Name: Бресек порошок для приготування розчину для ін'єкцій, 2 г
Brand: GRANDMEDICAL
SKU: 1120009
Price: 0.01 UAH
Availability: InStock

Форма випуску

Sense Labs

ЛС общий режим

Діацеф 2 г порошок для ін'єкцій, 2000 мг

Диацеф 2 г порошок для раствора для инъекций, 2000 мг

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Аналоги в інших формах вупуску

Виробник

Ananta

Цефтриаксон Ананта порошок для розчину для ін'єкцій, 1 г

Цефтриаксон Ананта порошок для раствора для инъекций, 1 г

Киевмедпрепарат

Arterium

Цефтріаксон порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г, 10 шт.

Цефтриаксон порошок для раствора для иньекций по 1 г, 10 шт.

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Цефтріаксон порошок для розчину для ін'єкцій по 0,5 г, 10 шт.

Цефтриаксон порошок для раствора для инъекций по 0,5 г, 10 шт.

Ефмерин порошок для розчину для ін'єкцій, флакон 1 г, 1 шт.

Эфмерин порошок для раствора для инъекций, флакон 1 г, 1 шт.

Лекхим-Харьков

Лекхим

Цефтриаксон порошок для ін'єкцій 1 г №5 - Лекхім

Цефтриаксон порошок для инъекций 1 г N5 - Лекхим

Цефтриаксон порошок для ін'єкцій 1 г №50

Цефтриаксон порошок для инъекций 1 г N50

Цефтриаксон порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконі, 5 шт.

Цефтриаксон порошок для инъекций 1 г №5

Промоцеф порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконі

Промоцеф порошок для раствора для инъекций по 1 г во флаконе

Промоцеф порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконах, 5 шт.

Промоцеф порошок для раствора для инъекций по 1 г во флаконах, 5 шт.

Mistral Capital Management 

Алвобак порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконі

Алвобак порошок для раствора для инъекций по 1 г во флаконе

Цефтриаксон-Віста порошок для приготування розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконі, 10 шт.

Цефтриаксон-Виста порошок для приготовления раствора для инъекций по 1 г во флаконе, 10 шт.

World Medicine

Ротацеф порошок для ін'єкційного розчину, 1 г + розчинник, 3,5 мл

Ротацеф порошок для раствора для инъекций, 1 г  + растворитель, 3,5 мл

Macleods

Онтазен порошок для розчину для ін'єкцій по 1000 мг у флаконі

Онтазен порошок для раствора для инъекций по 1000 мг во флаконе

Борщаговский ХФЗ

Цефтриаксон-БХФЗ порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г, 1 шт.

Цефтриаксон-БХФЗ порошок для раствора для инъекций по 1 г, 1 шт. 

Цефтриаксон-БХФЗ порошок для розчину для ін'єкцій по 500 мг, 1 шт.

Цефтриаксон-БХФЗ порошок для раствора для инъекций по 500 мг, 1 шт. 

Дарница

Дарниця

Цефтриаксон-Дарниця порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г, 5 шт.

Цефтриаксон-Дарница порошок для раствора для инъекций по 1 г, 5 шт.

Антибиотики

Цефтриаксон-Дарниця порошок для розчину для ін'єкцій по 0,5 г, 5 шт.

Цефтриаксон-Дарница порошок для раствора для инъекций по 0,5 г, 5 шт.

Цефтриаксон-Дарниця порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г, 1 шт.

Цефтриаксон-Дарница порошок для раствора для инъекций по 1 г, 1 шт.

Цефтриаксон-Дарниця порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г, 40 шт.

Цефтриаксон-Дарница порошок для раствора для инъекций 1 г N40

Цефтриаксон-Дарниця порошок для розчину для ін'єкцій по 0,5 г, 1 шт.

Цефтриаксон-Дарница порошок для раствора для инъекций по 0,5 г, 1 шт.

Exir Pharmaceutical

Лораксон порошок для розчину для ін'єкцій по 1000 мг у флаконі, 12 шт.

Лораксон порошок для раствора для инъекций по 1000 мг во флаконе, 12 шт.

AAR Pharma

Бліцеф порошок для розчину для ін'єкцій по 1000 мг, 10 шт.

Блицеф порошок для раствора для инъекций по 1000 мг, 10 шт.

Medochemie

Медаксон порошок для розчину для ін'єкцій по 2 г у флаконі, 10 шт.

Медаксон порошок для раствора для инъекций по 2 г во флаконе, 10 шт.

Медаксон порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконі, 10 шт.

Медаксон порошок для раствора для инъекций по 1 г во флаконе, 10 шт.

Діацеф 1 г порошок для розчину для ін'єкцій по 1000 мг у флаконі

Диацеф 1 г порошок для раствора для инъекций по 1000 мг во флаконе

Swiss 

Деніцеф порошок для ін'єкцій 1 г, флакон, 1 шт.

Деницеф порошок для инъекций 1 г, флакон, 1 шт.

Nectar Lifesciences

Емсеф порошок 1000 мг

Эмсеф порошок 1000 мг N1

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Цефтріаксон

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Імпортний

Код АТС/ATX

Дозування

Код Моріон

Спосіб введення

Лікарська форма

Термін придатності

Кількість в упаковці

Температура хранения

Температура зберігання

Міжнародна назва

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям с осторожностью

Годуючим матерям

Детям с рождения

Дітям

Кому дозволено

Основні властивості

GRANDMEDICAL

Бресек

Бресек порошок для приготування розчину для ін'єкцій, 2 г

Склад

діюча речовина: цефтриаксон;&nbsp;
1 флакон містить: цефтриаксону натрію еквівалентного цефтриаксону 2 г.

Порошок для розчину для ін&rsquo;єкцій.&nbsp;
Основні фізико-хімічні властивості: майже білого або жовтуватого кольору кристалічний порошок.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші &beta;-лактамні антибіотики. Цефалоспорини III покоління. Цефтриаксон. Код АТХ J01D D04.

Фармакодинаміка

Цефалоспориновый антибиотик III поколения для парентерального применения. Действует бактерицидно. Механизм действия обусловлен угнетением синтеза клеточной стенки микроорганизмов. Высокоустойчив к действию &beta;-лактамаз, в том числе пенициллиназ и цефалоспориназ. Обладает широким спектром действия. Бресек активен в отношении аэробных грамположительных бактерий: Staphylococcus aureus, в том числе штаммов, продуцирующих пенициллиназу, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumonia, Streptococcus pyogenes (&beta;-гемолитические стрептококки группы A), Streptococcus acus, аэробных грамотрицательных бактерий: Aeromonas spp., Alcaligenes spp., Branhamella catarrhalis (штаммы, продуцирующие и не продуцирующие &beta;-лактамазу), Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Haemophilus ducre продуцируют пенициллиназу, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp., в том числе Klebsiella pneumoniae, Moraxella spp., Morganella spp., Neisseria gonorrhoeae, в том числе штаммы, продуцирующие пенициллиназу, Neisseria meningitidis, ., Pseudomonas aeruginosa, Salmonella spp., в том числе Salmonella typhi, Serratia spp., в том числе Serratia marcescens, Shigella spp., Vibrio spp., в том числе Vibrio cholerae, Yersinia spp., в том числе Yersinia enterocolitica, анае бактерии: Bacteroides spp., в том числе некоторые штаммы Bacteroides fragilis, Clostridium spp., в том числе Clostridium difficile, Fusobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostrep tococcus spp. К препарату устойчивы метициллинрезистентные штаммы Staphyloccocus spp., большинство штаммов Enterococcus spp., в том числе Enterococcus faecalis, некоторые штаммы Enterobacter spp., некоторые штаммы Pseudomonas aeruginosa, некоторые штаммы Bacteroides spp.
Большинство штаммов вышеупомянутых микроорганизмов, устойчивых к другим антибиотикам, в том числе пенициллинам, цефалоспоринам, аминогликозидам, чувствительны к цефтриаксону. Фармакокинетика.
После внутримышечного введения цефтриаксона максимальная концентрация в плазме крови достигается через 1,5&ndash;2 ч, а после внутривенного введения максимальная концентрация &ndash; через 30 минут. Биодоступность цефтриаксона составляет 100%. При внутривенном введении цефтриаксон быстро диффундирует в интерстициальную жидкость, в течение 24 часов поддерживаются бактерицидные концентрации в отношении чувствительных бактерий.
Распределение. Цефтриаксон проникает в дыхательные пути, кости, суставы, мочевыводящий тракт, кожу, подкожную клетчатку и органы брюшной полости. Быстро проникает в ликвор, особенно при воспалительном процессе в мозговых оболочках, при этом концентрация цефтриаксона во много раз превышает минимальную угнетающую концентрацию для большинства возбудителей менингита. Цефтриаксон обратимо связывается с белками плазмы крови, связывание уменьшается от 95% при концентрации активного вещества в плазме крови 25 мкг/мл до 85% &ndash; 300 мкг/мл.
Вывод: под влиянием кишечной микрофлоры цефтриаксон превращается в неактивный метаболит. Период полувыведения у здоровых добровольцев составляет около 8 часов. У новорожденных (до 8 дней) и у пожилых людей от 75 лет, средний период полувыведения &ndash; примерно 16 часов. У взрослых 50&ndash;60% цефтриаксона выводится в неизмененном виде с мочой, а 40&ndash;50% &ndash; в неизмененном виде с желчью. У новорожденных детей примерно 70% введенной дозы выводится почками.

Фармакокінетика

Всмоктування: після внутрішньом&rsquo;язового введення цефтриаксону максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1,5&ndash;2 години, а після внутрішньовенного введення максимальна концентрація &ndash; через 30 хвилин. Біодоступність цефтриаксону становить 100 %. При внутрішньовенному введенні цефтриаксон швидко дифундує в інтерстиціальну рідину, протягом 24 годин підтримуються бактерицидні концентрації відносно чутливих бактерій.&nbsp;
Розподіл. Цефтриаксон проникає у дихальні шляхи, кістки, суглоби, сечовидільний тракт, шкіру, підшкірну клітковину та органи черевної порожнини. Швидко проникає у ліквор, особливо при запальному процесі у мозкових оболонках, при цьому концентрація цефтриаксону у багато разів перевищує мінімальну пригнічу вальну концентрацію для більшості збудників менінгіту. Цефтриаксон оборотно зв&rsquo;язується з білками плазми крові, зв&rsquo;язування зменшується від 95 % при концентрації активної речовини у плазмі крові 25 мкг/мл до 85 % &ndash; 300 мкг/мл.&nbsp;
Виведення: під впливом кишкової мікрофлори цефтриаксон перетворюється у неактивний метаболіт. Період напіввиведення у здорових добровольців становить приблизно 8 годин. У новонароджених (до 8 днів) і у людей літнього віку від 75 років, середній період напіввиведення &ndash; приблизно 16 годин. У дорослих 50&ndash;60 % цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді із сечею, а 40&ndash;50 % &ndash; у незміненому вигляді з жовчю. У новонароджених дітей приблизно 70 % введеної дози виводиться нирками.

Показання

Інфекції, збудники яких чутливі до цефтриаксону:
<ul>
<li>сепсис;</li>
<li>менінгіт;</li>
<li>інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчних шляхів і шлунково- кишкового тракту);</li>
<li>інфекції кісток, суглобів, м&rsquo;яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;</li>
<li>інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;</li>
<li>інфекції нирок і сечових шляхів;</li>
<li>інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла і носа;</li>
<li>інфекції статевих органів, включаючи гонорею;</li>
<li>дисемінований бореліоз Лайма (ранні та пізні стадії захворювання);</li>
<li>передопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних процедур, але лише у випадках потенційної або відомої контамінації.</li>
<li>При призначенні препарату необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та зокрема рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.</li>
</ul>

Протипоказання

Підвищена чутливість до цефтриаксону або до будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій підвищеної чутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу &beta;-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).
Цефтриаксон протипоказаний:
<ul>
<li>недоношеним новонародженим віком &le; 41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження);</li>
<li>доношеним новонародженим (віком &le; 28 днів):
<ul>
<li>із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв&rsquo;язування білірубіну, ймовірно, порушене;</li>
<li>які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальцієвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Побічні реакції&raquo;).</li>
</ul>
</li>
</ul>
У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв&rsquo;язку з альбуміном сироватки крові, спричиняючи ризик розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.
Перед внутрішньом&rsquo;язовим введенням цефтриаксону слід обов&rsquo;язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують як розчинник (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Див. інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання.
Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.
Ні в якому разі не можна застосовувати цефтриаксон з кальцієвмісними розчинами (розчин Рінгера)! Кальцієвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Розчинники, що містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, не слід використовувати для відновлення лікарського засобу Бресек у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону також можуть утворюватися при змішуванні цефтриаксону з кальцієвмісними розчинами в одній інфузійній системі. Цефтриаксон не можна вводити одночасно з розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, у тому числі з кальцієвмісними розчинами для тривалих інфузій, такими як розчини для парентерального харчування, за допомогою Y-подібної системи. Однак усім пацієнтам, крім новонароджених, цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, якщо між інфузіями ретельно промити систему сумісною рідиною. У дослідженнях іn vitro із використанням плазми пуповинної крові дорослих та новонароджених було показано, що новонароджені мають підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo;, &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo; та &laquo;Побічні реакції&raquo;).
Сумісне застосування препарату з пероральними антикоагулянтами може посилювати ефект антивітаміну К та ризик кровотечі. Рекомендується часто перевіряти міжнародне нормалізоване співвідношення та належним чином корегувати дозу антивітаміну К як під час, так і після терапії цефтриаксоном (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
Існують суперечливі дані щодо потенційного посилення токсичного впливу аміноглікозидів на нирки при їх застосуванні разом із цефалоспоринами. В таких випадках слід ретельно дотримуватися рекомендацій із моніторингу рівня аміноглікозидів (та функції нирок) у клінічній практиці.
У дослідженні in vitro при застосуванні хлорамфеніколу у комбінації з цефтриаксоном спостерігалися антагоністичні ефекти. Клінічна значущість цих даних невідома.
Не було зареєстровано випадків взаємодії між цефтриаксоном та кальцієвмісними препаратами для перорального застосування або взаємодії між цефтриаксоном для внутрішньом&rsquo;язового введення та кальцієвмісними препаратами (для внутрішньовенного або перорального застосування).
У пацієнтів, які застосовують цефтриаксон, можливі хибнопозитивні результати тесту Кумбса.
Цефтриаксон, як і інші антибіотики, може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію.
Так само при визначенні глюкози в сечі за допомогою неферментних методів результати можуть бути хибнопозитивними. З цієї причини у період застосування цефтриаксону слід визначати рівень глюкози в сечі за допомогою ферментних методів.
Порушень функції нирок не спостерігалося після супутнього застосування великих доз цефтриаксону та потужних діуретиків (наприклад, фуросеміду).
Одночасне застосування пробенециду не знижує виведення цефтриаксону.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Відповідні дослідження не проводилися. У зв&rsquo;язку з можливістю виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення, Бресек може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність
Цефтриаксон проникає через плацентарний бар&rsquo;єр. Дані щодо застосування цефтриаксону вагітним жінкам обмежені. Дослідження на тваринах не свідчать про безпосередній або опосередкований шкідливий вплив на ембріон/плід, пери- та постнатальний розвиток. Під час вагітності, зокрема у першому триместрі, цефтриаксон можна застосовувати, лише якщо користь перевищує ризик.
Період годування груддю
Цефтриаксон проникає у грудне молоко у низьких концентраціях, але при застосуванні препарату у терапевтичних дозах не очікується жодного впливу на грудних немовлят. Проте не можна виключати ризик розвитку діареї та грибкової інфекції слизових оболонок. Слід враховувати можливість сенсибілізації. Потрібно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення/відмови від застосування цефтриаксону, враховуючи користь від грудного вигодовування для дитини та користь від терапії для жінки.
Фертильність
У дослідженнях репродуктивної функції не було виявлено ознак небажаного впливу на чоловічу або жіночу фертильність.

Спосіб застосування та дози

Дорослі та діти віком від 12 років: зазвичай призначають 1&ndash;2 г цефтриаксону 1 раз на добу (кожні 24 години). При тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.
&nbsp;Діти
Новонароджені, немовлята та &nbsp;діти віком до 12 років
Новонароджені (до 2 тижнів): 20&ndash;50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Зважаючи на недорозвиненість ферментної системи, добова доза не має перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає. Бресек протипоказаний для застосування новонародженим віком &le; 28 днів при необхідності (або очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад парентеральне харчування, у зв'язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Новонароджені та діти віком від 15 днів до 12 років: 20&ndash;80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Дітям з масою тіла понад 50 кг призначають дози, як для дорослих.
Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії протягом принаймні 30 хвилин.
Хворі літнього віку
Хворим літнього віку корекція дози не потрібна.
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як прийнято при терапії антибіотиками, хворим слід продовжувати приймати Бресек ще протягом як мінімум 48&ndash;72 годин після того, як температура нормалізується і аналізи покажуть відсутність збудників.
Комбінована терапія
Дослідження показали, що відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між цефтриаксоном і аміноглікозидами. Незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при наявності тяжких, загрозливих для життя інфекцій, викликаних Pseudomonas aeruginosa. Через фізичну несумісність цефтриаксону та аміноглікозидів їх слід вводити окремо у рекомендованих дозах.
Дозування в особливих випадках
Менінгіт
При бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей віком від 15 днів до 12 років лікування розпочинають з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно зменшити. Найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:
&nbsp;
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 24.1355%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 100%;">
Neisseria meningitidis - 4 дні
Haemophilus influenzae - 6 днів
Streptococcus pneumoniae - 7 днів
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
&nbsp;
</div>
Бореліоз Лайма: дорослим та дітям &ndash; 50 мг/кг (найвища добова доза &ndash; 2 г) 1 раз на добу протягом 14 днів.
Гонорея
Для лікування гонореї (спричиненої штамами, які утворюють або не утворюють пеніциліназу) рекомендується призначати разову дозу 250 мг внутрішньом&rsquo;язово.&nbsp;
Профілактика інфекцій у хірургії
Для профілактики післяопераційних інфекцій у хірургії рекомендується &ndash; залежно від ступеня небезпеки зараження &ndash; вводити разову дозу 1&ndash;2 г цефтриаксону за 30&ndash;90 хвилин до початку операції. При операціях на товстій і прямій кишці добре зарекомендувало себе одночасне (але окреме) введення цефтриаксону і одного з 5-нітроімідазолів, наприклад орнідазолу.
Ниркова та печінкова недостатність
У хворих із порушеннями функції нирок немає необхідності знижувати дозу, якщо функція печінки залишається нормальною.
У хворих із порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу, якщо функція нирок залишається нормальною. Лише у разі ниркової недостатності у передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза не має перевищувати 2 г. У хворих із порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу, якщо функція нирок залишається нормальною. При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтриаксону у плазмі крові та проводити корекцію дози препарату у разі необхідності.
Хворим, які знаходяться на гемодіалізі, немає потреби у додатковому введенні препарату після діалізу. Слід однак контролювати концентрацію цефтриаксону у сироватці крові на предмет можливої корекції дози, оскільки у цих хворих може знижуватися швидкість виведення. Добова доза цефтриаксону у хворих, які знаходяться на гемодіалізі, не має перевищувати 2 г.&nbsp;
Приготування розчинів
Готувати розчини безпосередньо перед їх застосуванням.
Свіжоприготовлені розчини зберігають свою фізичну і хімічну стабільність протягом &nbsp;6 годин при кімнатній температурі (або протягом 24 годин при температурі 2&ndash;8 &deg;С). Залежно від концентрації і тривалості зберігання колір розчинів може варіювати від блідо-жовтого до бурштинового. Ця властивість активної речовини не впливає на ефективність або переносимість препарату.
Внутрішньом&rsquo;язова ін&rsquo;єкція
Для внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції 1 г розчиняють у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну; ін&rsquo;єкцію роблять глибоко у сідничний м&rsquo;яз. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну сідницю. У випадку застосування у якості розчинника лідокаїну необхідно врахувати інформацію з безпеки лідокаїну.
Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.&nbsp;
Внутрішньовенна ін&rsquo;єкція
Для внутрішньовенної ін&rsquo;єкції розчиняють 1 г цефтриаксону у 10 мл стерильної води для ін'єкцій; вводять внутрішньовенно повільно (2&ndash;4 хвилини).
Внутрішньовенне вливання
Внутрішньовенне вливання має тривати не менше 30 хвилин. Для приготування розчину для вливання розчиняють 2 г цефтриаксону в 40 мл одного з наступних інфузійних розчинів, вільних від іонів кальцію: 0,9 % хлорид натрію, 0,45 % хлорид натрію + 2,5 % глюкоза, 5 % глюкоза, 10 % глюкоза, 6 % декстран у розчині глюкози 5 %, 6-10 % гідроксиетильований крохмаль, вода для ін&rsquo;єкцій. Зважаючи на можливу несумісність, розчини, які містять Бресек, не можна змішувати з розчинами, які містять інші антибіотики, як при приготуванні, так і при введенні.
Не можна використостовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах або для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв&rsquo;язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Бресек не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, у тому числі з тривалими інфузіями, які містять кальцій, наприклад парентеральне харчування (див. &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).

Діти

Препарат застосовують дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;.

Передозування

Можливе посилення побічних ефектів. У разі необхідності слід провести симптоматичну терапію.
У разі передозування гемодіаліз або перитонеальний діаліз не зменшать концентрації препарату. Специфічного антидоту не існує.

Побічні реакції

Pазвичай Бресек переноситься добре. Про його застосуванні можливі такі побічні явища, які регресували спонтанно або після відміни препарату.
Небажаними реакціями, що найчастіше спостерігалися при застосуванні цефтриаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висипання та підвищення рівня печінкових ферментів.
За частотою явища класифіковані таким чином: дуже поширені (&ge; 1/10), поширені (&ge; 1/100, &lt; 1/10), непоширені &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;(&ge; 1/1000, &lt; 1/100), рідко поширені (&ge; 1/10000, &lt; 1/1000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).
Інфекції та інвазії: непоширені &ndash; грибкові інфекції статевих органів, вторинні грибкові інфекції та інфекції, спричинені резистентними мікроорганізмами; рідко поширені &ndash; псевдомембранозний коліт; частота невідома &ndash; суперінфекції.
З боку системи крові та лімфатичної системи: поширені &ndash; еозинофілія, лейкопенія, &nbsp;тромбоцитопенія; непоширені &ndash; гранулоцитопенія, анемія, збільшення протромбінового часу, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, розлади коагуляції; частота невідома &ndash; гемолітична анемія, агранулоцитоз. Спостерігалися випадки агранулоцитозу (&lt; 500/мм3), переважно після застосування загальної дози 20 г чи більше. Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові. Повідомлялося про незначне подовження протромбінового часу.
З боку травного тракту: поширені &ndash; рідкі випорожнення, діарея; непоширені &ndash; нудота, блювання; частота невідома &ndash; стоматит, глосит; панкреатит, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів. Більшість із цих хворих мали фактори ризику застою у жовчовивідних шляхах, наприклад лікування в анамнезі, тяжкі захворювання та повністю парентеральне харчування. При цьому не можна виключати роль преципітатів у розвитку панкреатиту, що утворилися під дією цефтриаксону у жовчовивідних шляхах; псевдомембранозний ентероколіт.
З боку імунної системи: частота невідома &ndash; анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, підвищена чутливість, реакція Яриша &mdash; Герксхаймера (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
З боку нервової системи: непоширені &ndash; головний біль, запаморочення; частота невідома &ndash; судоми.
З боку органів слуху: частота невідома &ndash; вертиго.
З боку дихальної системи: рідко поширені &ndash; бронхоспазм.
З боку гепатобіліарної системи: поширені &ndash; збільшення рівня печінкових ферментів у сироватці крові (аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази); частота невідома &ndash; преципітати кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі з відповідною симптоматикою у дітей, оборотний холелітіаз у дітей; ядерна жовтяниця. Вказані явища рідко спостерігались у дітей.&nbsp;
З боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені &ndash; висипання; непоширені &ndash; свербіж; алергічний дерматит, рідко поширені &ndash; кропив&rsquo;янка; частота невідома &ndash; набряки, екзантема; ексудативна багатоформна еритема (синдром Стівенса &mdash; Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз, медикаментозна реакція з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
З боку сечовидільної системи: рідко поширені &ndash; гематурія, глюкозурія; частота невідома &ndash; олігурія, утворення конкрементів у нирках, головним чином у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (&ge; 80 мг/кг на добу), або кумулятивні дози понад 10 г, а також які мали додаткові фактори ризику (обмежене вживання рідини, постільний режим). Утворення конкрементів у нирках може протікати безсимптомно або проявлятися клінічно, може спричинити ниркову недостатність, яка минає після припинення лікування Бресеком.
Загальні розлади: непоширені &ndash; флебіт, гарячка, зміни у місці введення, включаючи біль, ущільнення, печіння, запальні реакції стінки вени. Їх можна уникнути, застосовуючи повільну ін&rsquo;єкцію (2&ndash;4 хвилини); рідко поширені &ndash; набряк, озноб.
Внутрішньом&rsquo;язова ін&rsquo;єкція без застосування лідокаїну болюча
Лабораторні показники: непоширені &ndash; підвищення рівня креатиніну у крові; частота невідома &ndash; хибнопозитивні результати тесту Кумбса, хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію, хибнопозитивні результати неферментних методів визначення глюкози.
Взаємодія з кальцієм
Препарат не можна призначати одночасно чи змішувати з кальцієвмісними розчинами, навіть при застосуванні окремих інфузійних систем. Описана невелика кількість летальних випадків утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону у легенях та нирках новонароджених. У деяких випадках венозні доступи та час введення цефртиаксону та кальцієвмісних розчинів були різні.&nbsp;
Вплив на результати лабораторних аналізів
Можуть відзначатися хибнопозитивні результати Кумбса. Як і інші антибіотики, Бресек може спричиняти хибнопозитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначені глюкози в сечі, тому під час лікування Бресеком глюкозурію при необхідності слід визначати лише ферментним методом.
Інфекції та інвазії.
Випадки діареї після застосування цефтриаксону можуть бути пов&rsquo;язані із Clostridium difficile. Слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону
Рідкісні випадки тяжких небажаних реакцій, іноді з летальним наслідком, зареєстровані у недоношених та доношених новонароджених (віком &lt; 28 днів), яким внутрішньовенно вводили цефтриаксон та препарати кальцію. При аутопсії у легенях та нирках були виявлені преципітати кальцієвої солі цефтриаксону. Високий ризик утворення преципітатів у новонароджених є наслідком малого об&rsquo;єму крові у них та довшого, ніж у дорослих, періоду напіввиведення цефтриаксону (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; і &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Зареєстровані випадки утворення преципітатів у нирках, переважно у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (наприклад, &ge; 80 мг/кг/добу) або загальні дози понад 10 грамів, а також мали додаткові фактори ризику (наприклад, обмежене споживання рідини або постільний режим). Ризик утворення преципітатів зростає у пацієнтів, позбавлених рухливості або у хворих у стані зневоднення. Преципітати можуть супроводжуватися симптомами або бути асимптоматичними, можуть призводити до ниркової недостатності та анурії і зникають після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Зареєстровані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі, переважно у пацієнтів, яким препарат вводили у дозах, вищих за стандартну рекомендовану дозу. У дітей, за даними проспективних досліджень, частота утворення преципітатів при внутрішньовенному введенні препарату була різною: у деяких дослідженнях &ndash; понад 30 %. При повільному введенні препарату (протягом 20&ndash;30 хвилин) частота утворення преципітатів, очевидно, нижча. Утворення преципітатів зазвичай не супроводжується симптомами, але у рідкісних випадках виникали такі клінічні симптоми, як біль, нудота і блювання. В таких випадках рекомендується симптоматичне лікування. Після припинення застосування цефтриаксону преципітати зазвичай зникають (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Несумісність
Згідно з деякими даними, цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом і аміноглікозидами.
Бресек не можна змішувати з певними кальцієвмісними розчинниками, такими як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, у зв&rsquo;язку з тим, що можуть утворюватися преципітати.
Розчини, що містять цефтриаксон, не слід змішувати або додавати до інших препаратів, крім тих, що зазначені в розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;.&nbsp;
Цефтриаксон не слід змішувати або вводити одночасно з розчинами, які містять кальцій, включаючи розчини для парентерального харчування (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Побічні реакції&raquo;).
При призначенні лікування Бресеком у комбінації з іншим антибіотиком препарати вводяться через окремі шприци або в окремих розчинах для інфузій.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С в захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Порошок для ін'єкційного розчину 2 г; по 1 флакону з порошком у картонній коробці.

Категорія відпуску

АНФАРМ ХЕЛЛАС С.А., Греція.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Схіматарі Беотія, 32009, 61-й км Національної Дороги Афіни-Ламія, Греція.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Бресек порошок для приготовления раствора для инъекций, 2 г

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.

Немає в наявності