Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Эзопрекс 10 мг №30

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 30 Количество в упаковке
  • Дозировка 10 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Ограниченный отпуск Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Ейч.Бі.Ем.Фарма,с.р.о. ("in bulk" ), Словацька Республіка/АТ"Зентіва",Словацька Республіка Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

Широко используемое медицинское средство Эзопрекс 10 мг №30 – производят в виде покрываемых пленкой (оболочкой) белых таблеток. Успешно и с уверенностью применяется Эзопрекс при различных тревожных, панических и депрессивных состояниях, с соответствующей симптоматикой.



Инструкция к медпрепарату Эзопрекс написана просто и доступно, содержит подробное описание фармакологических свойств, правил употребления лекарства, особенностей приема и взаимодействия с иными фармацевтическими средствами. Назначается профильным специалистом, после подробной консультации. Четко указаны противопоказания к приему лекарства: особенная чувствительность к препарату, одновременным прием с ингибиторами МАО либо пимозидом, удлиненный интервал QT у пациента, либо прием совместно с лекарствами, вызывающими удлинение интервала QT. Не назначают таблетки детям, кормящим матерям и беременным женщинам. Существующие побочные реакции, также выписанные в аннотации: головная боль, тошнота, сухость во рту, утомляемость, снижение/повышение аппетита, диарея, запор, повышенная потливость, тревожность и прочие. Серьезно требуется изучить особенности использования таблеток и их взаимное сочетание их с прочими медпрепаратами.



Обусловлено активное использование лекарственного средства его положительным воздействием на нейронно-клеточном уровне на основной нейромедиатор – серотонин («гормон счастья»). Способности таблеток применимы в терапевтическом лечении различных панических состояний и расстройств, фобий, депрессивных состояний, генерализованных тревожных расстройств психики и прочих подобных заболеваний. Принимая во внимание активность и эффективность воздействия лекарства, его положительное влияние на состояние больных стоимость Эзопрекса не завышена и справедлива. Купить в Украине эти таблетки можно в Запорожье, Одессе, Херсоне, Киеве и т. д. – в стационарных аптеках, за приемлемую и доступную цену, либо заказав Эзопрекс в интернет-аптеке фармкомпании Аптека24. Также, на интернет – портале компании, пользователи могут прочитать дополнительную информацию об аналогах медпрепарата Эзопрекс, их свойствах, мнения и отзывы пациентов и их родных о терапии данными таблетками.


Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Таблетки
  • Кол-во в упаковке 30 Количество в упаковке
  • Дозировка 10 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Ограниченный отпуск Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель Ейч.Бі.Ем.Фарма,с.р.о. ("in bulk" ), Словацька Республіка/АТ"Зентіва",Словацька Республіка Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства ограниченного отпуска Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация N06A B10 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)
a:2:{s:4:"TEXT";s:65534:"a:2:{s:4:"TEXT";s:65535:"a:2:{s:4:"TEXT";s:76937:"

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕЗОПРЕКС

(EZOPREX®)

Склад:

діюча речовина: есциталопрам;

1 таблетка містить есциталопраму оксалату відповідно 10 мг або 15 мг есциталопраму;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремній колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Код АТС N06A B10.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування великих депресивних епізодів, панічних розладів з або без агорафобії, соціальних тривожних розладів (соціальна фобія), генералізованих тривожних розладів, обсесивно-компульсивних розладів.

Протипоказання.

Гіперчутливість до есциталопраму або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Одночасне застосування препарату з неселективними незворотними інгібіторами моноаміноксидази (інгібіторами МАО) протипоказане у зв’язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому зі збудженням, тремором, гіпертермією та іншими симптомами.

Одночасне лікування пімозидом.

Комбіноване застосування есциталопраму та зворотних інгібіторів MAO-A (наприклад моклобеміду) або зворотного неселективного інгібітору МОА лінезоліду протипоказане у зв’язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Есциталопрам протипоказаний пацієнтам із подовженим інтервалом QT, а також із синдромом вродженого подовженого інтервалу QT.

Есциталопрам протипоказано застосовувати одночасно із лікарськими засобами, які здатні збільшувати тривалість інтервалу QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Спосіб застосування та дози.

Безпека застосування доз понад 20 мг на добу не була встановлена.

Езопрекс застосовують дорослим внутрішньо 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

Великий депресивний епізод

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості пацієнта добова доза може бути збільшена до максимальної – 20 мг.

Антидепресивний ефект звичайно настає через 2-4 тижні. Після зникнення симптомів необхідно продовжувати лікування протягом щонайменше 6 місяців з метою зміцнення ефекту.

Панічні розлади з агорафобією або без неї

Протягом першого тижня рекомендується початкова доза 5 мг (для отримання такої дози таблетку дозуванням 10 мг необхідно розділити навпіл) на добу перед тим, як збільшити до 10 мг на добу. Дозу можна в подальшому збільшити до максимальної – 20 мг на добу, залежно від індивідуальної чутливості пацієнта.

Максимальний ефект при лікуванні панічних розладів досягається через 3 місяці. Термін лікування становить декілька місяців і залежить від тяжкості захворювання.

Соціальні тривожні розлади (соціальна фобія)

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості пацієнта рекомендується підвищити добову дозу до максимальної – 20 мг на добу.

Полегшення симптомів, як правило, відбувається через 2-4 тижні лікування. Рекомендується продовжити лікування протягом 3 місяців для зміцнення ефекту. Доведено, що тривале лікування протягом 6 місяців запобігає рецидиву. Таке лікування призначають індивідуально; при цьому слід регулярно оцінювати переваги лікування.

Генералізовані тривожні розлади

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості дозу можна збільшити максимум до 20 мг на добу.

Рекомендується продовжити лікування протягом 3 місяців для зміцнення ефекту. Доведено, що тривале лікування протягом 6 місяців запобігає рецидиву. Таке лікування призначають індивідуально; при цьому слід регулярно оцінювати переваги лікування.

Обсесивно-компульсивні розлади (ОКР)

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості дозу можна збільшити до 20 мг на добу. ОКР – хронічне захворювання, лікування має тривати достатній період для забезпечення повного зникнення симптомів, який може становити кілька місяців або навіть більше.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)

Початкова доза повинна становити половину звичайної рекомендованої дози. Рекомендована добова доза для літніх людей дорівнює 5 мг (для отримання такої дози таблетку дозуванням 10 мг необхідно розділити навпіл). Залежно від індивідуальної чутливості та тяжкості депресії добову дозу можна збільшити до максимальної – 10 мг на добу.

Ниркова недостатність

У разі наявності ниркової недостатності легкого та помірного ступеня обмежень немає. З обережністю необхідно застосовувати препарат пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв).

Зниження функції печінки

Рекомендована початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу можна збільшити до 10 мг на добу.

Знижена активність ізоферменту CYP2C19

Для пацієнтів зі слабкою активністю ізоферменту CYP2C19 рекомендована початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу можна збільшити до 10 мг на добу.

Припинення лікування

При припиненні лікування Езопрексом дозу слід поступово знижувати протягом 1-2 тижнів, щоб уникнути можливих симптомів відміни.

Побічні реакції.

Побічні реакції розвиваються найчастіше протягом першого або другого тижня терапії, зазвичай їх частота та інтенсивність поступово зменшуються при подальшому лікуванні.

Нижче перераховані (за категоріями «Система-орган-клас» та за частотою) побічні реакції на лікарський засіб, відомі для всіх селективних інгібіторів зворотнього нейронального захвату серотоніну (СІЗЗС), а також інформація про які надходила у спонтанних повідомленнях протягом постмаркетингового періоду.

Частота побічних явищ визначалася наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від
≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

 

Дуже часто

Часто

 

Нечасто

 

Рідко

 

Частота невідома

Розлади з боку серця

Тахікардія

Брадикар-дія

Подовження інтервалу QT електрокардіо-грами

Розлади з боку крові та лімфатичної системи

Тромбоцито-пенія

Розлади з боку нервової системи

Головний біль

Безсоння, сонливість, запаморо-чення, парестезія, тремор

Порушення смаку, порушення сну, непритом-ність

Серотоні-новий синдром

Дискінезія, рухові розлади, судоми, психомотор-ний неспокій/

акатизія2)

Розлади з боку органа зору

Розширення зіниці, затуманення зору

Розлади з боку органа слуху та рівноваги

Дзвін/шум у вухах

Розлади з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння

Синусит, позіхання

Носова кровотеча

Розлади з боку травної системи

Нудота

Діарея, запор, блювання, сухість у роті

Шлунково-кишкові кровотечі (в тому числі ректальні)

Розлади з боку нирок та сечовивідного тракту

Затримка сечовипус-кання

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини

Підвищена пітливість

Кропив’янка, алопеція, висипання, свербіж

Синці, ангіоневротич-ний набряк

Розлади з боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини та кісток

Артралгія, міальгія

Ендокринні розлади

Порушення секреції антидіуретич-ного гормону

Метаболічні та аліментарні розлади

Знижений апетит, підвищений апетит, збільшення маси тіла

Зменшення маси тіла

Гіпонатріємія, анорексія2)

Розлади з боку судин

Ортостатична гіпотензія

Загальні розлади та реакції у місці введення

Підвищена втомлюва-ність, пірексія

Набряки

Розлади з боку імунної системи

Анафілак-тичні реакції

Гепатобіліарні розлади

Гепатит, зміни функціональ-них печінкових тестів

Розлади з боку репродуктив-ної системи та молочних залоз

Чоловіки: порушення еякуляції, імпотенція

Жінки: метрорагія, менорагія

Галакторея.

Чоловіки: пріапізм

Розлади з боку психіки

Тривога, неспокій, аномальні сни, зниження лібідо у чоловіків та жінок, аноргазмія у жінок

Бруксизм, збудження, нервозність, панічні атаки, сплутаність свідомості

Агресія,   деперсона-лізація, галюцина-ції.

Манія, суїцидальні думки та суїцидальна поведінка1)

1) Про випадки суїцидальних думок та суїцидальної поведінки повідомлялося на тлі терапії есциталопрамом або у ранні терміни після відміни цього препарату.

2) Такі випадки спостерігалися при застосуванні усіх засобів класу СІЗЗС.

Про випадки пролонгації інтервалу QT повідомлялося під час медичного застосування переважно у пацієнтів з існуючим серцевим захворюванням.

Існують дані про підвищений ризик переломів кісток при застосуванні трициклічних антидепресантів або препаратів класу СІЗЗС. Механізм цього явища невідомий.

Симптоми відміни, які з’являються при припиненні лікування

Відміна СІЗЗС/ІЗЗСН (особливо раптова) зазвичай призводить до виникнення симптомів відміни. Найбільш часто при цьому повідомлялося про такі реакції, як запаморочення, порушення чутливості (в тому числі парестезія та відчуття удару електричним струмом), порушення сну (в тому числі безсоння та дуже яскраві сновидіння), збудження або тривожність, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищена пітливість, головний біль, діарея, відчуття посиленого серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість та порушення зору. Як правило, ці явища легкі або середньої тяжкості та минають самостійно, але у деяких пацієнтів вони можуть бути тяжкими та/або пролонгованими. У зв’язку з цим при відсутності потреби у подальшому застосуванні есциталопраму рекомендується відміняти препарат поступово, знижуючи його дозу протягом 1-2 тижнів.

Передозування.

Прояви токсичності

Клінічні дані з передозування есциталопрамом наразі дотепер обмежені.  Багато випадків спричинено одночасним передозуванням інших лікарських засобів. Для більшості випадків передозування повідомлялося про легкі симптоми або про відсутність симптоматики. Повідомлення про летальні наслідки передозування есциталопрамом є винятковими; у більшості випадків мало місце також передозування супутніх лікарських засобів. Прийом есциталопраму у дозах від 400 до 800 мг (у випадку передозування лише цього препарату) переносився без жодних тяжких симптомів.

Симптоми

Симптоми, які спостерігалися у зареєстрованих випадках передозування есциталопраму, були пов’язані, головним чином, із центральною нервовою системою (в діапазоні від запаморочення, тремору та збудження до рідкісних випадків розвитку серотонінового синдрому, судом та коми), шлунково-кишковою системою (нудота/блювання) та серцево-судинною системою (артеріальна гіпотензія, тахікардія, подовження інтервалу QT та аритмія), а також зі станами порушення водно-електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпонатріємія).

Лікування

Специфічний антидот до цього препарату відсутній. Необхідно забезпечити та підтримувати прохідність дихальних шляхів, належну оксигенацію та дихальну функцію. Слід зважити доцільність промивання шлунка та застосування активованого вугілля. Промивання шлунка повинно бути виконане якомога раніше після перорального прийому препарату. Рекомендоване моніторування функції серця та основних показників життєдіяльності, а також загальні симптоматичні підтримуючі заходи.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дотепер доступні лише обмежені клінічні дані щодо застосування есциталопраму вагітним.

Езопрекс не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли таке лікування чітко показане, та може призначатися лише після ретельного зважування співвідношення «ризик/користь».

Слід здійснювати нагляд за новонародженими, якщо мати продовжувала приймати Езопрекс на пізніх термінах вагітності, особливо у третьому триместрі. Слід уникати раптової відміни препарату під час вагітності.

Після прийому жінкою на пізніх термінах вагітності СІЗЗС/ІЗЗСН у новонародженого можуть виникнути наступні симптоми: респіраторний дистрес-синдром, ціаноз, апное, судоми, нестабільність температури тіла, затруднене годування, блювання, гіпоглікемія, гіпертонус, гіпотонус, гіперрефлексія, тремор, підвищена нервово-рефлекторна збудливість, дратівливість, апатичність, постійний плач, сонливість та порушення сну. Ці симптоми можуть обумовлюватися серотонінергічними ефектами або бути симптомами відміни. У більшості випадків ускладнення розвиваються негайно після народження або незабаром після нього (до 24 годин).

Існують дані, що застосування СІЗЗС вагітним може підвищувати ризик стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених (до 5 випадків на 1000 вагітних за даними спостережень). У загальній популяції виникає від 1 до 2 випадків на 1000 вагітних.

Період годування груддю

Есциталопрам проникає у грудне молоко людини, тому годування груддю при лікуванні препаратом не рекомендується.

Фертильність

Дані досліджень на тваринах показали, що деякі СІЗЗС можуть впливати на якість сперми. При застосуванні деяких СІЗЗС людям було показано, що вплив на якість сперми є оборотним. Вплив на фертильність людини досі не спостерігався.

Діти.

Езопрекс не слід застосовувати для лікування дітей (віком до 18 років). У дітей, які лікувалися антидепресантами, найчастіше спостерігалися такі побічні реакції, як суїцидальна поведінка (спроби суїциду та суїцидальні думки) і прояви ворожості (переважно агресивність, опозиційна поведінка та гнів). Якщо у зв’язку з клінічною потребою все ж приймається рішення про застосування препарату, слід ретельно наглядати за таким пацієнтом на предмет появи суїцидальної симптоматики. Крім того, дотепер відсутні дані з безпечки довгострокового лікування дітей стосовно росту, статевого дозрівання та когнітивного і поведінкового розвитку.

Особливості застосування.

Нижченаведені особливості застосування стосуються терапевтичного класу СІЗЗС.

Парадоксальна тривога

У деяких пацієнтів з панічним розладом на початку лікування антидепресантами можуть посилюватися симптоми тривожності. Ця парадоксальна реакція зазвичай зникає протягом двох тижнів при продовженні лікування. Для зменшення ризику прояву анксіогенного ефекту рекомендується застосування низької початкової дози.

Судоми

Цей лікарський засіб слід відміняти в усіх пацієнтів, у яких виникають судоми.

Застосування СІЗЗС слід уникати у пацієнтів з нестабільною епілепсією, а для пацієнтів з контрольованою епілепсією показаний ретельний нагляд. СІЗЗС необхідно відмінити, якщо буде спостерігатися збільшення частоти розвитку судом.

Манія

У пацієнтів з манією/гіпоманією в анамнезі СІЗЗС слід застосовувати з обережністю.

СІЗЗС слід відміняти в усіх пацієнтів, у яких розпочинається маніакальний стан.

Цукровий діабет

У пацієнтів з цукровим діабетом лікування СІЗЗС може вплинути на контроль глікемії (обумовити гіпоглікемію або гіперглікемію). Може виникнути необхідність у коригуванні доз інсуліну та/або пероральних цукрознижувальних препаратів.

Суїцид/суїцидальні думки або клінічне погіршення

Депресія асоційована з підвищеним ризиком суїцидальних думок, самотравмування та суїциду (суїцидальних дій та проявів). Цей ризик утримується, поки не настає стійка ремісія. Оскільки покращення може не настати протягом перших декількох тижнів лікування чи більше, слід здійснювати ретельний нагляд за пацієнтами, поки не настане таке покращання. Загальний клінічний досвід свідчить про те, що ризик суїциду може зростати у ранні фази одужання.

Інші психічні порушення, з приводу яких призначається есциталопрам, також можуть асоціюватися зі зростанням ризику суїцидальних дій та проявів. Крім того, ці порушення можуть існувати одночасно з великим депресивним розладом. У зв’язку з цим при лікуванні пацієнтів з іншими психічними порушеннями показані такі ж запобіжні заходи, як і при лікуванні пацієнтів із великим депресивним розладом.

Відомо, що в пацієнтів із суїцидальними діями та проявами або у пацієнтів з вираженими суїцидальними думками до початку лікування існує підвищений ризик суїцидальних думок або спроб суїциду, і за такими пацієнтами під час лікування повинен здійснюватися ретельний нагляд. Метааналіз наявних даних з вивчення антидепресантних лікарських засобів у дорослих пацієнтів з психічними розладами продемонстрував підвищений ризик суїцидальної поведінки на тлі прийому антидепресантів порівняно з плацебо у пацієнтів віком до 25 років.

Медикаментозна терапія таких пацієнтів, особливо з підвищеним ризиком, повинна супроводжуватися ретельним наглядом, особливо на ранніх стадіях лікування та після змін дози.

Пацієнтів (та осіб, які здійснюють нагляд за пацієнтами) слід попередити про необхідність відстеження появи будь-яких ознак клінічного погіршення, суїцидальної поведінки або суїцидальних думок, а також незвичайних змін поведінки, і негайного звернення за медичною допомогою при виникненні таких симптомів.

Акатизія/психомоторний неспокій

Застосування СІЗЗС/ІЗЗСН (інгібіторів зворотного захоплення серотоніну/норадреналіну) було асоційоване з розвитком акатизії, що характеризується суб’єктивно неприємним або виснажуючим неспокоєм та потребою постійно рухатися, які часто супроводжуються нездатністю спокійно сидіти або стояти. Ризик розвитку таких явищ найвищий у кілька перших тижнів лікування. У пацієнтів, у яких з’являється така симптоматика, збільшення дози може бути шкідливим.

Гіпонатріємія

У рідкісних випадках на тлі застосування СІЗЗС повідомлялося про розвиток гіпонатріємії (ймовірно, обумовленої синдромом неадекватної секреції антидіуретичного гормону), яка зазвичай зникає після відміни препарату. У пацієнтів з підвищеним ризиком цього ускладнення, наприклад у пацієнтів літнього віку, пацієнтів із цирозом печінки або у пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби, що можуть викликати гіпонатріємію, слід дотримуватися обережності.

Геморагічні явища

Надходили повідомлення про виникнення на тлі застосування СІЗЗС геморагічних явищ з боку шкіри, таких як екхімози та пурпура. У пацієнтів, які приймають СІЗЗС, особливо разом із пероральними антикоагулянтами чи з лікарськими засобами, які порушують функцію тромбоцитів (наприклад, атипові антипсихотики та фенотіазіни, більшість трициклічних антидепресантів, ацетилсаліцилова кислота та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), тиклопідин та дипіридамол), а також у пацієнтів з відомою схильністю до кровотеч/крововиливів рекомендується дотримуватися обережності.

ЕСТ (електросудомна терапія)

Дотепер досвід одночасного застосування СІЗЗС та ЕСТ обмежений, у зв’язку з чим при такому лікуванні рекомендується дотримуватися обережності.

Реверсивні, селективні ІМАО типу А

Комбінувати есциталопрам та ІМАО типу А не рекомендується через ризик виникнення серотонінового синдрому.

Серотоніновий синдром

При одночасному застосуванні есциталопраму та лікарських засобів із серотонінергічними ефектами, наприклад суматриптаном або іншими триптанами, трамадолом та триптофаном, рекомендується дотримуватися обережності.

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку серотонінового синдрому у пацієнтів, які приймали СІЗЗС одночасно із серотонінергічними лікарськими засобами. На розвиток цього стану може вказувати поєднання таких симптомів, як збудження, тремор, міоклонус та гіпертермія. При виникненні цього явища необхідно негайно відмінити СІЗЗС та серотонінергічний лікарський засіб та розпочати симптоматичне лікування.

Звіробій

Одночасне застосування СІЗЗС та рослинних лікарських засобів, що містять звіробій (Hypericum perforatum), може призвести до збільшення частоти розвитку побічних реакцій.

Симптоми відміни, які з’являються при припиненні лікування

Симптоми відміни, які з’являються при припиненні лікування, є частим явищем, особливо якщо препарат був відмінений раптово.

Ризик розвитку симптомів відміни може залежати від різних факторів, у тому числі від тривалості лікування, дози препарату та швидкості зменшення дози. Найчастіше при цьому повідомлялося про такі реакції, як запаморочення, порушення чутливості (в тому числі парестезія та відчуття удару електричним струмом), порушення сну (в тому числі безсоння та дуже яскраві сновидіння), збудження або тривожність, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищена пітливість, головний біль, діарея, відчуття посиленого серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість та порушення зору. Як правило, ці симптоми були легкими або середньої тяжкості, хоча у деяких пацієнтів вони могли бути тяжкими.

Вони зазвичай виникали у кілька перших днів після відміни лікування, але були отримані повідомлення про дуже рідкісні випадки появи таких симптомів у пацієнтів, які ненавмисно пропустили прийом дози препарату. Як правило, ці симптоми минають самостійно і зазвичай зникають упродовж 2 тижнів, хоча у деяких осіб вони можуть тривати довше (2-3 місяці або більше). У зв’язку з цим при відміні лікування рекомендується поступово знижувати дозу есциталопраму протягом кількох тижнів або місяців, залежно від потреб пацієнта.

Ішемічна хвороба серця

У зв’язку з обмеженим клінічним досвідом застосування препарату пацієнтам з ішемічною хворобою серця при такому лікуванні рекомендується дотримуватися обережності.

Збільшення тривалості інтервалу QT

Встановлено, що есциталопрам здатен викликати дозозалежне збільшення тривалості інтервалу QT. Випадки збільшення тривалості інтервалу QT та шлуночкової аритмії, в тому числі поліморфної шлуночкової тахікардії (torsade de pointes), спостерігалися під час післяреєстраційного спостереження, переважно у жінок, при наявності гіпокаліємії або попередньо існуючого подовженого інтервалу QT чи інших захворювань серця (дивіться розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозування» та «Фармакологічні властивості»).

Слід дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів зі значною брадикардією та пацієнтів з нещодавно перенесеним інфарктом міокарда чи декомпенсованою серцевою недостатністю.

Порушення електролітного балансу, такі як гіпокаліємія та гіпомагнезіємія, збільшують ризик розвитку злоякісних аритмій та мають бути скориговані до початку лікування есциталопрамом.

У пацієнтів із захворюваннями серця, які мають стабільний перебіг, перед початком лікування есциталопрамом слід провести ретельний аналіз ЕКГ.

Якщо під час лікування есциталопрамом спостерігаються симптоми серцевої аритмії, есциталопрам слід відмінити та зробити ЕКГ.

Закритокутова глаукома

Препарати, які належать до СІЗЗС, здатні впливати на розмір зіниць та призводити до виникнення мідріазу. Цей мідріатичний ефект може спровокувати зменшення ширини райдужково-рогівкового кута, що призводить до збільшення внутрішньоочного тиску та розвитку закритокутової глаукоми, особливо у пацієнтів, які мають схильність до цього. Тому призначати есциталопрам пацієнтам із закритокутовою глаукомою та глаукомою в анамнезі слід із обережністю.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Хоча було показано, що есциталопрам не погіршує ані розумові функції, ані психомоторну діяльність, усі психоактивні лікарські засоби можуть порушувати здатність до критичного мислення або практичні навички, можуть виникати такі побічні реакції, як запаморочення, сонливість.

Пацієнтів слід попередити про потенційний ризик впливу препарату на їхню здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії

Препарати, одночасне застосування яких протипоказане:

Неселективні незворотні інгібітори МАО

У пацієнтів, які отримували СІЗЗС у комбінації з неселективними незворотними інгібіторами МАО, та у пацієнтів, які нещодавно припинили приймати СІЗЗС і розпочали лікування такими інгібіторами МАО, повідомлялося про випадки розвитку серйозних побічних реакцій. У деяких випадках у пацієнтів розвивався серотоніновий синдром.

Есциталопрам протипоказано застосовувати у комбінації з неселективними незворотними інгібіторами МАО. Прийом есциталопраму можна розпочати через 14 днів після відміни лікування незворотними інгібіторами МАО. Після відміни есциталопраму має минути принаймні 7 днів, перш ніж розпочинати лікування неселективними незворотними інгібіторами МАО.

Пімозид

Через взаємодію есциталопраму з низькими дозами пімозиду та посилення побічної дії останнього одночасне застосування цих препаратів протипоказане.

Комбінації, що потребують обережності:

Селективний зворотний інгібітор МАО-А (моклобемід)

У зв’язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому комбіноване застосування есциталопраму та інгібітору МАО-А протипоказане. Якщо така комбінація є необхідною, її застосування слід розпочинати з мінімальних рекомендованих доз препаратів та при цьому посилити клінічний нагляд за пацієнтом.

Лікування есциталопрамом можна розпочинати не раніше ніж через 1 добу після припинення прийому зворотного ІМАО моклобеміду.

Неселективний зворотний інгібітор МАО (лінезолід)

Антибіотик лінезолід є неселективним зворотним інгібітором МАО та не повинен призначатися пацієнтам, які отримують есциталопрам. Якщо така комбінація є необхідною, вона повинна застосовуватися з прийомом мінімальних доз препаратів та під ретельним клінічним наглядом (див. розділ 4.3).

Селективний незворотний інгібітор МАО-В (селегілін)

При застосуванні препарату у комбінації із селегіліном (незворотний інгібітор МАО-В) слід дотримуватися обережності у зв’язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому. Селегілін у дозах до 10 мг на добу включно безпечно застосовувався разом із рацемічним циталопрамом.

Серотонінергічні лікарські засоби

Одночасне застосування препарату разом із серотонінергічними лікарськими засобами (наприклад, трамадолом, суматриптаном та іншими триптанами) може призводити до розвитку серотонінового синдрому.

Лікарські засоби, які знижують судомний поріг

СІЗЗС можуть знижувати судомний поріг. При одночасному застосуванні цих препаратів з іншими лікарськими засобами, які можуть знижувати судомний поріг (такими як антидепресанти (трициклічні антидепресанти, СІЗЗС), нейролептики (фенотіазини, тіоксантени та бутирофенони), мефлохін, бупропіон та трамадол), рекомендується дотримуватися обережності.

Літій, триптофан

Надходили повідомлення про посилення ефектів СІЗЗС при їхньому застосуванні разом із літієм або триптофаном, тому одночасне застосування СІЗЗС з цими лікарськими засобами вимагає обережності.

Звіробій

Одночасне застосування СІЗЗС та рослинних лікарських засобів, що містять звіробій (Hypericum perforatum), може призвести до збільшення частоти розвитку побічних реакцій.

Антикоагулянти

При застосуванні есциталопраму у комбінації з пероральними антикоагулянтами можуть змінюватися антикоагулянтні ефекти цих засобів. У пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти, слід ретельно моніторувати стан зсідання крові на початку лікування есциталопрамом або при його відміні (див. розділ «Особливості застосування»). Одночасне застосування НПЗП може посилити схильність до кровотечі.

Алкоголь

Між есциталопрамом та алкоголем не очікується жодних фармакодинамічних або фармакокінетичних взаємодій. Однак, як і у випадку з іншими психотропними лікарськими засобами, вживати алкоголь на тлі лікування препаратом не рекомендується.

Фармакокінетичні взаємодії

Вплив інших засобів на фармакокінетику есциталопраму

Сумісне призначення есциталопраму та омепразолу (інгібітору CYP2C19) призводить до помірного (приблизно на 50 %) підвищення концентрації есциталопраму в плазмі крові.

Спільне призначення есциталопраму та циметидину (помірно сильний основний інгібітор ензимів) призводить до помірного (приблизно на 70 %) підвищення концентрації есциталопраму в плазмі крові.

Таким чином, при сумісному застосуванні есциталопраму з CYP2C19 інгібіторами (наприклад, омепразолом, флуоксетином, флувоксаміном, лансопразолом, тиклопідином) та з циметидином слід бути обережними, призначаючи верхні граничні дози есцита

Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх