Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Грандазол 5 мг/ 2.5 мг/мл 200 мл № 1

Основные физико-химические свойства:
  • Дозировка 2.5 мг Количество лекарства в препарате
  • Производитель ТОВ"Юрія-Фарм", Україна Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация J01R A05 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

Грандазол – раствор для проведения инфузий 5 мг/2.5 мг/мл 200 мл № 1 во флаконе, упакованном – противомикробное средств для системного употребления, отпускаемое в виде инфузионного раствора. Применение Грандазола требуется:


  • при инфекциях мочеполовой системы, спровоцированных возбудителями восприимчивыми к веществам, входящим в состав медикамента;
  • во время профилактической терапии после операций на женских половых органах с целью избежать гнойно-воспалительных процессов;
  • при терапии заболеваний инфекционного характера дыхательных путей.



В инструкции по использованию Грандазола описан следующий ряд показаний, при которых прием медикамента запрещен:


  • непереносимость веществ, которые включены в состав медицинского средства;
  • недостаток глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы;
  • органическое поражение ЦНС;
  • эпилепсия;
  • рассеянный склероз;
  • повреждение сухожилий, вследствие использования фторхинолонов;
  • алкогольная зависимость;
  • проблемы с кровообращением.


Использование инфузионного раствора осуществляется внутривенно капельно. Суточная дозировка медицинского средства составляет 100 мл. Длительность терапии зависит от болезни и ее формы. После стабилизации пациента необходимо сменить внутривенное введение на пероральный прием медикамента в состав, которого включены левофлоксацин и орнидазол. После исчезновения симптоматики заболевания терапию требуется продолжать еще 2-3 суток. Максимальное количество лекарственного препарата, которое можно использовать, в случае тяжелого течения болезни составляет 200 мл. Взрослым пациентам с патологиями работы почек, при наличии патологического клиренса креатинина, дозировка медсредства должна составлять менее 50 мл/мин. 



Лицам с патологиями печени коррекция дозировки не требуется, так как составляющие медикамента незначительно метаболизируются в печени. Пациентам преклонного возраста при нормальном функционировании почек корректировать дозу нет надобности. В Украине стоимость медикамента Грандазола является весьма приемлемой, также у средства есть несколько более дешевых аналогов. Написать отзыв о лекарственном растворе Грандазол можно на сайте Аптеки24.



Как выгодно купить Грандазол. Цена и качество


Купить Грандазол в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, можно в нашей интернет-аптеке. Цена Грандазол при этом будет везде одинаковая.




Основные физико-химические свойства:
  • Дозировка 2.5 мг Количество лекарства в препарате
  • Производитель ТОВ"Юрія-Фарм", Україна Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация J01R A05 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для  медичного застосування препарату

 

ГРАНДАЗОЛ®

(GRANDAZOL)

 

Склад:

діючі речовини: 1 мл розчину містить орнідазолу 5 мг, левофлоксацину 2,5 мг;

допоміжні речовини: динатрію едетат, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або світло-жовтого кольору рідина.

 

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.  Левофлоксацин, комбінації з іншими антибактеріальними засобами. Код АТХ J01R А05.

 

Фармакологічні властивості.

Левофлоксацин

Фармакодинаміка. Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів та S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.

Механізм дії

Як антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.

Співвідношення фармакокінетика/фармакодинаміка

Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (Сmax) чи площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальної інгібуючої (пригнічувальної) концентрації (МІК (МПК)).

Механізм резистентності

Основний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-A. In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.

Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами  антибактеріальних засобів.

Антибактеріальний спектр

Поширеність резистентності для вибраних видів може варіювати географічно та з часом, і бажано отримати місцеву інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність препарату, щонайменше  при деяких типах інфекцій, є сумнівною.

 

Зазвичай чутливі види

Аеробні грампозитивні бактерії

Staphylococcus aureus метицилінчутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G,  Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes

Аеробні грамнегативні бактерії

Burkholderia cepacia, Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae, Haemophilus para- influenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri

Анаеробні бактерії

Peptostreptococcus

Інші

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila,  Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum

 

Види, набута (вторинна) резистентність яких може бути проблематичною

Аеробні грампозитивні бактерії

Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus  метицилінрезистентний,  Staphylococcus coagulase spp.

Аеробні грамнегативні бактерії

Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes,  Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens

Анаеробні бактерії

Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotamicron, Bacteroides vulgatus

Clostridium difficile

Інші дані

Госпітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введень.

Після внутрішньовенного введення препарат накопичується у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті тканини легенів (концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові), сечі. У спинномозкову рідину левофлоксацин потрапляє погано.

Розподіл

Приблизно 30 ‒ 40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Кумуляційного ефекту левофлоксацину при багаторазовому застосуванні 500 мг 1 раз на добу практично немає. Існує незначний, але передбачуваний кумулятивний ефект після застосування доз по 500 мг двічі на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.

Проникнення у тканини та рідини організму

Проникнення у слизову оболонку  бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів (БСТЛ)

Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після застосування  500 мг перорально становила 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом однієї години після прийому препарату.

Проникнення у  тканини легенів

Максимальна концентрація левофлоксацину у тканинах легенів після  застосування  500 мг перорально становила приблизно 11,3 мкг/г та досягалася через 4 ‒ 6 годин після застосування  препарату. Концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові.

Проникнення у вміст міхура

Максимальна концентрація левофлоксацину 4 ‒ 6,7 мкг/мл у вмісті міхура досягалася через 2 ‒ 4 години після застосування препарату через 3 дні  застосування  препарату в дозах 500 мг  1 раз чи двічі на добу відповідно.

Проникнення у  цереброспінальну (спинномозкову) рідину

Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.

Проникнення у  тканини простати

Після  застосування  500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів  середня концентрація у тканині простати досягала 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин та 24 години; середній коефіцієнт концентрацій простата/плазма становив 1,84.

Концентрація у сечі

Середня концентрація у сечі через 8 ‒ 12 годин після разового прийому перорально дози   150 мг, 300 мг та 500 мг левофлоксацину  становила 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.

Біотрансформація

Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає інверсії хоральної структури.

Виведення

Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6 ‒ 8 годин). Виведення відбувається зазвичай  нирками (понад 85 % введеної дози).

Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введень, що свідчить про те, що ці шляхи введення (пероральний та внутрішньовенний) є взаємозамінними.

Лінійність

Левофлоксацин має лінійну фармакокінетику у діапазоні 50 ‒ 600 мг.

Пацієнти з нирковою недостатністю

На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються.

Пацієнти літнього віку

Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів  літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.

Гендерні відмінності

Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.

Орнідазол

Фармакодинаміка. Механізм дії орнідазолу пов’язаний з порушенням структури ДНК у чутливих до нього мікроорганізмів. Орнідазол активний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia (Giardia intestinalis), а також деяких анаеробних бактерій, таких як Bacteroides, Fusobacterium spp.; анаеробних грампозитивних бактерій Clostridium spp., чутливих штамів Eubacterium spp.; анаеробних грампозитивних коків Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.

Легко проникає у мікробну клітину і, зв’язуючись  з ДНК, порушує процес реплікації.

Фармакокінетика. Орнідазол добре проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри, надходить  у спинномозкову рідину, жовч; виділяється  з грудним молоком. При внутрішньовенному  введенні у дозі 15 мг/кг та при подальшому введенні у дозі 7,5 мг на
1 кг маси тіла кожні 6 годин рівноважна концентрація становить 18 ‒ 26 мкг/мл. В організмі метаболізується приблизно 30 ‒ 60 % препарату шляхом гідроксилювання, окислення та глюкурування.   

Виведення. Орнідазол екскретується переважно з сечею (60 ‒ 80 %) майже 20 % – у  незміненому вигляді, 6 ‒ 15 % – з калом. 

 

Клінічні характеристики.

Показання. Лікування змішаних інфекцій сечостатевих шляхів, що спричинені збудниками (мікроорганізмами і найпростішими), чутливими до компонентів препарату.

Профілактика гнійно-запальних ускладнень після проведення гінекологічних операцій.

Лікування гострих інфекцій дихальних шляхів.

Протипоказання.

−       Підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших фторхінолонів, орнідазолу та інших компонентів препарату;

−       дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;

−       органічні захворювання центральної нервової системи;

−       епілепсія, розсіяний склероз;

−       побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів;

−       порушення кровообігу, патологічні ураження крові або інші гематологічні аномалії;

−       хронічний алкоголізм.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Левофлоксацин.

Теофілін, фенбуфен чи подібні нестероїдні протизапальні лікарські засоби

Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порогу при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.

Пробенецид і циметидин

Пробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується за наявності циметидину на 24 %, а пробенециду ‒ на 34 %. Це пояснюється тим, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Однак при дозах, випробуваних  у ході дослідження, не є вірогідним, що статистично значущі кінетичні відмінності мають клінічну значимість. Слід з обережністю ставитися до одночасного застосування левофлоксацину з лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю.

Циклоспорин

Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.

Антагоністи вітаміну К

При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) повідомлялося про підвищення показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, у пацієнтів, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно контролювати показники коагуляції.

Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT

Левофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю  пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти та макроліди).

Інша  інформація

Клінічні дослідження фармакології продемонстрували, що фармакокінетика левофлоксацину не зазнала ніякого клінічно значущого впливу при прийомі левофлоксацину разом з карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином.

Орнідазол.

При одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами орнідазол потенціює дію антикоагулянтів кумаринового ряду (варфарину та ін.), що вимагає відповідного коригування їх дози. Подовжує дію векуронію броміду.

Концентрація препарату знижується при одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів (фенобарбітал, рифампіцин) і підвищується при одночасному застосуванні з інгібіторами мікросомальних систем печінки, зокрема з блокаторами
Н2-рецепторів (циметидин).

При застосуванні з іншими похідними 5-нітроімідазолу повідомлялося про окремі випадки периферичного невриту, психічної депресії, судом, подібних до епілепсії.

На відміну від інших похідних нітроімідазолу, орнідазол не пригнічує альдегіддегідрогеназу і тому сумісний з алкоголем.

 

Особливості застосування.

З обережністю і тільки за наявності прямих показань застосовувати хворим з вираженими порушеннями функції печінки, літнім хворим.

Протягом усього курсу лікування необхідно контролювати функцію нирок і печінки.

При застосуванні препарату слід утримуватися від вживання алкоголю.

У період застосування препарату хворі повинні отримувати достатню кількість рідини для запобігання кристалурії.

Тендиніт та розриви сухожиль

Рідко можуть траплятися випадки тендиніту, найчастіше ‒ ахіллового сухожилля, що може призвести до розриву сухожилля. Ризик тендиніту та розриву сухожилля збільшується у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів, що приймають кортикостероїди. Тому необхідним є ретельне спостереження за такими пацієнтами, якщо їм призначають препарат Грандазол. Пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем, якщо вони спостерігають симптоми появи тендиніту. При підозрі на тендиніт лікування препаратом Грандазол слід негайно припинити та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечити іммобілізацію сухожилля).

Захворювання, викликані Clostridium difficile

Діарея, особливо у тяжких випадках, персистувальна тa/чи геморагічна, під час чи після лікування препаратом Грандазол, може бути симптомами хвороби, викликаної Clostridium difficile, найбільш тяжкою формою якої є псевдомембранозний коліт. Якщо виникають підозри на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити інфузію препарату Грандазола, а пацієнтам слід без затримки застосовувати підтримувальні засоби і, якщо потрібно, специфічну терапію (наприклад, пероральний прийом ванкоміцину). Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.

Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

Пацієнти з латентними чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів, тому левофлоксацин їм слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хворих із послабленою функцією нирок (нирковою недостатністю).

Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості)

Левофлоксацин може час від часу викликати серйозні потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (наприклад, ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку) після застосування початкової дози. У цьому випадку пацієнтам слід припинити лікування негайно і звернутися до лікаря.

Пацієнти, схильні до судом

Препарат протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі. Як і з інші хінолони, препарат слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, таким як пацієнти з ураженнями центральної нервової системи, при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього нестероїдними протизапальними лікарськими засобами чи ліками, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), такими як теофілін. У разі появи судом  лікування препаратом слід припинити.

Гіпоглікемія

Повідомлялося про випадки гіпоглікемії, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий  діабет, які отримували супутню терапію гіпоглікемічними засобами перорально (наприклад глібенкламідом) чи інсуліном. Рекомендується ретельне спостереження за рівнями глюкози в крові у пацієнтів, хворих на цукровий  діабет.

Пацієнти, які  отримували антагоністи вітаміну К

Оскільки можливе збільшення показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотеча у пацієнтів, які приймають Грандазол® у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфарином), показники коагуляційних тестів слід контролювати, якщо ці лікарські засоби застосовують одночасно.

Психотичні реакції

Повідомлялося про психотичні реакції у пацієнтів, які приймали хінолони, включаючи левофлоксацин. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді після прийому єдиної дози левофлоксацину. У випадку, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин  пацієнтам із психотичними розладами чи  пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.

Подовження інтервалу QT

Слід з обережністю ставитися до застосування фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з факторами ризику подовження інтервалу QT, такими як:

–  вроджений синдром подовження інтервалу QT;

– супутнє застосування лікарських засобів,  відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічних засобів класу ІА та ІІІ, трициклічних антидепресантів, макролідів);

–  нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);

–  літній  вік пацієнта;

– хвороба серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

Периферична нейропатія

Повідомлялося про сенсорну чи сенсомоторну периферичну нейропатію, яка може розвиватися швидко у пацієнтів, що приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану.

Посилення порушень з боку центральної або периферичної нервової системи можуть спостерігатися у період проведення лікування орнідазолом. У випадку периферичної нейропатії, порушень координації рухів (атаксії), запаморочення або затьмарення свідомості слід припинити лікування.

Гепатобіліарні порушення

При прийомі левофлоксацину спостерігалися про випадки некротичного гепатиту аж до печінкової недостатності, що загрожувала життю, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом. Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж чи болі в ділянці живота.

Опіати

У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно- позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати на опіати за допомогою специфічних методів.

Профілактика фотосенсибілізації

Хоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при прийомі левофлоксацину, з метою її уникнення пацієнтам не рекомендується без особливої потреби піддаватися дії сильних сонячних променів чи штучного ультрафіолетового випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій).

При наявності в анамнезі пацієнта порушень з боку крові рекомендується контроль за лейкоцитами, особливо при проведенні повторних курсів лікування.

Може спостерігатися загострення кандидамікозу, яке вимагатиме відповідного лікування.

У разі проведення гемодіалізу необхідно враховувати зменшення періоду напіввиведення та призначати додаткові дози  препарату до або після гемодіалізу.

Концентрацію солей літію, креатиніну та концентрацію електролітів необхідно контролювати під час застосування терапії літієм.

Ефект інших лікарських засобів може бути посилено або послаблено під час лікування орнідазолом.

 

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування протипоказано.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтам, які керують транспортними засобами, працюють з машинами та механізмами, слід враховувати можливий небажаний вплив на нервову систему (запаморочення, закляклість, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, розлади процесів руху, також під час ходьби).

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують  внутрішньовенно краплинно.  

Добова доза Грандазолу® становить 100 мл (500 мг орнідазолу та 250 мг левофлоксацину). Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання. Після того, як стан стабілізувався, слід перейти на пероральний прийом левофлоксацину та орнідазолу. Лікування слід продовжувати протягом 48 ‒ 72 годин після зникнення клінічних симптомів захворювання або отримання лабораторного підтвердження зникнення збудника.

Максимальна добова доза Грандазолу® – 200 мл (1000 мг орнідазолу та 500 мг левофлоксацину) за 1 ‒ 2 введення на добу у випадку тяжкої інфекції.

Дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв (дозу розраховують за левофлоксацином):

Кліренс креатиніну

Режим дозування

50 ‒ 20 мл/хв

перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/24 години

перша доза – 500 мг

наступні – 250 мг/24 години

перша доза – 500 мг

наступні – 250 мг/12 годин

19 ‒ 10  мл/хв

перша  доза – 250 мг

наступні – 125 мг/

48 годин

перша  доза – 500 мг

наступні – 125 мг/

24 години

перша  доза – 500 мг

наступні – 125 мг/

12 годин

<10 мл/хв (а  також  при  гемодіалізі  та ХАПД 1)

перша  доза – 250 мг

наступні – 125 мг/

48 годин

перша  доза – 500 мг

наступні – 125 мг/

24 години

перша  доза – 500 мг

наступні – 125 мг/

24 години


1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози  не потрібні.

 

Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці.

Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози. Грандазол®, розчин для внутрішньовенного введення, вводять внутрішньовенно повільно, шляхом краплинної інфузії. Тривалість введення 100 мл розчину Грандазолу® (500 мг орнідазолу та 250 мг левофлоксацину) повинна становити не менше 60 хвилин.

Відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливий перехід від внутрішньовенного введення до перорального прийому з тим же дозуванням.

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом Грандазол® принаймні протягом 48 ‒ 72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.

 

Діти. Застосування протипоказано.

 

Передозування.

Левофлоксацин. Найважливіші передбачувані симптоми передозування стосуються центральної нервової системи (запаморочення, порушення свідомості та судомні напади).  Згідно з результатами досліджень при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, спостерігалося подовження QT-інтервалу. У випадках передозування необхідно проводити ретельне спостереження за пацієнтом, у т.ч. ЕКГ. Лікування  симптоматичне.

Орнідазол. При передозуванні можливі втрата свідомості, головний біль, запаморочення, тремтіння, судоми, депресія, периферичний неврит, нудота, блювання, анорексія, можливе посилення симптомів інших побічних реакцій.

Лікування: симптоматичне, специфічний антидот невідомий. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. У разі виникнення судом слід застосовувати діазепам.

 

Побічні реакції.

Побічні реакції описано за класами систем органів MedRA.

Частоту визначено, таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, ≤1/100), рідко (≥1/10000, ≤1/1000), дуже рідко (≤1/10000), невідомо (не може бути оцінено за наявними даними).

З боку системи крові та лімфатичної системи

Нечасто: лейкопенія, еозинофілія.

Рідко: тромбоцитопенія, нейтропенія.

Дуже рідко: агранулоцитоз.

Невідомо: панцитопенія, гемолітична анемія.

З боку імунної системи

Дуже рідко: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок з такими ознаками, як кропив’янка, спазм бронхів і тяжка ядуха.

Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати після прийому першої дози.

З боку психіки

Нечасто: безсоння, нервовість.

Рідко: психотичні розлади, депресія, сплутаність свідомості, тривожність, ажитація, занепокоєння.

Дуже рідко: психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення чи дій, галюцинації.

З боку нервової системи

Нечасто: запаморочення, головний біль, сонливість.

Рідко: судоми, тремор, парестезія, ригідність, порушення координації.

Дуже рідко: сенсорна чи сенсомоторна периферична нейропатія, дисгевзія (суб’єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрата смаку), паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху), тимчасова втрата свідомості.

Невідомо: атаксія, сплутаність свідомості, збудження.

З боку серцево-судинної системи

Рідко: тахікардія, зниження артеріального тиску.

Дуже рідко: колапс.

Невідомо: подовження інтервалу QT.

З боку травного тракту/обміну речовин. 

Часто: діарея, нудота.

Рідко: нудота, блювання,  металевий присмак у роті.

Дуже рідко: здуття живота, запори, діарея геморагічна, що у рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт, сухість у роті, обкладений язик, блювання, біль у животі, розлади травлення, гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на діабет,  анорексія.

Невідомо: порушення смаку.

Гепатобіліарні розлади.

Часто: підвищені показники печінкових ензимів (аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, лужна фосфатаза, гамма- глютамілтранспептидаза).

Нечасто:  підвищення білірубіну сироватки крові.

Дуже рідко: гепатит.

Невідомо: можливі випадки жовтяниці  та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності при прийомі левофлоксацину, що входить до складу препарату, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями.

З боку шкіри та підшкірних тканин

Нечасто: висипання, свербіж, кропив’янка, почервоніння шкіри.

Рідко: уртикарія.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк шкіри та слизових оболонок (наприклад, шкіри обличчя і слизової оболонки глотки), підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, порфірія.

Невідомо: токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса ‒ Джонсона, ексудативна мультиформна еритема, гіпергідроз.

Іноді можуть виникати шкірно-слизові реакції, навіть після прийому першої дози.

З боку скелетно-м’язової системи.

Рідко: ураження сухожилля, в т/ч запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллового сухожилля), біль у суглобах або м’язах.

Дуже рідко: розрив сухожилля (наприклад ахіллового). Ця побічна дія може виявитися протягом 48 годин від початку лікування та уразити ахіллові сухожилля обох ніг. Можлива м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на тяжку міастенію, ураження мускулатури (рабдоміоліз).

З боку нирок та сечовивідної системи

Нечасто: підвищені показники креатиніну в сироватці крові.

Дуже рідко: гостра ниркова недостатність (внаслідок інтерстиціального нефриту).

Загальні розлади та стан місція введення

Нечасто: астенія.

Дуже рідко: пірексія.

Невідомо: біль та почервоніння в місці інфузії, відчуття печіння y місці введення, запалення вен (флебіт), біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках), озноб, загальна слабкість,  втомлюваність, задишка.

Інфекції та інвазії

Нечасто: мікози (та проліферація інших резистентних мікроорганізмів).

З боку органів зору

Дуже рідко: зорові порушення.

Порушення з боку органів слуху та вестибулярні порушення

Нечасто: вертиго.

Дуже рідко: порушення слуху.

Невідомо: дзвін у вухах.

З боку дихальної системи

Рідко: бронхоспазми, диспное.

Дуже рідко: алергічний пневмоніт.

Інші побічні дії: екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів, гіперсенситивний  васкуліт, напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії, потемніння сечі.

Застосування будь-яких антибактеріальних засобів може призвести до порушень, пов’язаних з їх впливом на нормальну мікрофлору людського організму. З цієї причини може розвинутись вторинна інфекція, яка потребуватиме додаткового лікування.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови  зберігання. Зберігати у недоступному для дітей та захищеному від світла місці при температурі не вище 25 оС. Не заморожувати.

 

Несумісність. При введенні препарату не слід змішувати його з іншими ін’єкційними розчинами.

 

Упаковка. По 100 мл, 200 мл у пляшці № 1 у пачці або по 100 мл, 200 мл у контейнері № 1 у пачці.

 

Категорія  відпуску. За рецептом.

 

Виробник. ТОВ «Юрія-Фарм».

 

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Україна, 18030, м. Черкаси, вул. Вербовецького, 108.

Тел./факс: (044) 281-01-01.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх