Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Лепонекс 25 мг N50

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 50 Количество в упаковке
  • Дозировка 25 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Новартіс Фармасьютика ЮК Лтд,Великобританія/Новартіс Саглік,Гіда ве Тарім Урунлері Сан.Туреччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

Лекарственное средство Лепонекс 25 мг № 50 или Клозапин (непатентованное международное название) на основе клозапина и дополнительных составляющих является, согласно описанию нейролептиком, дибензодиозепином и их производным. Данный антипсихотический препарат отличается от традиционных нейролептиков. Препарат обладает слабым блокирующим эффектом на допаминовые D5, D4, D3, D2 и D1 рецепторы, оказывая выраженное антисеротонинергическое, антигистаминное, антихолинергическое и адренолитическое действие. Препарат Лепонекс вызывает выраженное и быстрое седативное действие и обладает мощным антипсихотическим эффектом. 


Активность Лепонекса выражена в отношении продуктивных признаков шизофрении. Согласно отзывам пациентов и специалистов, при применении препарата Лепонекс в течение первых шести недель после начатой терапии примерно у трети больных наблюдается значимое улучшение, а при продлении лечения до одного года у 60 % больных. Также при этом наблюдается и положительная динамика некоторых когнитивных расстройств. Применение Лепонекса не провоцирует серьезные экстрапирамидные реакции, вроде острой дистонии. При использовании Лепонекса редко отмечается акатизия и паркинсоноподобные реакции. По сравнению с классическими нейролептиками Лепонекс не увеличивает или практически не увеличивает уровень пролактина, что помогает избежать развития побочных реакций, таких как импотенция, галакторея, аменорея, гинекомастия. 


К приему инструкцией Лепонекс показан при устойчивой форме шизофрении, а также при резистентности к лечению классическими нейролептиками или непереносимостью их, при риске суицидальных попыток, психозах, при лечении болезни Паркинсона, психических нарушениях. Прием дозировок препарата Лепонекс должен быть ориентирован на состояние пациента и подбираться в соответствии с описанием. В среднем терапия Лепонексом длится минимум два года. Медикамент противопоказан при высокой чувствительности к лекарственным составляющим, агранулоцитозе, идиосинкразической или токсической гранулоцитопении, нарушенном функционировании костного мозга, рефрактерной к адекватной терапии эпилепсии, тяжелых недугах сердца и печени, сосудистом коллапсе, печеночных заболеваниях, паралитической непроходимости кишечника.


Купить таблетки Лепонекс и их аналоги можно в сети Аптека24 в Киеве, Днепропетровске, Львове, Одессе и прочих городах Украины по адекватной стоимости. Цены на все лекарства в нашей аптеке всегда одинаковы. 


Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 50 Количество в упаковке
  • Дозировка 25 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Новартіс Фармасьютика ЮК Лтд,Великобританія/Новартіс Саглік,Гіда ве Тарім Урунлері Сан.Туреччина Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства ограниченного отпуска Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация N05A H02 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ЛЕПОНЕКС®

(LEPONEX®)

 

Склад:

діюча речовина: clozapine;

1 таблетка 25 мг містить 25 мг клозапіну;

1 таблетка 100 мг містить 100 мг клозапіну;

допоміжні речовини: магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний; тальк; повідон; крохмаль кукурудзяний; лактоза, моногідрат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, пласкі таблетки зі скошеними краями жовтого кольору. Напис «SANDOZ» по колу – з одного боку та «L/O» і риска кутової форми –  з іншого
(25 мг) або напис «SANDOZ» в лінію – з одного боку та «Z/A» і риска кутової форми –
з іншого (100 мг).

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні препарати. Код АТХ N05А Н02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Лепонекс® – це антипсихотичний засіб, який відрізняється від класичних антипсихотичних препаратів.

Фармакологічні експерименти продемонстрували, що клозапін не індукує каталепсію або пригнічує стереотипну поведінку, спричинену введенням апоморфіну або амфетаміну. Препарат чинить тільки слабку блокуючу дію на допамінові D1-, D2-, D3- і D5-рецептори, але виявляє високу ефективність стосовно D4-рецепторів, а також чинить анти-альфа-адренергічну, антихолінергічну, антигістамінну дію та пригнічує реакцію активації. Він також проявляє антисеротонінергічні властивості. Клінічно Лепонекс® виявляє швидкий і виражений седативний ефект і чинить сильну антипсихотичну дію, зокрема у пацієнтів з шизофренією, резистентних до лікування іншими лікарськими препаратами. У таких випадках Лепонекс® ефективний відносно як продуктивної симптоматики шизофренії, так і негативної, головним чином під час короткотривалих дослідженнь. У ході клінічного дослідження клінічно значуще поліпшення спостерігалося у третини пацієнтів протягом 6 перших тижнів після початку лікування та приблизно у 60 % пацієнтів, у яких лікування було подовжено до 12 місяців. Крім того, було відзначено покращення в деяких аспектах когнітивної дисфункції. Порівняно зі стандартними нейролептиками при застосуванні Лепонексу® значно знизився ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів із шизофренією або шизоафективними порушеннями. Тяжкі екстрапірамідні реакції, такі як гостра дистонія, паркінсоноподібні побічні ефекти і акатизія, виникають рідко. На відміну від стандартних нейролептиків, Лепонекс® не підвищує або майже не підвищує рівні пролактину, що дає можливість уникнути таких небажаних ефектів, як гінекомастія, аменорея, галакторея та імпотенція.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Всмоктування Лепонексу® після перорального застосування становить 90-95 %. Ані швидкість, ані ступінь всмоктування не залежать від прийому їжі. При першому проходженні Лепонекс® зазнає помірного метаболізму; абсолютна біодоступність становить 50-60 %.

Розподіл

У стаціонарному стані на тлі дворазового прийому препарату максимальні рівні в крові досягаються в середньому через 2,1 години (від 0,4 до 4,2 години). Об’єм розподілу становить

1,6 літрів/кг. Зв’язування клозапіну з білками плазми становить майже 95 %.

Біотрансформація/метаболізм

Перед виведенням клозапін майже повністю біотрансформується. Фармакологічну активність має лише один із його основних метаболітів – десметил-клозапін. Його дія нагадує дію клозапіну, але виражена значно слабше та менш тривала.

Виведення

Виведення клозапіну має двофазний характер із середнім періодом розпаду 12 годин (6-26 годин). Після одноразових доз 75 мг середній період напіввиведення становив 7,9 години. Це значення збільшилося до 14,2 години при досягненні стаціонарного стану в результаті застосування щоденних доз по 75 мг протягом принаймні 7 днів. Лише незначна кількість незміненого препарату була виявлена в сечі та калі. Приблизно 50 % прийнятої дози виводиться у вигляді метаболітів з сечею та 30 % – з калом.

Лінійність/нелінійність

Було відзначено, що в період рівноважного стану при підвищенні дози препарату з 37,5 мг до

75 мг і 150 мг двічі на добу спостерігається лінійне дозозалежне збільшення площі під кривою «концентрація в плазмі крові/час» (AUC), а також збільшення максимальних і мінімальних концентрацій у плазмі крові.

Фармакокінетика окремих груп пацієнтів

Незважаючи на те, що немає досліджень фармакокінетики та біотрансформації, необхідно з особливою обережністю застосовувати препарат пацієнтам із порушеннями функції печінки, захворюваннями жовчних шляхів та нирок. При тяжкому перебігу захворювань застосування препарату протипоказане.

Клінічні характеристики.

Показання.

Стійка до терапії шизофренія

Лепонекс® слід призначати тільки тим пацієнтам з шизофренією, які є резистентнми до терапії або толерантними до стандартних нейролептиків за нижчезазначеними визначеннями.

Резистентність до стандартних нейролептиків – це стан, коли попереднє лікування зі стандартними нейролептиками при відповідному дозуванні та протягом достатнього періоду часу не призвели до адекватного клінічного поліпшення.

Непереносимість стандартних нейролептиків це стан, коли відбуваються тяжкі некеровані небажані ефекти неврологічного характеру (екстрапірамідні симптоми або пізня дискінезія), які роблять неможливою ефективну нейролептичну терапію із застосуванням стандартних нейролептиків.

Ризик рецидиву суїцидальних спроб

Лепонекс® показаний для довготривалого зниження ризику рецидиву суїцидальної поведінки у пацієнтів з шизофренією або шизоафективним розладом, які оцінюються щодо такого ризику на основі їх історії хвороби та поточної клінічної картини.

Психотичні розлади протягом терапії хвороби Паркінсона

Лепонекс® показаний для лікування психотичних розладів, що розвиваються в ході хвороби Паркінсона, у разі якщо стандартна терапія виявилася неефективною.

Неефективність стандартної терапії визначається як відсутність контролю над психотичними симптомами та/або поява функціонально неприйнятного посилення вираженості моторних симптомів після вжиття нижченаведених заходів:

  • відміна антихолінергічних препаратів, включаючи трициклічні антидепресанти;
  • спроба зменшити дозу допамінергічних антипаркінсонічних препаратів.

Протипоказання.

·         Підвищена чутливість до клозапіну або до будь-якого іншого компонента препарату;

·         неможливість регулярно контролювати показники крові у пацієнта;

·         токсична або ідіосинкратична гранулоцитопенія/агранулоцитоз в анамнезі (за винятком розвитку гранулоцитопенії або агранулоцитозу внаслідок хіміотерапії, перенесеної раніше);

·         агранулоцитоз в анамнезі, індукований Лепонексом®;

·         порушення функції кісткового мозку;

·         епілепсія, що не піддається контролю;

·         алкогольний або інші токсичні психози, лікарські інтоксикації, коматозні стани;

·         судинний колапс та/або пригнічення ЦНС будь-якої етіології;

·         тяжкі порушення з боку нирок або серця (наприклад міокардит);

·         гострі захворювання печінки, що супроводжуються нудотою, втратою апетиту або жовтяницею; прогресуючі захворювання печінки, печінкова недостатність;

·         паралітична непрохідність кишечнику;

·         Лепонекс® не cлід призначати одночасно з препаратами, які, як відомо, можуть спричинити виникнення агранулоцитозу; не слід також одночасно застосовувати депо-нейролептики.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Протипоказане одночасне застосування

Одночасно з Лепонексом® не слід застосовувати препарати, які виявляють істотний пригнічувальний вплив на функцію кісткового мозку. Не слід одночасно застосовувати Лепонекс® з депо-нейролептиками тривалої дії (які мають мієлосупресивний потенціал), оскільки ці речовини не можуть бути швидко виведені з організму при необхідності, наприклад у разі нейтропенії.

Через можливе потенціювання седативного ефекту при застосуванні препарату Лепонекс® не слід одночасно вживати алкоголь.

Застереження, включаючи корекцію дози

Лепонекс® може викликати депрессивні ефекти на ЦНС наркотичних засобів, антигістамінних препаратів і бензодіазепінів. Особлива обережність потрібна, коли Лепонекс® призначають у комбінації з бензодіазепінами або іншими психотропними препаратами, оскільки в таких випадках підвищується ризик розвитку судинного колапсу, який рідко може бути тяжким та призводити до зупинки серця або дихання. Незрозуміло, чи можна попередити серцевий або дихальний колапс за допомогою корекції дози.

Через можливість адитивних ефектів необхідно з особливою обережністю застосовувати одночасно препарати, які мають антихолінергічний, антигіпертензивний ефекти або пригнічують дихання.

Завдяки своїм анти-альфа-адренергічним властивостям Лепонекс® може послаблювати пресорний ефект норадреналіну або інших препаратів з переважною альфа-адренергічною дією і усувати пресорну дію адреналіну.

Одночасне застосування речовин, які, як відомо, пригнічують активність деяких ферментів цитохрому P450, може призвести до збільшення рівнів клозапіну, і дозу клозапіну, можливо, доведеться зменшити, щоб запобігти розвитку небажаних ефектів. Це є найбільш важливим щодо інгібіторів CYP 1A2, таких як кофеїн (див. нижче), та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, таких як флувоксамін. Деякі інші інгібітори зворотного захоплення серотоніну, такі як флуоксетин, пароксетин і меншою мірою сертралін є інгібіторами CYP 2D6, і, як наслідок, основні фармакокінетичні взаємодії з клозапіном є малоймовірними. Крім того, фармакокінетичні взаємодії з інгібіторами CYP 3A4, такими як протигрибкові азоли, циметидин, еритроміцин та інгібітори протеази, є малоймовірними, хоча про деякі з них повідомлялося. Оскільки концентрація клозапіну в плазмі крові збільшується при застосуванні кофеїну та знижується майже на 50 % після 5 днів без прийому кофеїну, то, якщо змінюється кількість випитої щодня кави, може з’явитися необхідність проведення змін у дозуванні клозапіну. У разі раптового припинення паління концентрація клозапіну в плазмі крові може збільшитися, що призводить до підвищення кількості небажаних ефектів.

Були зареєстровані випадки взаємодії між циталопрамом та клозапіном, що може збільшити ризик розвитку небажаних явищ, пов’язаних із застосуванням клозапіну. Характер цієї взаємодії повністю не був з’ясований.

Одночасне застосування речовин, які, як відомо, індукують активність ферментів цитохрому P450, може знизити рівні клозапіну в плазмі крові, що призводить до зниження ефективності препарату. До речовин, які, як відомо, індукують активність ферментів цитохрому P450 та вступають у взаємодію, про яку повідомлялося, з клозапіном, належать, наприклад, карбамазепін (не слід одночасно застосовувати з клозапіном у зв’язку з його мієлосупресивним потенціалом), фенітоїн та рифампіцин. Відомі індуктори CYP1A2, такі як омепразол, можуть призвести до зниження рівнів клозапіну. Слід взяти до уваги потенціал щодо зниження ефективності клозапіну, якщо він застосовується у комбінації з цими речовинами.

Інше

Одночасне застосування з препаратами літію або іншими речовинами, що впливають на активність ЦНС, може збільшити ризик розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС).

Були зареєстровані повідомлення про рідкісні, але серйозні напади, у томі числі повідомлення про початок нападів у пацієнтів, не хворих на епілепсію, а також окремі повідомлення про випадки делірію при одночасному застосуванні препарату Лепонекс® з вальпроєвою кислотою. Ці ефекти, можливо, розвиваються в результаті фармакодинамічної взаємодії, механізм якої не був визначений.

Увагу необхідно приділяти пацієнтам, які отримують супутнє лікування іншими речовинами, що є або інгібіторами, або індукторами ферментів цитохрому P450. Дотепер клінічно значущих взаємодій не спостерігалося з трициклічними антидепресантами, фенотіазинами та антиаритмічними засобами типу 1С, які, як відомо, зв’язуються з цитохромом P450 2D6.

Як і при застосуванні інших антипсихотичних засобів, слід проявляти обережність, коли клозапін призначають з лікарськими засобами, які, як відомо, збільшують інтервал QTc або призводять до розвитку електролітного дисбалансу.

Схема взаємодій лікарських засобів, що вважаються найбільш важливими відносно препарату Лепонекс®, наведена в таблиці 1. Цей перелік не є вичерпним.

Найбільш часті лікарські взаємодії з препаратом Лепонекс®

                                                                                                                                                                                             

                                                                                                                                                                                                                      Таблиця 1

Препарат

Взаємодії

Коментарі

Препарати, що пригнічують функції кісткового мозку (наприклад карбамазепін, хлорамфенікол), сульфаніламіди (наприклад ко-тримоксазол), піразолонові аналгетики (наприклад фенілбутазон), пеніциламін, цитостатичні засоби та ін’єкції антипсихотичних засобів тривалої дії

Взаємодія призводить до збільшення ризику та/або тяжкості пригнічення функцій кісткового мозку.

Лепонекс® не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, що мають відомий потенціал пригнічення функцій кісткового мозку.

Бензодіазепіни

Одночасне застосування може збільшити ризик розвитку судинного колапсу, що може призвести до зупинки серця та/або дихання.

Хоча така взаємодія зустрічається в рідкісних випадках, рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні цих препаратів разом. Повідомлення свідчать, що пригнічення дихання та колапс наймовірніше відбуваються на початку застосування цієї комбінації або коли Лепонекс® додається до встановленого режиму застосування бензодіазепінів.

Антихолінергічні препарати

Лепонекс® потенціює дію цих препаратів через адитивну антихолінергічну активність.

Необхідно спостерігати за пацієнтами щодо розвитку антихолінергічних побічних ефектів, наприклад запорів, особливо при застосуванні для контролю гіперсалівації.

Антигіпертензивні препарати

Лепонекс® може потенціювати гіпотензивну дію цих препаратів у зв’язку з його симпатоміметичними антагоністичними ефектами.

Рекомендується дотримуватися обережності, якщо Лепонекс® застосовується одночасно з антигіпертензивними засобами. Пацієнти повинні бути попереджені про ризик розвитку артеріальної гіпотензії, особливо в період початкового підбору дози препарату.

Алкоголь, інгібітори МАО, препарати, що пригнічують функції ЦНС, у тому числі наркотичні засоби та бензодіазепіни

Посилення впливу на центральну нервову систему. Адитивне пригнічення функцій ЦНС, а також порушення когнітивної та моторної функцій при застосуванні в комбінації з такими речовинами.

Рекомендується дотримуватися обережності, якщо Лепонекс® застосовується одночасно з іншими активними речовинами, що впливають на функції ЦНС. Необхідно проконсультувати пацієнтів щодо можливого розвитку адитивних седативних ефектів і попередити їх не керувати транспортними засобами та не працювати з механізмами.

Речовини, що високо зв’язуються з білками (наприклад варфарин або дигоксин)

Лепонекс® може призвести до збільшення концентрацій цих речовин у плазмі крові за рахунок витіснення їх з місць зв’язування з білками плазми крові.

Пацієнти повинні знаходитися під контролем щодо виникнення побічних ефектів, пов’язаних із застосуванням цих речовин, а дози речовин, що зв’язуються з білками, потрібно в разі необхідності скоригувати.

Фенітоїн

Додавання фенітоїну до схеми застосування препарату Лепонекс® може призвести до зниження концентрацій клозапіну в плазмі крові.

У разі якщо застосування фенітоїну є необхідним, пацієнт повинен знаходитися під пильним спостереженням щодо погіршення або повторення психотичних симптомів.

Препарати літію

Одночасне застосування може збільшити ризик розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС).

Необхідно спостерігати за пацієнтами щодо розвитку ознак і симптомів ЗНС.

Речовини, що індукують CYP1A2 (наприклад омепразол)

Одночасне застосування може знижувати рівні клозапіну.

Слід взяти до уваги потенціал щодо зниження ефективності клозапіну.

Речовини, що пригнічують CYP1A2 (наприклад флувоксамін, кофеїн, ципрофлоксацин)

Одночасне застосування може збільшувати рівні клозапіну.

Слід взяти до уваги потенціал щодо збільшення розвитку небажаних ефектів. Дотримуватися обережності необхідно також при припиненні супутнього застосування лікарських засобів, що пригнічують CYP1A2, оскільки це призведе до зниження рівнів клозапіну.


 

Особливості застосування.

Застосування Лепонексу® може спричинити розвиток агранулоцитозу. Частота агранулоцитозу та коефіцієнт смертності у пацієнтів, у яких розвивається агранулоцитоз, суттєво знизилися з моменту впровадження моніторінгу за кількістю лейкоцитів та абсолютною кількістю нейтрофілів. Тому нижчезазначені запобіжні заходи є обов’язковими та повинні проводитися згідно з офіційними рекомендаціями.

Через ризики, пов’язані із застосуванням препарату Лепонекс®, його призначення можливе, якщо:

• пацієнти на вихідному рівні мають нормальні результати аналізів щодо кількості лейкоцитів (загальна кількість  лейкоцитів  ≥ 3500/мм3(3,5x109/л) та  абсолютна  кількість  нейтрофілів  (АКН)

≥ 2000/мм3 (2,0x109/л)) та

• у пацієнтів обчислення загальної кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів (АКН) можна проводити щотижня протягом перших 18 тижнів лікування та принаймні кожні 4 тижні після цього. Моніторинг повинен тривати протягом усього лікування і 4 тижні після повного припинення лікування препаратом Лепонекс®.

Перед початком лікування клозапіном пацієнту слід зробити аналіз крові та зібрати анамнез і провести фізикальний огляд. Пацієнтів з наявністю в анамнезі серцевих захворювань або результатів, що вказують на відхилення у серцево-судинній системі під час медичного обстеження, потрібно направляти до спеціаліста з метою проведення інших досліджень, які повинні включати проведення ЕКГ; пацієнт може отримувати лікування лише тоді, коли очікувана користь від лікування очевидно перевищуватиме ризики. Лікар повинен розглянути необхідність проведення ЕКГ до початку лікування.

Лікарі, які призначають цей препарат, повинні повністю дотримуватися необхідних заходів безпеки.

До початку лікування лікарі повинні бути впевнені у міру своєї обізнаності у тому, що у пацієнта раніше не спостерігалися небажані гематологічні реакції в результаті застосування клозапіну, що призводили до необхідності припинення прийому препарату. Рецепт на препарат не повинен видаватися на термін, довший, ніж інтервал між двома аналізами крові.

У будь-який час при лікуванні Лепонексом® негайне припинення застосування препарату є обов’язковим, якщо кількість лейкоцитів є меншою, ніж 3000/мм3 (3,0x109/л), або АКН менша, ніж 1500/мм3 (1,5x109/л). Пацієнтам, яким застосування препарату Лепонекс® було припинено у зв’язку зі зниженням кількості лейкоцитів або АКН, не слід повторно призначати цей препарат.

Під час проведення кожної консультації пацієнту, який отримує Лепонекс®, потрібно нагадувати про необхідність негайно зв’язатися з лікарем у разі, якщо коли у пацієнта починає розвиватися будь-яке інфекційне захворювання. Особливу увагу необхідно приділити скаргам, що стосуються грипоподібного стану, таким як гарячка або біль у горлі, а також іншим ознакам інфекції, які можуть свідчити про розвиток нейтропенії. Пацієнти та особи, які доглядають за ними, повинні бути проінформовані, що у разі появи будь-якого з цих симптомів пацієнтам необхідно негайно провести аналіз крові з підрахунком кількості клітин. Лікарям, які призначають цей препарат, рекомендується вести облік усіх результатів аналізів крові пацієнта та вживати всіх необхідних заходів для запобігання випадковому повторному призначенню препарату таким пацієнтам у майбутньому.

Пацієнтам, які мають в анамнезі первинні порушення з боку кісткового мозку, препарат слід призначати лише тоді, коли очікуваний ефект від лікування перевищує ризик. Такі пацієнти перед початком лікування препаратом Лепонекс® повинні пройти обстеження у гематолога.

Пацієнтам з низькою кількістю лейкоцитів внаслідок доброякісної етнічної нейтропенії слід приділяти особливу увагу, а лікування препаратом Лепонекс® можна розпочати лише після отримання згоди гематолога.

Моніторинг кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів

За 10 днів до початку лікування Лепонексом® необхідно підрахувати кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу, щоб впевнитися в тому, що препарат будуть отримувати тільки пацієнти з нормальними показниками кількості лейкоцитів (≥ 3,5х109/л [3500/мм3] і абсолютної кількості нейтрофілів (≥ 2,0х109/л [2000/мм3]). Кількість лейкоцитів і, якщо можливо, абсолютну кількість нейтрофілів потрібно контролювати щотижня протягом перших 18 тижнів, у подальшому – не менше одного разу на місяць протягом усього періоду лікування. Моніторинг повинен тривати протягом усього періоду лікування і чотири тижні після повного припинення застосування препарату Лепонекс® або до відновлення гематологічних показників. Під час кожного візиту потрібно нагадувати пацієнту про необхідність негайного звернення до лікаря при виникненні перших ознак інфекції, підвищення температури тіла, болю в горлі або інших грипоподібних симптомів. У таких випадках потрібно негайно підрахувати лейкоцитарну формулу крові.

Зниження кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів

Якщо під час лікування Лепонексом® кількість лейкоцитів знижується до 3,5х109/л (3500/мм3) та 3,0х109/л (3000/мм3) або абсолютна кількість нейтрофілів знижується до 2,0х109/л (2000/мм3) та 1,5х109/л (1500/мм3), аналізи гематологічних показників потрібно проводити щонайменше 2 рази на тиждень, поки показники кількості лейкоцитів та АКН пацієнта не стабілізуються до діапазону значень відповідно 3000-3500/мм3 (3,0-3,5x109/л) та 1500-2000/мм3 (1,5-2,0x109/л) або вище.

Під час лікування препаратом Лепонекс® негайне припинення лікування є обов’язковим, якщо кількість   лейкоцитів   є   меншою,   ніж  3000/мм3  (3,0x109/л),  або   АКН   менша,   ніж   1500/мм3

(1,5x109/л). Надалі кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу крові слід підрахувати щодня, а пацієнти повинні знаходитися під ретельним наглядом щодо розвитку грипоподібних симптомів або інших симптомів, що вказують на наявність інфекції. Рекомендується підтвердити значення гематологічних показників шляхом виконання двох аналізів крові протягом двох послідовних днів, проте застосування препарату Лепонекс® слід припинити після проведення першого аналізу крові.

Після припинення застосування препарату Лепонекс® аналіз гематологічних показників потрібно проводити до їх відновлення.                                                                      

 

                                                                                                                                               Таблиця 2

Кількість клітин крові

Дії, які необхідно виконати

лейкоцити/мм3 (/л)

АКН/мм3 (/л)

≥ 3500 (≥ 3,5x109)

≥ 2000 (≥ 2,0x109)

Продовжити лікування препаратом Лепонекс®.

3000-3500 (3,0x109- 3,5x109)

1500-2000 (1,5x109- 2,0x109)

Продовжити лікування препаратом Лепонекс®; проводити аналіз крові двічі на тиждень до стабілізації або підвищення гематологічних показників.

< 3000 (< 3,0x109)

< 1500 (< 1,5x109)

Негайно припинити лікування препаратом Лепонекс®; проводити аналіз крові щодня до повернення гематологічних показників до нормальних значень. Повторно цей препарат пацієнту призначати не слід.


Якщо після відміни препарату Лепонекс® спостерігається подальше зниження кількості лейкоцитів до рівня нижче 2000/мм3 (2,0x109/л) або абсолютної кількості нейтрофілів нижче 1000/мм3 (1,0x109/л), лікування необхідно проводити під керівництвом досвідченого гематолога.


#7258
09.09.2016
Препарат назначал моей мама врач, у нее начали проявляться психические расстройства, начала принимать препарат, начало улучшатся состояния. Препарат заказал на сайте привезли дамой на следующей день. Доволен оперативности аптеки.
Оцените отзыв: 0
Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх