www.apteka24.ua АПТЕКА 24 №❶ в Украине!

Эпобиокрин 2000 МЕ №5 раствор для инъекций

Аналоги

Описание Эпобиокрин 2000 МЕ №5 раствор для инъекций

При недостаточном функционировании почек может возникать анемия, которая требует применения антиаритмических средств. К ним относится Эпобиокрин 2000 МЕ №5 раствор для инъекций. Инструкция указывает, что вещество сделано на основе рекомбинантного эритропоэтина человека.

Состав

Действующее вещество, согласно описанию, лекарственного средства – эритропоэтин рекомбинантный человеческий, который выпускается в виде раствора для проведения инъекции.

Показания

Свойства лекарственного средства позволяют использовать его в тследующих случаях:

• устранение анемии у больных с недостаточным функционированием почек находящихся на гемодиализе;

• лечение тяжелой анемии больных почечной недостаточностью, которые еще не лечились с помощью гемодиализа;

• лечение анемии у больных с злокачественными образованиями;

• перед хирургическим вмешательством с низким уровнем гемокрита;

• лечение легкой или средней ступени анемии перед проведением хирургического вмешательства с риском кровопотери.

Наблюдается безопасное и эффективное действие медикамента Эпобиокрин. Цена позволяет провести комплексное лечение независимо от финансового состояния и оправдана сложным механизмом воздействия на организм. Значение цены на сайте ниже, чем на других сервисах.

Противопоказания

В отзывах к препарату описаны случаи возникновения индивидуальной непереносимости лекарства. Препарат противопоказан, если наблюдается не контролируемое повышение давления, эритроцитарная аплазия, заболевания сердца, при невозможности проведения профилактики формирования тромбов.

Применение и дозы

Лечение представленным фармацевтическим препаратом необходимо проводить под контролем врача с должным опытом терапии почечной недостаточности, в условиях стационара.

Для пациентов с хронической почечной недостаточностью возможно введение препарата только внутривенным путем. При использовании средства нужно контролировать уровень гемоглобина и не позволять превышения максимально допустимых значений. Для каждого случая доза подбирается индивидуально в зависимости от состояния и ответа организма на лечение.

Чтобы изучить подробную характеристику препарата, фармакологические особенности, фармакокинетику, побочные реакции нужно прочитать инструкцию.


*************


При недостатньому функціонуванні нирок може виникати анемія, яка вимагає застосування антиаритмічних засобів. До них відноситься Епобіокрин 2000 МО №5 розчин для ін'єкцій. Інструкція вказує, що речовина зроблено на основі рекомбінантного еритропоетину людини.

Склад

Діюча речовина, згідно з описом, лікарського засобу - еритропоетин рекомбінантний людський, який випускається у вигляді розчину для проведення ін'єкції.

Показання

Властивості лікарського засобу дозволяють використовувати його в наступних випадках:

  • усунення анемії у хворих з недостатнім функціонуванням нирок знаходяться на гемодіалізі;

  • лікування важкої анемії хворих на ниркову недостатність, які ще не лікувалися за допомогою гемодіалізу;

  • лікування анемії у хворих із злоякісними утвореннями;

  • перед хірургічним втручанням з низьким рівнем гематокріта;

  • лікування легкої або середньої ступені анемії перед проведенням хірургічного втручання з ризиком крововтрати.

Спостерігається безпечна та ефективна дія медикаменту Епобіокрин. Ціна дозволяє провести комплексне лікування незалежно від фінансового стану і виправдана складним механізмом впливу на організм. Значення ціни на сайті нижче, ніж на інших сервісах.

Протипоказання

У відгуках до даного фармацевтичного препарату описані випадки виникнення індивідуальної непереносимості ліки. Представлений фармацевтичний засіб протипоказаний, якщо спостерігається не контрольоване підвищення тиску, еритроцитарна аплазія, захворювання серця, при неможливості проведення профілактики формування тромбів.

Застосування і дози

Лікування представленим фармацевтичним препаратом необхідно проводити під контролем лікаря з належним досвідом терапії ниркової недостатності, в умовах стаціонару.

Для пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю можливе введення препарату тільки внутрішньовенним шляхом. При використанні кошти потрібно контролювати рівень гемоглобіну і не дозволяти перевищення максимально допустимих значень. Для кожного випадку доза підбирається індивідуально в залежності від стану і відповіді організму на лікування.

Щоб вивчити детальну характеристику препарату, фармакологічні особливості, фармакокінетику, побічні реакції потрібно прочитати інструкцію.


Цена Эпобиокрин 2000 МЕ №5 раствор для инъекций актуальна при заказе на сайте. Купить Эпобиокрин 2000 МЕ №5 раствор для инъекций в городах Украины: Киев, Харьков, Днепр, Одесса, Ровно, Белая Церковь, Винница, Запорожье, Ивано-Франковск, Краматорск, Кременчуг, Кривой Рог, Кропивницкий, Львов, Луцк, Мариуполь, Николаев, Полтава, Сумы, Тернополь, Херсон, Житомир, Хмельницкий, Черкассы, Черновцы, Чернигов.

Эпобиокрин 2000 МЕ №5 раствор для инъекций Инструкция

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Епобіокрин
Еpobiocrinum

Склад:

діюча речовина: Epoetin alfa;

1 мл розчину містить рекомбінантного еритропоетину людини 1000 МО або 2000 МО, або     4000 МО, або 10 000 МО;

допоміжні речовини: альбумін людини, натрію цитрат, натрію хлорид, кислота лимонна, моногідрат; вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група. Антианемічні лікарські засоби. Еритропоетин.

Код АТХ В03Х А01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Рекомбінантний еритропоетин людини за біологічною та імунологічною активністю відповідає еритропоетину людини  – природному глікопротеїновому гормону, який відіграє роль чинника, стимулюючого мітоз, та є гормоном що стимулює еритропоез, процес формування еритроцитів від попередників стовбурової клітини. У нормі у здорової людини еритропоетин синтезується нирками (90 %) і купферовськими клітинами печінки (10 %). Рівень його синтезу визначається рівнем насиченості крові киснем. Еритропоетин стимулює проліферацію і диференціацію еритроїдних клітин у зрілі еритроцити. Його дія здійснюється на ранніх стадіях еритропоезу на рівні кластероутворювальних одиниць-еритроцитів і колонієутворювальних одиниць-еритроцитів, далі - на рівні проеритробласта, еритробласта і ретикулоцита (чутливість цих клітин до еритропоетину пропорційна ступеню їх зрілості). Еритропоетин нормалізує рівень гемоглобіну і гематокриту і усуває симптоми, пов’язані з анемією.

Молекулярна маса епоетину альфа – приблизно 30 600 дальтонів. Білкова частина становить приблизно 60 % молекулярної маси та містить 165 амінокислот. Чотири вуглеводні ланцюги приєднані до білка трьома N-глікозидними зв’язками та одним О-глікозидним зв’язком.

Фармакокінетика.

Внутрішньовенне введення. При внутрішньовенному введенні лікарського засобу період напіввиведення в осіб з нормальною функцією нирок становить близько 4 годин; у пацієнтів з порушенням функції нирок – близько 5 годин. Період напіввиведення у дітей становить близько 6 годин.

Підшкірне введення. Концентрації у плазмі при підшкірному введенні значно нижчі, ніж при внутрішньовенному введенні. При підшкірному введенні концентрація лікарського засобу в крові наростає повільно і досягає максимуму через 12 – 18 годин після введення. Максимальна концентрація у плазмі крові при підшкірному введенні нижча за таку при внутрішньовенному введенні (приблизно на 1/20 величини).

Кумулятивного ефекту немає,  тобто вимірювані концентрації еритропоетину в сироватці залишаються  на однаковому рівні незалежно від того, проводиться визначення концентрації лікарського засобу через 24 години після першої ін’єкції, чи через 24 годин після останньої.

Відсутні дані про те, чи може рекомбінантний людський еритропоетин проникати через плацентарний бар’єр або в грудне молоко, однак через гематоенцефалічний бар’єр ця речовина не проникає

Період напіввиведення при підшкірному введенні становить близько 24 годин.

Біодоступність лікарського засобу при підшкірному введенні значно нижча, ніж при внутрішньовенному, і становить приблизно 20 %.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування симптоматичної анемії, пов’язаної з хронічною нирковою недостатністю: 

  • лікування анемії, пов’язаної з хронічною нирковою недостатністю, у дітей та  дорослих   на гемодіалізі та дорослих пацієнтів на перитонеальному діалізі;
  • лікування тяжкої анемії ниркового походження, що супроводжується клінічними         симптомами, у дорослих пацієнтів із нирковою недостатністю, які ще не проходили       гемодіаліз.

Лікування анемії та зниження об’єму необхідних гемотрансфузій у дорослих пацієнтів, які        отримують хіміотерапію з причини немієломної пухлини, злоякісної лімфоми або множинної     мієломи, та у яких підвищений ризик трансфузії, оцінений за загальним станом пацієнта (у т.ч. серцево-судинний стан, існуюча анемія до початку хіміотерапії).

Епобіокрин можна застосовувати у межах предепозитної програми перед значними хірургічними втручаннями пацієнтам із помірними проявами анемії (рівень гемоглобіну 10 – 13 г/дл (6,2 –        8,1 ммоль/л), відсутність залізодефіциту) для полегшення відбору аутологічної крові та зменшення ризику, пов’язаного з використанням алогенних гемотрансфузій, якщо очікувана потреба у крові для переливання перевищує кількість, яку можна одержати методом       аутологічного відбору без застосування епоетину альфа.

Епобіокрин застосовують дорослим пацієнтам із легким та середнім ступенем анемії (гемоглобін у межах 10 – 13 г/дл  при відсутності залізодефіциту) перед проведенням обширних ортопедичних операцій з очікуваним середнім ступенем втрати крові (900–1800 мл крові) для зменшення потреби в алогенних гемотрансфузіях та полегшення відновлення системи еритропоезу.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Розвиток  істинної еритроцитарної аплазії  внаслідок лікування епоетином альфа (див. розділ «Особливості застосування»).

Неконтрольована гіпертензія.

Протипоказання, пов’язані з програмою відбору аутологічної крові у пацієнтів, які отримують епоетин альфа.

Тяжкі коронарні, периферійно-артеріальні, каротидні або церебрально-судинні захворювання, а також нещодавно перенесений інфаркт міокарда або інсульт у пацієнтів, які підлягають елективній ортопедичній хірургії, але не брали участі у програмі відбору аутологічної крові. Неможливість застосування адекватної антитромботичної профілактики хірургічним пацієнтам.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Немає жодних даних, які б вказували на те, що лікування епоетином альфа впливає  на метаболізм інших препаратів.

 Лікарські засоби, що уповільнюють еритропоез, можуть знижувати відповідь на лікування епоетином альфа.

Оскільки циклоспорин зв’язується з еритроцитами, існує можливість медикаментозної взаємодії. При одночасному застосуванні Епобіокрину та циклоспорину слід контролювати рівень останнього у крові та, у разі необхідності, коригувати дозу.

Не існує підтверджень взаємодії між епоетином альфа та Г-КСФ (гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор) або ГМКСФ (гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор) по відношенню до гематологічної диференціації або проліферації клітин пухлини у зразку біопсії in vitro.

У пацієнток з метастатичним раком молочної залози підшкірне застосування епоетину альфа у дозі 40000 ОД/мл одночасно з трастузумабом у дозі 6 мг/кг не впливало на фармакокінетику трастузумабу.

Особливості застосування.

Артеріальний тиск слід постійно контролювати у всіх пацієнтів під час лікування Епобіокрином. Препарат з обережністю застосовують пацієнтам з нелікованою гіпертензією або незадовільним контролем гіпертензії. При лікуванні Епобіокрином може виникнути необхідність розпочати або посилити антигіпертензивну терапію. Якщо тиск не вдається контролювати, застосування епоетину альфа слід припинити.

Випадки гіпертонічного кризу з енцефалопатією та судомами, що вимагали негайного огляду лікаря та призначення інтенсивної терапії, також спостерігалися і у пацієнтів з нормальним або низьким артеріальним тиском на початку лікування. Слід звертати особливу увагу на появу раптового мігренеподібного стріляючого головного болю, що може бути сигналом тривоги (див. розділ «Побічні реакції»).

Епоетин альфа слід з обережністю застосовувати пацієнтам з епілепсією, випадками судом в анамнезі або медичними станами, що є факторами ризику розвитку судом, такими як інфекції ЦНС або метастази у мозку.

Епоетин альфа слід з обережністю застосовувати пацієнтам з хронічною печінковою недостатністю. Безпека застосування епоетину альфа цій категорії пацієнтів не встановлена.

У пацієнтів, які отримують еритропоезостимулюючі препарати, спостерігається підвищений ризик судинних захворювань з тромботичними ускладненнями (див. розділ «Побічні реакції»), включно з венозним та артеріальним тромбозом та емболією (у т.ч. з летальними наслідками), а саме тромбозу глибоких вен, легеневої емболії, тромбозу ретинальних вен та інфаркту міокарда. Також повідомлялося про випадки інсультів (включно з ішемічним інсультом, геморагічним інсультом та транзиторними ішемічними атаками). 

Перед початком лікування епоетином альфа слід ретельно зважити ризики судинних захворювань з тромботичними ускладненнями, особливо у пацієнтів з наявними факторами ризику, включаючи надмірну масу тіла та наявність судинних захворювань у анамнезі (наприклад, тромбозу глибоких вен, легеневої емболії та інсульту).

Слід ретельно контролювати рівень гемоглобіну у всіх пацієнтів через потенційний підвищений ризик тромбоемболічних ускладнень та летального наслідку у випадку застосування препарату при рівні гемоглобіну, вищому від цільового у показаннях для застосування.

При лікуванні можливе помірне дозозалежне збільшення кількості тромбоцитів у межах норми. Цей показник зменшується протягом подальшого курсу лікування. Також були повідомлення про випадки тромбоцитозу. Рекомендовано регулярно контролювати кількість тромбоцитів протягом перших 8 тижнів лікування.

Усі інші причини анемії (дефіцит заліза, фолієвої кислоти, вітаміну В12, отруєння алюмінієм, інфекція або запалення, втрата крові, гемоліз або фіброз кісткового мозку будь-якого походження) необхідно встановити та вилікувати до початку терапії епоетином альфа та перед рішенням збільшити дозування. У більшості випадків значення феритину у сироватці крові знижувалось одночасно з підвищенням рівня гематокриту. Щоб гарантувати оптимальну відповідь на лікування епоетином альфа, необхідно забезпечити адекватне надходження заліза (див. розділ «Спосіб застосування та дози»):

  • пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю рекомендовано прийом заліза (200–
    300 мг/добу для дорослих та 100–200 мг/добу для дітей перорально у перерахунку на елементарне залізо), якщо рівень феритину у сироватці крові нижче 100 нг/мл;
  • пацієнтам з онкологічними захворюваннями рекомендовано прийом заліза (200–300 мг/добу перорально у перерахунку на елементарне залізо), при насиченості трансферину нижче 20 %;
  • пацієнтам, які беруть участь у програмі відбору аутологічної крові, рекомендовано прийом заліза (200 мг/добу перорально у перерахунку на елементарне залізо) за кілька тижнів до початку відбору аутологічної крові з метою досягнення значних запасів заліза в організмі перед початком терапії та протягом курсу лікування епоетином альфа;
  • пацієнтам перед проведенням обширних планових ортопедичних операцій рекомендовано прийом заліза (200 мг/добу перорально у перерахунку на елементарне залізо) протягом курсу лікування епоетином альфа. За можливості слід розпочинати прийом заліза до початку терапії епоетином альфа з метою досягнення значних запасів заліза в організмі. 

Дуже рідко повідомлялося про розвиток або погіршення вже існуючої порфірії у пацієнтів, які отримували лікування епоетином альфа. Пацієнтам з порфірією епоетин альфа слід застосовувати з обережністю.

При довготривалому лікуванні епоетином альфа можливий розвиток тяжких побічних реакцій з боку шкіри, в тому числі синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, які можуть нести загрозу життю або мати летальний наслідок (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти мають бути обізнані про можливі побічні реакції з боку шкіри. У разі появи ознак та симптомів розвитку шкірних побічних реакцій, слід негайно припинити лікування епоетином альфа та розглянути альтернативні методи лікування.

Інформацію про торгову назву еритропоезостимулюючих препаратів, які застосовувалися при лікуванні, необхідно чітко зазначати у медичній карті пацієнта. Переведення пацієнта з одного еритропоезостимулюючого засобу на інший можливе лише під наглядом лікаря.

Істинна еритроцитарна аплазія (PRCA).

Існують повідомлення про випадки розвитку антитілоопосередкованої істинної еритроцитарної аплазії (PRCA) після багатомісячного або багаторічного підшкірного застосування епоетину, переважно у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю. Також повідомлялося про випадки істинної еритроцитарної аплазії у пацієнтів з гепатитом С, які отримували інтерферон та рибавірин одночасно з еритропоезостимулюючими агентами. Епоетин альфа не призначений для лікування анемії, асоційованої з гепатитом С.

Пацієнтів, у яких спостерігається раптова втрата ефективності терапії (що проявляється зниженням рівня гемоглобіну на 1–2 г/дл на місяць) зі збільшенням необхідності у трансфузіях, слід направити на дослідження кількості ретикулоцитів крові та виявлення типових причин зниження клінічної відповіді (дефіцит заліза, фолієвої кислоти, вітаміну В12, отруєння алюмінієм, інфекція або запалення, втрата крові, гемоліз або фіброз кісткового мозку будь-якого походження).

При парадоксальному зниженні гемоглобіну та розвитку тяжкої анемії, асоційованої з низькою кількістю ретикулоцитів, слід перервати лікування Епобіокрином та визначити наявність антитіл до еритропоетину, а також провести дослідження кісткового мозку для встановлення діагнозу істинної еритроцитарної аплазії.  

Пацієнтам не призначають лікування іншими еритропоезостимулюючими агентами, оскільки існує можливість перехресної реакції.

Лікування симптоматичної анемії у дорослих пацієнтів та дітей з хронічною нирковою недостатністю.

У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю, які отримують епоетин альфа, слід регулярно контролювати рівень гемоглобіну до досягнення стабільного рівня, потім – на періодичній основі. Темп збільшення рівня гемоглобіну має становити близько 1 г/дл (0,62 ммоль/л) на місяць та не повинен перевищувати 2 г/дл (1,25 ммоль/л) на місяць для мінімізації ризику розвитку артеріальної гіпертензії.

У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю досягнутий рівень гемоглобіну не має перевищувати верхньої межі бажаної концентрації гемоглобіну крові (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Під час клінічних досліджень спостерігався підвищений ризик летальних наслідків та серйозних небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи при застосуванні еритропоезостимулюючих засобів для досягнення концентрації гемоглобіну понад 12 г/дл
(7,5 ммоль/л).

Эпобиокрин 2000 МЕ №5 раствор для инъекций Все формы препарата

Отзывы и вопросы

Отзывы:
Оставить отзыв
Как Вы оцениваете этот товар
Вопросы:
Задать вопрос

Эпобиокрин 2000 МЕ №5 раствор для инъекций Видеообзор

Основные физико-химические свойства:

Эпобиокрин 2000 МЕ №5 раствор для инъекций Характеристики

Лікарська форма Розчин для ін'єкцій по 1000 МО в ампулах або флаконах № 5 або № 10, по 2000 МО, 4000 МО, 10000 МО в ампулах або флаконах № 5, № 6 та № 10; по 1000 МО, 2000 МО, 4000 МО, 10000 МО у шприцах або ампулах № 5
Виробник ПрАТ "БІОФАРМА", Україна ТОВ "ФЗ "БІОФАРМА", Україна
Вік Застосовувати дітям від народження.
Міжнародне найменування Erythropoietin
Показання анемія у хворих з уремічною стадією хронічної ниркової недостатності (ХНН), що отримують терапію хронічним гемодіалізом (ХГ) та постійним амбулаторним перитонеальним гемодіалізом (ПАПД); - анемія у вагітних (третій триместр вагітності) та у породіль із зниженим рівнем гемоглобіну і гематокриту; - рання анемія у новонароджених недоношених дітей; - пізня анемія у немовлят з гемолітичною хворобою, що перенесли внутрішньоутробне переливання еритроцитарної маси або постнатальні замінні і дробні переливання крові, які характеризуються неадекватно низькою (відносно ступеню анемії) продукцією еритропоетину; - стимуляція еритропоезу при пізній гіпорегенеративній анемії у новонароджених з гемолітичною хворобою; - анемія, викликана дефіцитом еритропоетину у хворих з ХНН; - анемії, пов‘язані з хіміо- та радіотерапією пухлин; - анемії у ВІЛ-пацієнтів, викликані застосуванням Зидовудину; - ЕПОзалежні анемії (немієлоїдні пухлини, ревматоїдний артрит та інші); - для зменшення об‘ємів крові, що переливається, при значних хірургічних втручаннях і гострих крововтратах.
Протипоказання Неконтрольована артеріальна гіпертензія. Підвищена чутливість до епоетину альфа. Також застосування препарату протипоказано: - перед проведенням обширної хірургічної операції поза рамками переддепозитної програми з використанням аутологічної крові; - при важкій патології судин (у т.ч. коронарних, сонних, церебральних, периферичних); - при нещодавно перенесеному інфаркті міокарду, гострому порушенні мозкового кровообігу.
Склад Діючі речовини: рекомбінантний еритропоетин людини 1000 або 2000, або 4000, або 10 000 МО; Допоміжні речовини: альбумін в перерахунку на сухий альбумін (стабілізатор) – 2,50 мг, натрію цитрат – 5,80 мг, натрію хлорид – 5,84 мг, кислота лимонна – 0,057 мг, вода для ін‘єкцій - 1 мл.
Термін придатності 2 роки
Українська назва ЕПОБІОКРИН Epobiocrinum
Упаковка Шприц
Фармакотерапевтична група Еритропоетин.

Сертификаты

Если Вам необходим сертификат качества*, обязательно укажите это при оформлении заказа в корзине (поставьте отметку "Добавить к товарам сертификат") или озвучьте данное требование оператору, принимающему заказ.

  • *или заключение о качестве ввезенных в Украину лекарственных средств иностранного производства, заключение о соответствии требованиям государственным и международным стандартам медицинских иммунобиологических препаратов или сведений о государственной регистрации лекарственного средства. Виды документов о качестве могут отличаться в зависимости от приобретаемого Вами товара.