www.apteka24.ua АПТЕКА 24 №❶ в Украине!

Эликвис 5 мг №60 таблетки

Loading...
    Купить Эликвис 5 мг №60 таблетки в Украине: цена, инструкция, применение, отзывы Купить Эликвис 5 мг №60 таблетки в Украине: цена, инструкция, применение, отзывы Купить Эликвис 5 мг №60 таблетки в Украине: цена, инструкция, применение, отзывы Купить Эликвис 5 мг №60 таблетки в Украине: цена, инструкция, применение, отзывы
1754.6 грн.
Есть в наличии
ПОЛУЧИТЬ КРЕДИТ
Без оформления интернет-заказа товар в аптеке может отсутствовать. Цена на сайте и в аптеке могут отличаться.
Вы можете оформить мгновенный кредит на недостающую сумму и получить деньги на свою кредитную карту в течение 15 минут.
Другие товарные предложения

Описание Эликвис 5 мг №60 таблетки

Для предотвращения возникновения тромбов используются антитромботические препараты, одним с которых является Эликвис. Инструкция указывает, что вещество относится к прямым ингибиторам фактора Ха.

Состав

В описании указано, что действующее вещество препарата – это апиксабан с дозировкой 5 мг в одной таблетке. Приобрести можно целую упаковку с 60 таблетками, которых достаточно для поведения полного курса терапии.

Показания

Медикамент используется в следующих ситуациях:

  • предотвращение появления тромбов после проведения протезирования коленного и тазобедренного суставов;

  • профилактика для предотвращения инсульта больных с неклапанной фибрилляцией предсердий при наличии факторов риска: повышенное давление, сахарный диабет, ишемия, возраст больше 75 лет, сердечная недостаточность;

  • тромбоз глубоких вен;

  • тромбоэмболия легочной артерии.

Наблюдается достижение нужного терапевтического эффекта при пероральном применении Эликвис. Цена препарата ниже, чем на других сайтах.

Противопоказания

Нельзя использовать средство, при отзывах, которые указывают на плохое самочувствие и проявления аллергии, ведь эти явления могут выступать следствием индивидуальной непереносимости.

Также противопоказано средство:

  • при кровотечениях;

  • нарушениях в работе печени, с риском возникновения кровотечений;

  • при состояниях, которые могут сопровождаться возникновением кровотечения.

Применение и дозы

Препарат можно использовать только под контролем врача, который имеет опыт проведения терапии тромбоэмболических заболеваний. Доза определяется индивидуально в зависимости от вида патологии и состояния пациента. Препарат применяется на протяжении длительного времени для достижения терапевтического эффекта.

Чтобы узнать цену, особенности использования нужно изучить полную инструкцию препарата.


Цена Эликвис 5 мг №60 таблетки актуальна при заказе на сайте. Купить Эликвис 5 мг №60 таблетки в городах Украины: Киев, Харьков, Днепр, Одесса, Ровно, Белая Церковь, Винница, Запорожье, Ивано-Франковск, Краматорск, Кременчуг, Кривой Рог, Кропивницкий, Львов, Луцк, Мариуполь, Николаев, Полтава, Сумы, Тернополь, Херсон, Житомир, Хмельницкий, Черкассы, Черновцы, Чернигов.


Эликвис 5 мг №60 таблетки Инструкция

a:2:{s:4:"TEXT";s:65534:"a:2:{s:4:"TEXT";s:65534:"a:2:{s:4:"TEXT";s:99785:"

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу

ЕЛІКВІС
(ELIQUIS)

Склад:

діюча речовина: apixaban;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 5 мг апіксабану;

допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, Opadry® ІІ Pink (гіпромелоза 15 сР, лактоза, моногідрат, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза оксид червоний (Е 172)).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: рожеві, овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням «894» з одного боку та «5» – з іншого.

Фармакотерапевтична група. Прямі інгібітори фактора Ха. Код АТХ B01 AF02.

Фармакологічні властивості.


Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Апіксабан є потужним зворотним прямим та високоселективним інгібітором активної ділянки фактора Ха, призначеним для перорального прийому. Для антитромботичної дії він не потребує антитромбіну ІІІ. Апіксабан пригнічує вільний та зв’язаний з тромбом фактор Ха, а також пригнічує активність протромбінази. Апіксабан не впливає безпосередньо на агрегацію тромбоцитів, але опосередковано пригнічує процес агрегації тромбоцитів, індукований тромбіном. За рахунок пригнічення фактора Ха апіксабан перешкоджає утворенню тромбіну та формуванню тромба. Доклінічні дослідження апіксабану на тваринах показали ефективність антитромботичної дії препарату для профілактики артеріального та венозного тромбозу в дозах, які не порушували процесів гемостазу.

Фармакодинамічні ефекти.

Фармакодинаміка апіксабану відображає його механізм дії (пригнічення фактора Xa). В результаті пригнічення фактора Ха апіксабан збільшує значення таких показників, як протромбіновий час (ПЧ), міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС) та активований частковий тромбопластиновий час (аЧТЧ). Зміни, що спостерігаються у показниках згортання крові при застосуванні терапевтичних доз, є незначними та надзвичайно варіативними і їх не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічних властивостей апіксабану. Під час проведення аналізу утворення тромбіну апіксабан знижував ендогенний потенціал тромбіну — кількісний показник утворення тромбіну в плазмі крові людини.

Апіксабан також виявляє активність щодо пригнічення фактора Ха, що підтверджується зниженням ферментативної активності фактора Ха за результатами оцінки із застосуванням різних комерційних наборів для виявлення пригнічення активності фактора Ха, хоча конкретні результати для різних наборів відрізнялись. Результати клінічних досліджень наявні лише для хромогенного аналізу Rotachrom® heparin (результати наведено нижче). Активність щодо пригнічення фактора Ха пов’язана з концентрацією апіксабану у плазмі. Цей взаємозв’язок має наближений до лінійного характер, і максимальна активність щодо пригнічення фактора Ха спостерігається під час досягнення пікових концентрацій апіксабану у плазмі. Взаємозв’язок між концентрацією апіксабану в плазмі крові та активністю щодо пригнічення фактора Ха має приблизно лінійний характер у широкому діапазоні доз апіксабану.

Таблиця 1 (див. нижче) демонструє прогнозовану рівноважну концентрацію та анти-Ха активність для кожного показання. У пацієнтів з фібриляцією передсердь, яким застосовували апіксабан для профілактики інсультів та системної емболії, отримані результати свідчать про менше ніж 1,7-кратне коливання між піковим та мінімальним рівнями. У пацієнтів, яким застосовували апіксабан для лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) або профілактики рецидивів ТГВ та ТЕЛА,спостерігалося менше ніж 2,2-кратне коливання між піковим та мінімальним рівнями.

Таблиця 1

Прогнозована рівноважна концентрація апіксабану та активність щодо пригнічення фактора Ха

Апіксабан

Cmax (нг/мл)

Апіксабан

Cmin (нг/мл)

Максимальна активність апіксабану щодо пригнічення фактора Xa (МО/мл)

Мінімальна активність апіксабану щодо пригнічення фактора Xa (МО/мл)

Медіана [5-й, 95-й перцентиль]

Профілактика інсультів та системної емболії у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь

2,5 мг 2 р. д.*

123 [69, 221]

79 [34, 162]

1,8 [1,0; 3.3]

1,2 [0,51; 2,4]

5 мг 2 р. д.

171 [91, 321]

103 [41, 230]

2.6 [1,4; 4.8]

1,5 [0,61; 3,4]

Лікування ТГВ, лікування ТЕЛА та профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА (ВТЕл)

2,5 мг 2 р. д.

67 [30, 153]

32 [11, 90]

1,0 [0,46; 2,5]

0,49 [0,17; 1,4]

5 мг 2 р. д.

132 [59, 302]

63 [22, 177]

2,1 [0,91; 5,2]

1,0 [0,33; 2,9]

10 мг 2 р. д.

251 [111, 572]

120 [41, 335]

4,2 [1,8; 10,8]

1,9 [0,64; 5,8]

* Дозування для популяції корегувалося з урахуванням 2 з 3 критеріїв зменшення дози в дослідженні ARISTOTLE.

2 р. д. – 2 рази на день.

Хоча лікування апіксабаном не потребує регулярного контролю рівнів експозиції, у виняткових ситуаціях, коли інформація про рівень експозиції апіксабану може допомогти прийняти клінічне рішення (наприклад у разі передозування та невідкладного оперативного втручання), можна використати метод кількісного визначення активності пригнічення фактора Ха Rotachrom®.

Клінічна ефективність та безпека.

Профілактика інсультів та системної емболії у дорослих пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь.

У клінічній програмі (дослідження ARISTOTLE: апіксабан порівняно з варфарином та AVERROES: апіксабан у порівнянні з ацетилсаліциловою кислотою) було рандомізовано 23 799 пацієнтів, з яких 11 927 - у групи лікування апіксабаном. Програму було розроблено таким чином, щоб показати ефективність та безпеку застосування апіксабану для профілактики інсульту та системної емболії у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь та наявністю одного чи декількох додаткових факторів ризику, а саме:

• наявність в анамнезі інсульту чи транзиторної ішемічної атаки;

• вік ≥ 75 років;

• артеріальна гіпертензія;

• цукровий діабет;

• симптоматична серцева недостатність (клас ≥ II за класифікацією NYHA).

Дослідження ARISTOTLE.

У дослідженні ARISTOTLE загалом було рандомізовано 18 201 пацієнта; учасників розподіляли між групами подвійного сліпого лікування апіксабаном по 5 мг 2 рази на день (або для деяких пацієнтів (4,7%) 2,5 мг 2 рази на день, див. розділ «Спосіб застосування та дози»), або варфарином (цільовий рівень МНС у межах 2,0-3,0). Пацієнти отримували досліджуваний препарат у середньому протягом 20 місяців. Середній вік учасників становив 69,1 року, середній індекс CHADS2 – 2,1. В анамнезі 18,9% пацієнтів був інсульт або транзиторна ішемічна атака.

У цьому дослідженні лікування апіксабаном забезпечувало статистично достовірну перевагу для первинної кінцевої точки профілактики інсульту (геморагічного або ішемічного) та системної емболії (див. таблицю 2) порівняно із застосуванням варфарину.

Таблиця 2

Ефективність у пацієнтів з фібриляцією передсердь, які брали участь у дослідженні ARISTOTLE

 

Апіксабан

N=9120

n (%/рік)

Варфарин

N=9081

n (%/рік)

Співвідношення ризиків

(95% ДІ)

Значення р

Інсульт або системна емболія

212 (1,27)

265 (1,60)

0,79 (0,66; 0,95)

0,0114

Ішемічний чи неуточнений інсульт

162 (0,97)

175 (1,05)

0,92 (0,74; 1,13)

 

Геморагічний інсульт

40 (0,24)

78 (0,47)

0,51 (0,35; 0,75)

 

Системна емболія

15 (0,09)

17 (0,10)

0,87 (0,44; 1,75)

 

У пацієнтів, що були розподілені у групу лікування варфарином, медіана часу у відсотках в межах терапевтичного інтервалу (МНС 2-3) становила 66%.

Апіксабан продемонстрував зниження частоти виникнення інсульту та системної емболії (порівняно з лікуванням варфарином) при різних значеннях середнього часу терапевтичного вікна. Для найвищого квартилю по відношенню до середнього значення, співвідношення ризиків для апіксабану та варфарину сягало 0,73 (95% ДІ 0,38, 1,40).

Основні вторинні кінцеві точки сильної кровотечі та загальної смертності вивчали за допомогою попередньо обраної стратегії ієрархічної перевірки гіпотез для контролю сумарної похибки І типу у дослідженні. Для основних вторинних кінцевих точок сильної кровотечі та загальної смертності також була отримана статистично достовірна перевага (див. таблицю 3). При більш ретельному контролі, МНС переваги апіксабану над варфарином стосовно загальної смертності зменшувались.

Таблиця 3

Вторинні кінцеві точки у пацієнтів з фібриляцією передсердь у дослідженні ARISTOTLE

 

Апіксабан

N = 9088

n (%/рік)

Варфарин

N = 9052

n (%/рік)

Співвідношення ризиків

(95% ДІ)

Значення р

Кінцеві точки кровотечі

Сильні*

327 (2,13)

462 (3,09)

0,69 (0,60; 0,80)

<0,0001

Летальні

10 (0,06)

37 (0,24)

 

 

Внутрішньочерепні

52 (0,33)

122 (0,80)

 

 

Сильні + КВНК

613 (4,07)

877 (6,01)

0,68 (0,61; 0,75)

<0,0001

Усі випадки

2356 (18,1)

3060 (25,8)

0,71 (0,68; 0,75)

<0,0001

 Інші кінцеві точки

Загальна смертність

603 (3,52)

669 (3,94)

0,89 (0,80; 1,00)

0,0465

Інфаркт міокарду

90 (0,53)

102 (0,61)

0,88 (0,66; 1,17)

 

*Сильна кровотеча, визначена згідно з критеріями Міжнародного товариства з вивчення проблем тромбозу та гемостазу (ISTH).

Сумарна частота припинення лікування через небажані реакції у дослідженні ARISTOTLE становила 1,8% при застосуванні апіксабану та 2,6% при застосуванні варфарину.

Результати ефективності у попередньо обраних підгрупах (включаючи підгрупи за такими показниками, як індекс CHADS2, вік, маса тіла, стать, стан функції нирок, наявність у анамнезі інсульту, транзиторної ішемічної атаки та діабету) узгоджувались з первинними результатами ефективності для загальної популяції дослідження.

Частота виникнення значних шлунково-кишкових кровотеч за класифікацією ISTH (включаючи кровотечі з верхніх, нижніх відділів шлунково-кишкового тракту та кровотечі з прямої кишки) становила 0,76% на рік при застосуванні апіксабану та 0,86% на рік при застосуванні варфарину.

Показники частоти сильних кровотеч у попередньо обраних підгрупах (включаючи підгрупи за такими показниками, як індекс CHADS2, вік, маса тіла, стать, стан функції нирок, наявність у анамнезі інсульту, транзиторної ішемічної атаки та діабету) узгоджувались з результатами загальної популяції.

Дослідження AVERROES.

Загалом у дослідженні AVERROES було рандомізовано 5598 пацієнтів, яким було неможливо застосовувати лікування антагоністами вітаміну К. Учасники дослідження були розподілені у групу лікування апіксабаном по 5 мг двічі на день (або для деяких пацієнтів (6,4%) по 2,5 мг двічі на день (див. розділ «Спосіб застосування та дози») чи ацетилсаліциловою кислотою. Ацетилсаліцилову кислоту застосовували 1 раз на день у дозі 81 мг (64%), 162 мг (26,9%), 243 мг (2,1%) або 324 мг (6,6%). Величину дози визначав дослідник. Пацієнти отримували досліджуваний препарат у середньому протягом 14 місяців. Середній вік учасників становив 69,9 років, середній індекс CHADS2 – 2,0. 13,6% пацієнтів в минулому перенесли інсульт або транзиторну ішемічну атаку.

Зазвичай до причин неможливості лікування антагоністами вітаміну К відносили: неможливість/низьку ймовірність досягнення необхідних рівнів міжнародного нормалізованого співвідношення у необхідний термін (42,6%), відмову пацієнта від лікування антагоністами вітаміну К (37,4%), індекс CHADS2 = 1 та рекомендацію лікаря не проводити лікування антагоністами вітаміну К (21,3%), неможливість забезпечити дотримання пацієнтом інструкцій із застосування антагоніста вітаміну К (15%) та складність/прогнозовану складність виходу на зв’язок з пацієнтом у випадках необхідності негайної зміни дозування (11,7%).

Дослідження AVERROES було завершено достроково за рекомендаціями незалежного Комітету з моніторингу даних у зв’язку з отриманням переконливих доказів зниження частоти інсульту та системної емболії у поєднанні зі сприятливим профілем безпеки препарату.

Сумарна частота припинення лікування через небажані реакції у дослідженні AVERROES становила 1,5% при застосуванні апіксабану та 1,3% при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти.

У цьому дослідженні лікування апіксабаном забезпечувало статистично достовірну перевагу з точки зору первинної кінцевої точки профілактики інсульту (геморагічного, ішемічного або неуточненого) чи системної емболії (див. таблицю 4) порівняно із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти.

Таблиця 4

Ключові результати ефективності для пацієнтів з фібриляцією передсердь, що брали участь у дослідженні AVERROES

 

Апіксабан

N = 2807

n (%/рік)

Ацетилсаліци-лова кислота

N = 2791

n (%/рік)

Співвідношення ризиків

(95% ДІ)

Значення р

Інсульт або системна емболія*

51 (1,62)

113 (3,63)

0,45 (0,32; 0,62)

<0,0001

Ішемічний чи неуточнений інсульт

43 (1,37)

97 (3,11)

0,44 (0,31; 0,63)

 

Геморагічний інсульт

6 (0,19)

9 (0,28)

0,67 (0,24; 1,88)

 

Системна емболія

2 (0,06)

13 (0,41)

0,15 (0,03; 0,68)

 

Інсульт, системна емболія, інфаркт міокарда або смерть від захворювання судин*

132 (4,21)

197 (6,35)

0,66 (0,53; 0,83)

0,003

Інфаркт міокарда

24 (0,76)

28 (0,89)

0,86 (0,50; 1,48)

 

Смерть від захворювання судин

84 (2,65)

96 (3,03)

0,87 (0,65; 1,17)

 

Загальна смертність

111 (3,51)

140 (4,42)

0,79 (0,62; 1,02)

0,068

* Оцінка за допомогою стратегії послідовної перевірки гіпотез, розробленої таким чином, щоб контролювати сумарну похибку І типу у дослідженні.

† Вторинна кінцева точка.

Статистично достовірна різниця у частоті сильних кровотеч при застосуванні апіксабану та ацетилсаліцилової кислоти була відсутня (див. таблицю 5).

Таблиця 5

Випадки кровотечі у пацієнтів з фібриляцією передсердь, що брали участь у дослідженні AVERROES

 

Апіксабан

N = 2798

n (%/рік)

Ацетилсаліцилова кислота

N = 2780

n (%/рік)

Співвідношення ризиків (95% ДІ)

Значення р

Сильні

45 (1,41)

29 (0,92)

1,54 (0,96; 2,45)

0,0716

Летальні, n

5 (0,16)

5 (0,16)

 

 

Внутрішньочерепні, n

11 (0,34)

11 (0,35)

 

 

Сильні + КВНК

140 (4,46)

101 (3,24)

1,38 (1,07; 1,78)

0,0144

Усі випадки

325 (10,85)

250 (8,32)

1,30 (1,10; 1,53)

0,0017

*Сильна кровотеча, визначена згідно з критеріями Міжнародного товариства з вивчення проблем тромбозу та гемостазу (ISTH).

Лікування ТГВ, лікування ТЕЛА і профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА (ВТЕл).

Клінічна програма (AMPLIFY: апіксабан порівняно з еноксапарином/варфарином, AMPLIFY-EXT: апіксабан порівняно з плацебо) була розроблена з метою демонстрації ефективності та безпеки апіксабану для лікування ТГВ та/або ТЕЛА (AMPLIFY) та розширених можливостей препарату у профілактиці рецидивів ТГВ та/або ТЕЛА після 6–12 місяців лікування ТГВ та/або ТЕЛА за допомогою антикоагулянтів (AMPLIFY-EXT). Обидва дослідження були рандомізованими подвійними сліпими міжнародними випробуваннями у паралельних групах, що проводилися за участю пацієнтів з симптоматичним проксимальним ТГВ або симптоматичною ТЕЛА. Усі основні кінцеві точки безпеки та ефективності оцінювалися незалежним комітетом на основі замаскованих даних.

Дослідження AMPLIFY.

У дослідженні AMPLIFY 5 395 пацієнтів були рандомізовані у: групу лікування апіксабаном перорально по 10 мг 2 рази на добу протягом 7 днів з подальшим застосуванням апіксабану перорально по 5 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців, групу лікування еноксапарином по 1 мг/кг 2 рази на добу підшкірно протягом принаймні 5 днів (до досягнення показника МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення) ³ 2) та групу лікування варфарином (цільовий діапазон значень МНС: 2,0-3,0) перорально протягом 6 місяців.

Середній вік пацієнтів становив 56,9 року, і у 89,8% рандомізованих пацієнтів спостерігалися непровоковані явища ВТЕ.

Для пацієнтів, які увійшли до групи варфарину, середній відсоток часу перебування у терапевтичному діапазоні показника МНС (2–3,0) становив 60,9. Апіксабан продемонстрував зниження частоти рецидивуючої симптоматичної ВТЕ або летальних випадків, пов’язаних з ВТЕ, при різних значеннях середнього часу терапевтичного вікна МНС. Для найвищого квартилю по відношенню до середнього значення, співвідношення ризиків для апіксабану та еноксапарину/варфарину становило 0,79 (95% ДІ 0,39; 1,61).

У цьому дослідженні було показано, що апіксабан не поступається еноксапарину/варфарину за такою комбінованою первинною точкою, як класифікована рецидивуюча симптоматична ВТЕ (ТГВ або PE без летальних наслідків) чи летальний наслідок, пов’язаний з ВТЕ (див. таблицю 6).

Таблиця 6

Результати визначення ефективності у дослідженні AMPLIFY

Апіксабан

N=2609

n (%)

Еноксапарин/варфарин

N=2635

n (%)

Відносний ризик

(95% ДІ)

ВТЕ або летальний наслідок, пов’язаний з ВТЕ

59 (2,3)

71 (2,7)

0,84 (0,60; 1,18)*

ТГВ

20 (0,7)

33 (1,2)

ТЕЛА

27 (1,0)

23 (0,9)

Летальний наслідок, пов’язаний з ВТЕ

12 (0,4)

15 (0,6)

Летальний наслідок, пов’язаний з ВТЕ або з іншими причинами

84 (3,2)

104 (4,0)

0,82 (0,61; 1,08)

Летальний наслідок, пов’язаний з ВТЕ або серцево-судинними порушеннями (СН)

61 (2,3)

77 (2,9)

0,80 (0,57; 1,11)

ВТЕ, летальний наслідок, пов’язаний з ВТЕ, або значна кровотеча

73 (2,8)

118 (4,5)

0,62 (0,47; 0,83)

* Не поступається еноксапарину/варфарину (значення p <0,0001).

Ефективність апіксабану під час початкового курсу лікування ВТЕ була порівнянною для пацієнтів, які одержували препарат з метою лікування ТЕЛА [відносний ризик 0,9; 95% ДІ (0,5; 1,6)] та ТГВ [відносний ризик 0,8; 95% ДІ (0,5; 1,3)]. Ефективність для різних підгруп, у тому числі класифікованих за віком, статтю, індексом маси тіла (ІМТ), функцією нирок, величиною показника PE, місцем розташування тромбу ТГВ, а також попереднім застосуванням парентерального гепарину, у цілому була подібною.

Основною первинною кінцевою точкою для аналізу безпеки була кровотеча. У цьому дослідженні апіксабан виявив статистично вагомі переваги порівняно з еноксапарином/ варфарином за первинною кінцевою точкою безпеки [відносний ризик 0,31, 95% довірчий інтервал (0,17; 0,55), величина P <0,0001] (див. таблицю 7).

Таблиця 7

Результати аналізу кровотеч у дослідженні AMPLIFY

Апіксабан

N=2676

n (%)

Еноксапарин/варфарин

N=2689

n (%)

Відносний ризик

(95% ДІ)

Значна

15 (0,6)

49 (1,8)

0,31 (0,17; 0,55)

Значна + КНВК

115 (4,3)

261 (9,7)

0,44 (0,36; 0,55)

Незначна

313 (11,7)

505 (18,8)

0,62 (0,54; 0,70)

Усі види

402 (15,0)

676 (25,1)

0,59 (0,53; 0,66)

Встановлена значна кровотеча та кровотеча КВНК (клінічно вагома невелика кровотеча) у будь-якій анатомічній ділянці, як правило, були нижчими у групі апіксабану порівняно з групою еноксапарину/варфарину. Класифікована за системою ISTH значна шлунково-кишкова кровотеча мала місце у 6 пацієнтів (0,2%), яким застосовували апіксабан, та у 17 пацієнтів (0,6%), які приймали еноксапарин/варфарин.

Дослідження AMPLIFY-EXT.

У дослідженні AMPLIFY-EXT 2482 пацієнти були рандомізовані в групу лікування апіксабаном по 2,5 мг двічі на добу перорально, в групу лікування апіксабаном по 5 мг двічі на добу перорально або в групу лікування плацебо протягом 12 місяців після завершення початкового курсу лікування антикоагулянтами протягом 6-12 місяців. Серед них 836 пацієнти (33,7%) брали участь у дослідженні AMPLIFY перед залученням до участі у дослідженні AMPLIFY-EXT.

Середній вік пацієнтів становив 56,7 року, і у 91,7% рандомізованих пацієнтів спостерігалися непровоковані явища ВТЕ.

У цьому дослідженні обидві дози апіксабану виявили статистично вагомі переваги порівняно з плацебо за такою первинною кінцевою точкою, як симптоматична рецидивуюча ВТЕ (ТГВ чи ТЕЛА без летальних наслідків) або летальні наслідки з будь-якої причини (див. таблицю 8).

Таблиця 8

Результати оцінки ефективності у дослідженні AMPLIFY-EXT

Апіксабан

Апіксабан

Плацебо

Відносний ризик (95% ДІ)

2,5 мг

(N=840)

5,0 мг

(N=813)

(N=829)

Апіксабан

2,5 мг порівняно з плацебо

Апіксабан

5,0 мг порівняно з плацебо

n (%)

Летальний наслідок через рецидив ВТЕ або з будь-яких причин

19 (2,3)

14 (1,7)

77 (9,3)

0,24

(0,15; 0,40)¥

0,19

(0,11; 0,33)¥

ТГВ*

6 (0,7)

7 (0,9)

53 (6,4)

ТЕЛА *

7 (0,8)

4 (0,5)

13 (1,6)

Летальний наслідок з будь-яких причин

6 (0,7)

3 (0,4)

11 (1,3)

Летальний наслідок, пов’язаний з рецидивом ВТЕ або з ВТЕ

14 (1,7)

14 (1,7)

73 (8,8)

0,19

(0,11; 0,33)

0,20

(0,11; 0,34)

Летальний наслідок, пов’язаний з рецидивом ВТЕ або серцево-судинними порушеннями

14 (1,7)

14 (1,7)

76 (9,2)

0,18

(0,10; 0,32)

0,19

(0,11; 0,33)

ТГВ† без летального наслідку

6 (0,7)

8 (1,0)

53 (6,4)

0,11

(0,05; 0,26)

0,15

(0,07; 0,32)

PE† без летального наслідку

8 (1,0)

4 (0,5)

15 (1,8)

0,51

(0,22; 1,21)

0,27

(0,09; 0,80)

Летальний наслідок, пов’язаний з ВТЕ

2 (0,2)

3 (0,4)

7 (0,8)

0,28

(0,06; 1,37)

0,45

(0,12; 1,71)

¥ значення p <0,0001.

* Для пацієнтів, у яких спостерігалося більше одного явища – складового комплексної кінцевої точки, у звіті зазначали лише перше явище (наприклад, якщо у учасника дослідження спостерігалося спочатку явище ТГВ, а потім – ТЕЛА, до звіту вносили лише явище ТГВ).

† У окремих осіб могло спостерігатися більше одного явища, і вони могли бути зазначені в обох класифікаціях.

Ефективність апіксабану у профілактиці рецидиву ВТЕ залишалася стабільною у різних підгрупах, у тому числі класифікованих за такими ознаками, як вік, стать, індекс маси тіла та функція нирок.

Первинною кінцевою точкою безпечності була значна кровотеча протягом періоду лікування. У цьому дослідженні частота значних кровотеч для обох доз апіксабану не мала статистичних відмінностей від плацебо. Не було відзначено статистично вагомої різниці за частотою значних, незначних кровотеч, кровотеч КВНК та усіх кровотеч між групами застосування апіксабану у дозі 2,5 мг двічі на добу та плацебо (див. таблицю 9).

Таблиця 9

Результати аналізу кровотеч у дослідженні AMPLIFY-EXT

Апіксабан

Апіксабан

Плацебо

Відносний ризик (95% ДІ)

2,5 мг

(N=840)

5,0 мг

(N=811)

(N=826)

апіксабан 2,5 мг порівняно з плацебо

апіксабан 5,0 мг

порівняно з плацебо

n (%)

Значна

2 (0,2)

1 (0,1)

4 (0,5)

0,49

(0,09; 2,64)

0,25

(0,03; 2,24)

Значна + КВНК

27 (3,2)

35 (4,3)

22 (2,7)

1,20

(0,69; 2,10)

1,62

(0,96; 2,73)

Незначна

75 (8,9)

98 (12,1)

58 (7,0)

1,26

(0,91; 1,75)

1,70

(1,25; 2,31)

Усі види

94 (11,2)

121 (14,9)

74 (9,0)

1,24

(0,93; 1,65)

1,65

(1,26; 2,16)

Класифікована за системою ISTH значна шлунково-кишкова кровотеча спостерігалася у 1 (0,1%) пацієнта, який приймав апіксабан у дозі 5 мг двічі на добу, у жодного з пацієнтів, які приймали апіксабан у дозі 2,5 мг двічі на добу, та у 1 (0,1%) пацієнта, який приймав плацебо.

Діти.

Європейське агентство з оцінки лікарських препаратів відтермінувало обов’язкове надання результатів досліджень застосування препарату Еліквіс за участю пацієнтів, що належать до однієї або більше підгруп пацієнтів дитячого віку з венозною або артеріальною тромбоемболією (інформацію про застосування дітям див. у розділі «Спосіб застосування та дози»).

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Абсолютна біодоступність апіксабану при застосуванні доз до 10 мг включно становить приблизно 50%. Апіксабан швидко всмоктується, максимальна концентрація (Cmax) препарату досягається через 3-4 години після прийому таблетки. Прийом із їжею не впливає на AUC або Cmax апіксабану при застосуванні дози 10 мг. Апіксабан можна приймати з їжею чи без їжі.

При пероральному прийомі у дозах, що не перевищують 10 мг, фармакокінетика апіксабану демонструє лінійний характер з дозопропорційним зростанням експозиції. У дозах ³ 25 мг для апіксабану характерно поглинання, обмежене розчинністю, та знижена біодоступність. Показникам експозиції апіксабану притаманна низька або помірна варіабельність, що відображається внутрішньою варіабельністю в одного учасника в межах ~20% коефіцієнта варіативності (КВ) та варіабельністю між багатьма учасниками в межах ~30% КВ.

Після перорального застосування 10 мг апіксабану у вигляді 2 подрібнених таблеток по 5 мг, суспендованих у 30 мл води, експозиція була порівнянна з експозицією після перорального застосування 2 цільних таблеток по 5 мг. Після перорального застосування 10 мг апіксабану у вигляді 2 подрібнених таблеток по 5 мг з 30 г яблучного пюре показники Cmax і AUC були нижчими на 20 % і 16 % відповідно порівняно із застосуванням 2 цільних таблеток по 5 мг.

Зниження експозиції не вважається клінічно значущим.

Після застосування подрібненої таблетки апіксабану по 5 мг, суспендованої в 60 мл 5 % водного розчину декстрози, і введеної через назогастральний зонд, експозиція була подібна до експозиції, що спостерігалася в інших клінічних дослідженнях за участю здорових людей, яким перорально застосовували одну таблетку апіксабану по 5 мг.

Ураховуючи прогнозований фармакокінетичний профіль апіксабану, що має пропорційну залежність від дози, результати проведених досліджень із вивчення біодоступності застосовні до нижчих доз апіксабану.

Розподіл.

Зв’язування з білками плазми у людей становить приблизно 87%. Об’єм розподілу (Vs) становить приблизно 21 літр.

Біотрансформація та виведення.

Апіксабан виводиться з організму кількома шляхами. Приблизно 25% введеної в організм людини дози апіксабану виводилось у вигляді метаболітів, при чому більша частина метаболітів виводилася з калом. Нирковий кліренс апіксабану забезпечує приблизно 27% від загального кліренсу. У клінічних та доклінічних дослідженнях спостерігали додаткову роль біліарного та прямого кишкового шляхів виведення препарату.

Загальний кліренс апіксабану становить приблизно 3,3 л/год, а період напіввиведення приблизно дорівнює 12 годинам.

Основними механізмами біотрансформації є О-деметилювання та гідроксилювання 3-оксопіперидинілового ядра. Метаболізм апіксабану відбувається переважно за рахунок CYP3A4/5. Незначну роль у метаболізації препарату відіграють CYP1A2, 2C8, 2C9, 2C19 та 2J2. У плазмі крові людини незмінений апіксабан є основною циркулюючою сполукою, пов’язаною з цим лікарським препаратом. Циркулюючих активних метаболітів препарату у плазмі крові немає. Апіксабан є субстратом транспортних білків, P-gp та білка резистентності раку молочної залози.

Ниркова недостатність.

Ниркова недостатність не впливала на пікову концентрацію апіксабану. За результатами оцінки кліренсу креатиніну було виявлено, що зростання експозиції апіксабану корелює зі зниженням функцій нирок. У осіб з легкою (кліренс креатиніну 51-80 мл/хв), помірною (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та тяжкою (кліренс креатиніну 15-29 мл/хв) нирковою недостатністю концентрація апіксабану у плазмі порівняно з особами із нормальним кліренсом креатиніну зростала на 16%, 29% та 44% відповідно. Ниркова недостатність не мала вираженого впливу на взаємозв’язок між концентрацією апіксабану в плазмі крові та вираженістю пригнічення фактора Ха.

При застосуванні разової дози апіксабану (5 мг) одразу після гемодіалізу у пацієнтів з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності концентрація апіксабану зростала на 36% порівняно з особами із нормальним кліренсом креатиніну.

Печінкова недостатність.

У дослідженні, де 8 учасників з легкою печінковою недостатністю (клас А за шкалою Чайлда–П’ю з індексом 5 (n = 6) та 6 (n = 2)) та 8 учасників з помірною печінковою недостатністю (клас В за шкалою Чайлда–П’ю з індексом 7 (n = 6) та 8 ( n= 2)) порівнювали з 16 здоровими учасниками з контрольної групи, фармакокінетика та фармакодинаміка разової дози апіксабану (5 мг) не змінювалась при наявності печінкової недостатності. Зміни в активності щодо пригнічення фактора Ха та у міжнародному нормалізованому співвідношенні були порівнянними у здорових добровольців та пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю.

Пацієнти літнього віку.

У пацієнтів літнього віку (понад 65 років) спостерігали більш високу концентрацію препарату у плазмі порівняно з більш молодими пацієнтами; середні значення AUC у пацієнтів літнього віку були вищими приблизно на 32%.

Стать.

Рівень експозиції апіксабану у жінок був приблизно на 18% більше, ніж у чоловіків.

Етнічне походження та расова приналежність.

Результати досліджень I фази свідчать про відсутність помітної різниці між показниками фармакокінетики апіксабану у представників європеоїдної, монголоїдної і негроїдної рас. Результати популяційного аналізу фармакокінетики, проведеного серед пацієнтів, які отримували апіксабан після планової операції заміни кульшового або колінного суглоба, узгоджувались із результатами досліджень I фази.

Маса тіла.

Якщо порівнювати експозицію апіксабану у осіб з різною масою тіла, то при масі тіла понад 120 кг експозиція знижувалась приблизно на 30% порівняно з такою при нормальній масі (65-85 кг), а для маси нижче 50 кг було характерне зростання експозиції приблизно на 30%.

Фармакодинамічний/фармакокінетичний взаємозв’язок.

Фармакокінетичне/фармакодинамічне (ФК/ФД) співвідношення між концентрацією апіксабану у плазмі та деякими ФД кінцевими точками (активність щодо пригнічення фактора Ха, МНС, ПЧ, аЧТЧ) оцінювали після введення різних доз апіксабану в широкому діапазоні від 0,5 до 50 мг. Найкращим чином взаємозалежність між концентрацією апіксабану в плазмі крові та активністю щодо пригнічення активності фактора Ха описує лінійна модель. Співвідношення фармакокінетичних/фармакодинамічних параметрів, виявлені у пацієнтів, які отримували апіксабан після планової операції заміни кульшового або колінного суглоба, узгоджувались із показниками здорових добровольців.

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика інсультів та системної емболії у дорослих пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь, які мають один або кілька факторів ризику, таких як наявність у анамнезі інсульту чи транзиторної ішемічної атаки, вік від 75 років, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, симптоматична серцева недостатність (щонайменше клас II за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації).

Лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), а також профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА у дорослих (інформація стосовно пацієнтів, які страждають на ТЕЛА, з нестабільною гемодинамікою наведена у розділі «Особливості застосування»).

Протипоказання.

Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого допоміжного компонента.

Клінічно значуща активна кровотеча.

Захворювання печінки, які супроводжуються коагулопатією та клінічно суттєвим ризиком кровотечі.

Патологія або стан, що супроводжується значним ризиком сильної кровотечі (наприклад, наявна або нещодавно перенесена виразкова хвороба шлунково-кишкового тракту, наяв

Эликвис 5 мг №60 таблетки Все формы препарата

Отзывы и вопросы

Отзывы:
Оставить отзыв
Как Вы оцениваете этот товар
Вопросы:
Задать вопрос

Эликвис 5 мг №60 таблетки Видеообзор

Основные физико-химические свойства:

Эликвис 5 мг №60 таблетки Характеристики

Лікарська форма Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 5 мг № 28 (14х2), № 30 (10х3), № 60 (10х6), № 100 (10х10) у блістерах
Виробник Брістол-Майєрс Сквібб Менюфекчуринг Компані (виробництво, контроль якості та контроль якості при випуску серії), США Брістол-Майєрс Сквібб Компані (виробництво, контроль якості та контроль якості при випуску серії), США Брістол Майєрс Сквібб С.р.л. (пакування, контроль якості та випуск серії), Італія
Вік від 18 років
Міжнародне найменування Apixaban
Показання Профілактика інсультів та системної емболії у дорослих пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь, які мають один або кілька факторів ризику, таких як наявність у анамнезі інсульту чи транзиторної ішемічної атаки, вік від 75 років, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, симптоматична серцева недостатність (щонайменше клас II за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації). Лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), а також профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА у дорослих (інформація стосовно пацієнтів, які страждають на ТЕЛА, з нестабільною гемодинамікою наведена у розділі «Особливості застосування»).
Протипоказання Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого допоміжного компонента. Клінічно значуща активна кровотеча. Захворювання печінки, які супроводжуються коагулопатією та клінічно суттєвим ризиком кровотечі. Патологія або стан, що супроводжується значним ризиком сильної кровотечі (наприклад, наявна або нещодавно перенесена виразкова хвороба шлунково-кишкового тракту, наявність злоякісних новоутворень з високим ризиком кровотечі, свіжі травми головного або спинного мозку, нещодавно перенесені операції на головному, спинному мозку або офтальмологічні втручання, нещодавні внутрішньочерепні кровотечі, діагностоване або підозрюване варикозне розширення вен стравоходу, артеріовенозні мальформації, аневризми судин, виражені внутрішньохребтові або внутрішньочерепні судинні аномалії). Одночасне застосування будь-яких інших антикоагулянтів, наприклад нефракціонованого гепарину, низькомолекулярних гепаринів (еноксапарин, дальтепарин тощо), похідних гепарину (фондапаринукс тощо), пероральних антикоагулянтів (варфарин, ривароксабан, дабігатран тощо), за винятком специфічних випадків зміни антикоагулянтної терапії (див. розділ «Спосіб застосування та дози») або введення нефракціонованого гепарину у дозах, необхідних для забезпечення прохідності центрального венозного або артеріального катетера.
Склад діюча речовина: apixaban; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 5 мг апіксабану; допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, Opadry® ІІ Pink (гіпромелоза 15 сР, лактоза, моногідрат, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза оксид червоний (Е 172)).
Термін придатності 3 роки
Українська назва ЕЛІКВІС
Упаковка блістер
Фармакотерапевтична група Прямі інгібітори фактора Ха

Сертификаты

Если Вам необходим сертификат качества*, обязательно укажите это при оформлении заказа в корзине (поставьте отметку "Добавить к товарам сертификат") или озвучьте данное требование оператору, принимающему заказ.

  • *или заключение о качестве ввезенных в Украину лекарственных средств иностранного производства, заключение о соответствии требованиям государственным и международным стандартам медицинских иммунобиологических препаратов или сведений о государственной регистрации лекарственного средства. Виды документов о качестве могут отличаться в зависимости от приобретаемого Вами товара.
Аналоги