Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Навирел 50 мг N1

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Порошок
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Дозировка 50 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ, Німеччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

В соответствии с инструкцией к препарату Навирел 50 мг., № 1 – это коммерческое название антинеопластического иммуномодулятора, действующим веществом которого является тартрат Винорельбина. Это лекарственное средство производится известной на фармацевтическом рынке компанией Medac Gesellschaft fur klinische Spezialpraparate m.b.H. из Германии, что обеспечивает европейское качество выпускаемой продукции. Согласно описанию Навирел 50 мг. выпускается в лекарственной форме концентрата для приготовления инфузионного раствора. Навирел и его аналоги применяются в качестве препарата выбора при раке молочной железы (IV стадия) с метастатической пролонгацией процесса и неэффективном лечении другими химиопрепаратами, а также в случае немелкоклеточного ракового процесса легких III – IV стадии. Активное действующее вещество препарата имеет растительное происхождение и является алкалоидом барвинка. Назначение препарата производится с учетом измерения площади поверхности тела пациента и клинического диагноза. Препарат обладает выраженным миелосупрессивным влиянием, что обуславливает основную побочную симптоматику.  По отзывам специалистов контроль гемостатических показателей, а в особенности содержание в крови лейкоцитов, эритроцитов и тромбоцитов является обязательным при лечении препаратами на основе Винорельбина. Навирел не показан к применению в педиатрической практике, а также у беременных женщин и кормящих матерей. С осторожностью следует относится к вакцинации во время лечения химиотерапевтическими препаратами.


В Киеве, Черновцах, Кривом Роге и других городах Украины предлагает свои услуги сеть Аптека24. Выгодная стоимость препаратов и их гарантированное оригинальное качество являются фирменной отличительной чертой нашей компании. Цены на лекарственные средства в сети Аптека24 едины по всей стране, как и условия их доступа. Наши сотрудники гарантируют тщательное выполнение всех требования по хранению и транспортировке препаратов и обеспечивают высокий уровень сервисного обслуживания своих покупателей.     


Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Порошок
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Дозировка 50 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ, Німеччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара 1.5.9ЛС_холод от +2 до +8_Ограниченный отпуск Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация L01C A04 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НАВІРЕЛ

(NAVIREL)

Склад:

діюча речовина: вінорелбін (у вигляді вінорелбіну тартрату);

1 мл концентрату містить вінорелбіну (у вигляді вінорелбіну тартрату) 10 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні та імуномодулюючі лікарські засоби, алкалоїди барвінку.

Код АТС L01 C A04.

Клінічні характеристики.

Показання.

·         Як монотерапія для пацієнтів з метастазуючим раком молочної залози (IV стадія), після неефективної хіміотерапії, яка включала антрациклін чи таксани, або якщо така хіміотерапія не підходить для лікування.

·         Недрібноклітинний рак легень III, IV стадії.

Протипоказання.

  • Відома гіперчутливість до вінорелбіну, інших алкалоїдів барвінку або до будь-якого компонента препарату.
  • Кількість нейтрофілів < 1.500/мм3, тяжка наявна або нещодавно перенесена інфекція (протягом останніх 2 тижнів).
  • Кількість тромбоцитів < 100.000/мм3.
  • Тяжка печінкова недостатність, не пов’язана з процесом розвитку пухлини.
  • Комбіноване застосування з вакциною проти жовтої гарячки.
  • Препарат не призначають пацієнткам репродуктивного віку, які не користуються ефективними контрацептивними засобами.
  • Не рекомендується у поєднанні з іншими живими атенуйованими вакцинами.
  • Не рекомендується у комбінації з фенітоїном та ітраконазолом.
  • Не допускається інтратекальне введення препарату.
  • Вагітність (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
  • Лактація (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Спосіб застосування та дози.

Тільки для внутрішньовенного застосування після відповідного розведення.

Інтратекальне введення вінорелбіну може бути небезпечним для життя.

Недрібноклітинний рак легенів.

Вінорелбін зазвичай вводять в дозі 25-30 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень. При застосуванні у комбінації з іншими цитостатичними засобами точну дозу вінорелбіну визначають згідно з протоколом лікування. Зазвичай препарат вводять у такій самій дозі (25-30 мг/м2 поверхні тіла), але через більші проміжки часу, наприклад у 1-й і 5-й дні або 1-й і 8-й дні курсу тривалістю 3 тижні.

Поширений або метастатичний рак молочної залози.

Зазвичай вінорелбін вводять у дозі 25-30 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень.

Максимальна разова доза вінорелбіну – 35,4 мг/м2 поверхні тіла.

Вінорелбін необхідно вводити шляхом повільного болюсного вливання (6–10 хв) після розведення у 20–50 мл розчину натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) або розчину глюкози 5 % чи шляхом короткої інфузії (20–30 хв) після розведення у 125 мл розчину натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) або розчину глюкози 5 %. Після введення вінорелбіну завжди необхідно вводити не менше 250 мл фізіологічного розчину, щоб промити вену.

Максимальна разова доза становить 35,4 мг/м2 поверхні тіла.

Максимальна курсова доза одного введення – 60 мг.

Модифікація дози

Пацієнти з печінковою недостатністю

Фармакокінетичні параметри вінорелбіну не змінюються у пацієнтів з печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня.

Однак для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю рекомендується зменшити дозу препарату до 20 мг/м2 поверхні тіла і ретельно контролювати гематологічні показники.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Враховуючи незначну ниркову екскрецію, фармакокінетичного обґрунтування зменшення дози вінорелбіну для пацієнтів з порушенням функції нирок не існує.

Літні пацієнти.

Клінічний досвід не виявив значущих відмінностей відносно рівня відповіді у пацієнтів літнього віку, хоча не можна виключити більшу чутливість деяких пацієнтів літнього віку. Вік не впливає на фармакокінетику вінорелбіну.

Побічні реакції.

До небажаних реакцій, про які найчастіше повідомлялося, належать: пригнічення функції кісткового мозку, що супроводжується нейтропенією, анемія, неврологічні розлади, шлунково-кишкова токсичність, що супроводжується нудотою, блюванням, стоматитом і запорами, транзиторне підвищення біохімічних показників функції печінки, алопеція, місцевий флебіт.

Необхідно взяти до уваги, що при комбінованій хіміотерапії вінорелбіном з іншими протипухлинними лікарськими засобами наведені побічні реакції можуть зустрічатися частіше і бути більш тяжкими, ніж ті побічні реакції, які спостерігалися під час і після проведення монотерапії. Окрім того, необхідно звернути увагу на додаткові специфічні побічні реакції інших лікарських засобів.

Побічні реакції, про які повідомлялося, перелічені нижче за класами системи органів і за частотою. Частота визначається як: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100 до < 1/10); непоширені (≥ 1/1000 до < 1/100) рідкісні (≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідкісні (< 1/10000); невідомо (частота не може бути встановлена за наявними даними).

Додаткові побічні реакції, які спостерігалися в період постмаркетингового застосування препарату, були додані відповідно до класифікації MedDRA з частотою Невідомо.

Детальна інформація про побічні реакції: реакції були описані за допомогою класифікації ВООЗ (1-й ступінь – G1; 2-й ступінь – G2; 3-й ступінь – G3; 4-й ступінь – G4; 1-4-й ступінь – G1-4; 1-2-й ступінь – G1-2; 3-4-й ступінь – G3-4).

Інфекції та інвазії

поширені: бактеріальні, вірусні або грибкові інфекції різної локалізації (дихальної системи, сечовидільної системи, травного тракту) від легкого до помірного ступеня і зазвичай оборотного характеру при відповідному лікуванні;

непоширені: тяжкий сепсис з іншими вісцеральними порушеннями, септицемія;

дуже рідкісні: ускладнена септицемія, інколи з летальним наслідком;

невідомо: нейтропенічний сепсис (з можливим летальним наслідком в 1,2 % випадків).

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи

дуже поширені: пригнічення функції кісткового мозку, що виявляється переважно нейтропенією (G3: 24,3 % та G4: 27,8 % при монотерапії), яка є оборотною протягом 5-7 днів і не кумулюється з плином часу, анемія (G3-4: 7,4 % при монотерапії);

поширені: тромбоцитопенія (G3–4: 2,5 %) може проявлятися, але рідко буває тяжкою;

невідомо: фебрильна нейтропенія, панцитопенія.

Порушення з боку імунної системи

поширені: алергічні реакції (реакції з боку шкіри, реакції з боку дихальних шляхів);

невідомо: системні алергічні реакції (анафілактичні реакції або анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк).

Ендокринні порушення

невідомо: синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНСАДГ).

Порушення метаболізму
і харчування

рідкісні: тяжка гіпонатріємія;

невідомо: анорексія.

Порушення з боку нервової системи

дуже поширені: неврологічні порушення (G3: 2,6 %; G 4: 0,1 %), включаючи відсутність глибоких сухожильних рефлексів. Про слабкість нижніх кінцівок повідомлялося після тривалої хіміотерапії;

непоширені: тяжка парестезія з сенсорними і моторними симптомами.

Ці симптоми зазвичай мають оборотний характер.

Дуже рідкісні: синдром Гійєна – Барре.

Порушення з боку серця

рідкісні: ішемічні захворювання серця, подібні до стенокардії, транзиторні зміни електрокардіограми, інфаркт міокарда, іноді з летальним наслідком;

дуже рідкісні: тахікардія, відчуття серцебиття і порушення ритму серця.

Порушення з боку судинної системи

непоширені: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, відчуття припливів і відчуття холоду в кінцівках;

рідкісні: тяжка гіпотензія, колапс.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

непоширені: задишка і бронхоспазм можуть виникати як внаслідок застосування вінорелбіну, так і інших алкалоїдів барвінку;

рідкісні: інтерстиціальне захворювання легень, іноді з летальним наслідком;

дуже рідкісні: дихальна недостатність.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

дуже поширені: запор є основним симптомом (G3-4: 2,7 %), що рідко призводить до кишкової непрохідності, при монотерапії вінорелбіном (G3-4:4,1 %) та при комбінації вінорелбіну з іншими хіміотерапевтичними засобами. Нудота і блювання (G1-2: 30,4 %,    G3-4: 2,2 % при монотерапії; протиблювотна терапія може зменшити виникнення цих ефектів), стоматит (G1-4: 15 % при монотерапії вінорелбіном), езофагіт;

поширені: діарея (зазвичай слабкого або помірного ступеня);

рідкісні: паралітична непрохідність кишечнику (лікування може бути відновлено ​​після відновлення нормальної моторики кишечнику), панкреатит.

Порушення з боку гепатобіліарної системи

дуже поширені: транзиторне підвищення біохімічних показників функції печінки (G1-2) без клінічних проявів (підвищення рівня загального білірубіну, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази на 27,6 %, підвищення рівня аланінамінотрансферази на 29,3 %).

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

дуже поширені: алопеція, зазвичай легкого характеру (G3-4: 4,1 %), може виникати при монотерапії вінорелбіном;

рідкісні: генералізовані шкірні реакції;

невідомо: еритема з локалізацією на долонях і підошвах.

Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини

поширені: міалгія, артралгія, біль у щелепі.

Порушення з боку нирок і сечовивідної системи

поширені: підвищення рівня креатиніну.

Порушення загального характеру та реакції у місці введення препарату

дуже поширені: астенія, підвищена втомлюваність, пропасниця, біль різної локалізації, зокрема біль у грудях та біль у місці пухлини.

Реакції у місці введення можуть включати еритему, печіння, зміну кольору вени і місцевий флебіт (G3-4: 3,7 %) при монотерапії вінорелбіном;

рідкісні: некроз у місці введення (правильне позиціонування голки або внутрішньовенного катетера та болюсне введення з наступним промиванням вени може обмежити такий ефект).


Звітність про небажані реакції

Звітність про небажані реакції після реєстрації лікарського засобу дуже важлива. Вона дає змогу продовжувати моніторинг балансу користь/ризик лікарського засобу. Працівників охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які небажані реакції через національні системи звітності.

Передозування.

Повідомлялося про випадки випадкового гострого передозування у людини: такі випадки можуть призводити до гіпоплазії кісткового мозку і іноді супроводжуватись інфекцією, гарячкою і паралітичною непрохідністю кишечнику. Підтримувальне лікування, наприклад переливання крові, призначення факторів росту або терапії антибіотиками широкого спектра дії, зазвичай розпочинається за рішенням лікаря. Антидот невідомий.

Оскільки антидоту, який можна було б застосувати при передозуванні введеного внутрішньовенно вінорелбіну, не існує, у разі передозування необхідно вжити симптоматичних заходів, наприклад:

·        постійний контроль за основними життєвими функціями і ретельне спостереження за станом пацієнта;

·        щоденний контроль аналізу крові, щоб своєчасно визначити необхідність в переливанні крові, фактору росту та для того, щоб виявити потребу у невідкладній допомозі і мінімізувати ризик інфекцій;

·        контроль системи кровообігу і функції печінки;

·        у разі ускладнень, спричинених інфекцією, може бути необхідною терапія антибіотиками широкого спектра дії;

·        профілактика або лікування паралітичної непрохідності кишечнику.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних щодо застосування вінорелбіну вагітним жінкам недостатньо. Дослідження на тваринах показали ембріотоксичний та тератогенний вплив препарату. Враховуючи результати досліджень на тваринах і фармакологічну дію вінорелбіну, припускають, що препарат може чинити серйозний вплив на розвиток плода, якщо застосовується під час вагітності.

Вінорелбін протипоказаний в період вагітності.

Жінкам рекомендують уникати вагітності протягом лікування вінорелбіном.

У разі лікування вагітної пацієнтки вінорелбіном за життєвими показаннями необхідно провести медичну консультацію щодо ризику шкідливого впливу вінорелбіну на дитину.

Якщо протягом лікування жінка вагітніє, необхідно провести генетичну консультацію.

Вінорелбін може здійснювати генотоксичну дію. Тому чоловікам, яких лікують вінорелбіном, рекомендують не зачинати дитину протягом лікування і 6 місяців після закінчення лікування.

Жінки репродуктивного віку

Жінкам репродуктивного віку, які одержують вінорелбін, необхідно застосовувати ефективну контрацепцію протягом усього періоду лікування і 3 місяців після закінчення лікування, а у випадку виникнення вагітності слід негайно повідомити про це лікаря.

Годування груддю

Невідомо, чи проникає вінорелбін у грудне молоко людини. У дослідженнях на тваринах не вивчалась екскреція вінорелбіну в грудне молоко. Оскільки ризик для дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні, не може бути виключений, необхідно припинити годування груддю до початку лікування вінорелбіном.

Діти.

Безпека і ефективність застосування препарату дітям не встановлені, тому він не рекомендується для цієї вікової категорії.

Особливі заходи безпеки.

Дуже важливо уникати контакту лікарського засобу з очима: якщо лікарський засіб розпилювати під тиском, виникає ризик тяжкого подразнення і навіть утворення виразки рогівки. У разі потрапляння препарату в очі їх необхідно негайно ретельно промити ізотонічним розчином хлориду натрію. Після приготування розчину будь-яку поверхню, яка контактувала з лікарським засобом, необхідно протерти, а руки і обличчя вимити.

Приготування і введення вінорелбіну здійснює тільки досвідчений персонал. Необхідно вдягати захисні окуляри, одноразові рукавички, маску і одяг. Якщо розчин пролився, його треба зібрати, а місце витерти.

Невикористаний лікарський засіб необхідно знищити відповідно до стандартних лікарняних процедур.

Особливості застосування.

  • Вінорелбін слід застосовувати лише під наглядом лікаря, який має досвід роботи з протипухлинними препаратами.
  • Вінорелбін необхідно вводити тільки внутрішньовенно. Інтратекальне введення протипоказане. Після введення вінорелбіну необхідно завжди вводити 0,9 % розчин натрію хлориду, щоб промити вену.
  • Вінорелбін необхідно вводити внутрішньовенно дуже акуратно. До початку інфузії вінорелбіну дуже важливо переконатися, що канюля точно розміщена у вені. Екстравазація вінорелбіну під час внутрішньовенного введення може спричинити виражене місцеве подразнення. У цьому випадку інфузію необхідно негайно припинити, вену промити 0,9 % розчином натрію хлориду, і решту дози необхідно ввести в іншу вену. У випадку екстравазації для зниження ризику розвитку флебіту можна внутрішньовенно ввести глюкокортикостероїди.
  • Лікування необхідно розпочинати з ретельної перевірки гематологічних показників (визначення рівня гемоглобіну, кількості лейкоцитів, гранулоцитів і тромбоцитів перед кожною новою ін'єкцією). Головним дозолімітувальним побічним ефектом при лікуванні вінорелбіном є нейтропенія. Вона має некумулятивний характер. Мінімальна кількість нейтрофілів спостерігається через 7-14 днів після введення препарату, після чого показники швидко нормалізуються протягом 5-7 днів. Якщо кількість нейтрофілів становить < 1.500/мм³ та/або кількість тромбоцитів становить           < 100 000/мм³, лікування необхідно відкласти до відновлення їх рівня, і за станом пацієнта необхідно вести спостереження. Застосування препарату відкладається на            1 тиждень майже в 35 % випадків лікування.
  • Якщо пацієнт демонструє симптоми підозрюваної інфекції, необхідно негайно провести ретельне обстеження.
  • Випадки інтерстиціального захворювання легенів спостерігалися частіше серед японців. Тому цій специфічній популяції слід приділяти особливу увагу.
  • У разі наявності значущого ураження печінки дозу необхідно зменшити: рекомендується обережність, обов'язково потрібен ретельний контроль гематологічних параметрів.
  • У разі ураження нирок немає необхідності в корекції дози через низький рівень ниркової екскреції.
  • Вінорелбін не призначають супутньо з променевою терапією, якщо ділянка лікування включає печінку.
  • Потужні інгібітори або індуктори CYP3A4 необхідно застосувати з обережністю через ризик змін концентрації вінорелбіну.
  • Цей лікарський засіб не рекомендується застосовувати у комбінації з ітраконазолом (як і всі алкалоїди барвінку) та фенітоїном (як і всі цитотоксичні засоби).
  • В період лікування вінорелбіном не рекомендується вводити живі атенуйовані вакцини.
  • Цей препарат протипоказано застосовувати у комбінації з вакциною проти жовтої гарячки; його сумісне застосування з іншими живими атенуйованими вакцинами не рекомендується.
  • Для того, щоб уникнути бронхоспазму, особливо при супутньому застосуванні з мітоміцином С, необхідно вжити відповідних запобіжних заходів. Пацієнтів, які лікуються амбулаторно, необхідно проінформувати, що їм слід звернутися до лікаря у разі виникнення задишки.
  • Рекомендовано вживати особливих запобіжних заходів при лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця в історії хвороби.

Вплив на фертильність.

Вінорелбін може мати генотоксичну дію. Тому чоловікам, яких лікують вінорелбіном, рекомендують не зачинати дитину протягом лікування і 6 місяців після закінчення лікування.

Оскільки лікування вінорелбіном може спричинити необоротну безплідність, чоловікам, які бажають стати батьками у майбутньому, рекомендується вдатися до кріоконсервації сперми до початку терапії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не досліджувалась, але на основі фармакодинамічних характеристик вінорелбіну можна зробити висновок, що препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами. Однак пацієнтам, які лікуються вінорелбіном, необхідно дотримуватись обережності, враховуючи деякі побічні ефекти препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодії, характер для всіх цитотоксичних препаратів.

Через підвищений ризик тромбозу при онкологічних захворюваннях хворим часто призначають антикоагулянти. Враховуючи високу інтраіндивідуальну варіабельність коагуляційної здатності під час перебігу хвороби, а також можливість взаємодії між пероральними антикоагулянтами і антинеопластичними препаратами, необхідно частіше контролювати МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення).

Одночасне застосування не рекомендується.

Цей препарат не рекомендується застосовувати у комбінації з живими атенуйованими вакцинами через потенційний ризик розвитку системного, можливо, невиліковного захворювання. Цей ризик підвищений у пацієнтів з імунодефіцитом унаслідок основного захворювання. Слід застосовувати інактивовані вакцини, якщо такі існують (наприклад від поліомієліту).

Одночасне застосування протипоказано.

У період лікування вінорелбіном протипоказане застосування вакцини від жовтої лихоманки.

Фенітоїн: не рекомендується застосовувати вінорелбін у поєднанні з фенітоїном через ризик посилення судом унаслідок зниження шлунково-кишкової абсорбції фенітоїну, а також ризик посилення токсичних ефектів або зниження ефективності вінорелбіну унаслідок посилення печінкового метаболізму, спричиненого фенітоїном.

Одночасне застосування, яке потребує обережності.

Циклоспорин, такролімус: при застосуванні вінорелбіну у комбінації з циклоспорином або такролімусом слід враховувати можливість надмірної імуносупресії з ризиком розвитку лімфопроліферації.

Взаємодії, характерні для алкалоїду барвінку.

Одночасне застосування не рекомендується.

Ітраконазол не рекомендується призначати сумісно з вінорелбіном через ризик посилення нейротоксичних ефектів внаслідок зменшення печінкового метаболізму.

Сумісне застосування, яке потребує обережності.

Сумісне застосування алкалоїдів барвінку і мітоміцину С підвищує ризик розвитку бронхоспазму та задишки. В окремих випадках, особливо при застосуванні у комбінації з мітоміцином, виникала інтерстиціальна пневмонія.

Вінорелбін являє собою субстрат Р-глікопротеїну, тому його супутнє призначення з інгібіторами (наприклад, верапамілом, циклоспорином, хінідином) або індукторами цього транспортного білка може вплинути на концентрацію вінорелбіну.

Взаємодії, характерні для вінорелбіну.

При комбінованому застосуванні вінорелбіну та інших препаратів з відомою мієлотоксичністю може посилюватися пригнічення функції кісткового мозку.

Оскільки до метаболізму вінорелбіну залучений головним чином CYP3A4, сумісне застосування з сильними інгібіторами цього ізоферменту (наприклад, ітраконазолом, кетоконазолом, кларитроміцином, еритроміцином та ритонавіром) може підвищувати концентрацію вінорелбіну в крові, а сумісне застосування з сильними індукторами CYP3A4 (наприклад рифампіцином, фенітоїном, фенобарбіталом, карбамазепіном і звіробоєм) може знижувати концентрацію вінорелбіну в крові.

Застосування вінорелбіну у комбінації з цисплатином (дуже поширена комбінація) не впливає на фармакокінетичні властивості. Однак імовірність розвитку гранулоцитопенії при застосуванні комбінації вінорелбіну з цисплатином вища, ніж при монотерапії вінорелбіном.

У І фазі клінічного дослідження при внутрішньовенному застосуванні вінорелбіну і лапатинібу спостерігалося збільшення частоти випадків нейтропенії 3/4 ступеня. У цьому дослідженні рекомендована доза вінорелбіну (внутрішньовенно) за 3-тижневою схемою лікування становила 22,5 мг/м² у 1-й день і на 8-й день у поєднанні із щоденною дозою лапатинібу 1000 мг. Цей тип комбінації слід застосовувати з обережністю.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Вінорелбін — субстанція з протипухлинною активністю з сімейства алкалоїдів барвінку, але, на відміну від усіх інших алкалоїдів барвінку, у вінорелбіні залишок катарантину піддається структурній модифікації. Вінорелбін на молекулярному рівні впливає на динамічну рівновагу тубуліну у системі мікротрубочок клітини.

Вінорелбін перешкоджає полімеризації тубуліну і зв’язується вибірково з мітотичними мікротрубочками, впливаючи тільки на аксональні мікротрубочки при високих концентраціях. Спіралізація тубуліну відбувається меншою мірою, ніж при застосуванні вінкристину. Вінорелбін блокує мітоз у фазі G2-M, що призводить до загибелі клітини в інтерфазі або при наступному мітозі.

Діти

Безпека та ефективність вінорелбіну у дітей не встановлені. Клінічні дані, отримані в ІІ стадії двох неконтрольованих досліджень із застосуванням вінорелбіну внутрішньовенно в дозі від 30 до 33,75 мг/м² D1 і D8 кожні 3 тижні або один раз на тиждень протягом 6 тижнів кожні 8 тижнів у 33 і 46 пацієнтів з рецидивними солідними пухлинами, включаючи рабдоміосаркому, інші види сарком м'яких тканин, саркому Юїнга, ліпосаркому, синовіальну саркому, фібросаркому, рак центральної нервової системи, остеосаркому, нейробластому, не продемонстрували клінічно значущу активність препарату. Профіль токсичності був схожим з таким у дорослих пацієнтів.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенної болюсної ін'єкції або інфузії концентрація вінорелбіну у плазмі крові характеризується трьохекспоненціальною кривою елімінації. Кінцева фаза елімінації відображає тривалий період напіввиведення, який становить більше 40 годин. Вінорелбіну властивий високий рівень загального кліренсу (0,97–1,26 л/год/кг). Активний інгредієнт широко розподіляється в організмі з об'ємом розподілу у межах             25,4–40,1 л/кг. Проникнення вінорелбіну у тканини легень є значущим, співвідношення концентрації тканина/плазма у дослідженні із застосуванням хірургічної біопсії становило понад 300. Зв'язування з білками плазми є помірним (13,5 %), але зв'язування з тромбоцитами виражене (78 %). Лінійна фармакокінетика спостерігалась при внутрішньовенному введенні вінорелбіну у дозах до 45 мг/м2 .

Вінорелбін метаболізується головним чином під дією CYP3A4 цитохрому Р450. Всі метаболіти були ідентифіковані, і всі вони виявилися неактивними, за винятком 4-О-дезацетилвінорелбіну, який є основним метаболітом у крові.

Виведення нирками є низьким (< 20 % дози). Низькі концентрації дезацетилвінорелбіну були визначені у людей, але головним чином вінорелбін виявляється в сечі як незмінена сполука. Виділення активної субстанції відбувається головним чином через жовчний прохід і складається з метаболітів і переважно із незміненого вінорелбіну.

Вплив дисфункції нирок на розподіл вінорелбіну не досліджувався, але через низький ступінь ниркової екскреції немає причин для зниження дози. У пацієнтів з метастазами в печінці зміни середніх показників кліренсу вінорелбіну спостерігалися тільки при ураженні понад 75 % печінки.

Літні пацієнти

Дослідження вінорелбіну у пацієнтів літнього віку (≥ 70 років) з недрібноклітинним раком легень, що проводилося виробником інноваційного препарату, продемонструвало, що вік не впливає на фармакокінетику вінорелбіну. Однак, оскільки пацієнти літнього віку ослаблені, збільшення дози вінорелбіну необхідно здійснювати з обережністю.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх