Name: Мітрозид ліофілізат для розчину для ін'єкцій, 500 мг
Brand: M.Biotech
SKU: 4717004
Price: 173.1 UAH
Availability: InStock

Форма випуску

Виробник

Киевмедпрепарат

Arterium

ЛС общий режим

Азімед порошок 200 мг/5 мл 30 мл

Азимед порошок 200 мг/5 мл 30 мл

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Азімед порошок для оральної суспензії по 200 мг/5 мл, 15 мл + шприц-мірна ложка

Азимед порошок для оральной суспензии по 200 мг/5 мл, 15 мл + шприц-мерная ложка

Азимед таблетки по 500 мг, 3 шт.

Азимед таблетки 0.5 г №3

Азимед порошок для суспензії по 100 мг/5 мл, 20 мл

Азимед порошок 100 мг/5 мл 20 мл

Азимед антибіотик у капсулах по 250 мг, 6 шт.

Азимед капсулы 250 мг №6

Ananta

Азитроміцин таблетки по 500 мг, 3 шт.

Азитромицин таблетки по 500 мг, 3 шт.

Антибиотики

actavis

Азипол таблетки по 500 мг, 3 шт.

Teva

Сумамед форте порошок для оральної суспензії 200 мг/5 мл, 15 мл

Сумамед форте порошок для оральной суспензии 200 мг/5 мл, 15 мл

Сумамед таблетки що диспергуються по 500 мг, 6 шт.

Сумамед диспергируемые таблетки по 500 мг, 6 шт.

Сумамед таблетки що диспергуються по 1000 мг, 3 шт.

Сумамед диспергируемые таблетки 1000 мг, 3 шт.

Сумамед таблетки що диспергується 1000 мг, 1 шт.

Сумамед диспергируемые таблетки 1000 мг, 1 шт.

Сумамед таблетки що диспергуються по 250 мг, 6 шт.

Сумамед диспергируемые таблетки по 250 мг, 6 шт.

Сумамед форте порошок з малиновим смаком, 37,5 мл

Сумамед форте порошок с малиновым вкусом, 37,5 мл

Сумамед форте порошок для оральної суспензії зі смаком Бананана, 15 мл

Сумамед форте порошок для оральной суспензии со вкусом бананана, 15 мл

Сумамед порошок для оральної суспензії зі смаком полуниці 100 мг/5 мл, 20 мл

Сумамед порошок для оральной суспензии со вкусом клубники 100 мг/5 мл, 20 мл

Сумамед форте порошок для оральної суспензії полуничний, 30 мл

Сумамед форте порошок для оральной суспензии клубничный, 30 мл

Сумамед таблетки що диспергуються по 500 мг, 3 шт.

Сумамед диспергируемые таблетки по 500 мг, 3 шт.

Сумамед порошок для орального розчину 400 мг, 20 мл

Сумамед порошок для орального раствора 400 мг, 20 мл

Сумамед форте порошок для оральної суспезіі 1500 мг, 37,5 мл

Сумамед форте порошок для оральной суспезии 1500 мг, 37,5 мл 

Сумамед форте порошок для оральної суспензії 1200 мг, 30 мл

Сумамед форте порошок для оральной суспензии 1200 мг, 30 мл

Сумамед таблетки по 125 мг, 6 шт.

Сумамед капсули по 250 мг, 6 шт.

Сумамед капсулы по 250 мг, 6 шт.

Alvogen

Азітро Сандоз таблетки 250 мг №6

Азитро Сандоз таблетки 250 мг N6

Азітро Сандоз таблетки 500 мг №6

Азитро Сандоз таблетки 500 мг №6

Азітро Сандоз порошок 200 мг/5 мл 20 мл

Азитро Сандоз порошок 17,1 г 200 мг/5мл 20 мл

Азітро Сандоз порошок для суспензії 100 мг/5 мл 20 мл

Азитро Сандоз порошок для раствора суспензии 17,1 г 100 мг/5мл 20 мл

Азітро Сандоз порошок 200 мг/5 мл 30 мл

Азитро Сандоз порошок 200 мг/5 мл 30 мл

Азітро Сандоз таблетки 500 мг №3

Азитро Сандоз таблетки 500 мг №3

World Medicine

Зіромін таблетки по 500 мг, 3 шт.

Зиромин таблетки по 500 мг, 3 шт.

Sanofi

Азитрокс 500 таблетки по 500 мг, 3 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Азитроміцин

Діюча речовина

Країна виробник

Об'єм

Температура хранения

Температура зберігання

Міжнародна назва

Кількість в упаковці

Термін придатності

Код АТС/ATX

Спосіб введення

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям с осторожностью

Годуючим матерям

Детям запрещено

Дітям

Кому дозволено

Основні властивості

M.Biotech

Мітрозид ліофілізат для розчину для ін'єкцій, 500 мг

Склад

діюча речовина: azithromycin;
1 флакон містить азитроміцину дигідрату еквівалентно азитроміцину 500 мг;
допоміжні речовини: кислота лимонна, моногідрат; натрію гідроксид.

Лікарська форма

Ліофілізат для розчину для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована маса або порошок від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни. Азитроміцин.
Код АТX J01F A10.

Фармакодинаміка

Азитроміцин є макролідним антибіотиком, який належить до групи азалідів. Молекула утворюється в результаті введення атома азоту в лактонове кільце еритроміцину А. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв&rsquo;язування з &nbsp; &nbsp;50S-субодиницею рибосом і пригнічення транслокації пептидів.
Механізм резистентності
Резистентність до азитроміцину може бути спадковою або набутою. Повна перехресна резистентність існує серед Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичного стрептокока групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus, включаючи метицилінрезистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.&nbsp;
Макроліди, які вводяться внутрішньовенно, активні щодо Legionella pneumophila. Макроліди застосовують для лікування інфекцій, спричинених Campylobacter jejuni. Азитроміцин призначений для лікування інфекцій, спричинених S. typhi &nbsp;і Shigella spp.
Поширеність набутої резистентності виділених видів може бути різною залежно від місцевості і часу, тому локальна інформація про резистентність необхідна, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності можна звернутися за кваліфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності є такою, що ефективність препарату при лікуванні принаймні деяких типів інфекцій є сумнівною.
Спектр антимікробної дії азитроміцину
Зазвичай чутливі види
Аеробні грампозитивні бактерії
Staphylococcus aureus метицилінчутливий
Streptococcus pneumoniae пеніцилінчутливий
Streptococcus pyogenes (група А)
Аеробні грамнегативні бактерії
Haemophilus influenzae
Haemophilus parainfluenzae
Legionella pneumophila
Moraxella catarrhalis
Pasteurella multocid
Neisseria gonorrhoeae
Анаеробні бактерії
Clostridium perfringens
Fusobacterium spp.&nbsp;
Prevotella spp.
Porphyriomonas spp.
Інші мікроорганізми
Chlamydia trachomatis
Chlamydia pneumoniae
Chlamydia psittaci
Mycoplasma pneumoniae
Mycoplasma hominis
Види, які можуть набувати резистентності
Аеробні грампозитивні бактерії
Streptococcus pneumoniae з проміжною чутливістю до пеніциліну і пеніцилін-резистентний
Резистентні організми
Аеробні грампозитивні бактерії
Enterococcus faecalis
Стафілококи MRSA, MRSE*
Анаеробні бактерії
Група бактероїдів Bacteroides fragilis
* - Метицилінрезистентний золотистий стафілокок має дуже високу поширеність набутої стійкості до макролідів і був зазначений тут через рідкісну чутливість до азитроміцину.

Фармакокінетика

У пацієнтів із негоспітальною пневмонією, які щоденно отримували внутрішньовенні інфузії 500 мг азитроміцину протягом 1 години в концентрації 2 мг/мл, середня &nbsp;максимальна концентрація (Cmax) &plusmn; СВ (стандартне відхилення) становила 3,63 &plusmn; 1,60 мкг/мл, тоді як найнижча концентрація (24 години) становила 0,2 &plusmn; 0,15 мкг/мл, а AUC24 була 9,6 &plusmn; 4,80 мкг-год/мл.
У здорових добровольців, які отримували внутрішньовенну інфузію 500 мг азитроміцину протягом 3 годин у концентрації 1 мг/мл, середня Cmax &plusmn; СВ, найнижча концентрація&nbsp; (24 години) і AUC24 становили 1,14 &plusmn; 0,14 мкг/мл, 0,18 &plusmn; 0,02 мкг/мл і 8,03 мкг-год/мл відповідно.
Після перорального застосування значно вищі рівні азитроміцину були виявлені у різних тканинах, наприклад у легенях, мигдаликах &nbsp;або простаті, де концентрація азитроміцину до &nbsp; &nbsp; &nbsp;50 разів вища, ніж у плазмі. Високі концентрації азитроміцину були зареєстровані в &nbsp;тканині геніталій через 96 годин після застосування 500 мг перорального азитроміцину у вигляді одноразової дози.
Середній об&rsquo;єм розподілу становить приблизно 30 л/кг. Період напіввиведення становить&nbsp; 2&ndash;4 дні як у плазмі, так і в тканинах.
Метаболізм здійснюється за допомогою деметилювання, гідроксилювання і гідролізу.
Плазмовий кліренс становить приблизно 600 мл/хв. Основний шлях виведення азитроміцину &ndash; через печінку. Високі концентрації незміненої речовини були виявлені в жовчі разом із численними мікробіологічними неактивними метаболітами. Приблизно 12 % внутрішньовенно введеної дози виводились у незміненому стані із сечею протягом 3 днів після введення, основна частина &ndash; протягом перших 24 годин.&nbsp;
У пацієнтів із серйозною дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації &lt; 10 мл/хв) спостерігалося збільшення системної експозиції &nbsp;азитроміцину на 33 %. Не було виявлено відмінностей у фармакокінетиці при дисфункції печінки легкого або помірного ступеня.

Показання

Інфекції, які потребують початкової інфузійної терапії, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:
<ul>
<li>негоспітальна пневмонія;</li>
<li>запальні захворювання органів малого таза.</li>
</ul>

Протипоказання

Азитроміцин протипоказаний пацієнтам із підвищеною чутливістю до азитроміцину, еритроміцину, до будь-якого макролідного чи кетолідного антибіотика або до будь-якого іншого компонента препарату.&nbsp;
Через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам разом з іншими лікарськими засобами, які можуть подовжувати інтервал QT.
Антациди. При вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину зменшувалися приблизно на 25 %. Пацієнтам не слід приймати азитроміцин та антацид одночасно. Застосування антациду перорально не впливає на розподіл азитроміцину, що застосовується внутрішньовенно.
Цетиризин. У здорових добровольців при одночасному застосуванні азитроміцину упродовж &nbsp; &nbsp; 5 днів із цетиризином по 20 мг у рівноважному стані не спостерігалося явищ фармакокінетичної взаємодії чи суттєвих змін інтервалу QT.
Диданозин. При одночасному застосуванні добових доз у 1200 мг азитроміцину з диданозином &nbsp;не було виявлено впливу на фармакокінетику диданозину порівняно з плацебо.
Дигоксин. Повідомлялося, що супутнє застосування макролідних антибіотиків, включаючи азитроміцин, та субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин, призводить до підвищення рівня субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові. Отже, при супутньому застосуванні азитроміцину та дигоксину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину в сироватці крові.&nbsp;
Зидовудин. Одноразові дози 1000 мг та 1200 мг або багаторазові дози 600 мг азитроміцину не впливали на плазмову фармакокінетику або виділення із сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрацію фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту, в мононуклеарах у периферичному кровообігу. Клінічна значущість цих даних не з&rsquo;ясована.&nbsp;
Ріжки. з огляду на теоретичну можливість виникнення ерготизму одночасне введення азитроміцину з похідними ріжків не рекомендується.
Азитроміцин не має суттєвої взаємодії з печінковою системою цитохрому Р450. Вважається, що препарат не має фармакокінетичної лікарської взаємодії, що спостерігається з еритроміцином та іншими макролідами. Азитроміцин не спричиняє індукцію або інактивацію печінкового цитохрому Р450 через цитохром-метаболітний комплекс.
Були проведені фармакокінетичні дослідження застосування азитроміцину і нижченаведених препаратів, метаболізм яких значною мірою відбувається з участю цитохрому Р450.
Аторвастатин. одночасне застосування аторвастатину (10 мг на добу) та азитроміцину&nbsp; (500 мг на добу) не спричиняло зміни концентрації аторвастатину у плазмі (на основі аналізу інгібування ГМГ КoA-редуктази).
Карбамазепін. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових добровольців азитроміцин не виявив значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або на його активні метаболіти.&nbsp;
Циметидин. У фармакокінетичному дослідженні впливу одноразової дози циметидину, прийнятої за 2 години до прийому азитроміцину, на фармакокінетику азитроміцину жодних змін у фармакокінетиці азитроміцину не спостерігалось.
Пероральні антикоагулянти типу кумарину. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії азитроміцин не змінював антикоагулянтний ефект одноразової &nbsp;дози 15 мг варфарину, призначеного здоровим добровольцям. У постмаркетинговий період були отримані повідомлення про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину і пероральних антикоагулянтів типу кумарину. Хоча причинний зв&rsquo;язок встановлений не був, слід враховувати необхідність проведення частого контролю протромбінового часу при призначенні азитроміцину пацієнтам, які отримують пероральні антикоагулянти типу кумарину.
Циклоспорин. Деякі зі споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Оскільки не було проведено фармакокінетичних і клінічних досліджень можливої взаємодії азитроміцину і циклоспорину, слід ретельно зважити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих ліків. Якщо комбіноване лікування вважається виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину і відповідно регулювати дозування.
Ефавіренз. Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 600 мг і 400 мг ефавірензу щоденно протягом 7 днів не спричиняло жодної клінічно суттєвої фармакокінетичної взаємодії.&nbsp;
Флуконазол. одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не призводить до зміни фармакокінетики одноразової дози флуконазолу 800 мг. Загальна експозиція і період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте спостерігалося клінічно незначне зниження Cmах (18 %) азитроміцину.&nbsp;
Індинавір. одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не спричиняє статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру, який приймають у дозі&nbsp; 800 мг 3 рази на добу протягом 5 днів.&nbsp;
Метилпреднізолон. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових добровольців азитроміцин суттєво не впливав на фармакокінетику метилпреднізолону.&nbsp;
Мідазолам. У здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину 500 мг на добу протягом 3 днів не спричиняло клінічно значимих змін фармакокінетики і фармакодинаміки мідазоламу.
Нелфінавір. одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) і нелфінавіру в рівноважних концентраціях (750 мг 3 рази на добу) спричиняє підвищення концентрації азитроміцину. Клінічно значущих побічних явищ не спостерігалося, отже, немає потреби у регулюванні дози.&nbsp;
Рифабутин. Одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на концентрацію цих препаратів у сироватці крові. Нейтропенія спостерігалась у пацієнтів, які приймали одночасно азитроміцин і рифабутин. Хоча нейтропенія була пов&rsquo;язана із застосуванням рифабутину, причинний зв&rsquo;язок з одночасним прийомом &nbsp;азитроміцину не був встановлений.&nbsp;
Силденафіл. У здорових добровольців чоловічої статі не було виявлено доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу протягом 3 днів) на значення AUC і Cmax силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.&nbsp;
Терфенадин. У фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. У деяких випадках &nbsp;не можна виключити можливість такої взаємодії повністю, однак немає спеціальних даних про наявність такої взаємодії.&nbsp;
Теофілін. Відсутні дані щодо клінічно суттєвої фармакокінетичної взаємодії при одночасному застосуванні азитроміцину і теофіліну.&nbsp;
Тріазолам. Одночасне застосування азитроміцину 500 мг у перший день &nbsp;і 250 мг другого дня з 0,125 мг тріазоламу &nbsp;суттєво не впливало на фармакокінетичні показники тріазоламу порівняно із застосуванням тріазоламу і плацебо.&nbsp;
Триметоприм/сульфаметоксазол. одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу подвійна концентрація (160 мг/800 мг) протягом 7 днів з азитроміцином 1200 мг на добу 7 не виявляло суттєвого впливу на максимальні концентрації, загальну експозицію або екскрецію із сечею триметоприму або сульфаметоксазолу. Значення концентрацій азитроміцину в сироватці крові відповідали таким, які спостерігалися в інших дослідженнях.&nbsp;

Особливості застосування

Алергічні реакції. Як і у випадку з еритроміцином та іншими макролідними антибіотиками, повідомлялося про поодинокі серйозні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках &minus; з летальним наслідком). Деякі з цих реакцій, спричинених азитроміцином, спричиняли рецидивні симптоми і потребували більш тривалого спостереження і лікування.&nbsp;
Порушення функції печінки. Оскільки печінка є основним шляхом виведення азитроміцину, слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки. Повідомлялося про випадки фульмінантного гепатиту при прийомі азитроміцину, що спричиняє небезпечну для життя печінкову недостатність. Можливо, деякі пацієнти в анамнезі мали захворювання печінки або застосовували інші гепатотоксичні лікарські засоби.&nbsp;
Необхідно проводити аналізи/проби функції печінки у випадку розвитку симптомів дисфункції печінки, наприклад астенії, що швидко розвивається і супроводжується жовтяницею, темною сечею, схильністю до кровотеч або печінковою енцефалопатією.&nbsp;
У разі виявлення порушення функції печінки застосування азитроміцину слід припинити. &nbsp;
Ріжки. У пацієнтів, які приймають похідні ріжків, одночасне застосування деяких макролідних антибіотиків спричиняє швидкий розвиток ерготизму. Відсутні дані щодо можливої взаємодії між ріжками та азитроміцином. Проте через теоретичну можливість ерготизму &nbsp;азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.&nbsp;
Суперінфекції. Як і у випадку з іншими антибіотиками, рекомендується проводити спостереження щодо ознак суперінфекції, спричиненої нечутливими організмами, включаючи грибки.&nbsp;
При прийомі майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи азитроміцин, повідомлялося про діарею, асоційовану з Clostridium difficile (CDAD), серйозність якої варіювалася від слабо вираженої діареї до коліту з летальним наслідком. Лікування антибактеріальними препаратами змінює нормальну флору в товстій кишці, що призводить до надмірного росту C. difficile.
C. difficile продукує токсини А і В, які спричиняють розвиток CDAD. Штами C. difficile, що продукують гіпертоксини, є причиною підвищеного рівня захворюваності і летальності, оскільки ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробної терапії і потребувати проведення колектомії. Необхідно розглянути можливість розвитку CDAD у всіх пацієнтів з діареєю, спричиненою застосуванням антибіотиків. Потрібне ретельне ведення історії хвороби, оскільки CDAD може мати місце протягом двох місяців після прийому антибактеріальних препаратів.&nbsp;
Порушення функції нирок. У пацієнтів із серйозною дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації &lt; 10 мл/хв) спостерігалося збільшення системної експозиції &nbsp;азитроміцину на 33 %.&nbsp;
Подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, які підвищували ризик розвитку серцевої аритмії та тріпотіння-мерехтіння шлуночків (torsade de pointes), спостерігалися при лікуванні іншими макролідними антибіотиками, включаючи азитроміцин. Оскільки стани, які супроводжуються підвищеним ризиком виникнення шлуночкових аритмій (включаючи тріпотіння-мерехтіння шлуночків), можуть призвести до зупинки серця, азитроміцин слід з обережністю призначати пацієнтам, які мають фактори ризику виникнення аритмії (особливо жінки та пацієнти літнього віку), а саме:
<ul>
<li>пацієнтам із вродженою або зареєстрованою пролонгацією інтервалу QT;</li>
<li>пацієнтам, які наразі проходять лікування із застосуванням інших активних речовин, які подовжують інтервал QT, наприклад антиаритмічні препарати класів IA (квінідин та прокаїнамід) і III (дофетилід, аміодарон та соталол), цисаприд і терфенадин, нейролептичні засоби, такі як пімозид; антидепресанти (такі як циталопрам та фторхінолони, наприклад моксифлоксацин і левофлоксацин);</li>
<li>пацієнтам із порушенням електролітного обміну, особливо у випадку гіпокаліємії і гіпомагніємії;</li>
<li>пацієнтам із клінічно релевантною брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою серцевою недостатністю.&nbsp;</li>
</ul>
Міастенія гравіс. Повідомлялося про загострення симптомів міастенії гравіс або про новий розвиток міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином.&nbsp;
Стрептококові інфекції. Азитроміцин загалом ефективний у лікуванні стрептококової інфекції в ротоглотці. Стосовно профілактики ревматичної атаки немає жодних даних, які демонструють ефективність азитроміцину. Антимікробний препарат з анаеробною активністю необхідно приймати у комбінації з азитроміцином, якщо припускається, що анаеробні мікроорганізми зумовлюють розвиток інфекції.&nbsp;
Безпека та ефективність лікарського засобу для профілактики або лікування Mycobacterium Avium Complex у дітей не встановлені.
Безпека та ефективність внутрішньовенного застосування азитроміцину оцінювалися лише в часових межах, описаних у клінічних дослідженнях із застосуванням препарату пацієнтам із негоспітальною пневмонією і запаленням органів малого таза.&nbsp;
Азитроміцин для ін&rsquo;єкцій необхідно відновлювати і розводити згідно з інструкцією і застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом щонайменше 60 хвилин. не можна застосовувати препарат у вигляді внутрішньовенного болюса або внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції.
Цей лікарський засіб містить приблизно 188 мг натрію (у вигляді гідроксиду) у кожному флаконі. Це слід брати до уваги, призначаючи препарат пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.&nbsp;

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Докази того, що азитроміцин може погіршувати здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, відсутні, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій, таких як запаморочення, сонливість, порушення зору.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність
Відсутні адекватні і добре контрольовані дослідження у вагітних жінок. Під час досліджень репродуктивної токсичності на тваринах було виявлено здатність азитроміцину проникати через плацентарний бар&rsquo;єр, проте тератогенних ефектів не спостерігалося. Безпека азитроміцину у разі застосування у період вагітності не підтверджена. Тому азитроміцин слід призначати у період вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.&nbsp;
Період годування груддю
Повідомлялося, що азитроміцин проникає у молоко людини, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які давали б можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину в грудне молоко людини, не проводили. Тому застосування азитроміцину у період годування груддю можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини.
Фертильність
Дослідження фертильності на щурах продемонстрували зниження показника вагітності після застосування азитроміцину. Релевантність цих даних для людини невідома.

Спосіб застосування та дози

Дорослі
Негоспітальна пневмонія. 500 мг внутрішньовенно 1 раз на добу, щонайменше протягом 2 днів, далі терапія продовжується перорально по 500 мг азитроміцину у вигляді одноразової добової дози. Загальна тривалість лікування &minus; 7&minus;10 днів. Перехід на пероральну терапію слід проводити за призначенням лікаря та відповідно до клінічної реакції.
Запальні захворювання органів малого таза, включаючи сечостатеві інфекції, такі як ендометрит та сальпінгіт. 500 мг внутрішньовенно 1 раз на добу, протягом 1&minus;2 днів, далі терапію продовжувати перорально по 250 мг азитроміцину 1 раз на добу у вигляді одноразової добової дози. Загальна тривалість лікування &minus; 7 днів. Перехід на пероральну терапію слід проводити за призначенням лікаря та відповідно до клінічної реакції.
Пацієнти літнього віку
Призначення препарату пацієнтам літнього віку не потребує корекції дози.
Оскільки пацієнти літнього віку можуть мати порушення електричної провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв&rsquo;язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії torsade de pointes.
Пацієнти із порушеннями функції нирок
Для пацієнтів із незначними порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10&minus;80 мл/хв) можна застосовувати те ж саме дозування, що й для пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації &lt; 10 мл/хв).
Пацієнти із порушеннями функції печінки
Оскільки азитроміцин метаболізується в печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки. Досліджень, пов&rsquo;язаних із лікуванням таких пацієнтів азитроміцином, не проводили.
Спосіб застосування
Цей лікарський засіб слід застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом&nbsp; 3 годин із концентрацією 1 мг/мл або протягом 1 години з концентрацією 2 мг/мл. Слід уникати застосування вищих концентрацій, оскільки у всіх суб&rsquo;єктів клінічних досліджень, які отримували інфузії з концентрацією вище 2 мг/мл, спостерігалася місцева реакція у місці інфузії.&nbsp;
Тривалість інфузії азитроміцину повинна становити не менше 60 хвилин.
МІТРОЗИД не можна застосовувати болюсно або внутрішньом&rsquo;язово.
ПРИГОТУВАННЯ ІНФУЗІЙНОГО РОЗЧИНУ
Етап 1
Підготувати первинний концентрат для інфузійного розчину шляхом введення 4,8 мл стерилізованої води для ін&rsquo;єкцій у флакон із порошком МІТРОЗИД. Струшувати флакон до повного розчинення порошку. 1 мл відновленого концентрату для інфузійного розчину містить 100 мг азитроміцину. Отриманий розчин повинен бути прозорим та безбарвним. &nbsp;
Етап 2
Розвести отримані 5 мл концентрату для інфузій сумісним розчином для інфузій для отримання кінцевого розчину для інфузії, що містить азитроміцин у концентрації 1 мг/мл або 2 мг/мл (див. таблицю 1 нижче).
Таблиця 1
Підготовка кінцевого розчину для інфузій
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 52.4347%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 48.9922%;">Концентрація кінцевого розчину для інфузій (мг/мл)</td>
<td style="width: 48.9922%;">Кількість розчинника (мл)</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.9922%;">1</td>
<td style="width: 48.9922%;">500</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.9922%;">2</td>
<td style="width: 48.9922%;">250</td>
</tr>
</tbody>
</table>
&nbsp;
</div>
Концентрат для розчину для інфузій можна розводити за допомогою:
0,9 % розчину натрію хлориду;
0,45 % розчину натрію хлориду;
5 % водного розчину d-глюкози;
розчину Рінгера;
5 % розчину d-глюкози у 0,3 % розчині натрію хлориду;
5 % розчину d-глюкози у 0,45 % розчині натрію хлориду.
До введення відновлений і розведений розчини необхідно візуально перевірити на наявність часток. Можна використовувати лише прозорі розчини без часток. Якщо розчин містить частки, його необхідно викинути. Невикористаний препарат або залишки слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Діти

Безпека та ефективність внутрішньовенного застосування азитроміцину в лікуванні інфекцій у дітей не встановлені.

Передозування

Досвід клінічного застосування азитроміцину свідчить про те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз, а саме: вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, оборотну втрату слуху.&nbsp;
У разі передозування рекомендується прийом активованого вугілля та проведення &nbsp;загальних симптоматичних і підтримувальних лікувальних заходів.

Побічні реакції

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С.&nbsp;
Зберігати у недоступному для дітей місці.&nbsp;
Відновлений розчин хімічно та фізично стабільний протягом 24 годин при зберіганні при температурі не вище 25 &deg;С або протягом 7 днів у разі зберігання при температурі від 2 до 8 &deg;С. З мікробіологічної точки зору відновлений розчин необхідно використати негайно.
Несумісність
Застосовувати лише зазначені у розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo; розчинники.

Упаковка

Скляні флакони, закупорені гумовою пробкою та алюмінієвим обтискним ковпачком, спорядженим кришкою фліп-оф, що забезпечує контроль першого відкриття.
По 1 флакону флаконів з ліофілізатом у пачці з картону.

Категорія відпуску

ІММАКУЛ ЛАЙФСАЙЄНСИЗ ПРАЙВІТ ЛІМІТЕД.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Вилледж Тантевал, Ропар Роад, Налагар, Дистрикт Солан, Химачал Прадеш, 174101, Индия

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Митрозид лиофилизат для раствора для инъекций, 500 мг

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.

Немає в наявності