Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Оспамокс 500 мг №12

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 12 Количество в упаковке
  • Дозировка 500 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Сандоз ГмбХ, Австрія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

ОСПАМОКС
табл. п/плен. оболочкой 500 мг, № 12     
  

Амоксициллин    500 мг

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА: полусинтетический аминопенициллиновый антибиотик широкого спектра действия для перорального применения. Действует бактерицидно, нарушая синтез компонентов бактериальной клетки. Активен в отношении как грамположительных, так и грамотрицательных микроорганизмов. Клинически значимые грамотрицательные микроорганизмы, чувствительные к амоксициллину, включают Escherichia coli, Proteus mirabilis, Salmonella spp ., Shigella spp ., Campylobacter spp ., Haemophilus influenzae, Bordetella pertussis, Leptospira spp ., Chlamydia spp . Кроме того, амоксициллин активен в отношении всех микроорганизмов, чувствительных к пенициллину G, например стрептококков групп А, B, C, G, H, l, M, Streptococcus pneumoniae, стафилококков и Neisseria spp ., не продуцирующих пенициллиназу, Erysipelothrix rhusiopathiae, Corynebacterium spp ., Bacillus anthracis, Actinomyces spp ., Streptobacillus spp ., Spirillium minus, Pasteurella multocida, Listeria spp ., Spirochaeta (Leptospira, Treponema, Borrelia) и др., а также различных анаэробных микроорганизмов (в том числе пептококков, пептострептококков, клостридий и фузобактерий).
Препарат практически полностью всасывается в тонком кишечнике; прием пищи не влияет на всасывание амоксициллина. Абсолютная биодоступность препарата зависит от дозы и находится в диапазоне 75–90%. В диапазоне доз 250 и 750 мг биодоступность (параметры AUC и/или выведения с мочой) линейно пропорциональна дозе. При более высоких дозах степень абсорбции снижается. При пероральном применении амоксициллина в разовой дозе 500 мг концентрация в плазме крови составляла 6–11 мг/л. После применения препарата в разовой дозе 3 г плазменные концентрации достигали 27 мг/л. Максимальная концентрация препарата в плазме крови достигается через 1–2 ч после перорального приема. Связывание с белками плазмы крови составляет около 17%. Амоксициллин хорошо распределяется в тканях и жидкостях организма, включая мокроту и гнойный бронхиальный секрет. При нормальной функции печени наблюдается высокая концентрация препарата в желчи. Около 7–25% принятой дозы превращается в неактивную пенициллиновую кислоту. Период полувыведения амоксициллина у пациентов с нормальной функцией почек составляет около 1–1,5 ч, у пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности период полувыведения — 5–20 ч. Около 60–80% перорально принятой дозы амоксициллина выводится в неизмененном виде с мочой на протяжении 6 ч и незначительное количество — с желчью.

ПОКАЗАНИЯ: инфекции, вызванные микроорганизмами, чувствительными к амоксициллину: инфекции дыхательных путей и ЛОР-органов (острый и хронический бронхит, пневмония, абсцесс легкого, гнойный отит); коклюш (инкубационный период и начальная стадия); инфекции мочеполовой системы (острый и хронический пиелонефрит, пиелит, простатит, эпидидимит, цистит, уретрит, бессимптомная бактериурия в период беременности, гонорея); гинекологические инфекции (септический аборт, аднексит, эндометрит и др.); инфекции органов пищеварения (хеликобактерная персистенция, холангит, холецистит, брюшной тиф, паратиф, особенно осложненный септицемией (в комбинации с аминогликозидами), носительство сальмонеллы, шигеллез); инфекции кожи и мягких тканей; лептоспироз, острый и латентный листериоз. Если не требуется парентерального назначения антибиотиков, Оспамокс можно назначать также при инфекционном эндокардите, например энтерококковом (изолированно или в комбинации с аминогликозидами), бактериальном менингите (после определения чувствительности возбудителей, особенно у детей), при септицемии, вызванной чувствительными микроорганизмами, для профилактики гнойно-септических осложнений при хирургических вмешательствах.

ПРИМЕНЕНИЕ:
режим дозирования устанавливают индивидуально в зависимости от возраста, массы тела и состояния функции почек больного, а также от чувствительности микроорганизмов и локализации инфекционного процесса.
Взрослым обычно назначают по 500 мг 3 раза в сутки.
При хронических заболеваниях, рецидивах, тяжелом течении инфекционных заболеваний назначают до 1 г 3–4 раза в сутки.
При острой неосложненной гонорее назначают однократно 3 г препарата в сочетании с 1 г пробенецида.
Для профилактики эндокардита при небольших хирургических вмешательствах — 3 г за 1 ч до проведения процедуры. При необходимости повторную дозу назначают через 6 ч.
Средний курс лечения — 5–7 дней.
Для предупреждения осложнений лечение стрептококковых инфекций должно длиться по крайней мере 10 дней.
Оспамокс необходимо принимать еще 2–3 дня после исчезновения всех симптомов заболевания.
При почечной недостаточности (клиренс креатинина ≤30 мл/мин) дозу препарата снижают на 15–50% и/или увеличивают интервал между приемами в 12 ч. У больных с анурией доза препарата не должна превышать 2 г в сутки.
Детям препарат назначают в дозах из расчета 30–60 мг/кг в сутки, разделенных на 2–3 приема.
Возраст ребенка, лет    Суточная доза
3–6    500 мг
6–10    750 мг
10–14    1 г
14–18    1,5 г
При тяжелом протекании инфекционного заболевания суточную дозу для детей можно повысить до 100 мг/кг.
Препарат назначают независимо от приема пищи. Таблетки Оспамокса ДТ можно принимать, запивая водой, или же растворить в воде и выпить полученный р-р.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ: повышенная чувствительность к пенициллинам; перекрестная чувствительность к β-лактамным антибиотикам (цефалоспорины); инфекционный мононуклеоз; лимфолейкоз; возраст до 3 лет (таблетки, капсулы).

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:
ЖКТ: тошнота, потеря аппетита, рвота, вздутие живота, диарея, сухость во рту, нарушение вкуса; редко — обесцвечивание зубов (особенно при применении суспензии), исчезающее после чистки зубов щеткой; очень редко — окращивание языка в черный цвет.
Печень и желчевыводящие пути: умеренно выраженное и преходящее повышение активности печеночных трансаминаз.
Реакции повышенной чувствительности: побочные реакции со стороны кожи, такие как экзантема, зуд, крапивница; немедленное появление после приема препарата крапивницы свидетельствует о наличии аллергической реакции на амоксициллин, в связи с чем лечение Оспамоксом следует отменить. Редко — мультиформная эритема, макуло-папулезные высыпания; сывороточная болезнь, аллергический васкулит, синдром Стивена — Джонсона, буллезный и эксфолиативный дерматит; в отдельных случаях — токсический эпидермальный некролиз, анафилактический шок, ангионевротический отек.
Нервная система: гиперкинезия, головокружение, судороги. Судороги могут отмечать у пациентов с почечной недостаточностью или у тех, кто применяет препарат в высоких дозах.
Мочевыводящая система: редко — развитие интерстициального нефрита.
Система кровообразования: редко — агранулоцитоз, тромбоцитопения.
Общие нарушения: редко сообщалось о возникновение лекарственной лихорадки; продолжительное или повторное применение препарата может привести к развитию суперинфекций и колонизации стойких микроорганизмов или дрожжей, которые вызывают оральный или вагинальный кандидоз.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ: следует с осторожностью применять у больных с аллергическим диатезом и астмой.
При наличии тяжелой диареи, характерной для псевдомембранозного колита, прием таблеток следует прекратить и принять соответствующие медицинские меры.
Как и при применении других антибиотиков, возможно развитие суперинфекций.
Период беременности и кормления грудью. Амоксициллин проникает через плацентарный барьер и в грудное молоко. Поэтому, принимая во внимание отсутствие данных о возможном эмбриотоксическом, тератогенном или мутагенном действии препарата, в период беременности и кормления грудью Оспамокс назначают только при тщательной оценке соотношения польза/риск.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ: препараты бактериостатического действия (антибиотики тетрациклинового ряда, макролиды, хлорамфеникол) могут нейтрализовать бактерицидный эффект амоксициллина.
Одновременное применение амоксициллина с дигоксином может привести к повышению абсорбции последнего, что может вызвать необходимость коррекции дозы дигоксина.
При одновременном назначении с аминогликозидами (дигоксин) возможен синергический эффект.
Сочетанное назначение амоксициллина с пробенецидом, фенилбутазоном, оксифенбутазоном, по меньшей мере с ацетилсалициловой кислотой, индометацином и сульфинперазоном приводит к повышению концентрации амоксициллина в плазме крови.
При наличии положительных тестов на чувствительность можно использовать комбинации с другими бактерицидными антибиотиками (цефалоспорины, аминогликозиды).
Одновременный прием антацидов снижает всасывание Оспамокса.
Применение Оспамокса с аллопуринолом может приводить к повышению частоты возникновения кожных реакций.
Как и другие антибиотики, Оспамокс в единичных случаях может снижать активность пероральных контрацептивов.

ПЕРЕДОЗИРОВКА: Симптомы: тошнота, рвота, диарея и, как следствие, нарушение водно-электролитного баланса.
Лечение: специфического антидота нет. Назначают промывание желудка, активированный уголь, солевые слабительные средства; меры по поддержанию водно-электролитного баланса; гемодиализ.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:
в сухом, защищенном от света месте при температуре до 25 °C.

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 12 Количество в упаковке
  • Дозировка 500 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Сандоз ГмбХ, Австрія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация J01C A04 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

 для медичного застосування лікарського засобу

ОСПАМОКС®

(OSPAMOX®)

 

Склад: 

діюча речовина: амоксицилін;

1  таблетка містить амоксициліну 500 мг або 1000 мг у формі амоксициліну  тригідрату;

допоміжні речовини: магнію стеарат, повідон (К 25), натрію крохмальгліколят (тип А), целюлоза мікрокристалічна;

оболонка: титану діоксид (Е 171), тальк, гіпромелоза.

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті  плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: овальні, двоопуклі таблетки від білого до кремового кольору з характерним запахом, з рискою з обох боків.

 

Фармакотерапевтична група.

Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни широкого спектра дії. Амоксицилін. Код АТХ J01C A04.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Амоксицилін – напівсинтетичний амінопеніциліновий антибіотик широкого спектра дії для перорального застосування. Пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. Має  широкий спектр антимікробної дії.

До препарату чутливі такі види мікроорганізмів:

– грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus bovis, Streptococcus pyogenes;

– грамнегативні аероби: Helicobacter pylori;

–        анаероби:  Peptostreptococci;

–        інші: Borrelia.

Непостійно чутливі (набута резистентність може стати проблемою): Enterococcus faecium, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Prevotella,   Fusobacterium spp.

Стійкі такі види, як: Staphylococcus aureus, Acinetobacter, Citrobacter, Enterobacter, Klebsiella, Legionella, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia, Pseudomonas, Serratia, Bacteroides fragilis, Chlamydia, Mycoplasma, Rickettsia.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Абсолютна біодоступність амоксициліну залежить від дози і знаходиться в межах від 75 до 90 %. У дозах від 250 мг до 1000 мг біодоступність (параметри AUC та Cmax) лінійно пропорційна дозі. При більш високих дозах ступінь абсорбції знижується. Прийом їжі практично не впливає на абсорбцію препарату. Після прийому разової дози 500 мг  концентрація амоксициліну у плазмі крові становить 6-11 мг/л. Максимальна концентрація активної речовини у плазмі крові досягається через 1-2 години. 

Розподіл. Приблизно 17 % амоксициліну зв’язується з білками плазми крові. Терапевтична концентрація препарату швидко досягається в сироватці крові, легенях, бронхіальному секреті, рідині середнього вуха, жовчі та сечі. Концентрація амоксициліну в жовчі перевищує його концентрацію у крові у 2-4 рази. Амоксицилін погано проникає у спинномозкову рідину; однак при запаленні мозкових оболонок (наприклад, при менінгітах) концентрація у спинномозковій рідині становить приблизно 20 % від концентрації у плазмі крові.

Метаболізм. Амоксицилін частково метаболізується, більшість його метаболітів неактивна.

Виведення. Амоксицилін виводиться переважно нирками. Приблизно 60-80 % прийнятої дози елімінує через  6 годин у незміненому стані. Період напіввиведення амоксициліну становить     1-1,5 години. При порушенні функції нирок період напіввиведення амоксициліну збільшується і досягає 8,5 години при анурії.

Період напіввиведення амоксициліну не змінюється при порушенні функції печінки.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Спричинені чутливими до лікарського засобу мікроорганізмами інфекції:

– дихальних шляхів;

– сечостатевої системи;

– травного тракту (у тому числі ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з виразкою

   шлунка або дванадцятипалої кишки, у складі комбінованої терапії);

– шкіри  та м’яких тканин.

При застосуванні амоксициліну в складі комбінованої терапії для ерадикації Helicobacter pylori слід враховувати інформацію про інші лікарські засоби, що застосовуються у комбінованій терапії.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до амоксициліну та до інших бета-лактамних антибіотиків (у т. ч. пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів), а також до допоміжних речовин препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Алопуринол. Одночасне застосування з амоксициліном сприяє виникненню шкірних алергічних реакцій.

Дигоксин. Збільшується всмоктування дигоксину, тому необхідна корекція його дози.

Антикоагулянти. Одночасне застосування амоксициліну та антикоагулянтів класу кумаринів може подовжити час кровотечі. Необхідне коригування дози антикоагулянтів. Були повідомлення про збільшення активності пероральних антикоагулянтів у пацієнтів, які отримували амоксицилін.

Описані окремі випадки збільшення рівня міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у пацієнтів, які одночасно приймали амоксицилін та аценокумарол або варфарин. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або МНВ з додаванням або припиненням лікування амоксициліном. Крім того, може виникати необхідність проведення корекції дози пероральних антикоагулянтів.

Дисульфірам. Одночасне застосування з амоксициліном протипоказано.

Метотрексат. Застосування амоксициліну з метотрексатом призводить до збільшення  токсичної дії останнього. Амоксицилін зменшує нирковий кліренс метотрексату, тому слід перевіряти рівень його концентрації у сироватці крові.

Амоксицилін слід з обережністю застосовувати разом з пероральними гормональними контрацептивами, оскільки плазмовий рівень естрогенів і прогестерону  може тимчасово зменшитися, що може знижувати ефективність  гормональних  контрацептивів. Тому рекомендується використовувати додаткові негормональні протизаплідні засоби.

Пробенецид, фенілбутазон, оксифенбутазон, меншою мірою ацетилсаліцилова кислота та сульфінпіразон пригнічують тубулярну секрецію препаратів пеніцилінового ряду, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та концентрації амоксициліну у плазмі крові.

Препарати, що чинять бактеріостатичну дію (антибіотики тетрациклінового ряду, макроліди, хлорамфенікол), можуть нейтралізувати бактерицидний ефект амоксициліну. Паралельне застосування аміноглікозидів є можливим (синергічний ефект).

Одночасний прийом з антацидами зменшує всмоктування амоксициліну.

Інші види взаємодій.

Форсований діурез призводить до зменшення концентрації амоксициліну в крові шляхом збільшення його елімінації.

Поява діареї може призводити до зменшення абсорбції інших лікарських засобів та несприятливо впливати на їх ефективність.

Вплив на результати діагностичних лабораторних досліджень: при випробуванні на наявнiсть глюкози в сечi рекомендується використовувати ферментативний глюкозооксидазний метод. При застосуваннi хiмiчних методiв зазвичай спостерiгаються хибнопозитивнi результати.

Амоксицилін може знижувати кількість естріолу в сечі у вагітних жінок.

При високих концентраціях амоксицилін може зменшити рівень глікемії у сироватці крові. Амоксицилін може впливати на визначення білка  колориметричним методом.

 

Особливості застосування.

Гіперчутливість. Перед початком лікування амоксициліном необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів. Може існувати перехресна гіперчутливість  та перехресна резистентність (10-15 %) між пеніцилінами та цефалоспоринами.

Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактоїдні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції вірогідніше виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі чи наявністю гіперчутливості до різних алергенів. У разі виникнення алергічної реакції терапію амоксициліном  слід припинити та призначити відповідне лікування.

Інфекційний мононуклеоз. У пацієнтів з інфекційним мононуклеозом чи лейкемоїдними  реакціями лімфатичного типу часто відмічалася екзантема, яка не є наслідком гіперчутливості до пеніцилінів. Таким чином,  препарат не слід застосовувати  пацієнтам з мононуклеозом. 

Амоксицилін не рекомендується застосовувати для лікування хворих із гострим лімфолейкозом через підвищений ризик еритематозних висипань на шкірі.

Резистентність. Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливої до препарату мікрофлори. Як і при застосуванні інших пеніцилінів широкого спектра дії, можуть виникати суперінфекції.

Псевдомембранозний коліт. При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про розвиток антибіотикоасоційованого коліту від легкого ступеня до такого, що становить загрозу життю. При виникненні тяжкої діареї, характерної для псевдомембранозного коліту (у більшості випадків спричиненого Clostridium difficile), рекомендується припинити застосування препарату і вжити відповідних заходів. Застосування антиперистальтичних засобів протипоказано.

Слід також вжити необхідних заходів при виникненні геморагічних колітів чи реакцій гіперчутливості.

Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю виведення амоксициліну може знижуватись залежно від ступеня ниркової недостатності. При тяжкій нирковій недостатності необхідно зменшувати дозу амоксициліну.

У пацієнтів з порушенням функції нирок  у поодиноких випадках можуть виникати судоми.

При застосуванні високих доз препарату необхідно вживати достатню кількість рідини для профілактики кристалурії, яка може бути викликана амоксициліном. Наявність високої концентрації амоксициліну у сечі може спричинити випадання осаду в сечовому катетері, тому його слід візуально перевіряти через певні проміжки часу.

Пацієнтам із тяжкими розладами травного тракту, що супроводжуються діареєю та блюванням, не слід застосовувати пероральні форми амоксициліну, що пов’язано з ризиком зменшення всмоктування.

Поява на початку лікування генералізованої еритеми з гарячкою, асоційованою з пустулами, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказано застосовувати амоксицилін.

При лікуванні протягом тривалого часу рекомендовано періодично оцінювати функцію систем організму, включаючи ниркову, печінкову та гемопоетичну систему. Під час терапії високими дозами слід регулярно контролювати показники крові.

У недоношених дітей і в неонатальному періоді слід контролювати функцію нирок, печінки та крові.

При застосуванні амоксициліну в складі комбінованої терапії для ерадикації Helicobacter pylori слід ознайомитися з інструкцією для медичного застосування інших лікарських засобів для комбінованої терапії.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Амоксицилін проникає через плацентарний бар’єр; його концентрація в плазмі крові плода становить приблизно 25-30 % від концентрації у плазмі крові вагітної. Обмежені дані щодо застосування амоксициліну у період вагітності свідчать про відсутність небажаного впливу на плід/новонародженого. Дослідження на тваринах показали відсутність тератогенної дії амоксициліну. При необхідності призначення амоксициліну у період вагітності слід провести ретельну оцінку співвідношення потенційного ризику для плода та очікуваної користі для жінки.

Амоксицилін виділяється у незначній кількості в грудне молоко, тому не можна виключити ризик розвитку гіперчутливості у дитини у період годування груддю. Застосування препарату у цей період  можливе тільки тоді, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для дитини. Годування груддю слід припинити, якщо у новонародженого виникли шлунково-кишкові розлади (діарея, кандидоз або висипання на шкірі).

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

До з’ясування індивідуальної реакції на препарат (може бути запаморочення, судоми) рекомендується дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

 

Спосіб застосування та дози.

Дози амоксициліну встановлює лікар залежно від віку, маси тіла та стану нирок хворого, а також від чутливості мікроорганізмів та локалізації інфекційного процесу.

Прийом їжі не впливає на всмоктування амоксициліну. Таблетку слід ковтати цілою або розділити на частини, не розжовувати, запити 1 склянкою води.

Дозування. У разі інфекційно-запальних захворювань легкого та середнього ступеня  дорослим  і  дітям  віком  від 12  років (з масою тіла понад 40 кг)  рекомендується приймати   500-750  мг  2 рази  на  добу  або 500 мг 3 рази на добу.

При лікуванні хронічних захворювань, у разі рецидиву, інфекції тяжкого перебігу дозу препарату можна збільшити і її рекомендується розподілити на 3 прийоми:  дорослим  призначають  по 750-1000  мг  3  рази  на  добу;  дітям віком  від 12  років  –  до 60 мг/кг/добу за 3 прийоми.

Діти з масою тіла <40 кг.

Добова доза для дітей становить 40-90 мг/кг/добу, розподілена на 2-3 прийоми  (не перевищувати дозу 3 г/добу), залежно від показань, тяжкості захворювання і чутливості мікроорганізмів.

Дані фармакокінетики та фармакодинаміки свідчать, що застосування препарату тричі на добу більш ефективне, ніж двічі на добу (добову дозу препарату рекомендується розподіляти на             2 прийоми, якщо вона наближається до верхньої рекомендованої межі).

Спеціальні рекомендації.

Тонзиліт: 50 мг/кг/добу за 2 прийоми.

Гострий середній отит: в зоні високої поширеності пневмококу зі зниженою чутливістю до пеніцилінів дозовий режим повинен відповідати національним/локальним рекомендаціям.

Рання стадія хвороби Лайма (мігруюча еритема): 50 мг/кг/добу за 3 прийоми протягом 14-      21 днів.

Профілактика ендокардиту: дорослі – прийом разової дози 2-3 г амоксициліну за 1 годину до планової хірургічної процедури; діти – прийом разової дози 50 мг/кг маси тіла за 1 годину до планової хірургічної процедури.

Гонорея (гостра, неускладнена): прийом разової дози 3 г.

Тривалість застосування. У разі інфекцій легкого та середнього ступеня препарат приймають протягом 5-7 днів. Однак якщо інфекції спричинені стрептококом, тривалість лікування має становити не менше 10 днів.

При лікуванні хронічних захворювань, локальних інфекційних уражень, інфекцій тяжкого перебігу тривалість лікування визначають за клінічною картиною захворювання.

Прийом препарату слід продовжувати протягом 48 годин після зникнення симптомів захворювання.

Пацієнти з порушеннями функції нирок.

Необхідно знизити дозу препарату  пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю.

Пацієнтам з кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв рекомендовано збільшувати  інтервал між прийомом препарату і зменшувати добову дозу препарату. При порушенні функції нирок не рекомендуються короткі курси лікування (прийом разової дози 3 г).

Таблиця 1

Ниркова недостатність у дорослих пацієнтів (включаючи пацієнтів літнього віку)

Кліренс креатиніну, мл/хв

Дози, мг

Інтервал між застосуванням

> 30

Не потребує коригування дози

 

10-30

500

12 годин

< 10

500

24 години


В кінці процедури гемодіалізу слід застосовувати 500 мг амоксициліну.

Таблиця 2

Ниркова недостатність у дітей з масою тіла менше 40 кг

Кліренс креатиніну, мл/хв

Доза

Інтервал між застосуванням

> 30

Звичайна доза

Відсутня необхідність у зміні

10-30

Звичайна доза

12 годин  ( відповідно до 2/3 дози)

< 10

Звичайна доза

24 години  (відповідно до 1/3 дози)


 

Пацієнти з порушеннями функції печінки.

При порушенні функції печінки зміна дозування не потрібна.

 

Діти.

Дітям віком до 12 років рекомендована інша лікарська форма препарату – суспензія.

 

Передозування.

Симптоми: порушення функції травного тракту – нудота, блювання, діарея, наслідком чого може бути порушення водно-електролітного балансу.

Повідомлялося про випадки кристалурії, що іноді призводили до ниркової недостатності.

Лікування: слід викликати блювання або провести промивання шлунка, після чого прийняти активоване вугілля та осмотичний послаблювальний засіб. Слід підтримувати водний та електролітний баланс. Амоксицилін можна видалити з кровотоку шляхом гемодіалізу. Специфічний антидот невідомий.

 

Побічні реакції.

Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000,        <1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

Інфекції та інвазії: нечасто – тривале або повторне застосування препарату може призвести до розвитку суперінфекцій і надмірного росту нечутливих мікроорганізмів або дріжджів, що спричиняють  кандидоз шкіри та слизових оболонок.

З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко – еозинофілія, гемолітична анемія; дуже рідко – лейкопенія, тяжка нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, мієлосупресія, гранулоцитопенія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу. Ці прояви є оборотними за умови припинення лікування.

З боку імунної системи: рідко – тяжкі алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), анафілаксію, сироваткову хворобу, алергічний васкуліт, набряк гортані, анафілактичний шок.

З боку травного тракту: часто – діарея, нудота, блювання, метеоризм, м’які випорожнення, свербіж у ділянці ануса, втрата апетиту, енантема (особливо у ділянці рота), сухість у роті, порушення смаку; рідко – зміна кольору поверхні зубів (особливо у дітей при прийомі суспензії). Належні гігієнічні процедури для порожнини рота можуть попередити зміну кольору зубів, оскільки такій наліт здебільшого видаляється при чищенні зубів; дуже рідко – антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний і геморагічний коліт), кандидоз кишечнику, забарвлення язика у чорний колір. Ці побічні явища в основному не тяжкі і минають або під час лікування, або одразу після завершення терапії. Виникненню таких явищ можна запобігти, якщо застосовувати амоксицилін під час прийому їжі.

З боку нервової системи: дуже рідко – гіперкінезія, гіперактивність, запаморочення, судоми (у пацієнтів з епілепсією і менінгітом, у разі порушення функції нирок, при застосуванні високих доз амоксициліну), асептичний менінгіт. 

З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – гепатит, холестатична жовтяниця, помірне і короткочасне підвищення рівня печінкових ферментів (АСТ, АЛТ).

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – шкірні висипання, кропив’янка, свербіж; дуже рідко – мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний та ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Лайєлла. Раптове виникнення кропив’янки вказує на алергічну реакцію на амоксицилін і потребує негайного припинення терапії.

З боку нирок та сечовидільної системи:  рідко – гострий інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

Інші: рідко – гарячка.

 

Термін придатності. 4 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Таблетки по 500 мг: по 12 таблеток у блістері; по 1 (12 ´ 1) блістеру в картонній коробці;

таблетки по 1000 мг: по 6 таблеток у блістері; по 2 (6 ´ 2) блістери в картонній коробці.

 

Категорія відпуску.  За рецептом

 

Виробник.

Сандоз ГмбХ – ТехОпс, Австрія/Sandoz GmbH – TechOps, Austria.

 

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Біохеміштрассе 10, 6250 Кундль, Австрія/Biochemiestrasse 10, 6250 Kundl, Austria.


#7516
21.09.2016
Неделю назад моя дочь заболела ОРВИ, высокая температура не спадала в течении 6 дней, присоединилась бактериальная инфекция. Врач выписала нем препарат Оспамокс. Температура нормализовалась на вторые сутки, исчез ночной кашель. Днем лишь изредка покашливает.
Оцените отзыв: 0
#5823
29.07.2016
Открыла для себя!!!Средство очень даже неплохое, после двух дней применения результат как говорят на лицо. Возможны побочные действия, но вроде ничего такого не было.!!!)))
Оцените отзыв: 0
Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх