Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Ксеплион 100 мг/мл 0.5 мл в шприце +2 игл.в/уп.

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Суспензия
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Объем 0.5 мл Объем препарата, смотреть на упаковке
  • Дозировка 100 мг/мл Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Ограниченный отпуск Требование к отпуску товара в аптеке

Применяемый при лечении пациентов психиатрических клиник, страдающих шизофренией и другими биполярными расстройствами, специалистами широко используется препарат, который синтезирован компанией Янссен Фармацевтика и имеет торговое название Ксеплион. В соответствии с инструкцией это лекарственное средство предназначено для парентерального введения. Согласно описанию, активным действующим веществом Ксеплиона является Палиперидон – метаболит разработанного ранее препарата Рисперидон. Одним из физико – химических свойств Ксеплиона является его незначительная растворимость в воде. Это обуславливает методику, применяемую при лечении пациентов. Препарат вводится глубоко внутримышечно, после чего обеспечивается длительный терапевтический эффект посредством медленного поступления активного действующего вещества в системный кровоток и его воздействие на специфические рецепторы. При этом обеспечивается стабильный и глубокий седативный эффект, но не развивается тревожный синдром. В инструкции к препарату особо отмечена необходимость исключения попадания Ксеплиона в кровеносный сосуд при выполнении инъекции, поэтому манипуляцию должен производить опытный специалист в условиях стационара. Помимо этого, на фоне лечения Ксеплионом возможно развитие судорог и коллаптоидного состояния, вследствие резкого снижения артериального давления. Специфического антидота при передозировке не существует. Препарат является рецептурным.


В режиме онлайн на корпоративном сайте сети Аптека24, а также при телефонном контакте вы сможете узнать стоимость препарата Ксеплион 100 мг/мл. 0,5 мл., сделать предварительный заказ. А также приобрести его в необходимом количестве. Цена препарата одинакова во всех городах Украины, в которых функционируют наши аптеки. Это Киев, Черновцы, Львов и много других населенных пунктов. Профессионалы фармацевтики, работающие в сети Аптека24 обеспечат вас необходимыми консультациями и высоким уровнем сервисного обслуживания.


Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Суспензия
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Объем 0.5 мл Объем препарата, смотреть на упаковке
  • Дозировка 100 мг/мл Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Ограниченный отпуск Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Янссен Фармацевтика Н.В.,Бельгія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства ограниченного отпуска Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация N05A X13 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КСЕПЛІОН®

(XEPLION®)

Склад:

діюча речовина: paliperidone palmitate;

1 мл суспензії містить паліперидону пальмітату у кількості, що відповідає 100 мг паліперидону;

допоміжні речовини: полісорбат 20; поліетиленгліколь 4000; кислоти лимонної моногідрат; динатрію гідрофосфат безводний; натрію дигідрофосфат моногідрат; натрію гідроксид; вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Суспензія для ін’єкцій пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: білого або майже білого кольору суспензія, вільна від сторонніх включень.

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичний засіб (нейролептик). Код АТХ N05A X13.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Паліперидон є селективним блокуючим агентом моноамінових ефектів, фармакологічні властивості якого відрізняються від властивостей традиційних нейролептиків. Паліперидон сильно зв’язується з серотоніновими 5-HT2- та дофаміновими D2-рецепторами. Паліперидон також блокує альфа 1-адренергічні, та, меншою мірою, альфа 2-адренергічні та гістамінові Н1-рецептори. Фармакологічна активність (+) та (-)-енантіомерів паліперидону кількісно і якісно однакова.

Паліперидон не зв’язується з холінергічними рецепторами. Незважаючи на те, що паліперидон є сильним D2-антагоністом, він спричиняє меншу каталепсію та зниження моторних функцій меншою мірою, ніж традиційні нейролептики. Переважний центральний антагонізм до серотоніну може зменшувати тенденцію паліперидону до спричинення екстрапірамідних симптомів.

Фармакокінетика.

Всмоктування і розподіл.

Паліперидону пальмітат є неактивним складним ефіром паліперидону та пальмітинової кислоти. Через низьку розчинність у воді паліперидону пальмітат після внутрішньом’язового введення повільно розчиняється, потім гідролізується до паліперидону і всмоктується в системний кровообіг. Після одноразового внутрішньом’язового введення концентрація паліперидону в плазмі крові (Тmax) повільно збільшується, досягаючи максимуму через 13 днів. Вивільнення речовини виявляється вже в 1-й день і зберігається щонайменше протягом 4 місяців.

Після одноразового введення дози 25-150 мг у дельтоподібний м’яз Сmax у середньому на

28 % більша, ніж після введення в сідничний м’яз. Дві початкові ін’єкції в дельтоподібний м’яз (150 мг в 1-й день і 100 мг на 8-й день) допомагають швидко досягти терапевтичної концентрації речовини. Характеристики вивільнення активного компонента і схема дозування паліперидону пальмітату забезпечують тривале підтримання терапевтичної концентрації. При дозах паліперидону пальмітату 25-150 мг загальний рівень системного впливу паліперидону змінювався пропорційно дозі, а Сmax при дозах більше 50 мг збільшувалася менш ніж пропорційно дозі. Середнє відношення максимальної і рівноважної концентрацій паліперидону після введення 100 мг паліперидону пальмітату в сідничний м’яз дорівнювало 1,8, а після введення в дельтоподібний м’яз – 2,2. Медіана періоду напіввиведення паліперидону після введення паліперидону пальмітату в дозах 25-150 мг коливалася у межах 25-49 днів.

Абсолютна біодоступність Ксепліону® становить 100 %.

Після введення паліперидону пальмітату його (-)-енантіомер частково перетворюється в (+)-енантіомер і відношення ППК (+) - і (-)-енантіомерів становить приблизно 1,6-1,8.

Рацемічний паліперидон зв’язується з білками плазми крові на 74 %.

Метаболізм та виведення.

За тиждень після одноразового перорального прийому 1 мг 14С-міченого паліперидону з негайним вивільненням активного компонента з сечею в незміненому вигляді виводиться 59 % введеної дози; це вказує на відсутність істотного метаболізму препарату в печінці. Приблизно 80 % введеної радіоактивності виявлялося в сечі і 11 % - у калі. Відомі 4 шляхи метаболізму препарату in vivo, але жоден з них не обумовлює метаболізму більш ніж 6,5 % введеної дози: деалкілування, гідроксилювання, дегідрогенізація, відщеплення бензізоксазольної групи. Хоча дослідження in vitro дають змогу припустити певну роль CYP2D6 і CYP3A4 в метаболізмі паліперидону, даних про істотну роль цих ізоферментів у метаболізмі паліперидону in vivo немає. Популяційний фармакокінетичний аналіз не виявив помітного розходження кліренсу паліперидону після перорального прийому препарату у пацієнтів з активним і слабким метаболізмом субстратів CYP2D6. Дослідження з використанням мікросом печінки людини in vitro показали, що паліперидон істотно не гальмує метаболізму ліків ізоферментами цитохрому Р450 CYP1A2, CYP2A6, CYP2C8/9/10, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4 та CYP3A5.

У ході досліджень in vitro паліперидон виявляв властивості субстрату P-глікопротеїну, а у високих концентраціях – властивості слабкого інгібітору P-глікопротеїну. Відповідних даних in vivo немає, і клінічна значимість цих даних невідома.

Ін’єкції паліперидону пальмітату пролонгованої дії порівняно з пероральним застосуванням паліперидону пролонгованої дії.

Ксепліон® розроблений для забезпечення пролонгованої дії паліперидону протягом місяця, в той час як пероральний паліперидон пролонгованої дії у таблетках необхідно приймати кожного дня. Режим ініціації лікування Ксепліоном® (150 мг/100 мг у дельтоподібний м’яз у день 1/день 8) необхідний для швидкого досягнення стану рівноважних концентрацій паліперидону на початку лікування без застосування пероральних форм.

У цілому, концентрація паліперидону в плазмі крові в період навантаження Ксепліоном® перебувала в тому ж діапазоні, що і після прийому перорального паліперидону з пролонгованим вивільненням активного компонента в дозах між 6 і 12 мг. Використана схема навантаження Ксепліоном® забезпечує підтримання концентрації у цьому діапазоні навіть у кінці міждозового інтервалу (дні 8 та 36). Індивідуальні відмінності фармакокінетики паліперидону після введення Ксепліону® у різних пацієнтів були меншими, ніж після прийому перорального паліперидону з тривалим вивільненням активного компонента. Через відмінності в характері зміни медіани концентрації паліперидону в плазмі крові при застосуванні двох препаратів слід проявляти обережність при прямому порівнянні їх фармакокінетики.

Особливі категорії пацієнтів.

Порушення функції печінки.

Паліперидон не піддається суттєвому метаболізму в печінці. Хоча застосування Ксепліону® хворим з порушенням функції печінки не вивчалося, при слабкому або помірно вираженому порушенні функції печінки корекція дози не потрібна. Під час дослідження застосування перорального паліперидону у хворих з порушенням функції печінки середньої тяжкості (клас В за Чайлда-П’ю) концентрація вільного паліперидону в плазмі крові була такою ж, як у здорових добровольців. Застосування паліперидону хворим з тяжким порушенням функції печінки не вивчалося.

Порушення функції нирок.

Було досліджено розподіл паліперидону після одноразового прийому таблетки перорального паліперидону 3 мг з пролонгованим вивільненням активного компонента хворими з різним ступенем порушення функцій нирок. Зі зменшенням кліренсу креатиніну (ClCr) виведення паліперидону послаблювалося. Загальний кліренс паліперидону у середньому зменшувався на 32 % при слабкому порушенні функції нирок (ClCr 50-80 мл/хв), на 64 % при помірному порушенні (ClCr 30-50 мл/хв) та на 71 % при тяжкому порушенні (ClCr 10-30 мл/хв), у результаті чого середній рівень системного впливу (AUCinf) збільшився порівняно з таким у здорових добровольців відповідно в 1,5, 2,6 і 4,8 рази. Базуючись на обмеженій кількості пацієнтів з легким порушенням функції печінки та фармакокінетичному моделюванні, рекомендується зниження дози.

Пацієнти літнього віку.

Загалом пацієнтам літнього віку корекція дози не є необхідною. Проте, зважаючи на зменшення кліренсу креатиніну з віком, може потребуватися коригування дози.

Маса тіла.

Фармакокінетичні дослідження паліперидону пальмітату продемонстрували дещо нижчі
(10-20 %) концентрації паліперидону у плазмі крові пацієнтів з надмірною масою тіла або ожирінням порівняно з пацієнтами з нормальною масою тіла.

Расова приналежність.

Популяційний фармакокінетичний аналіз досліджень перорального паліперидону після застосування Ксепліону® не продемонстрував залежності фармакокінетичних параметрів від расової приналежності.

Стать.

Клінічно важливої різниці між жінками та чоловіками не спостерігалося.

Звичка палити.

На основі даних in vitro з застосуванням печінкових ферментів людини, паліперидон не є субстратом CYP1A2; тому паління не повинно впливати на фармакокінетику паліперидону. Популяційний фармакокінетичний аналіз на основі даних перорального паліперидону продемонстрував дещо нижчі концентрації у пацієнтів, які мають звичку палити, хоча дана різниця не має клінічного значення. Звичка палити не оцінювалася для Ксепліону®.

Клінічні характеристики.

Показання.

Підтримуюча терапія симптомів шизофренії у дорослих, стан яких стабілізовано паліперидоном або рисперидоном. У окремих випадках дорослим пацієнтам з шизофренією, які раніше ефективно лікувалися паліперидоном або рисперидоном, Ксепліон® можна застосовувати без попередньої стабілізації пероральними препаратами даної групи, якщо психотичні симптоми хворого варіюють від легкого до помірного ступеня і якщо показано лікування ін’єкційними лікарськими формами пролонгованої дії.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату, або до рисперидону.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Рекомендується з обережністю призначати паліперидону пальмітат одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QT, такими як антиаритмічні засоби ІА класу (хінідин, дизопірамід) та ІІІ класу (аміодарон, соталол), з деякими антигістамінними, іншими антипсихотичними та протималярійними (мефлохін) засобами. Цей перелік інформативний і може бути неповним.

Здатність Ксепліону® впливати на інші препарати.

Не очікується, що паліперидон буде проявляти клінічно важливу фармакокінетичну взаємодію з препаратами, що метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450. З огляду на первинну дію паліперидону на ЦНС, слід з обережністю застосовувати Ксепліон® у комбінації з іншими речовинами, які впливають на ЦНС, наприклад, з анксіолітиками, більшістю нейролептиків, снодійними засобами, опіатами або алкоголем. Паліперидон може послаблювати ефект леводопи та інших агоністів дофаміну. Якщо така комбінація необхідна, зокрема в термінальній стадії хвороби Паркінсона, то слід призначити найнижчу ефективну дозу препарату.

Оскільки паліперидону пальмітат може спричиняти ортостатичну гіпотензію, можливе адитивне посилення цього ефекту при застосуванні паліперидону пальмітату разом з іншими препаратами, що мають такий самий ефект, наприклад з іншими антипсихотиками, трициклічними антидепресантами.

Слід з обережністю застосовувати Ксепліон® у комбінації з препаратами, які знижують судомний поріг (такими як фенотіазини або бутирофенони, трициклічні антидепресанти або інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трамадол, мефлохін).

Комбіноване застосування паліперидону для перорального застосування пролонгованої дії (12 мг один раз на добу) та вальпроату натрію (від 500 мг до 2000 мг один раз на добу) не впливає на фармакокінетику вальпроату натрію.

Немає клінічних відомостей про взаємодію Ксепліону® та препаратів літію, однак фармакокінетична взаємодія не очікується.

Здатність інших препаратів впливати на Ксепліон®.

Хоча дослідження in vitro показують можливість мінімальної участі CYP2D6 і CYP3A4 в метаболізмі паліперидону, на сьогодні немає даних про те, що ці ферменти можуть відігравати істотну роль в його метаболізмі. Одночасне застосування перорального паліперидону з пароксетином, потужним інгібітором CYP2D6, не мало клінічно значущого впливу на фармакокінетику паліперидону.

Одночасний прийом перорального паліперидону пролонгованої дії (1 раз на день) та карбамазепіну (200 мг 2 рази на день) призводив до зниження середньої Сmax і AUC паліперидону приблизно на 37 %. Це зниження значною мірою обумовлено збільшенням ниркового кліренсу паліперидону на 35 %, ймовірно, за рахунок активації ниркового P-глікопротеїну карбамазепіном. Дуже невелике зменшення кількості препарату, екскретованого нирками в незміненому вигляді, дає змогу припустити, що карбамазепін лише слабко впливає через CYP на метаболізм або біодоступність паліперидону. На початку застосування карбамазепіну дозу паліперидону пальмітату слід переглянути і у разі необхідності збільшити. Навпаки, при відміні карбамазепіну дозу паліперидону пальмітату слід переглянути і у разі необхідності зменшити.

Одночасне застосування паліперидону пролонгованої дії для перорального застосування (таблетки 12 мг) з натрію вальпроатом пролонгованої дії (дві таблетки по 500 мг 1 раз на добу) призвело до збільшення Сmax і AUC паліперидону приблизно на 50 %, ймовірно, у результаті підвищення пероральної абсорбції. Оскільки паліперидон не впливає на системний кліренс, не слід очікувати клінічно значущої взаємодії між вальпроатом натрію пролонгованої дії та Ксепліоном® для внутрішньом’язових ін’єкцій. Такий вид взаємодії не вивчався для Ксепліону®.

Одночасне застосування Ксепліону® та рисперидону.

Рисперидон, який застосовують перорально або внутрішньом’язово, значною мірою метаболізується до паліперидону. Слід проявляти обережність при одночасному застосуванні рисперидону або перорального паліперидону з Ксепліоном®.

Особливості застосування.

Застосування пацієнтам у гострій фазі або у тяжкому психічному стані.

Ксепліон® не слід призначати нестабілізованим пацієнтам у гострій фазі або у тяжкому психічному стані, коли потрібен швидкий контроль симптомів.

Інтервал QT.

Як і у випадку застосування інших нейролептиків, слід проявляти обережність при призначенні паліперидону пальмітату пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями або подовженням інтервалу QT у сімейному анамнезі, а також при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами, що можуть подовжувати інтервал QT.

Злоякісний нейролептичний синдром.

При застосуванні нейролептиків, у тому числі паліперидону, зареєстровано розвиток злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС), що характеризується гіпертермією, м’язовою ригідністю, нестабільністю вегетативної нервової системи, порушенням свідомості та підвищенням рівня креатинфосфокінази сироватки крові. Крім того, можуть спостерігатися міоглобінурія (рабдоміоліз) та гостра ниркова недостатність.

При появі симптомів, що дають змогу припустити ЗНС, прийом усіх нейролептиків, включаючи паліперидону пальмітат, слід скасувати.

Пізня дискінезія.

Застосування антагоністів дофамінових рецепторів супроводжується розвитком пізньої дискінезії, що характеризується ритмічними мимовільними рухами, в основному язика та/або лицьових м’язів. При появі симптомів пізньої дискінезії слід розглянути можливість відміни всіх нейролептиків, включаючи паліперидону пальмітат.

Лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз.

При застосуванні антипсихотичних засобів, включаючи Ксепліон®, повідомлялося про випадки виникнення лейкопенії, нейтропенії та агранулоцитозу. Про агранулоцитоз повідомлялося дуже рідко (˂ 1/10000 пацієнтів) у постмаркетинговому періоді. Протягом перших кількох місяців лікування слід вести моніторинг пацієнтів з клінічно важливим зниженням кількості лейкоцитів або лейкопенією/нейтропенією, спричиненою лікарськими засобами, в анамнезі, та при перших симптомах клінічно важливого зниження кількості лейкоцитів слід розглянути переривання лікування Ксепліоном® у разі відсутності інших причинних факторів. Пацієнтів з клінічно важливою нейтропенією слід ретельно оглядати на предмет підвищеної температури тіла або інших симптомів інфекції, та швидко вживати відповідні заходи при виникненні таких симптомів. Пацієнти з тяжкою нейтропенією (абсолютна кількість нейтрофільних лейкоцитів ˂ 1х109/л) повинні перервати лікування Ксепліоном® до відновлення необхідної кількості лейкоцитів.

Гіперглікемія та цукровий діабет.

Протягом лікування паліперидоном повідомлялося про випадки гіперглікемії, виникнення та погіршення вже існуючого цукрового діабету. У деяких випадках попередньо повідомлялося про збільшення маси тіла, що може бути сприяючим фактором. Дуже рідко повідомлялося про кетоацидоз та рідко – про діабетичну кому. Рекомендується відповідний моніторинг згідно з рекомендаціями щодо застосування антипсихотичних лікарських засобів. За пацієнтами, які лікуються будь-якими атиповими антипсихотиками, включно з Ксепліоном®, слід вести ретельний моніторинг на предмет симптомів гіперглікемії (таких як полідипсії, поліурії, поліфагії та слабкості), а у пацієнтів з уже існуючим діабетом слід ретельно контролювати рівень глюкози.

Збільшення маси тіла.

При застосуванні Ксепліону® повідомлялося про випадки значного збільшення маси тіла. Слід регулярно контролювати масу тіла.

Гіперпролактинемія.
Дослідження культур тканин дають змогу припустити, що патологічний ріст клітин тканини молочної залози може стимулюватися пролактином. Незважаючи на відсутність чіткого зв’язку із застосуванням антипсихотичних препаратів, рекомендується застосовувати з обережністю дану групу препаратів пацієнтам із підозрою на пролактинзалежні пухлини або пацієнтам, які мають пролактинзалежні пухлини в анамнезі.

Ортостатична гіпотензія.

Володіючи альфа-блокуючою активністю, паліперидон у деяких хворих може спричиняти ортостатичну гіпотензію. Згідно зі зведеними даними з трьох плацебо-контрольованих
6-тижневих досліджень фіксованої дози перорального паліперидону (таблеток пролонгованої дії по 3 мг, 6 мг, 9 мг та 12 мг), про ортостатичну гіпотензію повідомлялося у 2,5 % пацієнтів у групі паліперидону порівняно з 0,8 % у групі плацебо. Ксепліон® слід з обережністю застосовувати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (такими як серцева недостатність, інфаркт або ішемія міокарда, порушення серцевої провідності), порушеннями мозкового кровообігу або станами, що призводять до зниження тиску (такими як зневоднення, зменшення об’єму крові).

Судоми.

Як і інші нейролептики, Ксепліон® слід з обережністю застосовувати хворим, які мають в анамнезі судоми або інші стани, при яких може знижуватися судомний поріг.

Порушення функції нирок.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок плазмові концентрації паліперидону підвищуються, тому пацієнтам з легкими порушеннями слід підбирати дозу індивідуально. Пацієнтам з порушеннями функції нирок від середнього до тяжкого ступенів (кліренс креатиніну <50 мл/хв) Ксепліон® не рекомендований.

Порушення функції печінки.

Немає даних щодо застосування паліперидону пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлда-П’ю). Таким пацієнтам паліперидон слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти літнього віку з деменцією.

Застосування паліперидону пальмітату літнім хворим з деменцією не вивчалося. Таким пацієнтам Ксепліон® слід застосовувати з обережністю через ризик інсульту. Оскільки паліперидон є активним метаболітом рисперидону, то слід враховувати досвід застосування рисперидону, наведений нижче.

Загальна смертність.

Мета-аналіз 17 контрольованих клінічних досліджень з участю пацієнтів літнього віку з деменцією, які отримували інші атипові нейролептики, у тому числі рисперидон, арипіпразол, оланзапін і кветіапін, показав підвищену смертність порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. Серед хворих, які отримували рисперидон і плацебо, смертність становила відповідно 4 % і 3,1 %.

Серцево-судинні реакції.

Під час проведення плацебо-контрольованих, рандомізованих клінічних досліджень застосування деяких атипових антипсихотиків, включаючи рисперидон, арипіпразол та оланзапін, у літніх пацієнтів з деменцією, спостерігалося триразове підвищення ризику серцево-судинних реакцій. Механізм підвищення ризику невідомий.

Хвороба Паркінсона та деменція з тільцями Леві.

Лікарі повинні враховувати співвідношення ризик/користь під час застосування нейролептиків, включаючи паліперидону пальмітат, пацієнтам з хворобою Паркінсона або деменцією з тільцями Леві, оскільки в обох цих категорій хворих може бути підвищений ризик розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС) та підвищеної чутливості до нейролептиків. Прояви підвищеної чутливості можуть включати сплутаність свідомості, притуплення больової чутливості, нестійкість ходи з частими падіннями, а також екстрапірамідні симптоми.

Пріапізм.
Є дані про здатність препаратів, що мають властивості альфа-адреноблокаторів, спричиняти пріапізм. Випадки пріапізму зареєстровано у постмаркетинговому періоді застосування перорального паліперидону, який є активним метаболітом рисперидону. Пацієнтам слід рекомендувати звернутися за медичною допомогою, якщо пріапізм не зникне протягом 3-4 годин.

Регуляція температури тіла.

Із застосуванням нейролептиків пов’язують погіршення здатності організму зменшувати внутрішню температуру тіла. Рекомендується виявляти обережність при призначенні паліперидону пальмітату хворим, які можуть піддаватися впливам, що підвищують температуру тіла, зокрема сильному фізичному навантаженню, високій температурі навколишнього середовища, впливу препаратів з активністю холінолітиків, а також зневодненню.

Венозна тромбоемболія.

На тлі застосування антипсихотичних засобів були зареєстровані випадки розвитку венозної тромбоемболії. Оскільки у пацієнтів, які отримують антипсихотичні препарати, в анамнезі часто виявляються фактори ризику розвитку венозної тромбоемболії, це слід враховувати до та під час лікування паліперидону пальмітатом та вжити відповідних заходів.

Протиблювальний ефект.

Доклінічні дослідження паліперидону виявили протиблювотну дію. Цей ефект у людини може маскувати ознаки і симптоми передозування деяких ліків або такі стани, як непрохідність кишечнику, синдром Рейє або пухлина мозку.

Введення.
При введенні Ксепліону® слід проявляти обережність для недопущення випадкового потрапляння препарату в кровоносну судину.

Інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР).

Спостерігалися випадки інтраопераційного синдрому атонічної райдужки під час хірургічного лікування катаракти у пацієнтів, які приймали препарати з альфа-адренергічною блокуючою дією, такі як Ксепліон®.

ІСАР може збільшувати ризик виникнення ускладнень на оці під час та після операції. Перед хірургічним втручанням необхідно повідомити лікаря про прийом альфа 1-адреноблокаторів. Потенційні переваги припинення застосування препарату перед операцією не з’ясовані, тому слід зважити ризики переривання терапії антипсихотичними засобами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Безпека застосування паліперидону вагітним жінкам не встановлена. У ході досліджень на тваринах ніякої тератогенної дії внутрішньом’язового паліперидону пальмітату або перорального паліперидону не виявлено, але спостерігались інші види репродуктивної токсичності. У новонароджених, матері яких приймали антипсихотики, включаючи паліперидон, у третьому триместрі вагітності, ймовірний розвиток таких побічних реакцій, як екстрапірамідні симптоми та симптоми відміни після народження з різними ступенями тяжкості та тривалістю. Повідомлялось про збудження, гіпертонію, гіпотонію, тремор, сонливість, порушення дихання або порушення харчування. З огляду на вищесказане, за немовлятами слід ретельно наглядати. Ксепліон® можна призначати вагітним тільки у випадку нагальної потреби, зваживши користь і ризики.

Годування груддю.

Паліперидон проникає у грудне молоко у такій кількості, що може мати вплив на новонародженого, якщо матір застосовує терапевтичні дози препарату. Не слід застосовувати Ксепліон® протягом годування груддю.

Здатність до зачаття.

У до клінічних дослідженнях відповідного впливу не спостерігалося.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Паліперидон може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом та роботу з іншими механізмами через можливі побічні реакції на нервову систему та зір, такі як седація, сонливість, втрата свідомості, розмитість зору. Тому пацієнтам слід рекомендувати уникати керування автомобілем або іншими рухомими механізмами поки не буде встановлена індивідуальна чутливість до Ксепліону®.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована початкова доза Ксепліону® становить 150 мг у перший день лікування та 100 мг через 1 тиждень (восьмий день лікування). З метою швидкого досягнення терапевтичної концентрації, обидві ін’єкції слід вводити в дельтоподібний м’яз. Рекомендована щомісячна підтримуюча доза – 75 мг; у залежності від індивідуальної переносимості та/або ефективності дозу можна збільшити або зменшити в діапазоні
25-150 мг. Пацієнтам, які мають надлишкову масу тіла або ожиріння, може бути потрібне підвищення дози. Після другої дози наступні ін’єкції можна вводити в дельтоподібний або сідничний м’яз.

Підтримуючу дозу можна коригувати щомісячно. Однак при цьому слід враховувати тривале вивільнення діючої речовини, оскільки ефект корекції дозування може повністю проявитися через кілька місяців.

Перехід з пероральних форм паліперидону або рисперидону.

Пероральний прийом паліперидону або рисперидону можна припинити у момент початку лікування Ксепліоном®. Лікування Ксепліоном® слід розпочинати, як описано вище.

Перехід з рисперидону пролонгованої дії.

Хворим, які отримували рисперидон пролонгованої дії у вигляді ін’єкцій, слід розпочинати терапію Ксепліоном® відповідно до терміну введення наступної ін’єкції. У подальшому Ксепліон® вводити 1 раз на місяць. Початковий режим лікування тривалістю один тиждень (дні 1-8), як описано вище, не потрібен. Пацієнти, раніше стабілізовані різними дозами рисперидону пролонгованої дії, можуть досягти такої ж ефективності під час підтримуючого лікування Ксепліоном® щомісячно при дотриманні дози за схемою, наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1.

Остання доза

рисперидону пролонгованої дії

Доза

Ксепліону®

25 мг кожні 2 тижні

50 мг щомісяця

37,5 мг кожні 2 тижні

75 мг щомісяця

50 мг кожні 2 тижні

100 мг щомісяця


Припинення лікування антипсихотичними засобами повинно відбуватися відповідно до інструкцій для медичного застосування цих лікарських засобів. У разі відміни терапії Ксепліоном® слід враховувати тривалий період вивільнення діючої речовини. Також слід періодично оцінювати необхідність продовження застосування засобів для профілактики екстрапірамідних симптомів.

Пропуск дози.

Рекомендації щодо уникнення пропущених доз.

Другу навантажувальну дозу Ксепліону® рекомендовано вводити через тиждень після введення першої дози. Щоб уникнути пропущених доз, другу дозу можна ввести за чотири доби до або після запланованого дня (8-го дня) введення. Третю та наступну ін’єкції після початкового режиму лікування слід вводити щомісяця. З метою уникнення пропуску чергової щомісячної дози ін’єкцію можна зробити на сім днів раніше або пізніше запланованої дати введення.

Якщо пропущено час введення другої дози (8-ий день±4 дні), рекомендований повторний початок терапії залежить від тривалості часу, що пройшов з дня першої ін’єкції.

Пропуск другої дози (< 4 тижнів з моменту першої ін’єкції ).

Якщо минуло менше ніж 4 тижні з моменту введення першої ін’єкції, то другу ін’єкцію у дозі 100 мг потрібно ввести якомога швидше в дельтоподібний м’яз. Третю дозу Ксепліону® 75 мг потрібно ввести через 5 тижнів після введення першої ін’єкції в дельтоподібний або сідничний м’яз (незважаючи на дату введення другої ін’єкції). Далі вводити Ксепліон® один раз на місяць у дельтоподібний або сідничний м’яз у дозі 25-150 мг залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності.

Пропуск другої дози (4-7 тижнів з моменту першої ін’єкції).

Якщо з дня прийому першої ін’єкції минуло від 4 до 7 тижнів, слід дотримуватися нижчезазначеного порядку дій.

1. Ввести ін’єкцію у дозі 100 мг в дельтоподібний м’яз якомога швидше.

2. Наступну ін’єкцію у дозі 100 мг ввести в дельтоподібний м’яз через один тиждень.

3. У подальшому рекомендується щомісячне введення 25-150 мг залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності.

Пропуск другої дози (> 7 тижнів з моменту першої ін’єкції).

Якщо минуло більше ніж 7 тижнів з моменту введення першої дози, лікування слід розпочати спочатку.

Пропуск щомісячної підтримуючої дози (від 1 місяця до 6 тижнів).

Після початку лікування Ксепліоном® рекомендовано вводити підтримуючу дозу щомісячно. Якщо з моменту введення останньої підтримуючої дози пройшло від 1 місяця до 6 тижнів, то наступну дозу слід ввести якомога швидше. Після цього відновити регулярне щомісячне введення призначеної дози Ксепліону®.

Пропуск щомісячної підтримуючої дози (від 6 тижнів до 6 місяців).

Якщо з моменту останньої ін’єкції Ксепліону® минуло більше 6 тижнів, то лікування відновлюють як зазначено нижче.

Пацієнти, які приймали підтримуючу дозу 25-100 мг

1.   Ввести дозу препарату, яка дорівнює попередній, в дельтоподібний м’яз якомога швидше;

2.   Наступну ін’єкцію у тій самій дозі зробити у дельтоподібний м’яз через один тиждень (день 8);

3.   Відновити введення препарату щомісяця у дельтоподібний або сідничний м’яз у дозі від 25 мг до 100 мг залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності.

Пацієнти, які приймали підтримуючу дозу 150 мг

1.   Ввести дозу препарату 100 мг у дельтоподібний м’яз якомога швидше;

2.   Наступну ін’єкцію у тій самій дозі зробити у дельтоподібний м’яз через один тиждень (день 8);

3.   Відновити введення препарату щомісяця у дельтоподібний або сідничний м’яз у дозі від 25 мг до 100 мг залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності.

Пропуск щомісячної підтримуючої дози (> 6 місяців).

Якщо минуло більше ніж 6 місяців з моменту прийому останньої дози, лікування слід розпочати спочатку.

Особливі категорії пацієнтів.

Пацієнти літнього віку.

Ефективність та безпека застосування Ксепліону® пацієнтам віком понад 65 років не встановлена.

Загалом, для літніх хворих з нормальною функцією нирок рекомендується загальна схема дозування паліперидону пальмітату. Однак у пацієнтів літнього віку функція нирок може бути зниженою, тому слід розглядати необхідність корекції дози як для пацієнтів з порушенням функції нирок.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх