Name: Ламотрин таблетки по 25 мг, 30 шт.
Brand: Acino
SKU: 880033
Price: 61 UAH
Availability: InStock

Виробник

Форма випуску

Acino

ЛС Ограниченного отпуска

Ламотрин таблетки дисперговані по 25 мг, 30 шт.

Ламотрин таблетки 25 мг №30

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Ламіктал таблетки по 25 мг, 30 шт.

Ламиктал таблетки по 25 мг, 30 шт.

Фармак

Епілептал таблетки по 25 мг, 30 шт.

Эпилептал таблетки по 25 мг, 30 шт.

Повні аналоги

Ламіктал таблетки по 50 мг, 30 шт.

Ламиктал таблетки по 50 мг, 30 шт.

Torrent Pharma

Ламітор таблетки по 50 мг, 30 шт.

Ламитор таблетки по 50 мг, 30 шт.

Pharmascience

Ламітрил таблетки по 25 мг, 30 шт.

Ламитрил таблетки по 25 мг, 30 шт.

Ламіктал таблетки по 50 мг, 28 шт.

Ламиктал таблетки по 50 мг, 28 шт.

Ламіктал таблетки, що диспергуються, по 5 мг, 30 шт.

Ламиктал диспергируемые таблетки по 5 мг, 30 шт.

Ланістор 50 мг №60 таблетки

Ланистор 50 мг №60 таблетки

Ланістор 25 мг №60 таблетки

Ланистор 25 мг №60 таблетки

Ланістор 100 мг №60 таблетки

Ланистор 100 мг №60 таблетки

Ламотрин таблетки 50 мг №30

Ламотрин таблетки дисперговані по 100 мг, 30 шт.

Ламотрин таблетки 100 мг №30 Фарма Старт

Фарма Старт

Ламотрин таблетки по 100 мг, 60 шт.

Ламотрин таблетки 100 мг №60

Ламотрин таблетки по 25 мг, 60 шт.

Ламотрин таблетки 25 мг №60

Ламотрин таблетки 50 мг №60

Ламотрин таблетки по 100 мг, 30 шт.

Ламотрин таблетки 100 мг №30

Ламіктал пігулки по 100 мг, 28 шт.

Ламиктал таблетки по 100 мг, 28 шт.

Alkaloid

Ламал таблетки по 100 мг, 30 шт.

Ламітрил 150 мг №60 таблетки

Ламитрил 150 мг №60 таблетки

Ламітрил таблетки 100 мг, 60 шт.

Ламитрил таблетки 100 мг, 60 шт.

Ламітор таблетки по 100 мг, 30 шт.

Ламитор таблетки по 100 мг, 30 шт.

Ламав 50 мг №30 таблетки

Ламал 50 мг №30 таблетки

Ламал таблетки по 25 мг, 30 шт.

Ламіктал таблетки по 100 мг, 30 шт.

Ламиктал таблетки по 100 мг, 30 шт.

Епілептал таблетки по 100 мг, 30 шт.

Эпилептал таблетки по 100 мг, 30 шт.

Епілептал таблетки по 50 мг, 30 шт.

Эпилептал таблетки по 50 мг, 30 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Ламотриджин

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Оригінальний препарат

Імпортний

Спосіб введення

Упаковка

Дозування

Температура хранения

Температура зберігання

Міжнародна назва

Код АТС/ATX

Только с рецептом

Рецептурна видача

Термін придатності

Код Моріон

Кількість в упаковці

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям с осторожностью

Годуючим матерям

Детям с осторожностью

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем нет данных

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Ламотрин

Ламотрин таблетки по 25 мг, 30 шт.

Склад

діюча речовина: ламотриджин;
1 таблетка містить ламотриджину 25 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), лактоза моногідрат, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми, з двоопуклою поверхнею, без риски.

Фармакотерапевтична група

Протиепілептичні засоби. Ламотриджин. Код АТХ N03A X09.

Фармакодинаміка

Ламотриджин &ndash; похідна речовина фенілтриазину &ndash; протиепілептичний засіб, механізм дії якого пов&rsquo;язаний з блокадою потенціалзалежних натрієвих каналів пресинаптичних мембран нейронів у фазі повільної інактивації та пригніченням надлишкового вивільнення збуджуючих нейротрансмітерів, насамперед глутамату (амінокислоти, яка відіграє значну роль у розвитку епілептичного нападу).

Фармакокінетика

Після прийому всередину препарат швидко та повністю абсорбується у травному тракті. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 2,5 години.
Ламотриджин зазнає інтенсивного метаболізму, основним метаболітом є N-глюкуронід.
У дорослих період напіввиведення становить 29 годин. Ламотриджин має лінійний фармакологічний профіль. У дітей період напіввиведення менший, ніж у дорослих. Виводиться, головним чином, у вигляді метаболітів та частково у незміненому вигляді, переважно з сечею. У дітей період напіввиведення менший, ніж у дорослих.
Особливі групи пацієнтів.
Діти.
Кліренс залежно від маси тіла у дітей вищий, ніж у дорослих, найвищі показники - у дітей віком до 5 років. Період напіввиведення ламотриджину у дітей зазвичай коротший, ніж у дорослих, із середнім значенням приблизно 7 годин при одночасному застосуванні з такими індукторами ензимів, як карбамазепін та фенітоїн, та підвищенням середнього значення до 45 - 50 годин при одночасному застосуванні винятково з вальпроатом.
Пацієнти літнього віку.
Повідомлялось, що результати фармакокінетичного аналізу у групах пацієнтів, який включав як пацієнтів літнього віку, так і молодих пацієнтів з епілепсією, які брали участь в одному дослідженні, виявив, що кліренс ламотриджину не змінився клінічно значущою мірою. Є дані, що після одноразових доз явний кліренс зменшився на 12 % з 35 мл/хв/кг у пацієнтів віком 20 років до 31 мл/хв/кг у пацієнтів віком 70 років. Зниження після 48 тижнів лікування становило 10 % від 41 мл/хв у молодих пацієнтів до 37 мл/хв у літніх пацієнтів. Повідомлялось, що фармакокінетика ламотриджину була вивчена у пацієнтів літнього віку, яким була призначена одноразова доза 150 мг. Також повідомлялося, що середнє значення кліренсу у пацієнтів літнього віку (0,39 мл/хв/кг) знаходиться між середнім значенням кліренсу (від 0,31 до 0,65 мл/хв/кг), отриманого у дослідженнях, проведених серед дорослих пацієнтів не літнього віку після отримання ними одноразової дози від 30 до 450 мг.
Пацієнти з порушенням функцій нирок.
Під час досліджень пацієнтам із хронічними порушеннями функцій нирок та пацієнтам на гемодіалізі було застосовано одноразову дозу у 100 мг ламотриджину. Середні значення CL/F становили 0,42 мл/хв/кг (хронічні порушення функцій нирок), 0,33 мл/хв/кг (період між гемодіалізом) та 1,57 мл/хв/кг (під час гемодіалізу) порівняно з 0,58 мл/хв/кг у здорових пацієнтів. Середній період напіввиведення з плазми крові становив 42,9 години (хронічні порушення функцій нирок), 57,4 години (період між гемодіалізом) та 13,0 години (під час гемодіалізу), порівняно з 26,2 години у здорових пацієнтів. Впродовж чотиригодинної сесії гемодіалізу кількість ламотриджину знижувалася приблизно на 20 % (від 5,6 до 35,1). Для даної групи пацієнтів визначення початкової дози ламотриджину має ґрунтуватись на режимі прийому протиепілептичних препаратів пацієнтом; зниження підтримуючої дози може бути ефективним для пацієнтів зі значною функціональною нирковою недостатністю.
Пацієнти з порушенням функцій печінки.
Фармакокінетичне дослідження одноразової дози проводилось з участю пацієнтів із різним ступенем порушення функцій печінки та здорових добровольців. Середнє значення явного кліренсу ламотриджину становило 0,31 мл/хв/кг, 0,24 мл/хв/кг та 0,10 мл/хв/кг у пацієнтів зі ступенем А, В та С (за класифікацією Чайльда - П&rsquo;ю) порушення функцій печінки відповідно порівняно з 0,34 мл/хв/кг у здорових пацієнтів. Зазвичай початкова, підвищена та підтримуюча дози мають бути зменшені приблизно на 50 % для пацієнтів із помірним ступенем порушення функцій печінки (ступінь В за класифікацією Чайльда - П&rsquo;ю) та на 75 % у пацієнтів з тяжким ступенем (ступінь С за класифікацією Чайльда - П&rsquo;ю) порушення функцій печінки. Підвищену та підтримуючу дози необхідно коригувати залежно від реакції на лікування.

Показання

Епілепсія.
Дорослі та діти віком від 13 років: монотерапія та додаткова терапія парціальних та генералізованих нападів епілепсії, включаючи тоніко-клонічні напади, а також напади, пов&rsquo;язані із синдромом Леннокса - Гасто. Лікарський засіб Ламотрин призначають як додаткову терапію, але при синдромі Леннокса - Гасто він може бути призначений як початковий протиепілептичний препарат (ПEП).
Діти віком від 2 до 12 років: додаткова терапія епілепсії, зокрема парціальних і генералізованих нападів, включаючи тоніко-клонічні напади, а також напади, пов&rsquo;язані із синдромом Леннокса - Гасто.
Монотерапія типових абсансів.
Біполярні розлади у дорослих.
Дорослі (віком від 18 років).
Для запобігання депресивним станам у хворих із біполярним розладом І типу, які переважно страждають на депресивні стани.
Ламотриджин не показаний для невідкладної терапії маніакальних або депресивних епізодів.

Протипоказання

Гіперчутливість до ламотриджину або до інших компонентів лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Доступні дані вказують на те, що ефект ламотриджину, пов&rsquo;язаний із координацією зору, руху очей, керуванням тілом і суб&rsquo;єктивний седативний ефект не відрізняються від такого у плацебо. У період лікування ламотриджином можливі побічні реакції неврологічного характеру, такі як запаморочення та диплопія. Пацієнти повинні оцінити власну реакцію на лікування ламотриджином та проконсультуватися з лікарем стосовно можливості керування автомобілем і роботи з рухомими механізмами на тлі прийому ламотриджину, оскільки реакція на лікування протисудомними препаратами характеризується індивідуальними відмінностями.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Ризик, пов&rsquo;язаний із застосуванням протиепілептичних препаратів загалом.
Жінкам дітородного віку потрібна консультація фахівця. Слід розглянути питання щодо &nbsp;лікування протиепілептичними препаратами, коли жінка планує вагітність. У жінок, які отримують лікування з приводу епілепсії, необхідно уникати різкої відміни протиепілептичних препаратів, оскільки це може призвести до рецидиву епілептичних нападів, що може мати серйозні наслідки для жінки та плоду. У будь-яких випадках слід надавати перевагу монотерапії, оскільки застосування комбінованої терапії ПЕП може бути пов&rsquo;язане з підвищенням ризику розвитку вроджених вад порівняно з монотерапією, залежно від застосованих ПЕП.
Ризик, пов&rsquo;язаний із застосуванням ламотриджину.
Вагітність.
Велика кількість даних щодо вагітних жінок, що отримували монотерапію ламотриджином протягом першого триместру вагітності (більше 8700), не вказують на суттєве підвищення ризику виникнення серйозних вроджених вад розвитку, в тому числі оральних ущелин. Дослідження на тваринах показали ембріофетальну токсичність.
Якщо терапія ламотриджином вважається необхідною під час вагітності, рекомендується його застосування у мінімально можливій терапевтичній дозі.
Ламотриджин має слабкий інгібіторний вплив на дигідрофолатредуктазу і тому теоретично може підвищити ризик порушення ембріонального розвитку шляхом зменшення рівня фолієвої кислоти (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Тому слід зважити на необхідність прийому фолієвої кислоти при плануванні та у ранні строки вагітності.
Фізіологічні зміни під час вагітності можуть впливати на рівень ламотриджину та/або його терапевтичний ефект. Були випадки зменшення рівня ламотриджину у період вагітності, що потенційно збільшували ризик втрати контролю за нападами. Після пологів рівень ламотриджину може швидко збільшитися з потенційним ризиком виникнення дозозалежних побічних реакцій. Тому рівень ламотриджину у сироватці крові слід перевіряти перед, у період вагітності та після пологів. У разі необхідності дозу ламотриджину слід модифікувати для підтримки концентрації ламотриджину у сироватці крові на тому рівні, що був до вагітності, або адаптувати відповідно до клінічного стану. Додатково слід контролювати дозозалежні побічні реакції після народження дитини.
Період годування груддю.
Повідомлялось, що ламотриджин виділяється у грудне молоко у варіабельних концентраціях. При цьому рівень ламотриджину у немовляти може досягати 50 % відповідного рівня у матері. Тому у деяких дітей, які знаходились на грудному годуванні, рівень ламотриджину у сироватці крові може досягати рівнів, при яких можливий фармакологічний ефект. У зв&rsquo;язку з цим користь від годування груддю повинна бути порівнянна з можливим ризиком виникнення побічних реакцій у дитини. Якщо жінка, яка отримує лікування ламотриджином, вирішує годувати груддю, необхідно ретельно спостерігати за малюком та відстежувати небажані явища, такі як седативний ефект, висип, недостатній приріст маси тіла.
Фертильність.
Відомо, що застосування ламотриджину у ході репродуктивних досліджень на тваринах не порушувало фертильності. Даних про вплив ламотриджину на фертильність у людей немає.

Спосіб застосування та дози

Діти

Дія ламотриджину як монотерапії для лікування дітей віком до 2 років або додаткової терапії для лікування дітей віком до 1 місяця не вивчалась. Ефективність та безпека ламотриджину як додаткової терапії парціальних нападів у дітей віком від 1 місяця до 2 років не встановлені. &nbsp;Тому препарат не рекомендується застосовувати дітям у цій віковій категорії.
Ламотриджин не показаний для застосування дітям та підліткам (до 18 років) з біполярними розладами через те, що ефективність препарату не було встановлено та у зв&rsquo;язку з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних намірів (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Передозування

Симптоми та ознаки
Повідомлялося про випадки гострого передозування (при прийомі доз, що у 10&ndash;20 разів перевищували максимальні терапевтичні дози), включаючи летальні випадки. Симптомами передозування були: атаксія, ністагм, порушення свідомості, великі епілептичні напади, кома. Також при передозуванні повідомлялось про розширення комплексу QRS (затримка внутрішньошлуночкової провідності). Розширення комплексу QRS до більше ніж 100 мсек може бути пов&rsquo;язане з більш тяжкою токсичністю.
Лікування: Пацієнта необхідно госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії для проведення відповідної симптоматичної та підтримуючої терапії. Необхідно застосувати терапію, направлену на зниження абсорбції (активоване вугілля), якщо це необхідно. Додаткове лікування призначається за клінічними показаннями. Немає досвіду застосування гемодіалізу для лікування &nbsp;передозування. У шести добровольців із нирковою недостатністю 20 % ламотриджину було виведено з організму під час 4-годинного сеансу гемодіалізу.

Побічні реакції

Побічні реакції для показань до лікування епілепсії та біполярних розладів, що ґрунтуються на наявних даних контрольованих клінічних досліджень та іншого клінічного досвіду, зазначені в таблиці нижче. Частотні категорії отримані в ході контрольованих клінічних досліджень (монотерапії епілепсії (позначені як &dagger;) та біполярного розладу (позначені як &sect;)). Якщо частотні категорії за клінічними даними досліджень епілепсії та біполярного розладу відрізняються, застосовується найнижча частота. За відсутності даних контрольованих клінічних досліджень частотні категорії були отримані з іншого клінічного досвіду.
Для оцінки частоти виникнення побічної дії використовувалась така класифікація: дуже часто (&ge; 1/10), часто (&ge; 1/100 до &lt; 1/10), нечасто (&ge; 1/1000 до &lt; 1/100), рідко (&ge; 1/10 000 до &lt; 1/1000), дуже рідко (&lt; 1/10 000).
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто - шкірні висипи5&dagger;&sect;; нечасто &ndash; алопеція; рідко - синдром Стівенса-Джонсона&sect;; дуже рідко - токсичний епідермальний некроліз, реакція на ліки з еозинофілією та системними проявами.
З боку системи крові і лімфатичної системи: дуже рідко - гематологічні відхилення1 (що включають нейтропенію, лейкопенію, анемію, тромбоцитопенію, панцитопенію, апластичну анемію та агранулоцитоз), гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;); невідомо &ndash; лімфаденопатія1.
З боку імунної системи: дуже рідко - синдром гіперчутливості2, включаючи гарячку, лімфаденопатію, набряк обличчя, порушення з боку печінки та крові, дисеміновану внутрішньосудинну коагуляцію (ДВК) та поліорганну недостатність; невідомо - гіпогаммаглобулінемія.
З боку психіки: часто - агресивність, дратівливість; дуже рідко - тик, галюцинації та сплутаність свідомості; невідомо &ndash; кошмари.
З боку нервової системи: дуже часто - головний біль&sect;; часто - сонливість&dagger;&sect;, безсоння&dagger;, запаморочення&dagger;&sect;, тремор&dagger;, тривожний стан&sect;; нечасто - атаксія&dagger;; рідко - ністагм&dagger;; дуже рідко &ndash; нестійкість, розлади руху, загострення хвороби Паркінсона3, екстрапірамідні ефекти, хореоатетоз&dagger;, збільшення частоти нападів; рідко &ndash; асептичний менінгіт &nbsp; (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
З боку органів зору: нечасто - диплопія&dagger;, нечіткість зору&dagger;; рідко &ndash; кон&rsquo;юнктивіт.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто - нудота&dagger;, блювання&dagger; та діарея&dagger;, сухість у роті&sect;.
З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко - підвищення показників функціональних печінкових тестів, порушення функції печінки4, печінкова недостатність.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: часто &ndash; артралгія&sect;; дуже рідко - вовчакоподібні реакції.
Загальні порушення: часто - стомлюваність&dagger;, біль&sect;, біль у спині&sect;.
Опис окремих небажаних реакцій
1 Гематологічні відхилення та лімфоденопатія можуть бути як пов&rsquo;язані, так і не пов&rsquo;язані з синдромом гіперчутливості (див. &laquo;Розлади з боку імунної системи&raquo;).
2 Також повідомлялося про висип як частину синдрому гіперчутливості, який супроводжувався різноманітними системними симптомами, включаючи гарячку, лімфаденопатію, набряк обличчя, відхилення у параметрах крові та порушення функції печінки. Синдром може мати різні ступені тяжкості та у поодиноких випадках може призводити до дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові та поліорганної недостатності. Важливо відзначити, що ранні ознаки гіперчутливості (наприклад, гарячка та лімфоаденопатія) можуть з&rsquo;являтися навіть за відсутності шкірного висипу. За наявності таких симптомів пацієнта слід негайно обстежити та, за відсутності інших причин, відмінити прийом ламотриджину.
3 Ці реакції спостерігалися в клінічній практиці при інших клінічних станах.
Було відзначено, що ламотриджин може погіршувати симптоми паркінсонізму в пацієнтів із хворобою Паркінсона, та окремі повідомлення про екстрапірамідні ефекти та хореоатетоз у пацієнтів без цього стану. &nbsp;
4 Порушення функції печінки зазвичай асоціюється з реакціями гіперчутливості, але описані окремі випадки без виражених симптомів гіперчутливості.
5 У клінічних дослідженнях серед дорослих шкірний висип спостерігався у 8&ndash;12 % пацієнтів, що приймали ламотриджин, та у 5&ndash;6 % пацієнтів, що приймали плацебо. Висип був причиною відміни препарату в 2 % пацієнтів. Шкірний висип мав макуло-папульозний характер, найчастіше виникав протягом восьми тижнів від початку лікування та зникав після відміни ламотриджину (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Повідомлялося про виникнення тяжких потенційно небезпечних для життя шкірних реакцій, включаючи синдром Стівенса&ndash;Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла) та реакцію на ліки з еозинофілією та системними проявами (DRESS). Хоча більшість пацієнтів після відміни ламотриджину одужують, у деяких пацієнтів залишаються незворотні рубці; у рідкісних випадках ці синдроми призводили до смерті (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
&nbsp;
Загальний ризик виникнення шкірного висипу, вочевидь, тісно пов&rsquo;язаний із:
<ul>
<li>високими початковими дозами ламотриджину та перевищенням рекомендованої схеми збільшення дози при терапії ламотриджином (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;);</li>
<li>одночасним застосуванням вальпроату (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).</li>
</ul>
Також повідомлялося, що шкірний висип є частиною синдрому гіперчутливості, який супроводжується різноманітними системними симптомами (див. &laquo;Розлади з боку імунної системи&raquo;).
Існують повідомлення про зниження мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенію, остеопороз та переломи у пацієнтів, які перебувають на тривалій терапії ламотриджином. Механізм, за допомогою якого ламотриджин впливає на кістковий метаболізм, не визначено.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістера в картонній пачці.

Категорія відпуску

ТОВ &laquo;Фарма Старт&raquo;.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.