Поиск
Поиск
0 Корзина Ваша корзина пуста

кОРЗИНА

Ваша корзина пуста
Рекомендуем вам посмотреть наш каталог и выбрать те медикаменты, которые вас заинтересуют. Мы умеем доставлять их в рекордно короткие сроки

Дифлюзол 150 мг №1

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Капсулы
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Дозировка 150 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Без рецепта Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель ПАТ"Київмедпрепарат", Україна Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

ДИФЛЮЗОЛ®
капс. 0,15 г контурн. ячейк. уп., № 1
      

Флуконазол    0,15 г
Прочие ингредиенты: натрия карбоксиметилкрахмал, кальция стеарат.

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА: флуконазол (2-(2,4-дифторфенил)-1,3-бис(1Н-1,2,4-триазол-1-ил)-2-пропанол) — противогрибковое средство для системного применения, производное триазола. Флуконазол является мощным селективным ингибитором синтеза стеролов в клетке грибов. Препарат активен при микозах, вызванных Candida spp., Cryptococcus neoformans, Microsporum spp., Trichoptyton spp., Blastomyces dermatitides, Coccidioides immitis, Histoplasma capsulatum.
После приема внутрь флуконазол хорошо всасывается. Одновременный прием пищи не влияет на абсорбцию препарата. Концентрация в плазме крови достигает максимальной через 0,5–1,5 ч после приема натощак. С белками плазмы крови связывается 11–12% флуконазола. Период полувыведения составляет около 30 ч. Биодоступность после приема внутрь превышает 90%. Флуконазол хорошо проникает во все биологические жидкости организма. В роговом слое, эпидермисе, дерме и секрете потовых желез достигаются концентрации, превышающие сывороточные; флуконазол накапливается в роговом слое кожи, через 6 мес после завершения терапии определяется в ногтях. Обнаруживается в грудном молоке в тех же концентрациях, что и в крови.
Выделяется в основном почками; примерно 80% введенной дозы выявляют в моче в неизмененном виде. Клиренс препарата прямо пропорционален клиренсу креатинина.

ПОКАЗАНИЯ: грибковые инфекции: криптококкоз, включая криптококковый менингит; системный кандидоз, включая кандидемию, диссеминированный кандидоз и другие формы инвазивной кандидозной инфекции (инфекция брюшины, эндокарда, глаз, дыхательных и мочевых путей); кандидоз слизистой оболочки (полости рта, глотки, пищевода, неинвазивный бронхолегочной кандидоз, кандидурия, атрофический кандидоз полости рта, обусловленный ношением зубных протезов); генитальный кандидоз (острый и хронический рецидивирующий вагинальный кандидоз, баланит); микоз кожи, включая микоз кожи стоп, туловища, паховой области; отрубевидный лишай; онихомикоз; глубокий эндемический микоз; профилактика грибковых инфекций у больных со злокачественными новообразованиями при лечении цитостатиками и проведении лучевой терапии, а также при других состояниях, обусловленных иммуносупрессией.

ПРИМЕНЕНИЕ: внутрь, суточная доза Дифлюзола зависит от природы и тяжести грибковой инфекции и определяется индивидуально.
Взрослые:
при криптококковых инфекциях в первый день обычно назначают 400 мг, а затем продолжают лечение в дозе 200–400 мг 1 раз в сутки. Длительность лечения — 6–8 нед. Лечение в течение длительного срока в дозе 200 мг показано для профилактики рецидива криптококкового менингита у больных СПИДом после завершения ими полного курса первичного лечения;
при кандидозе слизистой оболочки — по 0,05–0,1 г 1 раз в сутки в течение 14–30 дней, при вагинальном кандидозе — 0,15 г 1 раз в сутки, выздоровление часто наступает после однократного приема препарата;
для профилактики грибковых инфекций больным со сниженным иммунитетом — по 50 мг 1 раз в сутки, пока больной относится к группе риска;
при микозе кожи рекомендуемая доза составляет 150–200 мг 1 раз в неделю или 50 мг 1 раз в сутки. Длительность терапии обычно 2–4 нед, однако при микозе стоп может потребоваться более длительная терапия (до 6 нед). При отрубевидном лишае рекомендуемая доза составляет 50 мг 1 раз в сутки в течение 2–4 нед; при онихомикозе — 150–200 мг 1 раз в неделю, лечение следует продолжать до полной замены пораженного ногтя здоровым.
Дети:
в возрасте старше 1 года без нарушений функции почек препарат назначают ежедневно 1 раз в сутки из расчета 1–3 мг на 1 кг массы тела при кандидозе слизистой оболочки и 3–12 мг/кг в сутки при системном кандидозе и криптококкозе в зависимости от тяжести заболевания. Детям с нарушением функции почек суточную дозу препарата следует снизить (в той же пропорции, что и взрослым) в соответствии со степенью выраженности почечной недостаточности.
Больным пожилого возраста при отсутствии признаков почечной недостаточности препарат назначают в обычной дозе.
У больных с нарушением функции почек начальная доза составляет от 50 до 400 мг, затем суточную дозу (в зависимости от показания) определяют по таблице:
Клиренс креатинина, мл/мин    Процент рекомендуемой дозы
50    100
11–50    50
Больные, находящиеся на регулярном диализе    Одна доза после каждого диализа

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ: повышенная чувствительность к препарату или триазольным соединениям, период беременности и кормления грудью (в период лечения грудное вскармливание прекращают), возраст до 16 лет (за исключением тяжелых или угрожающих жизни инфекций, когда ожидаемый терапевтический эффект превышает возможный риск).

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ: тошнота, боль в области живота, диарея, кожная сыпь, головная боль; алопеция, лейкопения, тромбоцитопения (у лиц с ослабленным иммунитетом); аллергические реакции (требуется отмена препарата).

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ: следует с осторожностью применять препарат у больных с выраженными нарушениями функции печени, почек; у новорожденных; больных СПИДом (при других иммунодефицитных состояниях). При повышении активности печеночных ферментов в крови следует определить целесообразность дальнейшего лечения препаратом в зависимости от соотношения ожидаемого терапевтического эффекта и риска продолжения лечения. При появлении кожной сыпи применение препарата следует прекратить.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ: Дифлюзол усиливает действие антикоагулянтов, пероральных гипогликемизирующих средств, дифенина, гидрохлоротиазида. При сочетании с рифампицином период полувыведения Дифлюзола сокращается, поэтому необходимо некоторое повышение его дозы. При совместном применении с циклоспорином, цидовудином возможно повышение их концентрации в крови. Одновременный прием Дифлюзола с пищей, циметидином, антацидами не оказывает влияния на его всасывание. Следует отметить, что взаимодействие с другими лекарственными средствами специально не изучалось, но оно возможно.

ПЕРЕДОЗИРОВКА: показана симптоматическая терапия (форсированный диурез может ускорять выведение препарата). Сеанс гемодиализа продолжительностью 3 ч снижает концентрацию Дифлюзола в плазме крови примерно на 50%.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ: в сухом, защищенном от света месте при температуре до 25 °С.

Основные физико-химические свойства:
  • Форма выпуска Капсулы
  • Кол-во в упаковке 1 Количество в упаковке
  • Дозировка 150 мг Количество лекарства в препарате
  • Рецептурный отпуск Без рецепта Требование к отпуску товара в аптеке
  • Производитель ПАТ"Київмедпрепарат", Україна Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
  • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
  • АТС-Классификация J02A C01 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДИФЛЮЗОЛ®
(DIFLUZOL®)

 

 

Склад лікарського засобу:

діюча речовина: флуконазол;

1 капсула містить флуконазолу, у перерахуванні на 100 % речовину 150 мг;

допоміжні речовини: кальцію стеарат, натрію крохмальгліколят (тип А).

 

Лікарська форма. Капсули.

 

Тверді желатинові капсули № 1, корпус бірюзового кольору, кришка зеленого кольору.

Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору, без запаху.

 

Назва та місцезнаходження виробника.

ПАТ «Київмедпрепарат».

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.

 

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні триазолу. Код АТС J02A C01.

 

Флуконазол – представник класу триазольних протигрибкових засобів, потужний селективний інгібітор синтезу стеролів у клітині грибів.

Початок купірування симптомів після застосування 150 мг флуконазолу у вигляді разової дози від 1 години до 9 діб – у середньому 1 доба.

Можливі випадки суперінфекції, викликаної видами Candida, іншими, крім С. albicans, які мають природну нечутливість до флуконазолу (наприклад,  Candida krusei). Такі випадки потребують альтернативної антимікотичної терапії.

Флуконазол є високоспецифічним до цитохром Р450 залежних фунгальних ферментів.  

Після застосування внутрішньо флуконазол добре всмоктується. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування препарату при застосуванні внутрішньо. Концентрація у плазмі крові досягає максимального значення через 0,5-1,5 години після прийому препарату натщесерце. Зв’язується з білками плазми крові на 11-12 %. Період напіввиведення становить приблизно 30 годин. Біодоступність після прийому внутрішньо перевищує 90 %.

Флуконазол добре проникає у всі рідини організму. У роговому шарі, епідермісі, дермі і потовій рідині досягаються концентрації, що перевищують сироваткові; флуконазол накопичується у роговому шарі.

Виводиться здебільшого нирками; приблизно 80 % дози, що була застосована, виявляють у сечі у незміненому вигляді. Кліренс препарату пропорційний до кліренсу креатиніну.

 

Показання для застосування.

Вагінальні кандидози у пацієнток, які були попередньо діагностовані (або виявляються епізодично) лікарем.

 

 

Протипоказання.

Індивідуальна підвищена чутливість до флуконазолу та до допоміжних речовин або до інших азольних речовин, близьких до нього за своєю хімічною структурою. Одночасне застосування лікарських засобів, що подовжують інтервал QT та метаболізуються ензимами CYP3A4 (астемізол, пімозид, хінідин, терфенадин, цизаприд).

 

Належні заходи безпеки при застосуванні.

У поодиноких випадках застосування флуконазолу може супроводжуватися токсичними ураженнями печінки, у тому числі з летальним наслідком (в основному вони спостерігаються у хворих із тяжкими супутніми захворюваннями).

У разі виникнення гепатотоксичних ефектів, пов’язаних із застосуванням флуконазолу, не відзначено їх явної залежності від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу, як правило, оборотна, ознаки її зникають після припинення терапії. Необхідно спостерігати за хворими, в яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, з метою виявлення ознак більш тяжкого ураження печінки. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов’язані з флуконазолом, препарат необхідно відмінити.

Під час лікування флуконазолом у хворих дуже рідко можуть зустрічатися ексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні великої кількості препаратів. Якщо у хворого з поверхневою грибковою інфекцією з’являються висипання, які можна пов’язати з флуконазолом, препарат слід відмінити.

У поодиноких випадках, як і для інших азолів, можливе виникнення анафілактичних реакцій.

Флуконазол впливає на подовження інтервалу QT, тому його слід призначати з обережністю пацієнтам з можливим виникненням аритмії: вроджений чи набутий подовжений інтервал QT, кардіоміопатія, особливо у пацієнтів з серцевою недостатністю, синусова брадикардія, симптоматична аритмія, одночасний прийом лікарських засобів, що подовжують інтервал QT та не метаболізуються ензимами CYP3A4, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія.

Флуконазол слід призначати з обережністю пацієнтам з потенційною схильністю до аритмії. Пацієнтам із захворюванням печінки, серця та нирок необхідно проконсультуватися з лікарем перед початком лікування флуконазолом.

Позитивна динаміка симптомів зазвичай розпочинається через 24 години. Однак повне їх зникнення може відбутися за кілька днів. Якщо протягом кількох днів у пацієнта не відбулося покращення, слід звернутися до лікаря.

 

Особливі застереження.

Застосування у період вагітності або годування  груддю.

Адекватні та добре контрольовані дослідження у вагітних жінок не проводилися.

Можливі випадки вроджених вад у новонароджених дітей, матері яких протягом 3 місяців і більше застосовують флуконазол у високих дозах (400-800 мг на добу) для лікування кокцидіомікозу. Зв’язок між цими порушеннями та прийомом флуконазолу не встановлений.

Слід уникати застосування флуконазолу вагітним жінкам та жінкам репродуктивного віку без застосування адекватної контрацепції.

У період годування груддю застосування препарату не рекомендується.

 

Діти.

Інформації щодо застосування флуконазолу у разовій дозі 150 мг для лікування вагінального кандидозу у дітей  недостатньо.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Досвід застосування флуконазолу свідчить про те, що погіршення здатності керувати автомобілем та працювати зі складними механізмами, пов’язане з прийомом препарату, малоймовірне.

 

 

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Для лікування вагінального кандидозу Дифлюзол®  приймають одноразово у дозі 150 мг.

Пацієнти літнього віку.

Лікування із застосуванням разової дози 150 мг флуконазолу пацієнтам віком старше 60 років без нагляду лікаря не рекомендується.

Застосування хворим з нирковою недостатністю.

Флуконазол виводиться в основному з сечею у незмінному вигляді. При одноразовому прийомі флуконазолу хворим з початковим та помірним ступенями ниркової недостатності змінювати дозу не потрібно.

 

Кліренс креатиніну, мл/хв

Відсоток рекомендованої дози

> 50

100 %

≤ 50

50 %

Хворі, які перебувають на регулярному діалізі

100 % після кожного сеансу діалізу

 

Передозування.

У поодиноких випадках при передозуванні флуконазолом можливе виникнення галюцинацій та параноїдальної поведінки. У випадку передозування рекомендується негайне промивання шлунка та симптоматичне лікування (у тому числі підтримуючі заходи).

Флуконазол виводиться з сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолу у плазмі крові приблизно на 50 %.

 

Побічні ефекти.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, вертиго, судоми, тремор, порушення смаку, безсоння, сонливість, парестезія.

З боку травного тракту: біль у животі, діарея, метеоризм, диспепсія, нудота, блювання, сухість у роті, порушення травлення.

З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: анафілаксія, включаючи ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, свербіж шкіри, кропив’янка.

Метаболічні порушення: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.

З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует».

З боку гепатобіліарної системи: токсичні ураження печінки, включаючи поодинокі летальні випадки, підвищення рівня ферментів печінки (АЛТ, АСТ, ЛФ), білірубіну, печінкова недостатність, гепатит, гепатоцелюлярні ушкодження, холестаз, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція, підвищена пітливість, ексфоліативний дерматит, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, висипання, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

Інше: міалгія, слабкість, астенія, гарячка.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Наведені нижче взаємодії виникають при багаторазовому прийомі препарату та не відзначені при одноразовому застосуванні.

Пацієнтам, які одночасно застосовують інші лікарські засоби, слід проконсультуватися з лікарем перед початком лікування флуконазолом.

Антикоагулянти. Можливі кровотечі (утворення гематом, кровотечі з носа, шлунково-кишкові кровотечі, гематурія та мелена), пов’язані зі збільшенням протромбінового часу у пацієнтів, які отримували флуконазол одночасно з варфарином. Необхідний ретельний контроль за протромбіновим часом у хворих, котрі застосовують кумаринові антикоагулянти.

 

 

Азитроміцин. Значущих фармакокінетичних взаємодій між флуконазолом та азитроміцином не відзначено.

Бензодіазепіни (короткої дії). Одночасне застосування з мідазоламом призводить до значного підвищення концентрації флуконазолу і до виникнення психомоторних реакцій. Цей ефект мідазоламу більш виражений при прийомі флуконазолу у капсулах, порівняно з флуконазолом, який вводився внутрішньовенно. Якщо пацієнту, який отримує лікування флуконазолом, необхідно призначити бензодіазепін, дозу останнього слід зменшити, а за пацієнтом встановити ретельний нагляд.

Цизаприд. При одночасному застосуванні флуконазолу та цизаприду можливі випадки небажаних реакцій з боку серця, у тому числі і пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует». Одночасне призначення 200 мг флуконазолу 1 раз на добу і 20 мг цизаприду 4 рази на добу призводить до значущого зростання концентрації цизаприду у плазмі крові і подовження інтервалу QT. Пацієнтам, які отримують флуконазол, призначення цизаприду протипоказано.

Циклоспорин. У пацієнтів після трансплантації нирок флуконазол у дозі 200 мг/добу повільно збільшує концентрацію циклоспорину. Однак при багаторазовому застосуванні флуконазолу по 100 мг/добу зміни рівня циклоспорину у пацієнтів після трансплантації кісткового мозку не відзначалися. При лікуванні флуконазолом рекомендується проводити моніторинг концентрації циклоспорину в крові.

Гідрохлоротіазид. Повторні дози гідрохлоротіазиду призводять до підвищення плазмової концентрації флуконазолу. Але це не дає підстав коригувати дозовий режим  пацієнтам, які супутньо застосовують діуретики. Однак слід пам’ятати  про можливу взаємодію.

Пероральні контрацептиви. Прийом 50 мг флуконазолу суттєво не впливає на рівні гормонів, тоді як при прийомі 200 мг/добу спостерігають збільшення площі під кривою концентрація-час (АUС) етинілестрадіолу на 40 % і левоноргестролу на 24 %. При прийомі флуконазолу у дозі 300 мг 1 раз на тиждень АUС етинілестрадіолу і норетиндрону більша відповідно на  24 % і на 13 %. Малоймовірно, що багаторазовий прийом флуконазолу у наведених дозах має негативний вплив на ефективність комбінованих пероральних контрацептивів.

Фенітоїн. Одночасне застосування флуконазолу і фенітоїну може супроводжуватися значним підвищенням концентрації фенітоїну до клінічно значущого ступеня. Якщо необхідне сумісне застосування двох препаратів, необхідний моніторинг рівня фенітоїну та підбір його дози для забезпечення терапевтичної концентрації у сироватці крові. 

Рифабутин. Одночасне застосування флуконазолу з рифабутином призводить до підвищення рівня рифабутину у сироватці крові, а також можливі випадки увеїту. Необхідний ретельний нагляд за хворими.

Рифампіцин. Одночасне застосування флуконазолу і рифампіцину призводить до зменшення АUС на 25 % і тривалості періоду напіввиведення флуконазолу на 20 %. У хворих, які отримують одночасно рифампіцин і флуконазол, необхідно розглянути доцільність збільшення дози останнього.

Препарати сульфонілсечовини. Флуконазол подовжує період напіввиведення пероральних препаратів сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду). Флуконазол і пероральні препарати сульфонілсечовини можна призначати сумісно хворим на цукровий діабет, але при цьому слід враховувати можливий розвиток гіпоглікемії.

Такролімус. При взаємодії флуконазолу і такролімусу відбувається підвищення сироваткових рівнів останнього. Описані випадки підвищення нефротоксичності при їх одночасному застосуванні. Необхідний ретельний нагляд.

Терфенадин (при дозах флуконазолу 400 мг). Через розвиток серйозних серцевих аритмій щодо подовження QT-інтервалу у пацієнтів, які отримували похідні азолів одночасно з терфенадином, одночасне лікування терфенадином і дозами флуконазолу понад 400 мг протипоказано.

Теофілін. Застосування флуконазолу протягом 14 днів призводить до зниження кліренсу теофіліну із плазми крові. При появі симптомів передозування теофіліном терапію необхідно змінити належним чином.

Зидовудин. Одночасне застосування з флуконазолом призводить до підвищення концентрації зидовудину у плазмі крові. За хворими необхідний ретельний нагляд.

 

Астемізол. Застосування флуконазолу  пацієнтам, які одночасно приймають астемізол або інші препарати, що метаболізуються системою цитохрому P450, може супроводжуватися підвищеними концентраціями даних препаратів у сироватці крові. При відсутності достовірної інформації слід діяти обережно під час одночасного призначення флуконазолу. За пацієнтами слід пильно спостерігати. 

Еритроміцин. Еритроміцин підвищує концентрацію флуконазолу в плазмі крові.

Пімозид. Одночасне застосування флуконазолу з пімозидом може призвести до інгібування метаболізму останнього. Підвищення концентрації пімозиду в плазмі може привести до подовження інтервалу QT та рідким випадкам розвитку тахікардії типу «пірует». Одночасне застосування цих препаратів протипоказане.

Амітриптилін. Флуконазол підвищує ефект амітриптиліну. При необхідності дозування амітриптиліну повинно бути скореговано.

Амфотерицин. Є дані про одночасне застосування флуконазолу та амфотерицину на до-клінічному  етапі,  які  свідчать  про  слабкий  адитивний  ефект  при  інфекціях, спричинених C. albicans, та антагонізм двох препаратів при інфекціях, спричинених А. fumigatus. Однак ці дані клінічно не підтверджені.

Карбамазепін. Флуконазол інгібує метаболізм карбамазепіну та збільшує його вміст у сироватці крові на 30 %, тому необхідна корекція дози останнього.

Целекоксиб. При одночасному застосуванні флуконазолу (200 мг щоденно) та целекоксибу  (200 мг) Cmax та AUC целекоксибу збільшується на 68 % та 134 % відповідно. В окремих випадках є необхідність застосування половини дози целекоксибу.

Циклофосфамід. Одночасне застосування циклофосфаміду та флуконазолу призводить до підвищення білірубіну та креатиніну в сироватці крові.

Фентаніл. Флуконазол значно уповільнює виведення фентанілу. Підвищена концентрація фентанілу може призвести до пригнічення дихання та летального випадку.

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. При одночасному застосуванні флуконазолу з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються за допомогою CYP3A4 (аторвастатин та симвастатин) та CYP2С9 (флувастатин), підвищується ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу. У випадку необхідності супутньої терапії пацієнт має бути обстежений на наявність симптомів міопатії та рабдоміолізу, а також контролювати креатинінкіназу. У випадку наявності симптомів цих захворювань інгібітори ГМГ-КоА-редуктази слід відмінити.

Лосартан. Флуконазол інгібує метаболізм лосартану в його активний метаболіт. Необхідний постійний контроль за артеріальним тиском пацієнтів, що одночасно приймають флуконазол та лосартан.

Метадон. Флуконазол може підвищувати концентрацію метадону в сироватці крові. Можлива корекція дозування метадону.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). При одночасному застосуванні флуконазолу та флурбіпрофену спостерігається підвищення Cmax та AUC флурбіпрофену на 23 % та 81 % відповідно. Також при одночасному застосуванні з рацемічним ібупрофеном (400 мг) підвищується Cmax та AUC на 15 % та 82 % відповідно. Однак, не до кінця вивчен потенціал флуконазолу на систематичну дію інших НПЗЗ (наприклад, напроксен, ломоксикам, мелоксикам, диклофенак). Необхідний частий контроль за можливими побічними реакціями та токсичністю, пов’язаних з застосуванням НПЗЗ. Можлива корекція дози НПЗЗ.

Преднізолон. Пацієнтам, які проходять довготривале лікування флуконазолом та преднізолоном, необхідно контролювати можливий розвиток недостатності кори наднирників.

У зв’язку з тим, що флуконазол є інгібітором Р450 (ізофермент CYP2С9 та CYP3A4), слід з обережністю застосовувати препарати, які метаболізуються за допомогою даної ферментативної системи. До таких препаратів належать алфентаніл, блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін, ісрадипін, амлодипін або фелодипін), галофантин, саквінавір, сіролімус, препарати алкалоїдів барвінку (вінкрастин, вінбластин). При одночасному застосуванні флуконазолу з даними препаратами необхідний моніторинг концентрації останніх у крові та моніторинг за можливим розвитком побічних реакцій, викликаних даними препаратами.

Вітамін А. Дана комбінація можлива, але можливі побічні реакції з боку центральної нервової системи (доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, яка проходить після відміни флуконазолу).

Є дані, що для флуконазолу, який слід приймати разом з їжею, циметидином, антацидами та застосовується одночасно з тотальним опроміненням всього організму після трансплантації кісткового мозку, абсорбційні властивості практично не змінюються.

Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилися, тому взаємодія є потенційно можливою.

 

Термін придатності.  4 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Капсули по 150 мг № 1 у блістері, 1 або 2 блістери у пачці, або № 2 у блістері, 1 блістер у пачці.

 

Категорія відпуску.

Без рецепта – капсули по 150 мг № 1.

За рецептом – капсули по 150 мг № 2.


#5768
28.07.2016
Покупаю препарат при первых признаках кандидоза, очень помогает и по цене подходит!
Оцените отзыв: 0
Оставить отзыв
Как вы оцениваете этот товар?

Оставить вопрос
Как вы оцениваете этот товар?

Наверх