфічних обставин переходу на альтернативну антикоагулянтну терапію (див. розділ «Спосіб застосування та дози») або коли нефракціонований гепарин призначають у дозах, необхідних для забезпечення функціонування відкритого катетера центральних вен чи артерій (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Захворювання печінки, що асоціюються з коагулопатією та до клінічно значущим ризиком розвитку кровотечі, в тому числі цироз печінки класу В та С (за класифікацією Чайлд-П’ю) (див. розділ «Фармакокінетика»). Діти віком до 18 років. Вагітність та годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю» |
| Склад | ривароксабан; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 10 мг ривароксабану; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, гіпромелоза 5 ср, лактози моногідрат, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, макрогол 3350, заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171). |
| Термін придатності | 3 роки |
| Українська назва | КСАРЕЛТО® |
| Упаковка | блістер |
| Фармакотерапевтична група | Антитромботичні засоби |
Если Вам необходим сертификат качества*, обязательно укажите это при оформлении заказа в корзине (поставьте отметку "Добавить к товарам сертификат") или озвучьте данное требование оператору, принимающему заказ.
