Name: Еспім порошок ліофілізований для розчину для ін'єкцій, 1 г
Brand: Scan Biotech
SKU: 2538001
Price: 0.01 UAH
Availability: InStock

Цефепім

Діюча речовина

GTIN

Країна виробник

Імпортний

Температура хранения

Температура зберігання

Кількість в упаковці

Термін придатності

Міжнародна назва

Дозування

Спосіб введення

Код Моріон

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям запрещено

Годуючим матерям

Детям с осторожностью

Дітям

Кому дозволено

Основні властивості

Scan Biotech

ЛС общий режим

Еспім порошок ліофілізований для розчину для ін'єкцій, 1 г

Склад

діюча речовина: сefepime;
1 флакон містить цефепіму гідрохлориду 1,2 г, еквівалентно цефепіму 1,0 г;
допоміжна речовина: L-аргінін.

Лікарська форма

Порошок для приготування розчину для ін&rsquo;єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: майже білий кристалічний порошок.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. &beta;-лактамні антибіотики.
Код АТХ J01D Е01.

Фармакодинаміка

Еспім пригнічує синтез ферментів стінки бактеріальної клітини і має широкий спектр дії щодо різних грампозитивних і грамнегативних бактерій. Препарат високостійкий до гідролізу більшістю b-лактамаз, має малу спорідненість у відношенні b-лактамаз, що кодуються хромосомними генами, і швидко проникає у грамнегативні бактеріальні клітини.
Цефепім активний щодо таких мікроорганізмів:
грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis (включаючи їх штами, що продукують b-лактамазу); інші штами стафілококів, включаючи S. hominis, S. saprophyticus; Streptococcus pyogenes (стрептококи групи А); Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В); Streptococcus pneumoniae (включаючи штами із середньою стійкістю до пеніциліну - МПК від 0,1 до 1 мкг/мл); інші b-гемолітичні стрептококи (групи C, G, F), S. bovis (група D), стрептококи групи Viridans. (Більшість штамів ентерококів, наприклад: Enterecoccus faecalis і стафілококи, резистентні до метициліну, резистентні до більшості цефалоспоринових антибіотиків, включаючи цефепім);
грамнегативні аероби: Pseudomonas spp., включаючи P. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri; Escherichia coli, Klebsiella spp., включаючи K. pneumoniae, K. oxytoca, K. ozaenae; Enterobacter spp., включаючи E. cloacae, E. aerogenes, E. sakazakii; Proteus spp., включаючи P. mirabilis, P. vulgaris; Acinetobacter calcoaceticus (subsp. anitratus, lwoffi); Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga spp.; Citrobacter spp., включаючи C. diversus, C. freundii; Campylobacter jejuni; Gardnerella vaginalis; Haemophilus ducreyi; H. influenzae (включаючи штами, що продукують &beta;-лактамазу); Haemophilus parainfluenzae; Hafnia alvei; Legionella spp.; Morganella morganii; Moraxella catarrhalis (Branhamella catarrhalis) (включаючи штами, що продукують b-лактамазу); Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують b-лактамазу); N. meningitidis; Pantoea agglomerans (відомий як Enterobacter agglomerans); Providencia spp. (включаючи P. rettgeri, P. stuartii); Salmonella spp.; Serratia (включаючи S. marcescens, S. liquefaciens); Shigella spp.; Yersinia enterocolitica.
(Цефепім неактивний щодо багатьох штамів Xanthomonas maltophilia і Pseudomonas maltophilia);
анаероби: Bacteroides spp., включаючи B. melaninogenicus та інші мікроорганізми ротової порожнини, що належать до Bacteroides; Clostridium perfringens; Fusobacterium spp.; Mobiluncus spp.; Peptostreptococcus spp.; Veillonella spp.
(Цефепім неактивний щодо Bacteroides fragilis і Clostridium difficile).

Фармакокінетика

Середні концентрації цефепіму у плазмі крові у дорослих здорових чоловіків через різний час після одноразового внутрішньовенного та внутрішньом&rsquo;язового введення наведені у таблиці.
Концентрації цефепіму у плазмі крові (мкг/мл) при внутрішньовенному (в/в) та внутрішньом&rsquo;язовому (в/м) введенні
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 88.4125%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 15.0492%;">Доза цефепіму</td>
<td style="width: 10.2983%;">0,5 години</td>
<td style="width: 12.9235%;">1 година</td>
<td style="width: 10.6859%;">2 години</td>
<td style="width: 10.1825%;">4 години</td>
<td style="width: 9.49817%;">8 годин</td>
<td style="width: 21.665%;">12 годин</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 15.0492%;">500 мг в/в</td>
<td style="width: 10.2983%;">38,2</td>
<td style="width: 12.9235%;">21,6</td>
<td style="width: 10.6859%;">11,6</td>
<td style="width: 10.1825%;">5,0</td>
<td style="width: 9.49817%;">1,4</td>
<td style="width: 21.665%;">0,2</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 15.0492%;">1 г в/в</td>
<td style="width: 10.2983%;">78,7</td>
<td style="width: 12.9235%;">44,5</td>
<td style="width: 10.6859%;">24,3</td>
<td style="width: 10.1825%;">10,5</td>
<td style="width: 9.49817%;">2,4</td>
<td style="width: 21.665%;">0,6</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 15.0492%;">2 г в/в</td>
<td style="width: 10.2983%;">163,1</td>
<td style="width: 12.9235%;">85,8</td>
<td style="width: 10.6859%;">44,8</td>
<td style="width: 10.1825%;">19,2</td>
<td style="width: 9.49817%;">3,9</td>
<td style="width: 21.665%;">1,1</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 15.0492%;">500 мг в/м</td>
<td style="width: 10.2983%;">8,2</td>
<td style="width: 12.9235%;">12,5</td>
<td style="width: 10.6859%;">12,0</td>
<td style="width: 10.1825%;">6,9</td>
<td style="width: 9.49817%;">1,9</td>
<td style="width: 21.665%;">0,7</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 15.0492%;">
1 г в/м
</td>
<td style="width: 10.2983%;">14,8</td>
<td style="width: 12.9235%;">25,9</td>
<td style="width: 10.6859%;">26,3</td>
<td style="width: 10.1825%;">16,0</td>
<td style="width: 9.49817%;">4,5</td>
<td style="width: 21.665%;">1,4</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 15.0492%;">2 г в/м</td>
<td style="width: 10.2983%;">36,1</td>
<td style="width: 12.9235%;">49,9</td>
<td style="width: 10.6859%;">51,3</td>
<td style="width: 10.1825%;">31,5</td>
<td style="width: 9.49817%;">8,7</td>
<td style="width: 21.665%;">2,3</td>
</tr>
</tbody>
</table>
&nbsp;
</div>
У сечі, жовчі, перитонеальній рідині, слизовому секреті бронхів, мокротинні, простаті, апендиксі та жовчному міхурі також досягаються терапевтичні концентрації цефепіму.
У середньому період напіввиведення цефепіму з організму становить близько 2 годин. У здорових добровольців, які одержували дози до 2 г внутрішньовенно з інтервалом 8 годин протягом 9 днів, не спостерігалася кумуляція препарату в організмі.
Цефепім метаболізується в N-метилпіролідин, який швидко перетворюється в оксид N-метилпіролідину. Середній загальний кліренс становить 120 мл/хв. Цефепім виділяється в основному нирками головним чином шляхом гломерулярної фільтрації (середній нирковий кліренс &ndash; 110 мл/хв). У сечі проявляється приблизно 85 % введеної дози у вигляді незміненого цефепіму, 1 % N-метилпіролідину, близько 6,8 % оксид N-метилпіролідину та близько 2,5 % епімеру цефепіму. Зв'язування цефепіму з білками плазми становить менше 19 % і не залежить від концентрації препарату в сироватці крові.
У хворих віком від 65 років з нормальною функцією нирок не потрібне коригування дози препарату, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу порівняно з молодими хворими.
Дослідження, проведені на хворих з різним ступенем ниркової недостатності, продемонстрували збільшення періоду напіввиведення з організму. У середньому період напіввиведення у хворих із тяжкими порушеннями функції нирок, які потребують лікування шляхом діалізом, становить 13 годин при гемодіалізі і 19 годин при перитонеальному діалізі.
Фармакокінетика цефепіму у хворих із порушеною функцією печінки або муковісцидозом не змінена. Коригування дози для таких хворих не потрібне.
Доза препарату 50 мг/кг маси тіла при внутрішньовенному введенні протягом від 5 до 20 хвилин кожні 8 годин.

Показання

Дорослі
Інфекції, спричинені чутливою до препарату мікрофлорою:
<ul>
<li>дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, бронхіт;</li>
<li>шкіри та підшкірної клітковини;</li>
<li>інтраабдомінальні інфекції, в тому числі перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів;</li>
<li>гінекологічні;</li>
<li>септицемія.</li>
</ul>
Емпірична терапія хворих із нейтропенічною гарячкою.
Профілактика післяопераційних ускладнень в інтраабдомінальній хірургії.
Діти
<ul>
<li>Пневмонія;</li>
<li>інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит;</li>
<li>інфекції шкіри та підшкірної клітковини;</li>
<li>септицемія;</li>
<li>емпірична терапія хворих із нейтропенічною гарячкою;</li>
<li>бактеріальний менінгіт.</li>
</ul>

Протипоказання

Підвищена чутливість до цефепіму або L-аргініну, а також до антибіотиків цефалоспоринового класу, пеніцилінів або до інших &beta;-лактамних антибіотиків.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Застосовуючи високі дози аміноглікозидів одночасно з цефепімом, необхідно уважно стежити за функцією нирок через потенційну нефротоксичність та ототоксичність аміноглікозидних антибіотиків. Нефротоксичність відзначалася після одночасного застосування інших цефалоспоринів з діуретиками, такими як фуросемід.
Еспім концентрацією від 1 до 40 мг/мл сумісний з такими парентеральними розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду для ін'єкцій; 5 і 10 % розчини глюкози для ін'єкцій; розчин 6М натрію лактату для ін'єкцій, розчин 5 % глюкози і 0,9 % натрію хлориду для ін'єкцій; розчин Рінгера з лактатом і 5 % розчином глюкози для ін'єкцій.
Щоб уникнути можливої лікарської взаємодії з іншими препаратами, розчини цефепіму (як і більшості інших b-лактамних антибіотиків) не слід вводити одночасно з розчинами метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. У разі необхідності призначення цефепіму із зазначеними препаратами кожен антибіотик слід вводити окремо.
Вплив на результати лабораторних тестів. Застосування цефепіму може призвести до хибнопозитивної реакції на глюкозу в сечі у разі використання реактиву Бенедикта. Рекомендується використовувати тест на глюкозу, засновані на ферментній реакції окислення глюкози.

Особливості застосування

У пацієнтів з високим ризиком тяжких інфекцій (наприклад, у пацієнтів, які мали в анамнезі трансплантацію кісткового мозку при зниженій його активності, що відбувається на тлі злоякісної гемолітичної патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) монотерапія може бути недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія.
При застосуванні цефепіму, як і при застосуванні інших препаратів цієї групи, серйозні побічні реакції, такі як оборотні енцефалопотії (сплутаність свідомості, у тому числі затьмарення свідомості), міоклонія, судоми та/або ниркова недостатність, спостерігалися найчастіше у пацієнтів з нирковою недостатністю, які отримали дози препарату, що перевищували рекомендований режим застосування, та у пацієнтів літнього віку з нирковою недостатністю на тлі рекомендованих доз цефепіму. Деякі випадки траплялись у пацієнтів, які отримували дози, що були скориговані з урахуванням функцій їх нирок. У більшості випадків симптоми нефротоксичності були оборотні і зникали після припинення застосування цефепіму та/або після гемодіалізу.
Необхідно точно визначити, чи відзначалися раніше у хворого реакції гіперчутливості негайного типу на цефепім, цефалоспорини, пеніциліни або інші b-лактамні антибіотики. Антибіотики варто призначати з обережністю всім хворим із будь-якими формами алергії, особливо на лікарські препарати. При появі алергічної реакції застосування препарату слід припинити. Серйозні реакції гіперчутливості негайного типу можуть вимагати застосування адреналіну та інших форм терапії.
З обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями травного тракту, особливо колітом. Антибіотики широкого спектра дії, особливо при тривалому застосуванні, можуть спричиняти псевдомембранозний коліт зі ступенем тяжкості від легкої діареї до коліту з летальним наслідком, тому слід звертати увагу на виникнення діареї під час лікування цефепімом. Легкі форми коліту можуть минати самостійно після закінчення терапії, помірні або тяжкі стани можуть потребувати спеціального лікування.
Застосування антибактеріальних засобів спричиняє зміну нормальної флори товстої кишки і може спричинити розростання клостридій. Дослідження вказують на те, що токсин, який продукується Clostridium difficile, є основною причиною антибіотикоасоційованого коліту. Після підтвердження діагнозу псевдомембранозного коліту необхідно вжити заходів. Випадки псевдомембранозного коліту помірного ступеня можуть зникнути після припинення застосування препарату. У випадках помірного і тяжкого ступенів необхідно розглянути необхідність застосування рідин і електролітів, поповнення білків і застосування антибактеріального препарату, ефективного щодо Clostridium difficile.
Як і у випадку з іншими антибіотиками, застосування препарату &nbsp;може призводити до &nbsp;розвитку суперінфекції, при цьому необхідно вжити &nbsp;відповідні заходи лікування.
Необхідно здійснювати контроль протромбінового часу.
При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати функціональні показники печінки, нирок та органів гемопоезу.
Фармакокінетика цефепіму у хворих з порушеннями функції печінки не змінена. Коригування дози для таких хворих не потрібна.
Пацієнтам з порушенням функції нирок (з кліренсом креатині ну &lt; 60 мл/хв) дозу препарату слід відкорегувати, щоб компенсувати повільну швидкість ниркового виведення. Оскільки пролонговані концентрації антибіотика у сироватці крові можуть мати місце при звичайних дозах у пацієнтів з нирковою недостатністю або іншими станами, які можуть погіршити функцію нирок, підтримуючу дозу необхідно зменшити при введені цефепіму таким пацієнтам. Ступінь порушення функції нирок, тяжкість інфекції &nbsp;і сприятливості до організмів, які спричинили інфекцію, слід враховувати при призначенні наступної дози.
Для хворих віком від 65 років з нормальною функцією нирок не потрібне коригування дози цефепіму, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу порівняно з таким у молодих пацієнтів. Пацієнти літнього віку можуть мати знижену функцію нирок, тому слід дотримуватися обережності при виборі дози та обов&rsquo;язково контролювати функцію нирок.
Багато цефалоспоринів, включаючи цефепім, асоціюються зі зниженням активності протромбіну. До групи ризику входять пацієнти з порушенням функції печінки або нирок, пацієнти, які погано харчуються, а також ті, які приймають тривалий курс антимікробної терапії. Необхідно контролювати протромбін у пацієнтів групи ризику і в разі необхідності &ndash; призначати вітамін К.
У період застосування цефепіму можуть бути отримані позитивні результати прямого тесту Кумбса. При проведенні гематологічних або трансфузійних процедур при визначенні групи крові перехресним способом, коли проводиться антиглобуліновий тест або у ході тесту Кумбса для новонароджених, матері яких отримували антибіотики групи цефалоспоринів до пологів, слід враховувати, що позитивний тест Кумбса може бути результатом застосування препарату.
Було доведено, що L-аргінін змінює метаболізм глюкози та одночасно збільшує рівні глюкози та одночасно збільшує рівні кальцію у сироватці крові при застосуванні доз, які у 33 рази перевищують максимально рекомендовану дозу цефепіму. Ефект при більш низьких дозах на даний момент невідомі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Не вивчали. У разі виникнення запаморочення або інших побічних реакцій слід утримуватися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосування препарату у період вагітності можна призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Еспім проникає у грудне молоко в дуже невеликій кількості, тому під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Перед застосуванням препарату слід зробити шкірну пробу на переносимість.
Звичайне дозування для дорослих становить 1 г, вводити внутрішньовенно або внутрішньом&rsquo;язово з інтервалом у 12 годин. Звичайна тривалість лікування &ndash; 7-10 днів; тяжкі інфекції можуть потребувати більш тривалого лікування.
Однак дозування і шлях уведення варіюють залежно від чутливості мікроорганізмів-збудників, ступеня тяжкості інфекції, а також функціонального стану нирок хворого. Рекомендації стосовно дозування цефепіму для дорослих наведені в таблиці.
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 61.066%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">Інфекції сечовивідних шляхів легкої та середньої тяжкості</td>
<td style="width: 31.6972%;">500 мг - 1 г внутрішньовенно або внутрішньом&rsquo;язово</td>
<td style="width: 31.699%;">кожні 12 годин</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">Інші інфекції легкої та середньої тяжкості</td>
<td style="width: 31.6972%;">1 г внутрішньовенно або внутрішньом&rsquo;язово</td>
<td style="width: 31.699%;">кожні 12 годин</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">Тяжкі інфекції</td>
<td style="width: 31.6972%;">2 г внутрішньовенно</td>
<td style="width: 31.699%;">кожні 12 годин</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">
Дуже тяжкі та загрозливі для життя інфекції
</td>
<td style="width: 31.6972%;">2 г внутрішньовенно</td>
<td style="width: 31.699%;">кожні 8 годин</td>
</tr>
</tbody>
</table>
&nbsp;
</div>
Для профілактики розвитку інфекцій при проведенні хірургічних втручань. За 60 хвилин до початку хірургічної операції дорослим вводити 2 г препарату внутрішньовенно протягом 30 хвилин. Після завершення вводити додатково 500 мг метронідазолу внутрішньовенно. Розчини метронідазолу не слід вводити одночасно з цефепімом. Систему для інфузії перед введенням метронідазолу слід промити.
Під час тривалих (понад 12 годин) хірургічних операцій через 12 годин після першої дози рекомендується повторне введення рівної дози препарату з наступним введенням метронідазолу.
Порушення функції нирок. У хворих із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) дозу препарату необхідно відкоригувати.
&nbsp;
Рекомендовані дози цефепіму для дорослих
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 60.139%; height: 164px;" border="1px">
<tbody>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 18.3788%; height: 22px;">Кліренс креатиніну (мл/хв)</td>
<td style="width: 73.5206%; height: 22px;" colspan="4">Рекомендовані дози</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 18.3788%; height: 44px;" rowspan="2">&gt; 50</td>
<td style="width: 73.5206%; height: 22px;" colspan="4">Звичайне дозування адекватне тяжкості інфекції (див. попередню таблицю), коригування дози не потрібно</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 18.3788%; height: 22px;">
2 г кожні
8 годин
</td>
<td style="width: 19.151%; height: 22px;">
2 г кожні
12 годин
</td>
<td style="width: 17.6066%; height: 22px;">
1 г кожні
12 годин
</td>
<td style="width: 18.3842%; height: 22px;">500 мг кожні 12 годин</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 18.3788%; height: 22px;">30-50</td>
<td style="width: 73.5206%; height: 22px;" colspan="4">
Коригування дози відповідно до кліренсу креатиніну
</td>
</tr>
<tr style="height: 10px;">
<td style="width: 18.3788%; height: 10px;">
&nbsp;
&nbsp;
&nbsp;
</td>
<td style="width: 18.3788%; height: 10px;">2 г кожні 12 годин</td>
<td style="width: 19.151%; height: 10px;">
2 г кожні
24 години
</td>
<td style="width: 17.6066%; height: 10px;">
1 г кожні
24 години
</td>
<td style="width: 18.3842%; height: 10px;">
500 мг кожні
24 години
</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 18.3788%; height: 22px;">11-29</td>
<td style="width: 18.3788%; height: 22px;">2 г кожні 24 години</td>
<td style="width: 19.151%; height: 22px;">
1 г кожні
24 години
</td>
<td style="width: 17.6066%; height: 22px;">500 мг кожні 24 години</td>
<td style="width: 18.3842%; height: 22px;">
500 мг кожні
24 години
</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 18.3788%; height: 22px;">
&le; 10
</td>
<td style="width: 18.3788%; height: 22px;">1 г кожні 24 години</td>
<td style="width: 19.151%; height: 22px;">500 мг кожні 24 години</td>
<td style="width: 17.6066%; height: 22px;">250 мг кожні 24 години</td>
<td style="width: 18.3842%; height: 22px;">
250 мг кожні
24 години
</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 18.3788%; height: 22px;">
Гемодіаліз
</td>
<td style="width: 18.3788%; height: 22px;">
500 мг кожні
24 години
</td>
<td style="width: 19.151%; height: 22px;">500 мг кожні 24 години</td>
<td style="width: 17.6066%; height: 22px;">500 мг кожні 24 години</td>
<td style="width: 18.3842%; height: 22px;">
500 мг кожні
24 години
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
&nbsp;
Якщо відома тільки концентрація креатиніну в сироватці крові, тоді кліренс креатиніну можна визначати за наведеною нижче формулою:
Чоловіки: кліренс креатиніну (мл/хв) = маса тіла (кг) * (140 - вік) / 72 * креатинін сироватки крові (мг/дл)
Жінки: кліренс креатиніну (мл/хв) = вищенаведене значення * 0,85.
При гемодіалізі за 3 години виділяється з організму приблизно 68 % від дози препарату. Після завершення кожного сеансу діалізу необхідно вводити повторну дозу, що дорівнює початковій дозі. При безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі препарат можна застосовувати у початкових нормальних рекомендованих дозах 500 мг, 1 або 2 г залежно від тяжкості інфекції з інтервалом між дозами 48 годин.
Дітям віком 1-2 місяці препарат призначати тільки за життєвими показаннями. Стан дітей з масою тіла до 40 кг, які отримують лікування цефепімом, потрібно постійно контролювати.
Дітям при порушеній функції нирок рекомендується зменшення дози або збільшення інтервалу між введеннями.
Розрахунок показників кліренсу креатиніну у дітей:
кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) = 0,55 * зріст (см) / сироватковий креатинін (мг/дл)
або
кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) = 0,52 * зріст (см) / сироватковий креатинін (мг/дл) - 3,6
&nbsp;
Дітям віком від 1 до 2 місяців. Еспім призначати тільки за життєвими показаннями 30 мг/кг маси тіла кожні 12 або 8 годин, залежно від тяжкості інфекції.
Діти від 2 місяців. Максимальна доза для дітей не повинна перевищувати рекомендовану дозу для дорослих. Звичайна рекомендована доза для дітей з масою тіла до 40 кг, у разі ускладнених або неускладнених інфекцій сечових шляхів (включаючи пієлонефрит), при неускладнених інфекціях шкіри, пневмонії, а також у разі емпіричного лікування фебрильної нейтропенії становить 50 мг/кг кожні 12 годин (хворим на фебрильну нейтропенію та бактеріальний менінгіт - кожні 8 годин). Звичайна тривалість лікування становить 7-10 днів, тяжкі інфекції можуть вимагати тривалішого лікування.
Дітям з масою тіла 40 кг і більше дозування призначати, як дорослим.
Введення препарату. Еспім можна вводити внутрішньовенно або за допомогою глибокої внутрішньом&rsquo;язової ін'єкції у велику м'язову масу (наприклад, у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза &ndash; gluteus maximus).
Внутрішньовенне введення. Внутрішньовенний шлях уведення кращий для хворих із тяжкими або загрозливими для життя інфекціями.
При внутрішньовенному способі введення цефепім розчиняти у стерильній воді для ін'єкцій, у 5 % розчині глюкози для ін'єкцій або 0,9 % розчині натрію хлориду, як зазначено в наведеній нижче таблиці. Вводити внутрішньовенно повільно протягом 3-5 хвилин або через систему для внутрішньовенного введення.
Внутрішньом&rsquo;язове введення. Препарат можна розчиняти у стерильній воді для ін'єкцій, 0,9 % розчині натрію хлориду для ін'єкцій, 5 % розчині глюкози для ін'єкцій, бактеріостатичній воді для ін'єкцій з парабеном або бензиловим спиртом, 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду в концентраціях, що вказані нижче в таблиці.
При застосуванні лідокаїну як розчинника слід перед введенням зробити шкірну пробу на його переносимість.
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 84.1251%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 23.3742%;">&nbsp;</td>
<td style="width: 23.3742%;">Об'єм розчину для розведення (мл)</td>
<td style="width: 23.3742%;">Приблизний об'єм отриманого розчину (мл)</td>
<td style="width: 23.3742%;">Приблизна концентрація цефепіму (мг/мл)</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 23.3742%;">Внутрішньовенне введення: 1 г/флакон</td>
<td style="width: 23.3742%;">10</td>
<td style="width: 23.3742%;">11,4</td>
<td style="width: 23.3742%;">90</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 23.3742%;">
Внутрішньом&rsquo;язове введення:
1 г/флакон
</td>
<td style="width: 23.3742%;">3</td>
<td style="width: 23.3742%;">4,4</td>
<td style="width: 23.3742%;">230</td>
</tr>
</tbody>
</table>
&nbsp;
</div>
Як і інші лікарські засоби, що застосовуються парентерально, приготовлені розчини препарату перед уведенням необхідно перевіряти на відсутність механічних включень.
Для ідентифікації мікроорганізму-збудника (збудників) і визначення чутливості до цефепіму слід зробити відповідні мікробіологічні дослідження. Однак цефепім можна застосовувати у формі монотерапії ще до ідентифікації мікроорганізму-збудника, враховуючи широкий спектр антибактеріальної дії препарату відносно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. У хворих із ризиком змішаної аеробно/анаеробної (включаючи Bacteroides fragilis) інфекції до ідентифікації збудника можна розпочинати лікування цефепімом у комбінації з препаратом, що впливає на анаероби.

Діти

Застосовувати дітям віком від 1 місяця.

Передозування

Симптоми: у випадках значного перевищення рекомендованих доз, особливо у хворих з порушеною функцією нирок, посилюються прояви побічної дії. Симптоми передозування включають енцефалопатію, що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості, ступором, комою, міоклонією, епілептоформні напади, нейром&rsquo;язова збудливість.
Лікування. Слід припинити введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу пришвидшує видалення цефепіму з організму; перитонеальний діаліз малоефективний. Тяжкі алергійні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.

Побічні реакції

З частотою від 0,1 % до 1 %:
гіперчутливість: свербіж, висип, кропив&rsquo;янка;
з боку травного тракту: нудота, блювання, кандидоз ротової порожнини, діарея, диспепсія, зміна відчуття смаку, коліт (у тому числі псевдомембранозний);
з боку дихальної системи: кашель, біль у горлі, задишка;
з боку серцево-судинної системи: тахікардія;
з боку центральної нервової системи: головний біль, безсоння, неспокій, судоми;
з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк;
з боку гепатобіліарної системи: гепатит, холестатична жовтяниця;
інші: гарячка, вагініт, астенія, пітливість, еритема, біль у ділянці серця, біль у грудях/спині, біль у грудях, периферичні набряки, суперінфекції.
З частотою від 0,05 % до 0,1 %: біль у животі, запор, вазодилатація, розлади дихання, запаморочення, парестезія, генітальний свербіж, гарячка та кандидоз.
З частотою менше 0,05 % спостерігалися анафілаксія та епілептоформні напади.
Локальні реакції у місці введення препарату: при внутрішньовенному &ndash; флебіт та запалення;
при внутрішньом&rsquo;язовому &ndash; біль, запалення.
Післямаркетингові дослідження:
<ul>
<li>енцефалопатії (втрата свідомості, галюцинації, ступор, кома), епілептоформні напади, міоклонія, ниркова недостатність;</li>
<li>анафілаксія, в тому числі анафілактичний шок, транзиторна лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз та тромбоцитопенія.</li>
</ul>
Лабораторні показники: збільшення рівня аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, загального білірубіну, анемія, еозинофілія, збільшення протромбінового часу або парціального тромбопластинового часу (ПТТ) і позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу, псевдопозитивна реакція на глюкозу в сечі. Тимчасове збільшення азоту сечовини крові та/або креатиніну сироватки крові і транзиторна тромбоцитопенія відзначалися менш ніж у 0,5 % хворих. Також відзначалися транзиторна лейкопенія і нейтропенія.
Крім вищезазначених побічних реакцій можливі побічні реакції, характерні для антибіотиків групи цефалоспоринів: синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, токсична нефропатія, апластична анемія, гемолітична анемія, кровотечі, порушення функції печінки, холестаз, панцитопенія.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі до 25 &deg;С.
Приготовлений розчин зберігати у захищеному від світла місці протягом 24 годин при кімнатній температурі або до 7 діб при температурі 2-8 &deg;С.
Несумісність
Не змішувати в одній ємності з іншими лікарськими засобами. Застосовувати розчинники, зазначені у розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;.

Упаковка

1 скляний флакон із порошком, у картонній коробці.

Категорія відпуску

Виробник

СТЕРИЛ-ДЖЕН ЛАЙФ САЙЄНСИЗ (П) Лтд., Індія.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

№ 45, Мангалам Мейн Роуд, Вілліанур Коммьюн, Пудучеррі, 605110, Індія.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Эспим порошок лиофилизованный для раствора для инъекций, 1 г

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.