Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Таксавал 6 мг/мл 50 мл №1

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Концентрат
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Дозировка 6 мг/мл Количество лекарства в препарате
  • Производитель Хоспіра ЮК Лімітед, Велика Британія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства ограниченного отпуска Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки

Таксавал 6 мг/мл., 50 мл., №1  является коммерческим наименованием антинеопластического и иммуномодулирующего лекарственного средства из группы таксанов, на основе активного вещества Паклитаксел (Paclitaxel). Согласно описанию, активное вещество имеет растительное происхождение и является алкалоидом. Препарат выпускается как концентрат для приготовления раствора для проведения внутривенных инфузий. Применяется в онкологии при раковых поражениях яичников и молочной железы с метастатической пролонгацией, а также при невозможности радикального выполнения оперативного удаления и наличии остаточной опухоли, а также при метастатическом поражении лимфоузлов. Применяется как препарат первой линии и в комбинации с химиотерапевтическими препаратами других групп. Также доказана клиническая эффективность Таксавала при немелкоклеточном раке легкого и саркоме Капоши.


Противопоказания к назначению Таксавала следующие: индивидуальная гиперчувствительность к активному веществу и другим компонентам препарата, тяжелые инфекционные заболевания, выраженная печеночная недостаточность и выраженная миелосупрессия со значительным снижением содержания лейкоцитов и тромбоцитов в периферической крови пациентов.


Перед внутривенным введением Таксавала, согласно инструкции, необходимо проведение промедикации с применением кортикостероидов и антигистаминных препаратов.


Назначение и расчет дозировки производит специалист с достаточным опытом применения химиотерапевтических препаратов на основании определения площади тела пациента. Дозировка также зависит от основного диагноза. Введение препарата производится путем внутривенной медленной инфузии с динамическим контролем гемодинамических показателей. Интервал между курсами составляет три недели. В течение этого времени и перед проведением очередного курса химиотерапии производится контроль показателей эритроцитов, лейкоцитов и тромбоцитов в периферической крови. При критическом снижении любого из этих показателей нельзя продолжать химиотерапевтическое лечение до приведения их к приемлемым величинам путем медикаментозной или гемотрансфузионной коррекции. Другие побочные эффекты, такие как тошнота, рвота, диспепсия, диарея, артралгия и другие лечатся симптоматически. Препарат обладает выраженным нейротоксическим и ототоксическим эффектом, что следует учитывать при лечении.  


Таксавал не назначается детям до 18 лет, а также беременным женщинам и кормящим матерям. Специфического антидота при передозировке не существует. Дозирование препарата не подлежит корректировке в зависимости от пола и возраста пациентов. При приготовлении рабочего раствора следует использовать физиологический раствор, 5 % раствор глюкозы или раствор Рингера. Другие инфузионные среды использовать не рекомендуется.


В сети Аптека24 вы сможете приобрести Таксавал в необходимом количестве и нужной дозировке. Предварительный заказ можно осуществить в телефонном режиме или онлайн на корпоративном сайте сети Аптека24. В Киеве. Днепропетровске, Одессе и других городах Украины цена на препарат и условия его поставки будет одинаковы.


Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Концентрат
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Дозировка 6 мг/мл Количество лекарства в препарате
  • Производитель Хоспіра ЮК Лімітед, Велика Британія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства ограниченного отпуска Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация L01C D01 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТАКСАВАЛ

(TAKSAVAL)

Склад:

діюча речовина: paclitaxel;

1 мл розчину містить 6 мг паклітакселу;

допоміжні речовини: олія рицинова поліоксиетильована, кислота лимонна (безводна), етанол безводний.

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні засоби. Таксани. Код АТС L01С D01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Рак яєчників:

– як препарат першої лінії для лікування раку яєчників, а також у комбінації з цисплатином при прогресуючій формі раку яєчників або при залишкових пухлинах після лапаротомії розміром більше 1 cм;            
– як препарат другої лінії для лікування метастатичного раку яєчників, якщо стандартна терапія препаратами платини виявилася неефективною.

Рак молочної залози.

Як ад’ювантне лікування Таксавал застосовують пацієнтам з наявністю уражених лімфатичних вузлів після стандартної комбінованої терапії антрациклінами або циклофосфамідами. Ад’ювантне лікування паклітакселом розцінюється як альтернатива розширеному лікуванню антрациклінами або циклофосфамідами.

Паклітаксел показаний для початкового лікування місцевопрогресуючого або метастатичного раку молочної залози або у комбінації з антрацикліном, або з трастузумабом, залежно від того, який препарат підходить певному пацієнту.

Самостійно препарат може призначатися для лікування метастатичного раку молочної залози після неефективної стандартної терапії.

Прогресуючий недрібноклітинний рак легені.

Паклітаксел у комбінації з цисплатином застосовують для лікування недрібноклітинного раку легені у разі неможливості застосування хірургічних методів і/або променевої терапії.

Саркома Капоші (СК) у хворих на СНІД.

Паклітаксел показаний для лікування пацієнтів з прогресуючою саркомою Капоші у хворих на СНІД, після неефективної терапії ліпосомальними антрациклінами.

Протипоказання.

– Гіперчутливість до паклітакселу або до інших компонентів препарату (особливо до макроголгліцеролу рицинолеату);

– нейтропенія (початкова кількість нейтрофілів < 1500/мм3), тромбоцитопенія (< 100 000/мм3);

– початкова кількість нейтрофілів – < 1,5×109/л, у хворих на саркому Капоші – <1×109/л, початкова кількість тромбоцитів < 100×109/л, у хворих на саркому Капоші – (< 75×109/л);

– тяжкі неконтрольовані інфекції при саркомі Капоші;

– тяжкі порушення функції печінки.

Спосіб застосування та дози.

Концентрат для приготування розчину для інфузій слід розвести перед застосуванням та вводити внутрішньовенно. До початку лікування Таксавалом усі пацієнти повинні отримати премедикацію кортикостероїдами, антигістамінними препаратами і антагоністами H2-рецепторів, наприклад, за такою схемою:

Препарат

Доза

Час прийому до паклітакселу

Дексаметазон

20 мг перорально* або внутрішньовенно (в/в)

за 6 і 12 годин при пероральному застосуванні;

за 30-60 хв при в/в.

Дифенгідрамін**

50 мг в/в

за 30-60 хв

Циметидин або
ранітидин

300 мг в/в

50 мг в/в

за 30-60 хв


* 8-20 мг для пацієнтів з саркомою Капоші

** або еквівалентний антигістамінний препарат, хлорфенірамін.

Рак яєчника.

Як препарат першої лінії. Рекомендується комбінована схема лікування.

Відповідно до тривалості інфузії рекомендуються дві дози Таксавалу:

– паклітаксел у дозі 175 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години, потім вводять цисплатин у дозі 75 мг/м2. Інтервал між курсами лікування – 3 тижні;

– паклітаксел у дозі 135 мг/м2 вводять у вигляді 24-годинної внутрішньовенної інфузії, потім вводять цисплатин у дозі 75 мг/м2. Інтервал між курсами лікування – 3 тижні.

Як препарат другої лінії. Рекомендовану дозу Таксавалу 175 мг/м2, вводять шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години. Усього 4 курси з інтервалом між курсами –               3 тижні.

Рак молочної залози

Ад’ювантна хіміотерапія при раку молочної залози

Рекомендовану дозу Таксавалу – 175 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години. Проводять 4 курси лікування, інтервал між курсами – 3 тижні. Проводять після терапії антрациклінами або циклофосфамідами.

Як препарат першої лінії. При застосуванні у комбінації з доксорубіцином (50 мг/м2) Таксавал вводять через 24 години після доксорубіцину. Рекомендовану дозу Таксавалу – 220 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години. Інтервал між курсами – 3 тижні.

При застосуванні у комбінації з трастузумабом рекомендовану дозу Таксавалу – 175 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години. Інтервал між курсами – 3 тижні. Вливання Таксавалу можна розпочинати через день після введення першої дози трастузумабу або одразу після наступних доз трастузумабу, якщо попередня доза трастузумабу переносилась добре.

Як препарат другої лінії. Рекомендовану дозу Таксавалу – 175 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години. Інтервал між курсами – 3 тижні

Лікування недрібноклітинного раку легені.

Рекомендовану дозу Таксавалу – 175 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години, потім вводиться цисплатин у дозі 80 мг/м2. Інтервал між курсами – 3 тижні.

Лікування саркоми Капоші у хворих на СНІД.

Рекомендовану дозу Таксавалу – 100 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години через кожні 2 тижні.

Наступні дози паклітакселу слід коригувати відповідно до індивідуальної переносимості пацієнта.

Повторні введення можливі лише після збільшення кількості нейтрофілів до рівня ³ 1500/мм3, а тромбоцитів – до рівня ³ 100 000/мм3. Хворим, у яких спостерігалася тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів була нижчою за 500/мм3 протягом 7 днів і більше) або тяжка периферична нейропатія, наступні дози слід зменшувати на 20 % (для хворих на саркому Капоші на 25 %).

Корекція дозування протягом курсу лікування.

Метастатичний рак молочної залози (МРМЗ), рак яєчників або поширений недрібноклітинний рак легенів (НДКРЛ).

Наступну дозу паклітакселу можна вводити лише після збільшення кількості нейтрофілів до рівня ≥ 1500 /мм3, та тромбоцитів – до рівня ≥ 10000/мм3.

Хворим, у яких відзначалася тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів < 500/мм3 протягом                 1 тижня і більше) або тяжка периферична нейропатія, наступні дози зменшують до 20 % (для хворих на НДКРЛ та при хіміотерапії першої лінії раку яєчників) або до 25 % (для хворих на МРМЗ та рак яєчників). Хворим, у яких було відмічено запалення слизової оболонки (ІІ ступеня та вище), наступні дози зменшують до 25 %.

Лікування пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Недостатньо даних щодо корекції дозування для хворих із порушеннями функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки не слід призначати паклітаксел.

Лікування пацієнтів з порушеннями функції нирок.

Недостатньо даних щодо корекції дозування для хворих із порушеннями функції нирок.

Побічні реакції.

Частота та інтенсивність побічних ефектів у хворих на рак яєчника, рак молочної залози та недрібноклітинний рак легені суттєво не відрізняються.

Найпоширенішим побічним ефектом при лікуванні паклітакселом є тяжка нейтропенія (<0,5×109/1) виникала у 28 % пацієнтів, проте не асоціювалася з фебрильними епізодами. Тільки у 1 % пацієнтів тяжка нейтропенія тривала ≥ 7 днів. Тромбоцитопенія спостерігалася у 11 % пацієнтів; анемія – у 64 % пацієнтів, проте тяжка анемія (Hb < 8,1 г/дл) – тільки у 6 % пацієнтів (частота епізодів і тяжкість анемії залежить від початкових рівнів гемоглобіну). Спостерігалися пригнічення функції кісткового мозку. Нейтотоксичність, головним чином периферична нейропатія спостерігається частіше і є більш тяжкою при вливанні 175 мг/м2 паклітакселу протягом 3 годин, ніж при вливанні 135 мг/м2 протягом 24 годин, коли паклітаксел застосовується у комбінації з цисплатином. Периферична нейропатія може розвинутися після першого ж курсу лікування і посилюватися після наступних введень паклітакселу. Іноді вона є причиною відміни терапії паклітакселом. Сенсорна симптоматика послаблюється або зникає через кілька місяців після припинення лікування паклітакселом. Існуюча нейропатія внаслідок попередньої терапії не є протипоказанням для лікування паклітакселом. Тяжкі реакції гіперчутливості з можливими летальними наслідками (артеріальна гіпотензія, що вимагає терапевтичного втручання; ангіоневротичний набряк, порушення функції дихання, що вимагають застосування бронходилататорів; генералізована кропив’янка); незначні реакції гіперчутливості, головним чином припливи та висипання, які не вимагають терапевтичного втручання і відміни терапії паклітакселом.

Місцеві реакції: у місцях ін’єкцій може спостерігатися локальний набряк, біль, еритема, індурація та лущення шкіри, інколи пов’язані з екстравазацією. Випадкова екстравазація може спричинити целюліт. Можливі зміни пігментації шкіри. Є поодинокі повідомлення про рецидиви шкірних реакцій у місцях попередньої екстравазації паклітакселу після наступних введень препарату.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, кардіоміопатія, асимптоматична вентрикулярна тахікардія, артеріальна гіпотензія, тромбоз, тромбофлебіт.

Побічна дія паклітакселу на травний тракт була слабкою або помірною. Відзначалися нудота, блювання, діарея, мукозити, непрохідність кишечнику, перфорація, ішемічний коліт, псевдомембранозний коліт, езофагіт, запор, панкреатит.

Значне підвищення (у 5 разів і більше порівняно з нормою) рівня аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази і білірубну спостерігалося відповідно у 5 %, 4 % і < 1 % пацієнтів.

Також були повідомлення про некроз печінки і печінкову енцефалопатію у пацієнтів, які лікувалися паклітакселом.

З боку кістково-м’язової системи: артралгія, міалгія.

Нижче наведені побічні реакції, що виникали у пацієнтів при монотерапії паклітакселом шляхом 3-годинних інфузій.

Інфекції та інвазії: інфекції (переважно сечового тракту і верхніх відділів дихальних шляхів, включаючи простий герпес, оральний кандидоз, фарингіт, ринит), у поодиноких випадках – з летальним наслідком; застуда, тяжкі інфекції, септичний шок, пневмонія, перитоніт, сепсис.

З боку системи крові та лімфатичної системи: мієлосупресія, тяжка нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, тяжка лейкопенія, кровотечі, нейтропенічна гарячка, тяжка анемія, фебрильна нейтропенія, гострий мієлоїдний лейкоз, мієлодиспластичний синдром.

З боку імунної системи: незначні реакції гіперчутливості (переважно припливи і висипання); реакції гіперчутливості уповільненого типу; тяжкі реакції гіперчутливості, що вимагають вживання терапевтичних заходів (зокрема артеріальна гіпотензія, ангіоневротичний набряк, респіраторний дистрес, генералізована кропив’янка, озноб, біль у спині, біль у грудях, тахікардія, абдомінальний біль, біль у кінцівках, профузне потовиділення та артеріальна гіпертензія); анафілактичні реакції; анафілактичний шок (включаючи реакції гіперчутливості з летальним наслідком).

Метаболічні порушення: анорексія, зменшення/збільшення маси тіла, синдром лізису пухлини.

Психічні порушення: стан сплутаності свідомості.

З боку нервової системи: нейропатія (переважно периферична нейропатія), парестезія, сонливість, депресія, тяжка нейропатія (переважно периферична нейропатія), нервозність, безсоння, порушення мислення, гіпокінезія, порушення ходи, гіпестезія, спотворення смаку, моторна нейропатія (що виявляється у помірно вираженій слабкості дистальних м’язів), вегетативна нейропатія (що призводить до паралітичної непрохідності кишечнику та ортостатичної гіпотензії), великі епілептичні напади («grand mal»), судоми, енцефалопатія, запаморочення, головний біль, атаксія.

З боку органів зору: сухість очей; послаблення зору; дефект поля зору; ураження зорового нерва та/або порушення зору (миготлива скотома), особливо у пацієнтів, які одержували дози вище рекомендованих; макулярний набряк, фотопсія, плаваюче помутніння скловидного тіла.

З боку органів слуху: ототоксичні ураження, втрата слуху, шум у вухах, вертиго.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія, тахікардія, підвищене серцебиття, непритомність, припливи, хронічна серцева недостатність, інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада, непритомність, кардіоміопатія, безсимптомна шлуночкова тахікардія, тахікардія у поєднанні з бігемінією, артеріальна гіпертензія, тромбоз, тромбофлебіт, серцева недостатність, фібриляція передсердь, надшлуночкова тахікардія, шок, флебіти, аритмія, екстрасистолія.

З боку дихальної системи: носова кровотеча, дихальна недостатність, емболія легеневої артерії, фіброз легенів, інтерстиціальний пневмоніт, задишка, плевральний випіт, кашель, легенева гіпертензія.

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, запалення слизових оболонок, стоматит, біль у животі, сухість у роті, виразки у роті, мелена, диспепсія, обструкція кишечнику, перфорація кишечнику, ішемічний коліт, гострий панкреатит, мезентеріальний тромбоз, псевдомембранозний коліт, нейтропенічний коліт, асцити, езофагіт, запор.

З боку гепатобіліарної системи: некроз печінки, печінкова енцефалопатія (відзначалися випадки з летальним наслідком).

З боку шкіри та підшкірної тканини: алопеція, транзиторні незначні зміни нігтів і шкіри, сухість шкіри, акне, зміни кольору нігтів, свербіж, висипання, еритема, синдром Стівенса-Джонсона, епідермальний некроліз, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, кропив'янка, оніхолізис (пацієнтам, які одержують паклітаксел, необхідно носити одяг з довгими рукавами і довгі штани для захисту від сонця рук і ніг), фолікуліт, склеродермія.

З боку кістково-м’язової системи: артралгія, міалгія, біль у кістках, судоми в ногах, міастенія, біль у спині, системний червоний вовчак.

З боку сечовидільної системи: дизурія, ниркова недостатність.

Загальні розлади та порушення у місці введення: астенія; біль; набряк, включаючи периферичний та набряк обличчя; реакції у місці ін’єкції (включаючи локалізований набряк, біль, еритему, індурацію, слабкість, втрату кольору та набряк шкіри: випадкова екстравазація може спричинити целюліт, фіброз шкіри і некроз шкіри); підвищення температури тіла, дегідратація, астенія, набряк, нездужання.

Лабораторні показники: значне підвищення рівнів АСТ і лужної фосфатази, значне підвищення рівня білірубіну, підвищення рівня креатиніну крові.

Побічні реакції при комбінованій хіміотерапії

Нейротоксичність, головним чином периферична нейропатія, спостерігається частіше і є більш тяжкою при вливанні 175 мг/м2 паклітакселу протягом 3 годин, ніж при вливанні 135 мг/м2 протягом 24 годин, коли паклітаксел застосовували у комбінації з цисплатином.

У хворих на рак яєчників, які одержували хіміотерапію першої лінії паклітакселом шляхом тригодинних внутрішньовенних інфузій у поєднанні з цисплатином, частота і тяжкість нейротоксичних ефектів, артралгії/міальгії і реакцій гіперчутливості були вищими, ніж при лікуванні циклофосфамідом у поєднанні з цисплатином. Частота і тяжкість мієлосупресії були нижчими у групі, яка одержувала паклітаксел шляхом тригодинних внутрішньовенних інфузій у поєднанні з цисплатином порівняно з групою, яка одержувала циклофосфамід у поєднанні з цисплатином.

При хіміотерапії першої лінії метастатичного раку молочної залози частота і тяжкість нейтропенії, анемії, периферичної нейропатії, аргралгії/міалгії, астенії, пропасниці та діареї були вищими при введенні паклітакселу у дозі 220 мг/м2 поверхні тіла шляхом тригодинних внутрішньовенних інфузій через 24 години після введення доксорубіцину у дозі 50 мг/м2 поверхні тіла порівняно зі стандартною терапією 5-фторурацилом (500 мг/м2), доксорубіцином (50 мг/м2) і циклофосфамідом (500 мг/м2) (схема FAC). Частота і тяжкість нудоти і блювання при терапії паклітакселом (220 мг/м2) і доксорубіцином (50 мг/м2) були нижчими, ніж при лікуванні за схемою FAC.

Частково це може пояснюватися застосуванням кортикостероїдів.

При хіміотерапії першої лінії паклітакселом шляхом тригодинних внутрішньовенних інфузій у поєднанні з трастузумабом частота зазначених нижче небажаних ефектів (незалежно від їхнього причинного зв’язку з терапією паклітакселом або трастузумабом) у хворих на метастатичний рак молочної залози була вищою, ніж при мопотерапії паклітакселом: серцева недостатність, інфекції, озноб, пропасниця, кашель, висипи, артралгія, тахікардія, діарея, артеріальна гіпертензія, носові кровотечі, вугрі, простий герпес, випадкові травми, риніт, синусит, реакції у місцях ін’єкції. Частота серйозних побічних ефектів при комбінованії хіміотерапії паклітакселом і трастузумабом і монотерапії паклітакселом була порівнянною. Порушення скорочувальної здатності серця спостерігалися у 15 % хворих на метастатичний рак молочної залози, які одержували доксорубіцин у поєднанні з паклітакселом, і у 10 % хворих, які одержували стандартну терапію 5-

фторурацилом, доксорубіцином і циклофосфамідом (схема FAC). Частота розвитку застійної серцевої недостатності становила < 1 % як при лікуванні паклітакселом, так і у поєднанні з доксорубіцином, і при стандартній терапії за схемою FAC. У разі комбінованої хіміотерапії трастузумабом і паклітакселом частота і тяжкість порушень функції серця у хворих, які раніше одержували антрацикліни, були вищими, ніж при монотерапії паклітакселом.

Побічні реакції у хворих на СНІД із саркомою Капоші

За винятком побічних ефектів з боку системи кровотворення і печінки, частота і тяжкість небажаних ефектів у пацієнтів з саркомою Капоші і хворих з іншими солідними пухлинами, які одержували монотерапію паклітакселом, була порівнянною.

Пригнічення функції кісткового мозку було головним дозолімітуючим токсичним ефектом. Найістотнішим проявом гематологічної токсичності була нейтропенія. Також спостерігалися наступні побічні реакції: тяжка нейтропенія, нейтропенічна гарячка, сепсис, тромбоцитопенія, кровотечі, анемія, підвищення рівнів білірубіну, лужної фосфатази, АСТ та АЛТ.

Передозування.

Симптоми: пригнічення функції кісткового мозку, периферична нейропатія, запалення слизових оболонок.

Лікування: терапія симптоматична. Антидот паклітакселу невідомий.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Паклітаксел не можна призначати у період вагітності, а жінкам слід користуватися контрацептивними засобами, щоб запобігти вагітності у період лікування паклітакселом і негайно інформувати лікаря, якщо вагітність все ж таки настала.

Під час лікування паклітакселом годування груддю слід припинити.

Діти.

Безпека та ефективність застосування паклітакселу дітям не встановлені, тому препарат не рекомендується призначати цій віковій категорії пацієнтів.

Особливі заходи безпеки.

Інструкції медичному персоналу

При роботі з Таксавалом, як і з іншими цитостатичними препаратами, необхідно дотримуватись обережності. Приготуванням розчинів для інфузій займається підготовлений персонал у спеціально відведеній зоні з додержанням усіх правил асептики.

Необхідно користуватися захисними рукавичками. Слід уникати потрапляння розчинів паклітакселу на шкіру та слизові оболонки. Якщо це все ж трапилось, уражені ділянки шкіри слід промити водою з милом. У цих місцях можливе поколювання, жар і почервоніння шкіри. При потраплянні препарату на слизові оболонки їх необхідно ретельно промити водою. При вдиханні розчинів паклітакселу можливі задишка, біль у грудях, печіння у горлі та нудота.

Невикористані розчини, інструменти та матеріали, що були в контакті з паклітакселом, слід знищувати згідно з установленою процедурою утилізації відходів, що містять цитотоксичні речовини.

Приготування інфузійних розчинів для внутрішньовенного введення.

Перед застосуванням концентрат для приготування розчину для інфузій Таксавал необхідно розвести, додержуючись правил асептики, 0,9 % розчином хлориду натрію, 5 % розчином глюкози або 5 % розчином глюкози у 0,9 % розчині хлориду натрію або розчином Рінгера з вмістом 5 % глюкози до кінцевої концентрації 0,3-1,2 мг/мл.

Приготовані розчини для інфузій можуть бути каламутними, що зумовлено складом основи-носія. Фільтрація не дозволяє ліквідувати каламутність. Розчин паклітакселу необхідно вводити через вбудовані в інфузійні системи мембранні фільтри з розміром пор ≤ 0,22 мкм. При введенні через таку систему помітних втрат активності діючої речовини не спостерігається.

Щоб мінімізувати вилужування диетилгексилфталату (DEHP) з інфузійних мішків, систем або іншого медичного обладнання з пластифікованого полівінілхлориду, розведені розчини для інфузій слід зберігати у посуді з матеріалів, що не містять ПВХ (пляшках зі скла, поліпропілену, мішках з поліпропілену, поліолефіну) і вводити через інфузійні системи з поліетилену. Фільтри можна підключати короткими трубками з полівінілхлориду, це не спричиняє значного вилужування DEHP.

Особливості застосування.

Лікування Таксавалом слід здійснювати під наглядом кваліфікованого лікаря, який має досвід застосування протипухлинних хіміотерапевтичних засобів. Оскільки можливі реакції гіперчутливості, в наявності має бути відповідне реанімаційне обладнання.

Перед введенням паклітакселу пацієнтам необхідно отримувати премедикацію кортикостероїдами, антигістамінними препаратами та антагоністами H2-рецепторів. При комбінованому застосуванні разом з цисплатином Таксавал слід вводити до цисплатину.

Тяжкі реакції гіперчутливості

Після відповідної премедикації виникають тяжкі реакції гіперчутливості, які характеризуються задишкою та гіпотензією і вимагають необхідного лікування. Ангіоневротичний набряк, генералізована кропив’янка спостерігаються менш ніж у 1 % пацієнтів.

Імовірно, ці реакції опосередковані гістаміном. У разі тяжких реакцій гіперчутливості інфузію паклітакселу необхідно негайно припинити і розпочати симптоматичне лікування. Повторно таким пацієнтам паклітаксел не можна призначати.

Пригнічення функції кісткового мозку

Пригнічення функції кісткового мозку (переважно нейтропенія) є головним дозолімітуючим фактором. Під час лікування Таксавалом необхідно часто визначати кількість формених елементів крові. Повторні введення препарату дозволяються лише після збільшення кількості нейтрофілів до рівня ³ 1500/мм3, а тромбоцитів – ³ 100 000/мм3.

Тяжкі порушення провідності серця

Тяжкі порушення провідності серця при лікуванні Таксавалом спостерігалися рідко. У разі значних порушень провідності призначається відповідне лікування, а під час наступних введень паклітакселу проводиться безперервний моніторинг роботи серцевої системи. В усіх інших пацієнтів рекомендується часто контролювати головні показники стану організму, особливо у першу годину введення паклітакселу. Під час введення паклітакселу можливий розвиток артеріальної гіпотензії/гіпертензії і брадикардії. Під час клінічних досліджень був відзначений один випадок розвитку серцевої недостатності після терапії паклітакселом у пацієнта із саркомою Капоші, хворого на СНІД. У разі застосування паклітакселу разом із доксорубіцином або трастузумадом для первинної хіміотерапії метастатичного раку молочної залози, необхідно приділяти увагу контролю функції серця. Хворим, яким показана така комбінована терапія, перед початком лікування слід проходити ретельне кардіологічне обстеження, що включає ЕКГ і ЕхоКГ-дослідження, а також MUGA-сканування. У процесі лікування необхідно регулярно контролювати функцію серця (наприклад кожні 3 місяці). Такий моніторинг дозволяє вчасно виявляти розвиток порушень функції серця. При прийнятті рішення про частоту контролю функції шлуночків необхідно враховувати кумулятивну дозу антрациклінів (у мг/м поверхні тіла). Якщо результати дослідження свідчать про порушення функції серця, навіть безсимптомні, необхідно ретельно зважувати потенційну користь від продовження лікування і можливий ризик ушкодження серця, інколи необоротного. У разі продовження комбінованої хіміотерапії необхідно частіше контролювати функцію серця (кожні 1-2 курси).

Необхідно вживати усіх заходів для запобігання внутрішньо артеріальному введенню паклітакселу, оскільки експерименти на тваринах виявили тяжкі тканинні реакції після внутрішньо артеріального введення препарату.

У хворих із саркомою Капоші тяжкі запалення слизових оболонок спостерігаються рідко. У разі тяжких реакцій дози паклітакселу необхідно зменшити на 25 %.

Периферична нейропатія

Хоча периферична нейропатія є частим побічним ефектом при лікуванні паклітакселом, її тяжкі форми спостерігаються рідко. У тяжких випадках рекомендується знижувати на 20 % всі наступні дози паклітакселу (у хворих на саркому Капоші – на 25 %).

Тяжкі порушення функції печінки

Паклітаксел не рекомендується призначати пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки, оскільки може підвищитися ризик токсичного впливу препарату, зокрема мієлосупресія                   ІІІ-ІV ступеня.

Оскільки паклітаксел містить етанол, слід враховувати його можливий вплив на ЦНС, а також інші ефекти.

Паклітаксел містить макроголгліцеролу рицинолеат, який може викликати тяжкі алергічні реакції.

Псевдомембранозний коліт

Рідко при лікуванні паклітакселом повідомлялося про розвиток псевдомембранозного коліту, включаючи випадки, коли пацієнти одночасно не лікувалися антибіотиками.

Тяжкий мукозит

У пацієнтів із саркомою Капоші рідко відзначався тяжкий мукозит. Якщо такі реакції з’являються, дозу паклітакселу слід зменшити на 25 %.

Інтерстиціальний пневмоніт

Спостерігаються у пацієнтів, які паралельно проходять курс променевої терапії.

Чоловікам та жінкам репродуктивного віку слід використовувати засоби контрацепції хоча б протягом 6 місяців після лікування. Пацієнтам чоловічої статі рекомендовано провести консервацію сперми до початку лікування через можливість розвитку незворотного безпліддя внаслідок терапії паклітакселом.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх