Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Пропофол-Липуро 1% 10 мг/мл 50 мл N10

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Эмульсия
  • Кол-во в упаковке 10 Количество в упаковке
  • Объем 50 мл Объем препарата, смотреть на упаковке
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Б.Браун Мелзунген АГ,Німеччина /Б.Браун Медикал СА, Швейцария Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

Пропофол-Липуро 1% эмульсия для инфузий 10 мг/мл 50 мл N10 – препарат, выпускаемый в форме раствора для внутривенного введения (стеклянный флакон), относится к группе наркозных средств. Используется для достижения седативного эффекта при ИВЛ (искусственная вентиляция легких), введение пациента в состояние общего наркоза. Активное вещество препарата не способно оказывать первоначального возбуждающего эффекта, в его состав входит пропофол, соевое масло и средне цепочечные триглицериды.



Купить Пропофол-Липуро в Киеве по доступной цене можно в одной из аптек города, либо оформив заказ через интернет. Стоимость препарата Пропофол-Липуро в городах Украины может различаться в незначительных пределах. Дозировка устанавливается в индивидуальном порядке, в зависимости от возраста и веса пациента, длительности необходимого периода действия анестезии, состояния здоровья пациента и т. д. К Пропофол-Липуро прилагается подробная инструкция к применению. 



Данный препарат назначается с целью достижения выраженного седативного эффекта, как детям, так и взрослым. Как можно узнать, читая описание лекарственного средства Пропофол-Липуро и его аналогов, препарат разрешено использовать детям, начиная с возраста 30 дней. Однако следует учитывать возможные противопоказания, к которым относятся: беременность, родовая деятельность (не может использоваться в качестве анестезии при родах), младенческий возраст до 30 дней, индивидуальная непереносимость и т. д. Кроме того, довольно часто встречаются побочные эффекты. К таковым относятся: слабость и снижение артериального давления, головокружение, приступы икоты, боль, локализующаяся в месте введения препарата, приливы. Несколько реже возникают резкое понижение артериального давления, кашель, головная боль, тошнота, озноб и лихорадочное явление. Среди крайне редко возникающих эффектов от использования медикаментозного средства Пропофол-Липуро, отзывы о котором вы можете найти на сайте: нарушения работы поджелудочной железы, отек легкого, нарушения работы сердца, судорожные и эпилептические явления и прочие. 


Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Эмульсия
  • Кол-во в упаковке 10 Количество в упаковке
  • Объем 50 мл Объем препарата, смотреть на упаковке
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Б.Браун Мелзунген АГ,Німеччина /Б.Браун Медикал СА, Швейцария Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара 1.2Средства для наркоза (отпуск по требованию) Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация N01A X10 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для  медичного  застосування  препарату

ПРОПОФОЛ-ЛІПУРО 1 %

(PROPOFOL®-LIPURO 1 %)

Склад:

дiюча речовина: пропофол;

1 мл емульсії містить пропофолу 10 мг;

1 ампула (20 мл) містить пропофолу 200 мг;

1 флакон (50 мл) містить пропофолу 500 мг;

1 флакон (100 мл) містить пропофолу 1000 мг;

допоміжні речовини: олія соєва, тригліцериди середнього ланцюга, гліцерин, лецитин яєчний, натрію олеат, вода для ін’єкцій.

Лiкарська форма. Емульсія для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Засоби для загальної анестезії. Пропофол.

Код АТС N01A X10.

 

Клiнiчнi характеристики.

Показання.

Пропофол-Ліпуро 1 % – загальний анестетик короткої дії для внутрішньовенного застосування для:

●         індукції та підтримки загальної анестезії;

●         седації при штучній вентиляції легенів у пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії;

●         седації при діагностичних та хірургічних процедурах.

Протипоказання.

Пропофол-Ліпуро 1 % протипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до пропофолу чи будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу препарату.

Пропофол-Ліпуро 1 % містить олію соєвих бобів, тому його не слід застосовувати пацієнтам, які мають гіперчутливість до арахісу або сої.

Пропофол-Ліпуро 1 % протипоказаний пацієнтам віком до 16 років для седації в умовах відділення інтенсивної терапії та дітям віком до 1 місяця (для індукції та підтримання загальної анестезії).

Пропофол-Ліпуро 1 % не рекомендується для забезпечення седативного ефекту дітям, оскільки безпека та ефективність препарату не підтверджені.

Застосування лідокаїну для розведення Пропофолу-Ліпуро 1 % протипоказане дітям віком до 12 років.

Спосіб застосування та дози.

Пропофол-Ліпуро 1 % повинні застосовувати тільки лікарі-анестезіологи або реаніматологи в лікарнях або спеціально оснащених відділеннях денного стаціонару. Слід постійно контролювати показники кровообігу та дихання (наприклад за допомогою ЕКГ, пульс-оксиметра) та постійно мати в розпорядженні спеціалізовані набори для забезпечення прохідності дихальних шляхів, проведення штучної вентиляції легень та інше реанімаційне обладнання. Введення Пропофолу-Ліпуро 1 % для забезпечення седації при проведенні діагностичних та хірургічних процедур не дозволяється виконувати тій самій особі, що проводить відповідну процедуру.

Зазвичай необхідне введення аналгетиків додатково до Пропофолу-Ліпуро 1 %.

Рекомендована схема дозування та тривалість лікування

Пропофол-Ліпуро 1 % вводять внутрішньовенно. Дозування розчину визначають індивідуально, залежно від реакції пацієнта.

Проведення загальної анестезії

Дорослі

Індукція анестезії

З метою індукції анестезії Пропофол-Ліпуро 1 % рекомендується титрувати (болюсне введення або інфузія 20-40 мг пропофолу кожні 10 секунд) залежно від реакції пацієнта до проявів клінічних ознак настання анестезії.  Більшість дорослих пацієнтів віком до 55 років, ймовірно, потребуватимуть від 1,5 до 2,5 мг/кг маси тіла.

Пацієнтам віком понад 55 років і пацієнтам 3 і 4 класів ASA, особливо з порушеннями функції серця, необхідна менша доза, а загальна доза Пропофолу-Ліпуро 1 % може бути знижена до мінімум 1 мг/кг маси тіла. Цим пацієнтам необхідна нижча швидкість введення (приблизно 2 мл, що відповідає 20 мг, кожні 10 секунд).

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього віку для індукції анестезії необхідні нижчі дози препарату.

При зменшенні дози слід враховувати фізичний стан і вік пацієнта. Зменшену дозу слід вводити з меншою швидкістю і титрувати залежно від відповіді пацієнта.

Підтримання анестезії

Анестезію можна підтримувати шляхом введення Пропофолу-Ліпуро 1 % у вигляді постійної інфузії або повторних болюсних ін’єкцій. Якщо застосовується техніка повторних болюсних ін’єкцій, відповідно до клінічних вимог можна додавати від 25 мг (2,5 мл Пропофолу-Ліпуро 1 %) до 50 мг (5 мл Пропофолу-Ліпуро 1 %). Для підтримання анестезії шляхом постійної інфузії необхідна доза зазвичай становить 4-12 мг/кг маси тіла/год.

Для літніх пацієнтів, пацієнтів із тяжким загальним станом, пацієнтів 3 і 4 класів ASA і пацієнтів з гіповолемією дозу можна додатково знизити залежно від тяжкості стану хворого та техніки анестезії, що використовується.

Пацієнтам літнього віку не слід застосовувати швидке болюсне введення (разове або повторне), оскільки це може призводити до пригнічення роботи серця і дихання.

 

Діти віком від 1 місяця

Індукція анестезії

Пропофол-Ліпуро 1 % не рекомендується для індукції анестезії дітям віком до 1 місяця.

Для індукції вступної анестезії у дітей Пропофол-Ліпуро 1 % повільно титрують залежно від реакції пацієнта до появи клінічних ознак початку анестезії. Дозу визначають відповідно до віку та/або маси тіла пацієнта.

Для більшості пацієнтів віком від 8 років для індукції анестезії потрібно близько 2,5 мг пропофолу на 1 кг маси тіла. Для дітей віком до 8 років необхідна доза може бути вищою. Нижча доза рекомендується для дітей 3 і 4 класів ASA.

Застосування лідокаїну для розведення Пропофолу-Ліпуро 1 % протипоказане дітям віком до 12 років.

Підтримання анестезії

Препарат не рекомендується застосовувати для підтримання анестезії у дітей віком до 1 місяця.

Необхідну глибину анестезії можна підтримувати за допомогою введення Пропофолу-Ліпуро 1 % шляхом інфузії або повторних болюсних ін’єкцій. Дозу слід коригувати індивідуально, і з особливою увагою контролювати адекватність анестезії.

Необхідна швидкість введення дуже відрізняється для різних пацієнтів, але швидкість від 9 до 15 мг/кг/год зазвичай дає можливість досягти задовільної анестезії. У дітей молодшого віку, особливо у віці від 1 місяця до 3 років, можлива потреба у більш високих дозах препарату у рамках діапазону рекомендованих доз. Дозу слід коригувати індивідуально, і з особливою увагою контролювати адекватність анестезії.

Для пацієнтів 3 і 4 класів ASA рекомендуються нижчі дози (також див. розділ «Особливості застосування»). Не слід перевищувати максимальну тривалість введення препарату, що становить приблизно 60 хвилин, за винятком випадків специфічного показання для тривалішого застосування, наприклад злоякісної гіпертермії, коли застосування інгаляційних засобів для наркозу неприпустиме.

Седація пацієнтів під час штучної вентиляції легенів у відділеннях інтенсивної терапії

Для седації при проведенні інтенсивної терапії рекомендується вводити пропофол шляхом постійної інфузії. Швидкість інфузії визначають відповідно до потрібної глибини седативного ефекту. У більшості пацієнтів достатньої седації можна досягти при дозах пропофолу 0,3-4 мг/кг/год (також див. розділ «Особливості застосування»). Верхня межа швидкості проведення інфузії для забезпечення седативного ефекту в умовах реанімації не повинна перевищувати 4 мг/кг/год, за винятком випадків, коли користь переважає ризики.

Не рекомендується використовувати пропофол для седації пацієнтів віком до
16 років у відділенні інтенсивної терапії (див. розділ «Протипоказання»).

Введення пропофолу за допомогою системи TCI (Target Controlled Infusion — інфузія з контролем цільової концентрації препарату в крові) не рекомендується для седації пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії.

Пропофол-Ліпуро 1 % можна розводити 5% розчином декстрози (див. нижче таблицю щодо розведення та одночасного застосування).

Рекомендовано перевіряти рівні ліпідів у крові при застосуванні Пропофолу-Ліпуро 1 % у пацієнтів з особливим ризиком розвитку підвищення рівнів жирів. Введення Пропофолу-Ліпуро 1 % слід відповідно коригувати, якщо моніторинг вказує на недостатнє виведення жирів з організму. Якщо пацієнту одночасно вводять внутрішньовенно інший засіб, що містить ліпіди, слід зменшити дозу препарату, враховуючи кількість ліпідів, що надійшла в оранізм з інфузією Пропофолу-Ліпуро 1 %.

1 мл Пропофолу-Ліпуро 1 % містить приблизно 0,1 г жирів.

Якщо тривалість забезпечення седативного ефекту перевищує 3 дні, рівні ліпідів слід перевіряти в усіх пацієнтів.

Пацієнти літнього віку

Якщо Пропофол-Ліпуро 1 % застосовують для забезпечення седативного ефекту, швидкість інфузії також слід зменшити. Для пацієнтів 3 і 4 класів ASA буде необхідним додаткове зниження дози і швидкості введення препарату. Пацієнтам літнього віку не слід застосовувати швидке болюсне введення (разове або повторне), оскільки це може призводити до пригнічення роботи серця і дихання.

Седація при хірургічних та діагностичних процедурах у дорослих

Для седації при хірургічних та діагностичних процедурах дозування та швидкість інфузії залежать від індивідуальної клінічної реакції. У більшості випадків для початку седації потрібно 0,5-1 мг пропофолу на 1 кг маси тіла протягом 1-5 хвилин.

Підтримання седації досягається шляхом титрування інфузії Пропофолу-Ліпуро 1 % до досягнення потрібного рівня седації. Для більшості пацієнтів необхідна доза становить 1,5-4,5 мг/кг/годину. При необхідності швидкого збільшення глибини наркозу можливе додаткове болюсне введення 10-20 мг пропофолу (1-2 мл Пропофолу-Ліпуро 1 %).

Пацієнти віком понад  55 років, а також пацієнти 3 і 4 класу ASA можуть отримувати нижчі дози Пропофолу-Ліпуро 1 %, а також може виникнути потреба зменшити швидкість введення. Пацієнтам літнього віку не слід застосовувати швидке болюсне введення (разове або повторне), оскільки це може призводити до пригнічення роботи серця і дихання.

Пропофол-Ліпуро 1 % не рекомендується для забезпечення седативного ефекту дітям, оскільки безпека та ефективність препарату не підтверджені.

Спосіб і тривалість застосування

Спосіб введення

Внутрішньовенне введення.

Пропофол-Ліпуро 1 % вводять внутрішньовенно шляхом ін’єкції або постійної інфузії у нерозведеному вигляді або після розведення у 5 % (м/об) розчині глюкози або 0,9 % (м/об) розчині хлориду натрію, а також у суміші 0,18 % (м/об) розчину хлориду натрію та 4 % (м/об) розчину декстрози (див. також розділ «Особливості застосування»).

Перед застосуванням збовтати.

Перед застосуванням шийку ампули або поверхню гумової затички флакона очищують медичним спиртом (за допомогою спрею або тампона). Після застосування всі розпочаті упаковки потрібно знищити.

Інфузія нерозведеного Пропофолу-Ліпуро 1 %

При застосуванні Пропофолу-Ліпуро 1 % шляхом постійної інфузії рекомендується завжди застосовувати бюретки, лічильники крапель, шприцеві насоси або волюметричні інфузійні насоси для контролю швидкості інфузії.

Інфузія розведеного Пропофолу-Ліпуро 1 %

Для проведення інфузії розведеного Пропофолу-Ліпуро 1 % слід завжди застосовувати бюретки, лічильники крапель, шприцеві насоси або волюметричні інфузійні насоси для контролю швидкості інфузії і запобігання випадковій неконтрольованій інфузії великих об’ємів розведеного Пропофолу-Ліпуро 1 %.

Максимальне розведення не повинно перевищувати 1 частини Пропофолу-Ліпуро 1 % на 4 частини 5 % (м/об) розчину глюкози, 0,9 % (м/об) розчину хлориду натрію або суміші 0,18 % (м/об) розчину хлориду натрію і 4 % (м/об) розчину декстрози (мінімальна концентрація – 2 мг пропофолу/мл). Суміш потрібно готувати безпосередньо перед введенням в асептичних умовах та використати протягом 6 годин з моменту виготовлення.

Пропофол-Ліпуро 1 % не спричиняє аналгетичної дії, і тому, як правило, окрім Пропофолу-Ліпуро 1 % необхідне введення додаткових доз аналгетичних засобів.

Для зменшення болю на початку введення Пропофол-Ліпуро 1 % можна змішувати з 0,5 % або 1 % розчином лідокаїну для ін’єкцій, що не містить консервантів (див. нижче таблицю розведення та одночасного застосування). У цьому випадку слід проводити попередні шкірні проби на переносимість лідокаїну. Застосування лідокаїну для розведення Пропофолу-Ліпуро 1 % протипоказане дітям віком до 12 років.

Перед введенням міорелаксантів атракурію або мівакурію інфузійну лінію після введення Пропофолу-Ліпуро 1 % рекомендується попередньо промити.

Пропофол також можна вводити за допомогою системи Target Controlled Infusion (інфузія з контролем цільової концентрації препарату в крові). У зв’язку з існуванням різних алгоритмів роботи таких систем, за рекомендаціями щодо дозування зверніться до інструкції з експлуатації, що надходить разом із пристроєм.

При введенні Пропофолу-Ліпуро 1 % вручну за допомогою попередньо заповненого шприца, систему для інфузії між шприцом і пацієнтом не можна залишати відкритою без контролю з боку медичного персоналу.

У дорослих пацієнтів віком до 55 років анестезія, як правило, може бути індукована цільовими концентраціями пропофолу у діапазоні від 4 до 8 мкг/мл. Початкова цільова концентрація 4 мкг/мл рекомендована для пацієнтів, яким проведено премедикацію, а концентрація 6 мкг/мл – для пацієнтів, яким не проводилась премедикація. Час індукції при даних цільових концентраціях знаходиться у межах, як правило, 60-120 секунд. Вищі цільові концентрації призведуть до швидшої індукції анестезії, але можуть спричинити більш виражене пригнічення гемодинаміки і дихання.

Меншу початкову цільову концентрацію слід застосовувати для пацієнтів віком 55 років і пацієнтів 3 і 4 класів ASA. Цільову концентрацію надалі можна поступово збільшувати на величину від 0,5 до 1 мкг/мл з інтервалами в 1 хвилину для досягнення поступової індукції анестезії.

Як правило, необхідна додаткова аналгезія, і величина, на яку можна знижувати цільові концентрації для підтримання анестезії, залежатиме від кількості аналгетиків, що застосовуються одночасно. Цільові концентрації пропофолу у межах від 3 до 6 мкг/мл зазвичай підтримують достатній рівень анестезії.

Прогнозована концентрація пропофолу для пробудження перебуває, як правило, у межах від 1 до 2 мкг/мл і залежить від рівня аналгезії у період підтримання наркозу.

Зазвичай необхідні цільові концентрації пропофолу в крові для забезпечення седативного ефекту під час інтенсивної терапії перебувають в діапазоні 0,2-2  мкг/мл. Введення препарату слід розпочинати з низької цільової концентрації, яку слід титрувати  залежно від реакції пацієнта для досягнення необхідної глибини седативного ефекту.

Таблиця 1

Розведення Пропофолу-Ліпуро 1 % і одночасне застосування з іншими лікарськими засобами або інфузійними розчинами (див. також розділ «Додаткові застереження»)

Метод одночасного застосування

Добавка або розчинник

Приготування

Застереження

Попереднє змішування

5 % розчин глюкози для внутрішньовенних інфузій

Змішати 1 частину Пропофолу-Ліпуро 1 % і 4 частини 5 % розчину декстрози для внутрішньовенних інфузій у мішках з ПВХ або у скляних флаконах. При розведенні у мішках з ПВХ рекомендується, щоб мішок був повним, а розведений розчин  слід готувати шляхом видалення частини об’єму розчину для інфузії із заміщенням еквівалентним об’ємом Пропофолу-Ліпуро 1 %.

Готують в асептичних умовах безпосередньо перед застосуванням. Суміш стабільна протягом 6 годин.


Лідокаїну гідрохлорид для ін’єкцій (0,5% або 1% без консервантів).

Застосування лідокаїну протипоказане дітям віком до 12 років.

Змішати 20 частин Пропофолу-Ліпуро 1% і 1 частину розчину лідокаїну гідрохлориду 0,5% або 1% для ін’єкцій.

Готувати суміш у асептичних умовах, безпосередньо перед застосуванням. Застосовувати дітям віком від 12 років.

Застосовувати тільки для індукції (після попередньо проведеної проби).


Альфентаніл для ін’єкцій (500 мкг/мл)

Змішати Пропофол-Ліпуро 1 % з альфентанілом для ін’єкцій у об’ємному співвідношенні від 20:1 до 50:1.

Готувати суміш в асептичних умовах; застосовувати протягом 6 годин після приготування.

Одночасне введення через Y-подібний
конектор

5 % розчин декстрози для внутрішньовенного введення

Одночасне введення здійснювати за допомогою Y-подібного

конектора.

Розташовувати Y-подібний

конектор поряд з місцем ін’єкції.


розчин натрію хлориду 0,9 % для внутрішньовенних інфузій

Див. вище

Див. вище


Розчин декстрози 4% з розчином натрію хлориду 0,18 % для внутрішньовенних інфузій

Див. вище

Див. вище


Тривалість введення

Максимальна тривалість застосування Пропофолу-Ліпуро 1 % становить 7 діб.

Побічні реакції.

Індукція та підтримувальна фаза наркозу чи седації пропофолом зазвичай проходять гладко, з мінімальними проявами збудження. Побічні реакції, що виявлялись найчастіше, є фармакологічно передбачуваними реакціями, характерними для анестетиків або седативних препаратів (наприклад артеріальна гіпотензія). Характер, тяжкість і частота побічних явищ, що відзначалися у пацієнтів, які отримували пропофол, можуть бути пов’язані зі станом пацієнта, а також з характером операційних чи терапевтичних процедур, що проводяться.

Таблиця 2

Системно-органний клас

Частота

Небажані ефекти

Розлади імунної системи

Дуже рідко (<1/10 000)

Анафілаксія, що може проявлятись ангіоневротичним набряком, бронхоспазмом, еритемою та артеріальною гіпотензією

Порушення метаболізму та живлення

Частота невідома 9

Метаболічний ацидоз 5, гіперкаліємія 5, гіперліпідемія 5

Психічні розлади

Частота невідома 9

Ейфорійний настрій, зловживання психотропним препаратом 8,

сексуальне розгальмування протягом періоду відновлення

Розлади нервової системи

Часто (>1/100, <1/10)

Головний біль у фазі відновлення


Рідко
(>1/10 000, <1/1000)

Епілептиформні рухи, у тому числі судоми та опістотонус під час індукції, підтримувальної фази та під час відновлення


Дуже рідко
(<1/10 000)

Післяопераційний несвідомий стан

Частота невідома 9

Мимовільні рухи

Серцеві розлади

Часто
(>1/100, <1/10)

Брадикардія 1


Дуже рідко
(<1/10 000)

Набряк легенів

Частота невідома 9

Серцева аритмія 5, серцева недостатність 5, 7

Судинні розлади

Часто
(>1/100, <1/10)

Артеріальна гіпотензія 2,

припливи крові у дітей 10

Рідко
(>1/1000, <1/100)

Тромбоз та флебіт

Частота невідома 9

Дистонія

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення

Часто
(>1/100, <1/10)

Транзиторне апное під час індукції

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

Часто
(>1/100, <1/10)

Нудота та блювання у фазі відновлення


Дуже рідко
(<1/10 000)

Панкреатит

Розлади з боку гепатобіліарної системи

Частота невідома 9

Гепатомегалія 5,

дискінезія

Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

Частота невідома 9

Рабдоміоліз 3, 5

Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів

Дуже рідко
(<1/10 000)

Зміна кольору сечі при тривалому застосуванні

Частота невідома 9

Ниркова недостатність 5

Розлади репродуктивної системи та молочних залоз

Дуже рідко
(<1/10 000)

Сексуальна розгальмованість

Розлади загального характеру та розлади у місці введення препарату

Дуже часто
 (>1/10)

Локальний біль у фазі індукції 4

Часто
(>1/100, <1/10)

Симптоми відміни у дітей 10

Дослідження

Частота невідома 9

ЕКГ з ознаками синдрому Бругада 5, 6

Травми, отруєння та ускладнення процедур

Дуже рідко
(<1/10 000)

Післяопераційна гарячка


1 Серйозні брадикардії трапляються рідко. Було кілька повідомлень про перехід брадикардії в асистолію.

2 Іноді стан гіпотонії може потребувати внутрішньовенних вливань і уповільнення швидкості введення пропофолу.

3 Дуже рідкісні повідомлення про рабдоміоліз отримано при застосуванні пропофолу в дозі більш ніж 4 мг/кг/год для седації у відділенні інтенсивної терапії.

4 Може бути мінімізований, якщо використовувати вени більшого діаметра на передпліччі та у ліктьовій ямці. Локальний біль при застосуванні Пропофолу-Ліпуро 1 % можна знизити одночасним призначенням лідокаїну.

5 Комбінація цих явищ, яку називають «синдромом інфузії пропофолу», спостерігається у тяжкохворих пацієнтів, у яких є декілька факторів ризику для розвитку цих явищ
(див. розділ «Особливості застосування»).

6 ЕКГ-синдром Бругада – елевація сегмента ST та куполоподібний зубець Т на ЕКГ.

7 Швидко прогресуюча серцева недостатність (у деяких випадках з летальним наслідком) у дорослих. Серцева недостатність у таких випадках зазвичай не відповідає на інотропну підтримуючу терапію.

8 Зловживання препаратом, в основному працівниками охорони здоров’я.

9 Частоту не можна визначити з наявних даних клінічних випробувань.

10 Після раптового припинення введення препарату під час проведення інтенсивної терапії.

Передозування.

Випадкове передозування, ймовірно, призводитиме до пригнічення серцевої діяльності та дихання. У разі пригнічення дихання слід провести штучну вентиляцію легенів з використанням кисню. При пригніченні серцево-судинної діяльності голову пацієнта слід опустити донизу, а при тяжкій формі стану застосовують замінники плазми крові і пресорні засоби.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Безпека застосування пропофолу у період вагітності не встановлена. Тому пропофол не можна застосовувати вагітним без нагальної потреби. Пропофол, проникаючи крізь плаценту, може спричинити неонатальну депресію. Разом з тим пропофол можна застосовувати під час абортів.

 

Період годування груддю

Існують дані про можливість проникнення невеликої кількості пропофолу в грудне молоко. Тому при застосуванні пропофолу потрібно призупинити годування груддю. Молоко, яке було вироблено у період лікування пропофолом, вживати не можна.

У випадках введення Пропофолу-Ліпуро 1 % жінкам, які годують груддю, безпека для новонароджених не була встановлена.

Дiти.

Пропофол можна застосовувати для проведення загальної анестезії дітям віком від 1 місяця.

Безпека і ефективність застосування Пропофолу-Ліпуро 1 % для забезпечення (фонового) седативного ефекту у дітей віком до 16 років не підтверджені.

Застосування лідокаїну для розведення Пропофолу-Ліпуро 1 % протипоказане дітям віком до 12 років.

Особливості застосування.

Пропофол повинен вводити спеціаліст, який має кваліфікацію у галузі анестезіології (або, при необхідності, лікар, який має досвід ведення пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії).

Пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом, а все необхідне обладнання – засоби для підтримання прохідності дихальних шляхів пацієнта, апарат штучної вентиляції легень, засоби для збагачення киснем та інші реанімаційні засоби – повинно бути легкодоступним у будь-який час. Лікарю, який проводить діагностичну або хірургічну процедуру, не слід вводити пропофол самостійно.

Були повідомлення про зловживання пропофолом, переважно медичними працівниками.

Як і у випадку з іншими загальними анестетиками, призначення пропофолу без забезпечення прохідності дихальних шляхів може призвести до респіраторних ускладнень зі смертельним наслідком.

Коли пропофол вводять для седації зі збереженням свідомості при хірургічних та діагностичних процедурах, пацієнтів слід постійно контролювати щодо ранніх ознак артеріальної гіпотензії, обструкції дихальних шляхів та зменшення насичення крові киснем.

Як і при застосуванні інших седативних засобів, при застосуванні пропофолу для седації під час оперативних процедур можуть статися мимовільні рухи пацієнта. Під час процедур, що вимагають нерухомості, ці рухи можуть бути небезпечними для органа, на якому проводять операційне втручання.

Пацієнту для повного відновлення буде потрібен деякий період часу після застосування пропофолу. Дуже рідко застосування пропофолу може бути пов’язано з розвитком післяопераційного несвідомого стану, який може супроводжуватися збільшенням м’язового тонусу. Іноді цьому може передувати період безсоння. Хоча цей стан зникає самостійно, несвідомому пацієнту потрібен належний догляд.

Порушення, спричинені пропофолом, зазвичай не виявляються більш ніж через 12 годин. Слід враховувати ефекти пропофолу, сутність виконаної процедури, вік та стан пацієнта, коли надаєте пацієнтам вказівки щодо:

  • потреби у супроводженні під час переміщення з місця, де вводили пропофол;
  • часу, через який можна відновлювати діяльність, що потребує кваліфікації або є потенційно небезпечною, наприклад керування автомобілем;
  • прийому інших речовин, що можуть мати седативний ефект (наприклад бензодіазепіни, опіати, алкоголь).

Як і інші внутрішньовенні анестетики, слід з обережністю застосовувати пропофол пацієнтам із серцевою, дихальною, нирковою або печінковою недостатністю або гіповолемічним чи ослабленим хворим.

Як і при застосуванні інших анестетиків і седативних препаратів для внутрішньовенного введення, пацієнтів слід попередити про необхідність не вживати алкоголь принаймні за 8 годин до і протягом 8 годин після введення препарату. Як і при застосуванні інших седативних препаратів для внутрішньовенного введення, при одночасному призначенні Пропофолу-Ліпуро 1 % і таких депресантів центральної нервової системи, як потужні аналгетики, седативний ефект може бути більш вираженим; також слід пам’ятати про можливість пригнічення дихальної і серцево-судинної системи. Рекомендується вводити пропофол після аналгетика, а дозу слід ретельно титрувати до досягнення відповіді у пацієнта.

Кліренс пропофолу залежить від кровотоку, отже, супутня терапія, що знижує серцевий викид, також зменшить кліренс пропофолу.

Пропофол не виявляє ваголітичної активності; при його застосуванні відзначалась брадикардія (іноді глибока), а також асистолія. В цьому випадку потрібне внутрішньовенне введення антихолінергічних препаратів до початку або в ході наркозу, особливо в ситуаціях, коли можливе підвищення вагусного тонусу, а також при сумісному застосуванні пропофолу з іншими препаратами, що можуть спричинити брадикардію.

У разі призначення пропофолу пацієнту з епілепсією є ризик розвитку судом.

З особливою обережністю вводять препарат пацієнтам із порушенням ліпідного обміну та іншими захворюваннями, що вимагають обережного застосування ліпідних емульсій.

Рекомендується проводити моніторинг рівнів ліпідів у крові в пацієнтів, які, як вважають, мають особливий ризик надмірного накопичення жирів. Якщо моніторинг свідчить про недостатнє виведення жирів з організму, застосування пропофолу слід скоригувати належним чином. Якщо пацієнт отримує інші внутрішньовенні ліпідні розчини одночасно з пропофолом, потрібно скоротити кількість пропофолу для того, щоб врахувати кількість ліпідів, які вводяться у складі препарату пропофолу; 1 мл Пропофолу-Ліпуро 1 % містить 0,1 г жирів.

Не рекомендовано застосовувати пропофол новонародженим, тому що ця група пацієнтів досліджена недостатньо. Фармакокінетичні дані (див. розділ «Фармакокінетика») свідчать про те, що кліренс у новонароджених суттєво знижений і має дуже високу індивідуальну мінливість. Відносне передозування може статися при призначенні доз, що рекомендуються для дітей старшого віку. Це може призвести до тяжкої серцево-судинної депресії.

 

Особливі попередження щодо застосування у відділеннях інтенсивної терапії

Безпека та ефективність пропофолу для (фонової) седації у дітей віком до 16 років не доведені. Дані про неліцензоване застосування препарату дітям віком до 16 років для (фонової) седації свідчать про виникнення в цих випадках, хоча і без підтвердження конкретної причини, серйозних небажаних ефектів (включаючи смерть). Зокрема, ці ефекти включали розвиток метаболічного ацидозу, гіперліпідемії, рабдоміолізу та/або серцевої недостатності. Ці ефекти найчастіше спостерігалися у дітей з інфекціями дихальних шляхів, які отримували препарат у дозах, що перевищували рекомендовані дози для дорослих, з метою седації у відділеннях інтенсивної терапії.

У дорослих були повідомлення про метаболічний ацидоз, рабдоміоліз, гіперкаліємію, гепатомегалію, ниркову недостатність, гіперліпідемію, серцеву аритмію, ЕКГ-синдром Бругада (елевація сегмента ST та куполоподібний зубець T), а також швидкопрогресуючу серцеву недостатність, що зазвичай не реагує на інотропну підтримувальну терапію (у деяких випадках закінчується смертю). Сукупність цих явищ отримала назву «синдром інфузії пропофолу».

Існують такі найбільш значні фактори ризику розвитку вищезазначених явищ: зменшення доступу кисню до тканин; серйозні неврологічні пошкодження та/або сепсис; високі дози одного або декількох із таких препаратів – вазоконстриктори, стероїди, інотропи та/або пропофол (зазвичай після тривалого введення доз, що перевищують 4 мг/кг/год).

Лікарі, які призначають пропофол, повинні взяти до уваги ці фактори та розглянути можливість зменшення дози або переходу на інший седативний препарат при перших проявах симптомів. Усі седативні та інші лікарські засоби, які застосовують у відділеннях інтенсивної терапії, у тому числі і пропофол, потрібно титрувати для підтримання оптимального рівня постачання кисню до тканин, а також нормалізації гемодинамічних показників. Під час лікування у такий спосіб пацієнти з підвищеним внутрішньочерепним тиском повинні отримати необхідне лікування для підтримки церебрального перфузійного тиску. Лікарям слід намагатися не перевищувати дозу 4 мг/кг/год, якщо це можливо.

 


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх