Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Паклитаксел Актавис 100 мг/16.67 мл

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Концентрат
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Объем 16.67 мл Объем препарата, смотреть на упаковке
  • Дозировка 100 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Ограниченный отпуск Требование к отпуску товара в аптеке

Паклитаксел - весьма известное средство, которое широко применяется при лечении онкологических патологий. Медикамент выпускается в виде концентрата для изготовления раствора, предназначенного для инфузий, и представляет собой таксан, антинеопластическое средство.


Паклитаксел Актавис 6мг/мл (100мг/16.67мл) №1 находит свое применение при таких недугах как рак яичников, мелкоклеточный рак легкого, рак молочных желез, саркома Капоши.


Лечение Паклитакселом рака яичников рекомендовано врачами в качестве препарата первой линии или в комплексе с Цисплатином при распространенном раке/остаточных опухолях после выполнения лапаротомии.


Концентрат Паклитаксел используется для лечения рака МЖ в роли адъювантной терапии у пациенток с пораженными патологией лимфатическими узлами после классической схемы с применением циклофосфамидов или антрациклинов. Также по инструкции Паклитаксела подразумевается его назначение при первичной химиотерапии метастатического или местнораспространенного рака МЖ в комплексе с Трастузумабом или антрациклинами при определении онкопротеина HER-2 (3+), или же при противопоказании к терапии антрациклинами. Паклитаксел при раке МЖ может использоваться и в роли монотерапии опухоли с метастазами при неэффективности традиционных методик.


Немелкоклеточный рак легких Паклитакселом лечат в комплексе с Цисплатином при неоперабельности опухоли и отсутствии возможности проведения радиотерапии.


При саркоме Капоши препарат назначается больным со СПИДом, у которых отсутствует реакция на лечение липосомальными антрациклинами.


Описание Паклитаксела содержит информацию о том, что перед прохождением курса лечения этим препаратом, больные должны получить премедикацию в виде антагонистов Н2 рецепторами, антигистаминными средствами и кортикостероидами.



Как выгодно купить Паклитаксел Актавис. Цена и качество


Если Вам необходимо купить препарат Паклитаксел Актавис в Киеве или других городах Украины по выгодной цене, Вы можете сделать это в нашей аптеке. На нашем сайте также есть немало полезной информации, в том числе о стоимости различных препаратов, их аналогах, а также реальные отзывы наших покупателей.

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Концентрат
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Объем 16.67 мл Объем препарата, смотреть на упаковке
  • Дозировка 100 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Ограниченный отпуск Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Актавіс Італія С.п.А., Італія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара 1.5.10ЛС_Цитотоксины_спецхранение Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация L01C D01 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

 

ПАКЛІТАКСЕЛ АКТАВІС

(PACLITAXEL ACTAVIS)

 

Склад:

діюча речовина:

1 мл концентрату містить 6 мг паклітакселу;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, олія рицинова поліетоксильована, етанол безводний.

 

Лікарська форма. Концентрат для  розчину для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Таксани. Код АТС L01C D01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

·         Рак яєчників:

        препарат першої лінії для лікування раку яєчників, а також у комбінації з цисплатином при поширеній формі раку яєчників або при залишкових пухлинах після лапаротомії розміром більше 1 см;

        препарат другої лінії для лікування метастатичного раку яєчників, якщо стандартна терапія препаратами платини виявилася неефективною.

·         Рак молочної залози:

        ад'ювантне лікування пацієнтів з ураженням лімфатичних вузлів після стандартної комбінованої терапії антрациклінами або циклофосфамідами;

        первинна хіміотерапія місцевопоширеного або метастатичного раку молочної залози у комбінації з антрациклінами, або з трастузумабом у разі виявленої імуногістохімічним методом надекспресії онкопротеїну HER-2 (3+) або ж при наявності протипоказань до терапії антрациклінами;

        монотерапія метастатичного раку молочної залози після неефективної стандартної терапії.

·         Поширений недрібноклітинний рак легенів (комбінована хіміотерапія з цисплатином у разі неможливості застосування хірургічного лікування та/або променевої терапії).

·         Саркома Капоші (СК) у хворих на СНІД (у хворих на СНІД у разі неефективності

      попередньої терапії ліпосомальними антрациклінами).

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до паклітакселу або до будь-якого іншого компонента лікарського препарату (особливо до олії рецинової поліетоксильованої).

Нейтропенія (початкова кількість нейтрофілів < 1,5 ´ 109/л, у разі саркоми Капоші у хворих на СНІД кількість нейтрофілів < 1´109/л), тромбоцитопенія (< 100х109/л).

Тяжкі порушення функції печінки.

Супутні тяжкі неконтрольовані інфекції у хворих на саркому Капоші.

 

Спосіб застосування та дози.

До початку лікування Паклітакселом Актавіс усім пацієнтам необхідно отримати премедикацію кортикостероїдами, антигістамінними препаратами та антагоністами         Н2-рецепторів за такою схемою:

Таблиця 1.

Препарат

Доза

Час прийому

Дексаметазон

20 мг перорально або внутрішньовенно

(8-20 мг для пацієнтів із саркомою Капоші)

При пероральному застосуванні: приблизно за 6 і 12 годин до введення паклітакселу.

При внутрішньовенному застосуванні: за 30-60 хвилин до введення паклітакселу.

Дифенгідрамін (або еквівалентний антигістамінний препарат)

50 мг внутрішньовенно

За 30-60 хвилин до введення паклітакселу.

Циметидин або ранітидин

300 мг внутрішньовенно 50 мг внутрішньовенно

За 30-60 хвилин до введення паклітакселу.

Розчин паклітакселу необхідно вводити внутрішньовенно краплинно за допомогою інфузійних систем з вбудованими мембранними фільтрами з розміром пор ≤ 0,22 мкм.

Як препарат першої лінії раку яєчників.

Відповідно до тривалості інфузії рекомендуються дві дози Паклітаксел  Актавіс:

паклітаксел у дозі 175 мг/м2 поверхні тіла вводити шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години, потім вводитися цисплатин у дозі 75 мг/м2. Інтервал між курсами лікування – 3 тижні;

паклітаксел у дозі 135 мг/м2 поверхні тіла вводити у вигляді 24-годинної внутрішньовенної інфузії, потім вводити цисплатин у дозі 75 мг/м2. Інтервал між курсами лікування 3 тижні.

Як препарат другої лінії раку яєчників. Паклітаксел рекомендується вводити у дозі         175 мг/м2 поверхні тіла шляхом тригодинних внутрішньовенних інфузій. Зазвичай слід призначати не більше 4 курсів з інтервалами 3 тижні.

Ад'ювантна хіміотерапія раку молочної залози. Паклітаксел слід призначати після терапії антрациклінами або циклофосфамідами. Паклітаксел рекомендується вводити у дозі 175 мг/м2 поверхні тіла шляхом тригодинних внутрішньовенних інфузій. Проводити  4 курси з інтервалами 3 тижні.

Хіміотерапія першої лінії раку молочної залози. При застосуванні у комбінації з доксорубіцином (50  мг/м2  поверхні  тіла)  паклітаксел  вводити  через 24  години  після доксорубіцину.

Рекомендована доза паклітакселу 175 мг/м2 поверхні тіла, вводити шляхом тригодинних

внутрішньовенних інфузій. Інтервал між курсами лікування 3 тижні.

При комбінованому застосуванні паклітаксел вводити за попередньою схемою.

Паклітаксел можна вводити через день після введення першої дози трастузумабу або одразу після введення наступних доз трастузумабу, якщо попереднє введення переносилося добре.

Хіміотерапія другої лінії раку молочної залози. Паклітаксел рекомендується вводити у дозі

175 мг/м2 поверхні тіла шляхом тригодинних внутрішньовенних інфузій. Інтервал між курсами лікування 3 тижні.

Хіміотерапія поширеного недрібноклітинного раку легені. Рекомендується комбінована схема лікування паклітакселом і цисплатином. Паклітаксел вводити у дозі 175 мг/м2 поверхні тіла шляхом тригодинних внутрішньовенних інфузій, потім застосовувати цисплатин у дозі 80 мг/м2 поверхні тіла. Інтервал між курсами лікування 3 тижні.

Хіміотерапія саркоми Капоші у хворих на СНІД. Рекомендована доза препарату становить 135 мг/м2 поверхні тіла шляхом тригодинних внутрішньовенних інфузій через кожні         3 тижні або 100 мг/м2 поверхні тіла шляхом тригодинних внутрішньовенних інфузій через кожні 2 тижні.

Лікування пацієнтів із порушеннями функції печінки.

Недостатньо даних щодо корекції дозування для хворих із порушеннями функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки не слід призначати паклітаксел.

Наступні дози паклітакселу необхідно коригувати відповідно до індивідуальної переносимості пацієнта. Повторні введення можливі лише після збільшення кількості нейтрофілів до рівня ≥ 1,5×109/л, а тромбоцитів до рівня ≥ 100×109/л. Хворим, у яких спостерігалася тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів була нижчою за 0,5×109/л протягом 7 днів і більше) або тяжка периферична нейропатія, наступні дози слід зменшувати на 20 % (для хворих на саркому Капоші на 25 %).

Лікування пацієнтів із порушеннями функції нирок.

Недостатньо даних щодо корекції дозування для хворих із порушеннями функції нирок. Приготування розчину для внутрішньовенних інфузій.

Перед застосуванням концентрат для розчину для інфузій Паклітаксел Актавіс необхідно розвести, додержуючись правил асептики, 0,9 % розчином хлориду натрію, 5 % розчином глюкози або 5 % розчином глюкози у 0,9 % розчині хлориду натрію або 5% розчином глюкози у розчині Рінгера до кінцевої концентрації паклітакселу 0,3-1,2 мг/мл.

Готові до застосування розчини для інфузій можуть бути каламутними, що зумовлено складом основи-носія. Фільтрація не ліквідує каламутність. Розчин паклітакселу необхідно вводити через вбудовані в інфузійні системи мембранні фільтри з розміром пор ≤ 0,22 мкм. При введенні через таку систему помітних втрат активності діючої речовини не спостерігається.

Щоб мінімізувати вилужування диетилгексилфталату (DEHP) з інфузійних мішків, систем або іншого медичного обладнання з пластифікованого полівінілхлориду, розведені розчини для інфузій слід зберігати у посуді з матеріалів, що не містять ПВХ (пляшках зі скла, поліпропілену, мішках з поліпропілену, поліолефіну) і вводити через інфузійні системи з поліетилену. Фільтри можна підключати короткими трубками з полівінілхлориду, це не спричиняє значного вилужування DEHP.

Готові до застосування розчини слід водити негайно після приготування, розчини стабільні протягом 27 годин у разі зберігання при кімнатній температурі (приблизно        25 °С). Їх не слід охолоджувати, оскільки при цьому може утворюватися осад.

 

Побічні реакції.

Частота та інтенсивність побічних ефектів у хворих на рак яєчника, рак молочної залози та недрібноклітинний рак легені суттєво не відрізняються.

Побічні реакції при монотерапії паклітакселом.

Найпоширенішим побічним ефектом при лікуванні паклітакселом є пригнічення функції кісткового мозку: тромбоцитопенія; анемія (частота епізодів і тяжкість анемії залежать від початкових рівнів гемоглобіну).

Периферична нейропатія може розвинутися після першого ж курсу лікування і посилюватися після наступних введень паклітакселу. Іноді вона є причиною відміни терапії паклітакселом. Сенсорна симптоматика послаблюється або зникає через кілька місяців після припинення лікування паклітакселом. Існуюча нейропатія внаслідок попередньої терапії не є протипоказанням для лікування паклітакселом.

Тяжкі реакції гіперчутливості з можливими летальними наслідками (гіпотензія, що вимагає терапевтичного втручання; ангіоневротичний набряк, порушення функції дихання, що вимагають застосування бронходилататорів, генералізована кропив'янка); незначні реакції гіперчутливості, головним чином припливи та висипи, які не вимагають терапевтичного втручання і відміни терапії паклітакселом.

Місцеві реакції у місцях ін'єкцій може спостерігатися локальний набряк, біль, еритема та індурація. Випадкова екстравазація може спричинити целюліт. Можливі зміни пігментації шкіри. Є поодинокі повідомлення про рецидиви шкірних реакцій у місцях попередньої екстравазаті паклітакселу після наступних введень препарату.

Спостерігалися також реакції з боку серцево-судинної системи: брадикардія, кардіоміопатія, асимптоматична вентрикулярна тахікардія, артеріальна гіпотензія, тромбоз, тромбофлебіт.

Побічна дія паклітакселу на шлунково-кишковий тракт була слабкою або помірною. Відзначалися нудота, блювання, діарея, мукозити; рідко непрохідність кишечнику, перфорація, ішемічний коліт, псевдомембранозний коліт, езофагіт, запор, панкреатит.

Значне підвищення (у 5 разів і більше порівняно з нормою) рівня аспартатамінотрансферази (ACT), лужної фосфатази і білірубіну спостерігалося відповідно у 5 %, 4 % і < 1 % пацієнтів.

Також були повідомлення про некроз печінки і печінкову енцефалопатію у пацієнтів, які лікувалися паклітакселом.

З боку скелетно-м'язової системи відзначалися такі реакції як артралгія, міалгія.

Нижче наведений перелік побічних реакцій, що виникали у пацієнтів при монотерапії паклітакселом шляхом тригодинних інфузій (286 пацієнтів, яких лікували паклітакселом та 812 пацієнтів, яких лікували в інших клінічних дослідженнях) та побічних реакцій, про які повідомлялося у постмаркетинговому дослідженні (див. *).

За частотою побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (частота не може бути встановлена при наявних даних).

Інфекції та інвазії.

Дуже часто: інфекції (переважно сечового тракту і верхніх відділів дихальних шляхів, включаючи простий герпес, оральний кандидоз, фарингіт, риніт), у поодиноких випадках з летальним наслідком.

Часто: застуда, синусит.

Нечасто: тяжкі інфекції, назофарингіт, вірусні інфекції, катетер-асоційована інфекція, грибкова інфекція, оперізувальний герпес, інфекції у місці ін'єкції, септичний шок.

Рідко: пневмонія*, перитоніт*, сепсис*.

Новоутворення доброякісні, злоякісні та невизначені (включаючи кісти та поліпи).

Нечасто: метастази можуть проявлятися симптомами болю, некроз пухлини.

З боку системи крові і лімфатичної системи.

Дуже часто: мієлосупресія, тяжка нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, тяжка лейкопенія, кровотечі, лімфопенія.

Часто: нейтропенічна гарячка.

Нечасто: тяжка анемія.

Рідко: фебрильна нейтропенія*, панцитопенія.

Дуже рідко: гострий мієлоїдний лейкоз*, мієлодиспластичний синдром*.

З боку імунної системи.

Дуже часто: незначні реакції гіперчутливості (переважно припливи і висипи).

Нечасто: реакції гіперчутливості уповільненого типу, серйозні реакції гіперчутливості, що вимагають вживання терапевтичних заходів (артеріальна гіпотензія, ангіоневротичний набряк, респіраторний дистрес, генералізована кропив'янка, озноб, біль у спині, біль у грудях, тахікардія, абдомінальний біль, біль у кінцівках, профузне потовиділення, артеріальна гіпертензія). 

Рідко: анафілактичні реакції*.

Дуже рідко: анафілактичний шок (включаючи реакції гіперчутливості з летальним наслідком) *.

Метаболічні розлади.

Дуже часто: анорексія*.

Часто: зниження апетиту, гіпокаліємія.

Нечасто: втрата/збільшення маси тіла, гіпофосфатемія, затримка рідини, гіпоальбумінемія, полідипсія, гіперглікемія, гіпокальціємія, гіпоглікемія, гіпонатріємія.

Невідомо: синдром лізису пухлини*.

Психіатричні розлади.

Часто: безсоння, депресія, тривожність.

Нечасто: занепокоєння.

Дуже рідко: сплутаність свідомості*.

З боку нервової системи.

Дуже часто: нейротоксичні ефекти (переважно периферична нейропатія), парестезія, сонливість.

Часто: депресія, тяжка нейропатія (переважно периферична нейропатія), нервозність, безсоння, порушення мислення, гіпокінезія, порушення ходи, гіпестезія, спотворення смаку, сенсорні порушення, сонливість.

Рідко: моторна нейропатія (що виявляється у помірно вираженій слабкості дистальних м'язів)*.

Нечасто: полінейропатія, арефлексія, дискінезія, гіпорефлексія, невралгії, втрата чутливості, поступальне запаморочення, невропатичний біль, тремор.

Дуже рідко: вегетативна нейропатія (що призводить до паралітичної непрохідності кишечнику та ортостатичної гіпотензії)*, великі епілептичні напади («grand mal»)*, конвульсії*, енцефалопатія*, запаморочення*, головний біль*, атаксія*

З боку органу зору.

Часто: підвищена сльозоточивість, випадання волосся брів або вій, сухий кератокон'юнктивіт.

Нечасто: сухість очей, послаблення зору, дефект поля зору, подразнення очей, біль в очах, зниження гостроти зору, кон'юнктивіт, свербіж очей, кератит.

Дуже рідко: ураження зорового нерва та/або порушення зору (миготлива скотома)*, особливо у пацієнтів, які одержували дози вище рекомендованих.

Невідомо: макулярний набряк*, фотопсія*, плаваючі помутніння у скловидному тілі*.

З боку органів слуху і лабіринту.

Нечасто: біль у вухах.

Дуже рідко: ототоксичні ураження*, втрата слуху*, шум у вухах*, вертиго*.

З боку серцевої системи.

Часто: брадикардія, тахікардія, підвищене серцебиття, непритомність.

Нечасто: застійна серцева недостатність, інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада і непритомність, кардіоміопатія, безсимптомна шлуночкова тахікардія, тахікардія у поєднанні з бігемінією, аритмія, екстрасистолія.

Рідко: серцева недостатність, зупинка серця, дисфункція лівого шлуночка.

Дуже рідко: фібриляція передсердь*, надшлуночкова тахікардія*.

З боку судинної системи.

Дуже часто: артеріальна гіпотензія.

Часто: вазодилатація (припливи), лімфедема.

Нечасто: артеріальна гіпертензія, тромбоз, тромбофлебіт, холодні кінцівки, ортостатична гіпотензія.

Дуже рідко: шок*.

Невідомо: флебіти.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Часто: носова кровотеча, біль у ділянці глотки-стравоходу, риніт, ринорея.

Нечасто: продуктивний кашель, задишка напруги, закладеність пазух, зниження дихальних шумів, алергічний риніт, охриплість голосу, закладеність носа, сухість слизової оболонки носа, свистяче дихання, легенева емболія, тромбоемболія легеневої артерії, інтерстиціальна пневмонія.

Рідко: дихальна недостатність*, емболія легеневої артерії*, фіброз легенів*, інтерстиціальний пневмоніт*, задишка*, плевральний випіт*.

Дуже рідко: кашель*, легенева гіпертензія*.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Дуже часто: нудота, блювання, діарея, запалення слизових оболонок, стоматит, біль у животі.

Часто: сухість у роті, виразки у роті, мелена, диспепсія, здуття живота, біль у верхній частині живота, диспепсія, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, оральна гіпестезія.

Нечасто: дисфагія, метеоризм, глоссалгія, сухість у роті, біль у яснах, рідкі випорожнення, біль внизу живота, виразки у роті, біль у порожнині рота, ректальна кровотеча.

Рідко: обструкція кишечнику*, перфорація кишечнику*, ішемічний коліт*, гострий панкреатит*.

Дуже рідко: мезентеріальний тромбоз*, псевдомембранозний коліт*, езофагіт*, запор*, асцити*, нейтропенічний коліт*, гіпогідратація*.

З боку гепатобіліарної системи.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх