www.apteka24.ua АПТЕКА 24 №❶ в Украине!

Дексдор 100 мкг/мл 2 мл №5 концентрат

Loading...
    Купить Дексдор 100 мкг/мл 2 мл №5 концентрат в Украине: цена, инструкция, применение, отзывы
Нет в наличии
Продавец этого товара: Аптека24 Аптека24
Аналоги

Описание Дексдор 100 мкг/мл 2 мл №5 концентрат

Дексдор или дексмедетомидин является высокоселективным агонистом α2-рецепторов, который используется для обеспечения умеренного и лёгкого седативного эффекта у пребывающих в ОИТ взрослых больных.

Препарат показан к использованию как сильнодействующее седативное средство в процессе интубации либо после неё.

Лекарство является концентратом для инфузионного раствора (100 мкг/мл). Выпускаются ампулы объёмом 2 мл, флаконы объёмом 5 либо 10 мл.

Фармакодинамика

Дексмедетомидин обладает большим разнообразием фармакологических эффектов, а также является селективным агонистом α-2-адренорецепторов. Так как препарат снижает скорость высвобождения из нервных окончаний норадреналина, он оказывает мощное симпатолитическое воздействие на организм. Успокоительный эффект появляется вследствие понижения возбудимости голубого пятна, которое является основой НА ядра (располагается в мозговом стволе). Влияя на данную область, Дексдор и оказывает успокоительное воздействие (схожее с природным сном) – лекарство вызывает седативный эффект, но пациент в это же время пребывает в активном бодрствующем состоянии.

Дексмедетомидин действует как анестетик, а также оказывает мягкий обезболивающий эффект при хронической боли внизу спины. Сила воздействия будет зависеть от дозировки. Если скорость инфузии невысокая, будет преобладать центральное воздействие, вследствие чего будет уменьшаться АД и частота сердечного ритма. Более высокие дозировки оказывают периферическое, сужающее сосуды, действие, увеличивая АД. При этом выраженность брадикардического эффекта усиливается. Дексмедетомидин почти не подавляет функционирование дыхательной системы.

Использование Дексдор во время беременности

Не рекомендуется принимать Дексдор во время беременности. Употребление разрешено лишь в случаях, если для будущей матери польза от приёма лекарства выше, чем риск негативных последствий для ребёнка.

Противопоказания

Употреблять Дексдор противопоказано при высокой чувствительности к дексмедетомидину либо иным компонентам лекарства.

Побочные действия Дексдор

Среди наиболее часто встречающихся побочных эффектов приёма дексмедетомидина это: АГ (15% пациентов), понижение АД (25%), а также брадикардия (13%). Среди прочих побочных реакций:

  • система крови и метаболизм: чаще всего гипо- и гипергликемия; в редких случаях наблюдается метаболический ацидоз либо гипоальбуминемия;
  • нарушения психики: маниакальные и судорожные состояния; в редких случаях – галлюцинации;
  • сердечно-сосудистая система: чаще всего инфаркт миокарда, ИБС или тахикардия; реже развивается АВБ 1 степени, а также снижение МОС;
  • органы дыхания: изредка наблюдается одышка;
  • органы пищеварительного тракта: в основном рвота с тошнотой, ощущение сухости в полости рта; редко – метеоризм;
  • общие расстройства, а также местные реакции: в основном гипертермия или синдром отмены; редко может наблюдаться жажда и отсутствие лечебного эффекта препарата.
Цена Дексдор 100 мкг/мл 2 мл №5 концентрат актуальна при заказе на сайте. Купить Дексдор 100 мкг/мл 2 мл №5 концентрат в городах Украины: Киев, Харьков, Днепр, Одесса, Ровно, Винница, Запорожье, Ивано-Франковск, Краматорск, Кременчуг, Кривой Рог, Львов, Николаев, Полтава, Сумы, Тернополь, Херсон, Черкассы, Черновцы, Южноукраинск.

Дексдор 100 мкг/мл 2 мл №5 концентрат Инструкция

a:2:{s:4:"TEXT";s:96298:"

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДЕКСДОР

(DEXDOR)

Склад:

1 мл містить:

діюча речовина: дексмедетомідину гідрохлорид 118 мкг, що еквівалентно
100 мкг дексмедетомідину;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група. Психолептики. Інші снодійні та седативні засоби.
Код АТХ N05C M18.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Дексмедетомідин є високоселективним агоністом альфа-2-рецептора з широким спектром фармакологічних властивостей. Він має сильний симпатолітичний ефект завдяки зниженню вивільнення норадреналіну із закінчень симпатичних нервів. Седативні ефекти зумовлені зниженим збудженням блакитної плями, основного норадренергічного ядра, що знаходиться у стовбурі мозку. Завдяки дії на цю ділянку дексмедетомідин виявляє седативний ефект (подібний до природного сну без швидкого руху очей), набуваючи здатності чинити седативну дію і одночасно дозволяючи пацієнту знаходитися у пробудженому та активному стані. Дексмедетомідин чинить анестезуючу і помірну знеболювальну дію; знеболювальна дія була продемонстрована у пацієнтів з хронічним болем у нижній частині спини. Вплив на серцево-судинну систему залежить від дози; при більш низьких швидкостях інфузії домінує центральна дія, що призводить до зниження частоти серцебиття та артеріального тиску. При більш високих дозах переважають периферичні судинозвужувальні ефекти, що призводить до підвищення системного судинного опору та артеріального тиску, тоді як брадикардичний ефект стає більш вираженим. Дексмедетомідин практично не чинить пригнічувальної дії на дихальну систему.

Фармакокінетика.

Фармакокінетику дексмедетомідину оцінювали після короткотривалого внутрішньовенного застосування здоровим добровольцям та після довготривалої інфузії пацієнтам у відділенні інтенсивної терапії. Дексмедетомідин демонструє 2-компартментну модель розподілу. У здорових добровольців він демонструє швидку фазу розподілу з центральним оцінюваним періодом напіврозподілу (t1/2α) приблизно 6 хв. Оцінюваний термінальний період напіввиведення (t1/2) становить приблизно 2,1 (±0,43) години, а оцінюваний рівноважний об’єм розподілу (Vss) – приблизно 91 (±25,5) літр. Оцінювана величина плазмового кліренсу (Cl) становить приблизно 39 (±9,9) л/год. Середня маса тіла, що асоціювалася з цими оцінками Vss та Cl, дорівнювала 69 кг. Плазмова фармакокінетика дексмедетомідину є подібною у пацієнтів відділень інтенсивної терапії після інфузії >24 годин. Оцінювані фармакокінетичні параметри є такими: t1/2 – приблизно 1,5 години, Vss –
приблизно 93 літри та Cl – приблизно 43 л/год. Фармакокінетика дексмедетомідину є лінійною в межах доз 0,2 – 1,4 мкг/кг/год, він не кумулюється при лікуванні, що триває протягом періоду до 14 днів. Дексмедетомідин на 94 % зв’язується з білками плазми. Зв’язування з білками плазми є постійним у межах концентрації
0,85-85 нг/мл. Дексмедетомідин зв’язується з людським сироватковим альбуміном та альфа-1-кислим глікопротеїном, причому сироватковий альбумін є основним білком зв’язування дексмедетомідину в плазмі.

Дексмедетомідин обширно метаболізується печінкою. Існує три типи початкових метаболічних реакцій: пряма N-глюкуронідація, пряме N-метилування та окиснення, каталізовані цитохромом P450. Метаболітами дексмедетомідину, що циркулюють у найбільшій кількості, є два ізомерних N-глюкуроніди, один з яких утворюється шляхом окиснення імідазольного кільця, а інший є продуктом таких послідовних процесів:
N-метилування, гідроксилювання метилової групи та O-глюкуронідації. Наявні дані свідчать, що утворення окиснених метаболітів опосередковується CYP формами (CYP2A6, CYP1A2, CYP2E1, CYP2D6 і CYP2C19). Ці метаболіти мають незначну фармакологічну активність.

Після внутрішньовенного застосування радіомаркованого дексмедетомідину через дев’ять днів у середньому 95 % радіоактивності виявлялося в сечі та 4 % – у фекаліях. Основними метаболітами в сечі є два ізомерних N-глюкуроніди, які разом становлять приблизно 34 % дози, та N-метильований O-глюкуронід, що дорівнює 14,51 % дози. Другорядні метаболіти карбонової кислоти, 3-гідрокси та O-глюкуронідні метаболіти окремо становлять
1,11 – 7,66 % дози. Менше 1 % незміненої вихідної речовини виявлялося в сечі. Приблизно 28 % метаболітів, виявлених у сечі, є неідентифікованими полярними метаболітами.

Не спостерігалося суттєвої фармакокінетичної різниці залежно від статі або віку пацієнта.

Зв’язування дексмедетомідину з білками плазми є зниженим у осіб з порушенням функції печінки порівняно зі здоровими добровольцями. Середній відсоток незв’язаного дексмедетомідину у плазмі становив від 8,5 % у здорових добровольців до 17,9 % у хворих з тяжким порушенням функції печінки. Суб’єкти з різним ступенем порушення функції печінки (клас A, B або C за шкалою Child-Pugh) мали знижений печінковий кліренс дексмедетомідину та продовжений період напіввиведення з плазми (t1/2). Середня величина кліренсу у пацієнтів з легким, помірним та тяжким порушенням функції печінки становила
74 %, 64 % та 53 % такої у здорових добровольців відповідно. Середній t1/2 у пацієнтів з легким, помірним та тяжким порушенням функції печінки був подовженим до 3,9, 5,4 та 7,4 години відповідно. Хоча дексмедетомідин застосовують до настання ефекту, може бути необхідним розглянути доцільність зниження початкової/підтримуючої дози для пацієнтів з порушенням функції печінки залежно від ступеня порушення та клінічної відповіді.

Фармакокінетика дексмедетомідину у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) є незміненою.

Клінічні характеристики.

Показання.

Седація від легкого до помірного ступеня у відділеннях інтенсивної терапії під час або після інтубації.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до дексмедетомідину або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Атріовентрикулярна блокада II-III ступеня (при відсутності штучного водія ритму).

Неконтрольована артеріальна гіпотензія.

Гостра цереброваскулярна патологія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами проводилися тільки у дорослих.

Сумісне застосування дексмедетомідину з анестетиками, седативними, снодійними засобами та опіоїдами може призвести до потенціювання їх ефектів. Дане припущення підтверджене у дослідженнях з ізофлураном, пропофолом, альфентанілом та мідазоламом.

Фармакокінетичних взаємодій між дексмедетомідином та ізофлураном, пропофолом, альфентанілом і мідазоламом не спостерігалося. Проте через можливі фармакодинамічні взаємодії при застосуванні таких засобів у комбінації з дексмедетомідином може бути необхідним зниження дози дексмедетомідину або супутнього анестетика, седативного, снодійного засобу або опіоїду.

У дослідженнях на мікросомах печінки людини вивчалася здатність дексмедетомідину інгібувати цитохром P450, включно з ізоферментом CYP2B6. Згідно дослідженнями in vitro існує потенціальна можливість взаємодії між дексмедетомідином і субстратами (головним чином ізоферменту CYP2B6) in vivo.

Індукування дексмедетомідину ізоферментами CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9 и CYP3A4 спостерігалося in vitro, тому не виключена ймовірність такої взаємодії in vivo.

Слід враховувати можливість посилення гіпотензивних та брадикардичних ефектів у пацієнтів, які отримують інші лікарські засоби, що спричинюють такі ефекти, наприклад β-адреноблокатори (хоча додаткові ефекти у дослідженні взаємодії із застосуванням есмололу були помірними).

Особливості застосування.

Дексдор призначений для застосування в госпітальних умовах (у відділеннях інтенсивної терапії, анастезіології та реанімації), його застосування в інших умовах не рекомендується.

Під час інфузії Дексдору у всіх пацієнтів слід постійно контролювати функцію серця. У пацієнтів, яким не проведена інтубація, слід контролювати дихальну функцію через ризик пригнічення дихання і у деяких випадках – розвитку апное.

Загальні застереження

Внаслідок того, що не слід вводити навантажувальну дозу препарату або вводити його болюсно, необхідно використовувати альтернативні методи негайного контролю ажитації або під час проведення процедур, особливо протягом перших годин застосування препарату.

У деяких пацієнтів, які отримують Дексдор, спостерігалося легке пробудження і вони швидко приходили до пам'яті після стимуляції. При відсутності інших клінічних симптомів дана ознака окремо не повинна розглядатися як неефективність препарату.

Дексдор не повинен застосовуватися як засіб індукції інтубації або для забезпечення седації при застосуванні міорелаксантів.

Дексдор, цілком ймовірно, не пригнічує судомну активність і тому не повинен застосовуватися в монотерапії при епілептичному статусі.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні дексмедетомідину з лікарськими засобами, що мають седативний ефект або впливають на серцево-судинну систему, внаслідок можливого адитивного ефекту.

Вплив на серце і судини; застереження

Дексдор знижує частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск (центральну симпатолітичну дію), але в більш високих концентраціях викликає периферичну вазоконстрикцію, що призводить до підвищення артеріального тиску. Зазвичай Дексдор не викликає глибоку седацію, тому пацієнтів можна легко розбудити. Внаслідок цього Дексдор не підходить пацієнтам з непереносимістю такого профілю дії, наприклад тим, кому потрібна глибока седація, або пацієнтам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями.

При введенні дексмедетомідину пацієнтам з супутньою брадикардією слід дотримуватися обережності. Дані щодо впливу препарату на пацієнтів з частотою серцевих скорочень < 60 обмежені, тому таким пацієнтам потрібний посилений нагляд. Брадикардія, як правило, не потребує лікування, але зазвичай добре купірується введенням
м-холіноблокаторів і зниженням дози препарату. Пацієнти, які займаються спортом і мають низьку частоту серцевих скорочень, можуть бути особливо чутливі до негативного хронотропного ефекту агоністів альфа-2-рецепторів; були описані випадки зупинки синусового вузла.

У пацієнтів з супутньою артеріальною гіпотензією (особливо рефрактерною до вазоконстрикторів), у тому числі хронічною, гіповолемією або зниженим функціональним резервом, як то пацієнти з важкою шлуночкової дисфункцією і пацієнти літнього віку, гіпотензивний ефект препарату Дексдор може бути більш вираженим, це вимагає особливого догляду за такими пацієнтами. Зниження артеріального тиску, як правило, не вимагає особливих заходів, але при необхідності слід бути готовим до зниження дози, введенню засобів для заповнення об'єму циркулюючої крові та/або вазоконстрикторів.

У пацієнтів з ураженням периферичної автономної нервової системи (наприклад, внаслідок травми спинного мозку) гемодинамічні ефекти після введення препарату Дексдор можуть бути більш вираженими і вимагати особливого догляду за пацієнтом

При введенні навантажувальної дози дексмедетомідину спостерігалося транзиторне підвищення артеріального тиску з одночасним периферичним вазоконстрикторним ефектом, тому введення навантажувальної дози не рекомендується. Лікування підвищеного артеріального тиску, як правило, не потрібне, однак слід розглянути можливість зниження швидкості введення препарату.

Осередкова вазоконстрикція при підвищеній концентрації може бути більш значущою у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або важкими цереброваскулярними захворюваннями, за такими пацієнтами слід ретельно наглядати. У пацієнтів з ознаками ішемії міокарда або головного мозку слід розглянути можливість зниження дози препарату або скасування його введення.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю слід дотримуватися обережності, оскільки в результаті зниженого кліренсу дексмедетомідину надлишкове введення препарату може призвести до підвищення ризику побічних реакцій і надмірної седації.

Пацієнти з неврологічними розладами

Досвід застосування препарату Дексдор при таких важких неврологічних станах, як травма голови і післяопераційний період після нейрохірургічних операцій, обмежений, тому він повинен застосовуватися при таких станах з обережністю, особливо у разі необхідності глибокої седації. При виборі терапії слід враховувати, що Дексдор знижує церебральний кровообіг і внутрішньочерепний тиск.

Інші застереження

При різкій відміні агоністів альфа-2-рецепторів після тривалого їх застосування в рідкісних випадках виникав синдром відміни. При розвитку ажитації та підвищенні артеріального тиску відразу після скасування дексмедетомідину слід враховувати можливість виникнення даного стану.

Безпека застосування дексмедетомідину пацієнтам, схильним до злоякісної гіпертермії, не встановлена, тому застосування препарату при цьому стані не рекомендується. При розвитку стійкої лихоманки нез'ясованої етіології слід припинити застосування препарату Дексдор.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дексдор не слід застосовувати в період вагітності, за виключенням випадків, коли користь від застосування препарату для жінки перевищує ризик для плода/дитини. Дані про застосування дексмедетомідину вагітним обмежені. Потенційний ризик для людини зодо репродуктивної токсичності невідомий. На період лікування припиняють годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Враховуючи стан пацієнта, при якому призначають препарат, не можна очікувати, що пацієнт буде спроможним керувати транспортними засобами або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Тільки для госпітального застосування.

Дозування для дорослих

Дексдор 100 мкг/мл 2 мл №5 концентрат Все формы препарата

Отзывы и вопросы

Отзывы:
  • Аптека24 10.01.2017 Валентин Федорович, сейчас препарат есть на складе. Вы можете оставить заказ на сайте и с вами свяжется наш менеджер.
  • Валентин Федорович 05.01.2017 Цена очень хорошая. В наличие в Одессе есть 3 упаковки?
Оставить отзыв
Как Вы оцениваете этот товар
Вопросы:
Задать вопрос

Дексдор 100 мкг/мл 2 мл №5 концентрат Видеообзор

Основные физико-химические свойства:

Дексдор 100 мкг/мл 2 мл №5 концентрат Характеристики

Лікарська форма Концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл по 2 мл в ампулі № 5 або № 25; по 4 мл або 10 мл у флаконі № 4
Виробник Оріон Корпорейшн (виробник, що здійснює виробництво, первинне та вторинне пакування, контроль якості, випуск серій), Фінляндія Оріон Корпорейшн, Оріон Фарма, Завод в Турку (виробник, що здійснює контроль якості та вторинне пакування), Фінляндія
Вік Безпека та ефективність застосування у педіатричній практиці не встановлені, тому дітям не застосовують.
Міжнародне найменування Dexmedetomidine
Показання Седація від легкого до помірного ступеня у відділеннях інтенсивної терапії під час або після інтубації
Протипоказання Підвищена чутливість до дексмедетомідину або до будь-якої з допоміжних речовин препарату. Атріовентрикулярна блокада II-III ступеня (при відсутності штучного водія ритму). Неконтрольована артеріальна гіпотензія. Гостра цереброваскулярна патологія.
Склад 1 мл містить: діюча речовина: дексмедетомідину гідрохлорид 118 мкг, що еквівалентно 100 мкг дексмедетомідину; допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Термін придатності 3 роки. Продемонстрована фізична та хімічна стабільність під час застосування впродовж24 годин при температурі25 °C. З мікробіологічної точки зору цей препарат слід застосувати негайно. Якщо не застосувати його негайно, термін зберігання та умови зберігання під час застосування є відповідальністю користувача та зазвичай не перевищують24 годин при температурі від2 до 8 °C, за виключенням випадків, коли розведення відбувається в контрольованих та валідованих асептичних умовах.
Українська назва ДЕКСДОР
Упаковка флакон
Фармакотерапевтична група Психолептики. Інші снодійні та седативні засоби.

Сертификаты

Если Вам необходим сертификат качества*, обязательно укажите это при оформлении заказа в корзине (поставьте отметку "Добавить к товарам сертификат") или озвучьте данное требование оператору, принимающему заказ.

  • *или заключение о качестве ввезенных в Украину лекарственных средств иностранного производства, заключение о соответствии требованиям государственным и международным стандартам медицинских иммунобиологических препаратов или сведений о государственной регистрации лекарственного средства. Виды документов о качестве могут отличаться в зависимости от приобретаемого Вами товара.