Name: Еналаприл-Тева таблетки по 20 мг, 30 шт.
Brand: Teva
SKU: 5315010
Price: 83.4 UAH
Availability: InStock

Виробник

Форма випуску

Киевмедпрепарат

Arterium

ЛС общий режим

Еналаприл таблетки по 20 мг, 20 шт.

Эналаприл таблетки по 20 мг, 20 шт.

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Berlin-Chemie

Берліприл 20 таблетки №30

Берлиприл 20 таблетки №30

Astrapharm

Еналаприл-Астрафарм таблетки по 20 мг, 20 шт.

Эналаприл-Астрафарм таблетки по 20 мг, 20 шт.

Еналаприл-Астрафарм таблетки по 20 мг, 90 шт.

Эналаприл-Астрафарм таблетки по 20 мг, 90 шт.

KRKA

Енап 20 HL таблетки, 20 мг/12,5 мг, 20 шт.

Энап 20 HL таблетки, 20 мг/12,5 мг, 20 шт.

Енап таблетки по 20 мг, 20 шт.

Энап таблетки по 20 мг, 20 шт.

Здоровье

Еналаприл-Здоров'я таблетки по 20 мг, 20 шт.

Эналаприл-Здоровье таблетки по 20 мг, 20 шт.

Повні аналоги

Еналаприл таблетки по 10 мг, 20 шт.

Эналаприл таблетки по 10 мг, 20 шт.

Лекхим-Харьков

Лекхим

Еналаприл таблетки по 0,01 г, 90 шт.

Эналаприл таблетки по 0,01 г, 90 шт.

Еналаприл таблетки по 10 мг, 50 шт.

Эналаприл таблетки по 10 мг, 50 шт.

Teva

Еналаприл-Тева таблетки по 10 мг, 30 шт.

Эналаприл-Тева таблетки по 10 мг, 30 шт.

Еналаприл-Тева таблетки по 5 мг, 30 шт.

Эналаприл-Тева таблетки по 5 мг, 30 шт.

Берліприл 5 таблетки по 5 мг, 30 шт.

Берлиприл 5 таблетки №30

Берліприл таблетки по 10 мг, 30 шт.

Берлиприл таблетки по 10 мг, 30 шт.

Лубнифарм

Еналаприл таблетки 10 мг №20

Эналаприл таблетки 10 мг №20

Еналаприл-Астрафарм таблетки по 10 мг, 20 шт.

Эналаприл-Астрафарм таблетки по 10 мг, 20 шт.

Еналаприл-Астрафарм таблетки по 10 мг, 90 шт.

Эналаприл-Астрафарм таблетки по 10 мг, 90 шт.

Дарница

Дарниця

Еналаприл-Дарниця таблетки по 10 мг, 20 шт.

Эналаприл-Дарница таблетки по 10 мг, 20 шт.

Фармак

Еналозид Моно таблетки по 10 мг, 20 шт.

Эналозид Моно таблетки по 10 мг, 20 шт.

Енап таблетки по 2,5 мг, 20 шт.

Энап таблетки по 2,5 мг, 20 шт.

Енап таблетки по 5 мг, 20 шт.

Энап таблетки по 5 мг, 20 шт.

Енап таблетки по 10 мг, 20 шт.

Энап таблетки по 10 мг, 20 шт.

Енап таблетки по 10 мг, 60 шт.

Энап таблетки по 10 мг, 60 шт.

Еналаприл-Здоров'я таблетки по 5 мг, 30 шт.

Эналаприл-Здоровье таблетки по 5 мг, 30 шт.

Еналаприл-Тева 5 мг №90(10х9) бліс карт кор*

Еналаприл-Здоров'я таблетки по 5 мг, 20 шт.

Эналаприл-Здоровье таблетки по 5 мг, 20 шт.

Еналаприл-Здоров'я таблетки по 10 мг, 20 шт.

Эналаприл-Здоровье таблетки по 10 мг, 20 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Еналаприл

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Імпортний

Код АТС/ATX

Только с рецептом

Рецептурна видача

Температура хранения

Температура зберігання

Кількість в упаковці

Упаковка

Спосіб введення

Дозування

Термін придатності

Міжнародна назва

Код Моріон

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным запрещено

Вагітним

Кормящим матерям с осторожностью

Годуючим матерям

Детям с осторожностью

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем нет данных

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Еналаприл-Тева таблетки по 20 мг, 30 шт.

Склад

діюча речовина: еналаприлу малеат;
1 таблетка містить 20 мг еналаприлу малеату;
допоміжні речовини:&nbsp;лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, тальк, натрію гідрокарбонат, магнію стеарат, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий (для таблеток по 20 мг).

Лікарська форма

Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки 20 мг: блідо-помаранчеві з вкрапленнями, круглі, двоопуклі таблетки snap tab з рискою з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, монокомпонентні. Код АТХ С09А А02.

Фармакодинаміка

Еналаприлу малеат &ndash; сіль малеїнової кислоти еналаприлу, похідної двох амінокислот &ndash; L-аланіну та L-проліну. Ангіотензинперетворювальний фермент (АПФ) являє собою пептидил-дипептидазу, яка каталізує перетворення ангіотензину I у вазопресорну речовину ангіотензин II. Після абсорбції еналаприл гідролізується до еналаприлату, який пригнічує АПФ. Пригнічення АПФ призводить до зменшення ангіотензину II у плазмі, у результаті чого у плазмі збільшується активність реніну (завдяки усуненню негативного зворотного зв&rsquo;язку вивільнення реніну) та знижується секреція альдостерону.
АПФ є ідентичним кініназі II. Таким чином, еналаприл також може блокувати розщеплення брадикініну, сильного вазодепресорного пептиду. Однак значення цього явища для терапевтичного ефекту еналаприлу залишається нез&rsquo;ясованим.
Механізм, через який еналаприл знижує артеріальний тиск, передусім пов&rsquo;язують з пригніченням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Еналаприл може проявляти антигіпертензивний ефект навіть у пацієнтів з низькореніновою гіпертензією.
Застосування еналаприлу пацієнтам з артеріальною гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску у пацієнтів в горизонтальному і вертикальному положеннях без істотного збільшення частоти серцевого ритму.
Симптоматична постуральна гіпотензія є нечастим явищем. У деяких пацієнтів досягнення оптимального зниження артеріального тиску може потребувати кількох тижнів терапії. Різке припинення прийому еналаприлу не асоціювалося зі швидким збільшенням артеріального тиску.
Ефективне пригнічення активності АПФ зазвичай відбувається через 2&ndash;4 години після перорального прийому індивідуальної дози еналаприлу. Початок антигіпертензивної активності зазвичай спостерігається через 1 годину, пікове зниження артеріального тиску досягається через 4&ndash;6 годин після застосування. Тривалість ефекту залежить від дози. Однак при прийомі рекомендованих доз було продемонстровано, що антигіпертензивний та гемодинамічний ефекти підтримувалися щонайменше протягом 24 годин.
У гемодинамічних дослідженнях еналаприлу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією зниження артеріального тиску супроводжувалось зниженням резистентності периферичних артерій зі збільшенням серцевого викиду, з незначним прискоренням серцевого ритму або без такого. Після прийому еналаприлу відбувалося збільшення кровообігу в нирках; швидкість клубочкової фільтрації залишалася незміненою. Ознак затримки натрію або води не виявлено. Однак у пацієнтів з низькими вихідними рівнями гломерулярної фільтрації ці рівні звичайно підвищувалися.
Під час короткострокових клінічних досліджень у пацієнтів з цукровим діабетом або без нього із хворобою нирок після застосування еналаприлу спостерігалося зменшення альбумінурії, екскреції із сечею ІgG і загального протеїну сечі.
При застосуванні разом з діуретичними препаратами, подібними до тіазиду, ефекти еналаприлу щодо зниження артеріального тиску щонайменше доповнювали дію діуретиків. Еналаприл може знижувати або попереджати розвиток спричиненої тіазидом гіпокаліємії. У пацієнтів з серцевою недостатністю, які приймали серцеві глікозиди та діуретики, прийом еналаприлу знижував периферичну резистентність та артеріальний тиск. Серцевий викид збільшувався, а частота серцевих скорочень (яка зазвичай збільшена у пацієнтів із серцевою недостатністю) зменшувалася. Знижувався тиск у кінцевих легеневих капілярах. Лікування еналаприлом покращувало переносимість фізичного навантаження та зменшувало ступінь тяжкості серцевої недостатності за критеріями Нью-Йоркської асоціації кардіологів. Ці ефекти продовжували тривати протягом всієї довгострокової терапії еналаприлом. У пацієнтів з легкою та помірною серцевою недостатністю еналаприл сповільнює прогресування дилатації/збільшення міокарда та серцевої недостатності, про що свідчили знижені кінцевий діастолічний та систолічний об&rsquo;єми лівого шлуночка та покращення фракції викиду.
Є обмежений досвід вивчення ефективності та безпеки застосування дітям з артеріальною гіпертензією віком від 6 років. У клінічне дослідження було залучено 110 дітей з артеріальною гіпертензією віком від 6 до 16 років з масою тіла &ge; 20 кг та зі швидкістю клубочкової фільтрації &gt; 0,5 мл/с/1,73 м2. Дітям з масою тіла &lt; 50 кг застосовували 0,625 мг або &nbsp; &nbsp;2,5 мг, або 20 мг еналаприлу 1 раз на добу, а діти з масою тіла &ge; 50 кг приймали 1,25 мг або 5 мг, або 40 мг еналаприлу 1 раз на добу. Зниження артеріального тиску залежало від дози; ефект був однаковим у всіх підгрупах дозування (за віком, стадією Теннера, статтю, расою). Результати дослідження вказують на те, що найнижчі дози 0,625 мг та 1,25 мг, які є еквівалентними середній дозі 0,02 мг/кг на добу, не передбачають терапевтичної ефективності. Максимальна доза становила 0,58 мг/кг (40 мг) 1 раз на добу. Профіль побічних явищ у дітей не відрізнявся від профілю у дорослих пацієнтів.

Фармакокінетика

Абсорбція
Еналаприл швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, пікова концентрація у сироватці досягається протягом 1 години. Об&rsquo;єм абсорбції становить приблизно 60 %, вживання їжі не впливає на абсорбцію. Після абсорбції еналаприл швидко та екстенсивно гідролізується до еналаприлату, сильного інгібітору АПФ. Максимальна концентрація еналаприлату в сироватці крові досягається через 4 години після перорального прийому дози еналаприлу. Період напіввиведення еналаприлату після багаторазового прийому еналаприлу становить 11 годин.&nbsp;
Розподіл
У межах усього діапазону терапевтичних концентрацій 60 % еналаприлату зв&rsquo;язується з білками сироватки крові.
Метаболізм
Після всмоктування еналаприл швидко гідролізується з утворенням активної речовини еналаприлату, потужного інгібітору АПФ.
Виведення
Еналаприлат виводиться головним чином нирками. Головними компонентами в сечі є еналаприлат, що становить приблизно 40 % дози, та незмінений еналаприл (приблизно &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;20 %).
Порушення функції нирок
У пацієнтів з нирковою недостатністю збільшується експозиція еналаприлу та еналаприлату. У пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 40&ndash;60 мл/хв) AUC еналаприлату у стабільному стані була приблизно в 2 рази більшою, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок, після введення 5 мг 1 раз на добу. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (кліренс креатиніну &le; 30 мл/хв) AUC збільшилась приблизно у 8 разів. При цьому рівні ниркової недостатності ефективний період напіввиведення еналаприлату подовжується, а час до досягнення стабільного стану збільшується (див. &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).
Еналаприлат можна вивести із загального кровообігу за допомогою гемодіалізу. Кліренс еналаприлату при діалізі становить 62 мл/хв.

Показання

<ul>
<li>Лікування артеріальної гіпертензії.</li>
<li>Лікування клінічно вираженої серцевої недостатності.</li>
<li>Профілактика клінічно вираженої серцевої недостатності у пацієнтів із безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду &lt; 35 %).</li>
</ul>

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до еналаприлу, до будь-якої допоміжної речовини препарату або до інших інгібіторів АПФ.</li>
<li>Наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов'язаного з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ.</li>
<li>Вагітність або планування вагітності (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).</li>
<li>Спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.</li>
</ul>
Одночасне застосування еналаприлу з препаратами, що містять аліскірен, пацієнтам з цукровим діабетом або з порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації &lt; 60 мл/хв/1,73 м2).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Гіпотензивна терапія
Супутній прийом цих препаратів може посилити гіпотензивний ефект еналаприлу. Супутній прийом з нітрогліцерином, іншими нітратами або іншими вазодилататорами може додатково знизити артеріальний тиск.&nbsp;
Калійзберігаючі діуретики, добавки з калієм
Інгібітори АПФ зменшують спричинену застосуванням діуретиків втрату калію. Калійзберігаючі діуретики (наприклад спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид), добавки з калієм або замінники солі, що містять калій, можуть призвести до гіперкаліємії. При призначенні супутнього прийому через явну гіпокаліємію їх слід приймати з великою обережністю, регулярно визначаючи рівень калію в сироватці крові (див. &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Діуретики (тіазидні або петльові діуретики)
Попереднє лікування діуретиками у великих дозах може призвести до зниження об&rsquo;єму циркулюючої крові та надмірної артеріальної гіпотензії на початку терапії еналаприлом. Гіпотензивний ефект можна зменшити, припинивши застосування діуретика, збільшивши споживання солі та рідини або розпочавши терапію з низької дози еналаприлу.
Літій
Сумісне застосування інгібіторів АПФ і літію може спричинити тимчасове підвищення рівня літію в сироватці та інтоксикацію літієм. Супутній прийом інгібіторів АПФ та тіазидних діуретиків може додатково збільшити рівні літію в сироватці та підвищити ризик інтоксикації літієм. Не рекомендується прийом еналаприлу з літієм. Якщо така комбінація є необхідною для пацієнта, слід здійснювати ретельний моніторинг рівнів літію в сироватці крові.
Трициклічні антидепресанти/нейролептики/анестетики/наркотики
Супутній прийом певних анестетиків, трициклічних антидепресантів та нейролептиків з інгібіторами АПФ може призвести до додаткового зниження тиску крові.
Нестероїдні протизапальні засоби, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2-інгібітори), можуть знижувати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. Тому гіпотензивний ефект антагоністів &nbsp;рецепторів ангіотензину II або інгібіторів АПФ може бути ослаблений нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2.
Одночасний прийом НПЗЗ, включаючи ЦОГ-2-інгібітори, та антагоністів рецепторів ангіотензину II або інгібіторів АПФ спричиняє адитивний ефект на підвищення калію сироватки та може призвести до порушення функції нирок. Звичайно ці явища оборотні.
Зрідка можлива гостра ниркова недостатність, особливо у деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад у пацієнтів літнього віку або пацієнтів зі зниженим об&rsquo;ємом циркулюючої крові, включаючи тих, хто приймає діуретики). Тому таку комбінацію слід вводити з обережністю пацієнтам з порушеннями функції нирок. Пацієнти повинні споживати достатню кількість рідини та знаходитись під ретельним контролем функції нирок на початку супутньої терапії та періодично протягом такого лікування.
Препарати золота
Рідко повідомлялося про реакції, подібні на реакції на нітрити (симптоми включають почервоніння обличчя, нудоту, блювання та артеріальну гіпотензію) у пацієнтів, яким призначали ін&rsquo;єкції золота (натрію ауротіомалату) та супутньо інгібітори АПФ, включаючи еналаприл.
Симпатоміметики
Симпатоміметики можуть зменшити антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ.
Антидіабетичні препарати
Епідеміологічні дослідження вказують на те, що супутній прийом інгібіторів АПФ та антидіабетичних препаратів (інсуліну або антидіабетичних пероральних препаратів) може викликати гіпоглікемію. Поява цього симптому більш імовірна протягом перших тижнів комбінованого лікування та у разі порушення функції нирок.
Етанол
Етанол підсилює гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ.
Ацетилсаліцилова кислота, тромболітики та &beta;-блокатори
Еналаприл можна безпечно застосовувати паралельно з ацетилсаліциловою кислотою (у дозах за кардіологічними показаннями), тромболітиками та &beta;-блокаторами.
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Продемонстровано, що у пацієнтів з підтвердженою атеросклеротичною хворобою, серцевою недостатністю або цукровим діабетом подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) при супутньому застосуванні інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену характеризується більшою частотою розвитку таких побічних реакцій як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія, порушення функції нирок (у тому числі гостра ниркова недостатність) порівняно із застосуванням монотерапії. В разі необхідності прийому комбінації препаратів необхідно проводити ретельний моніторинг функції нирок, рівнів калію та артеріального тиску.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід взяти до уваги можливий розвиток запаморочення або втоми.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність
Інгібітори АПФ протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують вагітність (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;).
Пацієнток, які планують вагітність, слід перевести на альтернативне антигіпертензивне лікування, яке має затверджений профіль безпеки застосування під час вагітності. Якщо вагітність встановлена, лікування інгібіторами АПФ слід негайно припинити та, якщо це можливо, розпочати альтернативну терапію.&nbsp;
Епідеміологічні висновки відносно ризику тератогенності внаслідок застосування інгібіторів АПФ протягом І триместру вагітності не є однозначними; однак не можна виключати невеликого підвищення ризику. Відомо, що застосування інгібіторів АПФ під час ІІ і ІІІ триместру вагітності може зумовити розвиток фетотоксичності (зниження функції нирок, олігогідрамніон, ретардацію окостеніння черепа) і неонатальну токсичність (ниркову недостатність, артеріальну гіпотензію, гіперкаліємію).&nbsp;
Якщо інгібітори АПФ застосовували у ІІ триместрі вагітності, рекомендується провести ультразвукове дослідження функції нирок ембріона та черепа ембріона.&nbsp;
Немовлят, матері яких приймали інгібітори АПФ, слід ретельно перевіряти щодо артеріальної гіпотензії, олігурії та гіперкаліємії.
Годування груддю
Обмежені фармакокінетичні дані свідчать про дуже низькі концентрації у грудному молоці (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;). Хоча такі концентрації і вважаються клінічно не значимими, застосування препарату Еналаприл-Тева не рекомендується під час годування груддю недоношених та немовлят перших тижнів життя, оскільки існує гіпотетичний ризик ефектів з боку серцево-судинної системи та нирок, а також через недостатній досвід такого застосування. Щодо старших немовлят застосування препарату Еналаприл-Тева жінкам, які годують груддю можна розглядати, якщо лікування необхідне для матері, а за дитиною будуть спостерігати щодо появи будь-яких побічних ефектів.

Спосіб застосування та дози

Прийом їжі не впливає на всмоктування таблеток Еналаприл-Тева.
Дозування потрібно добирати індивідуально, відповідно до стану кожного пацієнта (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;) та реакції артеріального тиску у відповідь на препарат.
Якщо виникає необхідність розділити таблетку, кращий спосіб зробити це наступним чином.
Помістіть таблетку &nbsp;на тверду рівну поверхню лінією розлому догори (на поверхню стола або тарілку), натисніть вказівними пальцями по обидві сторони від лінії згину і натисніть одночасно різко і жорстко (як вказано на малюнку нижче).
Артеріальна гіпертензія
Доза препарату становить від початкової 5 мг до максимальної 20 мг залежно від ступеня артеріальної гіпертензії та стану пацієнта (див. нижче). Еналаприл-Тева приймають 1 раз на&nbsp;
день. При артеріальній гіпертензії легкого ступеня рекомендована початкова доза становить 5&ndash;10 мг на день.
У пацієнтів із дуже активованою ренін-ангіотензин-альдостероновою системою (наприклад з реноваскулярною гіпертензією, порушенням сольового та/або рідинного балансу, декомпенсацією серцевої функції або тяжкою артеріальною гіпертензією) можливе надмірне зниження артеріального тиску після прийому початкової дози. Таким пацієнтам рекомендується початкова доза від 2,5 мг до 5 мг і на початок лікування - нагляд лікаря.
Попереднє лікування високими дозами діуретиків може призвести до дефіциту рідини та розвитку артеріальної гіпотензії на початку терапії еналаприлом. Для таких пацієнтів рекомендується початкова доза від 2,5 мг до 5 мг. По можливості, лікування діуретиками слід припинити за 2&ndash;3 дні до початку лікування препаратом Еналаприл-Тева. Слід перевіряти функцію нирок та рівень калію в сироватці крові.
Звичайна підтримувальна доза &ndash; 20 мг 1 раз на добу. Максимальна підтримувальна доза становить 40 мг 1 раз на добу.
Серцева недостатність/ безсимптомна дисфункція лівого шлуночка
Для лікування клінічно вираженої серцевої недостатності Еналаприл-Тева застосовують разом з діуретиками та, у разі необхідності, з препаратами наперстянки або бета-блокаторами. Початкова доза препарату Еналаприл-Тева для пацієнтів із клінічно вираженою серцевою недостатністю або безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка становить 2,5 мг, при цьому застосування препарату необхідно проводити під ретельним контролем лікаря для того, щоб встановити первинний вплив препарату на артеріальний тиск. У разі відсутності ефекту або після відповідної корекції симптоматичної гіпотензії, що виникла на початку лікування препаратом Еналаприл-Тева серцевої недостатності, дозу слід поступово підвищувати до звичайної підтримувальної дози 20 мг, яку призначають одноразово або розділяють на 2 прийоми залежно від того, що краще переносить пацієнт. Добір дози рекомендовано здійснювати впродовж 2&ndash;4 тижнів. Подібний терапевтичний режим ефективно зменшує показники смертності пацієнтів із клінічно вираженою серцевою недостатністю. Максимальна доза становить 40 мг на добу за 2 прийоми.
&nbsp;
Таблиця 1.
Пропоноване титрування дози препарату Еналаприл-Тева для пацієнтів із серцевою недостатністю/безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка
&nbsp;
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 79.6754%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 48.9922%;">Тиждень</td>
<td style="width: 48.9922%;">&nbsp;Доза, мг/добу</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.9922%;">Тиждень 1</td>
<td style="width: 48.9922%;">
з 1-го по 3-й день: 2,5 мг/добу* за 1 прийом
з 4-го по 7-й день: 5 мг/добу за 2 прийоми
</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.9922%;">Тиждень 2</td>
<td style="width: 48.9922%;">&nbsp;10 мг/добу за 1 або 2 прийоми</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.9922%;">
Тиждень 3 та 4
</td>
<td style="width: 48.9922%;">20 мг/добу за 1 або 2 прийоми</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
&nbsp;
* З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам з порушенням функції нирок або тим, хто приймає діуретики (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
&nbsp;
Як до, так і після початку лікування препаратом Еналаприл-Тева хворим із серцевою недостатністю необхідний ретельний контроль артеріального тиску і функцій нирок (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), оскільки можливе виникнення артеріальної гіпотензії та (більш рідко) ниркової недостатності. Пацієнтам, які приймають діуретики, &nbsp;за можливості слід зменшити дозу до початку лікування препаратом Еналаприл-Тева. Розвиток артеріальної гіпотензії після початкової дози препарату Еналаприл-Тева не означає, що гіпотензія зберігатиметься при тривалому лікуванні, і не свідчить про необхідність припинення прийому препарату. При лікуванні препаратом Еналаприл-Тева слід також контролювати вміст калію у сироватці крові та функцію нирок.
Дозування при нирковій недостатності
Загалом потрібно збільшити інтервал між прийомами еналаприлу і/або зменшити дозування препарату.
Таблиця 2.
Пропоноване титрування дози препарату Еналаприл-Тева для пацієнтів із нирковою недостатністю
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 56.7396%; height: 234px;" border="1px">
<tbody>
<tr style="height: 92px;">
<td style="width: 32.3361%; height: 92px;">Стан нирок</td>
<td style="width: 32.3361%; height: 92px;">Кліренс креатиніну, мл/хв</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 92px;">
&nbsp;Початкова доза,
мг/день
</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.3361%; height: 22px;">Незначні порушення&nbsp;</td>
<td style="width: 32.3361%; height: 22px;">30 &ndash; 80 мл/хв</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 22px;">&nbsp;5 &ndash; 10 мг</td>
</tr>
<tr style="height: 54px;">
<td style="width: 32.3361%; height: 54px;">
Помірні порушення
</td>
<td style="width: 32.3361%; height: 54px;">10 &ndash; 30 мл/хв</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 54px;">&nbsp;2,5 мг</td>
</tr>
<tr style="height: 66px;">
<td style="width: 32.3361%; height: 66px;">Виражені порушення, зазвичай такі хворі перебувають на гемодіалізі</td>
<td style="width: 32.3361%; height: 66px;">&nbsp;&lt; 10 мл/хв&nbsp;</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 66px;">&nbsp;2,5 мг у дні діалізу*</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
&nbsp;
*Див. розділ &laquo;Особливості застосування. Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі&raquo;. Еналаприл видаляється шляхом гемодіалізу. Корекцію дозування у дні, коли гемодіаліз не проводиться, необхідно здійснювати залежно від рівня артеріального тиску.
Застосування пацієнтам літнього віку
Дозу слід коригувати залежно від функції нирок (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Діти з артеріальною гіпертензією віком від 6 років
Досвід клінічного застосування еналаприлу дітям з артеріальною гіпертензією обмежений (див. розділ &laquo;Фармакодинаміка&raquo;).
Дітям, які можуть ковтати таблетки, дозу слід призначати індивідуально, відповідно до стану пацієнта, реакції артеріального тиску на лікування та маси тіла пацієнта. Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг для пацієнтів з масою тіла від 20 до 50 кг та 5 мг для пацієнтів з масою тіла &ge; 50 кг. Еналаприл-Тева приймають один раз на добу. Дозування слід коригувати залежно від потреб до максимального 20 мг на добу для пацієнтів з масою тіла від 20 до 50 кг та 40 мг для пацієнтів з масою тіла &ge; 50 кг.

Діти

Застосовують дітям віком від 6 років.
Еналаприл не рекомендований новонародженим і дітям з рівнем гломерулярної фільтрації &lt; 30 мл/хв/1,73 м2 через відсутність даних.

Передозування

Існують обмежені дані щодо передозування препарату. Основними ознаками передозування, згідно з наявними даними, є виражена артеріальна гіпотензія, яка починається приблизно через 6 годин після прийому препарату і збігається з блокадою системи ренін-ангіотензин, і ступор. Симптоми, пов&rsquo;язані з передозуванням інгібіторами АПФ, можуть включати циркуляторний шок, електролітний дисбаланс, ниркову недостатність, гіпервентиляцію легенів, тахікардію, прискорене серцебиття, брадикардію, запаморочення, тривогу та кашель. Рівні еналаприлату в плазмі крові, які у 100 і 200 разів перевищують максимальні рівні, що досягаються при прийомі терапевтичних доз, за повідомленнями, реєструвалися після прийому відповідно 300 мг і 440 мг еналаприлу.
Для лікування передозування рекомендуються внутрішньовенні інфузії ізотонічного розчину. При появі артеріальної гіпотензії пацієнта слід покласти в горизонтальне положення. Можна розглянути необхідність інфузій ангіотензину ІІ та/або внутрішньовенного введення катехоламінів. Якщо препарат був прийнятий недавно, рекомендуються заходи з елімінації еналаприлу малеату (такі як індукція блювання, промивання шлунка, прийом абсорбентів та натрію сульфату). Еналаприлат можна видалити із системного кровообігу шляхом гемодіалізу (див. розділ &laquo;Особливості застосування. Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі&raquo;). При брадикардії, що резистентна до терапевтичних засобів, показана терапія за допомогою кардіостимулятора. Слід постійно контролювати важливі показники життєдіяльності, концентрації електролітів та рівень креатиніну в сироватці крові.

Побічні реакції

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія (включаючи апластичну та гемолітичну), нейтропенія, зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, пригнічення діяльності кісткового мозку, панцитопенія, лімфаденопатія, аутоімунні хвороби.
З боку ендокринної системи: синдром порушення секреції антидіуретичного гормону.
З боку метаболізму та травлення: гіпоглікемія у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які приймають пероральні цукрознижувальні засоби або інсулін.
З боку нервової системи та психічні порушення: головний біль, депресія, сплутаність свідомості, сонливість, безсоння, нервозність, парестезія, вертиго, аномальні сновидіння, порушення сну.
З боку органів зору: затуманення зору.
З боку серцево-судинної системи: запаморочення, гіпотензія (включаючи ортостатичну гіпотензію), синкопе, біль за грудниною, порушення ритму, стенокардія, тахікардія, ортостатична гіпотензія, прискорене серцебиття, інфаркт міокарду чи інсульт, можливо, внаслідок надмірного зниження тиску у пацієнтів з високим ризиком (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), феномен Рейно.
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: кашель, задишка, ринорея, запалення горла, дисфонія, бронхоспазм/астма, інфільтрат легень, риніт, алергійний альвеоліт/еозинофільна пневмонія.
З боку травної системи: нудота, діарея, абдомінальний біль, зміна смаку, непрохідність кишечнику, панкреатит, блювання, диспепсія, запор, анорексія, подразнення шлунка, сухість у роті, пептичні виразки, стоматит/афтозні виразки, глосит, ангіоневротичний набряк шлунково-кишкового тракту.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: печінкова недостатність, гепатит &ndash; гепатоцелюлярний або холестатичний, гепатонекроз, холестаз, включаючи жовтяницю.
З боку шкіри та її похідних: висип, підвищена чутливість/ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані, потовиділення, свербіж, кропив&rsquo;янка, алопеція, поліморфна еритема, синдром Стівенса &ndash; Джонсона, ексфоліативний дерматит, токсикодермальний некроліз, пемфігус, еритродермія.
Повідомлялося про комплекс симптомів, а саме: гарячку, серозит, васкуліт, міалгію/міозит, артралгію/артрит, позитивний результат на антинуклеарні антитіла, підвищення ШОЕ, еозинофілію та лейкоцитоз. Можуть виникати висип, фоточутливість або інші дерматологічні прояви.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, ниркова недостатність, протеїнурія, олігурія.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія.
Загальні порушення: астенія, підвищена втомлюваність, спазми у м&rsquo;язах, припливи, дзвін у вухах, відчуття дискомфорту, лихоманка.
Лабораторні показники: гіперкаліємія, підвищення креатиніну в сироватці крові, підвищення сечовини у крові, гіпонатріємія, підвищення ферментів печінки, підвищення білірубіну в сироватці крові.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 оС в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістера у картонній коробці.

Категорія відпуску

ТОВ Тева Оперейшнз Поланд.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

вул. Могильська 80, 31-546 Краків, Польща.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Эналаприл-Тева таблетки по 20 мг, 30 шт.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.