Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Линпарза 50 мг №448

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Капсулы
  • Кол-во в упаковке 448 Количество в упаковке
  • Дозировка 50 мг Количество лекарства в препарате
  • Производитель Астра Зенека ЮК Лімітед, Великобританія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства ограниченного отпуска Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки

Линпарза 50 мг в капсулах в соответствии с прилагаемой инструкцией это новейший лекарственный таргетный препарат, применяемый при химиотерапевтическом лечении рака яичников.  В описании действующего вещества Линпарзы, которым является Олапариб, указано, что это химическое соединение является ферментом, участвующим в построении пептидов - Поли(АДФ-рибоза)-полимераза (PARP). Лекарственные препараты этой группы действуют на уровне ДНК и блокируют ферменты, которые восстанавливают ее структуру, нарушенную цитостатическими препаратами. Назначение препарата показано женщинам у которых установлен диагноз рака яичников устойчивого к стандартным схемам лечения. Линпарза производится фармацевтической компанией AstraZeneca PLC (Великобритания).

Побочные эффекты при лечении данным лекарственным средством присущи большинству химиотерапевтических препаратов. Это тошнота, диспепсические расстройства, астанический синдром и выраженная миелосупрессия. Специфического лечение при этом не требуется, проводятся стандартные симптоматические лечебно – диагностические мероприятия. В некоторых случаях требуется уменьшение дозировки препарата. Применение Линпарзы противопоказано при выраженной индивидуальной чувствительности к активному веществу, при беременности и кормлении грудью. Стандартная схема лечения включает в себя прием 400 миллиграмм препарата дважды в сутки в сроки не более 2 месяцев после последнего приема цитостатических препаратов. Лечение продолжается до появления первых признаков дальнейшего прогрессирования опухоли. 

Препарат в Украине имеет очень высокую стоимость, однако, по отзывам специалистов, это сочетается с высокой клинической эффективностью его применения. Заказать Линпарза 50 мг №448 предварительно и приобрести его можно в сети Аптека24.


Как выгодно купить Линпарза. Цена и качество

Купить Линпарза 50 мг №448 в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, Николаев и многих других можно в нашей интернет-аптеке. Цена на Линпарза 50 мг №448 при этом будет везде одинаковая.

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Капсулы
  • Кол-во в упаковке 448 Количество в упаковке
  • Дозировка 50 мг Количество лекарства в препарате
  • Производитель Астра Зенека ЮК Лімітед, Великобританія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства ограниченного отпуска Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЛІНПАРЗА

(LYNPARZAtm)

Склад:

діюча речовина: олапариб;

1 капсула тверда містить: 50 мг олапарибу;

допоміжні речовини: лаурилмакрогол-32 гліцериди, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), геланова камедь (Е 418), калію ацетат, шелак, заліза оксид чорний (Е 172).

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: капсули від білого до майже білого кольору, розмір 0, марковані ‘OLAPARIB 50 mg’ та логотипом AstraZeneca, напечатані чорними чорнилами.

Фармакотерапевтична група. Інші протипухлинні лікарські засоби.   Код АТX L01XX46.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії та фармакодинамічні ефекти

Лінпарза – це потужний інгібітор полі(АДФ-рибози)-полімераз людини (PARP-1, PARP-2 і PARP-3), який пригнічує ріст певних пухлинних клітин in vitro та ріст пухлин in vivo при застосуванні окремо або у комбінації із традиційними препаратами хіміотерапії.

PARP необхідні для ефективної репарації одноланцюгових розривів ДНК, і важливий аспект PARP-індукованої ДНК-репарації потребує, щоб після модифікації хроматину PARP модифікувала сама себе та від’єдналася від ДНК для полегшення доступу ферментам, які здійснюють ексцизійну репарацію шляхом видалення пошкоджених азотистих основ (BER). Коли Лінпарза з’єднується з активним сайтом ДНК-асоційованої PARP, вона перешкоджає від’єднанню PARP, фіксуючи її на ДНК і таким чином блокуючи репарацію. У клітинах, в яких відбувається реплікація, це призводить до дволанцюгових розривів ДНК, коли реплікаційна вилка зустрічається з адуктом PARP-ДНК. У нормальних клітинах репарація таких дволанцюгових розривів ДНК відбувається шляхом гомологічної рекомбінації, для якої потрібні функціональні гени BRCA1 та BRCA2. За відсутності функціональних генів BRCA1 або                  BRCA2 репарація дволанцюгового розриву ДНК шляхом гомологічної рекомбінації неможлива. Натомість активуються альтернативні, ненадійні шляхи, такі як негомологічне з’єднання кінців, що призводить до зростання нестабільності геному. Після кількох циклів реплікації геномна нестабільність може досягти надмірного рівня та призвести до загибелі ракової клітини, оскільки такі клітини мають більшу кількість ДНК-пошкоджень, ніж нормальні клітини.

У моделях недостатності BRCA in vivo застосування олапарибу після терапії препаратами платини затримувало прогресування пухлини та дозволяло збільшити загальну виживаність порівняно із застосуванням препаратів платини окремо.

Виявлення мутацій BRCA

Пацієнтам можна застосовувати Лінпарзу, якщо у них встановлена або підозрюється шкідлива мутація BRCA (тобто мутація, що порушує нормальну функцію гена) – гермінативна або у клітинах пухлини (за результатами належно валідизованого аналізу).

Клінічна ефективність

Безпеку та ефективність олапарибу як засобу підтримувальної терапії пацієнтів із чутливим до препаратів платини рецидивним серозним раком яєчників високого ступеня злоякісності, в тому числі раком фаллопієвих труб або первинним перитонеальним раком, після застосування однієї або більше схем терапії із препаратами платини оцінювали у рандомізованому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні фази ІІ (дослідження 19). У дослідженні порівнювали ефективність підтримувальної терапії олапарибом, який застосовували до прогресування хвороби, із відсутністю підтримувальної лікування на прикладі 265 пацієнтів (136 у групі олапарибу, 129 – у групі плацебо) із чутливим до препаратів платини рецидивним раком яєчників, у яких вдалося досягти повної (ПВ) або часткової відповіді (ЧВ), встановленої за Критеріями оцінки відповіді при солідних пухлинах (RECIST), та/або рівня CA-125 за визначенням Міжнародної інтергрупи гінекологічного раку (Gynecologic Cancer InterGroup (GCIG) (зниження рівня CA-125 щонайменше на 50 % порівняно із останньою пробою перед початком лікування, підтвердження результату через 28 днів) після завершення однієї або більше схем хіміотерапії із застосуванням препаратів платини. Головною кінцевою точкою була виживаність без прогресування (ВБП), що визначалася дослідником за критеріями RECIST 1.0. Вторинними кінцевими точками ефективності були загальна виживаність (ЗВ), частота контролю захворювання, що визначалася як підтверджена ПВ/ЧВ + СХ (стабілізація хвороби), якість життя, зумовлена станом здоров’я, та симптоми захворювання. Також був виконаний експлоративний аналіз часу до початку першої наступної терапії або смерті (ЧПНТ) та часу до початку другої наступної терапії або смерті (ЧДНТ – апроксимація ВБП2).

У дослідження набирали лише пацієнтів із частково чутливим (тривалість безплатинового періоду 6-12 місяців) або чутливим (тривалість безплатинового періоду > 12 місяців) до препаратів платини рецидивним раком, які перебували в стадії ремісії після завершення останньої хіміотерапії із застосуванням препаратів платини. Попереднє застосування олапарибу або інших інгібіторів PARP не дозволялося. Попередня терапія бевацизумабом була дозволена, крім випадків, коли цей лікарський засіб входив до схеми лікування, що застосовувалася безпосередньо перед рандомізацією. Повторна терапія олапарибом після прогресування хвороби на фоні його застосування не дозволялась.

Медіана часу від завершення останньої схеми хіміотерапії із препаратами платини до рандомізації пацієнтів у дослідження становила 40 днів. В середньому пацієнти раніше проходили 3 схеми хіміотерапії (від 2 до 11) та 2,6 схеми (від 2 до 8) хіміотерапії із препаратами платини.

Тривалість лікування у групі олапарибу була довшою, ніж у групі плацебо. У групі олапарибу препарат протягом > 12 місяців застосовували загалом 54 пацієнти (39,7%), у групі плацебо –               14 пацієнтів (10,9 %).

Була досягнута головна мета дослідження: статистично значуще покращення ВБП у групі підтримувальної монотерапії олапарибом порівняно із плацебо у загальній популяції (СР = 0,35; 95% ДІ 0,25-0,49; p<0,00001); до того ж, попередньо запланований аналіз підгруп за статусом мутації BRCA виявив, що у підгрупі пацієнтів із раком яєчників та мутацією BRCA (n=136, 51,3%) клінічна ефективність підтримувальної монотерапії олапарибом була найбільшою.

У пацієнтів із мутацією BRCA (n=136) спостерігалося статистично значуще покращення ВБП, ЧПНТ та ЧДНТ. Медіана покращення ВБП у групі олапарибу була на 6,9 місяця більше, ніж у групі плацебо (СР = 0,18; 95% ДІ 0,10-0,31; p<0,00001; медіана: 11,2 місяця та 4,3 місяця відповідно). ВБП, визначена за оцінкою дослідника, узгоджувалась із ВБП, визначеною за результатами засліпленої централізованої оцінки даних рентгенологічного обстеження. Період часу від рандомізації до початку першої наступної терапії або смерті (ЧПНТ) у групі олапарибу був на 9,4 місяця довше, ніж у групі плацебо (СР = 0,33; 95% ДІ 0,22-0,50; p<0,00001; медіана: 15,6 місяця та 6,2 місяця відповідно). Період часу від рандомізації до початку другої наступної терапії або смерті (ЧДНТ) у групі олапарибу був на 8,6 місяця довше, ніж у групі плацебо (СР = 0,44; 95% ДІ 0,29-0,67; p=0,00013; медіана: 23,8 місяця та 15,2 місяця відповідно). Статистично значущої різниці у загальній виживаності помічено не було (СР = 0,73; 95% ДІ 0,45-1,17; p=0,19; медіана: 34,9 місяця та 31,9 місяця відповідно). У популяції пацієнтів із мутацією BRCA частота контролю захворювання на тижні 24 становила 57 % та 24 % у групах олапарибу та плацебо відповідно.

Не спостерігалося статистично значущої різниці між групами олапарибу та плацебо за оцінкою пацієнтами симптомів або якістю життя, зумовленою станом здоров’я, за показниками покращення та погіршення індексу вираженості симптомів раку яєчників (Ovarian Symptom Index (FOSI) за відповідним опитувальником FACT [функціональної оцінки терапії раку]/ Національної онкологічної мережі, США [NCCN, USA]), показником результатів дослідження (Trial Outcome Index [TOI]) та опитувальником функціональної оцінки терапії раку для загальної оцінки раку яєчників (Functional Analysis of Cancer Therapy – Ovarian total score [FACT-O total]).

Основні дані з ефективності препарату у популяції пацієнтів із мутаціями BRCA, отримані у дослідженні 19, представлені у таблиці 1.

Таблиця 1. Основні дані з ефективності препарату при застосуванні пацієнтам із чутливим до препаратів платини рецидивним раком яєчників і мутаціями BRCA, отримані у дослідженні 19.

ВБП

N

(подій/пацієнтів)

(%)

Медіана ВБП

(місяців)

СРа

95% ДІ

р-значення

Олапариб 400 мг двічі на добу

26/74 (35%)

11,2

0,18

0,10–0,31

<0,00001

Плацебо

46/62 (74%)

4,3

ЧДНТ – апроксимація ВБП2

N

Медіана ЧДНТ

(місяців)

СРа

95% ДІ

р-значення

Олапариб 400 мг двічі на добу

42/74 (57%)

23,8

0,44

0,29–0,67

0,00013

Плацебо

49/62 (79%)

15,2

Проміжна ЗВ (52% зрілості)

N

Медіана ЗВ

(місяців)

СРа

95% ДІ

р-значення

Олапариб 400 мг двічі на добу

37/74 (50%)

34,9

0,73

0,45-1,17

0,19

Плацебоb

34/62 (55%)

31,9


a СР - співвідношення ризиків. Значення <1 свідчить про перевагу олапарибу. Аналіз проводили за допомогою моделі пропорційних ризиків Кокса із такими факторами, як лікування, час до прогресування хвороби на фоні передостанньої терапії препаратами платини, об’єктивна відповідь на останню терапію препаратами платини та єврейське походження.

b Приблизно одна чверть пацієнтів групи плацебо, які мали мутацію BRCA (14/62; 22,6%), отримали подальшу терапію інгібітором PARP.

N - Кількість випадків/число рандомізованих пацієнтів; ЗВ – загальна виживаність, ВБП – виживаність без прогресування захворювання, ДІ – довірчий інтервал; ЧДНТ – час від рандомізації до початку другої наступної терапії або смерті.

У дослідженні 19 у 18 пацієнтів була виявлена соматична мутація BRCA (наявність мутації у клітинах пухлини, але ген дикого типу у гаметоцитах). Згідно з обмеженими даними щодо таких пацієнтів із соматичною мутацією BRCA (sBRCA) у клітинах пухлини, зареєстрована кількість випадків прогресування хвороби або смерті у групі олапарибу була меншою, ніж у групі плацебо (таблиця 2).

Таблиця 2. Узагальнені дані із виживаності без прогресування захворювання та загальної виживаності учасників дослідження 19 із мутацією sBRCA

                                  N

подій/пацієнтів

(%)

Виживаність без прогресування захворювання

Олапариб 400 мг двічі на добу

3/8 (38%)

Плацебо

6/10 (60%)

Загальна виживаність

Олапариб 400 мг двічі на добу

4/8 (50%)

Плацебо

6/10 (60%)


Діти

Європейське агентство лікарських засобів дозволило не подавати результати досліджень із застосування Лінпарзи в усіх підгрупах пацієнтів дитячого віку із карциномою яєчників (крім рабдоміосаркоми та герміногенних пухлин) (інформація про застосування препарату пацієнтам дитячого віку наведена у розділі «Спосіб застосування та дози»).

Фармакокінетика.

При застосуванні олапарибу у капсулах у дозі 400 мг двічі на добу уявний плазмовий кліренс становить ~8,6 л/год, уявний об’єм розподілу ~167 л, а термінальний період напіввиведення – 11,9 години.

Всмоктування

Після перорального застосування олапарибу у формі капсул препарат швидко всмоктується; максимальні концентрації у плазмі крові звичайно досягаються через 1-3 години після прийому. При багаторазовому застосуванні вираженої акумуляції препарату не спостерігається; рівноважний стан досягається через ~3-4 доби.

Супутній прийом їжі уповільнює швидкість (tmax подовжується на 2 години) і незначним чином збільшує ступінь всмоктування олапарибу (AUC зростає приблизно на 20%). Тому Лінпарзу рекомендується приймати щонайменше через одну годину після їди та утримуватися від їжі протягом 2 годин після прийому препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Розподіл

Зв’язування олапарибу із білками плазми крові in vitro при плазмових концентраціях, що досягаються після прийому дози 400 мг двічі на добу, становить ~82%.

Біотрансформація

In vitro було показано, що за метаболізм олапарибу відповідає переважно CYP3A4.

Після перорального застосування 14C-олапарибу пацієнтам більша частина циркулюючої у плазмі радіоактивної мітки припадала на незмінений олапариб (70%), який також був основним компонентом, виявленим у сечі та калі (15% та 6% від дози відповідно). Олапариб зазнає значного метаболізму. Основну його частину складають реакції окиснення, ряд продуктів яких в подальшому зазнає глюкуронідної або сульфатної кон’югації. У плазмі, сечі та калі було виявлено до 20, 37 та 20 метаболітів відповідно, більшість із них становила < 1% введеної дози. Основними циркулюючими у крові компонентами були гідроксициклопропілова сполука із розімкнутим кільцем та два продукти моноокиснення (~10% кожен), один із яких був також основним метаболітом, виявленим у випорожненнях (6% та 5% від радіоактивності, виведеної відповідно із сечею та калом).

In vitro олапариб слабко пригнічував або не чинив жодного інгібуючого впливу на CYP 1A2, 2A6, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6 або 2E1, і не очікується, що препарат чинитиме клінічно значущий, залежний від часу пригнічувальний вплив на будь-який із ферментів P450.

Дані досліджень іn vitro також вказують на те, що олапариб не є субстратом OATP1B1, OATP1B3, OCT1, BCRP або MRP2 і не інгібує OATP1B3, OAT1 або MRP2.

Виведення

Після прийому разової дози 14C-олапарибу ~86% радіоактивної мітки виводилось протягом                7-денного періоду збору даних, ~44% із сечею і ~42% із калом. Переважна кількість речовини була виведена у вигляді метаболітів.

Особливі групи пацієнтів

Порушення функції нирок

Вплив порушення функції нирок на експозицію олапарибу не досліджували. Олапариб можна застосовувати пацієнтам із легкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну                              > 50 мл/хв). Дані щодо застосування препарату пацієнтам із помірними (кліренс креатиніну                   < 50 мл/хв) або тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) обмежені (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Порушення функції печінки

Вплив порушення функції печінки на експозицію олапарибу не досліджували. Олапариб не рекомендується застосовувати пацієнтам із порушеннями функції печінки (рівень білірубіну у сироватці крові яких у > 1,5 разу перевищує верхню межу норми).

Пацієнти літнього віку

Дані щодо застосування препарату пацієнтам віком 75 років та старше обмежені. Популяційний аналіз наявних даних не виявив зв’язку між концентраціями олапарибу у плазмі крові та віком пацієнта.

Маса тіла

Немає даних щодо застосування препарату пацієнтам із надмірно великою (ІМТ > 30 кг/м2) або надто малою (ІМТ < 18 кг/м2) масою тіла. Популяційний аналіз наявних даних не виявив ознак того, що маса тіла пацієнта впливає на концентрації олапарибу у плазмі крові.

Раса

Наявних даних недостатньо, щоб оцінити потенційний вплив раси пацієнта на фармакокінетику олапарибу, оскільки клінічний досвід складається переважно із застосування препарату пацієнтам європеоїдної раси (94% пацієнтів у популяційному аналізі були європеоїдної раси). Згідно з обмеженими наявними даними, істотної різниці у фармакокінетиці олапарибу у пацієнтів японського та європеоїдного походження не спостерігалося.

Діти

Досліджень фармакокінетики олапарибу у дітей не проводили.

Доклінічні дані з безпеки

Генотоксичність

Олапариб не виявляв мутагенних властивостей, проте чинив кластогенну дію у клітинах ссавців in vitro. При пероральному введенні щурам олапариб індукував утворення мікроядер у кістковому мозку. Така кластогенна активність узгоджується із відомими фармакологічними властивостями олапарибу та свідчить про можливість генотоксичної дії у людини.

Токсичність при багаторазовому застосуванні

У дослідженнях токсичності препарату при його багаторазовому пероральному застосуванні щурам та собакам протягом періоду до 6 місяців добові дози олапарибу переносилися добре. Основним органом-мішенню у тварин обох видів був кістковий мозок, токсичний вплив на який супроводжувався змінами периферичних гематологічних показників. Ці зміни виникали при експозиціях препарату нижчих за ті, що спостерігаються у клінічних умовах, і переважно минали впродовж 4 тижнів після припинення застосування препарату. Дослідження еx vivo із використанням клітин кісткового мозку людини також підтвердили, що олапариб чинить цитотоксичну дію на клітини кісткового мозку людини.

Токсичний вплив на репродуктивну функцію

У дослідженні фертильності самиць при застосуванні препарату щурам до імплантації ембріонів, незважаючи на подовження періоду еструсу у деяких тварин, впливу на здатність до спарювання та частоту вагітності не спостерігалося. Однак ембріофетальна виживаність була дещо знижена.

У дослідженнях ембріофетального розвитку на прикладі щурів при застосуванні олапарибу у дозах, що не чинили значного токсичного впливу на материнський організм, спостерігалося зменшення ембріофетальної виживаності, зменшення маси плода та виникнення вад розвитку, в тому числі значних вад розвитку очей (наприклад, анофтальмії, мікрофтальмії), вад розвитку хребта/ребер, внутрішніх органів і скелета.

Канцерогенність

Досліджень канцерогенності олапарибу не проводили.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лінпарзу призначають як монотерапію для підтримувального лікування дорослих пацієнтів із чутливим до препаратів платини рецидивним серозним епітеліальним раком яєчників, фаллопієвих труб або первинним перитонеальним раком високого ступеня злоякісності із мутацією гена BRCA (гермінативною та/або соматичною), у яких вдалося досягти повної або часткової відповіді на хіміотерапію із застосуванням препаратів платини.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої із допоміжних речовин.

Годування груддю в період лікування та протягом 1 місяця після прийому останньої дози (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Належні дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводились.

Фармакодинамічні взаємодії

Дані клінічних досліджень із застосування олапарибу у комбінації з іншими протипухлинними засобами, включаючи ті, що пошкоджують ДНК, свідчать про потенціювання та подовження мієлосупресивної токсичної дії. Доза Лінпарзи, рекомендована для монотерапії, не підходить для застосування у комбінації з іншими протипухлинними лікарськими засобами.

Досліджень комбінації олапарибу із вакцинами або імунодепресантами не проводили. Тому слід дотримуватися обережності при супутньому застосуванні таких лікарських засобів із олапарибом і уважно спостерігати за пацієнтами.

Фармакокінетичні взаємодії

Вплив інших лікарських засобів на олапариб

За метаболічний кліренс олапарибу відповідають переважно ізоферменти CYP3A4/5.

Клінічних досліджень із оцінки впливу відомих інгібіторів та індукторів CYP3A не проводили, тому рекомендується уникати застосування потужних інгібіторів (наприклад, ітраконазолу, телітроміцину, кларитроміцину, посилених інгібіторів протеази, індинавіру, саквінавіру, нелфінавіру, боцепревіру, телапревіру) або індукторів (наприклад, фенобарбіталу, фенітоїну, рифампіцину, рифабутину, рифапентину, карбамазепіну, невірапіну та звіробою) цих ізоферментів разом із олапарибом (див. розділ «Особливості застосування»).

In vitro олапариб є субстратом ефлюксного транспортера P-gp. Клінічні дослідження із метою оцінки впливу відомих інгібіторів та індукторів P-gp не проводились.

Вплив олапарибу на інші лікарські засоби

Олапариб може пригнічувати CYP3A4 in vitro і не можна виключати, що він може підвищувати експозиції субстратів цього ферменту in vivo. Тому слід з обережністю застосовувати у комбінації з олапарибом субстрати CYP3A4, зокрема препарати із вузьким діапазоном терапевтичної дії (наприклад симвастатин, цисаприд, циклоспорин, алкалоїди ріжків, фентаніл, пімозид, сиролімус, такролімус та кветіапін).

Здатність олапарибу індукувати CYP3A, CYP1A2, CYP2B6, CYP2C9, CYP2C19 та P-gp невідома і не можна виключати, що олапариб у випадку супутнього застосування може знижувати експозиції субстратів цих метаболічних ферментів та транспортних білків. Ефективність гормональних контрацептивів може знижуватися при їх застосуванні разом з олапарибом (див. також розділи «Особливості застосування» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

In vitro олапариб може пригнічувати P-gp і є інгібітором BRCP, OATP1B1, OCT1 і OCT2. Не можна виключати, що олапариб може збільшувати експозицію субстратів P-gp (наприклад, статинів, дигоксину, дабігатрану, колхіцину), BRCP (наприклад, метотрексату, розувастатину та сульфасалазину), OATP1B1 (наприклад, бозентану, глібенкламіду, репаглініду, статинів та валсартану), OCT1 (наприклад, метформіну) та OCT2 (наприклад, креатиніну сироватки крові). Зокрема, слід дотримуватися обережності при застосуванні олапарибу у комбінації із будь-яким статином.

Особливості застосування.

Гематологічна токсичність

На фоні застосування олапарибу були зареєстровані випадки гематологічної токсичності, в тому числі клінічного діагнозу та/або результатів лабораторних аналізів, що свідчили про анемію, нейтропенію, тромбоцитопенію та лімфопенію – зазвичай легкого або помірного ступеня тяжкості (1 або 2 за Загальними критеріями термінології для позначення небажаних явищ [CTCAE]). Пацієнтам не слід починати застосування препарату до повного одужання від гематотоксичних ефектів попередньої протипухлинної терапії (рівні гемоглобіну, кількість тромбоцитів та нейтрофілів мають бути в межах норми або відповідати ступеню тяжкості 1 за СТСАЕ). На вихідному етапі рекомендується зробити клінічний аналіз крові, який слід повторювати щомісяця протягом перших 12 місяців лікування та періодично після цього, щоб виявити клінічно значущі зміни будь-якого показника в період лікування.

У випадку тяжкої гематологічної токсичності або розвитку залежності від переливання крові застосування Лінпарзи слід перервати та провести належне гематологічне дослідження. Якщо показники крові лишаються клінічно патологічними через 4 тижні після того, як застосування препарату тимчасово припинили, рекомендується зробити аналіз кісткового мозку та/або цитогенетичний аналіз крові.

Мієлодиспластичний синдром/ гострий мієлоїдний лейкоз

Випадки мієлодиспластичного синдрому/ гострого мієлоїдного лейкозу (МДС/ГМЛ) були зареєстровані у невеликої кількості пацієнтів, які застосовували Лінпарзу окремо або у комбінації з іншими протипухлинними засобами; більшість випадків була із летальними наслідками. Тривалість застосування олапарибу пацієнтам, у яких розвинувся МДС/ГМЛ, коливалась від < 6 місяців до > 2 років. Випадки були типовими для вторинного МДС, пов’язаного із протипухлинною терапією ГМЛ. В усіх пацієнтів були наявні фактори, що потенційно могли сприяти розвитку МДС/ГМЛ; більшість випадків були зареєстровані у носіїв мутації gBRCA й у деяких пацієнтів в анамнезі були онкологічні захворювання або дисплазія кісткового мозку. Всім пацієнтам раніше вже застосовували схеми хіміотерапії із препаратами платини, багато хто отримував також інші препарати, що пошкоджують ДНК, та проходив радіаційну терапію. Якщо в період застосування Лінпарзи підтверджується наявність МДС та/або ГМЛ, рекомендується надати пацієнту належне лікування. Якщо рекомендована додаткова протипухлинна терапія, застосування Лінпарзи слід припинити і не застосовувати препарат у комбінації з іншими протипухлинними засобами.

Пневмоніт

У невеликої кількості пацієнтів, які застосовували олапариб, були зареєстровані випадки пневмоніту, деякі з яких були із летальними наслідками. Якась чітка клінічна закономірність виникнення пневмоніту не простежувалась, і у пацієнтів був наявний ряд факторів, що сприяли розвитку цього ускладнення (онкологічні захворювання та/або метастази у легенях, фонова хвороба легень, паління в анамнезі та/або попередня хіміотерапія і радіаційна терапія). У випадку появи нових або ускладнення вже наявних симптомів з боку дихальних шляхів, таких як задишка, кашель та пропасниця, або рентгенологічних змін застосування Лінпарзи слід перервати та негайно розпочати обстеження. Якщо підтверджується наявність пневмоніту, потрібно припинити застосування Лінпарзи та надати хворому належне лікування.

Ембріофетальна токсичність

Виходячи із механізму дії олапарибу (пригнічення полі(АДФ-рибози)-полімерази [PARP]), препарат може шкідливо впливати на плід у випадку застосування в період вагітності. У доклінічних дослідженнях олапариб несприятливо впливав на ембріофетальну виживаність у щурів та спричиняв значні вади розвитку плода при експозиціях, менших за ті, що очікуються при застосуванні рекомендованої для людини дози 400 мг двічі на добу.

Вагітність/контрацепція

Лінпарзу не слід застосовувати в період вагітності, а також жінкам дітородного віку, які не користуються надійними протизаплідними засобами протягом періоду терапії та 1 місяця після прийому останньої дози препарату (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Взаємодії

Слід уникати супутнього застосування олапарибу із потужними індукторами або інгібіторами CYP3A (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Якщо під час терапії олапарибом виникає необхідність у застосуванні інгібітора CYP3A4 або інгібітора P-gp, рекомендується ретельно спостерігати за станом пацієнта на випадок розвитку небажаних явищ, пов’язаних із застосуванням олапарибу, і у разі їх виникнення знизити дозу препарату.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки дітородного віку/контрацепція у жінок

Жінкам дітородного віку слід уникати вагітності в період застосування Лінпарзи і не бути вагітними на момент початку терапії. Перед початком лікування всім жінкам, які не досягли менопаузи, необхідно зробити тест на визначення вагітності. Жінки дітородного віку повинні обов’язково застосовувати ефективні протизаплідні засоби протягом періоду лікування та 1 місяця після прийому останньої дози Лінпарзи. Через можливу взаємодію олапарибу із гормональними контрацептивами, в період лікування варто застосовувати додаткові негормональні протизаплідні засоби і регулярно робити тести на визначення вагітності (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вагітність

У дослідженнях на тваринах спостерігався токсичний вплив на репродуктивну функцію, в тому числі серйозні тератогенні дії та вплив на ембріофетальну виживаність у щурів при системних експозиціях препарату у вагітних самиць, що були меншими за експозиції, які спостерігаються у людини при застосуванні терапевтичних доз (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Даних щодо застосування олапарибу вагітним жінкам немає, однак виходячи із механізму дії препарату, його не слід застосовувати в період вагітності, а також жінкам дітородного віку, які не користуються надійними протизаплідними засобами протягом періоду лікування та 1 місяця після прийому останньої дози Лінпарзи (додаткова інформація щодо контрацепції та тестів на вагітність наведена вище.

Годування груддю

Досліджень щодо виділення олапарибу у грудне молоко тварин не проводили. Невідомо, чи проникає олапариб/або його метаболіти у грудне молоко людини. Враховуючи фармакологічні властивості препарату, його застосування в період грудного вигодовування та протягом              1 місяця після прийому останньої дози протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Фертильність

Клінічні дані щодо впливу на фертильність відсутні. У дослідженнях на тваринах впливу на запліднення помічено не було, але спостерігався небажаний вплив на ембріофетальну виживаність (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх