www.apteka24.ua АПТЕКА 24 №❶ в Украине!

Ангизар плюс №30 таблетки

  • Купить Ангизар плюс №30 таблетки  в Украине: цена, инструкция, применение, отзывы
Артикул: 679028
Нет в наличии
сообщить о появлении
Основные физико-химические свойства:
Аналоги

Описание Ангизар плюс №30 таблетки

В каждой таблетке комплексного лекарственного препарата Ангизар плюс №30, согласно данным прилагаемой инструкции, содержится 50 мг калия лозартана и 12,5 мг гидрохлоротиазида. Таблетки Ангизар плюс производит индийская фармацевтическая компания МикроЛабс Лимитед. Таблетки покрыты пленочной оболочкой, расфасованы в блистеры по 10 шт. В каждой картонной пачке содержится по 3 блистера.

Комплексное воздействие двух активных действующих компонентов эффективно регулирует повышенное артериальное давление у пациентов. Режим дозирования определяется лечащим врачом. Следует учитывать, что таблетки Ангизар плюс обладают мочегонным эффектом. Начальная доза Ангизар Плюс составляет 50 мг / 12,5 мг 1 раз в сутки Максимальная доза - 2 таблетки Ангизар Плюс (100 мг / 25 мг) 1 раз в сутки. Стойкий эффект достигается после 3-4 недель приема.


Цена Ангизар плюс №30 таблетки актуальна при заказе на сайте. Купить Ангизар плюс №30 таблетки в городах Украины: Киев, Харьков, Днепр, Одесса, Ровно, Винница, Запорожье, Ивано-Франковск, Краматорск, Кременчуг, Кривой Рог, Львов, Николаев, Полтава, Сумы, Тернополь, Херсон, Черкассы, Черновцы.

Ангизар плюс №30 таблетки Инструкция

a:2:{s:4:"TEXT";s:88547:"

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу 

АНГІЗАР  ПЛЮС

(ANGIZAAR PLUS)

Склад:

діючі речовини: калію лозартан та гідрохлоротіазид;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить калію лозартану 50 мг та гідрохлоротіазиду 12,5 мг;

допоміжні речовини:  крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, триацетин, титану діоксид (Е 171), жовтий захід FCF (Е 110).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою з одного боку.    

                                                                                                 

Фармакотерапевтична група.

Антагоністи ангіотензину ІІ, комбінації. Лозартан та  діуретики.

Код АТХ C09D A01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Компоненти препарату Ангізар Плюс проявляють адитивний антигіпертензивний ефект, знижуючи рівень артеріального тиску більшою мірою, ніж кожен із компонентів окремо. Внаслідок діуретичного ефекту гідрохлоротіазид підвищує активність реніну плазми крові (АРП), стимулює секрецію альдостерону, збільшує рівень ангіотензину II і знижує рівень калію в сироватці крові. Прийом лозартану блокує всі фізіологічні ефекти ангіотензину II і внаслідок пригнічення ефектів альдостерону може сприяти зменшенню втрати калію, пов'язаної з прийомом діуретика.

Лозартан   має   помірний   та   минущий   урикозуричний   ефект.

Гідрохлоротіазид незначно підвищує рівень сечової кислоти в крові. Комбінація лозартану та   гідрохлоротіазиду   сприяє   зменшенню    вираженості    гіперурикемії,   спричиненої діуретиком.

Гіпотензивний ефект препарату Ангізар Плюс зберігається протягом 24 годин.

Препарат сприяє зниженню ризику серцево-судинних ускладнень і летальності у пацієнтів з

гіпертрофією лівого шлуночка, хворих на артеріальну гіпертензію.

Лозартан

Ангіотензин   II   є   потужним   вазоконстриктором,   головним   активним   гормоном   ренін-ангіотензинової системи,  а також вирішальним   патофізіологічним фактором  розвитку артеріальної гіпертензії. Ангіотензин II зв'язується з АТ1-рецепторами, виявленими у багатьох тканинах (наприклад у гладких м'язах судин, надниркових залозах, нирках і серці) і спричиняє низку важливих біологічних ефектів, у тому числі  вазоконстрикцію та вивільнення альдостерону. Ангіотензин II також стимулює проліферацію  клітин гладких м'язів.

Лозартан — синтетичний антагоніст рецепторів ангіотензину-ІІ (тип АТ1), високоефективний при застосуванні перорально. Лозартан селективно зв'язується з АТ1-рецепторами. Лозартан і його фармакологічно активний метаболіт (Е-3174) як in vitro, так і in vivo блокують yci фізіологічні ефекти ангіотензину II незалежно від джерела або шляху синтезу. На відміну від деяких пептидних антагоністів ангіотензину II, лозартан не має ефекту агоніста.

Лозартан не зв'язується та не блокує рецептори інших гормонів та іонних каналів, що відіграють важливу роль у регуляції функції серцево-судинної системи.   Крім  того, лозартан не інгібує АПФ, що сприяє деградації брадикініну. Тому немає збільшення кількості небажаних ефектів, спричинених опосередкованою дією брадикініну.

При застосуванні лозартану усунення негативної зворотної реакції ангіотензину II на секрецію реніну призводить до  підвищення активності  реніну  плазми (АРП).   Підвищення  АРП призводить до збільшення рівня ангіотензину II у плазмі крові. Незважаючи на ці підвищення, гіпотензивна дія і пригнічення концентрації альдостерону у плазмі крові зберігаються, що вказує на ефективне блокування рецепторів ангіотензину II. Після припинення прийому лозартану значения APП i ангіотензину II за 3 дні знижується до значень на початковому рівні.

Лозартан та його активний метаболіт має набагато більшу спорідненість з AT1-рецепторами, ніж з АТ2-рецепторами.  Активний метаболіт у   10-40 разів активніший, ніж лозартан, у перерахуванні на масу тіла.

У   пацієнтів   з   артеріальною   гіпертензією,   що   супроводжується   протеїнурією,   які   не страждають на цукровий діабет, застосування калію лозартану значно зменшує протеїнурію, фракційну екскрецію альбуміну та IgG. Лозартан підтримує швидкість клубочкової фільтрації і знижує фільтраційну фракцію. У цілому лозартан спричиняє зниження рівня сечової кислоти у сироватці крові (зазвичай <0,4 мг/дл), яке зберігалося при тривалій терапії.

У ході контрольованих клінічних досліджень введення лозартану один раз на добу пацієнтам з легкою і помірною есенціальною гіпертензією спричиняло статистично значущі зниження систолічного і діастолічного артеріального тиску. Вимірювання артеріального тиску через 24 години після введения дози порівняно з вимірюванням через 5-6 годин після введения дози показали зниження  артеріального тиску  протягом  24  годин;  природний добовий ритм зберігався. Зниження  артеріального  тиску в кінці інтервалу між введеннями дози становило 70 – 80 % від ефекту, який спостерігався через 5-6 годин після введения дози препарату.

Припинення застосування лозартану у пацієнтів з артеріальною гіпертензією не призводило до раптового підвищення артеріального тиску (відновлення симптомів). Незважаючи на помітне зниження артеріального тиску, лозартан не мав клінічно значущого впливу на частоту серцевих скорочень.

Лозартан є однаково ефективним як для чоловіків, так і для жінок, а також для пацієнтів з артеріальною гіпертензією як молодшого (до 65 років), так і старшого віку.

Гідрохлоротіазид

Гідрохлоротіазид є тіазидним діуретиком. Механізм антигіпертензивної дії тіазидів відомий неповністю. Тіазиди впливають на ниркові канальцеві механізми реабсорбції електролітів, безпосередньо підсилюючи виведення натрію і хлориду приблизно в однакових кількостях.

Діуретична дія гідрохлоротіазиду знижує об'єми плазми, підвищує активність реніну плазми і посилює секрецію альдостерону, внаслідок чого підвищується рівень калію в сечі і втрачається бікарбонат, а також знижується рівень калію у сироватці крові.  Зв'язування  реніну і альдостерону відбувається при посередництві ангіотензину II, а тому одночасне застосування антагоніста рецепторів ангіотензину II перешкоджає втраті калію, яка пов'язується з дією тіазидних діуретиків.

При   прийомі   внутрішньо  діуретичний  ефект   розвивається   через  2   години,  досягає максимуму в середньому через 4 години і триває від 6 до 12 годин, гіпотензивний ефект триває до 24 годин.

Фармакокінетика.

Всмоктування Лозартану

Після перорального введення лозартан добре всмоктується і піддається пресистемному метаболізму,   утворюючи   активний   метаболіт   карбонової   кислоти   та   інші   неактивні метаболіти. Системна біодоступність лозартану в таблетках становить приблизно 33 %.

Середні пікові концентраціі лозартану і його активного метаболіту досягаються через 1 одину і відповідно через 3-4 години. Клінічно значущого впливу на профіль концентрації лозартану у плазмі крові не було при введенні препарату під час звичайного прийому їжі.

Розподіл

Лозартан

Лозартан і його активний метаболіт зв'язуються з білками плазми крові (в основному з альбуміном) більш ніж на 99 %. Об'єм розподілу лозартану становить 34 л. Дослідження на тваринах показали, що лозартан практично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.

Гідрохлоротіазид

Гідрохлоротіазид проникає через плацентарний (але не гематоенцефалічний) бар'єр і в грудне молоко.

Метаболізм

Лозартан

Приблизно 14 % дози лозартану, введеного внутрішньовенно або прийнятого внутрішньо, перетворюється на його активний метаболіт. Після перорального і внутрішньовенного застосування лозартану, міченого 14С, радіоактивність циркулюючої плазми насамперед пояснюється  наявністю в ній лозартану і його активного метаболіту.

Крім активного метаболіту, утворюються біологічно неактивні, у тому числі два основні метаболіти, що утворюються внаслідок гідроксилювання бутилового бічного ланцюга, і один другорядний - N-2-тетразол-глюкуронід.

Виведення

Лозартан

Плазмовий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить приблизно 600 мл/хв і 50 мл/хв відповідно. Нирковий кліренс лозартану і його активного метаболіту становить приблизно 74 мл/хв і 26 мл/хв відповідно. При прийомі лозартану внутрішньо майже 4 % дози виводиться в незміненому вигляді із сечею та майже 6 % - із сечею у вигляді активного метаболіту. Лозартан та його активний метаболіт мають лінійну фармакокінетику при пероральному прийомі лозартану в дозах до 200 мг.

Після прийому внутрішньо плазмові концентрації лозартану і його активного метаболіту знижуються поліекспоненційно з кінцевим періодом напіввиведення приблизно 2 і 6-9 годин відповідно.   При одноразовому добовому прийомі препарату в дозі   100 мг ні лозартан, ні його активний метаболіт істотно не накопичуються у плазмі крові.

Виведення лозартану і його метаболітів відбувається із жовчю та сечею. Після прийому внутрішньо лозартану, міченого 14С, приблизно 35 % його радіоактивності виявляється в сечі та 58 % —  у калі.

Гідрохлоротіазид

Гідрохлоротіазид не піддається метаболізму і швидко виводиться нирками. При   контролі рівня препарату у плазмі крові протягом як мінімум 24 годин період напіввиведення варіював від 5,6 до 14,8 години. Не менше 61 % прийнятої внутрішньо дози виводилося в незміненому вигляді протягом 24 годин.

Фармакокінетика в особливих групах пацієнтів.

Пацієнти літнього віку

Ангизар плюс №30 таблетки Все формы препарата

Отзывы и вопросы

Отзывы:
Оставить отзыв
Как Вы оцениваете этот товар
Вопросы:
Задать вопрос

Ангизар плюс №30 таблетки Видеообзор

Ангизар плюс №30 таблетки Характеристики

Лікарська форма Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці
Виробник Мікро Лабс Лімітед, Індія
Вік не застосовувати дітям
Міжнародне найменування Losartan and diuretics
Показання Артеріальна гіпертензія у пацієнтів, у яких адекватний контроль за артеріальним тиском не забезпечується за допомогою одного лозартану або одного гідрохлоротіазиду.
Протипоказання Підвищена чутливість до лозартану, похідних сульфонаміду (включаючи гідрохлоротіазид) або до будь-якої допоміжної речовини; резистентна до лікування гіпокаліємія або гіперкаліємія; тяжка печінкова недостатність, холестаз і розлади, що супроводжуються обструкцією жовчних протоків; рефрактерна гіпонатріємія; симптоматична гіперурикемія/подагра; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв); анурія; вагітні або жінки, які планують завагітнити (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Склад діючі речовини: калію лозартан та гідрохлоротіазид; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить калію лозартану 50 мг та гідрохлоротіазиду 12,5 мг; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, триацетин, титану діоксид (Е 171), жовтий захід FCF (Е 110).
Термін придатності 3 роки
Українська назва АНГІЗАР ПЛЮС
Упаковка блістер
Фармакотерапевтична група Антагоністи ангіотензину ІІ, комбінації. Лозартан та діуретики. Код АТХ C09D A01.

Сертификаты

Если Вам необходим сертификат качества*, обязательно укажите это при оформлении заказа в корзине (поставьте отметку "Добавить к товарам сертификат") или озвучьте данное требование оператору, принимающему заказ.

  • *или заключение о качестве ввезенных в Украину лекарственных средств иностранного производства, заключение о соответствии требованиям государственным и международным стандартам медицинских иммунобиологических препаратов или сведений о государственной регистрации лекарственного средства. Виды документов о качестве могут отличаться в зависимости от приобретаемого Вами товара.
С этим товаром покупают