Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Сиофор-850 850 мг №60

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 60 Количество в упаковке
  • Дозировка 850 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Менаріні Фон Хейден ГмбХ/ Берлін Хемі АГ(Менаріні Груп), Німеччина/Німеччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

В Германии производится препарат Сиофор-850 таблетки 850 мг N60 (15х4)* для диабетиков 2 типа, которые страдают избыточным весом. Применяется данный препарат в таблетках исключительно под строгим контролем врача (соответственно, и только по его назначению).

 

Является производным бигуанида, пероральным противодиабетическим средством для инсулиннезависимых диабетиков (при втором типе сахарного диабета, NIDDM), особенно если они страдают ожирением (недостаточно компенсируется обмен веществ и нехватка физической нагрузки). Применение эффективно и при метаболическом синдроме, но, согласно описанию из инструкции, не дозволено принимать его при инсулинозависимом сахарном диабете первого типа, при полном прекращении собственной секреции инсулина, когда поставлен диагноз сахарный диабет второго типа, при прекоматозных и коматозных состояниях. Также его не прописывают, если наблюдаются у пациента тяжелая форма патологии почечной и печеночной функциональности, при ограничениях сердечной или сердечно-сосудистой функции. Беременные и кормящие женщины также находятся в списке тех, кому не рекомендовано применение Сиофора. Он противопоказан при тяжелых заболеваниях легких, которые сопровождаются ограничением функции легких (при дыхательной недостаточности), при тяжелых инфекциях, катаболических состояниях при повышенной чувствительной реакции на метформин. Дети с диабетом I типа не должны принимать для лечения это средство.

 

Купить его или его доступные по стоимости в Украине аналоги (а также аналоги, изготовленные в других странах) по выгодной цене за сам товар и доставку по Киеву всегда (круглосуточно) можно в интернет аптеке Аптека24. Для каждого препарата вы сможете почитать отзывы от тех, кто использовал их для лечения.

Видеобзор
Сиофор и Глюкофаж обзор препаратов Аптека24
Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 60 Количество в упаковке
  • Дозировка 850 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Менаріні Фон Хейден ГмбХ/ Берлін Хемі АГ(Менаріні Груп), Німеччина/Німеччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация A10B A02 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

СІОФОР® 850

(SIOFOR® 850)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить метформіну гідрохлориду 850 мг;

допоміжні речовини: гіпромелоза, повідон, магнію стеарат, поліетиленгліколь 6000, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протидіабетичні засоби і пероральні гіпоглікемізуючі препарати. Код АТС А10В А02.  

Клінічні характеристики.

 

Показання.

Лікування цукрового діабету ІІ типу у дорослих та дітей віком старше 10 років, особливо при наявності надлишкової маси тіла, при неефективності дієтотерапії та фізичного навантаження.

Для дітей віком старше 10 років Сіофор® 850 можна застосовувати у якості монотерапії або у комбінації з інсуліном.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини. Діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома та діабетична кома. Ниркова недостатність або ниркова дисфункція (кліренс креатиніну < 60 мл/хв). Гострі стани, здатні негативно вплинути на функцію нирок, наприклад, дегідратація, тяжке інфекційне захворювання, шок. Внутрішньосудинне введення йодвмісних контрастних речовин. Гострі або хронічні захворювання, здатні спричинити гіпоксію тканин, наприклад, серцева або дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок. Пропасниця, стани гіпоксії (сепсис, ниркові інфекції, бронхо-легеневі захворювання). Великі хірургічні втручання. Печінкова недостатність, гостра алкогольна інтоксикація, алкоголізм. Вагітність та період годування груддю. Лактоацидоз, у тому числі в анамнезі. Дитячий вік до 10 років. Дотримання гіпокалорійної дієти (менш ніж 1000 кал/добу).

Не рекомендовано застосовувати препарат хворим віком старше 60 років, які виконують тяжку фізичну працю, через підвищення ризику розвитку у них лактоацидозу.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Монотерапія та комбінація з іншими пероральними протидіабетичними засобами. Початкова доза становить 1 таблетку, що дорівнює 850 мг метформіну гідрохлориду 2 або 3 рази на добу під час або після їди. Через 10-15 діб дозу слід відкоригувати залежно від показників рівня цукру крові. Поступове підвищення дози позитивно впливає на переносимість препарату травним трактом. Максимальна добова доза метформіну гідрохлориду становить 3 г.

При переведенні з іншого перорального протидіабетичного засобу на метформіну гідрохлорид слід відмінити попередній засіб, а потім розпочати терапію у вищезазначених дозах.

Комбінація з інсуліном. Метформіну гідрохлорид застосовують у стандартній початковій дозі 500 мг або 850 мг 2-3 рази на добу, а дозу інсуліну визначають на основі вмісту глюкози в крові.

Хворі літнього віку. Через можливе порушення функції нирок у хворих літнього віку дозу препарату визначають на основі ниркових проб. Необхідний регулярний контроль функції нирок.

Діти віком старше 10 років.

Монотерапія та комбінація з інсуліном. Стандарта початкова доза становить 1 таблетку 1 раз на добу, що дорівнює 850 мг метформіну гідрохлориду, яку приймають під час або після їди. Через 10-15 діб дозу слід відкоригувати на основі даних про вміст глюкози в крові. Поступове підвищення дози покращує переносимість препарату з боку травного тракту. Максимальна добова доза метформіну гідрохлориду становить 2 г на добу, яку застосовують у 2-3 прийоми.

Побічні реакції.

При аналізі небажаних ефектів за основу прийняті такі значення частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), іноді (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (доступна інформація не дозволяє оцінити даний ефект).

Порушення з боку нервової системи. Часто: порушення смаку.

Порушення з боку травного тракту. Дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі, втрата апетиту, металевий присмак у роті, метеоризм. Ці явища виникають на початку лікування та у більшості випадків минають самовільно. З метою їх профілактики дозу метформіну треба розподіляти на 2-3 прийоми і застосовувати під час або після їди. Повільне збільшення дози покращує переносимість препарату з боку травного тракту.

Порушення з боку шкіри та підшкірно-жирової тканини. Дуже рідко: шкірні реакції, наприклад, почервоніння, свербіж, кропив’янка. 

Порушення з боку обміну речовин.  Дуже рідко: зменшення всмоктування вітаміну В12 та зниження його рівня в сироватці крові при тривалому застосуванні метформіну гідрохлориду. У хворих із мегалобластичною анемією це слід розглядати як можливу причину.  Лактатацидоз.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів. Дуже рідко: порушення функції печінки або гепатит, що мають оборотний характер після припинення застосування метформіну гідрохлориду. 

Передозування.

При застосуванні метформіну гідрохлориду у дозах до 85 г гіпоглікемії не спостерігалося, але розвивався лактатацидоз, який також може бути спричинений передозуванням метформіну гідрохлориду або супутніми факторами ризику. Ранніми симптомами молочнокислого ацидозу є нудота, діарея, підвищення температури тіла біль у животі, біль у м’язах, у подальшому можуть відзначатися прискорене дихання, запаморочення, порушення свідомості і розвиток коми. Хворі з ознаками лактатацидозу вимагають негайної медичної допомоги у стаціонарних умовах. Найдієвішим засобом для виведення лактату та метформіну є гемодіаліз.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Якщо хвора на цукровий діабет вагітна або планує вагітність, застосовувати метформіну гідрохлорид не можна. Для нормалізації метаболізму треба використовувати інсулін, що зменшить ризик розвитку дефектів плода внаслідок відхилень у глікемії. У період годування груддю застосування метформіну гідрохлориду припиняється або, якщо його застосування важливе для матері, припиняється годування груддю.

Діти. Метформіну гідрохлорид застосовують для лікування дітей віком старше 10 років. 

Особливості застосування.

У дорослих Сіофор® 850 можна застосовувати в якості монотерапії або у комбінації з іншими протидіабетичними препаратами для перорального застосування, а також з інсуліном.

Лактатацидоз. Лактатацидоз – це рідкісне, але небезпечне (з великою летальністю без своєчасного лікування) порушення обміну речовин, причиною якого може стати накопичення метформіну. Повідомлення про розвиток лактатацидозу у хворих, які отримували метформіну гідрохлорид, стосувалися переважно хворих на цукровий діабет з вираженою нирковою недостатністю. Профілактика лактатацидозу передбачає виявлення усіх супутніх факторів ризику, таких як погано компенсований цукровий діабет, кетоацидоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність та будь-який стан, пов’язаний із гіпоксією. Діагноз: слід враховувати можливість розвитку лактатацидозу при наявності неспецифічних симптомів, наприклад, спазмів м’язів, порушень з боку травного тракту, таких як біль у животі, значної загальної слабості. Лактатацидоз характеризується задишкою, болем у животі, гіпотермією, прекоматозним станом. Діагноз підтверджується такими лабораторними показниками як зменшення рН крові, збільшення рівня лактату у плазмі вище 5 ммоль/л, збільшення нестачі аніонів та співвідношення лактат/піруват. При підозрі на лактатацидоз застосування метформіну гідрохлориду припиняють, а хворого негайно госпіталізують.

Функція нирок. Оскільки метформін виводиться нирками, слід визначити рівень сироваткового креатиніну перед початком лікування і надалі регулярно його контролювати, а саме – не рідше 1 разу на рік у хворих із нормальною функцією нирок та не рідше 2-4 разів на рік у хворих із рівнем сироваткового креатиніну на верхній межі норми, а також у хворих літнього віку. Порушення функції нирок у хворих літнього віку розвивається часто та перебігає безсимптомно. Слід бути особливо обережним у тих випадках, коли виникає ризик порушення функції нирок, наприклад, при застосуванні антигіпертензивних або сечогінних засобів та на початку застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

Введення йодмісних контрастних речовин. Оскільки внутрішньосудинне введення йодмістких  контрастних речовин при радіологічних дослідженнях може призвести до ниркової недостатності, метформіну гідрохлорид не слід застосовувати протягом 48 годин до, під час  та після зазначеної процедури. Відновити застосування препарату можна тільки після підтвердження нормальної роботи нирок.

Хірургічні втручання. Застосування метформіну гідрохлориду треба припинити за 48 годин до планової операції під загальним наркозом чи зі спинальною або епідуральною анестезією. Продовжити терапію слід не раніше ніж через 48 годин після хірургічного втручання або після відновлення перорального харчування і за умови підтвердження нормальної функції нирок.

Діти. Перед застосуванням метформіну гідрохлориду слід підтвердити діагноз цукрового діабету ІІ типу. Метформіну гідрохлорид не замінює дієту та щоденні фізичні вправи, які треба виконувати відповідно до рекомендацій. Під час однорічних контрольованих клінічних досліджень впливу метформіну на ріст та розвиток, а також на статеве дозрівання не спостерігалось, але дані за цими показниками при тривалішому застосуванні відсутні, через що рекомендується їх ретельний контроль у дітей, які отримують метформіну гідрохлорид, особливо у пубертатний період. У контрольованих клінічних дослідженнях з участю дітей було всього 15 досліджуваних віком 10-12 років. Не зважаючи на те, що застосування метформіну гідрохлориду у цих дітей не відрізнялося за ефективністю та безпечністю від застосування у осіб старшого віку, призначати метформін гідрохлорид дітям слід з особливою обережністю.

Інші запобіжні заходи. Усім хворим слід дотримуватись дієтичного харчування з рівномірним розподілом вуглеводів протягом доби. Хворим з надлишковою масою тіла необхідно дотримуватись низькокалорійної дієти. Стандартні для хворих на цукровий діабет лабораторні дослідження треба проводити регулярно. Монотерапія метформіну гідрохлоридом не спричиняє гіпоглікемію, однак рекомендується бути обережним при комбінованому застосуванні препарату з інсуліном та препаратами сульфонілсечовини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі        з іншими механізмами.

Монотерапія метформіну гідрохлоридом не спричинює гіпоглікемії, тому не впливає на здатність керувати автотранспортом або роботу з іншими механізмами. Але хворий має бути поінформований про те, що стани гіпоглікемії можуть виникати при комбінованому застосуванні метформіну гідрохлориду з іншими протидіабетичними засобами (інсулін, препарати сульфонілсечовини, репаглінід).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування не рекомендується.

Даназол. Не рекомендується одночасне застосування для уникнення гіперглікемічної дії. Корекція дози метформіну проводиться у випадку, коли застосування даназолу необхідне, а також після відміни даназолу. 

Етанол. Ризик розвитку лактатацидозу збільшується при гострій алкогольній інтоксикації, особливо на фоні голодування або при недостатньому харчуванні, а також при печінковій недостатності. Вживання алкоголю та застосування етанолвмісних лікарських засобів слід уникати.

Йодвмісні контрастні речовини. Внутрішньосудинне введення йодвмісних  контрастних речовин може спричинити ниркову недостатність, що може призвести до кумуляції метформіну, що, у свою чергу, підвищує ризик розвитку лактатацидозу. Метформіну гідрохлорид не слід застосовувати протягом 48 годин до та після зазначеної процедури. Відновити застосування препарату можна тільки після підтвердження нормальної роботи нирок.

Одночасне застосування, що вимагає особливої перестороги.

Глюкокортикоїди (системне та місцеве застосування), ß-2-агоністи та діуретичні засоби. Вищезазначені групи препаратів володіють ендогенною гіперглікемічною активністю, тому хворі на цукровий діабет, які їх застосовують, мають бути про це проінформовані, їм необхідно контролювати рівень глюкози в крові, особливо на початку лікування. При необхідності дозу протидіабетичного засобу треба відкоригувати на період застосування та після відміни цих препаратів.

Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (інгібітори АПФ). Інгібітор  АПФ можуть призводити до зниження рівня глюкози в крові, тому їх застосування можливе у разі особливої обережності. При необхідності дозу протидіабетичного засобу треба відкоригувати на період застосування та після відміни цих препаратів.

Хлорпромазин. При застосуванні у великих дозах (100 мг на добу) підвищує глікемію, знижуючи вивільнення інсуліну. При лікуванні нейролептиками і після припинення їх застосування потрібна корекція метформіну під контролем рівня глікемії.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Метформін належить до групи бігуанідів, що мають  антигіперглікемічну властивість та сприяють зниженню рівня глюкози в крові як натще, так і після їди. Препарат не стимулює вироблення інсуліну, тому не спричинює гіперглікемію.

Дія метформіну обумовлена трьома механізмами:

1)      скорочення вироблення глюкози в печінці за рахунок пригнічення глюконеогенезу та глікогенолізу;

2)      підвищення чутливості м’язів до інсуліну, покращання захоплення глюкози периферичними тканинами та її утилізації;

3)      сповільнення всмоктування глюкози в кишечнику.

Метформін стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену за рахунок впливу на глікогенсинтетазу. Метформін покращує функціональну активність усіх відомих на сьогоднішній день видів транспортерів глюкози. Метформін чинить сприятливу дію на обмін жирів, а саме – його застосування у терапевтичних дозах понижує рівень загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів.

Фармакокінетика. Після перорального застосування метформіну гідрохлориду  Тмах (максимальна концентрація препарату) у плазмі крові досягається через 2,5 години. Абсолютна біодоступність метформіну гідрохлориду у лікарській формі таблетки по 500 мг та 850 мг дорівнює 50-60 %. Після перорального застосування неабсорбована фракція, що виділяється із фекаліями, становить 20-30 %. Всмоктування метформіну гідрохлориду має насичуваний та неповний характер і припускається, що фармакокінетика його всмоктування нелінійна. При стандартних дозах та схемах застосування метформіну гідрохлориду рівноважна концентрація у плазмі крові досягається протягом 24-48 годин та, як правило, не перевищує 1 мкг/мл. У проведених дослідження Смах (середнє значення максимальної концентрації) у плазмі крові не перевищувало 4 мкг/мл навіть при застосуванні максимальних доз. Їжа скорочує ступінь та дещо – швидкість всмоктування метформіну. Зв’язування метформіну з білками плазми незначне. Метформін виводиться у незміненому стані з сечею і його метаболіти не виявлені. Нирковий кліренс метформіну не перевищує 400 мл/хв, що свідчить про його виведення за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорального застосування період напіввиведення близько 6,5 години. При порушенні функції нирок нирковий кліренс метформіну скорочується пропорційно кліренсу креатиніну, що збільшує період його напіввиведення та відповідно призводить до підвищення рівня у плазмі крові.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білі довгасті таблетки, вкриті оболонкою, з рискою для розподілу з обох боків.

Термін придатності. 5 років. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці!

Умови зберігання. Спеціальні умови зберігання не вимагаються. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Упаковка. 15 таблеток у блістері, 4 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Заявник.

БЕРЛІН-ХЕМІ АГ.

Місцезнаходження. Глінікер Вег 125, 12489 Берлін, Німеччина.

Виробники.

Випуск серії:

БЕРЛІН-ХЕМІ АГ.

Місцезнаходження. Глінікер Вег 125, 12489 Берлін, Німеччина.

Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Видеобзор
Сиофор и Глюкофаж обзор препаратов Аптека24
С этим товаром рекомендуем
Наверх