Чому буває вроджена катаракта та як її лікувати?

Катаракта — це помутніння кришталика ока. Вроджена катаракта зазвичай діагностується при народженні. Якщо катаракта залишається непоміченою у немовляти, це може призвести до необоротної втрати зору. Не всі катаракти візуально значущі. Якщо помутніння кришталика знаходиться на осі зорової, воно вважається візуально значущим і може призвести до сліпоти. Якщо катаракта невелика, у передній частині кришталика чи периферії, втрати зору може бути.

Одностороння катаракта зазвичай є ізольованим спорадичним випадком. Вона може бути пов'язана з очними аномаліями:

• задній лентиконус (конусовидне випинання передньої або задньої поверхні кришталика);
• персистируюча первинна гіперплазія склоподібного тіла (вроджений дефект склоподібного тіла);
• дисгенезія переднього сегмента (комплексне очне порушення, яке чинить негативний вплив на оболонку, кришталик та циліарне тіло);
• пухлини заднього полюса (рак ока);
• травма;
• внутрішньоутробна інфекція, особливо краснуха.

Двостороння катаракта часто передається у спадок та пов'язана з іншими захворюваннями. Вона потребує повного метаболічного, інфекційного, системного та генетичного дослідження. Найпоширенішими причинами є гіпоглікемія, трисомія (наприклад, синдроми Дауна, Едвардса та Патау), міотонічна дистрофія, інфекційні захворювання (наприклад, токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірус та простий герпес) та недоношеність.

Основним симптомом катаракти є низька гострота зору. Однак у маленьких дітей катаракта може бути непоміченою.

Симптоми катаракти у малюків, які можуть насторожити батьків або педіатра, включають:

• лейкокорію (білий рефлекс зіниці);
• ністагм (ритмічні коливальні рухи, що вказують на поганий зір);
• косоокість (відхилення погляду);
• світлобоязнь (ненормальний дискомфорт від світла).

Вроджена катаракта — це вроджений дефект очей. Вроджені дефекти — це структурні зміни, присутні при народженні, які можуть торкнутися практично будь-якої частини організму. Вони можуть вплинути на те, як тіло виглядає, працює чи те, й інше. Вроджені дефекти можуть спричинити проблеми зі здоров'ям у цілому, з тим, як організм розвивається чи працює.

Вроджена катаракта — це коли кришталик ока каламутний, а не чистий при народженні, що ускладнює зір. Кришталик — це тканина всередині ока, яка допомагає сфокусувати світло, що потрапляє у око. Вроджена катаракта може виникнути на одному або обох очах. Якщо вроджену катаракту не лікувати на ранній стадії, вона може спричинити проблеми із зором або сліпоту.

Розрізняють два види вродженої катаракти:

1. Синдромний. Це коли вроджена катаракта виникає разом із іншими вродженими дефектами чи станами здоров'я. Наприклад, деякі діти з вродженою катарактою мають синдром Дауна. Це генетичне захворювання, яке включає поєднання вроджених дефектів, таких як розумова відсталість і порушення розвитку, вади серця, певні риси особи, а також проблеми зі слухом і зором.
2. Несиндромальний. Це коли вроджена катаракта — єдине захворювання, яке є у дитини.

Вроджена катаракта рідко зустрічається у немовлят, але катаракта може виникнути у будь-якому віці. Сама по собі катаракта частіше зустрічається у дорослих віком від 50 років і старше. Катаракта є основною причиною втрати зору, але її можна лікувати хірургічним шляхом.

Якщо одне з очей дитини посилає в мозок погано сфокусовані, нечіткі зображення через катаракту в цьому оці, її мозок навчиться ігнорувати ці зображення на користь того, яке краще бачить або «сильніше» око. Це перешкоджає правильному розвитку зорової системи в оці з катарактою. Це відомо як амбліопія або «ледаче око». Амбліопія може призвести до незворотного зниження зору, тому що зорова система ще не розвинулася, особливо якщо мозок не має можливості бачити чіткі зображення в перші кілька місяців життя.

Одностороння катаракта

При односторонній вродженій катаракті мозок схильний покладатися на здорове око і привчається відключатися від ока з помутнінням та зниженням зору. У цих випадках може бути важко стимулювати розвиток зорової системи ураженого ока.

Двостороння катаракта

Двостороння форма захворювання може призвести до розвитку амбліопії обох очей. Якщо у дитини обидва зорові органи з дефектом кришталика і в перші місяці життя мозок отримує лише каламутне зображення, то він «ігноруватиме» обидва ока. Зорова система все ще може розвитися, але вона буде обмежена і призведе до незворотного погіршення зору.

Існує ряд причин, через які дитина може народитися з катарактою або розвинути її в ранньому віці. Однак у багатьох випадках точну причину встановити не вдається.

Можливі причини включають:

1. Генетична помилка, успадкована від батьків дитини, що призвела до ненормального розвитку кришталика. Деякі діти мають вроджені дефекти через зміни в їх генах (також званих мутаціями) або зміни в їх хромосомах. Гени є частиною клітин організму, які зберігають інструкції про те, як він розвивається та працює. Гени передаються від батьків дітям. Хромосоми це структури, що містять гени.
2. Певні генетичні стани, включаючи синдром Дауна.
3. Травма очей після народження. Фізична травма під час вагітності може спричинити пошкодження очей дитини в утробі матері та призвести до вродженої катаракти.
4. Передчасні пологи. Ранні пологи, до 37 тижнів вагітності, можуть принести більше проблем зі здоров'ям недоношеним дітям, ніж народженим пізніше.
5. Наявність гіпоглікемії під час вагітності. Низький рівень глюкози в крові може призвести до пошкодження органів в організмі, включаючи кровоносні судини, нерви, очі та нирки. Все це може несприятливо позначитися на дитині в утробі матері.
6. Деякі інфекції у жінок під час вагітності, включаючи краснуху та вітряну віспу. Під час вагітності можуть передатися дитині певні інфекції, які можуть спричинити вроджені дефекти та інші проблеми зі здоров'ям. Наявність цих інфекцій під час вагітності може збільшити ризик вродженої катаракти та інших проблем зі здоров'ям у дитини: інфекції, спричинені вірусами герпесу. Вони є групою вірусів, які можуть викликати безліч різних інфекцій. Одного разу заразившись вірусом герпесу, він залишається в організмі на все життя. Вірус може знову стати активним в організмі, але щоразу він може викликати чи не викликати симптоми. Віруси герпесу, які можуть бути пов'язані з вродженою катарактою, включають:

• вітряна віспа — це інфекція, яка викликає свербіж шкіри, висип, пухирі і лихоманку;
• цитомегаловірус (також званий ЦМВ) — це поширена інфекція, яка поширюється через рідини організму, такі як слина та сеча. Більшість людей із ЦМВ-інфекцією не мають симптомів;
• генітальний герпес — це інфекція, що передається статевим шляхом, що викликається вірусом простого герпесу типу 1 (ВПГ-1) або вірусом простого герпесу типу 2 (ВПГ-2).

Інші інфекції, які можуть бути пов'язані з вродженою катарактою, включають:

• грип — це вірус, який може призвести до більш серйозного захворювання;
• кір — це вірус, який може викликати серйозні ускладнення зі здоров'ям, включаючи передчасні пологи, пневмонію, набряк головного мозку та навіть смерть;
• поліомієліт — це інфекція, спричинена поліовірусом. Він вражає головний та спинний мозок і може викликати параліч;
• краснуха — це інфекція, яка викликає легкі симптоми грипу та висипання на шкірі. Вона є дуже небезпечним захворюванням для вагітних, оскільки може бути не лише причиною вродженої катаракти, а й викликати різні масові каліцтва у новонародженого;
• токсоплазмоз — це інфекція, що викликається паразитом, який живе в ґрунті. Токсоплазмоз може викликати не тільки вроджені дефекти у плода, але також є причиною викиднів і мертвонародження.
• сифіліс — це ІПСШ, яка може спричинити викидень, мертвонародження або смерть дитини незабаром після народження. Приблизно 40% дітей, народжених жінками з нелікованим сифілісом, можуть народитися мертвими або померти від інфекції у дитинстві. У дітей, народжених з вродженим сифілісом, можуть бути пошкодження кісток, важка анемія, збільшення печінки та селезінки, жовтяниця, проблеми з нервовою системою, що викликають сліпоту або глухоту, менінгіт або висипання на шкірі.

Без раннього втручання вроджена катаракта викликає «ліниве око» або амбліопію (порушення розвитку зору, при якому око не може досягти нормальної гостроти зору навіть при використанні окулярів або контактних лінз). Потім цей стан може призвести до інших проблем із зором, таким як ністагм (мимовільні ритмічні рухи очей), косоокість і нездатність фіксувати погляд на об'єктах.

Такі проблеми можуть сильно вплинути на здатність до навчання, особистість і навіть зовнішній вигляд, зрештою зачіпаючи все життя дитини. З цих та інших причин дитині необхідно проводити планову перевірку зору у віці 6 місяців, ще раз у віці 3 років і ще раз перед вступом до школи.

Вродженій катаракті не завжди можна запобігти. Але є деякі способи, які допоможуть знизити ризик вродженої катаракти у дитини:

До вагітності

1. Потрібно регулярно проходити планові обстеження. Це медичний огляд, який жінка проходить перед тим, як планує зачаття, щоб переконатися, що вона здорова для планування вагітності.
2. Перевірка на наявність інфекцій, таких як ІПСШ. Раннє тестування та лікування можуть допомогти мати здорову вагітність та народити здорову дитину.
3. Контролювання хронічних хвороб в анамнезі. Це підвищує шанс на зачаття та здоровий перебіг вагітності.
4. Генне тестування. Якщо хтось із членів сім'ї має вроджений дефект очей, бажано звернутися до консультанта-генетика. Він допоможе виявити всілякі генетичні захворювання, які можуть виникнути у ненародженої дитини.

Під час вагітності

1. Отримання ранньої та регулярної допологової допомоги. Під час кожного допологового огляду лікар перевіряє вагітну жінку та плід на те, як він розвивається.
2. Запобігання інфекціям. Намагатися максимально убезпечити себе при вагітності, як мінімум, дотримуючись звичайних правил особистої гігієни.

Немовлята з катарактою потребують раннього та регулярного догляду у дитячого офтальмолога. Раннє лікування важливо, тому що воно може запобігти втраті зору та допомогти правильному розвитку очей дитини. Лікування залежить від того, чи впливає катаракта на зір дитини. Дитині з невеликою катарактою, яка не впливає на його зір, можуть просто знадобитися регулярні огляди у дитячого офтальмолога, особливо якщо катаракта на обох очах. Але більшості дітей з катарактою потрібне спеціальне лікування, яке може включати:

1. Операція. Більшість дітей із вродженою катарактою потребують хірургічного втручання. Під час операції дитячий офтальмолог, що спеціалізується на хірургії вродженої катаракти, робить невеликий надріз в оці дитини та видаляє помутнілий кришталик. Деяким дітям з катарактою може знадобитися додаткова операція. Хірургічна процедура видалення катаракти у немовляти або дитини молодшого віку проводиться під загальним наркозом. Оскільки їхні очі набагато менші, ніж у дорослих, операція включає використання спеціалізованих хірургічних інструментів та спеціальних методів. Хірург спочатку розбиває кришталик на дрібні шматочки за допомогою спеціального інструменту. Потім шматочки буде видалено через невеликий розріз. Попри те, що це делікатна процедура, видалення катаракти зазвичай безпечне, якщо його проводить досвідчений дитячий хірург-офтальмолог.
2. Новий тип об'єктиву. Після операції з видалення катаракти дитині потрібні лінзи нового типу, щоб допомогти бачити. Це може включати:

• контактні лінзи;
• інтраокулярна лінза — це спеціальна пластикова лінза, яку хірург вставляє в око дитині під час операції. Він замінює оригінальний об'єктив. Ця операція зазвичай проводиться у віці 1 року чи пізніше.

Багатьом дітям необхідно носити окуляри разом із контактними або інтраокулярними лінзами. Деяким дітям потрібні тільки окуляри, особливо якщо у них була видалена катаракта з обох очей і проблеми з носінням контактних лінз.

3. Патч-терапія. Дитині може знадобитися пластирна терапія, якщо його зір краще в одному оці, ніж іншому. При пластирній терапії накладається пов'язка на більш здорове око дитини, щоб зміцнити слабке око. Пластирна терапія тренує мозок дитини посилати сигнали в слабше око, щоб поліпшити його зір. Це може запобігти або вилікувати амбліопію (також звану лінивим оком). Амбліопія — це коли одне око і мозок не працюють разом належним чином, викликаючи проблеми із зором. Раннє лікування амбліопії може запобігти серйозній втраті зору або сліпоті ураженого ока. Немовлятам з катарактою може бути призначена пластирна терапія доти, доки їхні очі повністю не розвинуться, що відбувається приблизно у віці від 8 до 10 років.

Які можливі ускладнення після операції?

Після операції у деяких дітей можуть розвинутись очні ускладнення, такі як:

1. Глаукома. Стан, який викликає пошкодження зорового нерва, що зазвичай виникає внаслідок підвищення внутрішньоочного тиску. Це завжди можливий ризик у дітей, які перенесли операцію з видалення вродженої катаракти, тому їм потрібен регулярний моніторинг у довгостроковій перспективі. Глаукому зазвичай можна лікувати за допомогою очних крапель, але в деяких випадках для лікування може знадобитися хірургічне втручання.
2. Помутніння осі зору. Це дуже поширене ускладнення, яке може виникнути після операції з видалення катаракти. Це відбувається тому, що клітини, що залишилися після операції з видалення катаракти, збираються утворюючи мембрану, яка проростає через отвори, зроблені в капсульному мішку, внаслідок чого він потовщується і стає злегка непрозорим (каламутним). Це означає, що світло меншою мірою може пройти до сітківки у задній частині ока. Щоб виправити це, може знадобитися додаткова операція. Лазер можна використовувати у дітей старшого віку, щоб виправити це.
3. Інфекція очей. Краплі з антибіотиком зазвичай захищають від інфекції. Якщо розвивається серйозна та рідкісна очна інфекція, яка називається ендофтальмітом, вона може загрожувати зору. Однак зазвичай цей вид серйозної інфекції зустрічається рідко та піддається лікуванню.
4. Відшарування сітківки. Сітківка відокремлюється від задньої частини ока. Завдяки сучасним хірургічним методам, які дозволяють видаляти склоподібне тіло без натягу сітківки, нині це рідкість. Подальша операція якнайшвидше може повернути сітківку на місце.

Регулярні візити до дитячого офтальмолога важливі для спостереження за будь-якими проблемами та допомагають правильному розвитку зору дитини.

Катаракта не єдина небезпечна проблема очей, яка може призвести до повної втрати зорової функції. Ще одне не менш небезпечне офтальмологічне захворювання — це глаукома. Саме тому радимо вам ознайомитися зі статтею на нашому блозі, про те, як лікувати глаукому та катаракту: топ-5 очних крапель при глаукомі та катаракті.

Дізнайтесь більше про здоров'я на apteka24.ua.

Цей редакційний матеріал пройшов перевірку на достовірність лікарем-офтальмологом, офтальмохірургом вищої категорії медичного центру Medical Plaza — Бондаренко Юрієм Павловичем.

Джерела

Congenital Cataracts: Types, Causes and Treatments / All About Vision (англ.)

Congenital Cataracts in Babies and Children / Very Well Health (англ.)

Congenital cataract / MedlinePlus (англ.)

Congenital cataracts / RNIB (англ.)

Congenital Cataract Clinical Presentation / Medscape (англ.)

Childhood cataracts / NHS (англ.)

Congenital Cataracts / KidsHealth (англ.)

Congenital Cataract / Medscape (англ.)

CONGENITAL CATARACTS / March of Dimes (англ.)