Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Кветиксол 100 мг №30

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 30 Количество в упаковке
  • Дозировка 100 мг Количество лекарства в препарате
  • Производитель Актавіс Лтд, Мальта Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства ограниченного отпуска Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
Антипсихотический атипичный препарат Кветиксол 100 мг №30 взаимодействует с различными видами нейротрансмиттерных рецепторов. Эффективность медикамент проявляет при его приеме дважды в сутки. Инструкция информирует, что лечение Кветиксолом показано при маниакальных эпизодах, которые связаны с биполярными расстройствами, лечении шизофрении.

Дозировка




При лечении шизофрении рекомендуется принимать лекарственное средство Кветиксол по 50 мг в первый день, на второй по 100 мг, третий – 200 мг, а на четвертый по 300 мг. С четвертого дня и в дальнейшем доза препарата титрируется до границы стандартной эффективной дозации, которая равна в среднем 300-450 мг в сутки. В зависимости от персональной переносимости и клинической эффективности дозировка может устанавливаться в пределах в сутки до 150-750 мг.


Маниакальные эпизоды с биполярным расстройством лечат при монотерапии в той же дозации, что и при шизофрении. После этого дозировка медикамента повышается до 800 мг в сутки на шестой день поэтапно, с увеличением дозации не больше чем на 200 мг в сутки.


Осторожности стоит придерживаться при применении Кветиксола людям пожилого возраста. Начальная доза должна повышаться каждый день на 50-25 мг до установления той дозы, которая будет оптимальной. Также осмотрительности требует принятие Кветиксола при наличии нарушений со стороны работы печени или почек. Лечение для таких пациентов начинается с дозы в 25 мг в сутки. Ежедневно она повышается на 50-25 мг до получения эффективной дозации.


Противопоказания



Таблетки Кветиксол противопоказаны, следуя описанию, при непереносимости любого вещества, входящего в состав медикамента, при одновременном принятии ингибиторов Р450 цитохрома, таких как нефазодон, кларитромицин, эритромицин, противогрибковые азолы местные, ингибиторы ВИЧ-протеазы. По отзывам специалистов, не следует прибегать к применению Кветиксола и при беременности и грудном вскармливании.


Состав


  • Квеатипин фумарат;
  • Магний стеарат;
  • Лактоза;
  • Крахмал натрия;
  • Дигидрат гидрофосфат кальция;
  • Микрокристаллическая целлюлоза повидон K29-32.

Аналоги Кветиксола



По разной стоимости в Украине можно приобрести следующие аналоги препарата Кветиксол:
  • Гедонин;
  • Кветипин;
  • Кветирон;
  • Квикляйн;
  • Кетилепт;
  • Сероквель и другие.

Как выгодно купить Кветиксол. Цена и качество



Купить таблетки Кветиксол в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, можно в нашей интернет-аптеке. Цена на Кветиксол при этом будет везде одинаковая. 

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 30 Количество в упаковке
  • Дозировка 100 мг Количество лекарства в препарате
  • Производитель Актавіс Лтд, Мальта Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства ограниченного отпуска Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация N05A H04 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)
a:2:{s:4:"TEXT";s:65535:"a:2:{s:4:"TEXT";s:75426:"

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

Кветиксол

(Quetixol)

 

 

Склад:

діюча речовина: кветіапін;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 25 мг, 100 мг або 200 мг кветіапіну фумарату еквівалентно кветіапіну;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; повідон K29-32; кальцію гідрофосфат дигідрат; натрію крохмальгліколят (тип А); лактоза моногідрат; магнію стеарат;

для 25 мг: оболонка Opadry II Pink 33G34594 (гіпромелоза 6cP; титану діоксид (Е 171); лактоза моногідрат; макрогол 3350; триацетин; заліза оксид жовтий (Е 172); заліза оксид червоний (Е 172));

для 100 мг: оболонка Opadry II Yellow 33G32578 (гіпромелоза 6cP; титану діоксид (Е 171); лактоза моногідрат; макрогол 3350; триацетин; заліза оксид жовтий (Е 172));

для 200 мг: оболонка Оpadry II White 33G28435 (гіпромелоза 6cP; титану діоксид (Е 171); лактоза моногідрат; макрогол 3350; триацетин).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 25 мг: світло-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі, з написом Q з одного боку;

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 100 мг: жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з написом Q з одного боку;

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 200 мг: білого кольору, овальні, двоопуклі, з написом Q з одного боку.

 

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби.

Код АТХ  N05A H04.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Кветиксол – атиповий антипсихотичний препарат, що взаємодіє з різними типами нейротрансмітерних рецепторів. Кветіапін має вищу спорідненість з рецепторами серотоніну (5-НТ2), ніж з рецепторами допаміну (D1 і D2) у головному мозку, має високу спорідненість з гістаміновими та альфа1-адренорецепторами, але меншу спорідненість з альфа2-адренорецепторами. Вплив кветіапіну на рецептори 5-НТ2 і D2 триває до 12 годин, що підтверджується даними позитронно-емісійної томографії. Кветіапін не має спорідненості з М-холінорецепторами та бензодіазепіновими рецепторами. Кветиксол проявляє антипсихотичну активність.

При вивченні екстрапірамідних симптомів у ході експерименту було встановлено, що кветіапін спричиняє лише слабку каталепсію при введенні дози, яка ефективно блокує допамінові D2-рецептори. Кветіапін обумовлює селективне зниження активності мезолімбічних А10 допамінергічних нейронів порівняно з А9 нігростріальними моторними нейронами. Частота розвитку екстрапірамідних симптомів при застосуванні кветіапіну в дозі 75–750 мг/добу не відрізняється від такої при застосуванні плацебо або антихолінергічних препаратів.

Кветіапін не зумовлює підвищення рівня пролактину в сироватці крові.

Фармакокінетика.

При пероральному застосуванні кветіапін добре всмоктується та активно метаболізується. Прийом їжі не має значного впливу на біодоступність кветіапіну. Приблизно 83 % кветіапіну зв’язується з білками плазми. Пікова молярна концентрація у рівноважному стані активного метаболіту N-дезалкіл кветіапіну становить 35 % такої, що спостерігається для кветіапіну. Періоди напіввиведення кветіапіну та N-дезалкілкветіапіну становлять приблизно 7 та 12 годин відповідно.

Кветіапін є ефективним при застосуванні двічі на добу. Дослідження із застосуванням позитронно-емісійної томографії щодо збереження завантаженості рецепторів 5HT2 та D2  впродовж 12 годин після прийому дози кветіапіну також це підтверджують.

Фармакокінетика кветіапіну та N-дезалкілкветіапіну є лінійною у межах рекомендованих доз. Кінетика кветіапіну не відрізняється у чоловіків та жінок.

Середній кліренс кветіапіну у пацієнтів літнього  віку приблизно на 30-50 % нижчий, ніж  у дорослих віком 18-65 років.

Середній плазмовий кліренс кветіапіну був зниженим приблизно на 25 % у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв/1,73м2) та у пацієнтів з печінковою недостатністю (стабільний алкогольний цироз), проте індивідуальні величини кліренсу знаходяться в межах, характерних для здорових людей. З сечею виводиться менше 5 % середньої молярної фракції дози вільного кветіапіну та активного плазмового метаболіту N-дезалкілкветіапіну.

Кветіапін активно метаболізується в печінці. Використання радіоактивно міченого кветіапіну виявило, що менше ніж 5 % кветіапіну не метаболізується та виводиться в незміненому стані із сечею або фекаліями. Приблизно 73 % радіоактивної мітки виводиться з сечею та 21 % - з фекаліями.

Дослідження in vitro встановили, що CYP3А4 є основним ферментом, відповідальним за метаболізм кветіапіну, опосередкований цитохромом Р450. N-дезалкілкветіапін в основному утворюється та виводиться за допомогою CYP 3A4.

Одночасне застосування з кетоконазолом призводить до підвищення Cmax та AUC кветіапіну на 235 % та 522 % відповідно, з належним зниженням середнього кліренсу на 84 % при пероральному прийомі. Середній період напіввиведення кветіапіну збільшився з 2,6 до 6,8 години, проте середнє значення максимального періоду напіввиведення (tmax) залишилося незміненим.

Кветіапін та декілька його метаболітів (включаючи N-дезалкілкветіапін) мають слабку пригнічувальну активність відносно ферментів цитохрому Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 та 3А4 in vitro. Пригнічення CYP in vitro спостерігається лише при концентраціях, що майже в 5-50 разів перевищують ті, що спостерігаються при застосуванні доз 300-800 мг/добу у людини. З огляду на отримані in vitro результати, не слід очікувати, що одночасне призначення кветіапіну з іншими препаратами призведе до клінічно значимого пригнічення метаболізму іншого препарату, метаболізм якого залежить від цитохрому Р450.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування шизофренії. Лікування маніакальних епізодів, що пов¢язані з біполярним розладом.

 

Протипоказання.

-Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

-Одночасний прийом інгібіторів цитохрому Р450, таких як інгібітори ВІЛ-протеаз, азоловмісних протигрибкових препаратів, еритроміцину, кларитроміцину та нефазодону.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Зважаючи на те, що кветіапін в першу чергу діє на центральну нервову систему, Кветиксол слід з обережністю застосовувати в комбінації з іншими препаратами, що мають подібну дію, та з алкоголем.

Фармакокінетика літію не змінювалась при його одночасному застосуванні з Сероквелєм.

Фармакокінетика вальпроєвої кислоти та кветіапіну не змінювалась до клінічно значимого ступеня при їх одночасному застосуванні у формі вальпроату семінатрію (також відомого як дивалпроекс натрій (USAN) та Кветиксолу (кветіапіну фумарату). Вальпроат семінатрій є стабільною комплексною сполукою, що складається з натрію вальпроату та вальпроєвої кислоти у молярному співвідношенні 1:1.

Фармакокінетика кветіапіну суттєво не змінювалася після його одночасного застосування з нейролептиками рисперидоном або галоперидолом. Проте одночасне застосування Кветиксолу та тіоридазину спричинювало збільшення кліренсу кветіапіну.

Кветіапін не індукував системи печінкових ферментів, що беруть участь у метаболізмі антипірину. Проте у ході дослідження багаторазового застосування дози з метою оцінки фармакокінетики кветіапіну, який призначали до та під час лікування карбамазепіном (індуктором печінкового ферменту), супутнє застосування карбамазепіну суттєво підвищувало кліренс кветіапіну. Це підвищення кліренсу знижувало системну експозицію кветіапіну (яка вимірювалась за площею AUC) до рівня, що становив в середньому 13 %  експозиції під час застосування самого кветіапіну, хоча у деяких пацієнтів спостерігався більший ефект. Внаслідок цієї взаємодії можливе зниження концентрації в плазмі, а отже, для кожного пацієнта залежно від клінічної відповіді слід розглядати необхідність збільшення дози Кветиксолу. Слід зауважити, що максимальна рекомендована доза Кветиксолу становить 750 мг/добу для лікування шизофренії та 800 мг/добу для лікування маніакальних епізодів, що асоціюються з біполярним розладом.  Можливість тривалої терапії високими дозами слід розглядати лише після ретельного оцінювання співвідношення користь-ризик для кожного окремого пацієнта.

Супутнє застосування Кветиксолу з фенітоїном (ще одним індуктором мікросомального ферменту) спричинювало підвищення кліренсу кветіапіну. Пацієнтам, які одночасно приймають Кветиксол та фенітоїн або інші індуктори печінкового ферменту (наприклад барбітурати, рифампіцин та ін.), можуть бути потрібні підвищені дози Кветиксолу для підтримання контролю над психотичними симптомами. У разі відміни фенітоїну або карбамазепіну, або інших індукторів печінкового ферменту або при їх заміні неіндуктором (наприклад натрію вальпроатом) може бути потрібно знизити дозу Кветиксолу.

CYP3А4 є ключовим ферментом, що бере участь у метаболізмі кветіапіну, який опосередкований цитохромом Р450. Фармакокінетика кветіапіну не змінювалася після одночасного застосування з циметидином, відомим інгібітором ферменту Р450. Фармакокінетика кветіапіну незначно змінювалася після його одночасного застосування з антидепресантами іміпраміном (відомим інгібітором CYP2D6) або флуоксетином (відомим інгібітором CYP3А4 та CYP2D6). Проте слід бути обережними при одночасному застосуванні Кветиксолу з сильними інгібіторами CYP3А4 (такими як азаловмісні протигрибкові препарати, макролідні антибіотики та інгібітори протеази).

 

Особливості застосування.

Серцево-судинні захворювання

Кветиксол слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі встановленими серцево-судинними та церебро-васкулярними захворюваннями або іншими станами, що можуть призвести до гіпотензії.

Кветиксол може спричинити ортостатичну гіпотензію, особливо на початку титрування дози, що у пацієнтів літнього віку спостерігається частіше, ніж у пацієнтів молодшого віку.

Не виявлено взаємозв’язку застосування кветіапіну зі стійким збільшенням інтервалу QTc. Однак як і при застосуванні  інших антипсихотичних лікарських засобів  при призначенні кветіапіну одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QTc, необхідно дотримуватися обережності, особливо це стосується пацієнтів літнього віку.

Судоми

Не було різниці між частотою виникнення судом у пацієнтів, що приймали кветіапін, та у тих, хто приймав плацебо. Як і при лікуванні іншими антипсихотичними препаратами, рекомендується бути обережними при призначенні препарату пацієнтам із судомами в анамнезі.

Екстрапірамідні симптоми та  тардитивна (пізня) дискінезія

Як і інші антипсихотичні препарати, Кветиксол може спричиняти тардитивну дискінезію та екстрапірамідні  симптоми  після довготривалого лікування. При появі ознак та симптомів тардитивної дискінезії слід розглянути питання про необхідність зниження дози або припинення  застосування препарату.

Злоякісний нейролептичний синдром

Злоякісний нейролептичний синдром може бути пов’язаний з лікуванням антипсихотичними препаратами, включаючи кветіапін. Клінічні прояви включають гіпертермію, зміну психічного стану, ригідність м’язів, вегетативну нестабільність та підвищення рівня креатинфосфокінази. У такому разі слід припинити застосування препарату та розпочати відповідне лікування.

Тяжка нейтропенія

Повідомлялося про тяжку нейтропенію (кількість нейтрофілів < 0,5 х 109/л). Більшість випадків тяжкої нейтропенії виникали впродовж кількох місяців після початку терапії кветіапіном. Очевидної дозозалежності немає. Можливі фактори ризику виникнення нейтропенії включають зниження числа лейкоцитів, що спостерігалося раніше, та наявність в анамнезі нейтропенії, спричиненої лікарськими засобами. Застосування кветіапіну  пацієнтам з кількістю нейтрофілів < 1,0 х 109/л слід припинити. Необхідно спостерігати за пацієнтами щодо виявлення у них симптомів інфекції та стежити за кількістю нейтрофілів (доки вона не буде перевищувати 1,5 х 109/л).

Раптове припинення прийому препарату

Після раптового припинення лікування високими дозами антипсихотичних препаратів дуже рідко були описані гострі симптоми відміни, такі як нудота, блювання та безсоння. Повідомлялося про рецидиви психотичних симптомів та появу таких розладів, як мимовільні рухи (наприклад акатизія, дистонія та дискінезія). Тому рекомендується поступове припинення прийому препарату як мінімум від одного до двох тижнів.

Взаємодії

Див. також розділ “Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій”.

Одночасне застосування кветіапіну з індукторами печінкового ферменту, такими як карбамазепін, може суттєво знижувати системний вплив кветіапіну. Залежно від клінічної відповіді на лікування можуть бути потрібні вищі дози Кветиксолу при його застосуванні одночасно з індуктором печінкового ферменту.

При одночасному застосуванні препаратів, які є потужними інгібіторами CYP3A4 (такими як  азаловмісні протигрибкові препарати, макролідні антибіотики та інгібітори протеази), концентрація кветіапіну в плазмі може бути значно вищою, ніж та, що спостерігалася у пацієнтів під час клінічних дослідженнь

Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх