Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Доксорубицин Медак 2мг/мл 5мл №1

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Раствор
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Объем 5 мл Объем препарата, смотреть на упаковке
  • Дозировка 2 мг Количество лекарства в препарате
  • Производитель Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ, Німеччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

Современное лечение онкологических заболеваний различной локализации немыслимо без применения различных химиотерапевтических препаратов. Протоколы специализированной терапии злокачественных опухолей содержат инструкции по применению этих лекарственных средств на разных этапах лечения. Одним из широко применяемых медикаментов, по отзывам специалистов химиотерапевтической практики, является препарат для парентерального применения, который выпускается в виде раствора для инфузий - Доксорубицин Медак 2мг/мл 5мл №1. Его выпуск и поставки в Украину производит немецкая фармацевтическая корпорация Медак Гезельшафт фюр клинише Шпециальпрепарате мбХ. Химическое строение активного действующего вещества, согласно прилагаемого описания, относит Доксорубицин в группу антрациклиновых антибиотиков цитотоксического действия. При его производстве применяются биотехнологии по выделению действующего начала лекарства из культуры микроорганизмов Streptomyces peucetius var. caesius. 


Доксорубицин не способен преодолевать гематоэнцефалический барьер. Тем не менее спектр применения этого препарата и его аналогов очень широк. Подробный перечень локализаций раковых процессов, при которых показано назначение Доксорубицина - Медак, а также возможные побочные эффекты, нежелательные осложнения и противопоказания к использованию детально изложены в соответствующих разделах прилагаемой документации. Проведение курсов химиотерапии возможно исключительно в стационарных учреждениях, специально обученным персоналом, под наблюдением лечащего врача соответствующей квалификации. Вводить приготовленный раствор Доксорубицина – Медак возможно внутривенно, внутриартериально, а также он используется при раке мочевого пузыря в виде внутрипузырных инсталляций. Возрастных ограничений по назначению доксорубицина нет. Специфического антидота при передозировке не существует. При хранении следует обеспечить температуру от 2- до 8 градусов Цельсия.


Как выгодно купить Доксорубицин - Медак. Цена и качество



Купить Доксорубицин Медак в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, можно в нашей интернет-аптеке. Цена на Доксорубицин - Медак при этом будет везде одинаковая. 


Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Раствор
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Объем 5 мл Объем препарата, смотреть на упаковке
  • Дозировка 2 мг Количество лекарства в препарате
  • Производитель Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ, Німеччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара 1.5.9ЛС_холод от +2 до +8_Ограниченный отпуск Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация L01D B01 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦIЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ДОКСОРУБІЦИН МЕДАК

(Doxorubicin MEDAC)

 

 

Склад:

діюча речовина: 1 мл розчину містить 2 мг доксорубіцину гідрохлориду;

допомiжнi речовини: натрію хлорид, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин червоного кольору.

 

Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби. Цитотоксичні препарати (антрацикліни та споріднені сполуки). Код АТХ L01D В01.

 

Фармакологiчнi властивостi.

Фармакодинаміка.

Доксорубіцин медак − антрацикліновий антибіотик. Він чинить протипухлинну дію завдяки цитотоксичному механізму дії, зокрема шляхом інтеркаляції в ДНК, пригнічення ферменту топоізомерази ІІ і утворення активних форм кисню (АФК).  Все це виявляє шкідливий вплив на синтез ДНК: інтеркаляція молекули доксорубіцину призводить до пригнічення синтезу ДНК- та РНК-полімерази внаслідок порушень в основному розпізнаванні та специфічності послідовності. Пригнічення топоізомерази ІІ призводить до розриву одиничних і подвійних  спіралей ДНК. Розділення ДНК також відбувається  у результаті хімічної реакції з високоактивними формами кисню, такими як, наприклад гідроксильний ОН-радикал. Наслідками цього є мутагенні та хромосомні відхилення.

Специфіка токсичності доксорубіцину пов’язана перш за все з проліферативною активністю здорової тканини. Таким чином, кістковий мозок, шлунково-кишковий тракт  та гонади є основними здоровими тканинами, які  зазнають ушкодження.

Однією з головних причин неефективності лікування доксорубіцином та іншими антрациклінами є розвиток резистентності. Для подолання клітинної резистентності до доксорубіцину застосовують антагоністи кальцію, такі як верапаміл, оскільки основною мішенню є клітинна мембрана. Верапаміл блокує повільні кальцієві канали і може посилювати клітинне захоплення доксорубіцину. В ході експериментів на тваринах спостерігалися тяжкі токсичні ефекти при комбінованому застосуванні доксорубіцину і верапамілу.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного введення спостерігається швидкий кліренс доксорубіцину із плазми крові  і розподіл його по тканинах, включаючи легені, печінку, серце, селезінку, лімфатичні вузли,  кістковий мозок і нирки. Відносно низькі, але стабільні рівні виявляються у тканині пухлини.

Доксорубіцин швидко метаболізується у печінці. Найбільш розповсюдженим метаболітом є доксорубіцинол, хоча у значної кількості пацієнтів утворюється доксорубіцин-7-діоксіаглікон та доксорубіцинол-7-діоксіаглікон. Близько 40-50 % дози екскретується з жовчю протягом 7 днів, із яких майже половина екскретується у вигляді незміненої активної речовини. Приблизно 5 % дози виводиться з сечею протягом 5 днів. Доксорубіцинол, головний (активний) метаболіт, екскретується і з жовчю,  і з сечею. Доксорубіцинол не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, але проникає через плаценту і виділяється з грудним молоком. Виведення доксорубіцину з плазми є трифазовим із періодами напіввиведення 12 хвилин, 3,3 години та 30 годин.

Об’єм розподілу – 25 л; ступінь зв’язування доксорубіцину з білками плазми крові становить 60-70 %. Існують істотні міжіндивідуальні відмінності в біотрансформації доксорубіцину. Кліренс очевидно не є дозозалежним, але він  більший у чоловіків, ніж у жінок.

При порушенні функції печінки екскреція доксорубіцину уповільнюється і, як наслідок,  збільшується затримка і накопичення його в плазмі і тканинах. У таких випадках рекомендується зниження дози, хоча чіткого взаємозв’язку між печінковими пробами, кліренсом доксорубіцину і клінічною токсичністю не існує. Оскільки доксорубіцин та його метаболіти лише незначною мірою виділяються з сечею,  немає чітких доказів того, що фармакокінетичні параметри чи токсичність доксорубіцину змінюються у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Хоча ниркова екскреція є незначним шляхом виведення доксорубіцину, тяжка ниркова недостатність може впливати на загальну елімінацію і потребувати зменшення дози.

У дослідженнях за участю пацієнтів із надмірною масою тіла (> 130 % ідеальної маси тіла) кліренс доксорубіцину зменшувався, а період напіввиведення збільшувався порівняно з відповідними показниками у контрольній групі пацієнтів з нормальною масою тіла. Тому пацієнтам із надмірною масою тіла потрібне регулювання дози.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Доксорубіцин  медак – цитотоксичний лікарський засіб, показаний при таких непластичних захворюваннях:

-        дрібноклітинний рак легенів;

-        рак молочної залози;

-        рецидивуюча карцинома яєчників;

-        системна терапія місцевопоширеного або метастазуючого раку сечового міхура;

-        внутрішньоміхурова профілактика рецидиву захворювання при поверхневому раку сечового міхура після трансуретральної резекції;

-        ад’ювантна та неоад’ювантна терапія при остеосаркомі;

-        розповсюджені форми саркоми м’яких тканин у дорослих;

-        саркома Юінга;

-        лімфома Ходжкіна;

-        неходжкінська лімфома;

-        гострий лімфобластний лейкоз;

-        гострий мієлобластний лейкоз;

-        розповсюджена множинна мієлома;

-        пізня стадія або рецидив ендометріальної карциноми;

-        пухлина Вільямса;

-        пізня стадія папілярного/фолікулярного раку щитовидної залози;

-        анапластичний рак щитовидної залози;

-        розповсюджена нейробластома.

Доксорубіцин медак часто застосовується разом з іншими цитостатичними засобами у схемах комплексної хіміотерапії. 

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або допоміжних речовин, які входять до складу препарату. Вагітність та період годування груддю.

Протипоказання при внутрішньовенному введенні:

        персистуюча мієлосупресія або тяжкий стоматит, спричинені попереднім цитотоксичним лікуванням та/або опроміненням;

        системні інфекції;

        тяжкі порушення функції печінки;

        тяжка аритмія, серцева недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, гостре запальне захворювання серця;

        попереднє лікування максимальними кумулятивними дозами антрациклінів;

        підвищена схильність до кровотеч.

Протипоказання при внутрішньоміхуровому введенні:

       інвазивні пухлини, що проростають в сечовий міхур;

       інфекції сечовидільного тракту;

       запалення сечового міхура;

       проблеми при катетеризації, наприклад стеноз уретри;

       гематурія.

Застосування препарату слід припинити за наявності або розвитку пригнічення кісткового мозку або появі виразок в роті. Останньому можуть передувати такі симптоми-передвісники, як відчуття печіння в роті. За наявності цього симптому продовжувати застосування препарату не рекомендується.

 

Особливі заходи безпеки.

Лише для одноразового застосування.

Будь-який невикористаний лікарський засіб або непотрібний матеріал необхідно знищити відповідно до місцевих вимог.

При маніпуляціях з цитотоксичними лікарськими засобами необхідно дотримуватися відповідних рекомендацій.

Враховуючи токсичність препарату, рекомендуються такі запобіжні заходи:

       Персонал необхідно ознайомити з правилами роботи з препаратом.

       Вагітним медичним працівникам забороняється працювати з препаратом.

       При маніпуляціях з Доксорубіцином медак необхідно користуватися захисним одягом: окулярами, халатами, одноразовими рукавичками та масками).

      Для розбавлення розчину повинно бути виділено відповідне місце (бажано під системою з ламінарним потоком). Робоча поверхня повинна бути захищена одноразовим абсорбуючим папером, зі зворотнього боку покритим пластмасою.

      Всі матеріали, які використовувались для  прибирання, включаючи захисні рукавички, повинні бути вміщені у пакети, призначені для вивозу відходів високого ступеня ризику,  для спалювання їх при високій температурі  (700 °C).

      У разі потрапляння препарату  на шкіру необхідно промити уражену зону водою і милом або розчином натрію  бікарбонату.  Але не слід протирати шкіру за допомогою жорсткої щітки.

      У разі потрапляння препарату в очі слід відтягнути повіку і промивати уражене око великою кількістю води протягом 15 хвилин. Після цього потрібно проконсультуватися з лікарем.

      При розбризкуванні або розливанні розчину забруднене місце необхідно обробити розведеним розчином натрію гіпохлориту (з концентрацією активного хлору 1 %), бажано на тривалий час (на ніч), а потім промити водою.

      Всі матеріали, які використовувалися під час прибирання, необхідно знищувати так само, як це зазначено вище.

      Завжди слід мити руки після зняття рукавичок.

 

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами та інші види взаємодій.

Сумісне застосування інших протипухлинних засобів, наприклад антрациклінів (даунорубіцин, епірубіцин, ідарубіцин), цисплатину, циклофосфаміду, циклоспорину, цитарабіну, дакарбазину, дактиноміцину, фторурацилу, мітоміцину C та таксанів, може потенціювати ризик застійної серцевої недостатності, спричиненої доксорубіцином. Було виявлено, що розподіл доксорубіцину значною мірою змінювався, коли він застосовувався одразу після короткої внутрішньовенної інфузії паклітакселу. Сумісне застосування паклітакселу спричиняє зменшення кліренсу доксорубіцину та збільшує кількість випадків нейтропенії та стоматиту.  

Кардіотоксичний ефект доксорубіцину посилюється після одночасного застосування кардіотонічних лікарських засобів, таких як  блокатори кальцієвих канальців та верапаміл (збільшення максимальної концентрації доксорубіцину, кінцевого періоду напіввиведення і об`єму розподілу). Під час терапії доксорубіцином біодоступність дигоксину зменшується. У разі застосування доксорубіцину з вищезазначеними лікарськими засобами необхідно проводити ретельний моніторинг функції серця.

Застосування трастузумабу в комбінації з антрациклінами (такими як доксорубіцин) пов`язане з високим ризиком кардіотоксичного ефекту. На даний час трастузумаб і антрацикліни не слід застосовувати одночасно, за винятком добре контрольованих клінічних досліджень зі з моніторингом стану серця. Якщо антрацикліни застосовуються після завершення терапії трастузумабом, може підвищуватися ризик  кардіотоксичного ефекту. По можливості між завершенням терапії трастузумабом і початком терапії антрациклінами повинен бути досить довгий інтервал (до 22 тижнів). Обов’язковий ретельний контроль функції серця.

Доксорубіцин медак зазнає метаболізму завдяки системі цитохрому P450 (CYP450) і є субстратом для транспортера Pgp. Супутнє застосування інгібіторів CYP450 і/або Pgp може призводити до збільшення концентрації доксорубіцину в плазмі і, таким чином, посилювати його токсичність. З іншого боку, одночасне застосування  індукторів CYP450, таких як рифампіцин і барбітурати, може знижувати концентрацію доксорубіцину в плазмі крові і зменшувати його ефективність.

Циклоспорин, інгібітор CYP3A4 та Pgp, збільшує AUC доксорубіцину і доксорубіцинолу  на 55 % і 350 % відповідно. Така комбінація може потребувати  корекції дози. Циметидин зменшує  плазмовий кліренс і збільшує  AUC доксорубіцину.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх