Name: Аккузид таблетки по 20 мг/12.5 мг, 30 шт.
Brand: Pfizer
SKU: 327.0044
Price: 298.9 UAH
Availability: InStock
Rating: 5 (1 reviews)

Хінаприл

Гідрохлортіазид

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Оригінальний препарат

Імпортний

Лікарська форма

Міжнародна назва

Код Моріон

Дозування

Код АТС/ATX

Термін придатності

Кількість в упаковці

Температура хранения

Температура зберігання

Спосіб введення

Форма випуску

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным запрещено

Вагітним

Кормящим матерям с осторожностью

Годуючим матерям

Детям запрещено

Дітям

Кому дозволено

Основні властивості

Pfizer

ЛС общий режим

Аккузид таблетки по 20 мг/12.5 мг, 30 шт.

Аккузид

Склад

діючі речовини: quinaprilum; hydrochlorthiazidum.
1 таблетка містить 21,664 мг квінаприлу гідрохлориду, що еквівалентно&nbsp;20&nbsp;мг квінаприлу, і 12,5 мг гідрохлоротіазиду;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; магнію карбонат; повідон К 25; кросповідон; магнію стеарат; Опадрі рожевий OY-S-6937 (гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172)), віск канделільський.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: рожева, трикутна, двоопукла, вкрита плівковою оболонкою таблетка з лінією розлому та витисненим маркуванням &laquo;PD 220&raquo; з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Комбіновані препарати інгібіторів АПФ. Інгібітори АПФ і діуретики. Код АТХ С09В А06.

Фармакодинаміка

Аккузид&acirc;&nbsp;20 &mdash; це комбінований препарат, що складається з інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту квінаприлу гідрохлориду і діуретика гідрохлоротіазиду (ГХТЗ).
Квінаприл і гідрохлоротіазид застосовують як монотерапію або у складі комбінованої терапії гіпертензії. Антигіпертензивна дія цих двох компонентів є апроксимативно адитивною. Квінаприл може зменшувати втрату калію, асоційовану з прийомом гідрохлоротіазиду.
Механізм дії.
Квінаприл.
Квінаприл гідролізується у печінці до квінаприлату (дикислоти квінаприлу, основного метаболіту), що є інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).
Ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) &mdash; це пептидилдипептидаза, яка впливає на перетворення ангіотензину І на судинозвужувальну речовину ангіотензин ІІ. Інгібування АПФ призводить до зменшення утворення ангіотензину ІІ, який чинить судинозвужувальну дію в тканинах і плазмі, а це спричиняє зменшення секреції альдостерону та, як наслідок, підвищення концентрації калію в сироватці крові. Підвищення активності реніну в плазмі є наслідком припинення негативного зворотного зв&rsquo;язку між ангіотензином ІІ та секрецією реніну.
Оскільки АПФ також метаболізує брадикінін (вазодилаторний пептид), пригнічення АПФ призводить до підвищення активності циркулюючих і локальних калікреїн-кінінових систем (та, як наслідок, активації простагландинової системи). Можливо, цей механізм відіграє роль у зниженні кров&rsquo;яного тиску інгібіторами АПФ та розвитку певних побічних реакцій.
Гідрохлоротіазид.
Гідрохлоротіазид &mdash; це бензотіадіазин. Тіазиди діють безпосередньо на нирки, посилюючи екскрецію хлориду натрію і пов&rsquo;язану з цим екскрецію води. Клінічно значущим основним місцем, на яке спрямована дія, є дистальний каналець. Тіазиди інгібують електронейтральний NaCl-котранспорт у люмінальній мембрані клітин, що вистилають каналець. Екскреція калію та магнію збільшується, а виведення кальцію зменшується. Гідрохлоротіазид призводить до низької екскреції гідрокарбонату, а екскреція хлориду перевищує екскрецію натрію. У разі застосування гідрохлоротіазиду може розвинутися метаболічний алкалоз. Гідрохлоротіазид активно секретується в проксимальних канальцях. Сечогінний ефект зберігається при метаболічному ацидозі або метаболічному алкалозі.
Механізмами антигіпертензивної дії гідрохлоротіазиду вважаються зміни балансу натрію, зменшення об&rsquo;єму позаклітинної води та плазми, зміна ниркового судинного опору та зниження чутливості до норадреналіну й ангіотензину II.
Фармакодинаміка.
Квінаприл.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією квінаприл знижує артеріальний тиск у положенні лежачи та стоячи без компенсаторного підвищення частоти серцевих скорочень.
Під час досліджень гемодинаміки квінаприл спричиняв значне зменшення периферичного артеріального опору. Зазвичай клінічно значущі зміни ниркового току плазми та швидкості клубочкової фільтрації відсутні.
У більшості пацієнтів початок антигіпертензивної дії спостерігався приблизно через 1&nbsp;годину після перорального застосування препарату Аккузид&reg;&nbsp;20, а максимальний ефект досягався приблизно через 2&ndash;4 години. Максимальний гіпотензивний ефект призначеної дози квінаприлу переважно спостерігався через 3&ndash;4 тижні.
У разі застосування рекомендованої добової дози антигіпертензивний ефект зберігається навіть під час довготривалої терапії. Раптове припинення застосування препарату Аккузид&reg;&nbsp;20 не призводить до швидкого надмірного підвищення артеріального тиску (феномен віддачі).
Супутнє застосування інгібітора АПФ і блокатора рецепторів ангіотензину ІІ оцінювали у двох великих рандомізованих контрольованих дослідженнях (дослідження ONTARGET [ONgoing Telmisartan Alone and in combination with Ramipril Global Endpoint Trial/Всесвітнє триваюче дослідження впливу на кінцеву точку при застосуванні телмісартану як монотерапії та в комбінації з раміприлом] та дослідження VA NEPHRON-D [The Veterans Affairs Nephropathy in Diabetes/Дослідження у ветеранів із нефропатією та цукровим діабетом]).
Дослідження ONTARGET проводилося за участю пацієнтів із серцево-судинним або цереброваскулярним захворюванням в анамнезі чи цукровим діабетом 2-го типу з ознаками ураження органів-мішеней. Дослідження VA NEPHRON-D проводилося за участю пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та діабетичною нефропатією.
У цих дослідженнях був виявлений незначний сприятливий ефект у лікуванні ниркових та/або серцево-судинних захворювань і зниження рівня смертності, тоді як порівняно з монотерапією спостерігалося підвищення ризику гіперкаліємії, гострого ураження нирок та/або артеріальної гіпотензії. Результати стосуються також і інших інгібіторів АПФ і блокаторів рецепторів ангіотензину&nbsp;II, з огляду на схожі фармакодинамічні властивості.
Тому пацієнтам із діабетичною нефропатією не слід одночасно застосовувати інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину&nbsp;II.
Дослідження ALTITUDE (Aliskiren Trial in Type 2 Diabetes Using Cardiovascular and Renal Disease Endpoints/Дослідження застосування аліскірену пацієнтам із цукровим діабетом 2-го типу з використанням серцево-судинних захворювань і захворювань нирок як кінцевих точок) проводилося для оцінки переваг додавання аліскірену до стандартної терапії інгібітором АПФ або блокатором рецепторів ангіотензину&nbsp;II у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та хронічним захворюванням нирок, серцево-судинними захворюваннями чи цими двома хворобами одночасно. Дослідження було припинено передчасно через підвищений ризик небажаних наслідків. Кількісно, як смерть від серцево-судинних захворювань, так і інсульт спостерігалися частіше в групі застосування аліскірену порівняно з групою плацебо; побічні явища та певні серйозні побічні реакції (гіперкаліємія, артеріальна гіпотензія та порушення функції нирок) також частіше виникали в групі застосування аліскірену порівняно з групою плацебо.
Гідрохлоротіазид.
Виведення електролітів і води починається через 2 години після прийому гідрохлоротіазиду; максимальний ефект досягається через 3&ndash;6 годин і триває протягом 6&ndash;12 годин.
Антигіпертензивна дія настає через 3&ndash;4 дні й може тривати до одного тижня після закінчення терапії.
Немеланомний рак шкіри.
На підставі наявних даних епідеміологічних досліджень спостерігався кумулятивний дозозалежний зв&rsquo;язок між гідрохлоротіазидом та немеланомним раком шкіри (НМРШ). Одне дослідження включало пацієнтів, у яких спостерігалося 71533 випадки базальноклітинної карциноми (БКК) та 8629 випадків плоскоклітинної карциноми (ПКК) та яких порівнювали з 1430833 та 172426 особами контрольної популяції відповідно. Високі дози гідрохлоротіазиду (&ge; 50000 мг кумулятивна доза) асоціювалися з корегованим ВР 1,29 (95% ДІ: 1,23-1,35) для БКК та 3,98 (95% ДІ: 3,68-4,31) для ПКК. Спостерігався чіткий взаємозв&rsquo;язок між кумулятивною дозою та відповіддю для БКК та ПКК. Інше дослідження показало можливий зв&rsquo;язок між раком губи (ПКК) та впливом гідрохлоротіазиду: 633 пацієнтів, у яких спостерігалися випадки раку губи, порівнювали з 63067 особами контрольної популяції, використовуючи стратегію випадкової вибіркової сукупності. Співвідношення кумулятивна доза/відповідь було продемонстровано з корегованим ВР 2,1 (95% ДІ: 1,7-2,6), який збільшувався до ВР 3,9 (3,0-4,9) для високих доз (~ 25000 мг) та ВР 7,7 (5,7-10,5) для найвищої кумулятивної дози (~ 100000 мг) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Фармакокінетика

Квінаприл.
Після перорального застосування максимальна концентрація квінаприлу у плазмі крові досягається протягом 1 години. Прийом їжі не впливає на абсорбцію квінаприлу. Після всмоктування квінаприл швидко та майже повністю метаболізується до свого основного активного метаболіту &ndash; квінаприлату. Також утворюється декілька інших кількісно неважливих та фармакологічно неактивних метаболітів. Пікова концентрація квінаприлату у плазмі крові спостерігається приблизно через 2&ndash;3 години після перорального прийому квінаприлу. Зв&rsquo;язування квінаприлу та квінаприлату з білками становить приблизно 97&nbsp;%. Близько 60&nbsp;% застосованої дози квінаприлу виводиться нирками, а 40&nbsp;% &mdash; із калом. Квінаприлат виводиться переважно нирками, період напіввиведення з плазми становить приблизно 3&nbsp;години, напівперіод дисоціації АПФ становить близько 26 годин. У пацієнтів із нирковою недостатністю, кліренс креатиніну в яких становив до 60 мл/хв, спостерігалася нормальна динаміка рівнів квінаприлу та квінаприлату в плазмі крові. У пацієнтів із кліренсом креатиніну менше 60 мл/хв рівні квінаприлату зростають, збільшується час досягнення пікової концентрації, період напіввиведення також подовжується.
Фармакокінетичні дослідження, проведені за участю пацієнтів із захворюваннями нирок термінальної стадії, які перебували на постійному гемодіалізі чи амбулаторному перитонеальному діалізі, продемонстрували, що діаліз лише незначним чином впливає на виведення квінаприлу та квінаприлату.
Виведення квінаприлату також знижене у пацієнтів літнього віку (понад 65 років) і в пацієнтів із серцевою недостатністю тяжкого ступеня. Уповільнене виведення корелює із порушенням функції нирок, яке часто спостерігається у людей літнього віку. Тому може виникнути потреба знизити дозу квінаприлу для пацієнтів із порушенням функції нирок середнього ступеня (кліренс креатиніну 30&ndash;60 мл/хв) та пацієнтів літнього віку. Зменшення рівня квінаприлату в плазмі спостерігалося в пацієнтів із цирозом печінки. Воно спричиняється зниженням метаболізму квінаприлу під час проходження через печінку.
Гідрохлоротіазид.
60&ndash;80&nbsp;% гідрохлоротіазиду всмоктується після перорального застосування. Пік концентрації гідрохлоротіазиду в плазмі, який складає 70 нг/мл, досягається через 1,5&ndash;4 години після перорального застосування 12,5 мг гідрохлоротіазиду; 142 нг/мл &mdash; через 2&ndash;5 годин після перорального застосування 25 мг гідрохлоротіазиду; 260 нг/мл &mdash; через 2&ndash;4 години після перорального застосування 50 мг гідрохлоротіазиду.
65&nbsp;% гідрохлоротіазиду зв&rsquo;язується з білками плазми; відносний об&rsquo;єм розподілу становить 0,5&ndash;1,1 л/кг.
Гідрохлоротіазид виводиться нирками практично у незміненому вигляді (понад 95&nbsp;%). Після перорального разового прийому 50&ndash;70&nbsp;% дози виводиться протягом 24 годин, а мінімальна кількість препарату, яку можна виявити, наявна в сечі вже через 60 хвилин.
Період напіввиведення становить 6&ndash;8 годин.
Зниження екскреції та подовження періоду напіввиведення спостерігаються у разі ниркової недостатності. Цьому процесу притаманна тісна кореляція ниркового кліренсу гідрохлоротіазиду з кліренсом креатиніну.
За наявності цирозу печінки відповідних змін у фармакокінетиці гідрохлоротіазиду немає. Дослідження кінетики гідрохлоротіазиду за участю пацієнтів із серцевою недостатністю не проводилися.
Біодоступність.
Квінаприл.
Відповідно до результатів визначення лікарського засобу в сечі, ступінь абсорбції квінаприлу після перорального застосування становить приблизно 60&nbsp;%.
У шести жінок, які годують груддю, після разового прийому квінаприлу в дозі&nbsp;20 мг співвідношення концентрації квінаприлу в грудному молоці та плазмі крові становило 0,12. Через 4 години після застосування квінаприлу в грудному молоці не виявлено. У всіх випадках концентрація квінаприлу в грудному молоці була нижчою за межі визначення (&lt;&nbsp;5&nbsp;мкг/л). Згідно з розрахунками, немовля, яке перебуває на грудному вигодовуванні, отримає приблизно 1,6&nbsp;% від дози квінаприлу, яку застосовувала мати.
Гідрохлоротіазид.
Біодоступність гідрохлоротіазиду становить близько 70&nbsp;% після перорального застосування.
Комбіноване застосування квінаприлу та гідрохлоротіазиду.
Таблетки препарату Аккузид&reg;&nbsp;20, вкриті плівковою оболонкою, біоеквівалентні одночасному застосуванню відповідних окремих речовин.

Показання

Есенціальна гіпертензія, коли неможливо забезпечити адекватний контроль гіпертензії за допомогою лише квінаприлу.

Протипоказання

‒ Підвищена чутливість до діючих речовин або інших компонентів препарату, тіазидів або сульфонамідів (слід враховувати можливі перехресні реакції).
‒ Наявність в анамнезі вродженого/ідіопатичного ангіоневротичного набряку, у тому числі пов&rsquo;язаного з попередньою терапією інгібіторами АПФ (ангіотензинперетворюючого ферменту).
‒&nbsp;Комбінація з сакубітрилом/валсартаном (через підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку). Лікування препаратом Аккузид&reg; 20 не слід починати раніше ніж через 36 годин після останньої дози сакубітрилу/валсартану (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
‒ Порушення функції нирок тяжкого ступеня (креатинін сироватки більше 1,8&nbsp;мг/дл або кліренс креатиніну менше 30&nbsp;мл/хв).
‒ Процедури діалізу.
‒ Білатеральний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки.
‒ Стан після трансплантації нирки.
‒ Анурія.
‒&nbsp;Гемодинамічно значущий стеноз аортального або мітрального клапана або гіпертрофічна кардіоміопатія.
‒ Декомпенсована серцева недостатність.
‒ Первинний гіперальдостеронізм.
‒ Тяжкі порушення функції печінки (прекома/кома) або первинні захворювання печінки.
‒&nbsp;Клінічно значущі порушення електролітного балансу (гіперкальціємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія).
‒ Дитячий вік (через недостатній досвід застосування).
‒ Вагітність (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).
‒&nbsp;Годування груддю (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;, годування груддю слід припинити).
Небезпечні для життя реакції гіперчутливості спостерігалися під час аферезу ліпопротеїнів низької щільності (у разі гіперхолестеринемії тяжкого ступеня) із застосуванням декстрансульфату та супутнього застосування інгібітору АПФ.
Інколи загрозливі для життя реакції гіперчутливості (наприклад зниження артеріального тиску, задишка, блювання, алергічні шкірні реакції) можуть виникати під час лікування, спрямованого на зменшення або усунення тенденції до розвитку алергічних реакцій (десенсибілізуюча терапія) на токсини комах (такі як жало бджоли чи оси), і супутнього застосування інгібітору АПФ.
У разі необхідності проведення аферезу ліпопротеїнів низької щільності (ЛНЩ) або десенсибілізуючої терапії щодо токсинів комах лікарський засіб слід тимчасово замінити іншими антигіпертензивними лікарськими засобами.
Під час терапії препаратом Аккузид&reg;&nbsp;20 протипоказано проведення діалізу або гемофільтрації з використанням поліакрилонітрильних мембран з високою інтенсивністю потоку (наприклад &laquo;AN69&raquo;), оскільки під час проведення діалізу або гемофільтрації існує ризик розвитку реакцій гіперчутливості (анафілактоїдних реакцій), включаючи загрозливий для життя шок. У разі необхідності проведення гемодіалізу слід замінити лікарський засіб на препарат, який не є інгібітором АПФ, або використати альтернативні мембрани для діалізу.
Супутнє застосування препарату Аккузид&reg;&nbsp;20 та лікарських засобів, що містять аліскірен, протипоказане пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) &lt;&nbsp;60&nbsp;мл/хв/1,73&nbsp;м2) (див. розділ &laquo;Фармакодинаміка&raquo; та &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Нижчезазначені взаємодії були описані при супутньому застосуванні препарату Аккузид&reg;&nbsp;20, інших інгібіторів АПФ або гідрохлоротіазиду з наведеними нижче речовинами.
Кухонна сіль. Знижується антигіпертензивний ефект препарату Аккузид&reg;&nbsp;20.
Антигіпертензивні засоби (у т.ч. інші діуретики, бета-блокатори), нітрати, вазодилататори, барбітурати, фенотіазини, трициклічні антидепресанти, алкоголь. Підвищується антигіпертензивний ефект препарату Аккузид&reg;&nbsp;20.
Хірургія/ анестезуючі засоби. Різке падіння кров&rsquo;яного тиску. Під час проведення невідкладних операцій дозу препаратів для премедикації та анестезуючих засобів необхідно зменшити (анестезіолог повинен бути проінформований про лікування препаратом Аккузид&reg;&nbsp;20).
Аналгетики, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), у тому числі селективні інгібітори циклооксигенази-2 (інгібітори ЦОГ-2), інші протизапальні засоби (у т.ч. похідні саліцилової кислоти, індометацин). Можливе пригнічення антигіпертензивного ефекту препарату Аккузид&reg;&nbsp;20 (необхідний регулярний нагляд!). При застосуванні НПЗП та інгібіторів АПФ їх дія щодо збільшення рівня калію у сироватці має адитивний ефект та може погіршувати функцію нирок. Зазвичай реакція є оборотною. Рідко, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок, наприклад у пацієнтів з дегідратацією, можливий розвиток гострої ниркової недостатності (необхідний регулярний нагляд!).
Саліцилати. При застосуванні високих доз саліцилатів гідрохлоротіазид може посилювати їх токсичний вплив на центральну нервову систему.
Літій. Підвищення рівня літію у плазмі крові (необхідний регулярний нагляд!), зростання ризику прояву його кардіо- та нейротоксичності.
Aлкоголь. Посилення антигіпертензивної дії препарату Аккузид&reg;&nbsp;20, підвищення дії алкоголю, посилення ортостатичної гіпотензії (також з барбітуратами або наркотичними речовинами).
Глікозиди дигіталісу. Ефекти та небажані ефекти глікозидів дигіталісу можуть посилюватись при наявному дефіциті калію та/або магнію. Спричинені тіазидом порушення електролітного балансу, такі як дефіцит калію та/або магнію, підвищують ризик токсичності глікозидів дигіталісу, що, у свою чергу, може призводити до летальної аритмії (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Засоби, що асоціюються з виникненням тахікардії типу &laquo;пірует&raquo;. Через ризик виникнення гіпокаліємії слід дотримуватись обережності під час застосування гідрохлоротіазиду з такими лікарськими засобами, як глікозиди дигіталісу, або іншими препаратами, які можуть спричиняти тахікардію типу &laquo;пірует&raquo;.
Пероральні протидіабетичні лікарські засоби, інсулін. Можливе підвищення чутливості до інсуліну та асоційована гіпоглікемія (необхідний регулярний нагляд!, див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Індукована тіазидами гіперглікемія може порушувати контроль рівня цукру в крові. Падіння рівня калію у плазмі крові підвищує непереносимість глюкози. За необхідності проводять моніторинг рівня цукру в крові та вводять додатковий калій для підтримки відповідного рівня у плазмі крові, а також у разі потреби застосовують протидіабетичні засоби (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Катехоламіни (у т.ч. епінефрин, норадреналін). Гідрохлоротіазид може спричиняти послаблення ефекту, проте недостатнє для відміни супутнього застосування.
Калійуретичні діуретики (наприклад фуросемід), глюкокортикоїди, АКТГ (адренокортикотропні гормони), карбеноксолон, амфотерицин B, пеніцилін G, саліцилати або зловживання проносних засобів. Підвищені втрати магнію та/або калію (особливо гіпокаліємія), спричинені гідрохлоротіазидом (необхідний регулярний нагляд!).
Холестирамін, колестипол. Знижується абсорбція гідрохлоротіазиду зі шлунково-кишкового тракту.
Алопуринол, цитостатичні та імуносупресивні засоби, системні кортикостероїди або прокаїнамід. Зниження числа лейкоцитів у крові, лейкопенія.
Цитостатичні засоби (наприклад циклофосфамід, фторурацил, метотрексат). Гідрохлоротіазид посилює токсичну дію на кістковий мозок (особливо гранулоцитопенію).
Міорелаксанти типу кураре. Гідрохлоротіазид посилює та подовжує міорелаксантний ефект (анестезіолог повинен бути проінформований про лікування препаратом Аккузид&reg;&nbsp;20).
Метилдопа. Повідомлялося про окремі випадки гемолізису внаслідок утворення антитіл до гідрохлоротіазиду.
Нейролептики та іміпрамін. Посилення антигіпертензивного ефекту квінаприлу.
Тетрацикліни та інші препарати, що взаємодіють з магнієм. Під час одночасного застосування здоровими добровольцями спостерігалося зниження абсорбції тетрациклінів на 28&ndash;37&nbsp;&nbsp;%, оскільки Аккузид&reg;&nbsp;20 містить карбонат магнію. Рекомендується уникати паралельного застосування препарату Аккузид&reg;&nbsp;20 та тетрациклінів.
Антациди. Антациди можуть знизити біодоступність квінаприлу/гідрохлоротіазиду.
Інші активні речовини. Не було відмічено клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій при супутньому застосуванні пропанололу, гідрохлоротіазиду чи циметидину.
Варфарин. При одночасному застосуванні квінаприлу 2 рази на добу не було суттєвої зміни антикоагулянтного ефекту варфарину при його разовому застосуванні (виміряного на основі протромбінового часу).
Калійзберігаючі діуретики, добавки калію або калієвмісні замінники солі. Калійзберігаючі діуретики (наприклад спіронолактон, триамтерен або амілорид), добавки калію або калієвмісні замінники солі можуть викликати значне підвищення рівня калію в сироватці крові (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Слід бути обережними при одночасному застосуванні квінаприлу (компонента, що пригнічує АПФ) з іншими засобами, які підвищують рівень калію в сироватці крові, такими як триметоприм та ко-тримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), оскільки відомо, що триметоприм діє як калійзберігаючий діуретик, подібний до амілориду. Одночасне застосування інгібіторів АПФ з сульфаметоксазолом/триметопримом у пацієнтів літнього віку та пацієнтів з порушенням функції нирок асоціювалося з виникненням тяжкої гіперкаліємії. Припускається, що це може бути наслідком взаємодії з триметопримом. Тому комбінація квінаприлу зі згаданими вище лікарськими засобами не рекомендується. Якщо показаний одночасний прийом, ці препарати слід застосовувати з обережністю та часто здійснювати моніторинг рівня калію в сироватці крові.
Циклоспорин. При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та циклоспорину може виникнути гіперкаліємія. Рекомендується моніторинг рівня калію в сироватці крові.
Гепарин. При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та гепарину може виникнути гіперкаліємія. Рекомендується моніторинг рівня калію в сироватці крові.
Інші препарати, що можуть спричиняти ангіоневротичний набряк. Пацієнти, які паралельно застосовують інгібітор мTOР (наприклад темсиролімус) або інгібітор ДПП-ІV (наприклад вілдагліптин), можуть мати схильність до виникнення ангіоневротичного набряку. Тому необхідно з обережністю починати лікування інгібітором мТОР або інгібітором ДПП-ІV пацієнтів, які вже застосовують інгібітори АПФ.
Дані клінічних досліджень продемонстрували, що подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену асоційована з більшою частотою розвитку таких побічних реакцій, як гіпотензія, гіперкаліємія та знижена функція нирок (включаючи гостру ниркову недостатність), у порівнянні із застосуванням лише РААС-активних засобів (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo;, &laquo;Фармакодинаміка&raquo;). Необхідно проводити ретельний моніторинг кров&rsquo;яного тиску, функцій нирок, концентрацій електролітів у пацієнтів, які одночасно з препаратом Аккузид&reg;&nbsp;20 застосовують інші активні речовини, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.
Інгібітори неприлізину. Одночасне застосування квінаприлу з сакубітрилом/валсартаном протипоказане, оскільки одночасне пригнічення неприлізину та АПФ може збільшити ризик розвитку ангіоневротичного набряку. Застосування сакубітрилу/валсартану не можна починати раніше ніж через 36&nbsp;годин після прийому останньої дози квінаприлу. Застосування квінаприлу не можна починати раніше ніж через 36&nbsp;годин після останньої дози сакубітрилу/валсартану (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). Одночасне застосування інших інгібіторів неприлізину (наприклад рацекадотрилу) та квінаприлу також може збільшити ризик розвитку ангіоневротичного набряку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Аліскірен. Не застосовувати квінаприл разом з аліскіреном хворим на цукровий діабет або пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну &lt; 60&nbsp;мл/хв/1,73&nbsp;м&sup2;).
Антиподагричні засоби (алопуринол, урикозурики, інгібітори ксантин-оксигенази). Індукована тіазидом гіперурикемія може знижувати ефективність алопуринолу чи пробенециду при лікуванні подагри. При одночасному застосуванні гідрохлоротіазидів можливе підвищення частоти реакцій гіперчутливості до алопуринолу.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Лікування гіпертензії цим лікарським засобом вимагає регулярного медичного нагляду. Оскільки у деяких пацієнтів можуть виникати такі побічні реакції, як сонливість та запаморочення, може порушуватись їхня здатність керувати автомобілем або іншою технікою, особливо на початку лікування, під час збільшення дози, при переході на іншу терапію або у разі вживання алкоголю.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.
Застосування інгібіторів АПФ та гідрохлоротіазиду протипоказано вагітним та жінкам, які планують вагітність (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Жінок, які планують завагітніти, необхідно перевести на альтернативне антигіпертензивне лікування, що має необхідний профіль безпеки для застосування під час вагітності. При діагностуванні вагітності застосування препарату Аккузид&reg;&nbsp;20 потрібно одразу припинити та призначити альтернативну терапію за необхідності (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).
Годування груддю.
Обмежені дані з фармакокінетики препарату продемонстрували дуже низькі концентрації в грудному молоці (див. розділ &laquo;Фармакологічні властивості&raquo;). Незважаючи на те, що ці концентрації виявлялись клінічно незначущими, застосування препарату Аккузид&reg;&nbsp;20 не рекомендується під час годування груддю недоношених дітей та протягом першого тижня після народження, оскільки є гіпотетичний ризик впливу на серцево-судинну систему та нирки, а також у зв&rsquo;язку з недостатністю клінічного досвіду.

Спосіб застосування та дози

Для перорального застосування.
Аккузид&reg;&nbsp;20 можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Всю зазначену добову кількість препарату необхідно прийняти вранці (одноразова доза), запиваючи великою кількістю рідини.
Риска на таблетці служить лише для її розламування з метою полегшення проковтування, а не для розподілу на рівні дози.
Тривалість застосування визначає лікар.
Загалом лікування гіпертензії слід починати з невеликих доз однієї активної речовини, а потім поступово збільшувати дозу.
Комбіновану терапію препаратом Аккузид&reg;&nbsp;20 рекомендується розпочинати тільки після титрування доз окремих компонентів (квінаприлу та гідрохлоротіазиду). За наявності клінічних показань слід розглянути можливість негайного переходу з монотерапії на комбіновану терапію. 
Примітка.
Оскільки можливе надмірне зниження артеріального тиску, коли схему лікування змінюють із монотерапії квінаприлом на комбіновану терапію препаратом Аккузид&reg;&nbsp;20, зокрема у пацієнтів із дефіцитом солей та/або рідини (наприклад, у разі блювання, діареї, лікування діуретиками), тяжкою артеріальною гіпертензією, за пацієнтами слід проводити нагляд принаймні протягом 6 годин.
Звичайна добова доза для пацієнтів, яким показана комбінована терапія, становить 1&nbsp;таблетку препарату Аккузид&reg;&nbsp;20 (відповідає&nbsp;20 мг квінаприлу і 12,5 мг гідрохлоротіазиду) зранку. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1&nbsp;таблетки препарату Аккузид&reg;&nbsp;20.
Особливі групи пацієнтів.
Пацієнти з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну 30&ndash;60 мл/хв) та пацієнти літнього віку (понад 65 років).
Слід проводити ретельний підбір дози (титрування окремих компонентів).
Лікування хворих із легким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну 30&ndash;60&nbsp;мл/хв) слід починати з 5 мг квінаприлу як монотерапії. Підтримувальна доза, як правило, становить від 5 до 10 мг квінаприлу на день. Максимальна доза не повинна перевищувати&nbsp;20 мг квінаприлу на добу.
Титрування дози гідрохлоротіазиду проводиться для пацієнтів, яким додатково потрібен діуретик. Надалі контроль артеріального тиску можна проводити препаратом Аккузид&reg;&nbsp;20.
Пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну менше 30&nbsp;мл/хв) застосування препарату Аккузид&reg;&nbsp;20 протипоказано.

Діти

Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).

Передозування

Немає конкретних даних щодо передозування та лікування передозування комбінацією квінаприлу/гідрохлоротіазиду.
Симптоми передозування чи інтоксикації.
Залежно від ступеня передозування можливі такі симптоми: персистуючий діурез, порушення електролітного балансу, тяжка гіпотензія, розлади свідомості (з можливим прогресуванням у кому), судоми, парез, аритмія серця, брадикардія, шок, ниркова недостатність, паралітичний ілеус.
Лікування інтоксикації.
а) Рекомендується вжити таких невідкладних заходів у разі ангіоневротичного набряку з ураженням язика, голосової щілини та/або гортані, що загрожує життю:
Негайне підшкірне введення 0,3&ndash;0,5 мг адреналіну (наприклад 0,3&ndash;0,5&nbsp;мл розчину 1:&nbsp;1000) або повільне внутрішньовенне введення 0,1 мг адреналіну (дотримуйтеся інструкцій щодо розведення) за умов моніторингу ЕКГ і артеріального тиску та подальше системне введення глюкокортикоїдів.
Крім того, рекомендоване внутрішньовенне введення антигістамінних препаратів і антагоністів Н2-рецепторів.
На додаток до введення адреналіну можна вводити C1-інактиватор у разі відомого його дефіциту.
б) Терапевтичні заходи у разі передозування чи інтоксикації залежать від способу застосування, часу після застосування, типу та тяжкості симптомів. Окрім загальних заходів для виведення препарату Аккузид&reg;&nbsp;20 (у т.ч. промивання шлунка, застосування адсорбентів і сульфату натрію протягом 30 хв після прийому препарату Аккузид&reg;&nbsp;20), життєво важливі параметри слід перевіряти та коригувати в умовах інтенсивної терапії. Квінаприл та гідрохлоротіазид кількісно не виводяться діалізом.
Якщо виникла гіпотензія, спершу необхідно здійснити відновлення водно-сольового балансу. Якщо реакція є недостатньою, необхідно додатково вводити катехоламіни внутрішньовенно. Також можна розглянути доцільність застосування ангіотензину II.
У разі стійкої брадикардії можна розглянути доцільність застосування пейсмейкерної терапії.
Необхідно ретельно слідкувати за показниками водно-електролітного та кислотно-лужного балансів, за рівнем цукру в крові, а також за речовинами, що виводяться з сечею. У разі гіпокаліємії слід застосовувати добавки калію.

Побічні реакції

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

Виробник

Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Бетрібштетте Фрайбург, Мусвальдаль 1, 79090 Фрайбург, Німеччина.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.

Аптека24

Немає в наявності

Аптека АНЦ

Я перепробовал разные таблетки для нормализации давления, Аккузид на мой взгляд золотая середина. Отличное соотношение цена качество!