Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Флудабин 50 мг N1

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Порошок
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Дозировка 50 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Ограниченный отпуск Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Сіндан Фарма СРЛ, Румунія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

Лиофилизат для приготовления раствора для инфузий и инъекций Флудабин 50 мг фл № 1 является успешно применяемым в онкологии препаратом. Он используется как противолейкозное средство, для лечения В-клеточного хронического лимфолейкоза, применяется при химической терапии.


Описание, фармакологические свойства и показания к началу лечения написаны в инструкции к препарату Флудабин. В удобной форме четко расписывается схема и методика подготовки и введения лиофилизата взрослым, так как детям этот препарат не назначают. Лекарство уменьшает или приостанавливает рост новообразований, борется с ними агрессивно, поэтому подробно и тщательно указаны побочные явления, которые могут проявиться при инфузионном введении. Особо выделены в качестве медотводов к использованию средства беременность и вскармливание новорожденных.


Решение о начале лечения данным лекарством принимает только опытный специалист в условиях стационара, после проведения необходимой диагностики. Он же осуществляет дальнейший контроль состояния. Существует ряд противопоказаний к назначению, в частности кормление грудью или сверхчувствительность к составляющим лекарственного средства. Отдельной строкой в инструкции выписаны меры предосторожности при пользовании препаратом: он токсичен!


Свойство медикаментозного средства Флудабин уменьшать (приостанавливать) развитие новообразований предопределило его применение в онкологии. Он достойно показал себя при проведении инфузионной химической терапии в лечении В-клеточного хронического лимфолейкоза среди больных с достаточным резервом костного мозга, при этом стоимость его вполне конкурентоспособна и адекватна.


Наш сайт содержит не только аннотацию к лекарственному средству Флудабин или информацию об его аналогах. Но и собраны отзывы о препарате, мнения и рекомендации по его использованию.


Исходя из достоинств лекарственного средства, реализация его налажена по разумной и справедливой цене. Поскольку Флудабин относиться в Украине к специализированным препаратам, купить его можно по рецепту, не только в Киеве, Ровно, Черновцах, Кременчуге, а также в аптечных сетях и интернет-аптеках иных городов страны.


Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Порошок
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Дозировка 50 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Ограниченный отпуск Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Сіндан Фарма СРЛ, Румунія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара 1.5.10ЛС_Цитотоксины_спецхранение Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация L01B B05 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ФЛУДАБІН

(FLUDABIN)

Склад:

діюча речовина: fludarabine phosphate;

1 флакон містить флударабіну фосфату 50 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію гідроксид.

Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для інфузій та ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні засоби. Структурні аналоги пурину. Код АТСL01В B05.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування В-клітинного хронічного лімфолейкозу (ХЛЛ) у пацієнтів із достатнім резервом кісткового мозку.

Терапію першого ряду препаратом Флудабін слід застосовувати тільки пацієнтам з прогресуючим захворюванням стадії III/IV за класифікацією Rai (стадія С за класифікацією Binet) або стадії І/ІІ за класифікацією Rai (стадія А/В за класифікацією Binet), при яких пацієнт має симптоми, пов’язані із захворюванням, або ознаки прогресуючого захворювання.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до компонентів препарату.

Ниркова недостатність з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв.

Декомпенсована гемолітична анемія.

Період годування груддю.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Рекомендована доза становить 25 мг флударабіну фосфату на 1 м2 поверхні тіла і вводиться внутрішньовенно щодня протягом 5 днів поспіль через кожні 28 днів. Вміст
1 флакона необхідно розчиняти у 2 мл води для ін’єкцій. 1 мл отриманого розчину міститиме
25 мг флударабіну фосфату (див. «Спосіб застосування»).

Необхідну дозу розчину (розраховану відповідно до площі поверхні тіла пацієнтів) набрати у шприц. Для внутрішньовенного болюсного введення цю дозу потім розвести у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

Альтернативно для інфузій необхідну дозу, набрану у шприц, можна розводити в 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду та вводити протягом приблизно 30 хв.

Тривалість лікування залежить від ефективності терапії і переносимості препарату.

Пацієнтам з ХЛЛ препарат Флудабін слід застосовувати до досягнення максимальної відповіді на лікування (повна або часткова ремісія, яка зазвичай досягається через 6 циклів) та після цього слід припинити застосування препарату.

Особливі групи пацієнтів.

Порушення функції нирок.

При застосуванні Флудабіну пацієнтам з нирковою недостатністю дозу препарату слід коригувати. Якщо кліренс креатиніну перебуває у межах 30-70 мл/хв, дозу препарату слід зменшити до 50 % і для оцінки токсичності необхідно здійснювати ретельний моніторинг гематологічних показників, який становить < 30 мл/хв.

Порушення функції печінки.

Немає жодних даних щодо застосування препарату Флудабін пацієнтам з порушенням функції печінки, тому слід з обережністю застосувати препарат даній групі пацієнтів.

Пацієнти літнього віку.

Оскільки дані щодо застосування препарату Флудабін пацієнтам літнього віку (> 75 років) обмежені, слід з обережністю застосовувати препарат даній групі пацієнтів.

У пацієнтів віком від 65 років слід вимірювати кліренс креатиніну (див. розділ «Особливості застосування» підрозділ «Пацієнти з порушенням функції нирок»).

Спосіб застосування.

Призначати препарат Флудабін повинен кваліфікований лікар, який має досвід проведення протипухлинної терапії.

Наполегливо рекомендується вводити препарат тільки внутрішньовенно.

Не повідомлялося про випадки, які б призвели до тяжких місцевих побічних реакцій при застосуванні препарату Флудабін паравенозно, однак необхідно запобігати випадкового паравенозного введення препарату.

Розчинення

Флудабін повинен бути підготовлений для парентерального застосування шляхом асептичного додавання стерильної води для ін'єкцій. Після розведення у 2 мл стерильної води для ін'єкцій порошок повинен повністю розчинитися за 15 с або швидше. 1 мл готового розчину містить 25 мг флударабіну фосфату, 25 мг манітолу, а також натрію гідроксид (для регулювання рН до 7,7). Значення рН для готового препарату може коливатися від 7,2 до 8,2.

Розведення

Необхідну дозу (розраховувати відповідно до площі поверхні тіла пацієнта) набрати у шприц.

Для внутрішньовенного болюсного введення цю дозу потім розвести у 10 мл
0,9 % розчину натрію хлориду. Альтернативно для інфузії необхідну дозу можна розвести у
100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду та вводити протягом приблизно 30 хв.

Перевірка перед застосуванням

Отриманий розчин повинен бути прозорим та безбарвним. Слід візуально перевірити розчин перед застосуванням.

Застосовувати тільки розчин, який є прозорим та безбарвним і не містить чужорідні частки.

Не застосовувати препарат Флудабін, якщо контейнер пошкоджений.

Побічні реакції.

Найпоширенішими негативними наслідками терапії флударабіном є ураження кісткового мозку (нейтропенія, тромбоцитопенія та анемія); інфекційні захворювання, включаючи пневмонію, кашель; гарячку; втомлюваність; слабкість; нудота; блювання та діарея. Іншими побічними явищами, про які часто повідомляється, є застуда, набряки, нездужання, периферична невропатія, порушення зору, анорексія, озноб, мукозит, стоматит та висипання на шкірі. У пацієнтів, яких лікували Флудабіном, траплялися випадки тяжких інфекцій, спричинених умовно-патогенними збудниками. Повідомлялося про летальні наслідки через тяжкі побічні ефекти.

При застосуванні флударабіну фосфат можливі наступні порушення.

Інфекційні захворювання: інфекційні захворювання/опортуністичні інфекції (такі як реактивація латентних вірусів, наприклад, оперізувальний лишай, вірус Епштейна-Барра та мультифокальна прогресуюча лейкоенцефалопатія), пневмонія. Лімфопроліферативні захворювання, асоційовані з вірусом Епштейна-Барра.

Доброякісні неоплазми, злоякісні та невизначені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): мієлодиспластичний синдром та гострий мієлоїдний лейкоз (що головним чином асоціюється із попередньою, одночасною або подальшою терапією алкілуючими агентами, інгібіторами топоізомерази або променевою терапією).

З боку системи крові: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, мієлосупресія.

З боку імунної системи: аутоімунні захворювання (включаючи аутоімунну гемолітичну анемію, синдром Еванса, тромбоцитопенічну пурпуру, набуту гемофілію, пухирчатку).

Метаболічні та аліментарні порушення: анорексія, синдром лізису пухлини (включаючи ниркову недостатність, метаболічний ацидоз, гіперкаліємію, гіпокальціємію, гіперурикемію, гематурію, уратну кристалурію, гіперфосфатемію).

З боку нервової системи: периферична невропатія, сплутаність свідомості, кома, судоми, тривожне збудження, крововилив у мозок.

З боку органів зору: випадки порушення зору, неврит зорового нерва, зорова невропатія, сліпота.

З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, аритмія.

З боку дихальної системи: кашель, легенева токсичність (включаючи фіброз, пневмоніт, задишку), легенева кровотеча.

З боку травного тракту: блювання, нудота, діарея, стоматит, шлунково-кишкові кровотечі, зміни рівня ферментів підшлункової залози.

З боку гепатобіліарної системи: зміни рівня ферментів печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, рак шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку сечовидільної системи: геморагічний цистит.

Загальні розлади та стан місця застосування: гарячка, втомлюваність, слабкість, набряки, мукозит, застуда, нездужання.

Для назви конкретної побічної реакції наводиться відповідний термін MedDRA термін. Синоніми або пов’язані стани не наводяться, але їх слід також брати до уваги.

Передозування.

При передозуванні препарату внаслідок застосування дози, що значно перевищує терапевтичну, можливий розвиток токсичного ураження центральної нервової системи, що супроводжується уповільненою сліпотою, комою. Можливий летальний наслідок. Великі дози препарату можуть також призводити до пригнічення кісткового мозку з розвитком тромбоцитопенії та нейтропенії.

Лікування: специфічний антидот при передозуванні флударабіном невідомий. Лікування полягає у припиненні застосування препарату та здійснення підтримуючої терапії.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Репродуктивна функція.

Жінок репродуктивного віку необхідно поінформувати про потенційний негативний вплив препарату на плід. Необхідно рекомендувати жінкам репродуктивного віку уникати вагітності, а якщо жінка завагітніла, вона повинна негайно повідомити про це лікаря.

Жінки або чоловіки репродуктивного віку обов’язково повинні застосовувати протизаплідні засоби під час лікування та протягом не менше 6 місяців після його припинення (див. розділ «Особливості застосування»).

Вагітність.

Дані доклінічних досліджень, які здійснювалися на щурах, продемонстрували проникнення флударабіну фосфату та/або метаболітів крізь плацентарний бар'єр.

У результаті досліджень, проведених на тваринах, виявлено ембріотоксичну та/або тератогенну дії препарату при застосуванні рекомендованих терапевтичних доз.

Наявна дуже обмежена кількість даних щодо застосування флударабіну вагітним у І триместрі вагітності.

Препарат не слід застосовувати у період вагітності без вагомих підстав для такого лікування (наприклад ситуації, що становлять загрозу для життя, відсутність альтернативної безпечнішої терапії без зниження терапевтичного ефекту, відсутність можливості обійтися без лікування). Препарат Флудабін може негативно впливати на плід. Лікар може розглядати питання про можливість застосування даного препарату тільки у разі, якщо очікувана користь від такого лікування перевищує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю.

Невідомо, чи проникає флударабіну фосфату або його метаболіти у грудне молоко.

Однак дані доклінічних досліджень свідчать, що флударабіну фосфат та/або його метаболіти проникають у грудне молоко.

Через можливість виникнення тяжких побічних реакцій у новонароджених, яких годують груддю, Флудабін протипоказаний для застосування у період лактації.

Діти.

Безпека та ефективність застосування флударабіну дітям не встановлені, тому препарат не призначають пацієнтам цієї вікової категорії.

Особливі заходи безпеки.

Будь-які маніпуляції з препаратом Флудабін не слід здійснювати вагітним жінкам з медичного персоналу.

Слід дотримуватися відповідних інструкцій щодо використання та утилізації цитотоксичних лікарських засобів.

Під час приготування та роботи із розчином Флудабіну слід бути надзвичайно обережними. Рекомендується застосовувати латексні рукавички та захисні окуляри з метою уникнення потрапляння препарату на шкіру у разі пошкодження флакона чи будь-якого іншого випадкового пролиття рідини. У разі потрапляння розчину на шкіру або слизову оболонку ці місця слід ретельно вимити водою з милом. Якщо препарат потрапив в очі, треба ретельно промити їх великою кількістю води. Слід уникати потрапляння препарату у дихальні шляхи.

Флудабін призначений тільки для одноразового застосування.

Будь-який невикористаний або розлитий препарат, або залишки упаковки слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Особливості застосування.

Нейротоксичність

При застосуванні високих доз під час досліджень із введенням різних доз флударабіну фосфату у хворих на гострий лейкоз застосування препарату супроводжувалося серйозними неврологічними ефектами, включаючи сліпоту, кому та летальний наслідок. Симптоми з’являлися через 21-60 днів з моменту введення останніх доз. Таке тяжке токсичне ураження центральної нервової системи виникало у 36 % пацієнтів, яким вводили дози, що приблизно у чотири рази перевищували дозу (96 мг/м2 на добу протягом 5-7 днів), рекомендовану для лікування ХЛЛ. У пацієнтів, яким вводили дози препарату, рекомендовані для лікування ХЛЛ, тяжкі токсичні ураження центральної нервової системи траплялися рідко (кома, судоми та тривожне збудження) або нечасто (сплутаність свідомості) (див. розділ «Побічні реакції»).

У постмаркетинговий період повідомлялося про випадки нейротоксичності, що траплялися раніше або пізніше випадків, зареєстрованих під час клінічних досліджень.

Вплив тривалого застосування флударабіну на центральну нервову систему невідомий, однак у деяких дослідженнях пацієнти переносили рекомендовану дозу протягом відносно тривалих періодів лікування (до 26 курсів терапії).

Пацієнтів необхідно ретельно обстежувати для виявлення ознак неврологічних побічних дій препарату.

Ослаблений стан здоров’я

Пацієнтам із послабленим станом здоров'я необхідно призначати препарат Флудабін з обережністю та після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь. Це особливо стосується пацієнтів із серйозними порушеннями функції кісткового мозку (тромбоцитопенія, анемія та/або гранулоцитопенія), імунодефіцитом або із опортуністичною інфекцією в анамнезі.

Мієлосупресія

Повідомлялося про тяжке ураження кісткового мозку, особливо анемію, тромбоцитопенію та нейтропенію у пацієнтів, яких лікували препаратом Флудабін. У дослідженні І фази, що проводилося у пацієнтів із солідними пухлинами, середній час досягнення найнижчого рівня гранулоцитів становив 13 днів (у межах від 3 до 25 днів) і для тромбоцитів – 16 днів (у межах від 2 до 32 днів). Більшість пацієнтів мали гематологічні порушення до початку лікування або внаслідок хвороби, або як результат попереднього лікування, яке спричинило мієлосупресію.

Може спостерігатися кумулятивна мієлосупресія. Хоча ураження кісткового мозку, спричинене хіміотерапією, часто є оборотним, застосування флударабіну фосфату вимагає ретельного моніторингу гематологічних показників.

Флударабіну фосфат – сильнодіючий протипухлинний засіб із потенційно можливими вираженими токсичними побічними реакціями. Пацієнтів, які проходять курс лікування, необхідно ретельно обстежувати для виявлення ознак гематологічної та негематологічної токсичності. Для виявлення розвитку анемії, нейтропенії та тромбоцитопенії рекомендується періодично проводити загальний аналіз периферичної крові.

Повідомлялося про кілька випадків гіпоплазії або аплазії кісткового мозку у дорослих пацієнтів, що спричиняло панцитопенію, яка інколи призводила до летального наслідку. Тривалість клінічно значних епізодів цитопенії у випадках, про які повідомлялося, становила від 2 місяців до 1 року. Дані епізоди спостерігалися як у пацієнтів, які попередньо отримували лікування, так і у тих, хто раніше не лікувався.

Як і при застосуванні інших цитотоксичних препаратів, слід бути обережним при розгляді питання про подальше взяття зразків гематопоетичних стовбурових клітин.

Реакція «трансплантат проти хазяїна», пов’язана із переливанням крові

Реакція «трансплантат проти хазяїна» (реакція перелитих імунокомпетентних лімфоцитів на організм «хазяїна») спостерігалося після переливання неопроміненої крові пацієнтам, яких лікують Флудабіном. Часто повідомлялося про летальний наслідок. Зважаючи на це, з метою мінімізації ризику розвитку реакції «трансплантат проти хазяїна», пацієнтам, які потребують переливання крові та які проходять або пройшли курс лікування препаратом Флудабін, необхідно переливати тільки опромінену кров.

Рак шкіри

Повідомлялося про погіршення або раптове загострення уже існуючих уражень раку шкіри, а також про вперше виявлений рак шкіри у деяких пацієнтів під час або після лікування препаратом.

Синдром лізису пухлини

Повідомлялося про синдром лізису пухлини у ХЛЛ пацієнтів з великими пухлинами. Оскільки Флудабін може виявляти вплив вже на першому тижні лікування, необхідно вживати запобіжних заходів при лікуванні пацієнтів із ризиком розвитку цього ускладнення.

Аутоімунні явища

Незалежно від будь-яких аутоімунних процесів в анамнезі або результатів реакції Кумбса, під час або після лікування Флудабіном можуть виникати аутоімунні ускладнення, що загрожують життю та іноді спричиняють летальний наслідок (наприклад, аутоімунна гемолітична анемія, аутоімунна тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, пухирчатка, синдром Еванса). У більшості пацієнтів, у яких розвинулася гемолітична анемія, після провокаційної проби Флудабіном розвивався рецидив гемолітичного процесу. Пацієнтам, які лікуються даним препаратом, необхідно проводити ретельний моніторинг для виявлення ознак аутоімунної гемолітичної анемії (зниження гемоглобіну, пов'язане з гемолізом і позитивною реакцією Кумбса).

У випадку виявлення гемолізу рекомендується припинити застосування Флудабіну. Найпоширенішими заходами лікування аутоімунної гемолітичної анемії є переливання крові (опроміненої, див. вище) та застосування адренокортикоїдних препаратів.

Порушення функції нирок

Загальний кліренс основного метаболіту плазми 2Ф-ара-A в організмі корелює із кліренсом креатиніну, що свідчить про важливість ниркового шляху екскреції для виведення цієї сполуки. У пацієнтів зі зниженою функцією нирок спостерігався більший загальний влив на організм
(AUC 2Ф-ара-A). Існує обмежена кількість клінічних даних щодо пацієнтів із порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 70 мл/хв).

Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно з обережністю застосовувати препарат Флудабін. Пацієнтам із нирковою недостатністю помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну перебуває у межах 30-70 мл/хв) дозу препарату слід зменшити до 50 %, і здійснювати ретельний моніторинг стану пацієнтів. Лікування препаратом Флудабін протипоказане, якщо кліренс креатиніну становить < 30 мл/хв.

Особи літнього віку

Оскільки дані щодо застосування препарату особам літнього віку (старше 75 років) обмежені, слід з обережністю застосовувати Флудабін даній категорії пацієнтів.

У пацієнтів віком від 65 років слід вимірювати кліренс креатиніну до початку лікування (див. «Спосіб застосування та дози» та підрозділ «Порушення функції нирок» цього розділу).

Вагітність

Жінкам слід уникати вагітності під час здійснення терапії препаратом Флудабін (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Жінок репродуктивного віку необхідно поінформувати про потенційний негативний вплив препарату на плід.

Контрацепція

Жінки або чоловіки репродуктивного віку обов’язково повинні застосовувати протизаплідні засоби під час лікування та не менше 6 місяців після його припинення.

Щеплення

Слід уникати щеплення живими вакцинами під час та після лікування Флудабіном.

Повторне лікування після початкового лікування препаратом Флудабін

Слід уникати переходу від початкової терапії флударабіном на лікування хлорамбуцилом у разі відсутності відповіді на терапію препаратом Флудабін, оскільки більшість пацієнтів, які були резистентними до лікування даним препаратом, продемонстрували також резистентність до терапії хлорамбуцилом.

Допоміжні речовини

Кожен флакон препарату Флудабін 50 мг містить менше 1 ммоль натрію (23 мг), тобто по суті є «безнатрієвим» препаратом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат Флудабін може знижувати здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами, оскільки при його застосуванні спостерігалися такі побічні явища як втома, слабкість, сплутаність свідомості, тривожне збудження, судоми та порушення зору.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

У ході клінічних досліджень при застосуванні флударабіну фосфат разом із пентостатином (дезоксикоформіцин) для лікування рефрактерного ХЛЛ спостерігався неприпустимо високий відсоток летальної легеневої токсичності, тому не рекомендується застосовувати препарат у комбінації з пентостатином.

Терапевтична ефективність флударабіну фосфат може зменшуватися при застосуванні дипіридамолу та інших інгібіторів поглинання аденозину.

Виявлено, що при застосуванні флударабіну фосфат у комбінації з цитарабіном може збільшуватися внутрішньоклітинна концентрація та внутрішньоклітинна дія Аrа-CТР (активного метаболіту цитарабіну) у лейкозних клітинах. Впливу на концентрацію Аrа-C у плазмі та швидкість елімінації Аrа-CТР не відзначалось.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Флударабін у вигляді флударабіну фосфату є фторованим нуклеотидним аналогом противірусного агента від арабіну, 9-β-D- арабінофураносиладенін (ара-А), який є відносно стійким до дезамінування аденозин дезаміназою.

В організмі людини флударабіну фосфат швидко дефосфорилюється до 2 F-ара-А, який поглинається клітинами, потім внутрішньоклітинно фосфорилюється дезоксицитидинкіназою до активного трифосфату, 2 F-ара-АТР. Цей метаболіт інгібує РНК-редуктазу, ДНК-полімеразу (альфа-, дельта- та іпсилон-), ДНК-прамазу і ДНК-лігазу, таким чином інгібуючи синтез ДНК. Крім того, частково інгібується РНК-полімераза ІІ з наступним зниженням білкового синтезу.

Хоча деякі аспекти механізму дії 2F-apa-ATP все ще залишаються нез'ясованими, вважається, що дія на ДНК, РНК і синтез протеїнів сприяє інгібуванню росту клітин пухлини та інгібування синтезу ДНК, що є домінуючим фактором. Крім того, дослідження in vitro показали, що дія 2F-apa-A на лімфоцити при хронічному лімфолейкозі спричиняє масштабну фрагментацію ДНК і збільшує кількість загиблих клітин внаслідок апоптозу.

Фармакокінетика. Не було виявлено будь-якого чіткого зв'язку між фармакокінетикою 2F-apa-A та ефективністю лікування хворих на рак. Проте поява нейтропенічних і гематокритних змін показала, що цитотоксичність флударабіну фосфату пригнічує гемопоез залежно від дози. 2F-apa-AMP є водорозчинним попередником флударабіну, який швидко та кількісно дефосфорилюється в організмі людини до нуклеозиду (2F-apa-A).

Після одноразового застосування дози 2F-apa-AMP у 25 мг/м2 хворим на хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ) протягом 30 хв вміст 2F-apa-A досяг середньої максимальної концентрації у плазмі крові у 3,5-3,7 мкм наприкінці вливання. Відповідні рівні 2F-apa-A після п'ятої дози показали помірне накопичення з максимальним середнім рівнем у 4,4-4,8 мкм наприкінці введення. Протягом лікування за п'ятиденною схемою мінімальне значення рівня 2F-apa-A у плазмі крові збільшилося приблизно вдвічі. Накопичення 2F-apa-A протягом кількох циклів лікування може бути виключено. Постмаксимальні рівні послаблювалися за три фази ліквідації з початковим періодом напіврозпаду приблизно у 5 хв, проміжним періодом напіврозпаду приблизно в 1-2 години та кінцевим періодом напіврозпаду приблизно у 20 годин.

Порівняння даних фармакокінетики 2F-apa-A, одержаних під час різних досліджень, дало середнє значення повного плазмового кліренсу у 79 ± 40 мл/хв/м2 (2,2 ± 1,2 мл/хв/кг) і середній об'єм розповсюдження у 83 ± 55 л/м2 (2,4 ± 1,6 л/кг).

У результаті дослідження виявлено високу варіабельність дії засобу для різних осіб. Після внутрішньовенного введення флударабіну фосфату рівні вмісту у плазмі крові 2F- ара-А та площі під часовими кривими рівня плазми збільшувалися лінійно разом із дозою, тоді як період напіврозпаду, плазмовий кліренс і об'єми розповсюдження залишалися постійними незалежно від дози, що свідчило про лінійний характер залежності від дози. Видалення 2F-apa-A відбувається переважно шляхом ниркової екскреції. 40-60 % введеної внутрішньовенно дози виводилося із сечею. Вивчення зміни маси лабораторних тварин з 3H-2F-apa-AMP показало повний вихід із сечею речовин з радіоактивною міткою.

2F-apa-A активно транспортується у лейкемічні клітини, після чого рефосфорилюється до монофосфату і частково до ди- і трифосфату. Трифосфат 2F-apa-AТР є основним внутрішньоклітинним метаболітом і єдиним з відомих метаболітів, що мають цитотоксичну активність. Максимальний рівень 2F-apa-AТР у лейкемічних лімфоцитах пацієнтів із ХЛЛ відзначається в середньому до 4 годин і характеризувався значним коливанням середньої пікової концентрації (в середньому близько 20 мкм).

Концентрація 2F-ara-ATP у лейкемічних клітинах значно вища, ніж у плазмі крові, що вказує на його накопичення в пухлинних клітинах. Період напіввиведення 2F-ara-ATP із клітин-мішеней становить у середньому від 15 до 23 годин.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білого або майже білого кольору ліофілізат.

Несумісність.

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, крім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Приготовлений препарат придатний до застосування 24 години при зберіганні при температурі
2-8 °С або 8 годин – при кімнатній температурі.

Упаковка.

По 50 мг у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці. (Флакони можуть бути упаковані з або без захисного покриття).

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Сіндан Фарма СРЛ, Румунія/

S.C. Sindan-Pharma S.R.L., Romania.

Місцезнаходження.

Бул. Іона Михалаче, 11, сектор 1, 011171, Бухарест, Румунія/

11, Ion Mihalache Ave., the 1st district, Bucharest, 011171, Romania.

 


Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх