Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Фуросемид 40 мг №50

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 50 Количество в упаковке
  • Дозировка 40 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель ПАТ НВЦ"Борщагівський ХФЗ", м.Київ/ТОВ "Агрофарм", Київська обл. Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

Фуросемид 40 мг №50 – лекарственный фармпрепарат, отпускаемый в таблетированной форме, является диуретиком, обладающим большой скоростью своего мочегонного воздействия. Назначается при нарушениях в большом круге кровообращения, а также возникновении отеков мозга и легких. Применяется Фуросемид в терапии, по прилагаемой инструкции и описанию лекарственного средства, для оказания медпомощи и снижения патологической симптоматики застойных процессов в малом и большом круге кровообращения, обусловленных развитием сердечной недостаточности, уменьшения отечных проявлений при эклампсии и преэклампсии, отеках мозга и легких, барбитуратном отравлении. В сочетании с противогипертензивными средствами используется в частности и для прекращения гипертонического криза. 



В среднем дозирование медикамента для взрослого лица составляет 40 мг или что эквивалентно 1 таблетке фармпрепарата, в зависимости от различных факторов может доходить и до больших доз, однако не более 300 мг за сутки. В детском возрасте дозирование рассчитывается исходя от массы тела. Лекарственное средство принимается курсом, который устанавливается в индивидуальном порядке профильным специалистом, из расчета еще некоторых факторов, таких как тяжесть протекания состояния, при котором оказывается помощь. При употреблении медикамента возможно возникновение побочных проявлений (диареи, тошноты, зуда и покраснения кожных покровов, снижения давления, интерстециального нефрита, обратимого снижения слуховой остроты. Помимо этого, возможно развитие таких явлений как: головокружение, жажда, мышечная слабость, вследствие форсированного диуреза и некоторые изменения в показателях лабораторных исследований. При появлении каких-либо не обычных состояний, в том числе из вышеперечисленных, необходимо незамедлительно обратится к лечащему специалисту для пересмотра назначаемого лечения и в случае необходимости предписания иных терапевтических средств – аналогов Фуросемида. 


При неправильном придерживании указанных рекомендаций, в особенности в плане дозирования приема таблеток, возможно развитие их передозировки, с проявлением неблагоприятных реакций, указанных в аннотации к средству. Препарат не назначается, когда выявлена гипокалиемия, почечная функциональная недостаточность в терминальной степени тяжести, механическая непроходимость путей, отвечающих за выведение из организма мочи, кома печеночная. А также во время вынашивания малыша и проведении кормления его грудным молоком.


Как выгодно купить Фуросемид. Цена и качество

Купить Фуросемид 40 мг №50 в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, Николаев и многих других можно в нашей интернет-аптеке. Цена на Фуросемид 40 мг №50 при этом будет везде одинаковая.

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 50 Количество в упаковке
  • Дозировка 40 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель ПАТ НВЦ"Борщагівський ХФЗ", м.Київ/ТОВ "Агрофарм", Київська обл. Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация C03C A01 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ФУРОСЕМІД

(FUROSEMIDE)

 

 

 

Склад:

діюча речовина: фуросемід;

1 таблетка містить фуросеміду у перерахуванні на 100 % суху речовину − 40 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, повідон, поліетиленгліколь (макроголи), лактози моногідрат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, білого з жовтуватим відтінком кольору, з двоопуклою поверхнею.

 

Фармакотерапевтична група.

Високоактивні діуретики. Код АТХ С03С А01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Фуросемід є петльовим діуретиком, який пригнічує абсорбцію іонів натрію і хлору у висхідному відділі петлі Генле, проксимальних і дистальних канальців нефрону. Ефект у дистальних канальцях не залежить від пригнічувальної дії карбоангідрази або ефекту альдостерону. Фармакологічна дія фуросеміду обмежена тільки нирками.

Фармакокінетика.

Початок діуретичної дії наступає приблизно протягом 1 години після перорального застосування. Тривалість діуретичної дії 3-6 годин.

При пероральному застосуванні препарат швидко резорбується зі шлунково-кишкового тракту, біодоступность у середньому становить 50-70 %.

Розподіл. Характерний високий ступінь зв'язування з протеїнами плазми крові, в основному з альбумінами. У здорових суб'єктів концентрації у плазмі крові змінюються від 1 до 400 мкг/мл, причому 91-99 % фуросеміду зв'язується з протеїнами плазми крові. Фуросемід проникає через плацентарний бар'єр та повільно потрапляє у плод.

Метаболізм. Глюкуроніди фуросеміду є одним або щонайменше основним метаболітом його біотрансформації у людини. Невелика кількість метаболізується шляхом відщеплення бокового ланцюга.

Виведення. Виведення із сечею (гломерулярна фільтрація і проксимальна тубулярна секреція) становить близько 66 % від дози, а залишкова кількість виводиться із фекаліями. Значно більша кількість фуросеміду виводиться після внутрішньовенного введення порівняно з пероральним застосуванням (таблетки або розчин). Фуросемід проникає у грудне молоко.

Період напіввиведення. Фуросемід має двофазний період напіввиведення, що становить приблизно 2 години. У пацієнтів із нирковою або печінковою недостатністю величина періоду напіввиведення подовжується.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

·   Набряки при хронічній застійній серцевій недостатності (якщо необхідне лікування із застосуванням діуретиків).

·   Набряки при хронічній нирковій недостатності.

·   Гостра ниркова недостатність, у тому числі у вагітних або під час пологів.

·   Набряки при нефротичному синдромі (якщо необхідне лікування із застосуванням діуретиків).

·   Набряки при захворюваннях печінки (у разі необхідності – для доповнення лікування із застосуванням антагоністів альдостерону).

·   Артеріальна гіпертензія.

 

Протипоказання.

·   Гіперчутливість до фуросеміду або до інших компонентів, що входять до складу препарату.

·   Гіперчутливість до сульфонамідів (наприклад, до сульфонамідних антибіотиків або сульфонілсечовини) через можливу перехресну чутливість до фуросеміду.

·   Гіповолемія або дегідратація.

·   Анурія або ниркова недостатність з анурією, при яких не спостерігається терапевтична відповідь на фуросемід.

·   Ниркова недостатність внаслідок отруєння нефротоксичними або гепатотоксичними препаратами або ниркова недостатність, асоційована з печінковою комою.

·   Тяжкий ступінь гіпокаліємії.

·   Тяжкий ступінь гіпонатріємії.

·   Прекоматозний та коматозний стани, що асоціюються з печінковою енцефалопатією.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Нерекомендовані комбінації.

Хлоралгідрат. В окремих випадках прийом фуросеміду протягом 24 годин після застосування хлоралгідрату може спричиняти припливи, підвищене потовиділення, збуджений стан, нудоту, підвищення артеріального тиску та тахікардію. Не рекомендується супутнє застосування фуросеміду та хлоралгідрату.

Препарати з підвищеним ризиком ототоксичності: аміноглікозиди (наприклад, канаміцин, гентаміцин, тобраміцин), ванкоміцин, тейкопланін. Фуросемід може потенціювати ототоксичність останніх. Оскільки це може призвести до незворотного порушення слуху, ці лікарські засоби не слід застосовувати одночасно з фуросемідом.

 

Комбінації, що потребують застережних заходів.

Цисплатин. Існує ризик ототоксичних ефектів при застосуванні з фуросемідом. Також підвищується ризик нефротоксичного ефекту, якщо фуросемід не застосовувати в низьких дозах (наприклад, 40 мг при нормальній функції нирок) та з позитивним балансом рідини при форсованому діурезі під час терапії цисплатином.

Рисперидон. Слід проявляти обережність та ретельно зважувати ризики та користь перед прийняттям рішення про комбіновану терапію з фуросемідом або іншими потужними діуретиками.

Літій. Фуросемід, як і інші діуретики, може призводити до підвищення рівня літію у сироватці крові (внаслідок зменшення його виведення) та до посилення його токсичності з ознаками передозування, включаючи підвищений ризик кардіотоксичності та нейротоксичності. Якщо такої комбінації не можна уникнути, слід ретельно контролювати рівні літію в крові та, за необхідності, коригувати його дози.

Сукральфат, холестирамін, колестипол. Зменшується шлунково-кишкова абсорбція фуросеміду, концентрація фуросеміду в крові та, відповідно, знижується його ефект. Тому ці препарати та фуросемід слід застосовувати з інтервалом не менше ніж                 2-3 години.

Інгібітори АПФ/антагоністи рецепторів ангіотензину-II. Пацієнти, які отримують діуретики, можуть страждати від раптової тяжкої артеріальної гіпотензії та погіршення функції нирок, включаючи випадки ниркової недостатності, особливо при першому застосуванні/першому підвищенні дози інгібіторів АПФ/антагоністів рецепторів ангіотензину-II. Необхідно вирішити, або застосування фуросеміду слід тимчасово припинити, або, принаймні, зменшити дозу фуросеміду за 3 дні до початку лікування/підвищення дози інгібіторів АПФ/антагоністів рецепторів ангіотензину-II.

 

Комбінації, що потребують особливої уваги.

Якщо антигіпертензивні препарати, діуретики або інші лікарські засоби, які мають властивість знижувати артеріальний тиск, застосовувати одночасно з фуросемідом, слід очікувати ще більшого зниження артеріального тиску. Дозування цих препаратів може потребувати коригування при одночасному застосуванні з фуросемідом.

Альфа-блокатори (наприклад, празозин, доксазозин, теразозин, тамсулозин). Підвищення гіпотензивного ефекту, ризику гіпотонії першої дози при застосуванні з фуросемідом. Підвищений ризик ортостатичної гіпотензії.

Інгібітори реніну. Аліскірен знижує концентрацію фуросеміду в плазмі крові.

Вазодилататори. Посилюється гіпотензивна дія, в т.ч. моксизиліту (тімоксаміну), гідралазину, нітратів.

Інші діуретики. Можливе значне посилення діурезу при застосуванні з метолазоном, підвищення ризику гіпокаліємії при комбінації з тіазидами, підвищення ризику гіперкаліємії з калієзберігаючими діуретиками (наприклад, амілоридом, спіронолактоном).

Препарати, що подовжують інтервал QT (в т.ч. антиаритмічні препарати, антигістамінні препарати), серцеві глікозиди, антипсихотичні препарати (наприклад, пімозид, амісульприд, сертиндол, фенотіазини). Діуретик-індуковані електролітні порушення, в т.ч. гіпокаліємія, гіпомагніємія, підвищують ризик токсичної, в т.ч. кардіотоксичної дії цих препаратів, ризик серцевих аритмій, в т.ч. типу «torsades de pointes». Ефекти лідокаїну, токаїніду, мексилетину можуть протидіяти ефектам фуросеміду. Слід уникати комбінації з пімозидом. Підвищується гіпотензивний ефект при комбінації з фенотіазинами. Слід застосовувати препарати, що не мають властивості провокувати аритмію типу «torsades de pointes» при гіпокаліємії.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи ацетилсаліцилову кислоту. Зменшується дія фуросеміду, підвищується ризик нефротоксичності (особливо при гіповолемії). У пацієнтів зі зневодненням/гіповолемією НПЗП можуть призвести до гострої ниркової недостатності. Фуросемід може збільшувати токсичність саліцилатів. Індометацин та кеторолак можуть протидіяти ефектам фуросеміду (бажано уникати, якщо це можливо, такої комбінації).

Нефротоксичні препарати (наприклад, аміноглікозиди, деякі цефалоспорини у високих дозах, поліміксини). Токсична дія цих препаратів може бути збільшена шляхом супутнього застосування сильнодіючих діуретиків, таких як фуросемід. Підвищення ризику гіпокаліємії та нефротоксичності можливе при комбінації з амфотерицином.

Антидепресанти. Посилюється гіпотензивна дія при застосуванні з інгібіторами МАО. Підвищується ризик ортостатичної гіпотензії з трициклічними антидепресантами. Підвищується ризик гіпокаліємії з ребоксетином.

Антидіабетичні препарати (в т.ч. інсулін), пресорні аміни (наприклад, епінефрин, норепінефрин), алопуринол. Фуросемід може зменшувати ефекти цих препаратів.

Антиепілептичні препарати. Підвищення ризику гіпонатріємії при застосуванні з карбамазепіном. Сечогінний ефект фуросеміду знижується до 50 % при комбінації з фенітоїном (можливо, потрібні більш високі дози діуретика).

Аміноглютетимід. Підвищення ризику гіпонатріємії.

Карбеноксолон, препарати кореня солодки у великих дозах, бета2-симпатоміметики, тривале застосування стимулюючих проносних засобів. Підвищується ризик розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект), що вимагає контролю. Не застосовувати стимулюючі проносні.

Кортикостероїди, тетракозактид (системної дії). Можливі затримка натрію, рідини в організмі та зниження антигіпертензивного ефекту. Ризик розвитку гіпокаліємії.

Пробенецид, метотрексат та інші препарати, які, подібно до фуросеміду, підлягають значній канальцевій секреції в нирках. Можливе зменшення ефективності фуросеміду. І навпаки, фуросемід може зменшувати виведення цих препаратів нирками. Застосування високих доз (як фуросеміду, так і цих препаратів) може призвести до збільшення їх рівнів у сироватці крові та підвищення ризику побічних ефектів фуросеміду та супутнього препарату.

Імуномодулятори. Циклоспорин, такролімус підвищують ризик гіперкаліємії. Супутнє застосування циклоспорину асоціюється зі збільшеним ризиком розвитку подагричного артриту, вторинного по відношенню до гіперурикемії, спричиненої фуросемідом, та до порушення ниркової екскреції уратів, спричиненої циклоспорином. Посилення гіпотензивної дії фуросеміду з алдеслейкіном.

Противірусні препарати. Плазмові концентрації діуретиків можуть зростати при комбінації з нелфінавіром, саквінавіром, ритонавіром.

Міорелаксанти (наприклад, баклофен, тизанідин), загальні анестетики, теофілін, леводопа, аміфостин, анксиолітики та снодійні, простагландини (наприклад, алпростаділ), алкоголь. Посилюється гіпотензивна дія фуросеміду. Збільшення ефектів курареподібних міорелаксантів, теофіліну.

Естрогени. Можливе зменшення діуретичного ефекту фуросеміду за рахунок затримки рідини в організмі.

Прогестагени (дроспіренон). Підвищений ризик гіперкаліємії.

Варфарин, клофібрат. Конкурують з фуросемідом у зв’язуванні з сироватковими альбумінами. Може мати значення при гіпоальбумінемії (наприклад, нефротичний синдром).

Метформін. Розвиток лактоацидозу внаслідок можливої функціональної ниркової недостатності, пов’язаної з діуретиками, і більш конкретно, з петльовими діуретиками. Не слід застосовувати метформін, коли рівень креатиніну крові перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків і 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.

Радіоконтрастні речовини. Пацієнтам з групи високого ризику розвитку радіоконтрастіндукованої нефропатії, які отримували лікування фуросемідом, застосування радіоконтрастних речовин без попередьої внутрішньовенної гідратації підвищувало частоту погіршення функції нирок порівняно з такою у пацієнтів з даної групи ризику, яким проводили внутрішньовенну гідратацію до введення радіоконтрастних речовин.

 

 

 

 

Особливості застосування.

Під час лікування препаратом необхідно забезпечити постійний відтік ceчi. Пацієнти з частковою обструкцією шляхів відтоку сечі потребують пильної уваги, особливо на початкових етапах лікування.

Застосування фуросеміду потребує регулярного медичного i лабораторного контролю.

Слід особливо ретельно контролювати стан та/або знижувати дози:

·   пацієнтам літнього віку, які особливо схильні до розвитку побічних ефектів. Лікування слід починати з низьких доз;

·   пацієнтам з артеріальною гіпотензією;

·   пацієнтам, які потрапляють до групи ризику через особливу схильність до різкого зниження артеріального тиску, наприклад, пацієнтам iз вираженим стенозом коронарних артерій або судин, що постачають кров до головного мозку;

·   пацієнтам з латентною або маніфестною формою цукрового діабету. У хворих на цукровий діабет можливе погіршення глікемічного контролю; цукровий діабет може перейти із латентної форми у виражену: може стати необхідним збільшення дози інсуліну. Слід регулярно контролювати рівень цукру крові. Перед проведенням тесту на толерантність до глюкози застосування фуросеміду слід припинити;

·   пацієнтам iз подагрою. Застосування фуросеміду уповільнює виведення сечової кислоти i може спровокувати напад подагри; деякі діуретики вважаються небезпечними при гострій порфірії;

·   пацієнтам з порушеннями функції печінки. Печінкова недостатність та особливо цироз печінки можуть спровокувати розвиток гіпокаліємії та гіпомагніємії;

·   пацієнтам iз гепаторенальним синдромом, тобто з функціональною нирковою недостатністю, що асоціюється з тяжким захворюванням печінки;

·   пацієнтам iз гіпопротеїнемією, зумовленою нефротичним синдромом або цирозом печінки (зменшення ефектів фуросеміду з одночасним потенціюванням його ототоксичності). Необхідно ретельне титрування дози;

·   недоношеним немовлятам (можливий розвиток нефрокальцинозу/нефролітіазу); слід моніторувати функцію нирок та провести ультрасонографію нирок.

При наявності водянки без периферичних набряків препарат рекомендується застосовувати в дозах, що забезпечують додатковий діурез в обсязі не більше                700-900 мл/добу, що не спричиняє істотних змін показників іонів плазми крові, залишкового азоту, сприяє профілактиці олігурії.

При збереженні олігурії протягом 24 годин лікування препаратом слід припинити.

При лікуванні артеріальної гіпертензії добову дозу слід розподіляти на 2-3 прийоми, що дає можливість уникнути розвитку феномену «віддачі».

Впродовж терапії фуросемідом, особливо тривалої, рекомендується періодичне вимірювання артеріального тиску, регулярний моніторинг рівнів натрію, калію, кальцію, хлору, магнію, сечової кислоти та креатиніну сироватки крові, особливо пацієнтам з високим ризиком розвитку електролітного дисбалансу або у випадку значної втрати рідини (наприклад, у результаті блювання, діареї або інтенсивного потовиділення). Гіповолемію або зневоднення організму, порушення електролітного та кислотно-лужного балансу слід коригувати; можливе тимчасове припинення застосування фуросеміду.

На розвиток порушень електролітного балансу впливають такі фактори як існуючі захворювання (наприклад, цироз печінки, серцева недостатність), супутнє застосування лікарських засобів і особливості харчування. Наприклад, у результаті блювання або діареї може виникнути нестача калію.

При застосуванні фуросеміду слід рекомендувати пацієнтам їжу з високим вмістом калію (печена картопля, банани, томати, шпинат, сухофрукти). Слід пам’ятати, що при застосуванні фуросеміду може виникнути потреба у медикаментозній компенсації дефіциту калію.

У плацебо-контрольованих дослідженнях рисперидону з участю пацієнтів літнього віку з деменцією більш високий рівень летальності спостерігався у пацієнтів, які отримували фуросемід одночасно з рисперидоном, порівняно з пацієнтами, які отримували лише рисперидон або фуросемід. Слід виявляти обережність та ретельно зважувати ризики та користь перед тим, як прийняти рішення про застосування рисперидону з фуросемідом або іншими потужними діуретиками. Слід уникати зневоднення.

Слід уникати одночасного вживання алкоголю та фуросеміду.

Повідомлялося про випадки реакцій фотосенсибілізації при застосуванні фуросеміду. У разі їх виникнення рекомендується відміна препарату. Якщо необхідне повторне застосування фуросеміду, слід захищати відкриті ділянки шкіри від сонця або штучного УФ-опромінення.

Спортсменам слід мати на увазі, що застосування фуросеміду може призвести до позитивного результату при проведенні допінг-контролю.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам iз рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, з дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід його застосовувати.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Фуросемід проникає крізь плацентарний бар’єр, тому не слід призначати його у період вагітності, за винятком випадків застосування за життєвими показаннями. Лікування препаратом у період вагітності потребує спостереження за ростом і розвитком плода.

Фуросемід проникає в грудне молоко і може пригнічувати лактацію. На період лікування препаратом годування груддю слід припинити.

 


#6920
30.08.2016
Лекарство выписывали мой подруге очень помогло, покупала в аптеки 24 ,т.к очень интересная стоимость на это лекарство.
Оцените отзыв: 1
Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх