Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Коринфар 10 мг №100

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 100 Количество в упаковке
  • Дозировка 10 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Пліва Хрватска д.о.о.,Хорватія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

Коринфар 10 мг № 100 является препаратом, обладающим гипотензивным и антиангинальным воздействием. В качестве главного компонента выступает нифедипин. Лекарство не проявляет действие на тонус вен. Применение медикамента способствует увеличению коронарного кровотока, усилению кровоснабжение ишемизированных областей миокарда, а также стимуляции работы коллатералей. Кроме того, расширяются периферические артерии, снижается периферическое сопротивление сосудов и активируется почечный кровоток. Проявление клинического эффекта наблюдается примерно через треть часа, а продолжается он около пяти часов.


Таблетки Коринфар, согласно описанию, используются для терапии артериальной гипертонии и вазоспастической стенокардии (стенокардия Принцметала). Применение данного лекарственного средства довольно часто назначают и для лечения хронической стенокардии напряжения.


Инструкция к средству Коринфар объясняет, что прием таблеток следует осуществлять после еды перорально. При этом запивать водой лекарство нужно в достаточном объеме и не стоит раскусывать таблетку. Это объясняется тем, что одномоментный прием с пищей существенно замедляет адсорбцию действующего компонента из кишечника. Как правило, препарат принимается утром и вечером.


Отзывы о препарате Коринфар весьма противоречивы. Существуют сообщения, рассказывающие о высокой эффективности лекарства, а есть и такие, в которых описывается бездейственность медикамента. Такая разносторонность мнений объясняется большой вариабельностью чувствительности к средству среди пациентов. Это достаточно частое явление не только в отношении данного препарата. Но это не вызывает много проблем, учитывая количество аналогов этого лекарственного средства. К таким медикаментам можно отнести Кордипин, Никардия, Осмо-Адалат, Нифедипин, Фенигидин и другие. Однако Коринфар среди прочих имеет наименьшую стоимость. Купить таблетки Коринфар можно в нашей аптеке по выгодной цене. Мы доставим лекарство в Киев или в другой город Украины.


Видеобзор
Нифедипин и Коринфар Аптека24
Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 100 Количество в упаковке
  • Дозировка 10 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Пліва Хрватска д.о.о.,Хорватія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация C08C A05 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

КОРИНФАР®

(CORINFAR®)

 

Склад:

діюча речовина: нiфедипiн;

1 таблетка мiстить 10 мг нiфедипiну;

допоміжні речовини: лактози моногiдрат, крохмаль картопляний, целюлоза мiкрокристалiчна, повiдон, магнiю стеарат, гiпромелоза, макрогол 6000, макрогол 35000, хіноліновий жовтий (Е 104), титану діоксид (Е 171), тальк.

 

Лікарська форма. Таблетки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: жовтого кольору, двоякоопуклі круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зі скошеними непошкодженими краями та однакові на вигляд.

 

Фармакотерапевтична  група. Селективні антагонiсти кальцiю з переважним впливом на судини. Код АТX С08С А05.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ніфедипін є антагоністом кальцію, що пригнічує приплив кальцію до клітин міокарда, гладеньких м’язів коронарної артерії та периферичних капілярів. Ніфедипін розширює коронарні артерії та зменшує м’язовий тонус коронарних артерій, тим самим збільшуючи приплив кисню. Водночас він зменшує загальний периферичний опір судин (постнавантаження), тим самим розвантажуючи серце. Послаблюючи роботу серця, він зменшує потребу в кисні. Нормалізація артеріального тиску відбувається через розширення системних артерій та артеріол, а також завдяки зменшенню загального периферичного опору судин.

Особливо на початковому етапі лікування частота серцебиття та обсяг серця можуть зрости через активацію рефлексу барорецепторів. При довгостроковому лікуванні ніфедипіном частота серцебиття та обсяг серця повертаються до передтерапевтичних значень.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після перорального прийому ніфедипін швидко та майже повністю всмоктується. Всмоктування ніфедипіну становить 50-60 %.

Вивільнення ніфедипіну з таблеток пролонгованої дії відбувається повільніше і досягає максимальної концентрації у сироватці крові через 2-4 години після прийому; його дія триває 10-12 годин.

Розподіл

Ніфедипін зв’язується з білками плазми крові, головним чином з альбуміном, на 94-99 %. Дослідження на тваринах продемонстрували, що вивільнений ніфедипін розподіляється по всіх органах і тканинах. Концентрація у серцевому м’язі була вищою, ніж у скелетних м’язах. Ні ніфедипін, ні його метаболіти не накопичуються у тканинах.

Метаболізм

Ніфедипін майже повністю метаболізується у печінці за допомогою цитохромного
P450 ізоензиму CYP3A4. Метаболіти є фармакологічно неактивними. У пацієнтів із порушеною функцією печінки метаболізм дещо уповільнений.

Виведення

80 % метаболітів виводиться із сечею, решта – з фекаліями. Лише незначна кількість ніфедипіну у незміненому вигляді виводиться із сечею. Період напіввиведення після перорального прийому таблетки пролонгованої дії становить 8-10 годин; він може бути дещо подовженим у пацієнтів із нирковою недостатністю.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування артеріальної гіпертензії.

Лікування стенокардії (головним чином вазоспастичної та хронічної стабільної стенокардії).

 

Протипоказання.

– Підвищена чутливість до ніфедипіну або до будь-якого іншого компонента препарату;

– кардіогенний шок;

– супутній прийом рифампіцину (через неможливість досягти ефективних рівнів ніфедипіну у плазмі крові внаслідок індукції ферментів);

– нестабільна стенокардія;

– гострий інфаркт міокарда (протягом перших 4 тижнів);

– аортальний стеноз високого ступеня;

− ілеостома або колостома.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарати, що впливають на ефективність ніфедипіну.

Ніфедипін метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4, що розташована в слизовій оболонці кишечнику та печінці. Через це препарати, що інгібують або індукують цю систему ферментів, можуть змінювати «перше проходження» (після перорального застосування) або кліренс ніфедипіну.

При застосуванні ніфедипіну разом з нижченаведеними препаратами слід брати до уваги ступінь і тривалість взаємодії.

Рифампіцин

Рифампіцин значно індукує систему цитохрому Р450 3А4. При одночасному застосуванні з рифампіцином біодоступність ніфедипіну значно знижується і таким чином його ефективність послаблюється. Зважаючи на це, застосування комбінації ніфедипіну з рифампіцином протипоказане.

При одночасному застосуванні нижченаведених слабких або помірних інгібіторів системи цитохрому Р450 3А4 необхідно контролювати артеріальний тиск і у разі необхідності, слід розглянути питання щодо зниження дози ніфедипіну.

Макролідні антибіотики (наприклад, еритроміцин)

Жодних досліджень взаємодії ніфедипіну та макролідних антибіотиків не проводилося. Певні макролідні антибіотики інгібують опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм інших препаратів. Зважаючи на це, не можна виключити імовірність збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові при одночасному застосуванні обох препаратів.

Азитроміцин, що структурно схожий на представників класу макролідних антибіотиків, не інгібує CYP3А4.

Інгібітори анти-ВІЛ протеази (наприклад, ритонавір)

Клінічного дослідження, що вивчає імовірність взаємодії ніфедипіну та певних інгібіторів анти-ВІЛ протеази, ще не проводилося. Відомо, що препарати цього класу інгібують систему цитохрому Р450 3А4. Крім того, препарати цього класу інгібують in vitro опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм ніфедипіну. При застосуванні одночасно з ніфедипіном не можна виключити значного збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові внаслідок зниження метаболізму при першому проходженні та зниження швидкості виведення з організму.

Азольні антимікотики (наприклад, кетоконазол)

Формального клінічного дослідження, що вивчає імовірність взаємодії ніфедипіну та певних азольних антимікотиків, ще не проводилося. Відомо, що препарати цього класу інгібують систему цитохрому Р450 3А4. При пероральному застосуванні одночасно з ніфедипіном не можна виключити значного збільшення системної біодоступності ніфедипіну внаслідок зниження метаболізму при першому проходженні.

Флуоксетин

Клінічного дослідження, що вивчає імовірність взаємодії ніфедипіну та флуоксетину, ще не проводилося. Відомо, що флуоксетин інгібує in vitro опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм ніфедипіну. При одночасному застосуванні обох препаратів не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі крові.

Нефазодон

Клінічного дослідження, що вивчає імовірність взаємодії ніфедипіну та нефазодону, ще не проводилося. Відомо, що нефазодон інгібує in vitro опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм інших препаратів. При одночасному застосуванні обох препаратів не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.

Хінупристин/дальфопристин

Одночасне застосування хінупристину/дальфопристину і ніфедипіну може призводити до збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.

Вальпроєва кислота

Формального клінічного дослідження, що вивчає імовірність взаємодії ніфедипіну та вальпроєвої кислоти, ще не проводилося. Відомо, що вальпроєва кислота збільшує концентрації у плазмі крові структурно подібного блокатора кальцієвих каналів німодипіну внаслідок інгібування ферментів, зважаючи на це, не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові та збільшення ефективності.

Циметидин, ранітидин

Внаслідок інгібування цитохрому Р450 3А4 циметидин/ранітидин підвищує концентрації ніфедипіну у плазмі крові та може посилювати антигіпертензивний ефект. Циметидин діє на цитохромний ізоензим CYP3A4 як інгібітор. Ніфедипін слід з обережністю призначати пацієнтам, які вже приймають циметидин, і його дозування потрібно збільшувати більш поступово.

Додаткові дослідження

Цизаприд

Одночасне застосування цизаприду і ніфедипіну може призводити до збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.

Протиепілептичні засоби, що індукують систему цитохрому Р450 3А4, такі як фенітоїн, карбамазепін і фенобарбітал

Фенітоїн індукує систему цитохрому Р450 3А4. При одночасному застосуванні з фенітоїном біодоступність ніфедипіну знижується, а ефективність послаблюється. При одночасному застосуванні обох препаратів необхідно контролювати клінічну відповідь на терапію ніфедипіном і у разі необхідності розглянути питання щодо підвищення дози ніфедипіну. У разі підвищення дози ніфедипіну під час одночасного застосування обох препаратів при відміні фенітоїну слід розглянути питання щодо зниження дози ніфедипіну.

Формально клінічних досліджень для вивчення імовірності потенційної взаємодії ніфедипіну та карбамазепіну або фенобарбіталу не проводилося. Відомо, що обидва препарати знижують концентрації у плазмі крові структурно подібного блокатора кальцієвих каналів ніфедипіну внаслідок індукції ферментів. Зважаючи на це, не можна виключити зниження концентрації ніфедипіну у плазмі крові та зменшення ефективності.

Дилтіазем послаблює розкладання ніфедипіну, що може зумовлювати зменшення дози.

Ефект ніфедипіну на інші препарати

Антигіпертензивні препарати

Ніфедипін може збільшувати гіпертензивний ефект антигіпертензивних препаратів, що застосовуються одночасно, таких як:

−     діуретики;

−     β-блокатори;

−     інгібітори АПФ;

−     антагоністи АТ-1 рецепторів;

−     інші кальцієві антагоністи;

−     α-адренергічні блокатори;

−     інгібітори ФДE5;

−     α-метилдопа;

−     магнію сульфат.

При одночасному застосуванні гліцерилтринітрату та ізосорбіду з пролонгованою дією слід брати до уваги синергічний ефект ніфедипіну.

Супутній прийом ніфедипіну та трициклічних антидепресантів може призвести до збільшення концентрацій цих препаратів у сироватці крові та посилення антигіпертензивної дії ніфедипіну.

У пацієнтів, які лікуються ніфедипіном, фентаніл може викликати артеріальну гіпотензію. Слід утриматися від прийому ніфедипіну щонайменше протягом 36 годин до планової операції з використанням анестезії на основі фентанілу.

Ніфедипін може призвести до токсичної дії сульфату магнію, що є причиною нервово-м’язової блокади. Одночасний прийом ніфедипіну та сульфату магнію не рекомендується через те, що він є небезпечним і може загрожувати життю пацієнта.

У пацієнтів, які приймають антикоагулянти на основі кумарину, після додавання ніфедипіну спостерігалося подовження протромбінового часу. Значущість цієї взаємодії не досліджувалася повною мірою.

Ніфедипін може змінити бронхіальну реактивність на метахолін. Перед неспецифічним бронхопровокаційним тестом із застосуванням метахоліну ніфедипін необхідно відмінити (при можливості).

При одночасному застосуванні ніфедипіну з β-блокаторами потрібен ретельний моніторинг стану пацієнта, оскільки відомі поодинокі випадки загострення серцевої недостатності.

Дигоксин, теофілін

Під час одночасного прийому ніфедипіну з теофіліном або дигоксином може зрости концентрація теофіліну або дигоксину у сироватці крові. Рекомендується контролювати концентрацію теофіліну або дигоксину у сироватці крові і при необхідності відкоригувати дозу.

Хінідин

При одночасному застосуванні ніфедипіну та хінідину в окремих випадках спостерігалося зниження рівня хінідину, а при відміні ніфедипіну – різке збільшення концентрації хінідину у плазмі крові. Зважаючи на це, при одночасному застосуванні або відміні ніфедипіну рекомендується проводити моніторинг концентрації хінідину у плазмі крові, а у разі необхідності − відкоригувати дозу хінідину. Повідомлялося про збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові при одночасному застосуванні обох препаратів, проте зміни фармакокінетики ніфедипіну не відзначалося.

Зважаючи на це, слід ретельно контролювати артеріальний тиск при включенні хінидину в схему терапії ніфедипіном. У разі необхідності слід зменшити дозу ніфедипіну.

Такролімус

Відомо, що такролімус метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4. Опубліковані дані вказують на те, що в окремих випадках дозу такролімусу при одночасному застосуванні з ніфедипіном можна зменшити. При одночасному застосуванні обох препаратів слід проводити моніторинг концентрації такролімусу у плазмі крові, і у разі необхідності слід розглянути питання щодо зниження дози такролімусу.

При одночасному прийомі вінкристину – спостерігається ослаблення виведення вінкристину, зменшення дози; цефалоспоринів – збільшення рівнів цефалоспорину у плазмі крові.

Інші види взаємодій

Грейпфрутовий сік

Грейпфрутовий сік інгібує систему цитохрому Р450 3А4. Вживання грейпфрутового соку при застосуванні ніфедипіну призводить до підвищення концентрації препарату у плазмі крові і збільшення тривалості дії ніфедипіну внаслідок зниження метаболізму при першому проходженні або зниженні кліренсу. Внаслідок цього може посилюватися антигіпертензивна дія препарату. Після регулярного вживання грейпфрутового соку цей ефект може тривати упродовж принаймні 3 днів після останнього вживання соку.

Зважаючи на це, при терапії ніфедипіном слід уникати вживання грейпфрутів/грейпфрутового соку.

Застосування ніфедипіну може призвести до отримання хибно-підвищених результатів при спектрофотометричному визначенні концентрації ванілілмигдалевої кислоти у сечі (проте при застосуванні методу високоефективної рідинної хроматографії цей ефект не спостерігається).

 

Особливості застосування.

При вираженій артеріальній гіпотензії (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.), вираженій серцевій недостатності препарат слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти з порушеною функцією печінки потребують ретельного моніторингу, а у тяжких випадках – зниження дози.

Ніфедипін метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4, через це, препарати, що інгібують або індукують цю систему ферментів, можуть змінювати «перше проходження» або кліренс ніфедипіну.

До препаратів, що є слабкими або помірними інгібіторами системи цитохрому Р450 3А4 і можуть призводити до збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі крові, належать, наприклад:

−     макролідні антибіотики (наприклад, еритроміцин),

−     інгібітори анти-ВІЛ протеази (наприклад, ритонавір),

−     азольні антимікотики (наприклад, кетоконазол),

−     антидепресанти (нефазодон та флуоксетин),

−     хінупристин/дальфопристин,

−     вальпроєва кислота,

−     циметидин.

При супутньому застосуванні ніфедипіну з цими препаратами необхідно контролювати артеріальний тиск та у разі необхідності розглянути питання щодо зниження дози ніфедипіну.

Як і у випадку з іншими матеріалами, що не деформуються, необхідно бути обережним при застосуванні препарату  пацієнтам з наявним сильним звуженням шлунково-кишкового тракту через можливість виникнення обструкційних симптомів. Дуже рідко можуть виникати безоари, що можуть потребувати хірургічного втручання.

У поодиноких випадках були описані обструкційні симптоми при відсутності в анамнезі порушень з боку шлунково-кишкового тракту.

Препарат не можна застосовувати пацієнтам зі здухвинно-кишковим резервуаром (ілеостомою після проктоколектомії).

Застосування препарату може призвести до отримання хибно-позитивних результатів при рентгенівському дослідженні із використанням барієвого контрастного засобу (наприклад, дефекти наповнення інтерпретуються як поліп).

Препарат не слід застосовувати, якщо можливий зв’язок між попереднім застосуванням ніфедипіну та ішемічним болем. У пацієнтів зі стенокардією напади можуть виникати частіше, а їх тривалість та інтенсивність можуть збільшуватись, особливо на початку лікування.

Слід з особливою обережністю призначати препарат пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, за умов злоякісної артеріальної гіпертензії або гіповолемії, оскільки розширення кровоносних судин може спричинити у них значне зниження артеріального тиску.

Окремі експерименти in vitro виявили взаємозв’язок між застосуванням антагоністів кальцію, зокрема ніфедипіну, та оборотними біохімічними змінами сперматозоїдів, що погіршують спроможність останніх до запліднення. У разі, якщо спроби запліднення in vitro виявляються неуспішними, за відсутності інших пояснень антагоністи кальцію, зокрема ніфедипін, можуть розглядатися як можлива причина цього явища.

Пацієнтам із такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, дефіцит лактази або порушення всмоктування глюкози-галактози не слід призначати препарат.

Грейпфрутовий сік гальмує метаболізм ніфедипіну, що призводить до підвищення  його концентрації у плазмі крові.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування ніфедипіну протипоказане у період вагітності (до 20 тижня).

Застосування ніфедипіну під час вагітності після 20 тижня потребує ретельної оцінки співвідношення ризик/користь, питання про терапію препаратом слід розглядати тільки у випадку, коли всі інші тактики лікування або не показані, або виявилися неефективними. Результати відповідних і добре контрольованих досліджень застосування препарату вагітним жінкам відсутні.

Дослідження на тваринах показали ембріотоксичність, фетотоксичність та тератогенність препарату.

При застосуванні препарату  одночасно із внутрішньовенним введенням магнію сульфату необхідний ретельний моніторинг артеріального тиску через можливість його значного зниження, що може зашкодити матері та плоду.

Ніфедипін потрапляє у грудне молоко, тому годування груддю слід припинити, якщо у період лактації необхідно застосовувати препарат.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або  іншими механізмами.

Проведення терапії із застосуванням цього лікарського препарату вимагає постійного медичного нагляду. Внаслідок різниці індивідуальної реакції організму на препарат, здібність до керування автотранспорту, управління механізмами, виконання дій, що потребують положення тіла без опори, порушується. Більшою мірою ці застереження стосуються початкового періоду проведення терапії, періоду збільшення дози препарату, під час зміни на інший препарат.

 

Спосіб застосування та дози.

Режим дозування слід визначати індивідуально, з урахуванням тяжкості захворювання та реакції пацієнта на застосоване лікування.

Залежно від індивідуальної клінічної картини, рекомендовану дозу слід збільшувати поступово.

Звичайна початкова та підтримуюча доза препарату в усіх випадках становить                            1 таблетку 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 2 таблеток 2 рази на добу. Пацієнтам зі стенокардією Принцметала (вазоспастичною) добову дозу можна збільшити до максимальної дози 60 мг.

Пацієнти з печінковою недостатністю потребують постійного нагляду, може бути необхідним зниження дози препарату.

Препарат слід приймати не розжовуючи, після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини (крім грейпфрутового соку), найкраще вранці та ввечері в один і той же самий час.

Прийом їжі разом із таблеткою призводить до уповільнення, але не зменшення всмоктування.

Терапію із застосуванням препарату слід припиняти поступово, особливо у випадках прийому препарату у високих дозах.

Таблетки пролонгованої дії не слід розділяти, оскільки у такому випадку захист від дії світла, гарантований захисною оболонкою, більше не забезпечується.

 

Діти.

Безпеку та ефективність застосування ніфедипіну дітям досліджували недостатньо; тому ніфедипін не слід призначати дітям.

 

Передозування. 

Симптоми гострої інтоксикації: порушення свідомості, аж до розвитку коми, артеріальна гіпотензія, тахікардія/брадикардія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.

Лікування. Найважливішими терапевтичними заходами є видалення препарату з організму та відновлення стабільності функціонування серцево-судинної системи.

Після перорального застосування рекомендується повністю випорожнити шлунок, якщо необхідно, у комбінації з промиванням тонкого кишечнику. У випадках інтоксикації, спричиненої препаратами тривалого вивільнення, слід докласти зусиль до якомога повнішого виведення препарату з організму, у тому числі з тонкого кишечнику, для запобігання абсорбції діючої речовини.

При застосуванні проносних засобів слід враховувати, що антагоністи кальцію призводять до зниження тонусу мускулатури кишечнику аж до атонії кишечнику.  Оскільки для ніфедипіну характерний високий ступінь зв’язування з білками плазми крові та відносно невеликий об'єм розподілу, гемодіаліз неефективний, проте рекомендується проведення плазмофорезу.

Брадикардію можна усунути ß-симпатоміметиками. При уповільненні серцевого ритму, що загрожує життю, рекомендується застосування штучного водія ритму.

Артеріальну гіпотензію, що виникла внаслідок  кардіогенного шоку і вазодилатації, можна усувати препаратами кальцію (10-20 мл 10 % розчину кальцію хлориду або глюконату вводять внутрішньовенно повільно, потім повторювати у разі необхідності). Унаслідок цього, сироваткові рівні кальцію можуть досягти верхньої межі норми або бути дещо підвищеними. Якщо введення кальцію недостатньо ефективне, доцільним є застосування допаміну, добутаміну, адреналіну або норадреналіну. Дози цих препаратів визначати з урахуванням досягнутого лікувального ефекту. До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перенавантаження серця.

 

Побічні реакції.

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: зміна показників формули крові, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія та тромботична мікроангіопатія, агранулоцитоз, тромбоцитопенічна пурпура.

З боку імунної системи: алергічні реакції, алергічний набряк (включаючи набряк гортані),  свербіж, кропив'янка, висипання, анафілактична/анафілактоїдна реакція, ангіоедема, набряк обличчя.

З боку метаболізму: гіперглікемія (особливо у хворих на цукровий діабет).

З боку нервової  системи: головний біль, запаморочення, мігрень, тремор, парестезія, дизестезія, гіпестезія, сонливість, вертиго.

З боку психіки: реакції стривоженості, розлади сну, зміна настрою, нервозність.

З боку органів зору: незначна, тимчасова зміна зорового сприйняття, порушення зору, біль в очах, надмірне сльозовиділення.

З боку серцево-судинної системи: припливи, посилене серцебиття, тахікардія, стенокардія, набряки, вазодилатація, втрата свідомості, артеріальна гіпотензія, симптоматична гіпотензія, ортостатична гіпотензія, інфаркт міокарда, біль у грудях, еритромегалія, особливо на початку лікування. У пацієнтів зі злоякісною артеріальною гіпертензією та гіповолемією, які перебувають на гемодіалізі, може спостерігатися значне зниження артеріального тиску внаслідок вазодилатації.

З боку дихальної системи: носова кровотеча, закладеність носа, диспное, кашель, спастичний стан бронхіальних м'язів аж до небезпечної для життя задишки, який минає після припинення лікування.

З боку травного тракту: запор, порушення функцій травного тракту, такі як диспепсія, діарея, біль у животі, метеоризм, нудота, блювання, сухість у роті, гіперплазія ясен, недостатність гастроезофагеального сфінктера, відчуття переповненості шлунка, відрижка, відсутність апетиту, біль у шлунково-кишковому тракті, безоар, дисфагія, виразка кишечнику, кишкова непрохідність.

З боку гепатобіліарної системи: транзиторне підвищення активності трансаміназ, жовтяниця, холестаз.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: еритема, хвороба Мітчела, реакції підвищеної чутливості шкіри, такі як свербіж, екзантема, набряки шкіри та слизових оболонок, підвищене потовиділення, кропив'янка, фотодерматит, пурпура, токсикодермальний некроліз, ексфоліативний дерматит, реакція фоточутливості.

З боку опорно-рухової системи: міалгія, артралгія, м’язові судоми, набряк суглобів.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: тимчасове зниження функцій нирок у випадках ниркової недостатності; підвищення частоти сечовипускання, підвищення кількості добового виведення сечі, поліурія, дизурія, ніктурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія (процес є оборотним, симптоми минають після припинення прийому ніфедипіну), еректильна дисфункція.

Загальні розлади: підвищена втомлюваність, відчуття нездужання, гарячка, неспецифічний біль.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови  зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 °C в оригінальній упаковці для захисту від світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у коробці; по 50 або 100 таблеток у флаконі, по                  1 флакону у коробці.

 

Категорія відпуску.  За рецептом.

 

Виробник. ПЛІВА Хрватска д.о.о.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Прілаз баруна Філіповича 25, 10 000 Загреб, Хорватія.

 

Заявник. Тева Фармацевтікал Індастріз Лтд.

 

Місцезнаходження заявника та/або представника заявника. Вул. Базеля 5, а/с 3190, 49131 Петах Тіква, Ізраїль. Представник заявника в Україні, Азербайджані, Грузії, Вірменії і Молдові − ТОВ «Тева Україна», тел. +38 044 240 17 67.


#6775
26.08.2016
Препарат принимаю давно, действует мягко и совсем без побочных эффектов (это у меня, нужно пробовать индивидуально). огромный плюс доступная цена, и большое количество упаковок, хватает на долго.
Оцените отзыв: 0
Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Видеобзор
Нифедипин и Коринфар Аптека24
Наверх