www.apteka24.ua АПТЕКА 24 №❶ в Украине!
22-44

Ко-Сентор 100 мг/12.5 мг №30 таблетки

  • Купить Ко-Сентор 100 мг/12.5 мг №30 таблетки в Украине: цена, инструкция, применение, отзывы
Артикул: 129.0178
221.75 грн.
Есть в наличии
Без оформления интернет-заказа товар в аптеке может отсутствовать. Цена на сайте и в аптеке могут отличаться.
Основные физико-химические свойства:

Описание Ко-Сентор 100 мг/12.5 мг №30 таблетки

Медицинский лекарственный препарат Ко - Сентор 100 мг/12.5 мг №30, который производится и поставляется в Украину фармацевтической компанией с мировым именем ООО Гедеон Рихтер (Польша / Венгрия) по отзывам специалистов соответствующего профиля предназначен и находит свое применение в комплексном терапевтическом лечении гипертонической болезни. В состав этого препарата входят два активных действующих компонента: лозартан калия, который является антагонистом ангиотензина II и диуретик гидрохлортиазид. Как и препараты – аналоги, комплекс в таком сочетании действует на два патогенетических звена повышенного артериального давления. Это функциональный диссонанс в деятельности ренин – ангиотензиновой системы и чрезмерное перенасыщение организма жидкостью. Стоимость препарата отличается в разных аптечных учреждениях, поэтому, перед покупкой мы советуем обратить ваше внимание на цены лекарств в сети Аптека24.


Краткая инструкция по применению препарата Ко - Сентор


В информации, которая отражена в подробной инструкции по клиническому использованию препарата и описании его компонентов, подчеркивается, что такое двойное воздействие гораздо более эффективно влияет на снижение артериального давления у гипертоников. Взаимодополнение заключается в увеличении активности ренина и выброса альдостерона вследствие диуретического эффекта гидрохлортиазида, а также уменьшения содержания калия в крови повышения концентрации ангиотензина II.


Показания к назначению комплексного препарата Ко – Сентор следующие:


  • Терапевтическое лечение гипертонической болезни в тех случаях, когда исключительно лозартаном не удается адекватно снизить артериальное давление;

  • Терапевтическое лечение гипертонической болезни в тех случаях, когда исключительно диуретиками не удается понизить артериальное давление до физиологических нормальных показателей.


Противопоказания к назначению этого лекарственного препарата подробно изложены в соответствующих разделах прилагаемой инструкции. В этой документации также содержится информация о совместимости препарата с лекарствами других групп, возможных нежелательных побочных эффектах и осложнениях, которые могут развиться при его приеме.

Как и другие препараты, которые влияют на содержание натрия в сыворотке крови пациентов, К0 – Сентор опосредовано влияет на уровень лития. В связи с этим регулярный динамический лабораторный контроль за электролитами необходим.


Аналоги препарата Ко - Сентор:


  • Ангизар плюс;

  • Валсар-н;

  • Гиперзар;

  • Гизаар форте.


Ко - Сентор – отзывы


Благодаря невысокой стоимости в сравнении с аналогами и хорошим терапевтическим показателям, средство получило заслуженные одобрение врачей и положительные отзывы пациентов. Дополнительно можно прочесть отзывы о медсредстве размещенные на сайте в соответствующем разделе. 


Как выгодно купить Ко-Сентор. Цена и качество

Купить Ко-Сентор 100 мг/12.5 мг №30 в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, Николаев и многих других можно в нашей интернет-аптеке. Цена на Ко-Сентор 100 мг/12.5 мг №30 при этом будет везде одинаковая.

Ко-Сентор 100 мг/12.5 мг №30 таблетки Инструкция

a:2:{s:4:"TEXT";s:97079:"

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

КО-СЕНТОР®

(CO-SENTOR®)

Склад:

діючі речовини: лозартан калію і гідрохлоротіазид;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 100 мг лозартану калію і 12,5 мг гідрохлоротіазиду;

допоміжні речовини: ядро: магнію стеарат, лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна; плівкова оболонка: опадрай II жовтий (спирт полівініловий, титану діоксид (E 171), макрогол, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172), жовтий захід FCF (E 110), заліза оксид чорний (Е 172)).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, жовтого кольору, з гравіруванням «С 25» на одному боці. Другий бік без гравірування.

Фармакотерапевтична група.

Антагоністи ангіотензину ІІ, комбінації. Лозартан та діуретики.

Код АТХ С09D A01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Лозартан/гідрохлоротіазид

Відомо, що одночасне застосування лозартану і гідрохлоротіазиду спричиняє адитивний ефект, знижуючи артеріальний тиск більшою мірою, ніж кожен з компонентів окремо. Припускають, що це пов'язано із взаємодоповнюючою дією обох компонентів. Крім того, в результаті діуретичної дії гідрохлоротіазид збільшує активність реніну в плазмі крові та виділення альдостерону, а також знижує вміст калію і збільшує рівень ангіотензину II у плазмі крові. Лозартан блокує всі фізіологічно значущі дії ангіотензину II і шляхом інгібування альдостерону знижує втрату іонів калію, спричинену сечогінними засобами.

Відомо, що лозартан володіє слабким і минущим урикозуричним ефектом. Гідрохлоротіазид невеликою мірою збільшує концентрацію сечової кислоти в плазмі крові; комбінація лозартану та гідрохлоротіазиду сприяє зниженню гіперурикемії, спричиненої прийомом діуретика.

Антигіпертензивний ефект лозартану та гідрохлоротіазиду триває протягом 24 годин та зберігається при безперервному лікуванні. Незважаючи на значне зниження артеріального тиску, препарат не чинить клінічно значущого ефекту на частоту серцевих скорочень. Відомо, що після 12 тижнів застосування комбінації лозартан 50 мг/гідрохлоротіазид 12,5 мг було зареєстровано зниження діастолічного артеріального тиску у положенні пацієнта сидячи в середньому на 13,2 мм ртутного стовпчика.

Комбінація лозартан/гідрохлоротіазид однаково ефективно знижувала артеріальний тиск у чоловіків і жінок, в осіб негроїдної раси та інших рас, у молодших пацієнтів (<65 років) і пацієнтів літнього віку (≥ 65 років); препарат ефективний для пацієнтів з будь-яким ступенем тяжкості артеріальної гіпертензії.

Лозартан

Лозартан - це синтетичний антагоніст рецептора ангіотензину II (тип АТ1), що застосовується перорально. Ангіотензин II є потужним вазоконстриктором, головним гормоном ренін-ангіотензинової системи, а також ключовою ланкою розвитку артеріальної гіпертензії.

Ангіотензин II зв'язується з рецепторами АТ1, які знаходяться в багатьох тканинах (наприклад у гладких м'язах судин, надниркових залозах, нирках та серці) і спричиняє ряд важливих біологічних ефектів, включаючи вазоконстрикцію і вивільнення альдостерону. Ангіотензин II також стимулює проліферацію клітин гладкої мускулатури.

Лозартан селективно блокує АТ1-рецептори. In vitro і in vivo лозартан та його фармакологічно активний метаболіт карбонової кислоти (Е-3174) блокує всі фізіологічно значущі ефекти ангіотензину II незалежно від джерела або шляху його синтезу.

Лозартан не чинить агоністичну дію, він також не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, які відіграють важливу роль у регуляції серцево-судинної системи. Крім того, лозартан не пригнічує АПФ (киназу II), фермент, який розщеплює брадикінін. Через це не відзначається посилення побічних дій, пов'язаних із брадикініном.

При застосуванні лозартану спостерігається пригнічення негативного зворотного зв'язку на секрецію реніну, що призводить до підвищення активності реніну у плазмі крові. Підвищення активності реніну призводить до підвищення концентрації ангіотензину II у плазмі крові. Незважаючи на це, антигіпертензивна активність і зниження концентрації альдостерону у плазмі крові зберігаються, що вказує на ефективну блокаду рецепторів ангіотензину II. Після припинення лікування лозартаном, активність реніну у плазмі крові та концентрація ангіотензину II повертаються до початкових значень протягом 3 днів.

І лозартан, і його основний активний метаболіт мають значно більшу спорідненість з рецепторами АТ1, ніж з рецепторами АТ2. У перерахуванні на масу активний метаболіт в 10-40 разів активніший, ніж лозартан.

Відомо, що частота виникнення кашлю у пацієнтів, які отримують лозартан або гідрохлоротіазид, значно нижча, ніж при застосуванні інгібіторів АПФ.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензію у поєднанні з протеїнурією без цукрового діабету застосування лозартану калію значно знижувало протеїнурію, а також фракційну екскрецію альбуміну та IgG. Лозартан підтримує рівень клубочкової фільтрації і знижує фільтраційну фракцію. В цілому лозартан спричиняє зниження концентрації сечової кислоти у плазмі крові (зазвичай <0,4 мг/дл), що зберігається у ході тривалої терапії.

Лозартан не впливає на автономні рефлекси і не виявляє тривалого впливу на рівень норепінефрину у плазмі крові.

У пацієнтів з недостатністю лівого шлуночка дози лозартану 25 мг і 50 мг спричиняли позитивні гемодинамічні і нейрогормональні ефекти, що характеризуються підвищенням серцевого індексу і зниженням тиску в кінцевих легеневих капілярах, зниженням системного судинного опору, середнього артеріального тиску, а також зниженням частоти серцевих скорочень та рівня альдостерону і норадреналіну, що циркулюють в крові. Прояви артеріальної гіпотензії у даної групи пацієнтів із серцевою недостатністю були дозозалежними.

Гідрохлоротіазид

Це діуретичний засіб, похідний тіазидів. Механізм антигіпертензивної дії гідрохлоротіазиду невідомий. Тіазиди діють на реабсорбцію електролітів і води в дистальних канальцях нирок, приблизно однаково посилюють виділення іонів натрію і хлору. Гідрохлоротіазид знижує об'єм плазми крові, збільшує активність реніну і підсилює виділення альдостерону, що посилює виділення іонів калію і бікарбонату з сечею та знижує концентрацію калію у плазмі крові. Зв'язок реніну та альдостерону регулюється ангіотензином II, тому одночасне застосування антагоніста рецепторів ангіотензину II проявляє зворотний ефект на виведення калію, спричинене прийомом тіазидних діуретиків.

Після перорального прийому посилений діурез починається протягом 2 годин, досягає піка приблизно через 4 години і триває протягом 6-12 годин, антигіпертензивна дія триває  протягом

24 годин.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Лозартан

Після перорального прийому лозартан добре всмоктується, піддається первинному метаболізму в печінці, при якому утворюється активний метаболіт карбонової кислоти та інші неактивні метаболіти. Системна біологічна доступність лозартану становить приблизно 33 %.

Середні максимальні концентрації лозартану та його активного метаболіту досягаються через

1 годину і через 3-4 години після прийому відповідно. Прийом звичайної їжі не має значущого впливу на концентрацію лозартану в плазмі крові.

Розподіл

Лозартан

Як лозартан, так і його активний метаболіт більш ніж на 99 % зв'язуються з білками плазми крові, переважно з альбуміном. Об'єм розподілу лозартану становить 34 л. Відомо, що лозартан не проникає або незначною мірою проникає через гематоенцефалічний бар'єр.

Гідрохлоротіазид

Гідрохлоротіазид проникає через плацентарний бар'єр і в грудне молоко, проте не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.

Біотрансформація

Лозартан

Близько 14 % перорально або внутрішньовенно введеної дози лозартану перетворюється на активний метаболіт. Після перорального або внутрішньовенного введення лозартану калію, міченого радіоактивним вуглецем (14C), радіоактивність циркулюючої плазми крові зумовлена в основному лозартаном і його активним метаболітом. Тільки приблизно у 1 % обстежених осіб лозартан незначною мірою перетворювався в активний метаболіт.

Окрім активного метаболіту, утворюються також і неактивні метаболіти, включаючи два основних метаболіти, що утворюються шляхом гідроксилювання бутилового бічного ланцюга, і один другорядний - N-2-тетразол-глюкуронід.

Виведення

Лозартан

Плазмовий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить приблизно 600 мл/хв і

50 мл/хв відповідно. Нирковий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить приблизно 74 мл/хв і 26 мл/хв відповідно. При пероральному прийомі лозартану майже 4 % дози виводиться в незміненому вигляді із сечею та майже 6 % дози виводиться із сечею у формі активного метаболіту. Лозартан і його активний метаболіт мають лінійну фармакокінетику при пероральному прийомі лозартану калію в дозах до 200 мг.

Після перорального застосування концентрації лозартану і його активного метаболіту в плазмі крові знижуються поліекспоненційно з кінцевим періодом напіввиведення приблизно 2 години і 6-9 годин відповідно. При прийомі препарату в дозі 100 мг 1 раз в день не відбувається значущої кумуляції у плазмі крові ні лозартану, ні його активного метаболіту.

Виведення лозартану і його метаболітів відбувається із жовчю та сечею. Після перорального прийому лозартану, міченого радіоактивним вуглецем 14С, приблизно 35 % радіоактивної мітки виявляється в сечі та 58 % - у калових масах.

Гідрохлоротіазид

Гідрохлоротіазид не піддається метаболізму, а швидко виводиться нирками. При дослідженні рівня гідрохлоротіазиду в плазмі крові протягом як мінімум 24 годин було встановлено, що період напіввиведення з плазми становить від 5,6 до 14,8 години. Як мінімум 61 % перорально введеного гідрохлоротіазиду протягом 24 годин виділяється з сечею у незміненому вигляді.

Особливості застосування в особливих групах пацієнтів

Лозартан/гідрохлоротіазид

Значущих відмінностей у концентрації лозартану і його активного метаболіту в плазмі крові, а також у всмоктуванні гідрохлоротіазиду у молодих пацієнтів і пацієнтів літнього віку з артеріальною гіпертензією не спостерігається.

Лозартан

Після перорального прийому лозартану хворими з цирозом печінки алкогольного генезу легкого та середнього ступеня концентрація лозартану в плазмі крові була в 5 разів вища, а концентрація активного метаболіту - в 1,7 раза вища порівняно з показниками здорових добровольців.

Відомо, що у здорових добровольців чоловічої статі японського і неяпонського походження AUC лозартану не відрізнялася. Однак AUC метаболіту карбонової кислоти (E-3174) розрізняється у двох групах, при цьому його експозиція у суб'єктів японського походження перевищувала таку у добровольців неяпонського походження в 1,5 раза. Клінічне значення цих результатів невідоме.

Ні лозартан, ні його активний метаболіт не виводяться шляхом гемодіалізу.

Клінічні характеристики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія у пацієнтів, у яких адекватний контроль за артеріальним тиском не забезпечується за допомогою одного лозартану або одного гідрохлоротіазиду.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до лозартану, похідних cульфонамідів (включаючи гідрохлоротіазид) або до будь-якої допоміжної речовини;

• резистентна до лікування гіпокаліємія або гіперкальціємія;

• тяжка печінкова недостатність, холестаз та розлади, що супроводжуються обструкцією жовчних протоків;

• рефрактерна гіпонатріємія;

• симптоматична гіперурикемія/подагра;

• вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. розділи «Особливості застосування» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»);

• період годування груддю;

•  тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв);

•  анурія;

• одночасне застосування з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 60 мл/хв).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Лозартан

Є повідомлення про те, що рифампіцин і флуконазол знижують рівень активного метаболіту в крові. Клінічне значення цих взаємодій не вивчено.

Як і при застосуванні інших препаратів-інгібіторів ангіотензину II, одночасне застосування лозартану з калійзберігаючими сечогінним засобами (наприклад спіронолактоном, тріамтереном, амілоридом), із препаратами калію або замінниками солі, що містять калій, може призвести до підвищення рівня калію у плазмі крові. Одночасне застосування  лозартану з цими засобами не рекомендується.

Як і інші препарати, що впливають на виведення натрію, лозартан також може гальмувати виведення літію з організму. У зв’язку з цим при одночасному застосуванні солей літію та антагоністів рецепторів ангіотензину II необхідно регулярно і ретельно контролювати рівень літію у плазмі крові.

Одночасне застосування антагоністів ангіотензину II або діуретиків та НПЗЗ (нестероїдних протизапальних засобів) може підвищувати ризик розвитку порушення функцій нирок (у тому числі ризик розвитку гострої ниркової недостатності), а також призводити до збільшення вмісту калію в сироватці крові, особливо у пацієнтів з існуючими порушеннями функції нирок. Цю комбінацію препаратів слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнти повинні вживати достатню кількість рідини; крім того, після початку комбінованої терапії необхідно провести контроль функції нирок і надалі проводити його регулярно.

У деяких пацієнтів з порушеною функцією нирок, які отримували т

Ко-Сентор 100 мг/12.5 мг №30 таблетки Все формы препарата

Отзывы и вопросы

Отзывы:
  • Александр Виторович 26.12.2016 мне очень подходит этот препарат. Быстро нормализует давление и целый день оно остается в стабилизированном состоянии.
Оставить отзыв
Как Вы оцениваете этот товар
Вопросы:
Задать вопрос

Ко-Сентор 100 мг/12.5 мг №30 таблетки Видеообзор

Ко-Сентор 100 мг/12.5 мг №30 таблетки Характеристики

Лікарська форма Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 100 мг/12,5 мг по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній коробці
Виробник ВАТ "Гедеон Ріхтер" (випуск серії), Угорщина ТОВ "Гедеон Ріхтер Польща" (контроль якості, дозвіл на випуск серії; виробництво нерозфасованого продукту, первинна упаковка, вторинна упаковка), Польща
Вік Досвід застосування препарату дітям відсутній. Препарат Ко-Сентор® не слід застосовувати для лікування цієї вікової категорії пацієнтів.
Міжнародне найменування Losartan and diuretics
Показання Артеріальна гіпертензія у пацієнтів, у яких адекватний контроль за артеріальним тиском не забезпечується за допомогою одного лозартану або одного гідрохлоротіазиду.
Протипоказання Підвищена чутливість до лозартану, похідних cульфонамідів (включаючи гідрохлоротіазид) або до будь-якої допоміжної речовини; • резистентна до лікування гіпокаліємія або гіперкальціємія; • тяжка печінкова недостатність, холестаз та розлади, що супроводжуються обструкцією жовчних протоків; • рефрактерна гіпонатріємія; • симптоматична гіперурикемія/подагра; • вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. розділи «Особливості застосування» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»); • період годування груддю; • тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв); • анурія; • одночасне застосування з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 60 мл/хв).
Склад діючі речовини: лозартан калію і гідрохлоротіазид; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 100 мг лозартану калію і 12,5 мг гідрохлоротіазиду; допоміжні речовини: ядро: магнію стеарат, лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна; плівкова оболонка: опадрай II жовтий (спирт полівініловий, титану діоксид (E 171), макрогол, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172), жовтий захід FCF (E 110), заліза оксид чорний (Е 172)).
Термін придатності 4 роки
Українська назва КО-СЕНТОР®
Упаковка блістер
Фармакотерапевтична група Антагоністи ангіотензину ІІ, комбінації. Лозартан та діуретики. Код АТХ С09D A01.

Сертификаты

Если Вам необходим сертификат качества*, обязательно укажите это при оформлении заказа в корзине (поставьте отметку "Добавить к товарам сертификат") или озвучьте данное требование оператору, принимающему заказ.

  • *или заключение о качестве ввезенных в Украину лекарственных средств иностранного производства, заключение о соответствии требованиям государственным и международным стандартам медицинских иммунобиологических препаратов или сведений о государственной регистрации лекарственного средства. Виды документов о качестве могут отличаться в зависимости от приобретаемого Вами товара.
Аналоги
С этим товаром покупают