Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Сульцеф №1

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Порошок
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Медокемі ЛТД, Кіпр Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки

Препарат Сульцеф №1 выпускается в виде порошка для приготовления инфузионного раствора и представляет собой противомикробное средство системного действия. Антибактериальным компонентом лекарства является комбинация цефоперазона с сульбактамом – цефоперазон, который является антибиотиком третьего поколения, воздействующим на чувствительные микроорганизмы на стадии активного размножения, методом угнетения процесса биосинтеза мукопептида мембраны клеток. Сульбактам не активен только относительно ацинетобактеров и нейссерии.


Применение Сульцеф


Применение препарата Сульцеф согласно описанию назначается при воспалительных заболеваниях малого таза, гонореи, эндометрите и прочих инфекциях половых органов; инфекциях суставов и костей; мягких тканей и кожи; менингите, септицемии, инфекциях мочевыводящих путей нижних и верхних отделов; холангите, холецистите, перитоните и прочих инфекциях брюшной полости; инфекциях верхних и нижних отделов дыхательных путей.


Инструкция


Раствор Сульцеф по инструкции может вводиться внутривенно, внутримышечно, а также в виде внутривенных инфузий. Дозировка для взрослых в среднем должна составлять 2-4 грамма дважды в сутки с перерывом в 12 часов. При тяжелых инфекциях дозировка может быть увеличена до 8 грамм.


Цефопезон и сульбактам активны в отношении всех болезнетворных микроорганизмов с выраженной чувствительностью к цефоперазону. Также наблюдается синергизм действия относительно цитробактера, энтеробактера клоаки, цитробактера фреунди, морганеллы моргании, клебсиеллы пневмонии, протеуса миралибиса, кишечной палочки, гемофильной инфекции, энтеробактерий аэрогенс, ацинетобактеров, бактероидов.


Аналоги


На рынке Украины встречаются такие аналоги средства Сульцеф как Азаран, Вицеф, Медаксон, Иксим, Лоразидим, Лораксон, Орзид, Медоцеф, Фортум, Цедекс, Тизим, Супракс и пр. Эти препараты могут отличаться своей ценой в значительной степени.


Отзывы


Отзывы о средстве Сульцеф говорят о его действенности и безопасности в применении. 


Как выгодно купить Сульцеф. Цена и качество



Купить антибиотик Сульцеф в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, можно в нашей интернет-аптеке. Цена на Сульцеф при этом будет везде одинаковая. 

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Порошок
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Медокемі ЛТД, Кіпр Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация J01D D62 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

СУЛЬЦЕФ

(SULCEF)

 

Склад:

діючі речовини: сульбактам і цефоперазон;

1 флакон містить цефоперазон натрію  у перерахунку на цефоперазон 1 г та сульбактам натрію у перерахунку на сульбактам 1 г;

допоміжні речовини: відсутні.

 

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору.

 

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини третього покоління.   Код ATХ J01D D62.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Сульцеф є комбінацією сульбактаму натрію/цефоперазону натрію. Сульбактам натрію є похідним основного пеніцилінового ядра. Він є необоротним інгібітором бета-лактамази та застосовується тільки парентерально. За хімічною структурою це сульфон натрію пеніцилінату. Містить 92  мг натрію (4  мЕкв) на 1 грам. Сульбактам – дуже легко розчинний у воді кристалічний порошок майже білого кольору. Молекулярна маса становить 255,22.

Цефоперазон натрію – це напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик третього покоління широкого спектра дії, що застосовується тільки парентерально. Містить 34  мг натрію (1,5  мЕкв) на 1 грам. Цефоперазон – це легкорозчинний у воді кристалічний порошок білого кольору. Молекулярна маса становить 667,65.

Антибактеріальним компонентом сульбактаму/цефоперазону є цефоперазон – цефалоспорин ІІІ покоління, що впливає на чутливі мікроорганізми у стадії активної мультиплікації шляхом пригнічення біосинтезу мукопептиду клітинної мембрани. Сульбактам не має вираженої антибактеріальної активності, за винятком активності проти Neisseriaceae та Acinetobacter. Однак біохімічні дослідження на безклітинних бактеріальних системах показали, що сульбактам є необоротним інгібітором найважливіших бета-лактамаз, що продукуються мікроорганізмами, резистентними до бета-лактамних антибіотиків.

Потенціал сульбактаму щодо запобігання деструкції пеніцилінів та цефалоспоринів резистентними мікроорганізмами підтверджений у ході досліджень резистентних штамів на цілісних мікроорганізмах, в яких сульбактам продемонстрував виражений синергізм з пеніцилінами та цефалоспоринами. Оскільки сульбактам також зв’язується з деякими пеніцилінзв’язуючими білками, чутливі штами стають вразливішими до дії препарату Сульцефу, ніж до дії одного цефоперазону.

Комбінація сульбактаму та цефоперазону є активною проти всіх мікроорганізмів, чутливих до цефоперазону. Крім того, спостерігається синергізм дії (зниження мінімальних концентрацій комбінації, що пригнічують мікроорганізми приблизно в 4 рази порівняно з такими концентраціями для кожного компонента окремо) проти різних мікроорганізмів, з найбільш вираженою дією проти наступих мікроорганізмів: Haemophilus influenzae, видів Bacteroides, видів Staphylococcus, Acinetabacter calcoaceticus, Enterobacter aerogens, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Citrobacter diversus.

Сульцеф проявляє активність in vitro щодо широкого спектра клінічно значущих мікроорганізмів:

Грампозитивні мікроорганізми:

  • Staphylococcus aureus (штами, що продукують або не продукують пеніциліназу);
  • Staphylococcus epidermidis;
  • Streptococcus pneumoniae (попередня назва  Diplococcus pneumoniaе);
  • Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи А);
  • Streptococcus agalactiae (бета-гемолітичний стрептокок групи В);
  • більшість інших штамів бета-гемолітичних стрептококів;
  • багато штамів Streptococcus faecalis (ентерококи).

Грамнегативні мікроорганізми:

  • Escherichia coli;
  • види Klebsiella;
  • види Enterobacter;
  • види Citrobacter;
  • Haemophilus influenzae;
  • Proteus mirabilis;
  • Proteus vulgaris;
  • Morganella morganii (попередня назва Proteus morganii);
  • Providencia rettgeri (попередня назва  Proteus rettgeri);
  • види Providencia;
  • види Serratia (включаючи S. marcescens);
  • види Salmonella та Shigella;
  • Pseudomonas aeruginosa та деякі види Pseudomonas;
  • Acinetobacter calcoaceticus;
  • Neisseria gonorrhoeae;
  • Neisseria meningitidis;
  • Bordetella pertussis;
  • Yersinia enterocolitica.

Анаеробні мікроорганізми:

  • грамнегативні бацили (включаючи Bacteroides fragilis, інші види Bacteroides та види Fusobacterium).
  • грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи види Peptococcus, Peptostreptococcus та Veillonella).
  • грампозитивні бацили (включаючи види Clostridium, Eubacterium та Lactobacillus).

 

Для препарату Сульцеф встановлені нижчезазначені діапазони ефективних концентрацій:

 

Мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) (мкг/мл, як концентрації цефоперазону):

Чутливі

≤ 16

Проміжні

17-63

Резистентні

≥ 64

 

Розміри диска зони чутливості (мм, Кірбі-Бауер)

Чутливі

≥ 21

Проміжні

16-20

Резистентні

≤15

 

Для визначення МІК слід застосовувати серійні розведення сульбактаму/цефоперазону за допомогою методу розведення агару або бульйону. Рекомендоване застосування тесту чутливості диска, що містить 30 мкг сульбактаму та 75 мкг цефоперазону. Лабораторна відповідь «чутливий» означає, що на мікроорганізм-збудник інфекції, ймовірно, буде ефективно впливати терапія препаратом Сульцеф, а відповідь «резистентний» означає, що такий ефективний вплив є малоймовірним. Відповідь «проміжний» означає, що мікроорганізм може бути чутливим до препарату Сульцеф при застосуванні останнього у вищих дозах, або інфекція розвинулась у тих тканинах чи рідинах організму, де очікується досягнення високих концентрацій антибіотика.

 

Рекомендовані величини діапазону якості для чутливих до сульбактаму/цефоперазону

30 мкг/75 мкг дисків:

Контрольний штам

Розмір зони (мм)

Види Acinetobacter ATCC 43498

26-32

Pseudomonas aeruginosaе ATCC 27853

22-28

Escherichia coli ATCC 25922

27-33

Staphylоcoccus aureus ATCC 25923

23-30

 

Фармакокінетика.

Середні значення максимальних концентрацій сульбактаму та цефоперазону після разового внутрішньовенного введення  протягом 5  хвилин 2  г (у співвідношенні 1 : 1) препарату Сульцеф (1  г сульбактаму + 1  г цефоперазону) у здорових добровольців становили 130 та 236,8  мкг/мл відповідно. Це свідчить про більший об’єм розподілу сульбактаму (Vd = 18,0-27,6 л) порівняно з розподілом цефоперазону (Vd = 10,2-11,3 л).

Середні значення максимальних концентрацій сульбактаму та цефоперазону після разового внутрішньовенного введення   протягом 15  хв 4,5  г (у співвідношенні 1 : 2) препарату Сульцеф (1,5  г сульбактаму + 3  г цефоперазону) у здорових добровольців становили 88,3  мкг/мл та 416,1  мкг/мл відповідно.

Максимальні концентрації сульбактаму та цефоперазону у сироватці крові після першого внутрішньом’язового введення 1,5  г препарату Сульцеф (0,5  г сульбактаму + 1  г цефоперазону) у здорових добровольців становила 11  мкг/мл та 45,3  мкг/мл, та 29,9  мкг/мл і 58,4  мкг/мл відповідно після введення сьомої дози при застосуванні препарату кожні 12 годин.

Приблизно 84 % дози сульбактаму та 25 % дози цефоперазону, отриманих при введенні препарату сульбактам/цефоперазон, виводиться нирками. Більшість дози цефоперазону, що залишилась, виводиться з жовчю. Після введення сульбактаму/цефоперазону середній період напіврозпаду сульбактаму становить 1 годину, а цефоперазону – 1,7 години. Концентрації у плазмі крові пропорційні введеній дозі. Ці дані відповідають раніше опублікованим результатам фармакокінетичного дослідження цих компонентів при їх окремому застосуванні.

Після внутрішньом’язового введення 1,5  г препарату Сульцеф (0,5  г сульбактаму і 1  г цефоперазону) максимальні концентрації сульбактаму і цефоперазону у плазмі крові досягалися у період часу від 15  хвилин до 2  годин після введення препарату. Середні значення максимальних концентрацій становили 19,0 і 64,2  мкг/мл для сульбактаму та цефоперазону відповідно.

Після багаторазового введення препарату не повідомлялося про будь-які суттєві зміни у фармакокінетиці компонентів препарату Сульцеф та не спостерігалася будь-яка їх кумуляція при застосуванні через кожні 8-12 годин.

Застосування при порушеннях функції печінки.

Див. розділ «Особливості застосування».

Застосування при порушеннях функції нирок.

У пацієнтів з порушенням функції нирок різного ступеня тяжкості, яким вводили цефоперазон/сульбактам, загальний кліренс сульбактаму в організмі високо корелював з визначеним кліренсом креатиніну. У пацієнтів з нефункціонуючою ниркою середній термін напіввиведення сульбактаму був значно довшим (у середньому 6,9 і 9,7  години за даними різних досліджень). Застосування гемодіалізу значно змінює термін напіввиведення, загальний кліренс організму та об’єм розподілу сульбактаму. Не спостерігалося значущих відмінностей у фармакокінетиці цефоперазону у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Застосування у пацієнтів літнього віку.

Фармакокінетика цефоперазону/сульбактаму вивчалася у пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок та порушенням функції печінки. Обидва компоненти препарату, сульбактам і цефоперазон виявили довший термін напіввиведення, нижчий кліренс та більший об’єм розподілу порівняно з відповідними показниками у добровольців. Фармакокінетичні дані для сульбактаму добре співвідносяться зі ступенем порушення функції нирок, тоді як дані для цефоперазону добре співвідносяться зі ступенем порушення функції печінки.

Застосування дітям.

Дослідження, що проводили з участю дітей, продемонстрували відсутність будь-яких істотних змін у фармакокінетиці цефоперазону/сульбактаму порівняно з даними для дорослих пацієнтів. У дітей середній період напіврозпаду  сульбактаму коливався від 0,91 до 1,42 години, а цефоперазону – від 1,44 до 1,88 години.

Сульбактам та цефоперазон добре розподіляються у тканинах та рідинах організму, включаючи жовч, жовчний міхур, шкіру, апендикс, фалопієві труби, яєчники, матку.

Немає доказів будь-якої фармакокінетичної взаємодії між сульбактамом і цефоперазоном при їх сумісному застосуванні у формі препарату Сульцеф.

Цефоперазон не заміщає білірубін у місцях зв’язування з протеїнами плазми крові.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Препарат застосовувати для лікування таких інфекцій, спричинених чутливими штамами  мікроорганізмів:

·     інфекції дихальних шляхів (верхніх і нижніх відділів);

·     інфекції сечовивідних шляхів (верхніх і нижніх відділів);

·     перитоніт, холецистит, холангіт та інші інфекції черевної порожнини;

·     септицемія;

·     менінгіт;

·     інфекції шкіри і м’яких тканин;

·     інфекції кісток і суглобів;

·     запальні захворювання органів малого таза, ендометрит, гонорея та інші інфекції статевих органів.

 

Протипоказання.

Сульцеф протипоказаний пацієнтам з відомою алергією на пеніциліни, сульбактам, цефоперазон або будь-який цефалоспорин.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Комбінована терапія. Зважаючи на широкий спектр антибактеріальної активності сульбактаму/цефоперазону, для адекватного лікування більшості інфекцій можна застосовувати Сульцеф як монотерапію. Однак при певних показаннях сульбактам/цефоперазон можна застосовувати разом з іншими антибіотиками. При одночасному застосовуванні аміноглікозидів  необхідно контролювати функції нирок протягом усього курсу терапії (також див. розділ «Несумісність»).

Алкоголь. При вживанні алкоголю під час курсу лікування та протягом 5 днів після застосування  цефоперазону відзначали такі реакції як почервоніння обличчя, пітливість, головний біль, тахікардія. Аналогічні реакції спостерігались і при застосуванні інших цефалоспоринів. Пацієнтам слід бути обережними при вживанні алкогольних напоїв під час застосування препарату Сульцеф. При використанні штучного харчування (перорального або парентального) не слід використовувати розчини, що містять етанол.

Взаємодія з речовинами, що використовуються при лабораторних аналізах. При застосуванні розчину Бенедикта або Фелінга може виникнути хибно-позитивна реакція на глюкозу в сечі.

 

Особливості застосування.

Гіперчутливість. Повідомлялося про розвиток тяжких, а інколи і летальних реакцій гіперчутливості (анафілактичних реакцій) у пацієнтів, які отримували терапію бета-лактамними або цефалоспориновими антибіотиками, включаючи цефоперазон/сульбактам. Розвиток таких реакцій частіше спостерігається в осіб з реакціями гіперчутливості до багатьох алергенів в анамнезі.

При розвитку алергічних реакцій застосування препарату слід припинити та призначити відповідне лікування. Тяжкі анафілактичні реакції потребують негайного застосування епінефрину. За призначенням слід провести оксигенотерапію, застосувати стероїдні препарати, забезпечити прохідність дихальних шляхів, включаючи інтубацію.

Застосування при порушеннях функції печінки. Цефоперазон значною мірою виділяється з жовчю. У пацієнтів із захворюваннями печінки та/або обструкцією жовчовивідних шляхів період напіввиведення цефоперазону із сироватки крові, як правило, подовжується, а виведення із сечею посилюється. Навіть при тяжких порушеннях функції печінки в жовчі спостерігаються терапевтичні концентрації цефоперазону і тільки період напіввиведення збільшується у 2-4 рази.

Коригування дози може бути необхідним у разі тяжкої обструкції жовчовивідних шляхів, тяжких захворювань печінки або у разі порушень функції нирок, що пов’язані з будь-яким із таких станів.

У пацієнтів із порушеннями функції печінки та супутнім порушенням функції нирок потрібно контролювати концентрацію цефоперазону у сироватці крові та у разі необхідності коригувати дозування. У таких випадках без ретельного контролю концентрацій у сироватці крові доза  цефоперазону не повинна перевищувати 2  г/добу.

Загальні попередження. Як і при застосуванні інших антибіотиків, лікування цефоперазоном/сульбактамом у деяких пацієнтів може призводити до розвитку дефіциту вітаміну К. Механізм цього явища, ймовірно, пов’язаний із пригніченням кишкової мікрофлори, що в нормі синтезує даний вітамін. Таким чином, група ризику включає пацієнтів з обмеженим харчуванням, мальабсорбцією (наприклад при муковісцидозі) та пацієнтів, які тривалий час перебувають на парентеральному (внутрішньовенному) харчуванні. У таких пацієнтів, а також у пацієнтів, які застосовують антикоагулянти, слід контролювати протромбіновий час (або Міжнародне нормалізоване співвідношення) та при наявності показань призначати прийом екзогенного вітаміну  К.

Як і при застосуванні інших антибіотиків, тривале застосування препарату Сульцеф може призвести до посиленого росту нечутливої мікрофлори. Протягом лікування слід ретельно спостерігати за станом пацієнтів. Як і при застосуванні інших сильнодіючих системних засобів, рекомендовано періодично контролювати наявність проявів порушень функцій систем органів, включаючи порушення функції нирок, печінки та кровотворної системи, особливо у недоношених новонароджених та інших немовлят.

Про виникнення діареї, пов’язанної з Clostridium difficile, повідомлялося при застосуванні майже всіх антибактеріальних засобів, включаючи сульбактам натрію/цефоперазон натрію. Тяжкість проявів може бути від помірної діареї до коліту з летальним наслідком. Застосування  антибактеріальних препаратів впливає на нормальну флору кишечнику та призводить до підвищеного росту С. difficile.

С. difficile продукує токсини А і В, що, в свою чергу, сприяє розвитку діареї, пов’язаної з Clostridium difficile. Штами С. difficile, що продукують токсини, можуть підвищувати  захворюваність та летальність, оскільки такі інфекції є резистентними до антибактеріальної терапії та можуть потребувати колектомії. Важливо розглядати можливість цього діагнозу у  пацієнтів із діареєю, що є наслідком антибактеріальної терапії. Необхідний ретельний аналіз  анамнезу, оскільки про розвиток діареї, пов’язаної з Clostridium difficile повідомлялося після двох  місяців після завершення антибактеріальної терапії.

Лікарський засіб містить натрій: препарат може бути непридатний для застосування пацієнтам, яким необхідно обмежити вживання натрію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Вивчення впливу препарату на репродуктивну функцію, що проводилися на щурах у дозах, що у 10 разів перевищували дозу для людини, не виявили доказів погіршення фертильності, а також тератогенного впливу. Сульбактам і цефоперазон проникають крізь плацентарний бар’єр, але всебічних та добре контрольованих досліджень з участю вагітних жінок не проводили. Зважаючи на те, що дослідження впливу препарату на репродуктивну функцію у тварин не завжди передбачають реакцію людини, Сульцеф можна застосовувати у період вагітності лише у разі крайньої необхідності.

Період годування груддю. У грудне молоко проникає тільки невелика частина введеної дози сульбактаму та цефоперазону. Сульцеф слід з обережністю призначати жінкам, які годують груддю, незважаючи на те, що обидві складові препарату проникають у грудне молоко у незначній кількості.  

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Клінічний досвід застосування сульбактаму/цефоперазону дає підстави вважати, що вплив препарату на здатність пацієнта керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами малоймовірний.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі. Звичайна доза препарату Сульцеф для дорослих становить 2-4  г на добу (тобто від 1 г до 2  г цефоперазону на добу), внутрішньовенно або внутрішньом’язово в еквівалентно розділених дозах кожні 12  годин.

При тяжких або рефрактерних інфекціях добову дозу препарату Сульцеф можна підвищити до    8 г (тобто доза цефоперазону – 4 г) внутрішньовенно у рівномірно розподілених дозах кожні    12  годин. Рекомендована максимальна добова доза сульбактаму становить 4 г (8  г препарату  Сульцеф).

Діти. Звичайна доза препарату Сульцеф для дітей становить від 40 до 80  мг/кг/добу (тобто      20-40  мг/кг маси тіла/добу цефоперазону), рівномірно розподілена на 2-4 дози.

Співвідношення

Сульбактам/
цефоперазон (мг/кг маси тіла/добу)

Доза
сульбактаму (мг/кг маси тіла/добу)

Доза
цефоперазону (мг/кг маси тіла/добу)

1:1

40-80

20-40

20-40

При тяжких або рефрактерних інфекціях добову дозу можна підвищити до 160 мг/кг                  (80 мг/кг/добу цефоперазону), рівномірно розділивши її на 2-4 дози.

Новонароджені. Новонародженим 1-го тижня життя препарат слід вводити кожні 12 годин. Максимальна добова доза сульбактаму для дітей не повинна перевищувати 80 мг/кг/добу        (160 мг/кг/добу препарату Сульцеф). У випадку, якщо необхідна доза цефоперазону, що перевищує 80  мг/кг/добу, додаткову дозу цефоперазону слід застосовувати окремо.

Сульцеф ефективно застосовують дітям, однак всебічних досліджень застосування препарату недоношеним або доношеним новонародженим не проводилося. Тому перед початком лікування недоношеним або доношених новонароджених слід ретельно оцінити потенційну користь та ризик від застосування препарату.

У новонароджених із білірубіновою енцефалопатією цефоперазон не заміщує білірубін у місцях зв’язування з протеїнами плазми.

Порушення функції печінки. Див. розділ «Особливості застосування».

Порушення функції нирок. Режим дозування при застосуванні препарату Сульцеф слід коригувати для пацієнтів зі значним зниженням функції нирок (кліренс креатиніну менше          30  мл/хв) з метою компенсації зниженого кліренсу сульбактаму. Пацієнтам із кліренсом креатиніну 15-30  мл/хв слід призначати сульбактам у максимальній дозі 1  г, яку слід вводити кожні 12  годин (максимальна добова доза сульбактаму – 2  г), а пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 15  мл/хв слід призначати сульбактам у максимальній дозі 500  мг, яку вводити кожні 12  год (максимальна добова доза сульбактаму – 1  г). При тяжких інфекціях може виникнути необхідність додаткового застосування цефоперазону окремо.

Фармакокінетичний профіль сульбактаму суттєво змінюється при проведенні гемодіалізу.

Термін напіввиведення цефоперазону із сироватки крові при гемодіалізі дещо зменшується. Отже, режим дозування слід встановити відповідно до періоду діалізу.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх