Name: Амбіт розчин для ін'єкцій по 1 мл в ампулах, 30 мг/мл, 10 шт.
Brand: Фармак
SKU: 4840007
Price: 270 UAH
Availability: InStock

Виробник

Форма випуску

World Medicine

ЛС общий режим

Медролгін розчин для ін'єкцій по 30 мг/мл, 5 шт.

Медролгин раствор для инъекций по 30 мг/мл, 5 шт.

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Мікрохім

Кеторолак-Мікрохім розчин для ін'єкцій по 30 мг/мл, в ампулах по 1 мл, 10 шт.

Кеторолак-Микрохим раствор для инъекций по 30 мг/мл, в ампулах по 1 мл, 10 шт.

Повні аналоги

Лекхим-Харьков

Лекхим

Кетальгін таблетки знеболюючі 0.01 г №10

Кетальгин таблетки обезболивающие 0.01 г №10

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Dr. Reddy`s

Кеторол Експрес таблетки по 10 мг, 10 шт.

Кеторол Экспресс таблетки по 10 мг, 10 шт.

Кеторол розчин для ін'єкцій знеболюючий 30 мг/1 мл, 10 шт.

Кеторол раствор для инъекций обезболивающий 30 мг/1 мл, 10 шт.

Кеторол таблетки по 10 мг, 20 шт.

Дарница

Дарниця

Кетолонг-Дарниця таблетки по 10 мг, 10 шт.

Кетолонг-Дарница таблетки по 10 мг, 10 шт.

Кетолонг-Дарниця розчин для ін'єкції 30 мг/мл в флаконі по 1 мл, 10 шт.

Кетолонг-Дарница раствор для инъекции 30 мг/мл в флаконе по 1 мл, 10 шт.

Киевский витаминный завод

Київський вітамінний завод

Кетолак таблетки знеболюючі №10

Кетолак таблетки обезболивающие №10

Здоровье

Кеторолак-Здоров'я таблетки по 10 мг, 10 шт.

Кеторолак-Здоровье таблетки по 10 мг, 10 шт.

Кеторолак-Здоров'я розчин для ін'єкцій 3%, в ампулах по 1 мл, 10 шт.

Кеторолак-Здоровье раствор для инъекций 3%, в ампулах по 1 мл, 10 шт.

Терапия

Кетанов розчин для ін'єкцій в ампулах по 1 мл, 10 шт.

Кетанов раствор для инъекций в ампулах по 1 мл, 10 шт.

Кетанов таблетки знеболюючі, 100 шт.

Кетанов таблетки обезболивающие, 100 шт.

Кетанов таблетки по 10 мг, 10 шт.

Кетанов таблетки 10 мг N10 

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Кеторолак

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Оригінальний препарат

Імпортний

Кількість в упаковці

Спосіб введення

Термін придатності

Код Моріон

Об'єм

Дозування

Температура хранения

Температура зберігання

Код АТС/ATX

Міжнародна назва

Упаковка

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам разрешено

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям запрещено

Годуючим матерям

Детям с осторожностью

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем критичное

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Фармак

Амбит

Амбіт розчин для ін'єкцій по 1 мл в ампулах, 30 мг/мл, 10 шт.

Склад

діюча речовина: ketorolac;
1 мл розчину містить кеторолаку трометамолу 30 мг;
допоміжні речовини: етанол 96 %, натрію хлорид, кислота хлористоводнева розведена, натрію гідроксид, вода для ін&rsquo;єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін&rsquo;єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або блідо-жовта рідина.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТХ М01A В15.

Фармакодинаміка

Кеторолаку трометамол є сильним нестероїдним протизапальним засобом (НПЗЗ), що демонструє аналгетичну активність. Він не є опіоїдом і не має відомих ефектів на опіоїдні рецептори. Механізм його дії полягає в інгібуванні системи ферменту циклооксигенази таким чином пригнічуючи синтез простагландинів. При застосуванні знеболювальної дози демонструє мінімальну протизапальну дію.

Фармакокінетика

Внутрішньом&rsquo;язове застосування. Після внутрішньом&rsquo;язового введення кеторолаку трометамол швидко і повністю абсорбується, середня пікова концентрація у плазмі становить 2,2&nbsp;мкг/мл, досягається в середньому через 50 хвилин після одноразової дози 30&nbsp;мг. Вплив віку, функції нирок і печінки на кінцевий період напіврозпаду у плазмі крові та середній загальний кліренс наведено в таблиці нижче (оцінюється після одноразової дози кеторолаку 30 мг внутрішньомʼязово).
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td width="236">
Категорія пацієнтів
</td>
<td width="217">
Загальний кліренс&nbsp;(л/год/кг) середнє значення&nbsp;(діапазон)
</td>
<td width="208">
Кінцевий&nbsp;період напіврозпаду&nbsp;(години) середнє значення (діапазон)
</td>
</tr>
<tr>
<td width="236">
Звичайні пацієнти (n = 54)
</td>
<td width="217">
0,023 (0,010&ndash;0,046)
</td>
<td width="208">
5,3 (3,5&ndash;9,2)
</td>
</tr>
<tr>
<td width="236">
Пацієнти з порушенням функції печінки (n = 7)
</td>
<td width="217">
0,029 (0,013&ndash;0,066)
</td>
<td width="208">
5,4 (2,2&ndash;6,9)
</td>
</tr>
<tr>
<td width="236">
Пацієнти&nbsp;з&nbsp;нирковою недостатністю (n=25) (креатинін сироватки 160&ndash;430 мкмоль/л)
</td>
<td width="217">
0,016 (0,005&ndash;0,043)
</td>
<td width="208">
10,3 (5,9&ndash;19,2)
</td>
</tr>
<tr>
<td width="236">
Пацієнти на діалізі (n = 9)
</td>
<td width="217">
0,016 (0,003&ndash;0,036)
</td>
<td width="208">
13,6 (8,0&ndash;39,1)
</td>
</tr>
<tr>
<td width="236">
Здорові пацієнти літнього віку&nbsp;&nbsp; (n = 13) (середній вік 72)
</td>
<td width="217">
0,019 (0,013&ndash;0,034)
</td>
<td width="208">
7,0 (4,7&ndash;8,6)
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
&nbsp;Внутрішньовенне застосування. Після внутрішньовенного введення однієї дози 10 мг кеторолаку трометамолу середня пікова концентрація в плазмі досягала 2,4 мкг/мл в середньому за 5,4 хвилини після введення дози, при кінцевому періоді напіввиведення в плазмі 5,1 години, середній об&rsquo;єм розподілу становив 0,15 л/кг, загальний плазмовий кліренс &ndash; 0,35&nbsp;мл/хв/кг.
Фармакокінетика кеторолаку у людей після одноразового або багаторазових введень є лінійною. Рівноважні концентрації у плазмі крові досягаються після ведення дози кожні 6 годин протягом одного дня. При хронічному дозуванні кліренс не змінюється. Основний шлях виведення кеторолаку та його метаболітів &ndash; нирковий: 91,4 % (в середньому) введеної дози визначається у сечі та 6,1 % (в середньому) виводиться з калом.
Більш ніж 99 % кеторолаку зв&rsquo;язується з білками плазми крові в широкому діапазоні концентрацій.

Показання

Купірування помірного та сильного післяопераційного гострого болю протягом нетривалого часу.
Лікування слід починати тільки в лікарнях. Максимальна тривалість лікування &ndash; 2 дні.

Протипоказання

Кеторолак протипоказаний:
<ul>
<li>пацієнтам, у яких раніше спостерігалися реакції гіперчутливості до кеторолаку, будь-якої з допоміжних речовин або інших НПЗЗ та пацієнтам з алергічними реакціями на аспірин, або інші інгібітори синтезу простагландинів в анамнезі (у таких пацієнтів спостерігалися тяжкі анафілактичні реакції). Такі реакції включали астму, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив&rsquo;янку;</li>
<li>пацієнтам з бронхіальною астмою в анамнезі;</li>
<li>дітям віком до 16 років;</li>
<li>пацієнтам з активною пептичною виразкою, з нещодавньою шлунково-кишковою кровотечею, виразковою хворобою або перфорацією;</li>
<li>як і інші НПЗЗ, пацієнтам із тяжкою серцевою недостатністю, печінковою недостатністю та нирковою недостатністю;</li>
<li>пацієнтам з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (рівень креатиніну у сироватці крові більше 160 мкмоль/л) або пацієнтам з ризиком розвитку ниркової недостатності внаслідок зменшення об&rsquo;єму рідини або дегідратації;</li>
<li>у період вагітності, під час перейм та пологів, у період годування груддю;</li>
<li>в якості профілактичного знеболювального засобу перед операцією через пригнічення агрегації тромбоцитів та під час операції через підвищений ризик кровотечі;</li>
<li>через пригнічення функції тромбоцитів пацієнтам з підозрою або підтвердженою цереброваскулярною кровотечею, пацієнтам з високим ризиком кровотечі або неповною зупинкою кровотечі, а також пацієнтам з високим ризиком кровотеч, таким як геморагічні діатези, включаючи порушення коагуляції;</li>
<li>пацієнтам, які отримують антикоагулянти, включаючи варфарин і низькі дози гепарину (2500&ndash;5000 одиниць кожні 12 годин);</li>
<li>при одночасному лікуванні ацетилсаліциловою кислотою або іншими НПЗЗ (включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2);</li>
<li>для нейроаксіального (епідурального або інтратекального) введення через вміст алкоголю;</li>
<li>у комбінації з окспентифіліном;</li>
<li>одночасне лікування з пробенецидом або солями літію;</li>
<li>пацієнтам з повним або частковим синдромом носових поліпів, ангіоневротичним набряком або бронхоспазмом.</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Кеторолак значною мірою зв&rsquo;язується з білками плазми крові (у середньому на 99,2 %) і його зв&rsquo;язування залежить від концентрації.
Лікарські засоби, які не можна приймати одночасно з кеторолаком
Кеторолак не слід застосовувати з іншими препаратами ацетилсаліцилової кислоти або з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, оскільки в такому випадку може бути підвищений ризик індукції серйозних небажаних явищ, пов&rsquo;язаних з дією НПЗЗ.
Кеторолак пригнічує агрегацію тромбоцитів, знижує концентрацію тромбоксану і подовжує час кровотечі. На відміну від пролонгованої дії після прийому аспірину, функція тромбоцитів повертається до норми протягом 24&ndash;48 годин після відміни кеторолаку.
Не рекомендують кеторолак у поєднанні з антикоагулянтами, такими як варфарин, оскільки сумісне застосування НПЗЗ та антикоагулянтів може спричиняти посилення антикоагулянтного ефекту.
Хоча дослідження не вказують на значний ступінь взаємодії між кеторолаком і варфарином або гепарином, одночасне використання кеторолаку і терапевтичних препаратів, які впливають на гемостаз, у тому числі терапевтичних доз антикоагулянтів (варфарину), профілактичних низьких доз гепарину (2500&ndash;5000 одиниць кожні 12 годин ) і декстранів, може бути пов&rsquo;язане з підвищеним ризиком кровотечі.
За наявними даними при застосуванні деяких інгібіторів синтезу простагландинів спостерігається пригнічення ниркового кліренсу літію, що призводить до збільшення концентрації літію у плазмі крові. Під час терапії кеторолаком були зареєстровані випадки підвищених концентрацій літію у плазмі крові.
Супутнє застосування кеторолаку і пробенециду призводило до підвищення плазмових рівнів і Т&frac12; кеторолаку. Отже, одночасне застосування кеторолаку і пробенециду протипоказане.
НПЗЗ не слід застосовувати протягом 8&ndash;12 днів після прийому міфепристону, оскільки може знижуватися ефективність міфепристону.
При одночасному введенні кеторолаку і окспентифіліну існує підвищена схильність до кровотечі.
Лікарські засоби, які в комбінації з кеторолаком слід приймати з обережністю
Як і при застосуванні всіх НПЗЗ, з обережністю призначати одночасно з кортикостероїдами через підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.
При одночасному застосуванні НПЗЗ з антитромбоцитарними засобами і селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) підвищується ризик шлунково-кишкових кровотеч.
Повідомляли, що деякі інгібітори синтезу простагландинів зменшують нирковий кліренс метотрексату і таким чином збільшують його токсичність.
Кеторолак трометамол не змінює зв&rsquo;язування дигоксину з білками плазми. Дослідження in vitro вказують, що при терапевтичних концентраціях саліцилатів (300 мкг/мл) зв&rsquo;язування кеторолаку зменшувалося приблизно з 99,2 % до 97,5 %, демонструючи потенційне дворазове збільшення рівнів незв&rsquo;язаного кеторолаку у плазмі крові. Терапевтичні концентрації дигоксину, варфарину, ібупрофену, напроксену, піроксикаму, ацетамінофену, фенітоїну і толбутаміду не змінюють зв&rsquo;язування кеторолаку з білками плазми крові.
У здорових добровольців з нормальним об&rsquo;ємом крові кеторолак знижує діуретичний ефект фуросеміду приблизно на 20 %, тому при призначенні кеторолаку пацієнтам із серцевою декомпенсацією необхідна особлива увага.
Одночасне застосування із сечогінними лікарськими засобами може зменшити діуретичний ефект і збільшити ризик нефротоксичності НПЗЗ.
Як і при застосуванні всіх НПЗЗ, з обережністю слід одночасно призначати циклоспорин через підвищений ризик виникнення нефротоксичної дії.
Існує також ризик розвитку нефротоксичності в тому випадку, якщо НПЗЗ застосовувати спільно з такролімусом.
НПЗЗ можуть послаблювати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. При застосуванні інгібіторів АПФ та/або антагоністів рецепторів ангіотензину II у поєднанні з НПЗЗ ризик гострої ниркової недостатності, як правило, оборотної, може бути підвищений у деяких пацієнтів з порушеною функцією нирок (наприклад, у зневоднених пацієнтів або у пацієнтів похилого віку). Тому такі комбінації слід призначати з обережністю, особливо у пацієнтів літнього віку. Необхідно провести відповідне титрування та приділити увагу моніторингу ниркової функції перед початком одночасного застосування таких препаратів з періодичним контролем надалі.
НПЗЗ можуть погіршувати серцеву недостатність, зменшувати швидкість клубочкової фільтрації та підвищувати плазмові рівні серцевих глікозидів при одночасному застосуванні з останніми.
При застосуванні кеторолаку для полегшення післяопераційного болю зменшується необхідність одночасного застосування опіоїдних аналгетичних засобів.
Експериментальні дані свідчать, що НПЗЗ можуть підвищувати ризик розвитку судом, пов&rsquo;язаних із прийомом хінолонів. Пацієнти, які приймають НПЗЗ і хінолони, можуть мати підвищений ризик розвитку судом.
Одночасне застосування НПЗЗ із зидовудином призводить до підвищення ризику гематологічної токсичності. Існує підвищений ризик гемартрозу та гематоми у ВІЛ‑інфікованих, які страждають на гемофілію та які лікуються одночасно зидовудином та ібупрофеном.
У дослідженнях на тваринах або людині не було доказів, що кеторолаку трометамол індукує або інгібує ферменти печінки, які беруть участь у метаболізмі самого кеторолаку або інших ліків. Тому малоймовірно, що кеторолак може змінити фармакокінетику інших препаратів у результаті механізмів індукції або пригнічення ферменту.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У деяких пацієнтів може спостерігатися запаморочення, сонливість, втома, порушення зору, головний біль, вертиго, безсоння або депресія після застосування кеторолаку. Якщо такі розлади спостерігаються, пацієнтам не слід керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У зв&rsquo;язку з доведеним впливом НПЗЗ на серцево-судинну систему плода (раннє закриття артеріальної протоки), кеторолак протипоказаний у період вагітності, переймів або пологів.
Не була підтверджена безпека застосування кеторолаку вагітним жінкам. У дослідженнях на щурах і кроликах в токсичних для матері дозах препарату тератогенну дію не виявлено. У щурів відзначено подовження терміну гестації та/або затримка пологів. Були зареєстровані вроджені аномалії на тлі застосування НПЗЗ у людей, проте їх частота низька і не спостерігається будь-якої помітної тенденції.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвиток ембріона і плоду. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, серцевих вад та гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик появи серцево-судинних вад розвитку зростає з менш ніж 1 % до близько 1,5 %. Вважається, що ризик зростає зі збільшенням дози і тривалості лікування. В експериментах на тваринах застосування інгібіторів синтезу простагландинів призводить до перед- і післяімплантаційних втрат і загибелі ембріона і плода. Крім того, повідомляли про підвищену кількість вроджених вад розвитку, у тому числі серцево-судинних захворювань у тварин, яким застосовували інгібітори синтезу простагландинів під час органогенезу.
Під час вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть сприяти розвитку у плода наступних порушень:
<ul>
<li>серцево-легеневої токсичності (передчасне закриття відкритої артеріальної протоки і легенева гіпертензія);</li>
<li>ниркової дисфункції, яка може розвинутися в ниркову недостатність з олігогідрамніоном;</li>
</ul>
під кінець вагітності у матері і новонародженого:
<ul>
<li>можливість збільшення часу кровотечі, оскільки антиагрегантний ефект може спостерігатися навіть при малих дозах;</li>
<li>інгібування скорочувальної діяльності матки, що може призводити до запізнілих або затяжних пологів.</li>
</ul>
Приблизно 10 % кеторолаку проникає через плаценту.
Перейми та пологи
Застосування кеторолаку протипоказане під час перейм та пологів, тому що в результаті інгібуючої дії синтезу простагландинів він може негативно впливати на кровотворення плода та пригнічувати скорочення матки, тим самим збільшуючи ризик кровотечі.
Існує підвищена імовірність кровотеч як у матері, так і у дитини.
Годування груддю
Було продемонстровано, що кеторолак і його метаболіти попадають до плода та в молоко у тварин. У низькій концентрації кеторолак був виявлений у грудному молоці людини, тому він протипоказаний для матерів, які годують груддю.

Спосіб застосування та дози

Кеторолак призначений для внутрішньом&rsquo;язової або болюсної внутрішньовенної ін&rsquo;єкції. Болюсні внутрішньовенні дози слід вводити протягом не менше 15 секунд. Кеторолак не слід застосовувати для епідурального або спінального введення.
Час початку знеболювального ефекту після ін&rsquo;єкцій подібний і становить близько 30 хвилин з його максимальною інтенсивністю протягом 1&ndash;2 годин. Середня тривалість аналгезії становить 4&ndash;6&nbsp;годин.
Підбір та корекцію дози слід проводити відповідно до інтенсивності болю та відповідної реакції на введення препарату.
Постійне внутрішньом&rsquo;язове введення багаторазових добових доз кеторолаку має тривати не більше 2-х днів, оскільки при тривалому застосуванні підвищується ризик розвитку побічних реакцій. Досвід тривалого застосування обмежений, оскільки переважну більшість пацієнтів переводили на пероральний прийом препарату або після періоду внутрішньом&rsquo;язового введення пацієнти більше не мали потреби у знеболювальній терапії.
Вірогідність виникнення побічних ефектів можна мінімізувати, застосовуючи найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого проміжку часу, необхідного для контролю симптомів.
Дорослі
Рекомендована початкова доза кеторолаку становить 10 мг із наступним введенням по 10&ndash;30 мг кожні 4&ndash;6 годин (при необхідності). У початковому післяопераційному періоді кеторолак при необхідності можна вводити кожні 2 години. Слід призначати мінімальну ефективну дозу. Загальна добова доза не має перевищувати 90 мг для пацієнтів молодого віку, 60 мг &ndash; для пацієнтів літнього віку, пацієнтів із нирковою недостатністю та пацієнтів із масою тіла менше 50 кг. Максимальна тривалість лікування не має перевищувати 2 дні.
Пацієнтам із масою тіла менше 50 кг дозу необхідно зменшити.
Можливе супутнє застосування опіоїдних аналгетиків (морфіну, петидину) для оптимального аналгетичного ефекту в ранньому післяопераційному періоді, коли біль найбільш гострий. Кеторолак не має негативного впливу на зв&rsquo;язування опіоїдних рецепторів і не посилює пригнічення дихання або седативну дію опіоїдних препаратів. При використанні в поєднанні з внутрішньом&rsquo;язовим/внутрішньовенним введенням кеторолаку добова доза опіоїду, як правило, менша за звичайну. Тим не менше, побічні ефекти опіоїдів все ще слід розглядати, особливо при хірургічному втручанні.
Пацієнти літнього віку
У людей літнього віку підвищений ризик серйозних наслідків побічних реакцій. Якщо застосування НПЗЗ вважається необхідним, слід використовувати найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого часу. Під час терапії НПЗЗ слід регулярно контролювати у пацієнта появу кровотечі зі шлунково-кишкового тракту. Загальна добова доза не має перевищувати 60 мг.
Порушення функції нирок
Препарат протипоказаний при порушенні функції нирок помірного та тяжкого ступеня. При менш виражених порушеннях необхідно зменшувати дозування (не вище 60 мг/добу внутрішньовенно або внутрішньом&rsquo;язово).

Діти

Безпека та ефективність застосування у дітей не встановлені. Тому кеторолак не рекомендується застосовувати дітям віком до 16 років.

Передозування

Симптоми 
Одноразове передозування кеторолаком у різний час призводило до болю у животі, нудоти, блювання, гіпервентиляції, пептичних виразок та/або ерозивного гастриту та порушення функції нирок, що минали після відміни препарату.
Може виникнути шлунково-кишкова кровотеча. Можуть спостерігатися гіпертонія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання і кома після прийому НПЗЗ, хоча такі симптоми виникають рідко.
Крім того, можливі головний біль, біль в епігастрії, дезорієнтація, збудження, сонливість, запаморочення, шум у вухах і непритомність, а також рідкісні випадки діареї або поодинокі конвульсії.
Були зареєстровані анафілактоїдні реакції при прийомі терапевтичних доз НПЗЗ, які також можуть виникати в разі передозування.
Лікування
Пацієнти повинні отримувати симптоматичне лікування та лікування, що підтримує життєво важливі функції після передозування НПЗЗ. Спеціального антидоту не існує. Діаліз не призводить до істотного видалення кеторолаку з крові через високе зв&rsquo;язування з білками.
Якщо передозування, здатне викликати токсичність, виявляється протягом першої години, можна використовувати активоване вугілля або промивання шлунка в якості терапії дорослих пацієнтів при загрозі життю.
Крім того, слід забезпечити відповідний діурез. Також слід проводити моніторинг функції печінки і нирок, пацієнт повинен перебувати під наглядом протягом принаймні 4 годин після прийому такої кількості препарату, яка може викликати токсичність. При виникненні повторних або тривалих судом слід використовувати діазепам. Також можливе застосування інших терапевтичних заходів залежно від клінічного стану пацієнта.

Побічні реакції

Постмаркетинговий період
Наступні небажані ефекти можуть виникати у пацієнтів, які отримують внутрішньовенно кеторолак; частота невідома, оскільки це були добровільні повідомлення з популяції невизначеного розміру.
З боку шлунково-кишкового тракту. Найчастіше спостережувані побічні явища мають шлунково-кишковий характер. Може виникати пептична виразка, виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальні, особливо у людей літнього віку. Повідомляли про нудоту, блювання, діарею, запор, диспепсію, біль/дискомфорт в животі, мелену, блювоту кров&rsquo;ю, стоматит, виразковий стоматит, відрижку, метеоризм, езофагіт, виразку шлунково-кишкового тракту, ректальні кровотечі, панкреатит, сухість у роті, відчуття переповнення шлунка, загострення виразкового коліту і хвороби Крона. Рідше спостерігався гастрит.
Інфекції. Асептичний менінгіт (особливо у пацієнтів з існуючими аутоімунними порушеннями, такими як СЧВ, змішані захворювання сполучної тканини), з такими симптомами як скутість м&rsquo;язів шиї, головний біль, нудота, блювота, гарячка або дезорієнтація.
З боку крові та лімфатичної системи. Тромбоцитопенія. Крім того, спостерігаються пурпура, нейтропенія, агранулоцитоз, апластична анемія і гемолітична анемія.
З боку імунної системи. Анафілаксія, анафілактоїдні реакції, подібні до анафілаксії анафілактоїдні реакції, які можуть мати летальний наслідок; реакції гіперчутливості, такі як бронхоспазм, припливи, висип, гіпотонія, набряк гортані.
Такі реакції можливі в осіб з ангіоневротичним набряком, бронхоспастичними реакціями в анамнезі (наприклад, з астмою або поліпами в носі).
Порушення метаболізму і харчування. Анорексія, гіперкаліємія, гіпонатріємія.
Психічні розлади. Патологічне мислення, депресія, безсоння, занепокоєння, нервозність, психотичні реакції, незвичайні сни, галюцинації, ейфорія, порушення здатності до концентрації, сонливість.
Спостерігалися сплутаність свідомості і збудження.
З боку нервової системи. Головний біль, запаморочення, судоми, парестезії, гіперкінезія, зміна відчуття смаку.
З боку органів зору. Розлади зору, нечіткість зору, неврит зорового нерва.
З боку органів слуху. Відчуття постійного шуму у вухах, втрата слуху, запаморочення.
З боку нирок та сечовивідної системи. Гостра ниркова недостатність, підвищення частоти сечовипускання, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, затримка сечі, олігурія, гемолітико-уремічний синдром, біль у боці (з або без крові в сечі, з або без азотемії). Також, як і для інших інгібіторів синтезу простагландину, повідомляли про ознаки ниркової недостатності, включаючи, але не обмежуючись, підвищення рівня креатиніну і калію на тлі застосування кеторолаку, які можуть виникнути після внутрішньовенного введення однієї дози препарату.
З боку серця. Серцебиття, брадикардія, серцева недостатність.
З боку судинної системи. Гіпертензія, гіпотензія, гематоми, припливи, блідість, кровотечі післяопераційних ран.
За результатами клінічних та епідеміологічних досліджень, застосування коксибів та деяких НПЗЗ (особливо у великих дозах) може бути пов&rsquo;язано з невеликим збільшенням ризику виникнення артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт). Хоча при лікуванні з використанням кеторолаку не було виявлено збільшення частоти тромботичних явищ, таких як інфаркт міокарда, проте даних недостатньо, щоб виключити такий ризик при використанні кеторолаку.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз. Жіноче безпліддя.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення. Астма, задишка, набряк легенів. Крім того, спостерігалася носова кровотеча.
Гепатобіліарні порушення. Гепатит, холестатична жовтяниця, печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин. Ексфоліативний дерматит, макулопапульозний висип, свербіж, кропив&rsquo;янка, пурпура, ангіоневротичний набряк, пітливість, бульозний дерматит, включаючи синдром Стівенса&ndash;Джонсона і токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).
Крім того, спостерігалися поліморфна еритема і підвищена світлочутливість шкіри.
З боку скелетно-м&rsquo;язової та сполучної тканини. Міалгія, функціональні розлади.
Загальні порушення та ускладнення у місці введення препарату. Надмірна спрага, астенія, набряки, реакції і біль у місці ін&rsquo;єкції, гарячка, біль у грудях.
Також відзначалися нездужання, підвищена стомлюваність і збільшення маси тіла.
Лабораторні дослідження. Подовжений час кровотечі, підвищений рівень сечовини в сироватці крові, підвищений рівень креатиніну, порушення функціональних проб печінки.

2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці. Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 ампул в картонній коробці.

Категорія відпуску

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Амбит раствор для инъекций по 1 мл в ампулах, 30 мг/мл, 10 шт.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.

Немає в наявності