Як лікувати глаукому та катаракту: топ-5 очних крапель при глаукомі та катаракті

Глаукома і катаракта — це захворювання очей, які зазвичай не пов'язані між собою. Однак вони можуть виникати одночасно, внаслідок чого це представляє унікальний набір проблем для пацієнта, який вимагає наявності лікаря, який має досвід лікування обох захворювань. У даній статті ми розберемо 5 кращих крапель, які використовуються для терапії глаукоми та катаракти, а також наскільки вони ефективні.

Глаукома і катаракта — це очні захворювання, які можуть викликати втрату зору і вплинути на здоров'я очей. Хоча у них є деякі схожі симптоми і загальні фактори ризику, все ж у них різні причини, методи лікування та наслідки.

Глаукома і катаракта є хворобами очей, які зазвичай виникають в більш пізньому віці, але пов'язані вони чимось ще, крім цього?

Глаукома включає групу очних захворювань, що характеризуються підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ), яке викликає пошкодження зорового нерва і подальшу втрату зору.

Катаракта зазвичай виникає поступово, викликаючи з часом зміну кришталика ока, що призводить до помутніння, яке погіршує зір.

Існує ряд різних типів глаукоми, найбільш частий з яких називається «відкритокутовий». Розвивається повільно. Причина — рідина, яка накопичується в камері перед оком. У нормальних умовах ця рідина стікає, оскільки замість неї виробляється нова рідина. У разі глаукоми, ця рідина не може витікати, коли дрібні дренажі блокуються, оскільки нова рідина продовжує вироблятися, тиск в оці зростає і в кінцевому підсумку пошкоджується зоровий нерв.

Також є «закритокутова глаукома» — око не дренується так, як повинно, бо дренажний простір між райдужною оболонкою і рогівкою стає занадто вузьким. Це може викликати раптове підвищення тиску в оці. Також це може бути пов'язано з далекозорістю і катарактою.

Симптоми глаукоми включають:

• біль і печіння в очах;
• сльозоточивість і почервоніння очей;
• сліпі плями або плями на периферичному (бічному) або центральному зорі, часто на обох очах;
• затуманений зір;
• тунельний зір (на більш пізніх стадіях);
• сильні головні болі.

Глаукома є серйозним офтальмологічним захворюванням і якщо її не лікувати, то вона може призвести до сліпоти.

Катаракта дуже поширена, особливо з віком, і визначається як помутніння в кришталику ока. Лінза — це те, що дозволяє світлу потрапляти в око і проектувати зображення на сітківку в задній частині ока. Коли білки усередині ока руйнуються, вони можуть злипатися, утворюючи вищезгадану каламутну область, зазвичай білого, сірого або жовтого кольору.

У людей з катарактою з часом зір стає нечітким, туманним і / або менш яскравим, а також виникають труднощі з повсякденними справами, включаючи читання.

Типові симптоми катаракти включають:

• розпливчастий або нечіткий зір;
• поганий нічний зір (куряча сліпота);
• яскраві кольори здаються більш темними (вицвілими);
• світлочутливість;
• двоїння в очах (може зникнути в міру збільшення катаракти);
• пляма в ураженому катарактою оці, заважає нормальному огляду (виникає на більш пізніх стадіях і воно може збільшуватись в розмірах).

Хоча катаракта найчастіше виникає природним шляхом, вона також може виникнути після травми ока або після операції з приводу окремого захворювання ока, наприклад, такого як глаукома. Єдиний спосіб вилікувати катаракту — це позбутися від неї хірургічним шляхом.

Діагностику катаракти і глаукоми проводить лікар-офтальмолог. Він проводить певні діагностичні тести за допомогою спеціального обладнання.

Діагностика глаукоми:

• тонометрія — вимірювання внутрішньоочного тиску (ВОТ). При глаукомі ВОТ відзначається понад 21 мм.рт.ст.;
• офтальмоскопія (огляд при розширенні очей) — визначає форму і колір зорового нерва;
• периметрія — тест повного поля зору;
• гоніоскопія — допомагає визначити, чи є кут між райдужною оболонкою і рогівкою відкритим і широким або вузьким і закритим;
• пахіметрія — дозволяє виміряти товщину рогівки — прозорого вікна в передній частині очей.

Діагностика катаракти:

• тест рефракції та гостроти зору (візометрія) — оцінює різкість і ясність зору за допомогою очної діаграми з буквами;
• офтальмоскопія;
• обстеження за допомогою щілинної лампи — щілинна лампа створює інтенсивну лінію світла, що дозволяє офтальмологу побачити структури в передній частині очей під збільшенням, а також полегшує виявлення будь-яких крихітних аномалій;
• тонометрія.

Ці хвороби очей є різними і патогенез їх розвитку теж різний, проте деякі подібності у них все-таки є:

• глаукома і катаракта можуть викликати втрату зору;
• обидва ці очних захворювання частіше зустрічаються у людей з цукровим діабетом;
• хірургія — це варіант лікування як глаукоми, так і катаракти. Однак важливо відзначити, що це не перший курс лікування глаукоми. Зазвичай він проводиться тільки тоді, коли інших методів лікування, таких як очні краплі, недостатньо.

Глаукома не викликає катаракту, проте деякі види хірургічного втручання або лікування глаукоми можуть прискорити утворення катаракти. Незважаючи на це, важливість лікування глаукоми переважує будь-який ризик розвитку катаракти.

Набагато рідше катаракта може бути чинником, що сприяє ушкодженню зорового нерва або підвищеному очному тиску. Катаракта також може грати роль в закритокутовій глаукомі через додаткове звуження кута дренажу в міру потовщення кришталика від катаракти.

Якщо говорити про ці захворювання окремо, то лікування катаракти здійснюється хірургічним шляхом, в той час, як лікування глаукоми часто починається з очних крапель, які знижують очний тиск, покращують відтік рідини з ока або зменшують кількість рідини, що виділяється оком. У разі запущеної стадії глаукоми, яка не піддається симптоматичному лікуванню, її також лікують за допомогою хірургічного втручання.

При лікуванні катаракти безумовно потрібна тільки операція. Хірургія катаракти включає видалення помутнілого кришталика і заміну його прозорим штучним кришталиком. Штучний кришталик, званий інтраокулярною лінзою, розташовується в тому ж місці, що і природний кришталик. Він залишається постійною частиною ока людини.

Для лікування глаукоми в першу чергу, офтальмологи виписують місцеві, офтальмологічні краплі. Вони знижують внутрішньоочний тиск, як правило, шляхом того, що зменшують утворення водянистої вологи і збільшують відтік рідини з ока:

• простагландини (латанопрост, тафлупрост);
• бета-блокатори (тимолол, бетаксолол);
• агоністи альфа-адренергічних рецепторів (апраклонидин, бримонідин);
• інгібітори карбоангідрази (дорзоламід, бринзоламід);
• міотичні або холінергічні засоби (пілокарпін).

Також для лікування глаукоми можуть використовуватися такі хірургічні процедури:

• лазерна терапія (трабекулопластика) — показана при відкритокутовій глаукомі;
• фільтруюча хірургія (трабекулектомія) — створюється отвір в білку очі (склери) і видаляється частина трабекулярної сітки;
• дренажні трубки — вставляється в око невелика трубка-шунт, щоб вивести зайву рідину і знизити очний тиск;
• мінімально інвазивна хірургія глаукоми — установка дренажних мікроімплантів.

Хоча лікування катаракти зазвичай вважається досить простою процедурою з невеликим ризиком, для пацієнтів з глаукомою офтальмолог повинен враховувати безліч чинників при ухваленні рішення про те, як краще і коли виконувати операцію з видалення катаракти, щоб не вплинути на очний тиск. Підвищення внутрішньоочного тиску після операції з видалення катаракти у пацієнтів з глаукомою не є чимось незвичайним і часто піддається лікуванню за допомогою очних крапель.

Оскільки операція з видалення катаракти може призвести до змін очного тиску (іноді короткочасним, а іноді і постійним), кожного пацієнта з глаукомою і катарактою слід обстежити індивідуально, щоб визначити, який варіант лікування катаракти буде найбільш безпечним і ефективним.

Деякі варіанти лікування катаракти у пацієнтів з глаукомою включають:

• моніторинг катаракти — якщо катаракта не чинить значного впливу на повсякденну діяльність пацієнта, офтальмолог може порекомендувати вичікувальний підхід щодо катаракти при лікуванні глаукоми за допомогою лазерного лікування;
• хірургія катаракти — в більш легких випадках глаукоми, які вважаються стабільними, видалення катаракти може бути виконано під час лікування глаукоми;
• комбінована хірургія глаукоми і видалення катаракти — пацієнтів з більш серйозними випадками глаукоми катаракта може бути видалена в поєднанні з хірургічним втручанням з приводу глаукоми.

Коли необхідні і операція з видалення катаракти, і операція з приводу глаукоми, контроль глаукоми пацієнта завжди є пріоритетом офтальмолога.

Очні краплі при глаукомі допомагають контролювати внутрішньоочний тиск і їх необхідно використовувати на постійній основі. Однак також є очні краплі, які застосовуються при катаракті, але в якості профілактики її виникнення, або ж для уповільнення прогресу розвитку катаракти. Необхідно розуміти, що якщо пацієнту вже діагностована катаракта, то в будь-якому випадку рано чи пізно знадобиться операція по її видаленню.

Нижче ми розглянемо найбільш дієві краплі при глаукомі та катаракті, рекомендовані медичними експертами apteka24.ua.

Очні краплі Сімбринза

Основними діючими компонентами препарату Сімбринза виступають бринзоламід і бримонідину тартрат. Це комбінований медикаментозний засіб є протиглаукомним препаратом. Бринзоламід відноситься до підгрупи інгібіторів карбоангідрази, а бримонідин є агоністом альфа-адренергічних рецепторів.

Механізм дії цих ліків призводить до зниження внутрішньоочного тиску. Однак кожне з діючих речовин працює по-різному. Бринзоламід зменшує утворення водянистої вологи, а бримонідин покращує увеосклеральний відтік рідини.

Після місцевого закапування препарату Сімбринза, його активні речовини всмоктуються через рогівку, після чого проникають в системний кровотік.

Доброю перевагою цього лікарського засобу є те, що він протягом тривалого часу (6-8 годин) залишається в тканинах ока і продовжує проявляти свій фармакологічний вплив. Завдяки цьому кратність застосування Сімбринзи становить 2 рази на добу (вранці і ввечері). Також Сімбринза при щоденному застосуванні не кумулює (не накопичується) в організмі. У зв'язку з цим менше і рідше виникають побічні ефекти.

Основними показаннями до застосування препарату Сімбринза є:

• відкритокутова глаукома;
• внутрішньоочна гіпертензія (високий кров'яний тиск) без пошкодження зорового нерва.

Найчастіше Сімбринза переноситься добре, проте іноді можуть відзначатися деякі побічні ефекти, зокрема при недотриманні режиму дозування:

• місцева алергічна реакція;
• запалення рогівки (кератит);
• біль в очах;
• нечіткий зір;
• запаморочення;
• сонливість;
• розлад смаку (дисгевзія);
• сухість в роті.

Сімбринза може використовуватися для вагітних і годуючих жінок з обережністю тільки за призначенням лікаря.

Слід дотримуватися обережності і обов'язково необхідна консультація лікаря, якщо людина носить контактні лінзи, оскільки Сімбринза може викликати запалення рогівки, а носіння лінз лише посилить цю проблему.

Не рекомендується спільне застосування Сімбринзи і пероральних інгібіторів карбоангідрази (наприклад, ацетазоламід) оскільки посилюються системні ефекти. Також при використанні Сімбринзи заборонено паралельно використовувати трициклічні антидепресанти, оскільки вони знижують терапевтичну ефективність Сімбринзи.

Сімбринза дозволена до застосування у дітей з 2-х років, однак в основному цей препарат застосовується для дорослих і літніх людей.

Офтальмологічні краплі Ксалоптик

Ксалоптик містить у своєму складі активну речовину — латанопрост. Він схожий на природну хімічну речовину в організмі (простагландин) і працює, регулюючи потік рідини в оці, що призводить до зниження тиску.

Показання до призначення цього засобу:

• глаукома (тип відкритого кута);
• при внутрішньоочному тиску (ВОТ), яке понад норми (більше 21 мм.рт.ст.).

У препарату Ксалоптик тривалий період виведення, внаслідок цього у нього зручний режим застосування: по 1 краплі на добу в кон'юнктивальний мішок ураженого ока.

Ксалоптик не схвалений для використання будь-ким молодше 18 років.

Ксалоптик може викликати поступову зміну кольору, зазвичай збільшення коричневого пігменту. Також іноді можуть відзначатися збільшене зростання або товщина вій. До того ж можуть бути й інші побічні дії цих ліків:

• сльозоточивість і почервоніння очей;
• печіння і свербіж в очах;
• опухлі повіки;
• помутніння зору;
• чутливість до світла.

Доза Ксалоптику не повинна перевищувати одну краплю в уражене око в день, оскільки більш часте введення може зменшити ефект зниження внутрішньоочного тиску.

Зниження внутрішньоочного тиску починається приблизно через 2-4 години після першого приймання, максимальний ефект досягається через 12 годин.

Також цей препарат можна використовувати одночасно з іншими офтальмологічними препаратами для місцевого застосування для зниження внутрішньоочного тиску. Якщо використовується більше одного місцевого офтальмологічного препарату, кожен з них слід вводити з інтервалом не менше 5 хвилин.

Ксалоптик не рекомендується приймати під час вагітності або в період лактації, оскільки його вплив на плід невідомий.

На момент використання Ксалоптика необхідно зняти контактні лінзи, а надіти їх назад можна тільки через 15-20 хвилин після закапування даного засобу.

Краплі для очей Офтимол

Діючою речовиною препарату Офтимол є тимолол. Він відноситься до класу препаратів, відомих як бета-адреноблокатори.

Офтимол використовується для лікування високого тиску всередині ока через глаукому (відкритокутового типу) або інших очних захворювань (наприклад, очної гіпертензії). Зниження високого тиску всередині ока допомагає запобігти сліпоті.

Фармакологічна дія цього препарату безпосередньо пов'язано зі зменшенням кількості рідини в оці, що згодом призводить до зниження ВОТ.

Офтімол використовується місцево для зниження підвищеного внутрішньоочного тиску у різних умовах, включаючи наступні:

• пацієнти з очною гіпертензією;
• пацієнти з хронічною відкритокутовою глаукомою, в тому числі пацієнти з афакією (відсутність кришталика).
• деякі пацієнти з вторинною глаукомою.

Тривалість дії Офтимола становить протягом 24 годин. Це підтримує внутрішньоочний тиск на задовільному рівні протягом дня, тому пацієнти можуть використовувати Офтимол 1 раз в день. Його фармакологічний ефект проявляється вже через 20-30 хвилин після використання.

Офтимол не повинен застосовуватися для осіб молодше 18 років.

Офтимол може застосовуватися при вагітності та для жінок годуючих грудьми з особливою обережністю за призначенням лікаря.

Очні краплі Тауфон

Активний компонент Тауфону — це сірковмісна амінокислота — таурин. Тауфон підсилює енергетичні процеси, стимулює процеси репарації (відновлення) і регенерації (загоєння) при захворюваннях дистрофічної природи і при захворюваннях, що супроводжуються гострим порушенням тканинного обміну.

Оскільки це сірковмісна амінокислота, препарат сприяє нормалізації функції клітинних мембран, покращує енергетичні й метаболічні процеси, підтримує сталість електролітичного складу цитоплазми клітини, гальмує синаптичну передачу (виконує функцію нейротрансмітера). Нормалізує метаболізм тканин ока при захворюваннях дистрофічної природи.

Тауфон призначають дорослим при таких станах як:

• дистрофічні захворювання сітківки (включаючи спадкову абіотрофію сітківки);
• дистрофія рогівки;
• різні види катаракти (стареча, травматична, променева);
• для прискорення регенерації при травмах рогівки.

Також даний медикамент може застосовуватися для пацієнтів з глаукомою.

При катаракті Тауфон потрібно закапувати по 1-2 краплі 2-4 рази на день протягом 3 місяців. Курс повторюють з інтервалом в місяць. При травмах препарат застосовують в тій же дозі протягом місяця.

Для лікування дистрофічних захворювань сітківки й проникаючих ран рогівки Тауфон вводять під кон'юнктиву в дозі 0,3 мл 4% розчину 1 раз на добу протягом 10 днів. Курс повторюють через 6-8 місяців.

У пацієнтів з відкритокутовою глаукомою показано значне посилення гіпотензивної дії при комбінації з тимололом. Посилення ефекту досягається шляхом збільшення швидкості відтоку і зниження продукції водянистої вологи. Тому інтервал між їх використанням повинен бути мінімум пів години.

Тауфон зазвичай дуже добре переноситься і вкрай рідко може викликати лише реакцію гіперчутливості, яка проявляється у вигляді таких симптомів:

• печіння в очах;
• свербіж в очах;
• поколювання в очах;
• почервоніння очей та повік.

Тауфон не лікує катаракту, він є лише метаболічним засобом і сприяє уповільненню або перешкоді виникнення вікових дегенеративних процесів очей.

Тауфон не використовують в педіатричній практиці, як правило, він застосовується тільки для дорослих і літніх.

Тауфон може використовуватися у вагітних і годуючих грудьми тільки за призначенням лікаря з співвідношенням користі / ризику.

Краплі для очей Катаксол

Катаксол містить активну речовину під назвою азапентацен. Цей препарат показаний для профілактики виникнення катаракти, а також для початкової катаракти, щоб уповільнити її подальший і швидкий розвиток.

Фармакокінетика (механізм дії) Катаксола пов'язана з пригніченням певних реакцій, через які виникає помутніння кришталика. Тобто, Катаксол уповільнює руйнувальні процеси в кришталику, тим самим запобігає або уповільнює розвиток катаракти.

Серед рідкісних побічних дій препарату Катаксол зазначаються:

• печіння в очах;
• біль в очах;
• гіперемія очей і повік.

Катаксол застосовується від 3 до 6 разів на день по 1-2 краплі в один або обидва ока. Тривалість використання встановлює лікар. Однак як, правило, його застосовують протягом тривалого проміжку часу.

Немає чітко контрольованих досліджень з приводу безпечного або небезпечного застосування Катаксолу для вагітних і жінок в період грудного вигодовування. Тому його призначенням повинен займатися лікар в разі його необхідності в застосуванні.

Катаксол застосовується тільки серед дорослих і літніх пацієнтів.

Катаксол не повинен використовуватися у випадках запущеної форми катаракти при яких потрібне оперативне втручання. Також його протипоказано застосовувати при виразках рогівки.

Підсумовуючи, можна відзначити, що ці топ-5 крапель при глаукомі і катаракті є одними з найбільш ефективних і актуальних місцевих офтальмологічних засобів, що застосовуються при цих хворобах очей.

Одна з поширених очних проблем багатьох людей — це синдром сухого ока, коли виникає відчуття сухості і різі в очах, особливо після роботи за комп'ютером. Щоб зрозуміти причини такого стану і швидко його вилікувати, читайте нашу статтю про те, чому виникає синдром сухого ока і які препарати вибрати від сухості очей.

Дізнавайтеся більше про здоров'я на apteka24.ua.

 

Даний редакційний матеріал пройшов перевірку на вірогідність лікарем-офтальмологом, офтальмохірургом вищої категорії медичного центру Medical Plaza — Бондаренко Юрієм Павловичем.

 

Джерела

What Are Cataracts? / AAO (англ.)

Glaucoma / Mayo Clinic (англ.)

Glaucoma and Cataracts / GAT (англ.)

When You Have Cataracts and Glaucoma / GRF (англ.)

What’s the Difference Between Glaucoma and Cataracts? / Healthline (англ.)

Glaucoma and Cataracts / BrightFocus Foundation (англ.)

Cataract surgery / NHS (англ.)

What Are Cataracts? / WebMD (англ.)