Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Вабадин 20мг N28

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 28 Количество в упаковке
  • Дозировка 20 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Атлантик Фарма-Прод'юсез Фармасеутикас С.А/Менаріні Фонг-Хейден ГмбХ, Португалія/ Німеччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

ВАБАДИН®
табл. п/о 20 мг, № 28

Симвастатин    20 мг
Прочие ингредиенты: лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал прежелатинизированный, бутилгидроксианизол, кислота аскорбиновая, кислота лимонная, кремния диоксид коллоидный безводный, тальк, магния стеарат, гидроксиметилцеллюлоза, железа оксид красный, железа оксид желтый, триэтилцитрат, титана диоксид, повидон К30.

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА: после перорального приема симвастатин, представленный в неактивной лактоновой форме, гидролизуется в печени с образованием β-гидроксикислоты (активная форма), которая обладает выраженным ингибирующим действием на ГМГ-КоА-редуктазу. Этот энзим катализирует преобразование ГМГ-КоА в мевалоновую кислоту, являющуюся ранним и лимитирующим этапом биосинтеза ХС. Установлено, что симвастатин снижает уровень ХС ЛПНП как при нормальном, так и при повышенном его уровне. ЛПНП образуются из ЛПОНП и катаболизируются преимущественно путем связывания с ЛПНП-рецепторами, обладающими высоким сродством к ЛПНП. Механизм понижения уровня ЛПНП в крови симвастатином может включать как снижение концентрации ХС ЛПНП, так и стимуляцию ЛПНП-рецепторов, что приводит к уменьшению продукции и усилению катаболизма ХС ЛПНП. Терапия симвастатином также существенно снижает уровень аполипопротеина В. Кроме этого, он умеренно повышает уровень ХС ЛПВП и снижает концентрацию ТГ. В результате этого понижается соотношение общего ХС к ХС ЛПВП, а также ХС ЛПНП к ХС ЛПВП.
Неактивная лактоновая форма симвастатина гидролизуется преимущественно в печени в активную β-гидроксикислоту.
Симвастатин хорошо всасывается и подвергается экстенсивному экстрагированию из крови при первом прохождении через печень. Уровень экстрагирования зависит от скорости потока крови в печени. Печень является главным местом действия активной формы препарата. Доступность β-гидроксикислоты в системном кровотоке после перорального применения составляет 5% принятой дозы. Максимальная концентрация активных метаболитов достигается через 1–2 ч после приема симвастатина. Одновременный прием пищи не влияет на всасываемость препарата. При длительном применении препарата его кумуляция в организме не происходит.
Связывание с белками плазмы крови симвастатина и его активных метаболитов составляет 95%. Основными метаболитами препарата, содержащимися в плазме крови, является гидроксикислота и 4 дополнительных метаболита. После перорального приема симвастатина, меченного радиоактивным изотопом, 13% радиоактивности выявляют в моче и 60% — в кале на протяжении 96 ч. При в/в введении β-гидроксикислоты симвастатина период полувыведения составлял в среднем 1,9 ч. Приблизительно 0,3% этой введенной дозы выделялось с мочой в форме активных метаболитов.

ПОКАЗАНИЯ:
гиперхолестеринемия; смешанная дислипидемия; гомозиготная, семейная гиперхолестеринемия; вторичная профилактика заболеваний сердечно-сосудистой системы, вызванных атеросклерозом; сахарный диабет с нормальным или повышенным уровнем ХС в крови.

ПРИМЕНЕНИЕ: диапазон дозирования составляет 5–80 мг/сут. Препарат назначают внутрь 1 раз в сутки в вечернее время. При необходимости повышения дозы необходимо соблюдать интервал не менее 4 нед между повышением дозы до достижения максимальной дозы 80 мг/сут, которую также назначают 1 раз в сутки вечером. Применение в дозе 80 мг/сут рекомендуется только пациентам с тяжелой гиперхолестеринемией и высоким риском развития сердечно-сосудистых осложнений.
Гиперхолестеринемия
Больным следует придерживаться стандартной гипохолестеринемической диеты в период применения препарата Вабадин 10 мг. Обычная доза препарата представляет 10–20 мг/сут в 1 прием вечером. Для пациентов, нуждающихся в снижении уровня ХС ЛПНП более чем на 45%, начальная доза может составлять 20–40 мг/сут. Повышение дозы проводят согласно вышеприведенным указаниям.
Гомозиготная, семейная гиперхолестеринемия
Начальная рекомендуемая доза препарата составляет 40 мг/сут, которые принимают вечером, или 80 мг/сут в 3 приема: 2 дозы по 20 мг на протяжении дня и 40 мг — вечером.
Профилактика сердечно-сосудистой патологии
Обычная доза препарата Вабадин у пациентов с ИБС составляет 20–40 мг/сут в 1 прием вечером. При необходимости повышения дозы применяют вышеуказанную схему. Препарат можно применять как в качестве монотерапии, так и в комбинации с секвестрантами желчных кислот. В последнем случае препарат назначают не менее чем за 2 ч до или не ранее чем 4 ч после приема секвестрантов желчных кислот.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ: гиперчувствительность к симвастатину или прочим ингредиентам препарата, заболевания печени в активной фазе или стойкое повышение уровня трансаминаз в крови неясной этиологии, период беременности и кормления грудью, одновременное применение активных ингибиторов изофермента CYP 3А4, например итраконазола, кетоконазола, ингибиторов протеазы ВИЧ, эритромицина, кларитромицина, телитромицина и нефазодона.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ: для оценки частоты возникновения побочных эффектов используют следующую градацию: очень часто (1/10), часто (1/100, но ≤1/10), иногда (1/1000, но ≤1/100), редко (1/10 000, но ≤1/1000), очень редко (≤1/10 000, в том числе сообщения о единичных случаях).
Со стороны системы крови: редко — анемия.
Со стороны нервной системы: редко — головная боль, парестезия, головокружение, периферическая полинейропатия.
Со стороны пищеварительного тракта: редко — запор, боль в животе, метеоризм, диспесия, диарея, тошнота, рвота, панкреатит.Со стороны печени и желчных путей: редко — гепатит, желтуха.
Со стороны кожных покровов: редко — сыпь, зуд, алопеция.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: редко — миопатия, рабдомиоз, миалгия, спазмы мышц.
Общие нарушения: астения. Реакции гиперчувствительности отмечались редко и характеризовались следующими проявлениями: ангионевротический отек, волчаночноподобный синдром, ревматическая полимиалгия, дерматомиозит, васкулит, тромбоцитопения, эозинофилия, повышение СОЭ, артрит и артралгия, крапивница, фотосенсибилизация, лихорадка, приливы крови к лицу, удушье и ощущение дискомфорта.
Со стороны параметров лабораторных исследований: редко — повышение активности трансаминаз в сыворотке крови (АлАТ, АсАТ и γ-глутамилтранспептидазы), повышение активности ЩФ и КФК в сыворотке крови.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ: Период беременности и кормления грудью
Применение препарата в период беременности и кормления грудью противопоказано; его прием прекращают перед планируемой беременностью.
Почечная недостаточность
При умеренно выраженной почечной недостаточности коррекции дозирования не требуется; при тяжелой почечной недостаточности (клиренс креатинина ≤30 мл/мин) назначение препарата в дозе, превышающей 10 мг/сут, требует тщательного обоснования, препарат следует применять с осторожностью.
Пациенты пожилого возраста
Коррекции дозы не требуется.
Миопатия/рабдомиолиз
Симвастатин, как и другие ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы, редко вызывает развитие миопатии, которая сопровождается болью в мышцах, болезненностью их при пальпации или слабостью мышц и значительным повышением концентрации КФК, в 10 раз превышающей нормальное значение. Иногда миопатия развивается в форме рабдомиолиза с наличием или отсутствием вторичной почечной недостаточности, обусловленной миоглобинурией. В крайне редких случаях развитие рабдомиолиза приводило к летальному исходу. Риск развития миопатии возрастает при высоком уровне ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы в крови.
Начало терапии
Все пациенты, начинающие прием симвастатина, или которым была повышена доза препарата, должны быть проинформированы о риске развития миопатии и необходимости немедленно информировать врача при появлении любой необъяснимой мышечной боли или болезненности при пальпации или слабости мышц. Особая осторожность необходима при лечении пациентов с предрасположенностью к рабдомиолизу, а именно: следует определять уровень КФК до начала применения симвастатина с целью установления его исходного уровня и проводить его мониторинг у больных в возрасте старше 70 лет, при нарушении функции почек, неконтролируемом гипотериозе, наследственных заболеваниях скелетных мышц в анамнезе, патологических реакциях со стороны скелетных мышц в анамнезе при применении статинов или фибратов, алкогольной зависимости. В этих ситуациях перед назначением препарата следует оценить потенциальные риск и пользу от планируемого лечения; в дальнейшем проводить клинический мониторинг. Если у больного в анамнезе отмечены нарушения со стороны скелетных мышц, обусловленные применением любого фибрата или статина, терапию другими препаратами этих классов следует начинать с осторожностью. Если начальный уровень КФК в сыворотке крови значительно повышен (более чем в 5 раз превышает норму), препарат не назначают.
На протяжении терапии
При появлении миалгии, слабости или спазмов мышц следует определить уровень КФК. Если при отсутствии значительной физической нагрузки уровень КФК значительно повышен (в 5 раз выше нормы), лечение прекращают. При наличии симптомов со стороны скелетных мышц, вызывающих постоянный дискомфорт, следует рассмотреть вопрос об отмене препарата, даже если уровень КФК превышает норму не более чем в 5 раз. При подозрении на миопатию препарат отменяют. При условии исчезновения симптомов и нормализации уровня КФК возможно возобновление приема препарата или назначение альтернативного статина в минимальной дозе при условии регулярного мониторинга. Терапию симвастатином временно прекращают за несколько суток перед проведением обширных плановых хирургических вмешательств или если у больного возникает любое другое серьезное заболевание либо травматическое повреждение скелетных мышц.
Влияние на печень
Как и при применении других средств, снижающих уровень липидов в крови, при терапии симвастатином отмечены случаи умеренно выраженного повышения уровня трансаминаз в сыворотке крови, не более чем в 3 раза превышающие нормальные значения. Эти изменения возникали сразу после начала терапии и часто имели преходящий характер, не сопровождались клинической симптоматикой и не требовали прекращения лечения. У незначительного количества больных, применявших симвастатин, отмечали стойкое повышение уровня трансаминаз в сыворотке крови (в 3 раза выше нормы). При отмене терапии их уровень возвращался к исходному, зафиксированному до начала лечения. Поэтому при наличии соответствующих клинических показаний рекомендуется проводить контроль функции печени до и после начала терапии симвастатином. При повышении дозы до 80 мг/сут следует проводить дополнительный контроль функции печени до повышения дозы, через 3 мес после повышения и каждые полгода на протяжении 1-го года лечения. Особого внимания требуют больные, у которых на протяжении лечения отмечали повышение активности трансаминаз, следует немедленно провести их повторное определение и чаще проводить их контроль в будущем. Если повышение активности трансаминаз прогрессирует, особенно при их стойком повышении в 3 раза выше нормы, терапию симвастатином прекращают. Препарат с осторожностью применяют у больных, злоупотребляющих алкоголем.
Вспомогательные ингредиенты препарата
Препарат не следует применять больным с наследственной патологией: непереносимостью галактозы, дефицитом лактазы или при нарушении абсорбции глюкозы-галактозы.
Влияние на психомоторные реакции
Симвастатин не влияет или очень незначительно влияет на способность к управлению транспортными средствами или работу с механизмами. Однако следует учитывать вероятность появления головокружения.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ: фармакодинамические взаимодействия
Взаимодействие с другими препаратами, снижающими уровень липидов в крови и способными вызывать развитие миопатии. Риск развития миопатии, рабдомиолиза повышается при одновременном применении с фибратами и никотиновой кислотой в дозе 1 г/сут. Нет указаний на то, что при одновременном применении симвастатина и фенофибрата риск развития миопатии превышает сумму индивидуальных рисков этих препаратов. Для других фибратов нет адекватных данных относительно фармакокинетики и фармакологической безопасности.
Фармакокинетические взаимодействия
Лекарственное средство    Рекомендация по назначению
Эффективные ингибиторы изоэнзима CYP 3A4: итраконазол, кетоконазол, эритромицин, кларитромицин, телитромицин, ингибиторы протеазы ВИЧ, нефазодон    Одновременное применение с симвастатином противопоказано
Гемфиброзил    Комбинации следует избегать. При необходимости ее использования, не рекомендуют превышать дозу симвастатина 10 мг/сут
Циклоспорин, даназол, другие фибраты (за исключением фенофибрата), никотиновая кислота в дозе 1 г/сут    Не превышать дозу симвастатина 10 мг/сут
Амиодарон, верапамил    Не превышать дозу симвастатина 20 мг/сут
Дилтиазем    Не превышать дозу симвастатина 40 мг/сут
Грейпфрутовый сок    Не употреблять в период лечения симвастатином
Симвастатин — субстрат цитохрома Р450 3А4. Активные ингибиторы Р450 3А4 повышают риск развития миопатии и рабдомиолиза в связи с повышением концентрации ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы в плазме крови в период лечения симвастатином. К ингибиторам цитохрома Р450 3А4 относятся итраконазол, кетоконазол, эритромицин, кларитромицин, телитромицин, ингибиторы протеазы ВИЧ, нефазодон. Сочетанное применение итраконазола обусловливало более чем 10-кратное усиление действия симвастатиновой кислоты (активный метаболит симвастатина). Телитромицин вызывал усиление действия этой кислоты в 11 раз. Если применения итраконазола, кетоконазола, эритромицина, кларитромицина, телитромицина, ингибиторов протеазы ВИЧ, нефазодона избежать нельзя, лечение симвастатином прекращают на период их применения.
Риск развития миопатии/рабдомиолиза повышается при сочетанном применении циклоспорина, особенно при применении симвастатина в высоких дозах. Поэтому при одновременном их применении доза симвастатина не должна превышать 10 мг/сут.
Риск развития миопатии/рабдомиолиза повышается при одновременном использовании даназола, особенно при применении симвастатина в высоких дозах.
При одновременном применении с гемфиброзилом концентрация симвастатина в плазме крови повышается.
Риск развития миопатии/рабдомиолиза повышается при одновременном применении амиодарона или верапамила, особенно с симвастатином в высоких дозах. У 6% больных развивалась миопатия при одновременном применении симвастатина в дозе 80 мг/сут и амиодарона. У 1% больных развивалась миопатия при одновременном применении симвастатина в дозе 40 или 80 мг/сут и верапамила.
У 1% больных развивалась миопатия при сочетанном применении симвастатина в дозе 80 мг/сут и дилтиазема. Риск развития миопатии не повышался, если больные получали симвастатин в дозе 40 мг/сут.
Прием 240 мл грейпфрутового сока утром и симвастатина вечером приводит к увеличению действия симвастатиновой кислоты в 1,9 раза.
Симвастатин не оказывает ингибирующего влияния на цитохром Р450 3А4, поэтому не следует ожидать повышения концентрации в плазме крови веществ, которые метаболизируются этим ферментом, при их одновременном применении с симвастатином.
Применение симвастатина в дозе 20–40 мг умеренно усиливает действие антикоагулянтов кумаринового типа: протромбиновое время, выраженное через международное нормализованное соотношение (INR) увеличивается по сравнению с начальным значением у здоровых добровольцев с 1,7 до 1,8 и у больных с 2,6 до 3,4. У пациентов, применявших антикоагулянты кумаринового типа, определяют протромбиновое время перед началом терапии симвастатином, регулярно в раннюю фазу терапии (для выявления значительных изменений протромбинового времени) и после регистрации стабильного протромбинового времени с интервалами, которые обычно рекомендуются для такого типа антикоагулянтов. При изменении дозы симвастатина проводят повторный мониторинг протромбинового времени. Причинно-следственная связь между приемом симвастатина и развитием кровотечений или изменением протромбинового времени у больных, не принимающих антикоагулянты, отсутствует.

ПЕРЕДОЗИРОВКА: зарегистрировано несколько случаев передозировки, которые завершились без каких-либо последствий для пациентов. Максимальная принятая доза составляла 3,6 г симвастатина. Передозировка препарата не требует специальных лечебных мероприятий. В случае передозировки при необходимости проводят общие мероприятия и симптоматическую терапию.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ: при температуре не выше 25 °С.

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 28 Количество в упаковке
  • Дозировка 20 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Атлантик Фарма-Прод'юсез Фармасеутикас С.А/Менаріні Фонг-Хейден ГмбХ, Португалія/ Німеччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация C10A A01 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ВАБАДИНâ 10 МГ/ВАБАДИНâ 20 МГ/ВАБАДИНâ 40 МГ
(VABADINâ 10 MG/VABADINâ 20 MG/VABADINâ 40 MG )

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 10 мг або 20 мг, або 40 мг симвастатину;

допоміжні речовини: ядро таблетки: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, бутилгідроксіанізол (Е 320), кислота аскорбінова, кислота лимонна безводна, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), триетилцитрат, титану діоксид (Е 171), тальк, повідон.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.         Код АТС С10А А01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Гіперхолестеринемія:

лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії як доповнення до дієтотерапії або при недостатньому ефекті дієти та інших нефармакологічних лікувальних заходів, наприклад фізичних вправ, зниження маси тіла;

лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших видів ліпідознижувальної терапії, наприклад аферезу ліпопротеїдів низької щільності або у випадку, коли проведення цих лікувальних заходів неможливе.

Профілактика серцево-судинної патології:

як додаткова терапія для зниження серцево-судинної летальності та захворюваності на ґрунті атеросклерозу або цукрового діабету з нормальним чи підвищеним рівнем холестерину на тлі іншої кардіопротективної терапії та корекції факторів ризику.

Протипоказання.

Гіперчутливість до симвастатину або до будь-якої з допоміжних речовин. Вагітність та період годування груддю. Захворювання печінки в активній фазі або нез’ясоване стійке підвищення рівня трансаміназ крові. Вагітність і годування груддю. Одночасне призначення сильнодіючих інгібіторів ізоензиму CYP3А4, наприклад ітраконазолу, кетоконазолу, посаконазолу, інгібіторів ВІЛ-протеази, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину і нефазодону, гемфіброзолу, циклоспорину, даназолу.

Спосіб застосування та дози.

Діапазон дозування становить 5-80 мг на добу. Препарат застосовувати перорально 1 раз на добу у вечірній час. У разі необхідності підвищення дози слід дотримуватись інтервалів не менше 4 тижнів між підвищенням дози до досягнення максимальної дози 80 мг на добу, що приймається також 1 раз на добу ввечері. Призначення дози 80 мг рекомендується тільки пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією і високим ризиком серцево-судинних ускладнень.

Гіперхолестеринемія. Хворим необхідно дотримуватися стандартної холестеринзнижу-вальної дієти під час застосування препарату Вабадинâ. Звичайна доза препарату становить 10-20 мг на добу, яку застосовують 1 раз на добу ввечері. Для хворих, які потребують зниження холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) більш ніж на 45 %, початкова доза може становити 20-40 мг на добу. Збільшення дози проводиться за рекомендацією, наведеною вище.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. Початкова рекомендована доза препарату становить 40 мг на добу, яку слід приймати ввечері, або 80 мг на добу за три прийоми: дві дози по 20 мг протягом дня і 40 мг увечері.

Профілактика серцево-судинної патології. Звичайна доза препарату для хворих з ішемічною хворобою серця з/без гіперліпідемії становить від 20 до 40 мг на добу, приймати 1 раз увечері. Медикаментозну терапію можна розпочинати одночасно з призначенням дієти та фізичних вправ. Збільшення дозування, якщо необхідно, проводиться за вищенаведеною схемою.

Супутня терапія. Симвастатин можна призначати як монотерапію, так і в комбінації з речовинами, що посилюють секрецію жовчних кислот. В останньому випадку препарат застосовувати не пізніше ніж за 2 години до або не раніше ніж через 4 години після прийому речовин, що посилюють виділення жовчних кислот (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ниркова недостатність. При помірній нирковій недостатності корекція дозування не потрібна; при тяжкій (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) – призначення дози, що перевищує 10 мг на добу, має бути ретельно обґрунтоване, а препарат потрібно застосовувати з обережністю. Застосування хворим літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Для точного дозування слід використовувати відповідні лікарські форми препарату Вабадинâ, що містять 10, 20 або 40 мг симвастатину в 1 таблетці.

Побічні реакції.

З боку кровотворної і лімфатичної систем: анемія.

З боку нервової системи: головний біль, парестезії, запаморочення, периферична полінейропатія.

З боку травного тракту: запор, біль у животі, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність.

З боку шкіри і підшкірної жирової тканин: висипання, свербіж, облисіння.

З боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини і кісток: міопатія, у тому числі міозити, рабдоміоліз з або без гострої ниркової недостатності, міалгія, спазми м’язів, тендинопатія (іноді з розривами).

Репродуктивна система та молочні залози: еректильна дисфункція.

Загальні порушення: астенія; синдром гіперчутливості, що може супроводжуватися такими ознаками: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), артрит і артралгія, кропив’янка, фотосенсибілізація, підвищення температури тіла, припливи, ядуха і відчуття дискомфорту.

З боку лабораторних аналізів та інструментальних досліджень: підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази і g-глутамілтранспептидази), підвищення рівня лужної фосфатази і креатинінфосфокінази (КФК) у сироватці крові.

Були повідомлення про такі побічні реакції при застосуванні деяких статинів: розлади сну, у тому числі безсоння та жахливі сновидіння; погіршення пам’яті; статеві розлади; депресія; незвичні випадки порушень з боку інтерстиціальної тканини легень, особливо при тривалому застосуванні. Можливий розвиток цукрового діабету при застосуванні статинів (див. розділ «Особливості застосування»).  

Передозування.

До цього часу було зареєстровано кілька випадків передозування, які минули без будь-яких наслідків для пацієнтів. Максимальна прийнята доза становила 3,6 г симвастатину. Передозування препарату не вимагає спеціальних лікувальних заходів. У випадку передозування проводять загальні заходи і симптоматичну терапію при необхідності.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування препарату протипоказане у період вагітності, а його застосування слід припинити до настання вагітності. Невідомо, чи проникає симвастатин або його метаболіти у грудне молоко. Оскільки багато лікарських засобів проникають у грудне молоко, через можливість виникнення серйозних побічних реакцій, симвастатин протипоказаний у період годування груддю.

Діти.

Досвід застосування симвастатину дітям обмежений, тому застосовувати його у педіатричній практиці не рекомендується.

Особливості застосування.

Міопатія/рабдоміоліз. Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, рідко спричинює розвиток міопатії, що супроводжується болем у м’язах, болючістю при пальпації або слабкістю м’язів і значним підвищенням концентрації креатинфосфокінази (КФК), більше ніж у 10 разів за норму. Іноді міопатія розвивається у формі рабдоміолізу з або без вторинної ниркової недостатності, зумовленої міоглобінурією. У вкрай поодиноких випадках розвиток рабдоміолізу призводив до летального наслідку. Ризик міопатії зростає при високому рівні інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази в крові.

Початок терапії. Усіх пацієнтів, які починають застосування симвастатину або яким було підвищено його дозу, слід поінформувати про ризик розвитку міопатії і про необхідність негайно інформувати лікаря при появі будь-якого непоясненного м’язового болю або болючості м´язів при пальпації чи слабкості м’язів. Слід бути обережним з пацієнтами групи ризику, у яких можливий розвиток рабдоміолізу та у яких потрібно визначати рівень КФК перед початком застосування симвастатину для встановлення його початкового рівня і проводити його моніторинг, а саме: у хворих віком від 70 років, із порушенням функції нирок, з неконтрольованим гіпотиреозом, спадковими захворюваннями м’язової системи в анамнезі, токсичними реакціями з боку м’язової системи в анамнезі при застосуванні статинів або фібратів при зловживанні алкоголем. У таких випадках необхідно проаналізувати можливий ризик і користь від лікування, а також потрібно проводити клінічний моніторинг. Якщо у хворого в анамнезі відзначалися вищезазначені м’язові порушення, зумовлені будь-яким фібратом або статином, терапію іншими препаратами цих класів слід розпочинати з обережністю. Якщо початковий рівень КФК значно підвищений (більш ніж у 5 разів за норму), терапію препаратом не слід розпочинати.

Протягом терапії. При появі у хворих болю у м’язах, м’язової слабкості або спазмів м’язів потрібно визначити рівень КФК. Якщо без значного фізичного навантаження рівень КФК суттєво підвищений (у 5 разів вище за норму), лікування припиняють. При наявності симптомів з боку м’язової системи, що призводять до сталого дискомфорту, необхідно розглянути питання про відміну препарату, навіть якщо рівень КФК у 5 разів менший за норму. При підозрі на міопатію препарат слід відмінити. За умови зникнення симптомів і повернення рівня КФК до норми можливе відновлення застосування цього статину або призначення альтернативного статину у найменших дозах при ретельному моніторингу. Терапію симвастатином слід тимчасово припинити за кілька діб до проведення великих планових хірургічних втручань або якщо у хворого виникає будь-яке інше серйозне захворювання або травматичне ушкодження.

Заходи щодо зниження ризику розвитку міопатії, зумовленої взаємодією з іншими ліками. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу значно підвищується при одночасному застосуванні симвастатину з ефективними інгібіторами ізоензиму CYP3A4 (наприклад з ітраконазолом, кетоконазолом, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном, інгібіторами ВІЛ-протеази), а також з гемфіброзилом, циклоспорином та даназолом. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу також підвищується при супутньому застосуванні фібратів, ніацину в дозах, що знижують рівень ліпідів (більше 1 г/добу), чи одночасному призначенні аміодарону або верапамілу та симвастатину у високих дозах. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу незначно підвищується при застосуванні симвастатину у дозі 80 мг одночасно з дилтіаземом. Ризик розвитку міопатії, у тому числі рабдоміолізу, підвищується при одночасному застосуванні фузидієвої кислоти та статинів. Тому одночасне застосування симвастатину та інгібіторів ізоензиму CYP3A4 (ітраконазолу, кетоконазолу, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину, нефазодону, інгібіторів ВІЛ-протеази) протипоказане. Якщо призначення інгібіторів ізоензиму CYP3A4 не можна уникнути, застосування симвастатину необхідно припинити на період лікування вищезазначеними препаратами. Більш того, слід бути обережним при застосуванні симвастатину з іншими, менш ефективними інгібіторами ізоензиму CYP3A4: циклоспорином, верапамілом, дилтіаземом. Потрібно уникати одночасного застосування симвастатину та грейпфрутового соку. Для хворих, які застосовують циклоспорин, даназол, гемфіброзил або ніацин у дозах, що понижують рівень ліпідів крові (більше 1 г/добу), доза симвастатину не має перевищувати 10 мг на добу. Потрібно уникати одночасного застосування симвастатину та гемфіброзилу, крім випадків, коли користь від застосування такої комбінації з великою вірогідністю переважає підвищений ризик розвитку міопатії. Користь від одночасного застосування симвастатину у дозі 10 мг на добу з іншими фібратами (ніацином, циклоспорином, даназолом), окрім фенофібрату, слід ретельно зважити щодо можливого потенційного ризику таких комбінацій. Слід бути обережним при одночасному застосуванні фенофібрату та симвастатину, оскільки кожен із них окремо здатен призвести до розвитку міопатії. Слід уникати одночасного застосування симвастатину у дозі, що перевищує 20 мг/добу, з аміодароном, виключаючи випадки, коли клінічна користь з більшою вірогідністю переважає підвищений ризик розвитку міопатії. Хворим, які у разі необхідності застосовують фузидієву кислоту та симвастатин, необхідно преребувати під ретельним наглядом. Може виникнути необхідність тимчасового припинення застосування симвастатину.

Вплив на печінку. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, що знижують рівень ліпідів крові, при терапії симвастатином були випадки помірного підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, вище ніж у 3 рази за норму. Ці зміни виникали одразу після початку терапії і часто мали минущий характер, не супроводжувалися клінічною симптоматикою і не вимагали припинення терапії. У незначної кількості хворих, які застосовували симвастатин, спостерігалося стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, більш ніж у 3 рази за норму. При відміні терапії їх рівень поступово повертався до рівня, зафіксованого перед початком лікування. Тому при наявності відповідних клінічних показань рекомендується проводити контроль функції печінки до та після початку терапії симвастатином. При збільшенні дозування до 80 мг на добу треба проводити додатковий контроль функції печінки до підвищення дози, через 3 місяці після і кожні півроку протягом першого року лікування. Особливо ретельно слід ставитись до хворих, у яких протягом лікування спостерігається підвищення активності трансаміназ, негайно провести їх повторне визначення і надалі частіше проводити їх контроль. Якщо підвищення рівня трансаміназ прогресує, особливо при їх стійкому збільшенні у понад 3 рази за норму, терапію симвастатином слід припинити. Препарат з обережністю застосовувати хворим, які зловживають алкоголем.

Цукровий діабет. Існують докази про те, що у деяких пацієнтів статини підвищують рівень цукру у крові. У таких пацієнтів існує високий ризик виникнення у майбутньому цукрового діабету, а також може виникнути підвищенні рівня тригліцеридів у крові. Ризик виникнення судинних ускладнень переважає ризик виникнення цукрового діабету, тому у таких випадках не слід припиняти застосування статинів. Необхідно проводити клінічний та лабораторний контроль у хворих групи ризику (рівень глюкози 5,6-6,9 ммоль/л, індекс маси тіла більше             30 кг/м2, підвищений рівень тригліцеридів у крові, артеріальна гіпертензія).

Порушення з боку інтерстиціальної тканини легень. Були повідомлення про незвичні випадки порушень з боку інтерстиціальної тканини легень, що пов’язувались із застосуванням статинів, особливо при тривалому застосуванні. Вони проявляються у вигляді диспное, непродуктивного кашлю та погіршення загального стану (втомлюваність, втрата маси тіла, пропасниця). При підозрі на розвиток у хворих таких розладів лікування статинами необхідно припинити.

Допоміжні речовини. Препарат містить лактозу, і тому його не слід застосовувати хворим із непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або при порушенні абсорбції глюкози-галактози.  

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Симвастатин не впливає або має дуже незначний вплив на здатність керувати транспортом або працювати з механічними засобами. Однак через можливість виникнення такої побічної реакції як запаморочення слід бути обережним.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії.

Взаємодія з іншими препаратами, що понижують рівень ліпідів крові і здатні самостійно спричиняти міопатію. Ризик розвитку міопатії, рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні з фібратами і нікотиновою кислотою (ніацином) у дозах більше 1 г на добу. Крім цього, має місце фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом, що призводить до підвищення концентрації симвастатину у плазмі крові. Немає ніяких ознак того, що при одночасному призначенні симвастатину і фенофібрату ризик розвитку міопатії перевищує суму індивідуальних ризиків цих препаратів. Для інших фібратів немає адекватних даних щодо фармакокінетики і фармакологічної безпеки.

Фармакокінетичні взаємодії

Взаємодії, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку міопатії/рабдоміолізу.

Лікарські засоби

Рекомендації щодо призначення

Ефективні інгібітори ізоензиму CYP3A4:

ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітромі-цин, інгібітори ВІЛ-протеази, нефазодон, гемфіброзил, циклоспорин, даназол.

Одночасне призначення із симвастатином протипоказане.

Гемфіброзил.

Призначення потрібно уникати.

У разі необхідності призначення не перевищувати дозу симвастатину 10 мг на добу.

Циклоспорин, даназол, інші фібрати (за винятком фенофібрату), ніацин (більше 1 г на добу).

Не перевищувати дозу симвастатину 10 мг на добу.

Аміодарон, амлодипін, верапаміл, дилтіазем.

Не перевищувати дозу симвастатину 20 мг на добу.

Фузидієва кислота.

Ретельний нагляд за хворими.

Може виникнути необхідність тимчасового припинення застосування симвастатину.

Дилтіазем.

Не перевищувати дозу симвастатину 40 мг на добу.

Грейпфрутовий сік.

Не вживати його під час лікування симвастатином.


Взаємодія із залученням ізоензиму CYP3A4. Симвастатин – субстрат цитохрому Р 450 3А4. Сильнодіючі інгібітори Р 450 3А4 збільшують ризик міопатії і рабдоміолізу у зв’язку з підвищенням концентрації інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази у плазмі крові під час лікування симвастатином. До інгібіторів цитохрому Р450 3А4 належать ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази, нефазодон. Одночасне застосування ітраконазолу призводило до більш ніж 10-разового посилення дії симвастатинової кислоти (активний метаболіт). Телітроміцин посилює дію цієї кислоти в 11 разів. Якщо призначення ітраконазолу, кетоконазолу, посаконазолу, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину, нефазодону, інгібітору ВІЛ-протеази не можна уникнути, лікування симвастатином слід припинити на період їх застосування. Отже, одночасне застосування симвастатину з ітраконазолом, кетоконазолом, інгібіторами ВІЛ-протеази, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином та нефазодоном протипоказано.

Циклоспорин. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується при супутньому призначенні циклоспорину, особливо із застосуванням великих доз симвастатину, тому при одночасному їх застосуванні доза симвастатину не має перевищувати 10 мг на добу.

Даназол. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується при супутньому призначенні даназолу, особливо із застосуванням великих доз симвастатину.

Гемфіброзил. Підвищується концентрація симвастатинової кислоти у плазмі крові.

Аміодарон і верапаміл. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується при супутньому призначенні аміодарону або верапамілу, особливо із застосуванням високих доз симвастатину. Під час проведення клінічних випробувань у 6 % хворих розвивалася міопатія при одночасному застосуванні симвастатину у дозі 80 мг на добу та аміодарону. Аналіз наявних даних клінічних випробувань свідчить, що у 1 % хворих розвивалася міопатія при одночасному застосуванні симвастатину у дозі 40 мг або 80 мг на добу і верапамілу, тому добова доза симватстатину у таких хворих не має перевищувати 20 мг, крім ситуації, коли клінічна користь із більшою вірогідністю переважає можливий розвиток міопатії/рабдоміолізу.

Дилтіазем. Аналіз наявних даних клінічних випробувань свідчить, що у 1 % хворих розвивалася міопатія при одночасному застосуванні симвастатину в дозі 80 мг на добу і дилтіазему. Ризик міопатії не підвищувався, якщо хворі отримували симвастатин у дозі 40 мг на добу. Тому добова доза симватстатину у хворих, які застосовують дилтіазем не повинна перевищувати 40 мг, за виключенням ситуації, коли клінічна користь з більшою вірогідністю переважає можливий розвиток міопатії/рабдоміолізу.

Амлодипін. Доза симвастатину не має перевищувати 20 мг на добу у хворих, які застосовують амлодипін.

Грейпфрутовий сік. Грейпфрутовий сік пригнічує дію цитохрому Р450 3А4. Одночасне застосування великої кількості грейпфрутового соку (1 літр на добу) та симвастатину посилювало дію симвастатинової кислоти у 7 разів. Прийом 240 мл соку вранці і симвастатину увечері призводить до збільшення дії симвастатинової кислоти в 1,9 раза. Тому слід уникати вживання грейпфрутового соку під час застосування симвастатину.

Колхіцин. Були повідомлення про розвиток міопатії та рабдоміолізу у хворих із нирковою недостатністю, які одночасно застосовували колхіцин та симвастатин.

Рифампіцин. У хворих, які тривалий час застосовують рифампіцин (потужний індуктор          CYP 3А4), може виникнути відсутність ефективності симвастатину.

Флуконазол. Були рідкісні повідомлення про розвиток рабдоміолізу пов´язані з одночасним застосуванням флуконазолу та симвастатину.

Пероральні антикоагулянти. Застосування 20-40 мг симвастатину помірно підсилювало дію антикоагулянтів кумаринового типу: протромбіновий час, що виражається через міжнародне нормалізоване співвідношення (MHO; International Normalized Ratio, INR) збільшувався порівняно з початковим значенням у здорових добровольців з 1,7 до 1,8 та у хворих із гіперхолестеринемією від 2,6 до 3,4. Спостерігалася дуже незначна кількість випадків підвищення МНО. У хворих, які отримують антикоагулянти кумаринового типу, визначають протромбіновий час перед початком терапії симвастатином, регулярно під час ранньої фази терапії (для виявлення значних змін протромбінового часу) і після реєстрації стабільного протромбінового часу з інтервалами, що зазвичай рекомендуються для такого типу антикоагулянтів. При зміні дози симвастатину проводиться повторний моніторинг протромбінового часу. Причинно-наслідкового зв’язку між симвастатином і кровотечами або зміною протромбінового часу немає у хворих, які не приймають антикоагулянти.

Вплив симватстатину на фармакокінетику інших лікарських засобів.

Симвастатин не пригнічує дію цитохрому Р450 3А4, тому не слід очікувати будь-якого впливу симвастатину на концентрацію у плазмі речовин, що метаболізуються під його впливом.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Після перорального прийому симвастатин, що перебуває у неактивній лактоновій формі, гідролізується у печінці з утворенням b-гідроксикислоти (активна форма), яка має виражену інгібуючу дію на ГМГ-КоА-редуктазу. Цей ензим каталізує перетворення ГМГ-КоА у мевалонову кислоту, яка є раннім і лімітуючим етапом біосинтезу холестерину. Показано, що симвастатин знижує рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності                (ХС ЛПНЩ) як при нормальному, так і при підвищеному його вихідному рівні. ЛПНЩ утворюються з ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і катаболізуються переважно шляхом зв’язування з ЛПНЩ-рецептором, що має високу спорідненість із ЛПНЩ. Механізм пониження рівня ЛПНЩ крові симвастатином може включати як зменшення концентрації ХС ЛПНЩ, так і стимуляцію ЛПНЩ-рецептора, що призводить до зменшення продукування і підсилення катаболізму ХС ЛПНЩ. Терапія симвастатином також суттєво знижує рівень аполіпопротеїну В. Крім цього, він помірно підвищує рівень ХС ЛПВЩ (ліпопротеїни високої щільності) і знижує концентрацію тригліцеридів (ТГ). У результаті понижується співвідношення загального ХС до ХС ЛПВЩ, а також ХС ЛПНЩ до ХС ЛПВЩ.

Фармакокінетика. Неактивна лактонова форма симвастатину гідролізується переважно у печінці в активну b-гідроксикислоту. Абсорбція. У людини симвастатин добре всмоктується і піддається екстенсивному екстрагуванню з крові при першому проходженні через печінку. Рівень екстрагування залежить від швидкості потоку крові у печінці. Печінка є головним місцем дії активної форми препарату. Доступність b-гідроксикислоти у системному кровотоку після перорального застосування становить 5 % від дози. Максимальна концентрація активних інгібіторів досягається після 1-2 годин після прийому симвастатину. Одночасний прийом їжі не впливає на всмоктування препарату. При довготривалому застосуванні препарату його кумуляції не відбувається. Системний розподіл. Зв’язування з білками плазми симвастатину і його активних метаболітів становить 95 %. Виведення. Симвастатин – це субстрат ізоензиму CYP3A4. Основними його метаболітами, що наявні у плазмі, є b-гідроксикислота і 4 додаткові метаболіти. Після перорального застосування радіоактивного симвастатину у людини 13 % радіоактивності визначалися у сечі, а 60 % – у калі протягом 96 годин. При внутрішньовенному введенні b-гідроксикислоти симвастатину її період напіввиведення становив у середньому 1,9 години. Приблизно 0,3 % від цієї введеної дози було виділено із сечею у формі метаболітів-інгібіторів.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

Вабадинâ 10 мг: овальні двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, персикового кольору з насічкою для поділу з одного боку.

Вабадинâ 20 мг: овальні двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, жовто-коричневого кольору.

Вабадинâ 40 мг: овальні двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, цегляно-червоного кольору.

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.          

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. 14 таблеток, вкритих оболонкою, у блістері; 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Заявник.

Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

Місцезнаходження. 1, Авеню де ла Гар, Л-1611 Люксембург, Люксембург.

Виробники.

Виробництво «in bulk»:

Атлантик Фарма - Прод’юсез Фармасеутикас С.А.
Місцезнаходження. Руа да Тапада Гранде № 2, Абрунхейра, 2710-089, Синтра, Португалія.

Кінцеве пакування, контроль та випуск серії:

Менаріні - Фон Хейден ГмбХ.

Місцезнаходження. Лейпцігер Штрасе 7-13, 01097 Дрезден, Німеччина.

Повноважний представник.

БЕРЛІН-ХЕМІ АГ.

Місцезнаходження. Глінікер Вег 125, 12489, Берлін, Німеччина.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

С этим товаром рекомендуем
Наверх