Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Кларитин 10 мг №7

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 7 Количество в упаковке
  • Дозировка 10 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Без рецепта Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

КЛАРИТИН®
табл. 10 мг блистер, № 7  
   

Лоратадин    10 мг

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА: Фармакодинамика. Кларитин — антигистаминное средство, селективный блокатор периферических Н1-гистаминовых рецепторов. В клинических исследованиях показано, что улучшение состояния большинства больных начиналось на протяжении первых 30 мин применения Кларитина. Противоаллергический эффект развивается на протяжении первых 30 мин после приема препарата, достигает максимума в течение 8–12 ч и длится 24 ч. Лоратадин и его метаболиты не проникают через ГЭБ. Кларитин не влияет на ЦНС, не проявляет антихолинергического и седативного действия, не влияет на скорость психомоторных реакций. При проведении клинического исследования, в котором Кларитин применяли в течение 90 дней в дозе, которая превышала терапевтическую в 4 раза, клинически значимого удлинения интервала Q–T на ЭКГ не было выявлено.
Фармакокинетика. Кларитин быстро всасывается в ЖКТ. Время достижения максимальной концентрации лоратадина в плазме крови составляет 1–1,3 ч, а время достижения максимальной концентрации основного метаболита — дезлоратадина — приблизительно 2,5 ч. Прием пищи увеличивает время достижения максимальной концентрации лоратадина и дезлоратадина на 1 ч. Максимальная концентрация лоратадина и дезлоратадина не зависит от приема пищи. Максимальная концентрация возрастает у пациентов пожилого возраста, больных с ХПН или алкогольным поражением печени.
Почти во всех случаях уровень влияния метаболитов выше уровня влияния исходного вещества. Определяемые концентрации появляются в плазме крови уже через 15 мин после приема препарата внутрь. Сравнительное изучение применения в адекватных дозах сиропа и таблеток Кларитина показало, что профиль концентрации дезлоратадина в плазме крови для обеих лекарственных форм сопоставим.
При исследовании in vitro микросом печени человека было выявлено, что лоратадин метаболизируется в дезлоратадин в основном под влиянием цитохрома Р450 3А4 (CYP 3A4) и в меньшей степени цитохрома Р450 2D6 (CYP 3D6). Период полувыведения составляет 8,4 ч для лоратадина, 28 ч для его метаболитов. Около 27% введенной дозы выводится с мочой в течение первых суток. При наличии кетоконазола, ингибитора CYP 3A4 лоратадин превращается в дезлоратадин в основном под влиянием CYP 3D6. Период полувыведения увеличивается при алкогольном поражении печени и не изменяется при наличии ХПН.
Фармакокинетика Кларитина у детей в возрасте 1 года–2 лет при назначении однократной дозы 2,5 мг не отличается от таковой у взрослых и детей старшего возраста.

ПОКАЗАНИЯ: сезонный (полиноз) и круглогодичный аллергический ринит и аллергический конъюнктивит — устранение симптомов, связанных с этими заболеваниями: чихание, зуд слизистой оболочки носа, ринорея, ощущение жжения и зуда глаз, слезотечения. Хроническая идиопатическая крапивница. Кожные заболевания аллергического происхождения.

ПРИМЕНЕНИЕ: Таблетки
Взрослые и дети ≥12 лет — 10 мг (1 таблетка) 1 раз в сутки;
дети в возрасте 2–12 лет с массой тела 30 кг — 10 мг (1 таблетка) 1 раз в сутки, с массой тела ≤30 кг — 5 мг (1/2 т аблетки) 1 раз в сутки;
дети в возрасте 1–2 лет — 2,5 мг (1/4 т аблетки) Кларитина 1 раз в сутки.
Сироп
Взрослые и дети в возрасте ≥12 лет — 10 мг (2 мерные ложки — 10 мл сиропа) 1 раз в сутки;
дети в возрасте 2–12 лет с массой тела ≥30 кг — 10 мг (2 мерные ложки — 10 мл сиропа) 1 раз в сутки, ≤30 кг — 5 мг (1 мерная ложка — 5 мл сиропа) 1 раз в сутки;
дети в возрасте 1 года–2 лет — 2,5 мг (1/2 м ерной ложки — 2,5 мл сиропа) 1 раз в сутки.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ: повышенная чувствительность (или идиосинкразия) к любому из компонентов препарата.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ: частота появления побочных явлений при применении Кларитина приблизительно такая же, как и при применении плацебо. Отмечались такие побочные явления, как усталость, головная боль, сонливость, сухость во рту, гастроинтестинальные нарушения (тошнота, гастрит), аллергическая сыпь. Во время исследований наблюдались единичные случаи алопеции, анафилаксии, нарушение функций печени, тахикардия и ощущение сердцебиения.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ: Кларитин не оказывает клинически значимого седативного эффекта при использовании в рекомендуемых дозах (10 мг 1 раз в сутки). Кларитин не потенцирует действия алкоголя. В рекомендуемых дозах не влияет на способность управлять транспортными средствами или работать со сложными механизмами.
Прием Кларитина следует прекратить не менее чем за 48 ч до проведения кожных диагностических аллергопроб для предотвращения ложных результатов.
Для пациентов с тяжелым нарушением функций печени начальная доза должна быть снижена в связи с возможным снижением клиренса лоратадина (рекомендуется начальная доза 5 мг 1 раз в сутки или 10 мг через день).
Применение у детей. Эффективность и безопасность применения Кларитина у детей в возрасте до 1 года не доказаны. Необходимо отметить, что фармакокинетика Кларитина у детей в возрасте 1 года–2 лет при назначении одноразовой дозы 2,5 мг не отличается от фармакокинетики взрослых и детей старшего возраста.
Применение в период беременности и кормления грудью. Безопасность использования препарата в период беременности не установлена, поэтому Кларитин необходимо применять только в случае, если польза его применения для матери превышает потенциальный риск для плода. Поскольку лоратадин экскретируется с грудным молоком, следует сделать выбор между приемом препарата и кормлением грудью.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ: при одновременном приеме лоратадина с кетоконазолом, эритромицином, циметидином отмечали повышение концентрации лоратадина в плазме крови, но это повышение никак не проявлялось клинически, в том числе по данным ЭКГ.

ПЕРЕДОЗИРОВКА: при передозировке возможно возникновение сонливости, тахикардии и головной боли. При однократном приеме в дозе 160 мг никаких побочных эффектов не отмечено (в том числе и изменений ЭКГ). В случае передозировки рекомендовано симптоматическое и поддерживающее лечение. Рекомендуются стандартные мероприятия по выведению невсосавшегося препарата из желудка: промывание желудка, прием активированного угля. Лоратадин не выводится путем гемодиализа. После оказания неотложной помощи пациент должен оставаться под медицинским наблюдением.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ: в сухом месте при температуре не выше 25 °C.

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 7 Количество в упаковке
  • Дозировка 10 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Без рецепта Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация R06A X13 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

КЛАРИТИН

(CLARITINE)

Склад:                          

діюча речовина: loratadine;

1 таблетка містить лоратадину 10 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: овальні таблетки білого або майже білого кольору зі знаком «колби та чаші», лінією розлому та цифрою «10» на одному боці та плоскою поверхнею на другому боці.

Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби для системного застосування.

Код АТХ  R06A X13.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Лоратидин (діюча речовина препарату Кларитин®) – трициклічний антигістамінний засіб із селективною активністю відносно периферичних Н1-рецепторів.

У більшості пацієнтів при застосуванні в рекомендованій дозі лоратадин не чинить клінічно значущої седативної та антихолінергічної дії. Упродовж тривалого лікування не спостерігалось клінічно значущих змін у показниках життєво-важливих функцій організму, лабораторних досліджень, фізікального обстеження або електрокардіограми. Лоратадин не має значущого впливу на Н2-гістамінові рецептори. Препарат не інгібує поглинання норепінефрину і фактично не має впливу на функцію серцево-судинної системи або на активність водія ритму серця.

Дослідження з проведенням шкірних проб на гістамін після застосування разової дози 10 мг показали, що антигістамінний ефект виникає через 1-3 години, досягає піку через 8-12 годин і триває більше 24 годин. Не відзначалося розвитку стійкості до дії препарату після 28 днів застосування лоратадину.

Клінічна ефективність і безпека.

Більше 10000 чоловік (у віці від 12 років) отримували лікування лоратадином (таблетки по 10 мг) у контрольованих клінічних дослідженнях. Лоратадин (таблетки) в дозі 10 мг 1 раз на добу був ефективнішим, ніж плацебо, і таким же ефективним, як клемастин, відносно покращення стану при симптомах (назальних і не назальних) алергічного риніту. У цих дослідженнях сонливість виникала з меншою частотою при застосуванні лоратадину, ніж клемастину, і практично з такою ж частотою, як і при застосуванні терфенадину та плацебо.

Серед учасників цих досліджень (у віці від 12 років) 1000 пацієнтів із хронічною ідіопатичною кропив’янкою  були зареєстровані у плацебо-контрольованих дослідженнях. Лоратадин у дозі

10 мг 1 раз на добу був ефективнішим за плацебо у лікуванні хронічної ідіопатичної кропив’янки, що підтверджується послабленням свербежу, еритеми і алергічного висипання. У цих дослідженнях частота сонливості була подібною при застосуванні лоратадина та плацебо.

Діти.

Близько 200 дітей (у віці від 6 до 12 років) із сезонним алергічним ринітом отримували лоратидин (сироп) у дозах до 10 мг 1 раз на добу в контрольованих клінічних дослідженнях. В іншому дослідженні 60 дітей (у віці від 2 до 5 років) отримували лоратадин (сироп) у дозі 5 мг 1 раз на добу. Непередбачені побічні реакції не спостерігались.

Ефективність у дітей була подібною ефективності у дорослих.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Лоратадин швидко і добре всмоктується. Застосування препарату під час їди може дещо затримувати всмоктування лоратадину, проте це не впливає на клінічний ефект. Показники біодоступності лоратадину та його активного метаболіта є пропорційними дозі.

Розподіл. Лоратадин зв’язується активно (від 97 % до 99 %) з білками плазми крові, а його активний метаболіт – з помірною активністю (від 73 %  до 76 %).

У здорових добровольців період напіврозподілу лоратадину та його активного метаболіта в плазмі крові складає приблизно 1 та 2 години відповідно.

Біотрансформація. Після перорального застосування лоратадин швидко і добре абсорбується, а також екстенсивно метаболізується при першому проходженні через печінку, головним чином, за допомогою CYP3A4 і CYP2D6. Основний метаболіт дезлоратадин є фармакологічно активним і більшою мірою відповідає за клінічний ефект. Лоратадин і дезлоратадин досягають максимальної концентрації у плазмі крові (Tmax) через 1-1,5 години і 1,5-3,7 годин відповідно, після застосування препарату.

Виведення. Приблизно 40 % дози виводиться із сечею і 42 % з калом упродовж 10 днів, в основному у формі кон’югованих метаболітів. Приблизно 27 % дози виводиться із сечею упродовж перших 24 годин. Менше 1 % діючої речовини виводиться у незміненій активній формі – як лоратадин або дезлоратадин.

У дорослих   здорових добровольців   середній період   напіввиведення   лоратадину   становив

8,4 години (діапазон від 3 до 20 годин), а основного активного метаболіта – 28 годин (діапазон від 8,8 до 92 годин).

Порушення функції нирок. У пацієнтів із хронічним порушенням функції нирок підвищувалися показники AUC і максимальної концентрації у плазмі крові (Сmax) лоратадину і його активного метаболіта порівняно з такими показниками в пацієнтів із нормальною функцією нирок. Середній період напіввиведення лоратадину і його активного метаболіта не відрізнявся значною мірою від показників у здорових людей. У пацієнтів із хронічним порушенням функції печінки гемодіаліз не впливає на фармакокінетику лоратадину і його активного метаболіта.

Порушення функції печінки. У пацієнтів із хронічним алкогольним ураженням печінки показники AUC і Сmax лоратадину були в два рази вищими, а їх активного метаболіту не змінювалися істотно при порівнянні з такими показниками в пацієнтів із нормальною функцією печінки. Період напіввиведення лоратадину і його активного метаболіта становить 24 і 37 годин відповідно і збільшується залежно від тяжкості захворювання печінки.

Пацієнти літнього віку. Показники фармакокінетики лоратадину і його активного метаболіту були аналогічними в здорових дорослих добровольців і здорових добровольців літнього віку.

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування алергічного риніту та хронічної ідіопатичної кропив’янки.

Протипоказання.

Кларитин® протипоказаний пацієнтам із підвищеною чутливістю до активної речовини або до будь-якого іншого компонента препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При застосуванні одночасно з алкоголем ефекти препарату Кларитин® не посилюються, що підтверджено дослідженнями психомоторної функції.

Потенційна взаємодія може мати місце при застосуванні всіх відомих інгібіторів CYP3A4 або CYP2D6, що призводить до підвищення рівнів лоратадину, а це в свою чергу може бути причиною підвищення частоти виникнення побічних реакцій.

У контрольованих дослідженнях повідомлялося про підвищення концентрацій лоратадину в плазмі крові після одночасного застосування з кетоконазолом, еритроміцином і циметидином, що не супроводжувалося клінічно значущими змінами (у тому числі на ЕКГ).

Діти. Дослідження взаємодій з іншими препаратами проводилися тільки з участю дорослих пацієнтів.

Особливості застосування.

Кларитин® слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із тяжкою формою порушення функції печінки.

До складу препарату входить лактоза. З цієї причини пацієнти з такими рідкими спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа і мальабсорбція глюкози-галактози  не повинні застосовувати даний препарат.

Застосування препарату Кларитин® необхідно припинити, як мінімум, за 48 годин перед проведенням шкірних тестів, оскільки антигістаміни можуть нейтралізувати або іншим чином послабляти позитивну реакцію при визначенні індексу реактивності шкіри.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Даних про застосування лоратадину вагітними жінками дуже мало. Дослідження на тваринах не виявили прямих або непрямих негативних ефектів, що стосуються репродуктивної токсичності. Бажано, як захід безпеки, уникати застосування препарату Кларитин® у період вагітності.

Годування груддю. Фізико-хімічні дані свідчать про виведення лоратадину/метаболітів із грудним молоком. Оскільки ризик для дитини не може бути виключений, препарат Кларитин® не слід застосовувати в період годування груддю.

Фертильність. Дані щодо впливу продукту на жіночу або чоловічу фертильність відсутні.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Кларитин® не впливає або впливає незначним чином на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Проте пацієнтові необхідно повідомити, що дуже рідко повідомлялося про сонливість, що може впливати на здатність керувати автотранспортом або механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування.

Перорально. Таблетки  можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Дозування.

Дорослі та діти віком від 12 років слід приймати по 1 таблетці (10 мг лоратадину) 1 раз на добу.

Для дітей  у віці  від 2 до 12 років дозування залежить від маси тіла. При масі тіла більше 30 кг:

10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу. Дітям з масою тіла менше 30 кг застосовувати препарат у вигляді сиропу.

Пацієнти літнього віку.

Не вимагається корекції дозування людям літнього віку.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Пацієнтам з порушеннями функцій печінки тяжкого ступеня слід призначати препарат у нижчій початковій дозі, оскільки в них можливе зниження кліренсу лоратадину. Для дорослих і дітей із масою тіла більше 30 кг рекомендована початкова доза складає 10 мг через день.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Діти.

Ефективність та безпека застосування лоратадину дітям віком до 2 років не встановлена.

Препарат Кларитин®, таблетки, призначати дітям з масою тіла більше 30 кг.

Передозування.

Передозування лоратадину підвищує частоту виникнення антихолінергічних симптомів. При передозуванні повідомлялося про сонливість, тахікардію і головний біль. У разі передозування рекомендовано симптоматичне та підтримуюче лікування упродовж необхідного періоду часу. Можливе застосування активованого вугілля у вигляді водної суспензії. Також можна провести промивання шлунка. Лоратадин не виводиться із організму при проведенні гемодіалізу; ефективність перитонеального діалізу у виведенні препарату невідома. Після невідкладної допомоги пацієнт має залишитися під медичним наглядом.

Побічні реакції.

Коротка характеристика профілю безпеки. У клінічних дослідженнях з участю дорослих і підлітків при застосуванні лоратадину в рекомендованій дозі 10 мг на добу при показаннях, що включають алергічний риніт і хронічну ідіопатичну кропив’янку, про побічні реакції повідомлялося у 2 % пацієнтів (що перевищує показник у пацієнтів, які отримували плацебо). Частішими побічними реакціями, про які повідомлялося частіше, ніж при застосуванні плацебо, були: сонливість (1,2 %), головний біль (0,6 %), посилення апетиту (0,5 %) і безсоння (0,1 %). У клінічних дослідженнях у дітей віком від 2 до 12 років відзначалися такі небажані явища як головний біль (2,7 %), нервозність (2,3 %) або втома (1 %).

Перелік побічних реакцій. Побічні реакції, про які повідомлялося в ході постмаркетингового періоду, вказані нижче за класами систем органів. Частота визначена як: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1 000 до <1/100), рідко (від ≥1/10 000 до <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000) і невідомо (неможливо встановити за наявними даними).

У кожній групі частоти побічні реакції вказані в порядку зниження серйозності.

З боку імунної системи: дуже рідко – анафілаксія, включаючи ангіоедему.

З боку нервової системи: дуже рідко – запаморочення, судоми.

З  боку серця: дуже рідко – тахікардія, пальпітація.

З  боку ШКТ: дуже рідко – нудота, сухість у роті, гастрит.

З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – патологічні зміни функції печінки.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже рідко – висипання, алопеція.

Порушення загального стану і пов’язані зі способом застосування препарату: дуже рідко – втома.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 7 або 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру  в картонній коробці.

Категорія відпуску.  Без рецепта.

Виробник.

Шерінг-Плау Лабо Н.В.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Індустрієпарк 30, Хейст-оп-ден-Берг, Антверпен, Б-2220, Бельгія.


#5510
24.07.2016
Пару лет назад у меня начались неожиданные приступы непонятной аллергии - сначала чесались глаза, а потом присоединились и проблемы с дыханием, особенно по утрам. Попробовала разные средства скорой помощи, в том числе Кларитин.Выбрала потому, что в показаниях стояли прежде всего аллергические риниты и конъюктивиты - именно то, с чем я столкнулась... Да, Кларитин действует достаточно быстро и эффективно. Облегчение наступает уже минут через 20.Мне препарат понравился, рекомендую.
Оцените отзыв: 0
Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

С этим товаром рекомендуем
Наверх