Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Глево В/В 500 мг/100 мл 100 мл

Основные физико-химические свойства:
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Объем 100 мл Объем препарата, смотреть на упаковке
  • Дозировка 500 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель ЗАТ"Інфузія ", Україна Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

Форма отпуска препарата Глево для приготовления внутривенного раствора для инфузий 500 мг/100 мл 100 мл во флаконе, представляет собой герметичные флаконы емкостью 100 мл, содержащие раствор для инфузионного введения. Количество гемигидрата левофлоксацина в одном флаконе равноценно 500 мг чистого вещества. Средство относится к антибактериальным препаратам группы фторхинолонов и предназначено для проведения терапии различных инфекционных болезней, возбудителями которых выступают патогенные микроорганизмы с низкой сопротивляемостью к действию левофлоксацина.


Медикамент обладает обшироким спектром антибактериальной активности относительно грамположительных и грамотрицательных штаммов микроорганизмов, включая виды, устойчивые к бактерицидным средствам на основе пенициллина, цефалоспорина и аминогликозидов. Перед применением раствора Глево стоит учитывать вероятную резистентность болезнетворной микрофлоры к фторированным хинолонам по географическим показателям. Особенно, когда речь идет о тяжелых инфекциях, требующих немедленных высокоэффективных терапевтических мероприятий. К нечувствительным патогенным организмам также относятся спирохеты.


Описание принципа воздействия активных компонентов медикаментозного препарата на ДНК-структуру клеток бактерий, а также перечень чувствительных возбудителей бактериальных инфекций содержится в официальной инструкции к раствору Глево. Рекомендации по способам введения средства Глево, определения дозировки и правилах ее коррекции во многом схожи с характеристиками аналогов препарата, таких как Абифлокс. Если верить отзывам врачей про Глево, то существенной разницы между этими антибиотиками нет. При этом средняя стоимость Глево в Украине немного ниже, чем у раствора Абифлокс.


Препарат имеет ряд противопоказаний и ограничений в плане использования у пациентов, имеющих тяжелые системные патологии и аллергические реакции на пенициллины и хинолоны в анамнезе. Поэтому данный лекарственный фармпрепарат следует использовать только по предварительному назначению медспециалиста. Инфузионное внутривенное введение раствора должно осуществляться специально обученным медицинским персоналом.


Как выгодно купить Глево. Цена и качество

Купить Глево В/В 500 мг/100 мл 100 мл в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, Николаев и многих других можно в нашей интернет-аптеке. Цена на Глево В/В 500 мг/100 мл 100 мл при этом будет везде одинаковая.

Основные физико-химические свойства:
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Объем 100 мл Объем препарата, смотреть на упаковке
  • Дозировка 500 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель ЗАТ"Інфузія ", Україна Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация J01M A12 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГЛЕВО В/В

(GLEVO I/V)

Склад:

діюча речовина: levofloxacin;

100 мл розчину містять левофлоксацину гемігідрату у перерахуванні на безводний 100 % левофлоксацин 500 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, кислота хлористоводнева розведена, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01M A12.

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:

1) негоспітальна пневмонія;

2) ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, пієлонефрит;

3) інфекції шкіри та м’яких тканин;

4) хронічний бактеріальний простатит.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або до будь-якого інгредієнта препарату. Епілепсія. Ушкодження сухожилля, пов’язане з прийомом фторхінолонів.

Спосіб застосування та дози.

Розчин левофлоксацину необхідно вводити шляхом повільної внутрішньовенної інфузії 1-2 рази на день. Доза залежить від виду і тяжкості інфекції та від чутливості збудника. Зазвичай після кількох днів лікування, якщо стан пацієнта дозволяє, можна перевести хворого з початкового внутрішньовенного введення на пероральне застосування (таблетки левофлоксацину 250 мг або 500 мг). Введення препарату необхідно продовжувати не менш ніж 48-72 години після зникнення клінічних ознак інфекції. Левофлоксацин, розчин для інфузій, призначений тільки для повільного внутрішньовенного введення, його слід застосовувати 1-2 рази на день. Тривалість введення повинна бути не менше 30 хв для дози 250 мг або не менше 60 хв для дози 500 мг.

Дозування для пацієнтів з нормальною функцією нирок (тобто CLCR > 50 мл/хв)

Показання

Добова дозова схема*

(з урахуванням маси тіла хворого)

Негоспітальна пневмонія

500 мг 1-2 рази на день, 7-14 днів

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи

500 мг 1 раз на день, 7-14 днів

Пієлонефрит

500 мг 1 раз на день, 7-10 днів

Хронічний бактеріальний простатит

500 мг 1 раз на день, 28 днів

Інфекції шкіри та м'яких тканин

500 мг 1-2 рази на день, 7-14 днів


* Відповідно до клінічного стану пацієнта через кілька днів (як правило від 2 до 4 днів) можливим є перехід від початкового внутрішньовенного введення до перорального прийому з тим самим дозуванням.

Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну ≤ 50 мл/хв)

Кліренс креатиніну

Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції)

50-20 мл/хв

250 мг/24 години

500 мг/24 години

500 мг/12 годин

перша доза: 250 мг,

наступні: 125 мг/24 год

перша доза: 500 мг, наступні: 250 мг/24 год

перша доза: 500 мг,

наступні:

250 мг/12 год

19-10 мл/хв

перша доза: 250 мг,

наступні: 125 мг/48 год

перша доза: 500 мг,

наступні: 125 мг/24 год

перша доза: 500 мг,

наступні:

125 мг/12 год

< 10 мл/хв (у тому числі при гемодіалізі та ХАПД 1)

перша доза: 250 мг,

наступні: 125 мг/48 год

перша доза: 500 мг,

наступні: 125 мг/24 год

перша доза: 500 мг,

наступні:

125 мг/24 год


1 Додаткових доз після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу не потрібно.

Для пацієнтів із порушеною функцією печінки коригування дози препарату не потрібне, оскільки левофлоксацин метаболізується печінкою незначною мірою та екскретується в основному нирками.

Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок коригування дози препарату не потрібне.

При послідовних інфузіях препарату та інших лікарських засобів не можна вводити їх в одну вену.

Після розкриття флакона залишки препарату слід утилізувати.

Побічні реакції.

Інфекції та інвазії

Мікози, включаючи гриби роду Candida, проліферація інших резистентних мікроорганізмів.

З боку системи крові та лімфатичної системи

Лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія.

З боку імунної системи

Анафілактичний шок, анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після прийому першої дози.

Підвищена чутливість (гіперчутливість).

З боку метаболізму та харчування

Анорексія, гіперглікемія, гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на діабет, гіпоглікемічна кома.

З боку психики

Безсоння, нервовість, психотичні реакції (в тому числі галюцінації, паранойя), депресія, сплутаність свідомості, тривожність, ажитація, занепокоєність, психотичні розлади з самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення чи дій, порушення сну, нічні марення.

З боку нервової системи

Запаморочення; головний біль; сонливість; судоми; тремор; парестезія; сенсорна або сенсомоторна периферична нейропатія; дисгевзія (суб’єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрата смаку); паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху); дискінезія; екстрапірамідні розлади; синкопе; доброякісне підвищення внутрішньочерепного тиску.

З боку органів зору

Зорові порушення, затуманення зору, минуча сліпота.

З боку органів слуху та лабіринту

Вертиго, порушення слуху, дзвін у вухах, втрата слуху.

З боку серця

Тахікардія; шлуночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця; шлуночкова аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT); подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування»); серцебиття.

Васкулярні розлади

Гіпотензії.

Дихальні, грудні та медіастинальні розлади

Бронхоспазм, диспное, алергічний пневмоніт.

З боку шлунково-кишкового тракту

Діарея, нудота, блювання, болі в животі, диспепсія, панкреатит, стоматит, здуття живота, запори, діарея геморагічна, що у дуже рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт,

включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку гепатобіліарної системи

Підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП), підвищення білірубіну в крові, гепатит, дискінезія.

Повідомлялося про випадки жовтяниці та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку шкіри та підшкірних тканин

Висипання, свербіж, уртикарія, ангіоневротичний набряк, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна мультиформна еритема, гіпергідроз, лейкоцитокластичний васкуліт.

Іноді можуть виникати шкірно-слизові реакції навіть після прийому першої дози.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини

Ураження сухожиль, у тому числі їх запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллового сухожилля), артралгія, міалгія, розрив сухожилля. Ця небажана побічна дія може виявитися протягом     48 годин від початку лікування та уразити ахіллове сухожилля обох ніг. Можлива м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на тяжку міастенію gravis, рабдоміоліз, розрив зв’язок, м’язів, артрит.

З боку нирок та сечовидільної системи

Підвищені показники креатиніну в сироватці крові, гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).

Загальні розлади та стани у місці введення

Астенія, пірексія, біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках); реакції у місці введення, включаючи біль, почервоніння, флебіт.

Серед інших небажаних побічних ефектів, що асоціюються з прийомом фторхінолону, є такі:

·                     екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів,

·                     гіперсенситивний васкуліт,

·                     напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.

Передозування.

Симптоми: сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості, судомні напади, пролонгація інтервалу QT, галюцинації, тремор або посилення проявів інших побічних реакцій.

Лікування: симптоматичне і підтримуюче. Варто передбачити моніторинг ЕКГ, оскільки можливе виникнення пролонгації інтервалу QT. Левофлоксацин не видаляється ні шляхом гемодіалізу, ні шляхом перитонеального діалізу; специфічного антидоту не існує.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Через відсутність досліджень і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, препарат протипоказано призначати у період вагітності або годування

груддю. Якщо під час лікування препаратом настала вагітність, про це слід повідомити лікаря.

Діти.

Дітям протипоказано застосовувати препарат, оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.

Особливості застосування.

При дуже тяжкому перебігу запалення легенів, спричиненому пневмококами, препарат   Глево В/В може не дати оптимального терапевтичного ефекту.

Госпітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.

Тривалість введення

Рекомендована тривалість введення становить щонайменше 60 хвилин для 500 мг розчину для інфузій препарату Глево В/В. Стосовно офлоксацину відомо, що під час інфузії можуть відзначатися тахікардія та тимчасове збільшення артеріального тиску. У рідкісних випадках може спостерігатися як наслідок різке зниження артеріального тиску, циркуляторний колапс. Якщо під час введення левофлоксацину (l-ізомеру офлоксацину) спостерігається виражене зниження артеріального тиску, введення слід негайно припинити.

Тендиніт та розриви сухожиль

Рідко можуть траплятися випадки тендиніту. Найчастіше це стосується ахіллового сухожилля та може призвести до розриву сухожилля. Ризик тендиніту та розриву сухожилля збільшується у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів, які приймають кортикостероїди. Тому необхідним є ретельний нагляд за такими пацієнтами, якщо їм призначають препарат Глево В/В. Пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем, якщо вони спостерігають симптоми появи тендиніту. При підозрі на тендиніт лікування препаратом Глево В/В слід негайно припинити та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечивши іммобілізацію сухожилля).

Захворювання, спричинені Clostridium difficile

Діарея, особливо у тяжких випадках, персистуюча та/чи геморагічна, під час або після лікування препаратом Глево В/В, може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile, найтяжчою формою якої є псевдомембранозний коліт. Якщо виникають підозри на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити інфузію препарату Глево В/В, а пацієнтів слід без затримки лікувати підтримуючими засобами ± специфічна терапія (наприклад, пероральний прийом ванкоміцину). Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.

Пацієнти, схильні до судом

Розчин для інфузій Глево В/В протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі. Як і у випадку з іншими хінолонами, його слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, таким як пацієнти з попередніми ураженнями центральної нервової системи, при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього нестероїдними протизапальними лікарськими засобами або ліками, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), такими як теофілін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У випадку появи судом лікування левофлоксацином слід припинити.

Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

Пацієнти з латентними чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолінів, тому левофлоксацин їм слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хворих із недостатньою функцією нирок (нирковою недостатністю) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості)

Левофлоксацин може час від часу спричиняти серйозні, потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (наприклад, ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку) після застосування початкової дози (див. розділ «Побічні реакції»). У цьому випадку пацієнтам слід негайно припинити лікування і звернутися до лікаря.

Зміни рівня цукру в крові

При застосуванні хінолонів, особливо пацієнтам, хворим на цукровий діабет, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби (у т.ч. глібенкламід) або інсулін, повідомлялося про зміни рівня глюкози у крові (як гіперглікемію, так і гіпоглікемію). Повідомлялося про випадки гіпоглікемічної коми. У пацієнтів, хворих на цукровий діабет, необхідно проводити контроль рівня цукру в крові (див. розділ «Побічні реакції»).

Профілактика фотосенсибілізації

Хоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при прийомі левофлоксацину, з метою її уникнення пацієнтам не рекомендується без особливої потреби піддаватися дії сильних сонячних променів або штучного УФ випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій).

Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну К

Унаслідок можливого збільшення показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі у пацієнтів, які приймали Левобакс у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад, варфарином), за коагуляційними тестами слід спостерігати, якщо ці лікарські засоби застосовують одночасно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Психотичні реакції

Повідомлялося про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи левофлоксацин. Дуже рідко вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді – лише після прийому єдиної дози левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із психотичними розладами або пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.

Подовження інтервалу QT

Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, такими як, наприклад:

– вроджений синдром подовження інтервалу QT;

– супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічних засобів класу ІА та ІІІ, трициклічних антидепресантів, макролідів, антипсихотичних лікарськіх засобів);

– нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія);

– пацієнти літнього віку;

– хвороба серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія) (див. розділ «Спосіб застосування та дози» (Пацієнти літнього віку), розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», розділ «Побічні реакції», розділ «Передозування»).

Периферична нейропатія

Повідомлялося про сенсорну або сенсомоторну периферичну нейропатію, що може швидко наставати, у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану.

Гепатобіліарні порушення

При прийомі левофлоксацину повідомлялося про випадки некротичного гепатиту аж до печінкової недостатності, що загрожує життю, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, сепсисом (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування та звернутися до свого лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж або болі у ділянці живота.

Метицилін-резистентний S.aureus, є резистентним до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Тому левофлоксацин не рекомендується для лікування відомих або підозрюваних метицилін-резистентних інфекцій, якщо результати лабораторних досліджень не підтвердили сприйнятливість організму до левофлоксацину.

Найчастішим збудником інфекцій сечовивідних шляхів може бути резистентна до левофлоксацину E. Coli, що слід взяти до уваги, призначаючи левофлоксацин пацієнтам із захворюваннями сечовивідних шляхів.

Тяжкі бульозні реакції

Спостерігалися випадки тяжких бульозних шкірних реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз при застосуванні левофлоксацину. Для продовження лікування інфекцій шкіри і/або слизових пацієнтам рекомендовано звернутися до свого лікаря.

Загострення міастенії гравіс

Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м’язову передачу і можуть провокувати м’язову слабкість у пацієнтів із міастенією гравіс. При прийомі фторхінолонів у післяреєстраційному періоді повідомлялося про серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки і необхідність застосовування підтримки дихання у пацієнтів з міастенією гравіс. Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс в анамнезі.

Порушення зору

Якщо при застосуванні левофлоксацину буде спостерігатися порушення зору необхідно негайно проконсультуватися з офтальмологом.

Суперінфекція

Використання левофлоксацину, особливо тривале, може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів. Якщо під час терапії виникла суперінфекція, необхідно негайно прийняти відповідні заходи.

Вплив на лабораторні показники

У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати на опіати за допомогою більш специфічних методів.

Левофлоксацин може інгібувати ріст мікобактерій туберкульозу і, отже, може давати хибно-негативні результати при бактеріологічній діагностиці туберкульозу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

У деяких пацієнтів препарат може спричинити головний біль, запаморочення/вертиго, сонливість, безсоння, порушення зору, сплутаність свідомості, тому слід утримуватися від керування автотранспортом і роботи зі складними механізмами, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив інших лікарських засобів на препарат Глево В/В

Теофілін, фенбуфен або подібні нестероїдні протизапальні лікарські засоби

Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порогу при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.

Пробенецид і циметидин

Пробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується при наявності циметидину на 24 % та пробенициду на 34 %. Це тому, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Однак при дозах, випробуваних у ході дослідження, не є вірогідним, щоб статистично значущі кінетичні відмінності мали клінічну значимість. Слід з обережністю одночасно застосовувати левофлоксацин з лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю.

Інша інформація

Клінічні дослідження фармакології продемонстрували, що на фармакокінетику левофлоксацину не було ніякого клінічно значущого впливу при прийомі левофлоксацину разом з такими лікарськими засобами як карбонат кальцію, дигоксином, глібенкламід, ранітидин.

Вплив препарату Глево В/В на інші лікарські засоби

Циклоспорин

Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.

Антагоністи вітаміну К

При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) повідомлялося про підвищення коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, пацієнтам, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно контролювати показники коагуляції (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT

Левофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти та макроліди, нейролептики).

Левофлоксацин не впливає на фармакокінетику теофіліну, який переважно метаболізується з допомогою CYP1A2, тому можна вважати, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Глево В/В – антибіотик широкого спектра дії з групи хінолонів, що містить активну речовину левофлоксацин. Левофлоксацин, як і інші фторовані хінолони, блокує бактеріальну ДНК-гіразу, внаслідок чого порушує функцію ДНК бактерій. Глево В/В активний відносно грампозитивних та грамнегативних патогенних мікроорганізмів, включаючи штами, резистентні до пеніцилінів, цефалоспоринів та/або аміноглікозидів. Розвиток резистентності може значно впливати на чутливість до препарату саме місцевих штамів, таким чином, при призначенні препарату бажано враховувати цю інформацію, особливо у випадку лікування тяжких інфекцій. Левофлоксацин має широкий спектр дії щодо мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Viridans group streptococci, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Legionella pneumopnia, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Chlamydophila pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri et stuartii, Serratia marcescens, Clostridium perfringens.

Подібно до інших фторхінолонів, левофлоксацин неактивний щодо спірохет.

Фармакокінетика.

Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування.

Всмоктування. При застосуванні внутрішньо левофлоксацин швидко та майже повністю

всмоктується. Пік концентрації його у плазмі, який спостерігається через 1 годину після прийому. Абсолютна біодоступність – майже 100 %. Левофлоксацин підлягає лінійній фармакокінетиці в діапазоні 50-600 мг. Прийом їжі дещо впливає на всмоктування препарату.

Розподіл. Приблизно 30-40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки. Кумуляційний ефект левофлоксацину при дозуванні 500 мг 1 раз на добу не має клінічного значення. Існує незначна, але передбачувана його кумуляція при дозуванні 500 мг 2 рази на добу. Стабільні показники розподілу досягаються протягом 3 діб.

Розподіл у тканинах та рідинах організму. Розподіл у слизовій бронхів і секреті бронхіального епітелію. Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій бронхів та секреті бронхіального епітелію при дозі вище 500 мг per os становила 8,3 та 10,8 мг/мл відповідно.

Розподіл у тканині легенів. Максимальна концентрація левофлоксацину у тканині легенів при дозі понад 500 мг per os становила приблизно 11,3 мг/мл та досягалась протягом 4-6 годин після введення. Концентрація у легенях постійно перевищувала таку у плазмі.

Розподіл у рідині пухирів. Максимальна концентрація левофлоксацину у рідині пухирів після прийому 500 мг 1-2 рази на добу становила 6,7 мг/мл відповідно.

Розподіл у спинномозковій рідині. Левофлоксацин погано проникає у спинномозкову рідину.

Розподіл у тканині простати. Після перорального прийому 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середні концентрації у тканині простати становили 8,7 мг/г, 8,2 мг/г та

2 мг/г відповідно через 2, 6 та 24 години; середнє співвідношення концентрації у простаті/плазмі – 1,84.

Концентрація в сечі. Середня концентрація левофлоксацину протягом 8-12 годин після одноразової дози 150 мг, 300 мг або 500 мг per os становила 44 мг/мл, 91 мг/мл та 200 мг/мл відповідно.

Метаболізм. Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею.

Виведення. Після застосування внутрішньо левофлоксацин виводиться з плазми відносно повільно (період напіввиведення становить 6-8 годин). Виведення здійснюється в основному нирками (понад 85 % введеної дози).

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина від жовтого до зеленувато-жовтого кольору.

Несумісність.

Левофлоксацин не можна змішувати з гепарином або розчинами, що мають лужну реакцію (наприклад, з розчином натрію бікарбонату).

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С, у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 100 мл розчину у флаконах, у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник. Закрите акціонерне товариство «Інфузія».

Місцезнаходження виробника. Україна, 04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 21-А.

Адреса місця провадження діяльності. Україна, м. Вінниця, вулиця А. Іванова, будинок 55.

Заявник. Гленмарк Фармасьютикалз Лтд./ Glenmark Pharmaceuticals Ltd.

Місцезнаходження заявника.

Б/2, Махалакшмі Чемберс, 22, Бхулабхай Десай Род, Мумбаї 400 026, Індія/

B/2, Mahalaxmi Chambers, 22, Bhulabhai Desai Road, Mumbai 400 026, India.


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх